54879

О писанко! Ти – символ України

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета: ознайомити учнів з історичними традиціями святкування Великодня з релігійними обрядами пов’язаних з писанкарством; виховувати цікавість пошану до народних звичаїв та свят; вчити розмальовувати писанки; розвивати фантазію художній смак. Обладнання: інтер’єр української світлиці: стіл рушники ікони паски вербові гілки яйця крашанки писанки крапанки фабричні дерев’яні писанки карта України добірка літератури про традиції святкування Воскресіння Христового писанки із завданнями мультимедійна...

Украинкский

2014-03-19

104.5 KB

6 чел.

Тема: О писанко! Ти – символ України.

Мета:

  •  ознайомити учнів з історичними традиціями святкування Великодня, з релігійними обрядами пов’язаних з писанкарством;
  •  виховувати цікавість, пошану до народних звичаїв та свят;
  •  вчити розмальовувати писанки;
  •  розвивати фантазію, художній смак.

Обладнання: інтер’єр української світлиці: стіл, рушники, ікони, паски,            вербові гілки, яйця, (крашанки, писанки, крапанки, фабричні дерев’яні писанки), карта України, добірка літератури про традиції святкування Воскресіння Христового, писанки із завданнями, мультимедійна дошка, записи пісень.

Тип уроку: інтегрований урок християнської етики, художньої культури та музичного мистецтва. 

Візитна картка уроку:                                    «Стільки стрілося у писанці!

Казка, пісня, бувальщина,

материнська колискова;

росяна стежка дитинства,

вінок першого кохання і

дужість повноліття, мудрість

старості і присмак вічності

у присмерку вечірнього неба».

 М. Стельмах

Хід уроку

І. Вступне слово вчителя.

Ось і прийшла весна – найпрекрасніша пора року. З її приходом оживає природа, повертаються з далеких країв птахи, зодягаються в зелень ліси та діброви. І саме з весною приходить в нашу оселю найголовніше свято християн – Пасха, або Великдень. Це величне свято світлого Воскресіння Христа, який приніс себе в жертву за гріхи людей і спокутував їх своїми стражданнями. Воно супроводжується численними прекрасними звичаями і традиціями, які ми зберігаємо, розвиваємо та передаємо з покоління в покоління.

Великдень в українців завжди асоціюється з писанкою. А оскільки наша класна родина називається «Писанка» і ми протягом кількох років збирали різноманітні матеріали про неї, то сьогодні поділимося цими знаннями з усіма присутніми, а й самі попробуємо творити це диво.

ІІ. Привітання учнів.

  1.  Вдягла весна мережану сорочку,

Умившись і звільнившись від турбот,

І підіймає волошкові очі

До вищих, до церковних позолот.

  1.  Душа стає в цю днину молодою,

Забувши, що слова бувають злі,

І повняться старання добротою

На ранньому скоромному столі.

  1.  І знову все на повні груди

Дихнуло, збуджене життям.

І кожне серце чує чудо,

І світ увесь неначе храм.

  1.  Горять свічки, блищать ікони,

Земля в молитві до небес…

  •  Христос воскрес! – лунають дзвони.
    •  І спів: Воістину Воскрес!

  1.  І лине музика весіння,

Зринає пісня в унісон:

- Христос Воскрес! – бо Воскресіння -

Природи вічної закон.

  1.  Весна – це сонця перемога!

У Великодній світлий час

Ми наближаємось до Бога,

Бог наближається до нас.

  1.  Великдень всіх нас на гостини просить,

Малює сонце полотно небес,

І крашанку як усмішку підносить,

Христос Воскрес!

Воістину Воскрес!

  1.  І дзвони срібляться завзяті,

І ніби покотились між людьми:

Христос Воскрес! Чи, може, на цім світі

Із бездуховності воскресли ми?\

  1.  Здолавши віками карбований час,

Леліяна в пахощах м’яти й любистку,

Шукати поваги чи хоч би прихистку,

Приблизилась писанка чудом до нас.

10.  На втомленім круглому личку її

Відбилися мрії і думи народу.

Глибоке коріння від роду до роду,

Пісень хороводних дзвінкі ручаї.

11.  На писанці зблиски правічних зірниць

І ласка великого Сонця-Дажбога.

Любові й життя безкінечна дорога,

Якій не потрібно ніяких границь.

  1.  Несе у собі вона щастя й журбу,

Бо писанка схожа на нашу планету.

Бажаймо ж обом їм високого лету

В щасливу і світлу прийдешню добу.

  1.  І зійде сонце, наче кругла паска,

Мов писанка розквітне вся земля.

Радіймо, друзі! Великодня казка

Гаївкою хай серце звеселя!

  1.  Співаймо, друзі, в великоднім колі

І Господа воскреслого молім,

Щоб обновив весною щастя й волі

Наш рідний край, наш рідний дім.

Пісня «Писанка»

Гарна писанка у мене,

Мабуть, кращої нема.

Мама тільки помагала,

Малювала ж я сама.

Змалювала дрібно квіти,

Вісім хрестиків малих,

І дрібнюсіньку ялинку,

Й поясочок поміж них.

Приспів:

На Великдень писанку

Розмалюю!

Маму з татом, бабу з дідом

Поцілую!

Хоч не зразу змалювала, –

Зіпсувала п'ять яєць, –

А, як шосте закінчила,

Тато мовив: "Молодець!"

Я ту писанку для себе,

Для зразочка залишу,

А для мами і для тата

Я ще кращі напишу!

ІІІ. Учні сідають за столи, діляться на три групи: відповідно бойки, гуцули і лемки. Для кожної групи – кошик завдань.

1 кошик.

  1.  Розповісти про Вербну неділю.
  2.  Пригадати легенду про писанку.
  3.  Які знаки використовували при написанні писанок на Прикарпатті та що вони  означали?
  4.  Яке значення мали кольори в писанках?
  5.  Згадати загадки та вислови видатних людей про писанки.
  6.  Заспівати пісню про писанку.

2 кошик.

  1.  Розповісти про Чистий четвер, Страсну П’ятницю.
  2.  Пригадати легенду про писанку
  3.  Які знаки використовували при написанні писанок на Гуцульщині та що вони означали?
  4.  Яке значення мали кольори в писанках?
  5.  Чи згадував про писанки у своїх творах Т. Г. Шевченко?
  6.  Заспівати коломийки про писанку.

3 кошик.

  1.  Розповісти про Великдень.
  2.  Пригадати легенду про писанку.
  3.  Які знаки використовували при написанні писанок на Поділлі та що вони означали?
  4.  Яке значення мали кольори в писанках? Що означав кожний колір?
  5.  Розповісти про пасхальні яйця.
  6.  Заспівати гаївки.

ІV.  Вчитель християнської етики.

Отже, Великдень – найвеличніше свято, пов’язане з обрядовістю і вірою. І хоча нині ми сприймаємо ці обряди спрощено, проте так чи інакше пам’ятаємо про традиції наших прабабусь і прадідів, які святили свічечки у Чистий четвер, аби обійти з нею обійстя, а на сам Великдень обов’язково вдягали обновки, що символізували очищення… Дівчата писали найбарвистіші писанки для тих хлопців, які їм подобалися, а ті у відповідь співали риндзівки  - спеціальні великодні колядки під дівочими вікнами… Дзвони та трембіти у Великодню неділю грали не змовкаючи – відганяли злі сили і прикликали добрі. Писанку, яка є чи не найголовнішим символом Великодня, нині вважають зразком декоративно-прикладного мистецтва. Але це лише тому, що змінився наш побут. А колись писанку вважали магічною річчю. Японці, коли побачили наші писанки, питали, що це за народ, що малює такі шедеври на такому нетривкому матеріалі? Насправді це дуже складна для нашого розуміння річ. Ми ще багато чого не знаємо про неї, попри те, що зараз проводять чимало досліджень орнаменту українських писанок.

Давню писанку княжої доби знайдено під час розкопок решток церков на Царинці (с. Крилос – давній Галич) 1992 р. (Галицька археологічна експедиція, керівник Ю. Лукомський). Писанка виявлена у шарі Г-5, який датується ХІІ-ХІІІ ст. Розміри 2,5×4,0 см.

Знахідка керамічна, виготовлена із звичайної глини, покрита брунатною матовою поливою, поверх якої жовтою поливою нанесено орнамент. На товстішому кінці у керамічного яйця є отвір 3-4 мм, у середині калатало.

1 кошик.

1. Вербна неділя.

Останній тиждень перед Великоднем називають Вербним. У Вербну неділю святять вербу. Верба – одне з найулюбленіших дерев у народі. В Україні вербова гілка вважається гілкою, що найкраще приживається. Поставиш у воду – вона й пускає коріння, починає рости. Цвіт верби – це прекрасне і зворушливе диво природи. Ці вербові прутики у Вербну неділю освячуються в церкві. Зранку на богослужіння сходяться всі: і старі, і малі, бо «гріх не піти до церкви, коли святять вербу». Свячена верба є охороною проти хвороб та злих сил. Якщо господарі, повернувшись із церкви, заставали того хто не був у церкві, то били його свяченою вербою, примовляючи: «Не я б’ю, верба б’є. Від нині за тиждень - Великдень». Це биття – не жарт, а старовинна чародійна дія, яка має передавати всі прикмети лози. Свячену лозу шанують, закладають у хаті за образи. Нею виганяють худобу на пасовище.

На писанках малюють гілку верби, листочки. Гілка – це частина дерева, образ чесних та добрих справ.

2. Легенда.

Про походження писанок у народі існує безліч легенд. За однією із цих легенд, краплі крові Розп’ятого, упавши на землю, стали схожі на курячі яйця і зробилися твердими, як каміння. Гарячі сльози Богоматері, котра плакала біля підніжжя Хреста, упали на ці криваво-червоні яйця і залишили на них сліди у формі узорів. Коли Христос був знятий з хреста і покладений до гробу, вірячи зібрали його сльози і поділили між собою. А коли пронеслася серед них радісна звістка про Воскресіння, вони вітали одне одного – «Христос воскрес!» - і при цьому передавали з рук у руки Христові сльози.

Після Воскресіння звичай цей зберігався у перших християн, сльози-яйця були предметом радісного дару в день світлого Воскресіння.

3. Які знаки використовували при написанні писанок на Прикарпатті та що вони  означали?

Для писанок Прикарпаття характерна подрібненість геометричного малюнка. В орнаменти вводять схематичні зображення архітектурних споруд та контурні зображення коней, оленів, пташок.

4. Яке значення мали кольори в писанках? Що означав кожний колір?

У кольорах перевага належить червоному, чорному та жовтому.

Червоний колір означає радість життя, любов.

Чорний – пошанування померлих, охорона від злих сил.

Жовтий – місяць, зорі, врожай.

5. Згадати загадки та вислови видатних людей про писанки.

  1.  Розколеш лід – візьмеш срібло,

Розколеш срібло – візьмеш золото. (Яйце)

  1.  У бочці два тіста, а не змішуються? (Яйце)
  2.  У фарбах катається, до церкви збирається. (Писанка)

«Писанка – це неповторне багатство... Його треба берегти, як безцінний скарб! Нам слід пишатися ним перед усім світом»

      О. Довженко

6. Заспівати пісню про писанку.

«Писала мати писанки»

Писала мати писанки

Під образами у світлиці,

З її щасливої руки

Злітали писані жар-птиці,

Понад смерекові верхи

Летіли птиці на околі,

Та й сіли писані птахи

На рушничок моєї долі!

Приспів:

В шатах писаної хати

Колисала мене мати,

А коли ще колисала

Мені долю написала.

Написала мати долю -

Кущ калини окрай поля,

А калина-ягідка,

Що солодка, не гірка.

Просила мати в солов'я

Для мене пісню на світанку,

Щоб доля писана моя

Благословилась на співанку,

Світилась мати, мов свята,

Писала чаром очі й брови

Та й написала, щоб вуста

Були солодкі до любови.

2 кошик.

1. Розповісти про Чистий Четвер, Страсну П’ятницю.

Останній тиждень перед Великоднем називають Білим, Чистим або Вербним. У ці дні готуються до свята – в господарстві все чистять, прибирають, білять хату, розмальовують комин та піч.

Прикрашають хату витинанками, дерев’яними та паперовими голубками, писанками. За образи кладуть засушені квіти, а на покуті вішають прикраси із соломи – «павуки».

Найважливіший день Вербного тижня – Четвер. Його називають Страсним, Чистим або Дивним. До цього дня в кожній хаті викочують, виливають з воску свічки – Трійцю. Одна свічка – сонцю, друга – покійним роду, третя – на здоров’я і щастя живим. Запалену на відправі таку свічку несуть додому. Вона має велику силу.

У свято Чистого Четверга чекають до господи самого Бога і вважається, що він очищає від скверни саме ту оселю, де родина пройшла духовне і фізичне очищення.

А ось у Страсну П’ятницю ні мити, ні прясти не можна. Великий гріх рубати дрова. Віруючі люди в цей день до виносу плащаниці в церкві не їдять.

За народним віруванням кажуть: «Хто в п’ятницю співає, то на Великдень буде плакати». Цілу ніч з Чистого Четверга на Страсну П’ятницю мусить горіти свічечка, щоб очистити оселю. У Великодню суботу роблять крашанки. А ще кажуть, що у Великодню ніч не можна спати, бо «нечиста сила присниться». Краще в цю ніч вслухатися у Великодні дзвони і побажати один одному і всій Україні розквіту, здійснення всіх мрій.

2. Пригадати легенду про писанку.

На Гуцульщині оповідають, що писанки писала Мати Божа й дарувала Пилатові, щоб той змилувався над Її Сином. Коли Мати Божа писала писанки, то плакала і сльозами обмивала свою роботу, а тому й вони, гуцули, коли пишуть писанки, то вимальовують цятки, подібні до сліз.

З давніх часів на Гуцульщині розповідають ще й таку легенду: «Десь у темних безвістях живе злий дух, нібито Ірод, який прикутий до скелі дванадцятьма ланцюгами. Щороку посилає він на землю своїх слуг, а коли вони повертаються запитує: «Чи живуть люди в злагоді та в мирі?», «Чи шанують діти батьків своїх?», «А чи пишуть вони писанки?». Якщо пишуть, то він аж захлинається від злості, бо люди, котрі пишуть писанки, - його вороги. Плаче Ірод, зривається з ланцюгів, але ковалі ще сильніше приковують його і злий дух не має сили розірвати залізні пута».

Доки люди будуть жити в злагоді та мирі, дотримуватись прадавніх законів та звичаїв і писатимуть писанки, доти Ірод буде прикутий до скелі. Якщо ж люди перестануть це робити, він зірветься з ланцюгів і в світі запанує зло.

3. Які знаки використовували при написанні писанок на Гуцульщині та що вони означали?

Для Гуцульщини характерний живий візерунок.

А рослини символізують юність, здоров’я, красу, буяння природи.

Гілка – символ добрих справ.

Також на Гуцульщині існував звичай занурювати у воду, у якій вмивались перед святочним Великодним сніданком, дві писанки, монету. Це мало забезпечити красу, здоров’я, достаток.

 

4. Яке значення мали кольори в писанках?

Крім орнаменту, символічне значення мав колір знаків та фон. Так на Гуцульщині були поширені: червоний колір, що символізував радість життя, любов; жовтий – небесні світила та врожай, жито та життя, а також білий, що символізує світло та чистоту.

5. Чи згадував про писанки у своїх творах Т. Г. Шевченко?

Тарас Шевченко у поемі «Княжна» з писанкою порівнював українське село. Він писав:

Село на нашій Україні,

Неначе писанка село…

Це свідчить про те, що село було дуже гарне, бо з писанкою порівнюють все тільки найкраще. Так само казали і про красиву дівчину: «Дівчина, як писанка!».

Також у Шевченка у вірші «На Великдень на соломі» читаємо такі слова:

На Великдень на соломі

Против сонця діти

Грались собі крашанками.

Ці слова засвідчують давню українську традицію справляти на Великдень коло церкви, а також і вдома різноманітні ігри та забави.

6. Коломийки про писанку.

Ой кувала зозуленька

Як цвіла калина,

Що найкраща писаночка –

Наша Україна.

Ой дівчина хлопця любить,

Писанку дарує,

Бо писанка весну теплу

Та любов віщує.

Котилася писаночка

З гори на долину,

Прикотилась простісінько

до нас у гостину.

А за нею йде Великдень,

Несе білу паску.

Розсипає між діточок

Радощі і ласку.

Ой у моїм городочку

Горішки трясуться,

Дала би вам по писанці –

Кури не несуться!

3 кошик.

1. Розповісти про Великдень.

Дзвони дзвонять величаво,

всіх до церкви звуть…

Йдуть у Божий храм дорослі

й діточок ведуть.

Ці рядки – про Великдень. Дзвони дзвонять – це знак перемоги життя над смертю. Кажуть, що у цей день сонце прокидається рано і не заходить зовсім, тому цей день називають Великим.

Великдень – одне з найбільших свят християн. Святкується в Україні з Х століття навесні і пов’язане з воскресінням Ісуса Христа. У дохристиянські часи це було свято весняного сонця і пробудження природи від зимового сну.

Дуже важливим ритуалом Великодня є благословення та освячення їжі – Божих зелених дарів. Величаво, з церковними співами відбувається це дійство. Люди стають у коло біля церкви, священик кропить Великодню їжу свяченою водою, яку їстимуть після Великодньої відправи. Святкове снідання відбувається урочисто й побожно.

І де б хто не побував, де б не проживав, а на Великодній сніданок завжди поспішав додому.

Родина за столом збирається і святочне дійство так розпочинається: батько родини ділить свячене яєчко на стільки частин, скільки присутніх снідає (залишають на тарілці для тих, хто відійшов у вічність із сім’ї), зі словами благословення яєчко роздає і промовляє: «Щоб на ті свята нас Всевишній поблагословив щастям і добрим здоров’ям на многії літа. Щоб усіх під свій покров взяла Божа Матінка Свята. Дай же Боже, ці свята щасливо відсвяткувати та інших дочекати».

Звичай на Великдень розпочинати святкування яйцем побутує в Україні з давніх-давен, адже яйце має чудодійну силу – зародка нового життя. Також це символ Христового Воскресіння, бо як із мертвої шкаралупи яйця народжується нове життя, так і Христос вийшов із гробу до Нового життя. Після свяченого яйця всі їдять паску й усе, що приготували на свято. Паска – це великий, гарно випечений хліб, що символізує вічність людського життя. Старі люди розповідають, що не святять і не їдять на Великдень курячого м’яса, бо за переказами, коли народився Ісус Христос, то саме курка вигрібала немовля з ясел.

Традиційно на Великдень усією родиною йдуть на цвинтар. Несуть паску і крашанки, щоб поділитися Воскреслою радістю.

Великий день!

Великий день!

Ясний Великдень на землі!

Багато радості й пісень

Приніс нам янгол на крилі…

Веснянку діти хороводять.

Христос Воскрес! Христос Воскрес!

Сьогодні й сонце не заходить,

А сяє й сяє із небес.

2. Пригадати легенду про писанку.

Була колись поширена в Україні ще й така легенда. У день Воскресіння Спаситель посадив у підземелля, під тією скалою, де був Його гріб, головного сатану Вользевула і наказав йому гризти 12 залізних ланцюгів, 12 залізних дверей і 12 залізних замків. Якщо Вользевул перегризе все це від одного Великодня до другого, то буде кінець світу. Сатана спочатку перегриз замки, потім двері і ось-ось перегризе останній ланцюг – ще тільки один раз треба стиснути зубами. А тут як заспівали люди «Христос Воскрес», то всі замки, двері й ланцюги Вользевула відразу поновились, і він мусив гризти спочатку. А якби настав такий час, що люди перестануть співати «Христос Воскрес», тоді сатана перегризе останній ланцюг, і буде кінець світу.

3. Які знаки використовували при написанні писанок на Поділлі та що вони означали?

Для Поділля характерний рослинний орнамент. Дуже багато є писанок із рослинним орнаментом, які мають назви різноманітних дерев (та їхніх частин) і квітів: «виноград», «дубові листки», «квітки», «калиновий лист», «явір». Іноді вони виступають у ролі світового дерева, з допомогою таких писанок намагалися вплинути на добрий урожай.

4. Яке значення мали кольори в писанках? Що означав кожний колір?

На Поділлі розписували писанки на коричневому та білому тлі.

Коричневий – це мати-земля, її щедрість для кожної людини.

Білий – чистота і світло.

5. Розповісти про пасхальні яйця.

У міфології багатьох народів можна знайти оповідь про яйця, з котрого постав світ: зі шкаралупки – небо, із плівки, що її встеляє, - небосхил та хмари, із білка – вода, а з жовтка – земля з усіма її багатствами.

Звичай розмальовувати яйця такий давній, що слід його губиться десь у сивій давнині. Вважалося, що розмальовувати писанку не мав права той, хто нещодавно з кимось сварився чи гнівався. Писанки не лише захищають людину від зла, а й приносять добро, достаток. Виконуючи їх, людина сповнюється добротою, вважалось у християн.

Фарбоване, розмальоване яйце вважається оберегом, його намагаються зберегти хоча б один рік, до наступного Великодня.

Писанки служили подарунком. З надією дарувала дівчина писанку своєму судженому. Старші чоловіки обмінювалися писанками в знак примирення і дружби. Дітям роздавали писанки для ігор. Кращі писанки розвішували по стінах.

А ще освячену писанку клали до першої купелі немовлят, щоб росло сильним і сміливим. Писанку приорювали в полі, щоб краще родило жито-пшениця і всяка пашниця.

6. Заспівати гаївки.

Вербовая дощечка, дощечка,

По ній ходить Насточка, Насточка.

Ой ходила леліла, леліла,

На всі боки гляділа, гляділа.

Звідки тато приїде, приїде,

Що Насточці привезе, привезе.

Привезе він чоботи, чоботи

Косівської роботи, роботи.

Будуть вони рипіти, рипіти,

А підкови дзвеніти, дзвеніти.

V. Практичне завдання:

- розписування писанок з учителем художньої культури.

VІ. Учні дарують свої творіння присутнім і промовляють:

1.  Яєчко розмальоване, барвисте,

Ним тішиться і старець, і дитя –

Творіння рук людських святе і чисте,

Маленький символ нашого життя.

2. Творіння Божої краси у мить натхненну

Весна. Великдень. Боже Воскресіння.

І писанка – як серця одкровення,

Як Боже й людське трепетне творіння.

3. Тут кожна лінія промінчиком із неба

Окреслює хвалу і слава Богу.

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

До вічності вказавши нам дорогу.

4.  Як сонця теплі промені ласкаві

Нам гріє душу предків заповіт.

Мереживо сплетіння – вір, понині

На золотій шкарлупі залишимо слід.

5.  Несеш ти людям радість веселкову,

Всміхаєшся крізь Храми Бога словом

Й коли тобою хата наша сяє,

В душі у нас світанок розквітає.

6.  О писанко! Ти – символ України!

Любові й миру вічна берегиня,

Ти – Воскресіння весняний цілунок!

Ти – мамин великодній подарунок!

7.  Котилася писаночка

З гори на долину,

Прикотилась простісінько

До нас у гостину.

8.  Я писала писаночку,

Писала, писала,

Щоби тая писаночка

Славу здобувала.

9.  Я писала писаночку,

Кольори вкладала,

Щоби людям писаночка

Радість дарувала.

10. Розпишу я цвітом

З краю і до краю.

Великодня радість

Землю обіймає.

 11.  Писанко чудова,

   різнокольорова,

  ти стоїш над світом

  у величі й красі.

  Тебе споглядають,

  Тебе прославляють

  Божі люди світу

  І на Небесі.

12. Думаєте, легко

     Землю розписати!

     Треба добре серце

     Й чисту душу мати.

13. Немала у нас родина

     Та молитва всіх єдина.

     Хай розквітне Україна,

     Як в погожі дні – весна.

14. На столі – духмяна паска,

     А круг неї – писанки.

     Уділи нам, Боже, ласки,

     На всі дні, на всі віки.

VІІ. Підсумок учителя.

Кожна людина, якою б вона не була – зовсім юна чи вже в літах, шукає у своєму житті чогось особливого, того, щоб живило духовні сили.

Адже, як записано у Святому Письмі:

                                             «Не хлібом єдиним живе людина»

(Лк.4:4)

Де віднайти те, що піднімає нас над сірою буденністю, що робить нас духовно багатими особистостями?

Василь Симоненко радив своїм сучасникам:

«В океані рідного народу

відкривай духовні острови...

Ті острови – то духовні скарби, витворені нашим народом протягом віків.         У них – мудрість, сила і пам'ять народу».

Один з таких островів – це народне свято. Свято від слова «святий», «святість». Отже, це день, який спрямований на очищення людської душі. Тож давайте звертатися до духовних джерел наших предків, до обрядів, звичаїв. Давайте звертатися до своїх витоків, щоб не загубити тієї ниточки, яка зв’язує нас із минулими поколіннями, щоб очистити й освятити свої душі.

Я щиро вітаю вас зі світлим святом Христового Воскресіння.

Великдень всіх нас на гостини просить,

Малює сонце, полотно небес,

І крашанку, як усмішку підносить:

- Христос Воскрес!

- Воістину Воскрес!

Нехай зацвіте у вашій душі весна!


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

38562. ЗНАКИ БОЖЕСТВЕННОГО В ТВОРЧЕСТВЕ ОЛИВЬЕ МЕССИАНА НА ПРИМЕРЕ СИМФОНИИ «ТУРАНГАЛИЛА» 5.39 MB
  Проекция божественного в анализе симфонии Турангалила Оливье Мессиана6 Интродукция Песнь любви I вторая часть Турангалила I третья часть Песнь любви II четвёртая часть Радость крови звёзд пятая часть Сад сна любви шестая часть Турангалила II седьмая часть Развитие любви восьмая часть Турангалила III девятая часть Финал 4. Заложенное ещё в консерваторских классах Поля Дюка увлечение индийской перуанской японской культурой нашло своё отражение в цикле из 12 песен Любви и...
38564. Осуществление кадастровых отношений 4.8 MB
  Законы и иные нормативные правовые акты субъектов РФ не могут противоречить федеральным законам. В случае противоречия между федеральным законом и иным актом, изданным в РФ, действует федеральный закон.
38565. Усовершенствование технологии производства поковок флокеночувствительной стали марки 40ХН2МА, забракованных при УЗК 1.16 MB
  Завод специализируется на производстве металлопродукции нержавеющих инструментальных легированных конструкционных быстрорежущих штамповых жаропрочных и прецизионных марок стали и сплавов поставка которых осуществляется на внутренний и внешний рынок. Завод производит около 1000 марок стали и сплавов выплавленных в мартеновских открытых дуговых и индукционных электропечах рафинированных электрошлаковым ЭШП и вакуумнодуговым ВДП переплавами в агрегате ковшпечь АКП. Конструкционные стали должны обладать высокой конструктивной...
38566. ДИПЛОМНАЯ РАБОТА ЮРИСТА. Учебно-методическое пособие 290 KB
  Методические указания предназначены для оказания помощи курсантам в определении темы дипломной работы в ее написании оформлении и защите по всем юридическим дисциплинам. Курсанты успешно выполнившие учебный план и сдавшие государственные экзамены должны подтвердить свою квалификацию во время защиты дипломной работы. Написание итоговой квалификационной работы трудоемкий процесс требующий от курсанта глубоких знаний умения анализировать обобщать разбираться в сложных вопросах юридической теории и практики. Выполнение и защита дипломной...
38567. Затраты, связанные с производственной деятельностью ООО «Трест – 2» 3.09 MB
  Сущность и классификация затрат Сущность затрат на производство и издержек производства не тождественны между собой в теоретическом и практическом планах как на уровне общественного производства так и в макроэкономике в отечественной и зарубежной практике. Затраты на производство отечественных предприятий состоят из их собственных денежных расходов а издержки зарубежных фирм включают нормативную прибыль [7c. Наиболее общее понятие издержек производства фирм в зарубежных учебниках определяется как затраты на вводимые факторы или...
38568. Автоматизированная система коммерческого учета топлива для автозаправочной станции с.Заречный 11.54 MB
  В задании на проектирование АЗС указывают: район или пункт строительства, количество заправок в сутки, число и продолжительность рабочих смен, способ доставки горюче-смазочных материалов на станцию, источники тепло-, энерго- и водоснабжения, канализацию, связь и радиофикацию, наименование типового проекта
38569. Анализ природоохранной деятельности ООО «ХЛЕБОКОМБИНАТ РИАТ Г. КИНЕШМА» 1.17 MB
  Сравнение приведенных данных с масштабами природоохранных капитальных затрат в зарубежных странах где они составляют 24 от ВВП свидетельствует о том что нужно существенно увеличивать вложения в природоохранные мероприятия.i – базовый норматив платы за выброс 1 т iго загрязняющего вещества в размерах не превышающих предельно допустимые нормативы выбросов руб.i – базовый норматив платы за выброс 1 т iго загрязняющего вещества в пределах установленного лимита руб.
38570. Анализ сортамента и марки сталей прокатываемых на стане 1200 на ООО «ВИЗ-Сталь» 832.5 KB
  Назначение: обработка полосы анизотропной трансформаторной стали с целью улучшения электромагнитных характеристик материала. при остановке обработки рулона вызванной технологической необходимостью удаление дефектов выравнивание полосы и т. при выполнении операций допускается наличие участков полосы с двойной лазерной обработкой. Заправка полосы должна производиться путем протяжки ее от разматывателя через механизмы и системы роликов на толчковом режиме и заправочной скорости только клещами.