54857

Пейзаж «Я закоханий в дерево зеленовіте»

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Наочні матеріали: репродукції пейзажних творів творчі роботи учнів. Уже в епоху неоліту зустрічалися умовні позначення неба земної поверхні частин світу к розписах Стародавнього Сходу присутній пейзаж у сценах полювання рибальства війн. Важливе місце пейзаж займає в мистецтві Китаю де його вважали наочним втіленням світового закону життя.

Украинкский

2014-04-02

291.5 KB

1 чел.

Тема:        Пейзаж «Я закоханий в дерево зеленовіте»

( 5 клас )

Мета:  навчальна  -  сформувати  уявлення  про  техніку  зображення форми  крон  дерев, передачу  простору;

розвиваюча  -  розвивати  вміння  аналізувати  кольоровий спектр природних  об’єктів, розвивати  практичне вміння  роботи  з  фарбами;

виховна  -  виховувати любов  до  природи, охайність.

Тип  уроку: комбінований.

Наочні  матеріали: репродукції  пейзажних  творів, творчі  роботи учнів.

Матеріали:  фарби,  пензлі,  губка, палітра,  олівець, ластик,  вода.

Техніка:  багатошаровий  живопис.

Місце  проведення: кабінет  образотворчого мистецтва.

ХІД  УРОКУ:

І.Активізація  уваги  учнів.

  Оголошення  теми  та  завдань  уроку.

ІІ. Вивчення  нового  матеріалу.

Спілкуючись  із природою, людина  відпочиває, вчиться  її  мудрості,  тому  що  в  природі  усе  закономірно,  раціонально.

Чимало  митців  присвятили свою  творчість  зображенню  природних краєвидів.  Уже  в  епоху  неоліту  зустрічалися  умовні позначення неба, земної  поверхні,  частин  світу  к  розписах  Стародавнього  Сходу присутній  пейзаж  у  сценах  полювання,  рибальства,  війн. Важливе  місце  пейзаж  займає  в  мистецтві Китаю,  де  його  вважали  наочним  втіленням  світового  закону  життя.

До  пейзажного  жанру  звертались  А.Куїнджі, І.Рєпін, М.Самокиш, Г.Світлицький,  О.Шовкуненко, М.Глущенко, Т.Яблонська  та  інші живописці.

До ХVІІ ст. пейзаж слугував  фоном до картини. Лише  згодом  він  сформувався  як  самостійний жанр  образотворчого  мистецтва.

Щомиті  змінюється  стан  природного  середовища. Придивіться. Кожне  деревце,  кожна  квіточка,  травинка  є  неповторними, і, як  би  ми  не  намагались,  а все  ж  не  можемо  передати  їх  такими,  які  вони  є.  Хоча  треба  намагатись  це  робити.

Сьогодні  на  уроці  ми будемо малювати пейзаж,  де  головними  об’єктами  будуть  дерева.

Кожна  порода дерев,  як  і  кожне  дерево  зокрема,  має  не  лише  свою  форму, пропорції,  просторове  розташування  стовбура,  гілок,  листя, а й своєрідну  будову. Будову  дерев  потрібно  уважно вивчати. Якщо  порівнювати  породи  різних  дерев, то  видно,  наскільки  різноманітна  їхня  конструкція.  А  в  природі  дерев  безліч,  і  кожне  з  них  має  свої  конструкцію, форму, колір.

На  малюнку  показано  характерні ознаки  сосни,берези, дуба, в’яза,  тополі і ялини. У  дуба  кострубатий стовбур, гілки  зігнуті;  у  берези  стовбур  стрункий,  білий,  з  характерними  смугами,  тонкі  гілки легко гнуться  й  звисають  униз,  особливо  нижні. Тополя має  здебільшого  високий  стовбур, у  напрямі  якого розміщені  гілки,  що  надає  їй стрункої  величної  форми. Стовбур  ялини майже  рівний, здебільшого прикритий  посередині  гіллям  з  вічнозеленими голками, які  розміщені  мовби  зеленими ярусами.

ІІІ. Актуалізація  опорних  знань  учнів.

Закрийте  очі  і  уявіть  собі  куточок  природи.  Яке  дерево  ви бачите перед  собою?  Які  кольори  переважають  на  уявній  картині?

ІV. Постановка  практичного  завдання.

Процес  малювання  дерева  є  таким,  як  малювання будь-якого  предмета. Спочатку  легкими  лініями  намічають загальну  форму  дерева,  його  пропорції,  будову,  а  потім  послідовно  промальовують  деталі  і  виявляють  світлотінню  його  форму.

Малюк при  цьому  слід  робити увесь  відразу; промальовуючи  деталі,  потрібно  пам’ятати  про  загальну  форму  картини.

Типовою  помилкою  в  зображеннях  пейзажів  є  виконання  їх без  урахування  повітряної перспективи,  просторових  змін  предметів  (вони  плоскі,  нереальні). Потрібно  не забувати  про  явища  повітряної перспективи:  чим  ближче  предмети,  тим  вони  більші і  чіткіші,  а  чим дальше  - менші  і  зображення  нечітке, розмите.

Явища  лінійної  та  повітряної  перспектив  розглянемо  на  репродукціях  картин  відомих  художників.

Наприклад,  розглянемо  картину І.І.Шишкіна  «Полудень».  На картині  зображено  жаркий  літній  день.  Небо  займає більшу  частину картини.  Біля  ¼  -  займає  земля. Але  в  цій частині особливо  чітко  видно  великий простір  -  відстань  від  ближчого  кураю    дороги до  м'якої  деталі  горизонту.

Як  художник  передав  у картині  цю  далеч?

Відповідь  на  це  питання  ви  найдете, порівнявши  ширину  дороги  зблизька  із  віддаленою  частиною,  порівнявши  зображення людей на  першому  плані  і  вдалині,  висоту  людей  із  дзвіницею, що  знаходиться далеко  від  них.  Дзвіниця  зображена  меншою  людського  зросту.

В  цій  картині  дуже добре передано  особливості  нашого  зору:  предмети  по мірі  віддаленості  від  наших  очей  здаються  нам  меншими,  ми  бачимо  їх  менш  чітко.

Зараз  ви  визначитесь  і  будете малювати  своє  дерево. Ось  як,  наприклад,  зобразив  художник  Олексій  Шовкуненко дерева  в  своїй  картині  «Дуби».

На  картині  зображено  сонячний  літній  день  в  зеленій діброві. Сонце  просвічує  крізь  листя  і  гілки  двох  могутніх  дубів,  що мовби ростуть  на  передньому  плані  картини. Земля  вкрита  зеленою  шовковою  травою,  що також  розцвічувана  сонячними плямами.

Два  могутніх  старих дерева ростуть  поряд,  навіть  надто  близько один  до одного.  Вони такі міцні  й  великі, що їм мало  місця.  Тому  один  з дубів   нахилився  вбік,  а  другий,  могутніший  і сильніший  за  нього,  розпустив свої  гілки,  відвойовуючи  для себе  життєвий простір.

Художник  навмисне  намалював  нижню  частину  дуба,  щоб показати, який  він  товстий,  міцний,  навіть  з  одного  кореня ростуть  два  стовбури.

Мають, у  цій  діброві немає більше  таких  великих  дубів,  бо  на задньому  плані намальовано світлішу  від  сонця  траву,  які  не  затіняють  гілки  великого  дерева.

Загальне враження  від  картини  -  я нібито  знаходжусь  під  кроною величезного  дерева  теплим  сонячним  днем.

Сьогодні  ви  будете  працювати  в  техніці  багатошарового  живопису.  Тобто,  якщо колір,  який  ви  поклали  на  папір, недостатньої  сили (тону), ви можете  на  нього накласти інший  шар  кольору,  завдяки чому  підсилюється  перший.  Цьому  сприяє  така властивість акварельних  фарб,  як  прозорість.

V. Виконання  практичного  завдання.

Допомагаю  учням,  спрямовую  їх  зусилля  на  правильне  вирішення  навчального  завдання.

VІ. Підсумок  уроку.

VІІ. Завершення  уроку.

                                                   Пейзаж

1

2

3

є

4

5

6

По горизонталі:

  1.  Видатний майстер пейзажу, який дуже полюбляв ліс.
  2.  Вид пейзажу, що зображує гори та гірські масиви.
  3.  Морський пейзаж.
  4.  Автор картини Золота осінь.
  5.  Який художник зобразив ведмедів на картині І.Шишкіна “ Ранок у сосновому лісі“.
  6.  Архітектурний пейзаж.

1ш

и

ш

к

і

н

2г

і

р

с

ь

к

и

й

3м

а

р

и

н

а

є

4л

е

в

і

т

а

н

5с

а

в

и

ц

ь

к

и

й

6в

е

д

у

т

а

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1.  Образотворче мистецтво, 5 клас: Методичний посібник / Під ред. Томецької О.М., Лєдяєвої О.П.  – Рівне: ПП «Контур плюс», 2009. – 45с., ком пакт-диск.
  2.  Климова Л.В. Альбом з шаблонами. 5 клас. – Харків: Видавництво «Ранок», 2008. -62 с.
  3.  Бєлкіна Е.В. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. – Київ: Ірпінь, 2005. – 233 с.
  4.  Степаненко Т. А. Збірник кросвордів. – авторська робота вчителя обр.мист. ЗОШ І-ІІІ ст.. №6 м.Сміла. -37 с.
  5.  Фесенко Л.В. Образотворче (візуальне) мистецтво в 5-7 класах.- Харків: Видавництво «Ранок». «Веста», 2004. – 383 с.

  1.  

 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

33071. Рене Декарт 13.65 KB
  У теорії пізнання він розвиває раціоналізм тобто вчення згідно з яким розум думка визнаються найвищою цінністю. Метод наукового пізнання який Декарт розглядає в своїх працях Міркування про метод Правила для керівництва розумом називається аналітичним. Цей метод вимагає ясності і чіткості пізнання розчленування об'єкту на складові частини і вивчення їх руху думки від простого до складного. У теорії пізнання Спіноза розвиває раціоналізм.
33072. Просвітництво 13.8 KB
  Класичним філософом французького Просвітництва був Вольтер 16941778 головні ідеї якого викладені у працях: Філософські листи 1734 Метафізичний трактат 1734 Роздуми про людину 1737 Філософський словник 1764 Філософія історії 1765 та ін. Головне завдання своєї філософії Вольтер вбачає в розвінчуванні релігійної догматики що заважає людям будувати щасливе життя культивуючи неуцтво неосвіченість фанатизм брехню. У філософії природи Вольтер послідовник Ньютона. У теорії пізнання Вольтер прагнув поєднати сенсуалістичний...
33073. Класична німецька філософія 14.81 KB
  Німецька класична філософія охоплює порівняно короткий період який обмежений 80ми роками XVIII століття з одного боку і 1831 роком роком смерті Гегеля з іншою або пізнішою антропологічною матеріалістичною філософією Фейєрбаха який проте увійшов до протиріччя з основним характером німецької філософії цього періоду її ідеалізмом. Основними представниками цієї філософії були основоположник її Иммануил Кант його послідовник Фихте Шеллинг супротивник кантіанської філософії Георг Вільгельм Фрідріх Гегель. Що стосується загальної...
33074. Родоначальником німецької класичної філософії є Іммануїл Кант 13.37 KB
  До Канта вважали що пізнання є результатом дій на людину зовнішніх чинників. Кант перевернув це співвідношення: він проголосив що пізнання і знання є результатом людської насамперед розумової активності. Аналогія з коперниканським переворотом тут цілком очевидна: Коперник зрушив Землю яку до того розглядали нерухомим центром Всесвіту а Кант зрушив людину поклавши край її пасивності.
33075. Система і метод філософії Гегеля 13.77 KB
  Вихідним пунктом філософської концепції Гегеля є тотожність буття та мислення. Мислення з точки зору Гегеля є не лише суб'єктною людською діяльністю а й незалежною від людини об'єктивною сутністю першоосновою всього сущого. Мислення стверджує Гегель відчужує своє буття у формі матерії природи яка є інобуттям цього об'єктивно існуючого мислення або абсолютної ідеї. При цьому Гегель розглядає мислення абсолютну ідею не як нерухому незмінну першосутність а як процес неперервного розвитку пізнання як процес сходження від нижчого до...
33076. Глибоким критиком ідеалістичної системи Гегеля став Л. Фейєрбах, його сучасник, учень, який, однак, не став послідовником свого вчителя 13.54 KB
  Великі зміни в історії суспільства вважав філософ пояснюються змінами форм релігії. Будучи глибоким критиком релігії що існувала на той час Фейєрбах намагався створити свою нову релігію в якій замість культу Бога буде панувати культ людини і любові. Фейєрбах запропонував відмінне від традиційного розуміння філософії її минулого та сучасності ролі в суспільстві і ставлення до релігії. Водночас і сама філософія повинна змінитися: вона не має стати простим чи негативним в гегелівському розумінні запереченням релігії.
33077. Загальна характеристика сучасної світової парадигми 14.29 KB
  Характерна ознака цієї філософії безмежна віра в розум. Особливістю класичної філософії також те що розглядаючи людину та історію вона сконцентрувала свою увагу навколо проблеми свободи та інших гуманістичних цінностей і стверджувала необхідність раціонального пізнання загальнолюдських моральних принципів та ідеалів. Для сучасної філософії характерні такі суттєві риси. цей стиль філософствування починає домінувати в західній філософії; філософію мислення замінює філософія життя .
33078. Прагматизм 12.09 KB
  Дьюі 18591952 вважають що філософія повинна займатись не проблемами філософів а âлюдськими проблемамиâ тобто цілями та засобами їх вирішення і таким чином повинна бути перетворена в інтересах того що є вигідним для життя людини. Людина повинна діяти у ірраціональному світі та спроби досягнути обєктивної істини є безглуздими.
33079. Філософія життя 13.85 KB
  Найбільшого поширення філософія життя набула в першій чверті XX ст. Представниками філософії життя є Фрідріх Ніцше 18441900 Анрі Бергсон 18591941 Вільгельм Дільтей 18331911 Георг Зіммель 18581918 Освальд Шпенглер 18801936 та ін. Філософія життя розглядає все що існує як форму прояву життя .