54842

УКРАЇНСЬКО – МОСКОВСЬКИЙ ДОГОВІР 1654 р.

Конспект урока

Педагогика и дидактика

; розвивати вміння учнів аналізувати складні історичні факти та події; формувати вміння працювати з історичними документами; розглянути наукові оцінки українськомосковської угоди; виховувати любов до історичної минувшини українського народу інтерес до історії України. 1 територія існування козацької України в межах Київського Брацлавського та Чернігівського воєводств. вояків 3 інші умови влада належала гетьманові та козацькій старшині державні посади мали обіймати лише православні шляхта поверталася до своїх володінь відновлювалася влада...

Украинкский

2014-04-02

73.5 KB

4 чел.

Урок з історії України. 8 клас

ТЕМА: УКРАЇНСЬКО – МОСКОВСЬКИЙ    ДОГОВІР  1654 р.

МЕТА:  розкрити суть домовленостей, досягнутих між Росією та Україною у 1654 р. ; розвивати вміння учнів аналізувати складні історичні факти та події; формувати вміння працювати з історичними документами; розглянути наукові оцінки українсько-московської угоди; виховувати любов до історичної минувшини українського народу, інтерес до історії України.

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ: Переяславська рада, Березневі статті, автономія, протекторат.

ОБЛАДНАННЯ: атласи, портретні зображення історичних осіб, документи (фрагменти з „Березневих статей” Б. Хмельницького), підручник, таблиця.

ТИП УРОКУ: вивчення нового матеріалу, мультимедійний урок

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ.

1.Назвіть, які ви знаєте договори, що були підписані під час національно-визвольної війни. (Зборівський договір 1649 р., Білоцерківський договір 1651 р.)

2.Давайте разом пригадаємо зміст договорів та порівняємо за таблицею (висвітлення таблиці на робочих моніторах учнів)

договір

ознаки

Зборівський 1649 р.

Білоцерківський 1651 р.

1

територія

існування козацької України в межах Київського, Брацлавського та Чернігівського воєводств.

Київське воєводство – козацька територія

2

кількість реєстру

збільшення до 40 тис. вояків

скорочення до 20 тис. вояків

3

інші умови

влада належала гетьманові та козацькій старшині

державні посади мали обіймати лише православні

шляхта поверталася до своїх володінь

відновлювалася влада польських панів

гетьман позбавлявся права зносин з іншими державами

підтверджувалися права православної церкви

Який можна зробити висновок : За Зборівським договором Україна вперше в історії українсько-польських відносин  дістала з боку Речі Посполитої визнання повної самостійності як козацька держава, але не відповідав фактичним успіхам Національної війни, а Білоцерківський договір був принизливий для України, викликав масове незадоволення українського народу і спровокував численні стихійні виступи.

3. Схарактеризуйте внутрішнє і міжнародне становище Гетьманщини наприкінці 1653 року.

Через тривалу війну становище Української держави невпинно погіршувалося.

Особливо тяжким воно стало восени 1653 р. Війна, що тривала вже шостий рік, виснажила Україну. Внаслідок польських каральних походів, ординських грабунків, постійних мобілізацій населення, епідемій чуми та холери було спустошено понад 100 міст і місте6чок на Правобережжі, знелюдніли території Брацлавщини й Київщини.

Занепало сільське господарство. Зубожіле козацтво вже не могло виконувати військову повинність. Дедалі складніше проходили мобілізації

Так, наприклад, під час мобілізації в серпні-вересні 1653 р. Хмельницький спромігся зібрати лише 30-40 тис. Війська. Зростали втома і невдоволення народу. Рятуючись від загарбників, українці тікали до Московії та на Слобожанщину. Почали спалахувати заворушення селян і рядових козаків проти політики гетьманського уряду.

Погіршувалося й міжнародне становище Української держави. Річ Посполита, Молдова, Валахія й Трансільванія об’єдналася  в антиукраїнський союз. Кримський хан надто часто у вирішальні моменти зраджував українців, отож союз із ним видавався непевним. Що ж до Польщі, то вона, не змирившись із існуванням Української держави, готувалася до нового наступу. Задля збереження основних здобутків війни, насамперед держави, український уряд дійшов висновку про потребу вдатися до союзу з московським царем чи турецьким султаном. Саме в цьому напрямі пожвавилася дипломатична діяльність гетьманського уряду.

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Відкрийте атласи та знайдіть з якими державами Б. Хмельницький підтримував дипломатичні відносини в ході Національно –визвольної війни.

Кримське ханство, Османська імперія, Молдова, Трансільванія, Швеція, Австрія.

Визволення з-під влади шляхетської Польщі лише власними силами Україна в той час не могла. Вихід із такого становища Б. Хмельницький вбачав у підтримці ззовні. Активізація зовнішньополітичної діяльності Б. Хмельницького була пов’язана з пошуком союзників.

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. ПОШУК СОЮЗНИКІВ

Для міжнародного визнання Україні необхідно  було мати сильного покровителя і вийти зі складу Польщі можна було лише увійшовши в якусь іншу державу. (висвітлення схеми на робочих моніторах учнів)

Схема                                                УКРАЇНА

                ТУРЕЧЧИНА                                                     МОСКОВІЯ

Релігійне протистояння                                                 православне віросповідання

Ненадійність турецьких васалів                                      етнічна спільність

           Спроби спертися на Туреччину не були безпідставними. Турецький султан був достатньо могутнім  для того , щоб відбивати у поляків бажання нападати на Україну, й водночас надто віддаленим, щоб відкрито втручатися в її внутрішні справи. Але дві важливі причини унеможливлювали союз України й Туреччини. Насамперед, одвічне релігійне протистояння двох світів: Християнського і мусульманського. По-друге, ненадійність турецьких васалів.

Згадайте у яких вирішальних ситуаціях було зраджено козаків?

Під Зборовом, Берестечком, Жванцем.

З Московією українців поєднувало православне віросповідання й етнічна близькість. Отож рішення про військову допомогу Москви у війні з Польщею постала не раптово. Ще у червні 1648 року Б. Хмельницький звернувся до московського царя з листом розпочати спільні дії Москви та України проти Польщі.

2. ВІДНОСИНИ МІЖ УКРАЇНСЬКОЮ ДЕРЖАВОЮ ТА МОСКОВІЄЮ.

З весни 1649 р. розпочинається постійний обмін посольствами. Про активність дипломатичних відносин між Україною та Московією говорить, той факт, що за період з 1649 р. до початку 1654р. на Україні побувало 13 посольств із Москви і водночас Б.Хмельницький направив до Москви 10 повноважних посольств.

Як на вашу думку чому союз з Україною був потрібний Московській державі? Він відкривав шлях до Чорного моря і на захід, забезпечував їй панування на сході, ліквідовував небезпеку союзу України з Туреччиною.

1 жовтня 1653 р. Земський Собор у Москві ухвалив прийняти Україну „Під високу руку царя” Олексія Михайловича. 1 листопада московське посольство на чолі з боярином

Василем  Бутурліним було відправлено до України. Зустріч і переговори, а також офіційна церемонія присяги мали відбутися в Переяславі.

3. ПЕРЕЯСЛАВСЬКА РАДА.

8 січня 1654 року після таємної ради Хмельницького з генеральною старшиною й полковниками на міському майдані Переяслава відбулася генеральна військова рада.. Про подальший перебіг подій лишилося свідчення боярина Бутурліна, який у своєму звіті цареві зазначав, що гетьман звернувся до присутніх з промовою. Зміст цієї промови нібито зводився до того, що єдиним виводом зі становища в боротьбі за звільнення від польського гноблення може бути союз з Московією. Після зачитування царської грамоти старшина й посли пішли до Успенського собору, де духовенство мало привести їх до присяги. У церкві Хмельницький зажадав, щоб московські посли першими пообіцяли від імені царя захищати гетьманську державу від поляків та шанувати козацькі права й привілеї. Бутурлін категорично відмовився, пояснюючи, що цар є самодержавцем і своїм підданим не присягає. Крім того „Царське слово, раз дане, не міняється” після багатогодинних нарад зі старшиною й перемов з послами, аби не зривати переговорів, Богдан Хмельницький вирішив скласти присягу, тлумачачи при цьому слова Бутурліна як рівнозначні присязі царя. Загалом 8 січня присягнуло 284 особи. Після переяславської ради

представники московського посольства побували в 177 містах і містечках України. Метою цих відвідин було прийняття присяги на вірність царю від населення. Досягнути одностайності не вдалося. За даними московської сторони, присягу склали 127338 осіб. Відмовилися присягати полковники І. Богун та І.Сірко, частина козаків Уманського, Полтавського, Брацлавського, Кропив’янського полків, частина міщан Переяслава, Києва, Чорнобиля, а також українське духовенство на чолі з київським митрополитом С. Косовим. Не присягали й козаки Запорозької Січі. ( демонстрація наочної таблиці)

4. ОФОРМЛЕННЯ МІЖДЕРЖАВНИХ ВІДНОСИН.

Переяславська рада лише започаткувала оформлення московсько-українських відносин. Для оформлення міждержавних відносин між козацькою державою і Московією гетьманський уряд вдався до вироблення проекту договору. Цей документ складався з 23-х статей у вигляді „чолобитних”. Саме з цими статтями українське посольство очолене генеральним суддею Самійлом Богдановичем - Зарудним та переяславським полковником Павлом Тетерею, прибуло до Москви, де 14 березня 1654 року подало проект документу московському уряду. У результаті тижневих переговорів проект скоротили до 11 пунктів, які й були затверджені 21 березня московським урядом. Решта статей знайшли своє відображення в жалуваній грамоті царя гетьманові й Війську Запорізькому від 27 березня. Ці два документи (11 пунктів від 21 березня т.зв. „Березневі статті” та „Жалувальна грамота” від 27 березня) складають основний зміст українсько - московського договору.

Перегляд відеофрагменту ( з мультимедійної навчальної програми з історії України від первісних часів до сучасності)

РОБОТА З ДОКУМЕНТОМ ( виводиться на робочі монітори учнів)

Ознайомтеся зі змістом Березневих статей та виділіть головні умови визнання суверенітету Української держави та обмеження суверенітету Української держави (робота за комп’ютером, учні заповнюють таблицю)

ДОКУМЕНТ. ЖАЛУВАЛЬНА ГРАМОТА ЦАРЯ ОЛЕКСІЯ МИХАЙЛОВИЧА

ВІЙСЬКУ ЗАПОРОЗЬКОМУ ВІД 27 БЕРЕЗНЯ 1654 Р. НА ЗБЕРЕЖЕННЯ ЙОГО ПРАВ І     ВОЛЬНОСТЕЙ.

Ми, великий государ, наша царська величність, підданого нашого Богдана Хмельницького, гетьмана Війська Запорозького, і все нашої царської величності високою рукою в попередніх їх правах і привілеях, які їм надані були королями польськими та великими князями литовськими, і тих їх прав і вольностей порушувати нічим не веліли своїми старшими за своїм попередніми правами, а наші царської величності бояри і воєводи в ті їх військові суди втручатися не будуть. А число війська запорозького ми вказали за їх же чолобиттям визначити спускового 60 000 завжди повне. А якщо з божої волі смерть настане гетьмана, то ми, великий государ, дозволили Війську Запорозькому обирати гетьмана за попередніми їх звичаями самим проміж себе. А кого гетьманом оберуть, про те писати нам, великому государеві, а також тому новообраному гетьманові на підданство і на вірність віру нам, великому государеві, учинити при кому ми, великий государ, укажемо, а при булаві гетьманській староству Чигиринському з усіма його приналежностями, які перед цим при ньому були, ми указали бути по-давньому. Також і маєтків козацьких і земель, які вони мають для пожитку, відбирати в них і у вдів, що після козаків залишилися, а дітей не веліли, а бути їм за ними , як і раніше.

1.З тексту документа наведіть фактичні дані, які свідчать про набуття запорозькими козаками прав і привілеїв ще за довго до переходу їх під покровительство російського царя.

2. Визначить з документа окремо політичні й економічні права і привілеї, які закріплювалися за Військом Запорозьким жалуваною грамотою російського царя.

головні умови прийняття Україною царської протекції

за березневими статтями

1654 р.

визнання суверенітету Української держави

обмеження суверенітету Української держави

1.Збереження державної території, територіально - адміністративного поділу

2. збереження республіканської форми правління, політичного та державного устрою

3.збереження традиційних станових прав і привілеїв населення

4. збереження соціально - економічних відносин

5. цілковита незалежність у проведенні внутрішньої політики

1. Збір податків з українського населення здійснювався під контролем російської сторони

2. заборона дипломатичних відносин з Річчю Посполитою та Туреччиною

3. Розміщення у Києві та Чернігові російських воєвод з військовими загонами.

3. ПЕРЕЯСЛАВСЬКА РАДА.

Березневі статті підбивали підсумок українсько-російських переговорів. Україна ввійшла під протекторат Росії на широких правах автономії. Уклавши цей договір, Україна здобула собі сильного союзника в боротьбі з Річчю Посполитою. Умови договору свідчать про об’єднання України й Московії у своєрідну конфедерацію

Давайте звернемося до історичного словника і визначимо поняття       

– протекторат  - автономія    - конфедерація (запис у зошити)

(пояснення понять учні отримують за допомогою словника, який висвітлюється на моніторах учнів.)

Значення договору 1654 р.

              Для України                                                                                         Для Москви

Відокремлення й незалежність                                           васальна залежність України від Росії

України від речі Посполитої                                               Розширити сферу впливу і використати

Можливість у спілці  з Москвою                                         Україну в якості буфера проти Туреччини

Перемогти та об’єднати українські землі                          прагнула з часом перетворити часткову

В межах національної держави                                             залежність України на цілковиту.

Кожна зі сторін убачала в договорі засіб для реалізації власних планів.

V. НАУКОВА ОЦІНКА УКРАЇНСЬКО – МОСКОВСЬКОЇ  УГОДИ.

Оцінка змісту та історичного значення російсько – українського союзу серед істориків залишається неоднозначною. Ситуація ускладнюється ще й тим, що текст Березневих статей не зберігся, до нас дійшли тільки його копії. ( Учні знайомляться з науковими оцінками. (Висвітлення на моніторах комп’ютерів учнів)  

  •  На думку російського історика права Василя Сергієвича, угода являла собою персональну унію між Москвою та Україною, за якою обидві сторони мали спільного монарха, зберігаючи кожна свій окремий уряд.
  •  Інший фахівець із російського права Микола Дьяконов доводив, що погоджуючись на „особисті підкорення царю” українці безумовно погоджувались на поглинання їхніх земель Московським царством, і тому ця угода була „реальною унією.
  •  Михайло Грушевський український історик вважав, що Переяславська угода була формою васальної залежності, за якої сильніша сторона цар погоджувалася захищати слабину українців, не втручатись в її внутрішні справи, українці зобов’язувалися сплачувати цареві податки, надавати військову допомогу.
  •  Український історик В. Липинський - пропонує думку, що Переяславська угода 1654 року була не чим іншим, як лише тимчасовий військовий союз між Московією і Україною.

ПІДСУМОК УРОКУ:

В історичній науці до цього часу немає сталої думки щодо характеру Переяславського договору. Але українсько – Московський договір 1654 р.  був непростою подією в політиці Б. Хмельницького та історії України. Переяславська рада зіграла значну роль в утвердженні Української держави, а правовою суттю Березневих статей став розрив з Річчю Посполитою і вступ України у міжнародні відносини як суб’єкта тогочасного міжнародного права.

ІV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ.

Перед вами знаходяться тести, вам необхідно дати відповіді на запитання, як ви зрозуміли тему уроку (робота за комп’ютером)

ТЕСТИ

  1.  Співвіднесіть терміни і поняття

А)  Автономія                 союз самостійних держав, створений для певних цілей, переважно

                                         зовнішньополітичних

Б) Протекторат            самоврядування певної частини держави, що здійснюється на основі

                                       Загальнодержавного закону.

В) Конфедерація          форма залежності, за якою одна держава, протектор, бере на себе

                                        здійснення зовнішніх відносин іншої держави.

  1.  Постійний обмін посольствами між Україною та Московією розпочався в:

        А)  1649 р.,    Б)  1653 р.,     В) 1654 р.

3.Українське посольство в Москву в березні 1654 р. очолили:

А)Б. Хмельницький,   Б) П. Тетеря,   В)  І. Богун,  Г) С. Богданович-Зарудний

4. Договірні статті між Україною та Москвою були укладені :

       в Переяславі в січні 1654р. чи в Москві в березні 1654 р.

5.Виберіть твердження: Березневі статті передбачали

А) Воєнний союз України і Росії

Б) Васальну залежність України від Росії

Г) Автономію України у складі Росії

6.Вкажіть дату укладення козацьким посольством угоди з московським урядом. Березневі статті:  А) 1654, березень     Б) 1655, березень     В) 1754, березень

7. Коли відбулася Переяславська рада:

А) 8 січня 1654р     Б) 12 березня 1654   В)  4 січня   1653 р.

8. Оберіть правильні твердження:

А) І.Богун не став присягати на вірність московському цареві

Б) Після Переяславської ради воєнні дії між Україною й Польщею припинилися

В) Московський Земський собор відбувся 1 жовтня 1653 року.

ТЕСТИ ПЕРЕВІРЯЮТЬСЯ РАЗОМ З ВЧИТЕЛЕМ.

За допомогою тестів ви побачили на що треба звернути більше уваги під час вивчення домашнього завдання.

Метод незакінченого речення „Сьогодні я на уроці дізнався...”, „На уроці було цікавим...”,

„Я цей урок запам’ятаю тому що...”

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ опрацювати текст підручника, підготувати повідомлення про Б.Хмельницького як політика, дипломата, полководця.

                                                                                       Вчитель історії та правознавства

                                                                                     Верхньорогачицької загальноосвітньої

                                                                                            школи  І – ІІІ ступенів № 2,

                                                                                                  Херсонської області

                                                                                       Богатиренко Валентина Григорівна


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

33988. Осложнения острого тромбофлебита. Тромбоэмболия легочной артерии. Реанимация и способы хирургического вмешательства при тромбоэмболии легочной артерии 33 KB
  Тромбоэмболия легочной артерии. Реанимация и способы хирургического вмешательства при тромбоэмболии легочной артерии. Состояние трудно дифференцировать от острых нарушений артериального кровообращения при эмболии артерии явления артериальной непроходимости наступают сразу а при тромбофлебите к концу первых суток Синяя болевая флегмазия вторична по отношению к белой флегмазии: почти весь отток крови от конечности перекрыт в результате окклюзии бедренной и подвздошных вен. Тромбоэмболия лёгочной артерии Тромбоэмболия лёгочной артерии...
33989. Посттромбофлебитический синдром 25.5 KB
  Патогенез: образование тромба не подвергающегося лизису изменение вен превращающихся в ригидную склерозированную трубку с разрушенными клапанами тяжелые гемодинамические нарушения повышение давления в системе комуникантных вен при ходьбе кровь по глубоким венам вверх и в п к вены извращенный рефлюкс крови локальная венозная гипертензия повышение давления в венозных отделах растрытие артериовенулярных анастомозов ишемические изменения преемущественно в н 3 голени над медиальной лодыжкой образование трофических язв....
33990. Тромбоз магистральных сосудов нижних конечностей 45.5 KB
  Начало заболевания характеризуется болями в пораженной конечности которые при эмболиях возникают внезапно и становятся невыносимыми. К болям присоединяется чувство онемения похолодания и резкой слабости в конечности. Кожные покровы пораженной конечности приобретают мертвеннобледную окраску которая в дальнейшем сменяется характерной мраморностью. Кожная температура значительно снижена особенно в дистальных отделах конечности.
33991. Антикоагулянты. Применение 23 KB
  Антикоагулянтный эффект гепарина наступает сразу же после внутривенного и через 10 15 мин после внутримышечного введения и продолжается в течение 4 5 ч. Суточная доза гепарина составляет 30 000 50 000 ЕД. При передозировке гепарина может возникнуть геморрагический синдром который устраняют путем введения 1 раствора протамина сульфата 1 мг которого нейтрализует эффект 100 ЕД гепарина. При этом суточную дозу гепарина постепенно снижают в l' 2 2 раза за счет уменьшения его разовой дозы.
33992. Облитерирующий эндартериит 26.5 KB
  Облитерирующий эндартериит Облитерирующий эндартериит заболевание сосудов нейрогуморального генеза начинается с поражения переферического русла главным образом артерий и приводит к облитерации их просвета. Длительно существующий спазм артерий и сопровождающих их vs vsorum ведет к хронической ишемии сосудистой стенки вследствие чего наступают гиперплазия интимы фиброз адвентиции и дегенеративные изменения собственного нервного аппарата сосудистой стенки. На артериограмме окклюзия артерий голени. На артериограмме оклюзия 23...
33993. Атеросклероз артерий 24 KB
  Физикальное обследование Ослабление пульса на периферических артериях побледнение при поднимании пораженной конечности. Анамнез: внезапная боль или чувство онемения в конечности при отсутствии хромоты в прошлом. Физикальное обследование: отсутствие пульса бледность и снижение температуры конечности дистальнее места окклюзии. Лечение: содержать конечности в тепле внутрь блокаторы кальциевых каналов нифедипин 1040 мг внутрь 34 раза в день.
33994. Лапароскопическая хирургия 24.5 KB
  Следуя интересам пациентов сведение до минимума травматичности операции и под давлением различных социальноэкономических факторов необходимость уменьшать длительность пребывания пациентов в стационаре и быстрее возвращать их к нормальной жизни и работе достижения в современной хирургии и современных технологиях дали рождение новой эре в хирургии эре малоинвазивной хирургии. Противопоказания: Критерии отбора пациентов для лапароскопических операций изменились за последние 56 лет. Основой для безопасного отбора пациентов является...
33995. АБСЦЕСС АППЕНДИКУЛЯРНЫЙ 25 KB
  Частота 1419 случаев аппендикулярного инфильтрата. Этиология и патогенез Исход аппендикулярного инфильтрата при неблагоприятном течении Аппендикулярный инфильтрат ограничивается большим сальником и прилегающими петлями кишечника При благоприятном течении аппендикулярный инфильтрат рассасывается в сроки от 2 до 4 нед При неблагоприятном стечении обстоятельств позднее поступление в стационар устойчивость микрофлоры к антибиотикам и т. происходит абсцедирование инфильтрата. При наличии признаков острого аппендицита в течение 23...
33996. Этапы становления и характерные черты русской философии 29 KB
  формировалась под влиянием общемировой фил. Однако специф Р фил во многом складывалась под влиянием социально культурных процессов происходивших на Руси. фил мысли.