54854

Про куму-Лисичку і кума-Журавля. П’єса-казка

Другое

Педагогика и дидактика

Дарма байдиків не бив Робив своє діло З обох кінців сцени назустріч одне одному виходять Журавель і Лисичка. Казкарка Щиросердно наш Журавель Дякує Лисиці Бо з кумою родичатись Треба як годиться. Журавель пообіцяв їй Прийти неодмінно З дому вийшов як джентльмен О четвертій рівно.

Украинкский

2014-03-19

54 KB

4 чел.

Про куму-Лисичку і кума-Журавля

Пєса-казка


Дія перша

Казкарка

На болоті, в очереті,

Жив собі журавлик,

На прізвище – Журавелько,

А на імя – Павлик.

Компанійський і веселий,

Добрий, незлобивий.

Дарма байдиків не бив,-

Робив своє діло!

З обох кінців сцени назустріч одне одному виходять Журавель і Лисичка. Вони вітаються і домовляються про зустріч.

От одного разу

Зустрів він Лисицю.

А Лисиця й каже:

Лисичка

Це так не годиться.

Мало того, що куми ми,

Що давно знайомі, -

Ти ще жодного разочку

Не був в моїм домі.

Ну, не знаю, як там ваш рід,

А ми – люди прості.

Тож, запрошую тебе я,

Куме мій, у гості.

Казкарка

Щиросердно наш Журавель

Дякує Лисиці,

Бо з кумою родичатись

Треба, як годиться.

Журавель пообіцяв їй

Прийти неодмінно,

З дому вийшов, як джентльмен,

О четвертій рівно.

Відкривається завіса. Кімната в Лисиччиній хаті. Посеред кімнати стіл. Лисичка, вбрана в яскравий фартушок, метушиться й хазяйнує, наспівує пісеньку: «Я лисичка, я сестричка».

Казкарка

Молочної каші

Кума наварила,

Білу скатертину

На стіл постелила.

Незабаром завітав

Журавель у гості.

Зустріча його Лисичка

І присісти просить.

Лисичка привітно і гостинно зустрічає Журавля, запрошує його сідати і починає пригощати.

Казкарка

Розмазала по тарілці

Кашу,як яєчню…

Лисичка

Пригощайся, милий куме,

Попоїж, сердешний.

Почувайся, як удома,

Та не прогнівися.

Налягай на частування,

Щоб зїв повну миску!

Казкарка

Довбав носом по тарілці

Журавель старанно,

Та усі його старання

Закінчились марно.

Язиком Лисичка швидко

Всю страву злизала.

Лисичка

Пробачай, мій куме,

Що страви так мало.

Чим багата, тим і рада,

Більше ніде взяти.

Нічим тебе, кумасику,

Більше пригощати.

Казкарка

Дивується Журавель наш

Нахабству Лисиці.

Журавель

Що ж це робиться у світі?

Хіба ж так годиться,

Щоб спочатку зазивати,

А потім – знущаться?!

Казкарка

І вирішує Журавлик

З нею поквитаться.

Ображений, голодний і розлючений Журавель нервово походжає з кінця в кінець по всій сцені.

Розлютився Журавель наш:

Журавель

Та хіба ж це жарти?

І чого ці віроломні

Пригощання варті!

Обвела мене круг пальця

Підступна Лисиця!

Вилизала усю їжу,

Що було в тарілці.

Почекай, кумасю мила,

Я тобі віддячу!

Ох, тебе ж і покараю

За зрадливу вдачу.

Казкарка

І, зціпивши дзьоба,

Зве Лисичку в гості,

І з ним пообідають

У неділю просить.

Журавель дає великого конверта із запрошенням, а казкар передає його Лисичці. Лисичка радіє, читаючи запрошення в гості.

Дія друга

Завіса розкривається. В своїй затишній кімнаті господарює Журавель. Він вбраний, як справжній кухар: в білому хвастусі і в білому ковпаку, з великим ополоником у руках.

Казкарка

Наварив Журавлик

Рисової каші.

Був він добрий кухар,

Тож страва вдалася.

А Лисичка причепурилася і поспішає до Журавля в гості.

Казкарка

А Лисичка попоралась,

Домівку прибрала,

Нарядилася і в гості

Стрімголов помчала.

Лисичка

Ага, добре, на дурнячок

Зараз поживлюся,

З свого кума-Журавлика

Ще раз посміюся.

Казкарка

Журавель її стрічає,

Запрошує в хату.

«Зараз, - думає Лисиця,-

Буду ласувати!»

Заходить Лисичка в хату,

До столу сідає.

Лисичка

Чим це в тебе, куме, пахне,

Аж потекла слинка!

Казкарка

Журавель говорить:

Почекай хвилинку!

Казкарка

Узяв глечик вузькогорлий

І насипав каші.

Думає ж: «Ну, їж, кумасю,

Будеш знати наших!»

Журавель подає на великій таці Лисичці вузькогорлий глечик з кашею.

Казкарка.

Підносить Лисиці

Глечик з вузьким горлом,

Питає:

Журавель

Що, кумцю, чи дуже

Сьогодні голодна?

Казкарка

Тече  в Лисиці слина,

В горлянці лоскоче,

І живота зводить –

Так їстоньки хоче.

Рада б Лисиця поїсти,

Бо дуже голодна, -

Горло в глечика вузеньке,

Не пролазить морда.

А каша духмяна!

Пахне на всю хату!

Журавель тим часом

Почина дзьобати.

Склював все до крихти,

Усе чисто виїв.

Сердиться Лисиця,

І стогне, і виє.

А журавель їй каже:

Журавель

Їж, кумцю, любонька!

Он у другім глечикові

Є трава смачненька.

Лисичка

Милий, куме-Журавлику,

Дай свій другий глечик!

Він – широкогорлий,

З нього їсти легше!

Казкарка

А Журавель в другий глечик,

Що з широким горлом,

Вкинув жирну сіру мишу,

Метку і проворну.

Всунула Лисиця

Голову в той глечик,

Клацає зубами

І від злості крекче.

Все-таки Лисиця

Мишу ту піймала!

Але головою в глечику застряла!

Журавель тим часом

Доїв усю кашу

І кум-Лисиці

Він глузливо каже:

Журавель

Не гнівайся, кумцю,-

Нічим пригощати.

Час вже повертатись

Тобі в свою хату.

Журавель виводить попід руки Лисицю з кімнати, розкручує і залишає напризволяще.

Іди собі з Богом,

А я ляжу спати:

Мені треба завтра

Раненько вставати.

Казкарка

А Лисиці не до жартів:

Жадобою буть не варто!

Плентає Лисиця

З глечиком на пиці.

Лисиця іде, петляючи і натикаючись на все, що попадається по дорозі.

Казкарка

Не видно дороги,

Глечик заважає.

На лихо Лисиця

Пастухів зустріла,

До яких у череду ходила.

Пастухи киї схопили,

Батоги й дрючечки.

Пастухи

Ага! Упіймалась, клята!

Ось тобі овечки!казкарка

Влучив її по голові

Пастух ненароком.

Розлетівся глечик

На чотири боки.

Звільнилась Лисиця,

Зраділа Лисиця:

Дорогу додому

Зможе роздивиться.

Як чкурнула з переляку

Ця хитра кумася,-

На півсела по дорозі

Курява знялася.

А Журавля обминає,

Тіка, як побачить:

Ганьбу і неславу

Не може пробачить!

Жадібними бути –

Кепська справа, діти.

Горщик важко зняти,

А легко надіти.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

27998. Оценка изменения агроэкологических показателей плодородия почв и их функций: природная сопротивляемость, буферность, способность к биологическому, физическому и химическому самоочищению 5.3 KB
  Это связано со следующими обстоятельствами: охватом антропогенными нагрузками больших площадей иногда практически на 100; малой лесистостью и небольшими площадями луговостепных участков; значительной обнаженностью дефдированностью и эродированностью почвенного покрова; преобладанием определенных видов загрязнения в почве воде и грунтах связанных с удобрениями. Наибольшей буферной емкостью и способностью снижать негативное влияние загрязняющих веществ на растительные и животные организмы обладают почвы с...
27999. Поллютанты в почве и с/х продукции. Основные факторы, влияющие на их поведение в системе «почва-растение-животное-человек» 9.67 KB
  Главным природным источником тяжелых металлов являются породы магматические и осадочные и породообразующие минералы. Поступление тяжелых металлов в биосферу вследствие техногенного рассеивания осуществляется разнообразными путями. Кроме того источником загрязнения биоценозов могут служить орошение водами с повышенным содержанием тяжелых металлов внесение осадков бытовых сточных вод в почвы в качестве удобрения. Вторичное загрязнение происходит также вследствие выноса тяжелых металлов из отвалов рудников или...
28000. Почвенно-биотический комплекс как основа агроэкосистем. Биогеоценотическая деят-ть микробного биокомплекса и ее экологическое значение. Биоиндикация, ее достоинства и недостатки 15.6 KB
  Численность микроорганизмов сильно колеблется в зависимости от почвенноэкологических факторов. Роль микроорганизмов в круговороте веществ. Практически нет ни одного элемента который не подвергался бы воздействию микроорганизмов или их метаболитов. Минеральная часть почвы разрушается под воздействием различных неорганических и органических кислот щелочей ферментов и других соединений продуктов жизнедеятельности почвенных микроорганизмов.
28001. Проблемы производства экологически безопасной с/х продукции. Экономический механизм стимулирования производства экологически безопасной продукции 8.6 KB
  Экономический механизм стимулирования производства экологически безопасной продукции. Принципы экономического стимулирования выработаны и продолжают вырабатываться практикой. Комплексность системность всесторонность стимулирования означающая обязательность стимулирования использования современных технологических процессов если они имеют целью ресурсосбережение и проводятся экологически приемлемыми методами а также и собственно природоохранных мероприятий утилизация отходов строительство очистных сооружений в целях...
28002. Радионуклиды в агроэкосистеме: перенос радионуклидов по с/х цепочкам и их миграция в агроценозах 2.32 KB
  Основными источниками техногенных радионуклидов в агросфере являются остаточные количества долгоживущих радв поступивших в нее в результате испытаний ядерного взрыва выбросов и сбросов радов при работе атомных электростанций и др предприятий полного ядерного топливного цикла. Рост химизации с х ведет к увеличению применения удобрений и мелиорантов с повышенным содержанием естественных радов. Почва обладает уникальной сорбционной способностью по отношению к поступающим в нее радов.
28003. Сравнительный анализ функционирования естественных экосистем и агроэкосистем. Устойчивость эко(агроэко)системы: толерантность, уязвимость, гетерогенность агроценозов 5.26 KB
  Экосистемы – исторически сложившееся в биосфере и на той или иной территории открытые но целостные и устойчивые системы живых организмов. Агроэкосистемы – вторичные измененные человеком биогеоценозы основу которых составляют искусственно созданные биотические сообщества объединяемые видами живых организмов. Особенность агросистем в отличии от экосистем их неусточивость то есть к способности саморегуляции.
28004. Формирование биогенной нагрузки в природных аграрных системах. Естественные потери биогенных веществ в земледелии, животноводстве и селитебных территорий 4.24 KB
  Естественные потери биогенных веществ в земледелии животноводстве и селитебных территорий. Интенсивно развивающееся сельское хозяйство – это наиболее активный источник поступления биогенных элементов. Влияние с х как источника поступления биогенных веществ в природные ресурсы возрастает в связи с увеличением распаханности территорий трансформацию угодий мощной техникой развитием процессов химизации на основе минеральных и органических удобрений. Потери биогенных веществ в растениеводстве условно можно разделить на...
28005. Функционирование агроэкосистем в условиях техногенеза 4.85 KB
  Функционирование агроэкосистем в условиях техногенеза. Агроэкосистема АЭС – совокупность биогенных и абиогенных компонентов участков суши преобразованных человеком используемых для производства сельхозпродукции. Основа АгроЭкоСистем – почва с х угодия. Типы АгроЭкоСистем: Пропашное земледелие Многолетнее земледелие Многоурожайное земледелие МезоАЭС крупномасштабная МикроАЭС грядка Суша занимает площадь 149 млрд.
28006. Экологизация сельскохозяйственного производства 4.56 KB
  Природоразрушающий ресурсоемкий тип развития АПК требует пересмотра сложившейся теории и на практике техногенной концепции развития АПК. Главным принципом развития АПК должна стать экологизация с х производства всех мероприятий по развитию с х учет природных особенностей функционирования земельных ресурсов. для изменения приоритетов в распределении ресурсов капитальных вложений в АПК усилить природоохранную роль затрат. Для преодоления негативных тенденций в развитии АПК скорейшего решения...