54809

«Учнівський парламент» - форма організації учнівського самоврядування в школі

Научная статья

Педагогика и дидактика

Активну роль у підготовці сьогоднішніх школярів до реального суспільного самоврядування і формування в них готовності виконувати свій громадянський обовязок покликане відіграти учнівське самоврядування загальноосвітньої середньої школи. Однак сформована на сьогодні система організації діяльності учнівського самоврядування в школі відсутність відповідного соціального замовлення на практичну діяльність учнів законодавства в державному масштабі про трудову діяльність підлітків і учнівської молоді призвели до того що по суті учнівське...

Украинкский

2014-03-19

189.5 KB

19 чел.

«Учнівський парламент» - форма організації учнівського самоврядування

в школі

(з досвіду роботи)

Процеси відновлення, що відбуваються в країні, все міцніше переконують нас у тому, що сформувати правову державу, підвищити правову і політичну культуру всього суспільства, налагодити реальне суспільне самоврядування неможливо без підготовки підростаючих поколінь до життя у правовому, демократичному, гуманному суспільстві, без виховання працьовитості, самостійності, відповідальності за свої справи і вчинки.

Активну роль у підготовці сьогоднішніх школярів до реального суспільного самоврядування і формування в них готовності виконувати свій громадянський обов'язок покликане відіграти учнівське самоврядування загальноосвітньої середньої школи.

Однак сформована на сьогодні система організації діяльності учнівського самоврядування в школі, відсутність відповідного соціального замовлення на практичну діяльність учнів, законодавства в державному масштабі про трудову діяльність підлітків і учнівської молоді призвели до того, що, по суті, учнівське самоврядування зі способу залучення учнів до життя суспільства, до реальної праці і здорового дозвілля перетворився на засіб посилення командних функцій невеликої групи учнів, на метод адміністративно-командного впливу на своєрідний придаток авторитарно-наказової педагогіки, на орган при директорі школи, що значно звузило сферу його соціальної дії, а багатьох учнів позбавило можливості набути досвіду самостійного входження в трудове і громадське життя суспільства, проникнення в людські відносини, співробітництво і товариську турботу, що викликало в цілому негативне ставлення школярів до праці, навчання, школи.

Виходячи з загальнонаукових тверджень про те, що соціальні перетворення супроводжуються крутим ламанням старих, віджилих форм життя, переоцінкою цінностей і ідеалів, утратою звичних переконань і уявлень, пошуками нових життєвих установок, що тільки в діяльності людина виступає як суб'єкт і активний носій своєї соціальної сутності, як діяч і перетворювач дійсності, як організатор і виконавець соціальних функцій і ролей, що розвиток особистості і її здібностей відбувається у певних умовах життєдіяльності, у спілкуванні, у різноманітних суспільних відносинах, що самоврядування як процес відбувається поетапно, циклічно, суперечливо, що оволодіння функціями управління залежить не тільки від наявності їх, але і від певних можливостей і здібностей особистості, її інтересів, потреб, схильностей, вихідну концепцію школа визначила так: знання наукових засад учнівського самоврядування загальноосвітньої середньої школи — закономірна необхідність, що випливає з вимог суспільства на сучасному етапі його розвитку, зміни предмета і змісту діяльності учнівського самоврядування, нових ціннісних орієнтацій і потреб учнів.

  Щоб учнівське самоврядування було діючим, воно повинно:

вирішувати проблеми розвитку діловитості, дбайливості, самостійності, відповідальності, задовольняти потреби учнів у самостійності, індивідуальній та колективній діяльності;

ставити учнів у позицію організаторів і виконавців прийнятих ними самостійних рішень;

активізувати самостійність і відповідальність учнів не тільки по лінії включення їх в управлінську діяльність, але й за рахунок ускладнення розв'язуваних ними завдань;

бути не тільки умовою, але й результатом діяльності;

підсилювати роль особистісного фактора в розвитку управлінської культури, цивільної відповідальності за свої дії, справи і вчинки. Усе це вимагає чіткого тлумачення і розуміння сутності учнівського    самоврядування, закономірностей розвитку і принципів організації діяльності, функцій суб'єкта та об'єкта самоврядування, знання мотивів участі школярів у діяльності самоврядування, способів формування співдружностей та ін.

Діяльність учнівського самоврядування — це реальний процес, що складається із сукупності дій і функцій. Цей процес керований. Управління діяльністю учнівського самоврядування здійснюється за допомогою конкретизації цілей, розширення провідних видів діяльності, педагогічного забезпечення коригування і відносин співробітництва, взаємодії з плюралістичним дитячим рухом.

Розгляд учнівського самоврядування як об'єкта і предмета науки й соціально-педагогічного явища і відкриває перспективи дослідження проблеми відповідно до вимог нового педагогічного мислення.

У зв'язку з тим, що учнівське самоврядування і школа — різні управлінські системи, необхідне чітке визначення і розмежування таких понять, як «управління школою», «шкільне самоврядування» і «учнівське самоврядування».

Закони України «Про освіту», «Про загальну середню освіту» [35; 36] визначають два принципи управління загальноосвітньою установою: єдиноначальність і самоврядування. І надає право на участь в управлінні освітньою установою (тобто право на самоврядування) педагогам, батькам і учням. Далі Закон пропонує відкритий перелік форм шкільного самоврядування і відносить визначення компетенції органів самоврядування до питань, що мають бути відображені у статуті школи.

Таким чином, самоврядування — форма управління школою. Поряд із владою директора (єдиноначальність) у школі повинна існувати влада учнів, педагогів і батьків (самоврядування). Межі влади суб'єктів шкільного управління визначаються статутом школи і відповідними йому локальними активами. Форми цієї влади — конкретні органи самоврядування — може обрати сам навчальний заклад.

Головний зміст самоврядування полягає в тому, що за його допомогою учасники шкільного життя мають можливість впливати на шкільну політику як участю у прийнятті рішень, якими керується адміністрація навчального закладу, так і за допомогою власної активності в управлінні внутрішньошкільними процесами. Самоврядування робить шкільне життя предметом творчості всіх її суб'єктів.

Учнівське самоврядування — це не орган управління школою як соціальним інститутом і не «дні самоврядування». Скільки б разів на рік учні не сиділи в директорському кріслі і не вели уроки замість або разом із учителем,— усе це не можна назвати реальним учнівським самоврядуванням.

Учнівське самоврядування — це реальна участь школярів за допомогою своїх колективних і колегіальних органів у вирішенні завдань, що стоять перед школою.  

Основою реального існування учнівського самоврядування є його правомочність. Відсутність реальних прав і гарантій — основна причина формалізації його діяльності. Адже визнати на ділі, а не на словах, реальні права школярів у їх самостійно керованій діяльності куди важче, ніж усе зробити самому вчителеві.

Керуючись вище сказаним, враховуючи особливості шкільного колективу, з метою активізації залучення учнів до усвідомленої і систематичної участі у вирішенні важливих питань життя школи вирішила обрати, як модель учнівського самоврядування, учнівський парламент.

За цією моделлю в Дзвиняцькій ЗОШ І-ІІІ ст. вже тривалий час існує учнівський парламент зі своєю структурою /додаток 3/, Статутом  /додаток 2/,  принципами, напрямками і функціями діяльності /додаток 4/, правилами організації стосунків між учнями. Така організація учнівського самоврядування формує в учнів навички правової поведінки в суспільстві, дотримання моральних норм, сприяє становленню громадської позиції та вихованню національно-патріотичних почуттів, усвідомлення власної значущості, самоутвердження. У 2007 році мною розроблений педагогічний проект «Модель учнівського самоврядування – «Учнівський парламент», метою якого є:

- розкриття нормативно-правових, психолого-педагогічних та практичних засад учнівського самоврядування як засобу розвитку й формування життєвої компетентності особистості;

- виховання соціально зрілої, творчої, ініціативної особистості через участь її в діяльності учнівського парламенту, що існує на принципі самоврядування;

- самоусвідомлення відповідальності за свої вчинки;

- створення  умов для розвитку творчих, організаторських, спортивних здібностей, самовизначення та самовдосконалення її членів.

В процесі роботи над проектом чітко окреслюється нормативно-правове забезпечення функціонування учнівського самоврядування – міжнародні  та національні документи /додаток 5/.

Створення системи учнівського самоврядування відбувалося поетапно: від опитування всіх учасників навчально-виховного процесу про необхідність самоврядування, його форми, малювання плакатів, листівок зі зверненням про створення органів учнівського самоврядування; розгляд даного питання на засіданні ради школи; створення органів учнівського самоврядування по класах, вибори загальношкільного самоврядування; визначення дієвих напрямків роботи. З класними керівниками та вихователями був проведений тренінг «Самоврядування у сучасній школі», на якому всі схилились до думки, що учнівське самоврядування в школі просто необхідне.

 Перший ступінь учнівського самоврядування – класне  самоврядування. Його роботу організовує   рада самоврядування класу, до складу якої входять класний керівник, староста класу, члени шкільного парламенту. Рада визначає, контролює, виконує та відповідає за таку роботу:

1. Діяльність в напрямках освіта, довкілля, творчість, здоров'я, спорт, краса, прес-центр, праця, в організації роботи «Рід». 

2. Створення посту бережливих, який відповідає за збереження підручників.

3. Створення санітарного посту, який відповідає за чистоту, порядок у класі, веде куток гігієни.

4. Систематичне оформлення класного кутка, де можна отримати всю інформацію про клас (назва, девіз, склад ради самоврядування, план роботи на місяць, графік чергування, нагороди класу, оголошення, інформування  про головну творчу справу класу).

5. Ведення літопису класу-родини, випуск інформативних стіннівок.

6. Ведення «Дисциплінарного журналу класу» та «Обліку роботи класу-родини», який, як і класний куток, дає уявлення про життя та навчання учнів класу.

Кожен клас має головне творче завдання: участь у хоровому, вокальному гуртках, танцювальному ансамблі школи, етнографічно-пошуковій організації «Рід», екологічній агітбригаді, туристсько-краєзнавчому гуртку, бригаді «Юні лісівники», клубі інтелектуальних ігор, гуртку «Народні ремесла», «Бісероплетіння», спортивних секціях та ін.

Наприкінці навчального року кожен клас готує творчий звіт про виконання свого завдання, тобто бере участь у IV етапі конкурсу «Клас року» /додаток 6/.

Кожний учень працює не тільки у своєму центрі, а й має постійне й тимчасове доручення, бере участь у роботі ініціативних творчих груп. Таким чином до класного самоврядування залучаються всі учні класу.

Другий ступінь шкільного самоврядування — старостат. Його засідання відбуваються щомісяця, на них підбиваються підсумки роботи класів.

Для цього старости класів готують рапорти, у яких міститься така

інформація:

робота за всіма напрямками;

якість знань учнів з усіх предметів;

нагороди за участь у загальношкільних заходах.

На засіданнях ради старост на основі записів у «Дисциплінарних журналах» та «Обліку роботи» класів та школи виставляються оцінки за його ведення:

успішність, поведінку, зовнішній вигляд учнів класу;

участь у загальношкільних заходах;

чергування в школі;

санітарний і естетичний стан класу, закріпленої ділянки шкільної території;

нагороди класу, участь в олімпіадах;

інформацію про роботу класу, яка подана в рапортах.

За виконану роботу класу виставляється середня оцінка. Щоб наочно уявити підсумки роботи класів щомісяця, діє стенд «Рівняймось на них!», де оприлюднюються оцінки класів, кращі учні. На стенді можна знайти:

  •  назви класів;
  •  середній бал успішності;
  •  імена кращих учнів.

За підсумками роботи виявляються кращі класи.

     Старостат разом із членами учнівського парламенту проводить навчання активу класів, бере участь у роботі
шкільного парламенту; координує роботу самоврядування класів.

Третій ступінь шкільного самоврядування — шкільний парламент на чолі з президентом. У складі парламенту— президент, віце-президент, секретар і члени  шкільного  парламенту (по  2  учні від  кожного класу).

  Вибори  президента парламенту:

- з початку вересня триває передвиборча кампанія, кандидати (учні 10-11 класів, лідери, старанні у навчання, активні у позакласній і позаурочній роботі, з високими моральними якостями   на загальношкільних лінійках виступають зі своєю виборчою Програмою;

- вибори відбуваються шляхом таємного голосування через бюлетені. Для цього створюється виборча комісія, яка обробляє заповнені бюлетені: хто отримав найбільшу кількість голосів - стає президентом, меншу кількість - віце-президентом.

  Засідання шкільного парламенту відбуваються двічі на семестр. На них розробляються документи парламенту, плани роботи; визначаються кращі проекти, ідеї, рекомендації тощо.

На першому засіданні затверджується план роботи на навчальний рік, створюються комісії, вибирається президентський актив, комісії ознайомлюються з правилами для учнів, обов'язками членів парламенту.

Головуючі комісій утворюють президентський інститут.

Президент очолює:

комісії, що здійснюють рейди по школі;

президентський інститут;

журі, які оцінюють учнівські конкурси.

Президент контролює:

організацію і проведення загальношкільних акцій;

тижнів здоров'я;

тижнів чистоти і благоустрою території;

тижнів правових знань;

тижнів культури і мистецтва.

Протягом року парламент організовує свою роботу в комісіях:

«Знання»;

«Дозвілля»;

дисципліни і порядку;

«Здоров'я»;

національного і культурного відродження;

«прес-центр»;

Щоденно за життєдіяльність учнівського парламенту відповідають чергові члени шкільного парламенту, їхні обов'язки:

- фіксація тих, хто запізнюється на уроки, не має змінного взуття;

- перевірка санітарного стану класів і школи;

- перевірка відвідування учнями занять; 

- ведення «Вахтового журналу»;

- контроль за веденням «Дисциплінарних зошитів» класів-родин.

Чергування членів шкільного парламенту відбувається згідно з графіком, який складається на початку кожного семестру.

Вищий ступінь шкільного самоврядування.  Її засідання відбуваються 1-2 рази на рік. У проведенні беруть участь учні 5-11-х класів та вчителі.

На конференції:

слухається звіт президента про виконану роботу за минулий рік;

затверджуються заново розроблені та доопрацьовані документи парламенту;

виступають зі своєю передвиборною програмою кандидати в президенти  «Учнівського парламенту»;

визначаються головні напрями діяльності.

    Всю свою діяльність парламент здійснює відповідно до Закону України «Про молодіжні та дитячі громадські організації» та Статуту учнівського парламенту .

    Нещодавно   започаткована  «Книга   пошани Учнівського парламенту» та стенд пошани. До «Книги пошани» заносяться прізвища та фотографії учнівських президентів школи; у стенд пошани - випускників, які закінчили школу з медаллю, були переможцями предметних олімпіад.

Парламент  має настінний куток, де розташовані:

склад «Учнівського парламенту»;

Правила для учнів;

девіз, емблема;

стенд «Парламент у дії».

    За  ініціативою парламенту вже другий рік триває загальношкільний конкурс «Клас року» з метою виявлення найбільш згуртованих класних колективів. У цьому конкурсі беруть участь всі класи-родини «Країни  Барвінкової» та «Роду».

    Завдання конкурсу:

утвердження активної життєвої позиції;

підвищення престижу знань, інтелектуального і творчого потенціалу учнів;

моніторинг навчальних досягнень учнів;

розвиток класного самоврядування;

активізація різних форм позакласної та позашкільної роботи з учнями.

Конкурс проводиться у чотири етапи:

І етап — «візитка класу», яка представляється в ході захисту творчого проекту, над яким працює клас (вересень - листопад).

II етап — «морально-етичний рейтинг класу», який проводиться щомісячно.

•  III етап — «академічний рейтинг», який передбачає такі показники:
а) найвищий рейтинг навчальних досягнень учнів;

б) зайняті призові місця у II і III етапах Всеукраїнських олімпіад із базових і спеціальних дисциплін;

в)  зайняті призові місця у районних та міських творчих та індивідуальних турнірах і конкурсах;

IV етап — «презентація класу», яка проводиться під час Дня відкритих
дверей ( березень - травень)

      Результати конкурсу затверджуються Радою школи (травень); класи-переможці нагороджуються грамотами та цінними призами на вишколі «Роду».

     Головна мета української системи освіти — створити умови для розвитку й самореалізації кожної особистості як громадянина України, формувати покоління, здатне навчатися протягом життя, створювати цінності громадянського суспільства.

     Робота учнівського парламенту тісно пов’язана з виховною роботою, яка має забезпечувати спеціально організований процес формування й сприйняття учнями гуманних цінностей і зразків громадянської поведінки, формування людини нового типу, людини інтелектуальної, творчої, ініціативної і самостійної, з почуттям національної гідності.

Основа педагогічної позиції у вихованні — це прийняття дитини як особистості, визнання ї індивідуальної своєрідності, її права на виявлення свого «Я» на тому рівні розвитку, якого вона досягла в своєму житті.

Саме тому головним у житті нашого повсякденного шкільного життя є колективні творчі справи (КТС).

Використання технології КТД (колективно-творчої діяльності) сприяє формуванню соціальних, комунікативних, полікультурних компетенцій учнів, що реалізуються  в прагненні й здатності до продуктивної творчої діяльності. Бо творчість — природна потреба людини.

   Методика КТД— це спосіб організації життя дитячого колективу, за якого діти та дорослі як товариші по спільній справі планують свою діяльність через накопичення, осмислення та вибір думок, припущень, ідей кожного, формуючи стосунки дружби, поваги, взаєморозуміння й турботи. Отже, методика КТД — це методика людяності, діяльності, творчості.

Методологічні основи колективно-творчого виховання:

дорослі та діти, поєднані спільною метою, спільними життєво важливими турботами, створюють усе разом, будують свої взаємини на принципах співробітництва й співтворчості;

вихователь у своїй роботі орієнтується на позитивні риси кожного учня, прагне активізувати й розвинути творчі здібності дитини;

організація життєдіяльності дитячого колективу має творчий характер, відрізняється гнучкістю форм і різноманітним змістом.

     КТС є основним засобом методики колективно-творчого виховання. Щоб успішно її використовувати, необхідно знати основні особливості.

Кожна КТС — це прояв практичної турботи вихованців і вихователів, спрямований на покращення довкілля й власного життя. Це — справа.

Це — колективна справа, тому що планується, готується, здійснюється й обговорюється вихованцями й вихователями разом.

Це — творча колективна справа, тому що здійснюється (а також планується, готується й обговорюється) не за шаблоном, а щоразу в новому варіанті.

Як же організувати і провести колективну творчу справу?

Перший етап — попередня робота колективу. На цьому етапі керівник колективу визначає конкретні виховні завдання КТД, планує свої початкові дії, необхідні для того, щоб оптимальний проект колективної творчої діяльності. Розповідає вихованцям, які КТС можна провести, відповідає на запитання дітей. Виникає бесіда, яку можна назвати «стартовою». Йде обговорення: що краще зробити? для кого? хто братиме участь? кому бути організатором? Керівник не диктує, не нав'язує свою думку, а розмірковує разом з учнями. Тон розмови — доброзичливий, товариський.

Другий етап — колективне планування. Воно починається з роботи в мікроколективах — тимчасових об'єднаннях. Головна роль належить дітям. Кожний висловлює свою думку про питання, які вирішуються, у результаті формується єдина думка мікроколективу.

Потім збирається весь колектив і слухає представника кожної мікрогрупи. Керівник привчає кожного до пошуку кращого варіанта розв'язання завдання. Для цього використовують різні прийоми й методи:

а)   метод соціологічного опитування(анкетування, бесіди, інтерв'ю);

б)  методики «незакінченого речення» та «недописаного тезису». Дітям пропонується за  короткий проміжок часу закінчити такі фрази:

найбільша проблема в нашому класі — це...

я вважаю, що в нашому класі необхідно обговорити таке питання, як...                            

більш за все мене турбує проблема ...    

в) методика «Будуємо новий класний дім».
Учням пропонується покласти в будинок свою «цеглину» з пропозицією.

г) метод «Мозковий штурм». Учні протягом  5-7 хвилин визначають найбільш важливі питання в житті класу й називають відповідні теми КТС.

д) методика «Пам'ятник проблемі віку».
Творчим групам пропонується визначити найбільш  гостру проблему в житті класу й відтворити її в живій скульптурній композиції.

Третій етап — колективна підготовка КТС.

Для підготовки й проведення обраної КТС  на загальному обговоренні створюється спеціальний орган рада справи, у яку входять представники від кожного мікроколективу.  Рада справи — тимчасове об'єднання, вона існує лише під час підготовки й проведення  одної КТС. Для підготовки і проведення наступної КТС вона створюється заново. У процесі підготовки КТС розвиваються особисті якості членів колективу, без яких  неможливо досягти успіху.

Четвертий етап — проведення колективної творчої справи. Цей етап – результат  роботи, яка була здійснена під час підготовки КТС.

П'ятий етап — колективне підбиття підсумків КТС: що вдалося й чому? Що не вдалося здійснити й чому? Що пропонуємо на майбутнє?

Перше запитання «Що було зроблено добре або що сподобалось і чому?» допомагає кожному учаснику КТС усвідомити дійсні успіхи всього колективу й окремих його членів, створює настрій упевненості в силах і можливостях колективу, налаштовує на відверту розмову щодо недоліків, помилок,  уроків на майбутнє. Важливо в будь-якій справі знайти позитивне.

 Питання друге «Що не сподобалося або що було погано й чому?» знімає настрій заспокійливості, «зіркової хвороби», породженої  успіхом проведеної справи, налаштовує на діловий тон, допомагає визначити слабкі місця в житті колективу. Планування на майбутнє випливає з аналізу.

Третє питання «Що пропонується на майбутнє?» передбачає визначення важливих кроків і поглиблення наступного етапу колективного планування. Одночасно це й навчання активу. Без третього питання обговорення втрачає направленість на майбутнє. Школярі повинні усвідомлювати,  навіщо це їм потрібно робити і як краще зробити.

Це основне, але задач-запитань може бути  й більше. У процесі обговорення учні привчаються колективно аналізувати й оцінювати зроблене, планувати більш складні  задачі. Діти вчаться виробляти єдину думку,  створювати добрі традиції.

Шостий етап — етап найближчої післядії КТС. Під час підбиття підсумків справи керівник і учні висловлюють багато пропозицій, діляться своїми враженнями й переживаннями. Тому одразу ж після підбиття підсумків необхідно докласти максимум  зусиль для того, щоб колективно взятися за реалізацію тих пропозицій, які були заявлені на спільному обговоренні, колективно спланувати програму наступних дій. Адже школярі навчаються бути послідовними  й самостійними.

    Помічниками в організації КТС стають саме члени учнівського парламенту. Успішно була проведена КТС «Портфель» з учнями 5-7 класів (з кожним класом окремо). Творча група (учні парламенту) допомогли у виготовленні карток для обєднання у групи, разом з учасниками КТС створювали проект, попередньо зясували, якою повинна бути вага ранця, розіграли сюжетно-рольову гру «На неочікуваній контрольній з математики».

    Члени учнівського парламенту є ініціаторами і організаторами привітань до Дня вчителя, Дня осіб похилого віку, Дня УПА, Дня Захисника Вітчизни, новорічних привітань, Дня Валентина, 8 Березня, Дня Матері. Вони допомагають в організації, входять до складу журі різноманітних інтелектуальних турнірів, зокрема: «Учень школи 2008», «Мовознавчий турнір», «Математичний КВК», «Правознавчий брейн-ринг», «Найрозумніший учень з географії». Учні організовують загальношкільні акції «Запалімо свічку», «Зупинимо СНІД», «Скажемо курінню НІ!», допомагають вчителям-пенсіонерам по господарству (бригада «Швидка допомога»), виступають у складі агітбригад «Здоровя», «Юний лісниківець», «Юний еколог». Щороку в квітні і травні допомагають у проведенні заключного етапу конкурсу «Клас року» та вишкіл «Роду».

    Учні з великим ентузіазмом залучаються до пошуково-краєзнавчих експедицій. Пошукові загони неодноразово були переможцями районних і обласних етапів різних експедицій, за  що  нагороджені грамотами районного відділу освіти, обласного управління освіти і науки, центру туризму і краєзнавства - «Україна вишивана», «Сто чудес України» («Диво рукотворне»),   «Історія міст і сіл України», «Краса і біль України».

    У школі діє «шкільний театр», до якого залучені учні 5-7 класів, костюми готувати допомагають батьки і старші учні учнівського парламенту,    розігрують окремі ролі. Успішними   були   вистави   «Осіння казка», «Казка про пасхальне яйце», «Свято в королівстві Ввічливості», «Курочка Ряба», «У ніч перед Різдвом з героями Гоголя», «Свято казки».

    А найбільше імпонує членам парламенту організовувати і проводити розважальні програми з різними розиграшами та конкурсами: свято квітів, «Міс Осінь», «Лицар школи», «Міс школи», «Господиня», розиграші до Дня сміху, «Український ярмарок», а  також спортивні змагання «Олімпійський урок», «Джура», «Козацькі забави».  

     В сучасній геополітичній ситуації метою шкільної освіти сьогодні є максимально можлива соціалізація випускників. Складовими культури особистості справжнього громадянина є правова освіченість, компетентність, досвід громадянської участі та громадянська зрілість особистості, що визначається духовно-моральними якостями, ціннісними орієнтаціями та світоглядно-психологічними характеристиками особи. Ефективність  формування такої особистості не обмежується тільки відповідними навчальними курсами, спеціалізованими дисциплінами або сумою окремих гуманітарних предметів та тем. Важливу роль у цьому відіграє організація позакласної та позашкільної виховної роботи, що сприяє розвиткові громадянських якостей та умінь.

Пріоритетна роль належить активним методам, зокрема проектним технологіям виховання. Саме вони покликані формувати у вихованців уміння критично та всебічно розглядати проблему, робити власні висновки, брати участь у громадському житті, здатність орієнтуватися і адаптуватися в нових соціальних умовах, захищати свої інтереси, поважати інтереси і права інших, самореалізуватися.

З ініціативи віце-президента учнівського парламенту розпочалась робота над проектом «Кодекс учня Дзвиняцької ЗОШ І-ІІІ ступенів». Мета проекту: провести моніторинг на зясування правил поведінки, етичних норм, організації працездатного та дієвого активу, посилення реальної участі в житті школи, громади, суспільства, самоствердження в суспільно значущій діяльності; посилити визнання не на словах, а на ділі реальних прав та потреб школярів. Кінцевим результатом роботи над проектом повинен  бути  випуск «Кодексу учня Дзвиняцької ЗОШ І-ІІІ ступенів».

Дана модель учнівського самоврядування у школі існує вже майже дев'ять років. Вона є досить ефективною у досягненні навчально-виховних завдань, визначених законами України «Про загальну середню освіту» та «Про позашкільну освіту». Враховуючи розвиток суспільства, зміни в системі освіти і виховання підростаючого покоління, модель постійно набуває певних змін у плані назви, реорганізації комісій, їх основних функцій тощо. В цей же час  вона є для цієї школи однією із форм державно-громадянського управління навчальним закладом.

Додаток №1

Нормативно-правове забезпечення роботи  учнівського самоврядування.

Міжнародні документи

  1.  Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй 20.11.1959 р.
  2.  Конвенція про права дитини, прийнята та відкрита для підписання, ратифікації та приєднання резолюцією 44/25 Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1989 p.; ратифікована в Україні 21.02.1990 р.
  3.  Підсумковий документ Спеціальної Сесії Генеральної Асамблеї ООН «Світ, сприятливий для життя дітей» (травень 2002 p., Нью-Йорк)

Національні документи

  1.  Конституція України.
  2.  Закон України від 05.02.1993 р. № 2998-ХІІ «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді».
  3.  Закон України від 21.06.2001 р. № 2558:Ш «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю».
  4.  Закон України від 01.12.1998 р. № 281-XIV «Про молодіжні та дитячі громадські організації».
  5.  Закон України від 26.04.2001 р. № 2402-Ш «Про охорону дитинства».
  6.  Закон України від 13.05.1999 р. № 651-ХІУ«Про загальну середню освіту».
  7.  Указ Президента України від 29.03.2001 р. № 221 «Про додаткові заходи щодо реалізації державної молодіжної політики».
  8.  Указ Президента України від 23.06.2001 р. № 467 «Про додаткові заходи щодо вдосконалення соціальної роботи з дітьми, молоддю та сім'ями».
  9.  Розпорядження Президента України від 22.03.2001 р. № 67 «Про організацію проведення в Україні у 2001 році Міжнародного року волонтерів».
  10.  Закон України «Про Національну програму підтримки молоді на 2003-2008 pp.».
  11.  Закон України від 22.06.2000 р. № 1841-ІП «Про позашкільну освіту».
  12.  Концепція загальнодержавної програми «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини на 2006-2016 роки» (затверджено розпорядженням КМУ від 22.04.2006 р. №  229-р).

Додаток №2

Затверджено Радою школи

із внесеними змінами 2008 року                  

Статут учнівського парламенту

І. Загальні положення.

  1.  Виконавчим органом учнівського самоврядування у школі є парламент, покликаний формувати у всіх учнів свідоме і відповідальне ставлення до всіх прав і обов'язків, визначених Правилами для учнів школи, Статутом школи, Законом України «Про загальну освіту»,  «Про молодіжні  та дитячі громадські організації».
  2.  До учнівського парламенту входять: президент, віце-президент, секретар, президентський інститут, комісії та вчителі-наставники

         3. Кількісний та якісний склад учнівського парламенту можуть змінити загальні учнівські збори школи.

    II. Завдання учнівського парламенту.

Головним завданням учнівський парламент ставить собі допомогти педагогічному колективу забезпечити:

глибоке засвоєння основних знань учнями школи;

зростання національної свідомості, духовного розвитку учнів, виховання почуття патріотизму, відданості в служінні і Батьківщині;

формування соціальної активності і професійної компетентності особистості;

організації самообслуговування, створення нормальних побутових умов;

виховання поваги до Конституції України, законодавства, державної мови; виконання Правил учня школи.

 III. Організація роботи учнівського парламенту.

1. Всю роботу учнівського парламенту проводить президент (учень-старшокласник). Він може бути присутнім на засіданні педагогічної ради, а також брати участь в обговоренні питань, пов'язаних із навчанням, вихованням учнів школи.

2. Президент парламенту разом із класними керівниками розглядає заяви учнів школи щодо відпуску з навчальних занять,  подає пропозиції дирекції школи щодо  проведення тематичних вечорів, дискотек, святкування днів народжень тощо,  відповідає за проведення щотижневих  загальношкільних лінійок, здійснює морально-етичний та академічний рейтинг класів-родини, разом із дирекцією школи проводить загальношкільні рейди по перевірці стану відвідування учнями школи, дотриманні правил для учнів (шкільна форма, охайний зовнішній вигляд, дотримання санітарно-гігієнічних норм), рейд «Портфель», різноманітні акції, залучається до колективно-творчих справ, проектної і пошукової діяльності та тематичних загальношкільних вечорів.

 3.  Засідання парламенту проводить президент один раз на місяць (у вівторок), де обговорюється план роботи на наступний  місяць  і  аналізується  робота  комісій за попередній. Рішення та постанови    доводяться до відома всіх учнів.

4. Кожен із радників президентського інституту формує комісії з представників, обраних у класах.

Кожна комісія планує свою роботу на семестр. Це, перш за все, цікаві виступи на загальних щотижневих лінійках (понеділок), повідомлення на загальношкільних заняттях з інформування   (вівторок), тощо.

IV. Вибори учнівського парламенту

1.        Учнівський парламент обираються учнями школи на загальних виборах на початку навчального року терміном на 1 рік (відкритим голосуванням).  Президент   та віце-президент обираються шляхом таємного голосування.

2.  За тиждень до виборів учнівського парламенту організовує свою роботу виборча  комісія, яка складається з представників 9 та 11класів  (по одному від кожного класу).

  3.   Клас, група учнів, окремі учні висувають кандидатури на посади голови парламенту та його радників. Ці кандидатури реєструються і доводяться до відома учнів.

  4.    Виборча комісія готує, якщо в цьому є необхідність, бюлетені для таємного голосування; оголошує дату проведення загальних виборів учнів.

5.    Парламент обирається в тому разі, якщо  на виборах присутні більш як половина   учнів, що навчаються у школі.

6.     На зборах заслуховують виступи учнів школи, вчителів, у яких висвітлюються мор альні та ділові якості кандидатів.

           7.   Після голосування виборча комісія підбиває підсумки виборів і доводить їх до відома зборів.

           8.  Кандидат вважається обраним, якщо за нього проголосувала найбільша кількість учнів.

V. Робота комісій учнівського парламенту.

1. Радник освіти очолює комісію «Знання».

Комісія «Знання» працює над:

вивченням питання щодо покращення навчально-виховного процесу в школі;

вивченням рейтингової оцінки з окремих предметів та окремих класів;

інформацією щодо перевантаження учнів домашніми завданнями;

визначенням кращих учнів школи, їх активної участі у шкільних та позашкільних заходах;

вивченням стану забезпеченості учнів підручниками.

2. Радник правопорядку очолює комісію дисципліни і порядку.

Комісія дисципліни порядку працює над:

вивченням межі вихованості учнів школи;

інформацією про роботу комісії з профілактики правопорушень серед неповнолітніх;

правилами для учнів школи;

внесенням пропозицій дирекції школи щодо поліпшення правовиховної роботи.

3. Радник культури очолює комісію національного та культурного відродження.

Комісія національного і культурного відродження працює над:

участю у плануванні позанавчальної діяльності учнів;

створенням конкурсних комісій для визначення кращого митця різних жанрів:

інформацією про підготовку і проведення різних позакласних заходів;

організацією пошукової діяльності.

       4.  Радник дозвілля очолює комісію «Дозвілля».

Коміся «Дозвілля» займається:

пропозиціями щодо проведення певних заходів, організації поїздок, зустрічей з цікавими людьми краю;

організацією виставки учнівських робіт, культпоходів до театрів, музеїв тощо;

організацією та проведенням екологічний, трудових акцій та акцій милосердя тощо.

       5.  «Прес-центр» займається випуском оголошень, стінгазет, «Репяшка»

           6.  Радник побуту очолює комісію санітарії та праці.

Комісія санітарії та праці працює над:

           •  виявленням стану побутового та медичного обслуговування учнів;

перевіркою санітарного та гігієнічного стану учнів школи;

організацією самообслуговування учнів та участю їх у благоустрої школи;

внесенням пропозиції щодо поліпшення матеріально-технічної бази школи, побутового та медичного обслуговування учнів;

відшкодуванням батьками учнів матеріальних збитків, завданих їх дітьми майну школи.

  Додаток №3

   

Структура учнівського парламенту

Президент ( учень 10-11 кл., відмінник у навчанні, активіст та лідер організації позакласних заходів, отримав найбільшу кількість голосів у таємному голосуванні).

Віце-президент (учень, який отримав меншу, ніж президент, кількість голосів у виборах).

Секретар (учень, обраний з числа членів парламенту).

Комісії: дисципліни і порядку, «Знання», «Дозвілля», національного і культурного відродження, чистоти і здоров’я, «Прес-центр»  (з числа членів парламенту. До кожної комісії призначені вчителі-наставники).

Президентський інститут (з числа членів кожної комісії).

Додаток №4

Напрямки діяльності і функції комісій учнівського парламенту

Комісія «Знання»

- облік успішності,

- допомога учням у навчанні, які не відвідують школу з поважних причин,

- консультативна допомога,

- допомога у проведенні предметних тижнів, олімпіад, конкурсів,

- вшанування відмінників та призерів,

- допомога у створенні банку обдарованих дітей школи,

- контроль за збереженням підручників, книг.

Комісія дисципліни і порядку

- контроль за чергуванням учнів по школі. На подвірї, їдальні,

- контроль за відвідуванням учнями школи, ведення обліку,

- контроль за поведінкою і відвідуванням школи учнями, схильними до правопорушень,

- зовнішній вигляд учнів,

- збереження шкільного майна, організація рейдів зі збереження меблів та озеленення,

- організація рейдів.

Комісія чистоти і здоров’я

- організація зустрічей з лікарями-спеціалістами,

- здійснення нагляду за фізичним і психічним здоров’ям  дітей,

- організація рейдів чистоти,

- випуск газет,

- благоустрій шкільної території,

- збір металобрухту, макулатури,

- робота на пришкільній ділянці,

- проведення акцій милосердя,

- координація роботи загону «Швидка допомога»,

- виступи агітбригад.

Комісія «Національного і культурного відродження»

- організація роботи музею історії школи, музею бойової слави,

- організація і проведення краєзнавчих і дослідницьких екскурсій,

- організація і проведення пошукової роботи згідно експедицій,

- організація і проведення урочистих заходів на національно-культурну тематику,

Комісія «Дозвілля»

- організація змістовного, культурного дозвілля,

- організація і допомога при проведенні традиційних загально шкільних свят,

- залучення учнів до роботи гуртків, факультативів, секцій, клубу вихідного дня,

- культпоходи, екскурсії,

- проведення благодійних концертів, свят для дітей-сиріт, людей літнього віку,

- проведення свят у класі

Комісія «Прес-центр»

- випуск інформаційних вісників,

- висвітлення шкільних подій у засобах масової інформації,

- оформлення інформаційних стендів, оголошень,

- підготовка фотомонтажів, фотовиставок робіт,

- випуск шкільної газети «Репяшок», «Наше шкільне життя»,

- проведення анкетування, соціологічних опитувань.

Додаток №5

План роботи учнівського парламенту на 2010-2011н.р.

п/п

        Зміст роботи

      Дата

проведення

Відпові-

дальний

1.

Засідання парламенту.

Визначення кандидатів у президенти учнівського парламенту, складання передвиборчих виступів;

організація виборчої комісії, друк бюлетенів; оформлення стінгазети «навчальні досягнення учнів школи у ІІ сем. 2009-2010 н.р.»

2.09

парламент, педагог-організатор

2.

Вибори президента учнівського парламенту.

6.09

виборча комісія

3.

Засідання парламенту;

Ознайомлення  з Правилами для учнів; створення комісій, президентського інституту, розподіл  обовязків;

обговорення плану роботи парламенту на 2010-2011 н.р.

про проведення загальношкільних заходів та участі в них самоврядування у вересні-жовтні (зокрема, свято Осені, конкурсу пісні і посвяти в «Рід» нової родини-класу, Дня вчителя, річниці створення УПА, годин інформування, усних журналів).

13.09

парламент

4.

Проводити рейди по школі по перевірці:

- наявності та ведення щоденників, робочих зошитів;

- стану збереження підручників;

- стану відвідування та чергування;

- зовнішньому вигляді учнів;

- «Портфель».

останній тиждень кожного

місяця

президент, презид. інститут, відповідні комісії

5.

Організація і контроль за проведенням тижнів чистоти і благоустрою території, тижнів здоровя, тижня правових знань, тижня культури і мистецтва, загальношкільних акцій

за окр. графіком

президент, презид. інститут, відповідні комісії

6.

Засідання парламенту за підсумками роботи комісій за вересень-листопад. Організація і проведення:

- акції до Дня б-би зі СНІДом;

- тижня правових знань;

- новорічних ранків;

- розколяди.

9.02

парламент

7.

Засідання парламенту разом із Радою по профілактиці правопорушень.

Організація та проведення:

- Дня Святого Валентина

- конкурсу читців поезії Лесі Українки (2-4 кл.), Т.Г. Шевченка (2-4, 5-7 та 8-11 кл.)

- тижня культури і мистецтва.

9.02

Рада по проф. правопор., парламент

8.

Засідання  президентського інституту і старостату з питань проведення творчих звітів класів-родин (дослідження родин і презентація «Дерева роду»).

6.04

презид. інститут,  старостат

9.

Засідання парламенту за підсумками  роботи в ІІ семестрі. Складання  плану роботи на наступний навчальний рік.

25.05

парламент

Додаток №6

ПОЛОЖЕННЯ

про конкурс «Клас року»

1. Загальні положення

1.1. Конкурс «Клас року» проводиться щорічно органом самоврядування школи з метою виявлення найбільш творчих класних колективів школи.

1.2.  Мета конкурсу:

формування активної життєвої позиції учнів;

розвиток класного та шкільного самоврядування;

моніторинг навчальних досягнень учнів;

* підвищення престижу знань, інтелектуального і творчого потенціалу учнів;

активізація різних форм позакласної та позашкільної роботи з учнями;

стимулювання класних керівників, активів до реалізації творчого підходу до роботи та навчання.

1.3. У конкурсі бере участь кожний класний колектив школи, або 5-11 класи.    

2. Організація та проведення конкурсу 

2.1.  Для   організації   і   проведення   конкурсу   наказом   директора   школи

створюється оргкомітет та журі.

2.2.  Оргкомітет конкурсу виконує такі функції:

проводить організаційну та роз'яснювальну роботу щодо  підготовки та проведення конкурсу;

забезпечує порядок його проведення.

2.3.   Журі конкурсу:  

визначає критерії оцінювання результатів кожного туру конкурсу;

проводить експертну оцінку результатів, успіхів і досягнень класів;

оприлюднює результати кожного туру конкурсу;

узагальнює результати конкурсу.

  1.   Конкурс проводиться щорічно з вересня по травень.
  2.   До складу журі  входять представники учнівського,  педагогічного та батьківського колективів.

2.6.  Клас-переможець визначається за максимальною кількістю балів.  

3. Умови проведення конкурсу

3.1. Конкурс проводиться у чотири етапи:

І  етап — «візитка класу», яка представляється в ході захисту творчого проекту, над яким працює клас (вересень - листопад).

II етап — «морально-етичний рейтинг класу», який проводиться щомісячно.

III етап — «академічний рейтинг», який передбачає такі показники:
а) найвищий рейтинг навчальних досягнень учнів;

б)зайняті призові місця у II і III етапах Всеукраїнських олімпіад із базових і  

спеціальних дисциплін;  

в)   зайняті призові місця у районних та міських творчих та індивідуальних турнірах і конкурсах;  

IV етап — «презентація класу», яка проводиться під час Дня відкритих
дверей.( березень - травень)

  1.  Результати конкурсу затверджуються Радою школи (травень).  
  2.  До положення можуть вноситися зміни Радою школи, а також науково- методичною радою.  

4. Нагородження переможців  

4.1.  Результати конкурсу доводяться до відома громадськості.

4.2.  Класу-переможцю присвоюється звання «Кращий клас року» і вручається диплом І ступеня.

4.3.  Класам, які зайняли II і III місця, вручається диплом II і III ступеня.

4.4.  Куратори - класні керівники класів-переможців нагороджуються цінними

подарунками    чи грошовими преміями, розмір яких щорічно визначає Рада  

школи.  

4.5. Нагородження класів дипломами проводиться під час вишколу «Роду».                                                  

                                                                                                     Голова Ради школи                  п. С. Максимів

PAGE  1


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

21270. ЛІКВІДАЦІЯ НАСЛІДКІВ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ 146 KB
  РІНР і в мирний і у воєнний час проводяться: для порятунку людей надання першої медичної допомоги постраждалим і ураженим та евакуації їх у лікувальні установи; локалізації аварій і усунення ушкоджень які заважають проведенню рятувальних робіт; локалізації аварій які загрожують життю людей на АЕС хімічно небезпечних об’єктах енергетичних і комунальних мережах нафтоі газопроводах та інших об’єктах і мережах; забезпечення життєдіяльності міст і об’єктів господарювання; створення необхідних умов проведення відбудовних робіт. До...
21271. Організація цивільної оборони в сучасних умовах 259.5 KB
  2005 ВД Інжек 2005 Вступ Значна кількість великих катастроф що відбувалися на території України за останній час серед яких особливе місто займає Чорнобильська змістили пріоритети у призначенні Цивільної оборони від захисту населення в умовах воєнного часу на захист населення від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру від галузевого відомчого формування і функціонування на функціональні із за діянням усіх рівнів виконавчої влади принципи формування і реагування на надзвичайні ситуації. Про захист...
21272. Надзвичайні ситуації мирного часу. Основи класифiкаціï надзвичайних ситуацій 244.5 KB
  Засоби масовоï інформаціï майже щодня повідомляють про надзвичайні ситуаціï що відбуваються у світі: лісові пожежі повені землетруси цунамі обвали зсуви селеві потоки виверження вулканів урагани смерчі снігові й пилові бурі та інші стихійні лиха аваріï і катастрофи на підприємствах і транспорті що супроводжуються загибеллю людей руйнуванням населенних пунктів і об’єктів господарювання забрудненням і зараженням довкілля. Щорічно в нашій краïні виникають надзвичайні ситуаціï далі – НС природного та техногенного характеру що...
21273. НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ ВОЄННОГО ЧАСУ 197 KB
  Непряму поразку люди і тварини можуть отримати від вторинних осередків ураження уламки зруйнованих будівель або уламків скла каміння та інших предметів що летять із великою швидкістю. Таке ураження людей можливе при надмірному тиску 3 кПа і більше. Осередок ядерного ураження в залежності від тиску у фронті ударної повітряної хвилі умовно поділяється на 4 зони зруйнування: повні сильні середні і слабкі.