54831

Видатні педагоги про збереження здоров’я дитини

Научная статья

Педагогика и дидактика

Але для того щоби насолоджуватися скарбами природи людина має бути здоровою сильною та розумною. Павлов Зміцнити здоровя людини в дитинстві не допустити щоб дитина вступила в юність кволою і млявою це означало дати їй усю повноту життєвих радощів В. Особливого значення набуває формування гармонійно розвиненої суспільно активної фізично досконалої здорової особистості.

Украинкский

2014-03-19

269.5 KB

23 чел.

Видатні педагоги про збереження здоров’я дитини

«Здоровя – це не все, але все без здоровя – ніщо»

                                                                    Сократ

«Людина – найвищий продукт земної природи. Але для того, щоби насолоджуватися скарбами природи, людина має бути здоровою, сильною та розумною».                          

                                                               І. Павлов

«Зміцнити здоров'я людини в дитинстві,

не допустити, щоб дитина вступила

в юність кволою і млявою, — це означало

дати їй усю повноту життєвих радощів»

В.О. Сухомлинський

ВСТУП

Кардинальні зміни, що відбуваються в усіх сферах життєдіяльності суспільства, вимагають нових підходів щодо виховання та соціалізації підростаючого покоління. Особливого значення набуває формування гармонійно розвиненої, суспільно активної, фізично досконалої, здорової особистості. Аналіз державних документів: Конституції України, основ законодавства України про охорону здоров'я. Закону України «Про загальну середню освіту», Державний стандарт початкової загальної освіти, Національної доктрини розвитку освіти, Закону України «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю», Указу Президента України «Про заходи щодо розвитку духовності, захисту моралі та формування здорового способу життя» – свідчить про те, що пріоритетним завданням системи освіти є виховання людини в дусі відповідального ставлення до свого здоров'я та здоров'я оточуючих як до найвищої індивідуальної та суспільної цінності. Адже здоровя – найдорожчий скарб, який дає  людині природа від народження і на довгі роки життя.  Отже, чи не найголовнішим призначенням вчителів, вихователів, батьків, власне, усіх, хто має вплив на дітей, є закріплення у свідомості і у повсякденному житті важливої ідеї здорового способу життя і формування навичок відповідної поведінки.  В Законі України «Про загальну середню освіту» серед інших завдань шкільної освіти стоїть і завдання: «…виховання свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування гігієнічних навичок і засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного і психічного здоров’я учнів».

Проблема формування здорового способу життя підростаючого покоління постає перед нами як медична, психологічна, педагогічна, соціальна, тому що здоров'я має специфіку проявлятися на фізичному, психологічному, соціальному рівнях. На сьогодні в Україні прийнято багато державних програм, спрямованих на пропаганду здорового способу життя; створено мережу «Центрів здоров'я», відкрито безліч різноманітних спортивних клубів, але значних позитивних зрушень у покращанні фізичного, духовного, психічного, соціального здоров'я школярів не відбувається.

Сьогодення вимагає розробки індивідуальних програм оздоровлення, різноманітних освітньо-оздоровчих послуг; ефективних форм та методів сполучення та взаємодії всіх соціальних інститутів для проведення занять, тренінгів, психолого-розвивальних, корекційних, оздоровчо-реалібітаційних впливів на становлення та розвиток особистості, стан здоров'я та спосіб життя школярів. Тому наш педагогічний колектив вирішив не стояти осторонь глобальної проблеми. Вже декілька років ми працюємо над активним запровадженням здоровязберігаючої  діяльності у своєму навчальному закладі. А розпочали свою роботу з вивчення досвіду роботи видатних педагогів. Ми визнаємо за необхідне зупинитись на  аналізі науково-педагогічної спадщини з проблеми здоров'я та його збереження, адже впевнені, що не можна творити майбутнє без минулого.

Ми переконані, виходячи зі свого власного досвіду, що саме огляд науково-педагогічної спадщини Я.А.Коменського. І.Г.Песталоцці, К.Д.Ушинського,  А.С.Макаренка та В.А.Сухомлинського, Г. Ващенка допоможуть вчителям сформувати у дітей мотивацію на здоровий спосіб життя, на знання й практичні навички для зміцнення і збереження здоров’я.

Ян Амос Коменський

(1542 - 1670)

«Розвиток помірності і тверезості,

а через це - здорового і бадьорого духу

будуть покладені в основу обов 'язків усіх учителів»

Вивчення науково-педагогічної спадщини Я.А.Коменського переконує нас в тому, що вчений пізнав і творчо осмислив величезний пласт знань про людину: анатомію і фізіологію, психологію, вплив соціальних чинників і довкілля на здоров'я дітей і підлітків, значення раціональної організації навчального процесу, знання основ харчування, санітарних вимог до одягу і житла, обладнання школи, профілактику захворювань тощо. Слід зазначити, що до питань життя і здоров'я Я.А.Коменський підходив із позицій теолого-філософських міркувань, християнства і Бога. Його теоретично обґрунтовані і практично значущі приклади, спостереження за дітьми свідчать про глибоке знання робіт давніх і середньовічних богословів, філософів, медиків - Соломона, Сенеки, Сократа, Гіппократа, Клавдія Гале на, Лютера та інших.

Аналіз праць видатного дидакта дав змогу встановити, що він завдяки своїм знанням особливостей анатомічно-фізіологічного розвитку людини і педагогічним спостереженням визначив (ще задовго до того, як це зробили педіатри) сім вікових періодів людини. Так, у розділі «Ідеї школи рідної мови» з «Великої дидактики» він зазначав, що виховання і навчання мають бути «пристосовані до характеру дитячого віку» [4; 145]. Турбуючись про збереження здоров'я дітей, педагог визначив вік початку їх навчання в школі: «Відпускати дітей з-під материнської крівлі і передавати викладачам раніше шестирічного віку я не радив» [4; 237]. Свою пораду Я.А.Коменський аргументує тим, що надто юний вік потребує більшої турботи, а у 5-6 років ледве закінчується формування черепа, ще недостатньо зміцнилися органи чуття тощо.

Цікавими є думки Я.А Коменського щодо необхідності надавати у процесі професійної підготовки учителів знання з медицини: студенти повинні вивчати «для душі богослов'я, для розуму філософію, а відносно життєвих функцій тіла – медицину» [4; 440]. Він пропонує в університетах знайомитися з роботами Гіппократа і тренуватися, надавати першу допомогу:  «...потрібно наполегливо пропонувати різні випадки, що стосуються... хвороб, процесів: як він хотів би діяти в тому чи іншому випадку і чому саме так?» [4; 440]. Не піддаючи сумніву виняткове значення анатомічних, фізіологічних, медичних знань для формування уявлень учнів про нормальний стан організму і причини його порушення, видатний дидакт дає поради щодо забезпечення принципу наочності у викладанні вчителя. Так, він зазначає, що класна кімната має містити зображення людського тіла, поданого в різному вигляді: «у нормальному стані, з різними видами захворювань» [14; 83].

Надзвичайно цінним для мого дослідження у спадщині Я.А. Коменського є  формування культури здоров'я школярів. Педагог дає глибокі та точні відповіді  на питання про природу людини, сенс її життя. У роботі «Закони добре організованої школи» Я. Коменський указує на санітарно-гігієнічні вимоги до обладнання класів, кабінетів, школи, що сприяє збереженню здоров'я школярів. Про здоровий спосіб життя говорить так: «Наше тіло зберігається в бадьорому стані стриманим способом життя... нічого над міри, тобто ніколи й ні в чому не доходити до пересичення й огиди».

На нашу думку, саме ґрунтовні знання видатного вченого в галузі теорії і практики навчання й виховання дозволяють нам розглядати питання формування, збереження й зміцнення здоров'я дітей та підлітків з позицій профілактичної направленості.

Іоганн Генріх Песталоцці

(1746 - 1827)

«Я обіцяю забезпечити усім дітям

здорове утримання –

їжу, одяг, білизну і житло...»

Численні приклади зацікавленого ставлення до здоров'я дитини і шляхів його формування маємо також у педагогічній і літературній спадщині визначного педагога-мислителя XVIII ст. І. Г. Песталоцці, що містить як теоретичні положення загальної дидактики, так і опис методик гігієнічного, фізичного і морального виховання молодого покоління. За глибоким переконанням видатного педагога, турбота вчителя у вихованні здорових дітей мусить виявлятися в любові до них, а любов - у діяльності. Самовіддано присвячуючи себе вихованню дітей, він писав: «Коли вони були здорові, я знаходився серед них, коли вони бували хворі, я також знаходився біля них» [ 9; 140].

Засобами збереження і зміцнення здоров'я своїх вихованців І.Г.Песталоцці вважав фізичні вправи, оздоровчі ігри та загартовування, користь яких він убачав у наданні можливості дітям у літній період бігати босоніж, відчувати безпосередній вплив повітря і сонця. Рекомендації педагога ґрунтувалися «на фактичних результатах, тобто на стані здоров'я, росту і силах дітей» [8;153]. Розвиваючи свої ідеї, І.Г.Песталоцці розробив основи індустріальної гімнастики, для якої були підібрані спеціальні гімнастичні вправи «елементарна гімнастика».

Привертає особливу увагу робота «Достовірні дані про стан на 1778 рік виховного закладу для бідних дітей в Нейєнгофі», де І.Г.Песталоцці дає кваліфіковану медичну характеристику кожній дитині: «Френа дуже вузькогруда, а Марія дуже здорова, достатньо сильна...» [8; 18]. І так про кожного вихованця. Зазначимо, в цьому документі педагог продемонстрував оригінальний підхід, сутність якого полягала в уважному оцінюванні стану здоров'я дітей і визначенні його динаміки. Нашу думку поділяє один із дослідників творчої спадщини І.Г.Песталоцці Л.Т.Заплатников, який, аналізуючи зазначену роботу в контексті вітчизняних освітніх документів, зазначав: «З усіх існуючих керівних документів про народну освіту з жовтня 1917 року по вересень 1994 року жоден документ не пропонував подібним чином слідкувати за здоров'ям вихованців. Нова програма інтеграційного курсу «Основи валеології і медичних знань» (Інформац. зб. Мін. Освіти України. -1994. -№ 17,18) рекомендує учителю «Паспорт здоров'я» учнів для визначення індивідуального рівня здоров'я школярів»[3; 75].

Збереження і зміцнення здоров'я дітей, працелюбство, моральні якості людини І.Г.Песталоцці розглядав у єдиному виховному процесі через призму природо відповідного виховання молоді. За його глибоким переконанням, «школи не повинні шкідливо впливати на здоров'я учнів» [8;135].

Згідно із задумом І.Г.Песталоцці, у кожного вчителя має бути засвоєна не лише техніка викладання свого предмета, але й набуті відповідні вміння у сфері виховної роботи, включаючи гігієнічну і фізичну культуру. Гуманістична спрямованість діяльності видатного педагога значною мірою визначалася його анатомо-фізіологічною обізнаністю і психологічною зорієнтованістю на підтримання здоров'я дитини.


Костянтин Дмитрович Ушинський

(1824- 1871)

«...на фізіологічних і психологічних

законах будується мистецтво виховання»

Досліджуючи науково-педагогічну спадщину К.Д. Ушинського, я намагалася з'ясувати своєрідність поглядів ученого на проблему здоров'я і формування здорового способу життя дітей і підлітків. Так, на мою думку, особливою заслугою видатного педагога є наукове розроблення теорії і практики фізичного виховання як одного зі складників здорового способу життя. Вивчивши досвід підготовки вчителів гімнастики в навчальних закладах Європи, К.Д.Ушинський висловив власні міркування щодо розв'язання основних завдань фізичного виховання як чинника оздоровлення організму дитини. Він далекоглядно зазначав: «Гімнастика як система довільних рухів, спрямована на доцільну зміну фізичного організму, тільки-но починається, і важко бачити межі можливості її впливу не лише на зміцнення тіл, а і розвиток тих чи інших органів, але й на попередження хвороб і навіть лікування їх»[14; 249].

Продовжуючи аналіз поглядів К.Д.Ушинського на проблеми здоров'я і механізми його збереження, звернімося до його фундаментальної праці «Педагогічна антропологія». У розділі «Нервова система» цієї наукової роботи автор, осмислюючи фізіолого-психологічні закономірності розвитку дитини і результати власних спостережень, виокремив принципи «здорової медицини», основою яких є встановлена педагогом залежність між харчуванням і станом нервової системи. Зазначимо, що ця залежність була науково обґрунтована лише у XX ст., що й створило підґрунтя для розроблення методології нової науки психодієтики. Учений рекомендував виключити з харчування дітей чай, каву, вина, прянощі, оскільки всі ці продукти збуджують нервову систему. Таким чином, випередивши наукову думку на багато десятиліть, К.Д.Ушинський започаткував основи оздоровчого харчування.

У відомій праці «Педагогічна антропологія», у якій автор пише про те, що сприяти «розвитку мистецтва виховання можна лише поширенням між вихователями... різноманітних антропологічних знань» [14; 245]. Це, на його думку, сприятиме підвищенню компетентності вчителів, що допоможе їм «ставитися критично до медичних порад, які часто суперечать одна одній», зокрема тих, які стосуються режиму харчування і його гігієнічного оцінювання, раціонального і дієтичного харчування, м'ясної і вегетаріанської їжі[14; 43].

Ще одним цікавим напрацюванням К.Д.Ушинського є поради педагога щодо значення формування корисних для здоров'я звичок поведінки. На його думку, гарною звичкою є, наприклад, дотримання особистої гігієни, виконання ранкової гімнастики, дотримання режиму дня і відпочинку і багато іншого, що є «моральним капіталом», а погана звичка-це «моральна невиплачена позика», яка паралізує найкращі людські починання і може довести до морального банкрутства (тютюнокуріння, пристрасті до алкоголю тощо).

Водночас К.Д.Ушинський вірив, що «доки людина жива, вона може змінитися із глибокої безодні морального падіння стати на вищу ступінь моральної досконалості» [14; 275].

Антон Семенович Макаренко

(1888 - 1939)

«Веселий здоровий сміх, посмішки і

цілком вільне самопочуття...

Тут здоров'я і молодість, праця

і бажання культурного саморозвитку,

здорове колективне життя, самоорганізація

і сонячні надії на майбутнє»

У процесі аналізу педагогічної спадщини А.С.Макаренка було виявлено більш ніж 160 медико-педагогічних фрагментів, різноманітних за обсягом і змістом, що розкривають ті аспекти охорони здоров'я і формування здорового способу життя, на які педагог-новатор звертав увагу. Текстологічний аналіз творів А.С.Макаренка показує, що поняття «здоровий», «здоров'я» він використовує у різноплановому контексті: «здоров'я і молодість», «здорова енергія», «здорова гра», «здорове дитинство», «здорові діти», «краса і здоров'я», «здорові перспективи», «здорове покоління» тощо [2;9].

Визначаючи головні завдання школи, А.С.Макаренко виходив з того, що потрібно виховати здорове покоління, спроможне свідомо, енергійно й успішно брати участь у побудові нового суспільства. «Три положення цього принципу: здоров'я, вміння працювати і здатність до боротьби... — й повинні нами керувати, - зазначав педагог» [ 6;189]. У своїй роботі «Через працю і самоорганізацію - до нового життя» А.С.Макаренко писав, що основним прагненням у діяльності педагогічного колективу, який він очолював, було виховання «естетично і соціально здорових людей». Наслідком втілення цих прагнень стали «здоров'я і молодість, праця і бажання культурного саморозвитку, здорове колективне життя, самоорганізація і сонячні надії на майбутнє» [7;130]. Зовнішнім виявом обличчя колонії стали привітність, «молоді здорові хлопці, всі — як один..., веселий, здоровий сміх, усмішки і винятково вільне самопочуття» [7;130].

Стратегічними напрямами оздоровлення  вихованців Макаренка були визначені: санітарно-гігієнічна просвіта, профілактика шкідливих звичок, основних соматичних захворювань, формування навичок особистої гігієни і здорової життєдіяльності. Важливою ознакою здорового способу життя А.С.Макаренко вважав оптимізм, виховання культури емоцій. Тому для закладів, якими керував педагог, були характерні бадьорість, активність, постійна готовність вихованців до дії, відсутність метушні, крику, оскільки вони споріднені, за висловом А.С.Макаренка, із «зоологічними діями». Чого тільки вартий відомий лозунг колоністів «Не пищати!».

Важливим засобом формування здорового способу життя А.С.Макаренко вважав залучення вихованців до діяльності, яка утверджувала загальнолюдські позиції у ставленні до свого здоров'я як великої цінності. Тверезий спосіб життя він зумів зробити нормою для колишніх безпритульних, котрі з дитинства були «заражені» шкідливими звичками. У закладах, які очолював А.С.Макаренко, суворо дотримувався сухий закон та виключалося тютюнокуріння.

Узагальнюючи теоретичну і практичну спадщину А.С.Макаренка з питань формування здорового способу життя, зазначу, що педагог розробив і успішно апробував дієвий механізм виховного впливу на дітей, що спонукав їх до здорового способу життя, дотримання норм суспільного проживання, охайності і чистоти. Основою цього механізму були такі прийоми:

адміністративні (перевірка чистоти приміщень, індивідуальний догляд за тілом, одягомтощо);

     - змагання між загонами (точне врахування всіх санітарних порушень стану загальних приміщень, класів, спалень, ліжок);

заохочення (видача додаткових побутових меблів, квітів тощо);

покарання (відповідальність перед загальними зборами комунарів)

[ 1; 127].

Отже, з точки зору А.С.Макаренка здоровий спосіб життя є умовою і результатом виховної роботи. Здоров'я дитини педагог сприймає глибинно, комплексно, з педагогічної точки зору, а не лише як відсутність хвороб. Здоров’я є запорукою самореалізації особистості, стилем організації її життєдіяльності, який уможливлює активну участь у соціальній взаємодії і перетворенні природного й громадського оточення на користь людині, суспільству, природі.

Василь Олександрович Сухомлинський

(1918- 1970)

«Турбота про здоров 'я –

це найважливіша праця вихователя»

Нинішній етап становлення вітчизняної педагогічної школи відкриває нові можливості для вивчення здобутків ще одного видатного вітчизняного педагога  Василя Олександровича Сухомлинського. Його науково-практична спадщина, багата на традиції народної педагогічної мудрості, на сьогодні є надзвичайно актуальною ї затребуваною.

Принципово важливим для педагога була постійна і послідовна турбота про здоров'я учнів як невід'ємний складник навчально-виховного процесу. У його фундаментальних творах, зокрема таких, як «Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості» (розділ «Турбота про здоров'я молодого покоління, фізичний розвиток» [10;204-209], книга «Сто порад учителю» (розділ «Як спонукати до самовиховання в фізичній культурі»)[11;  659-611], «Серце віддаю дітям» (розділ «Фізична і психологічна культура підлітка. Людина, ніби вдруге народжується» [11;364-409] з позицій природничих знань подаються основи раціонального виховання, значення дотримання режиму праці та відпочинку для попередження перевтоми, інші питання оздоровлення дитини. Із психолого-педагогічних позицій педагог розглядає особливості центральної нервової системи підлітка, надає поради з організації раціонального режиму дня, переконує в позитивному впливі на дитячий організм загартовування.

У книзі «Серце віддаю дітям» В.О. Сухомлинський розповідає про те, як сільські діти-шестилітки прийшли першого дня до школи: «Майже всі діти святково вдягнені, в новеньких черевичках... Чому ж батьки намагаються захистити дитячі ніжки від землі, вранішньої роси й гарячої, розпеченої сонцем землі? Все це вони роблять з добрих намірів, а виходить погано: з кожним роком усе більше сільських дітей взимку хворіють на грип, ангіну, коклюш. А треба так виховувати дітей, щоб вони не боялися ні спеки, ні холоду».

Тому, ведучи своїх учнів до школи «під блакитним небом, на зеленій травичці, під гіллястою грушею, на винограднику, на зеленому лузі», Василь Олександрович запропонував: «Скиньте ось тут черевики й підемо босоніж, як ви звикли ходити раніше. Діти  радісно защебетали; їм незвично, навіть незручно ходити в жарку погоду в черевичках. А завтра приходьте босоніж, у нашій школі це буде найкраще» У своїй роботі з учнями В. Сухомлинський приділяв велику увагу здоров'ю дітей. «Турбота про здоров'я – це найважливіша праця вихователя, - зазначав В.Сухомлинський. - Якщо вимірювати всі мої турботи й тривоги про дітей протягом перших чотирьох років навчання, то добра половина їх – про здоров'я». Три основні компоненти, які є запорукою здоров'я дитини, за В.Сухомлинським, - це «правильний режим, повноцінне харчування й фізичне загартування». Часто відповідь на неуспішність учня полягає в слабкому здоров'ї дитини. Учителеві слід провести бесіду з батьками й досліджувати причини захворювань, режим дня й домашні умови. Найкращий режим дня – це ранній відхід до сну, тривалий сон при відкритій кватирці, ранній підйом, повноцінний сніданок і заняття розумовою діяльністю. Розумова праця буде ефективною тільки в перші 5-10 годин після пробудження, а в останні 5-7 годин перед сном вона просто неприпустима.

Узагальнюючи погляди В.О.Сухомлинського на роль учителя у вихованні підростаючого покоління, зазначу, що найбільш чітко свою позицію педагог виклав у такому висловлюванні: «Вчитель мусить знати і відчувати, що на його сумлінні - доля кожної дитини, що від його духовної культури та ідейного багатства залежить розум, здоров'я, щастя людини, яку виховувала школа» [11; 257].

У роботі «Сто порад учителю» серед найважливіших завдань виховання у школі визначаються пріоритети шкільного виховання, серед яких значне місце відводиться охороні здоров'я дітей, їх фізичному і психічному розвитку, профілактиці дитячих неврозів, статевому і моральному вихованню тощо [11;525-530].

В.О.Сухомлинський глибоко переконаний, що «педагог не має права не знати, що відбувається з дитиною, чому вона не здорова, як  її здоров'я відбивається на розумовому і моральному розвитку» [13;.46], підкреслюючи тим самим свою позицію щодо значущості набуття знань про дитячий організм, здоров'я дитини, причини хвороб.

Григорій Ващенко

(1878 -1967)

Унікальне місце серед українських педагогів посідає професор Григорій Ващенко. Він відомий нам як видатний педагог-мислитель, психолог, політик, але значно менше як послідовник ідей І.Боберського, як теоретик фізичного виховання, як творець національної системи тіловиховання. Ідеї, погляди, що стосуються фізичного виховання і підтверджені історичним досвідом інших народів, Г.Ващенко виклав у книзі «Тіловиховання як засіб виховання волі і характеру». Вона вийшла в Мюнхені у 1956 році. Вивчивши і глибоко проаналізувавши сисмеми фізичного виховання персів, греків і римлян він аналізує шведську і німецьку системи фізичного вихованя та розкриває зміст системи фізичного виховання визначає завдання гігієнічного (валеологічного) виховання, значення руханки, гри і спорту взагалі. Перейшовши до проблем тіловиховання в Україні, Г.Ващенко обґрунтовує значення діяльності професора І.Боберського, якого називає «піонером в розбудові української системи тіло виховання». Після такого ґрунтовного аналізу досвіду минулого, що стосується фізичного виховання, вчений формує засади творення української системи тіловиховання. До них належать такі:

1. Тіловиховання це не окрема галузь формування людської особистості, а його органічна частина, яка міцно поєднана з вихованням розумовим, моральним, естетичним.

2. Завдання тіловиховання не тільки в тому, щоб зміцнити здоров'я, розвинути рухові якості, а й сприяти утвердженню духовних сил людини, зокрема зміцненню її волі, вихованню наполегливості, вмінню керувати своїм тілом як знаряддям духу.

3. Керівники тіловиховання української молоді повинні знати завдання, які поставила перед народом історія: створення незалежної соборної України, розбудова її господарства, розвиток духовної культури. Виконання цих завдань вимагає певних якостей духу і тіла.

4. Керівникам тіловиховання необхідно ознайомитися з його історією у різних народів, бо вона повчальна з погляду і позитивного, і негативного.

5. Створена система фізичного виховання не може залишатися незмінною протягом багатьох років. Вона змінюється у зв'язку із новими завданнями, які ставить перед народом історія. Крім того, слід брати до уваги невпинний розвиток наук, що пов'язані з питаннями тіловиховання. Керівники фізичного виховання повинні ретельно стежити за досягненнями науковців і вміло використовувати це у практиці.

6. У тіловихованні, як і в інших галузях виховання, останнє треба поєднувати із самовихованням. Це означає: а) вихованець сам розуміє потребу і сенс фізичного виховання; б) розуміє завдання, які стоять перед українським народом і усвідомлює свої обов'язки перед ним; в) не тільки ретельно і з бажанням виконує накази керівників під час походів і занять фізичними вправами, а й за певною системою сам займається тіловихованням.

7. Інакше тіловиховання, вважає Г.Ващенко, може обернутися на муштру, а вона, як відомо, не дає добрих наслідків у вихованні молоді.  

Аспекти фізичного виховання, які висвітлені у педагогічній спадщині Г.Ващенка актуальні й нині при розв'язанні багатьох питань творення дієвої системи гармонійного розвитку людини-патріота. Творчі доробки наших педагогів допомагають розв'язати завдання, які сформулював Г.Ващенко: «розбудова господарства, духовної культури України і виховання людини, яка міцна духом і тілом, але такої, щоб у неї дух панував над тілом». У цьому головний сенс тіловиховання.

Висновки

Узагальнюючи короткий огляд науково-педагогічної спадщини Я.А.Коменського. І.Г.Песталоцці, К.Д.Ушинського,  А.С.Макаренка та В.О.Сухомлинського, Г. Ващенка можна сказати, що кожен з них зробив неоціненний внесок в утвердження основоположного принципу педагогіки – зробити школу центром здоров'я, адже набуття шкільних знань ціною здоров'я дітей нікому не потрібне. І хоча кожен із видатних педагогів по-своєму бачив шлях до пізнання психолого-педагогічної «абетки здоров'я», спільним для їх творчих пошуків є визначення низки пріоритетів в роботі школи, професійній підготовці і діяльності вчителя, а саме:

  •  турбота про здоров'я дітей є одним з основних завдань школи. розв'язанню якого має сприяти вся організація навчально-виховного процесу;
  •  учитель, будучи ключовою фігурою навчально-виховного процесу в школі, має володіти таким рівнем професійної підготовки, яка б давала змогу на основі глибоких знань про анатомо-фізіологічні та вікові особливості організму дитини забезпечити засвоєння відповідного обсягу навчального матеріалу без шкоди для здоров'я;
  •  учитель має бути прикладом для наслідування, зокрема й у питаннях дотримання норм здорового стилю життя;
  •  професійна підготовка вчителя має включати осмислене оволодіння комплексом знань про особливості анатомо-фізіологічного розвитку організму дитини відповідно до віку, здоров'я та наявності хвороби у дитини, психолого-гігієнічні аспекти організації навчання і виховання тощо, що створить підґрунтя для реалізації основних завдань школи.
  •  безперечно, нікому не потрібні знання за рахунок погіршення здоров’я, а тому педагог повинен володіти культурою розумової праці і вміти її прищеплювати дітям.

Досліджуючи процес формування здорового способу життя учнів, ми обираємо за основу такі ідеї класиків педагогічної думки:

Коменський Я.

– Профілактична спрямованістіь змінення здоров'я дітей

та    підлітків;    помірний   спосіб   життя   як   основа

здорового життя.

Песталоцці І.

 Ідея   про   єдність  духовного,   психічного,  фізичного

аспекту  здоров'я; природо відповідність у вихованні

культури здоров'я.

Ушинський К.

Необхідність    підтримки    мажорної,    доброзичливої

атмосфери  в  школі,  яка  і  створить  позитивне тло

виховання й розвиток дитини.

Ващенка Г.

На   першому    плані    принцип    свідомості;    єдність

фізичного      розвитку      з      духовним,      розумовим,

естетичним; взаємовплив фізіологічних та психічних

процесів

Сухомлинський ВВ.

 – Розглядає  здоров'я   школярів   як   цілісну систему

навчанн      систему.

Макаренко А.

– Вважає, що від гармонії фізичного розвитку, здоров'я й

праці    залежить    багатогранність    духовного    світу

особистості    моральне,   інтелектуальне,  емоційне,

естетичне багатство потреб, запитів, інтересів.

Підсумовуючи все вище сказане, зазначимо, що теоретична спадщина і досвід класиків педагогіки не втратили своєї актуальності і зараз.


У зв'язку з незаперечною актуальністю викладених положень ми провели спеціальні діагностичні дослідження, які були спрямовані на вивчення динаміки застосування педагогічної спадщини видатних педагогів учителями нашої школи.  

У процесі дослідження було встановлено факт  низького рівня теоретичної  підготовленості вчителів із питань про вклад видатних педагогів у формування здоров’язберігаючої компетентності підростаючого покоління. Результати показали, що з досвідом Я. Коменського ознайомлені 12% учителів, І. Г.Песталоцці – 6%, К.Д.Ушинського – 15%,  А.С.Макаренка – 35% та В.О.Сухомлинського – 65%, Г. Ващенка – 7%. 

Такий стан не відповідає потребам сучасної освіти й зумовлює необхідність  у проведенні педагогічних читань з теми «Видатні педагоги про збереження здоров’я підростаючого покоління»

Як видно зі змісту діаграми 2,  показники анкетування мають статистично достовірну тенденцію покращення. У своїй педагогічній діяльності по формуванню здоров’язберігаючої компетентності підростаючого покоління досвід  Я. Коменського використовують 40% учителів, І. Г.Песталоцці – 35%, К.Д.Ушинського – 80%,  А.С.Макаренка – 92% та В.О.Сухомлинського – 100%, Г. Ващенка – 38%

Позитивна динаміка показників досягнута завдяки педагогічних читань, виступу з доповіддю на педагогічній раді та обговорення положень педагогів –класиків  на методоб’єднаннях учителів.  

Таким чином, для розуміння й розвитку ідей формування здорового способу життя, створення ґрунтовних умов для формування здоров’язберігаючої компетентності школярів для вчителів велике значення мають висновки та положення класиків педагогічної науки.

Ми переконані, що сучасні надбання стали можливими завдяки використанню історико-педагогічної спадщини, зокрема ідей класиків педагогіки, Я.А.Коменського, К.Д.Ушинського, Г. Ващенка,  А.С.Макаренка та В.О.Сухомлинського.

Анкета 1

  1.  Чи знайомі ви з досвідом роботи Я.А.Коменського по збереженню здоровя школярів?
  2.   Чи знайомі ви з досвідом роботи І.Г. Песталоцці по збереженню здоровя школярів?
  3.  Чи знайомі ви з досвідом роботи К.Д.Ушинського по збереженню здоровя школярів?
  4.  Чи знайомі ви з досвідом роботи Г. Ващенка,  по збереженню здоровя школярів?
  5.  Чи знайомі ви з досвідом роботи А.С.Макаренка по збереженню здоров’я школярів?
  6.  Чи знайомі ви з досвідом роботи В.О.Сухомлинського по збереженню здоровя школярів?

Анкета 2

  1.  Чи використовуєте ви у своїй педагогічній діяльності по формуванню здоров’язберігаючої компетентності підростаючого покоління досвід  Я.А.Коменського?
  2.  Чи використовуєте ви у своїй педагогічній діяльності по формуванню здоров’язберігаючої компетентності підростаючого покоління досвід  І.Г. Песталоцці?
  3.  Чи використовуєте ви у своїй педагогічній діяльності по формуванню здоров’язберігаючої компетентності підростаючого покоління досвід К.Д.Ушинського?
  4.  Чи використовуєте ви у своїй педагогічній діяльності по формуванню здоров’язберігаючої компетентності підростаючого покоління досвід Г. Ващенка?
  5.  Чи використовуєте ви у своїй педагогічній діяльності по формуванню здоров’язберігаючої компетентності підростаючого покоління досвід А.С.Макаренка?
  6.  Чи використовуєте ви у своїй педагогічній діяльності по формуванню здоров’язберігаючої компетентності підростаючого покоління досвід В.О.Сухомлинського?


ЛІТЕРАТУРА

  1.  Бобрицька В.І. Розробки категорії «здоров’я в теоретичній і практичній спадщині  АС Макаренко // Мат. міжнар. наук-практ. конф. – Полтава, 1998. –С124-127.
  2.  Бобрицька В.І. Формування Здорового способу життя вихованців у досвіді А.С. Макаренко. // Імідж сучасного педагога. – № 4-5 (23-24). - 2001 – С. 91-94.
  3.  Заплатников А.Т. Проблемы валеологии и гигиены в педагогике: прошлое, настоящее, будущее. – Донецк: ООО КИГИС, 1998. 228 с
  4.  Коменский Я. Избранные пед. соч.: В 2-х т. / Под ред. А.И. Пискунова и др. Т 1. М: Педагогика, 1982 – С. 83-440.
  5.  Макаренко АС Пед.соч.: В 8 т. - М, 1983. Т.1.366 с.
  6.  Макаренко АС Пед.соч.: В 8 т. М, 1986. Т.8. –  366 с
  7.  Песталоцци И.Г. Избранные пед. соч.: В 3-х т. / Под ред. МФ. Шибаевой. – Т.2. - М: Из-во АПН РСФСР, 1961. - С 153-178.
  8.  Песталоцци И.Г. Избранные пед. соч.: В 3-х т. / Под ред. МФ. Шабаевой. - Т.1 - М: Из-во АПН РСФСР, 1961.- С 140.
  9.  Сухомлинский В.А. Избранные произведения: В 5-ти т. / Ред. коллегия: А.Т. Дзеверин (пред.) и др. Т.1. К: Рад, школа, 1979. - С 204-209
  10.  Сухомлинский В.А. Избранные произведения: В 5-ти т. / Ред. коллегия: А.Т. Дзеверин (пред.) и др. Т.2. К: Рад. школа, 1979. - С. 659-661. 12.Сухомлинский В.А. Избранные произведения: В 5-ти т. / Ред. коллегия: А.Т.. Дзеверин (пред.) и др. Т.З. К: Рад. школа, 1979. - С. 364-409.
  11.  Сухомлинский В.А. Избранные произведения: В 5-ти т. /'Ред. коллегия: АТ.. Дзеверин  (пред.) и др. ТА. К: Рад. школо, 1979. - С.46.
  12.  Ушинский КА. Избранные  пед. соч.: В 2-х т. / Под ред. А.И. Пискунова и др. Т. 1 М: Педагогика, 1974.  С. 243-275.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

59680. Сценарій святкування 16-ої річниці Незалежності України «Україно, мій духмяний цвіт, через терни йшла до волі сотні літ» 37.5 KB
  Хор на сцені –виконує гімн вважати відкритими Ведуча: Сьогодні найвеличніше і без перебільшення найзначніше свято українства День Незалежності України. Хор сходить Ведуча: До вітального слова запрошується голова сільської ради пан Любомир Білейчук.
59681. Наша мова калинова. Сценарій 45.5 KB
  Обладнання: розгортка Наша мова калинова вислови про мову записи пісень про мову у виконанні Раїси Кириченко Таїсії Повалій та Павла Зіброва. Мова жила у серцях і душах волелюбного українського народу у його піснях думках і справах.
59682. Сценарій, конспект виховного заходу “З природою живи у дружбі, то буде вона тобі у службі” 124.5 KB
  Який кущ є символом українського народу і водночас лікарською рослиною Калина 2 Яке дереволікар дало назву літньому місяцеві Липа 3 Яке дерево застосовується в народній медицині повністю Сосна 4 Яке дерево найбільш оспіване Т.Шевченком є символом України...
59683. Шкідливі звички чи життя в своє задоволення (диспут) 42 KB
  Паління тютюну погіршує резерви дихальної системи яку використовують під час бігу плавання. Коротка довідка: найпоширенішою пристрасть до тютюну є в азіатських країнах де люди слабко обізнані про вплив нікотину.
59684. Сценарій. Святкування Різдва 49 KB
  Добрий день, дорогі друзі! От і наближається Новий рік, Різдво. Кожна родина очікує на ці свята. Тому що ці світлі і радісні дні приносять добро і спокій в наші душі. В ці дні відбуваються різні дива. І сьогодні ми спробуємо створити диво.
59685. Тиждень Дружби 44 KB
  КТС Тиждень Дружби. Разом з учнями свого класу зробіть гаряче серце вашого колективу та зєднайте імена в ланцюжок дружби. А ще ми пропонуємо вам заспівати з нами пісень та виготовити ромашку дружби школярів.
59686. Свято 8 Березня. Свято весни 36 KB
  Готові Хто найбільше із усіх Любить нас дітей малих Хто про нас найбільше дбає Хто нас щиро доглядає Хто скажи маленький брате Мати Хто готує їсти нам Хто бува не їсть і сам Хто розчісує вшиває Хто Ви можете сказати Мати...
59687. В гостях у Снігової королеви (сценарій свята) 93 KB
  З багатьох казок герої Вже до мене поспішають Слуги їх сюди пропустять Бо запрошення всі мають. Я поет зовусь Незнайко Вам від мене балалайка Ой щось не те Ану ось так: Я поет Незнаєчко.
59688. Проблеми підліткового віку (Диспут) 30.5 KB
  Батьки зауважують що їм важко спілкуватися з дітьми: вони часто стають грубими неввічливими у школі наполягають на непотрібності деяких навчальних предметів не погоджуються з думкою оточуючих замикаються в собі Чому...