54972

Олесь Гончар — майстер малих літературних жанрів. Життя і творчість митця. Детальний аналіз новел «За мить до щастя», «Пізнє прозріння»

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета: навчити учнів аналізувати епічний твір визначати новелістичний жанр виділяти провідні ідеї образи розкривати їх спираючись на текст; розвивати вміння використовувати деталі кольорову гаму для розкриття стильової палітри твору; виховувати усвідомлення філософської сутності щастя людини його відносності й короткочасності; навчити учнів пізнавати...

Украинкский

2014-03-20

65.5 KB

44 чел.

PAGE   \* MERGEFORMAT2

Міністерство освіти, науки, молоді та спорту України

Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського

Факультет української філології

Кафедра теорії та історії української літератури

План-конспект уроку з теми «Новелістика Олеся Гончара»

ОЛЕСЬ ГОНЧАР — майстер малих літературних жанрів. Життя і творчість митця.

Детальний аналіз новел «За мить до щастя», «Пізнє прозріння»

Студенток 4 курсу групи «В»

Кудряшової А.Є., Баранової А. Ю.

Сімферополь-2012

ОЛЕСЬ ГОНЧАР — майстер малих літературних жанрів. Життя і творчість митця

Детальний аналіз новел «За мить до щастя», «Пізнє прозріння»

Мета: навчити учнів аналізувати епічний твір, визначати новелістичний жанр, виділяти провідні ідеї, образи, розкривати їх, спираючись на текст; розвивати вміння використовувати деталі, кольорову гаму для розкриття стильової палітри твору; виховувати усвідомлення філософської сутності щастя людини, його відносності й короткочасності; навчити учнів пізнавати внутрішній світ людини через її духовні якості. Розвивати художнє мислення учнів.

Тип уроку: комбінований.  

Обладнання: текст новел, літературознавчий словник, презентації з теми «життя та творчості письменника». Епіграф:  «Кажуть: життя коротке... А мені воно здається таким довгим! Бачу отого солдата-студента в окопі над Россю, а то ж я! І той, що блукає в оточенні десь за Білгородом, — і то я. І гину від спраги в холодногірській тюрмі 1942 року, де нас 100 тисяч невільників, — теж я. А потім ті фронтові — страшні й чаруючі Альпи... І молода слава «Прапороносців»... І голгофа «Собору»... І госпітальна палата десь на Єнісеї, і асамблея ООН в Нью-Йорку та Сан-Франциско, і диво правічного секвоєвого лісу, і шум океану, і ласкавість полтавської Ворскли та місячні розбурхані ночі на Азові — все, все це увібрало одне-єдине людське життя...»  О.Гончар

Перебіг уроку:

I. Бесіда з учнями • Дайте загальну характеристику розвитку української прози другої половини ХХ ст. • Назвіть представників української прози другої половини ХХ ст

II. Перегляд презентації.

 III. Літературний диктант «Так» — «Ні» 

1. Учитель української мови назвав Гончара Олесем, якого до того називали Сашком.(Так)

2. Солдатом, старшим сержантом — командиром обслуги батальйонного міномета, потім — старшиною батареї пройшов Гончар Велику Вітчизняну війну. (Так)

3. Коли О. Гончару запропонували перейти з фронту до редакції дивізійної газети, він радо погодився.(Ні)

4. Олесь Гончар писав тільки прозу. (Ні) 5. Перший повоєнний твір — новела «Модри камінь», надрукований 1946 р. (Так)

6. О.Гончар відомий і як блискучий новеліст. (Так)

7. О.Гончар очолював Спілку письменників України, був головою Українського республіканського комітету захисту миру, член Всесвітньої Ради Миру. (Так)

8. О.Гончар не брав участі в українському національному відродженні. (Ні) 9. Новела «Модри-Камінь» про гірку долю селянської бідноти, змушеної йти на заробітки в херсонські степи.(Ні)

10. Роман «Людина і зброя» був відзначений Державною премією ім. Т. Г.шевченка за 1962 рік. (Так)

11.Роман «Прапороносці» — новий погляд на війну. (Так)

12. Роман «Собор» розповідає про будівництво нового собору. (Ні)

IV. Аналіз новел

V. Висновки

 Вступне слово вчителя.

Видатних митців, що досягли вершин творчості, зробили великий внесок в історію, культуру рідного народу або й усього людства, часом називають за їхніми найвідомішими творами чи образами, в яких найяскравіше втілені їхні ідеали, найглибше розкрита їх людська й мистецька сутність: Тараса Шевченка – Кобзарем, Івана Франка – Каменярем, Максима Горького – Буревісником, Андрія Малишка – Сурмачем. Олеся Гончара можна по праву назвати Прапороносцем. Адже він завжди – на правому фланзі, в гущі подій, за справедливість, за мир, за добро людям. Чи то навчаючись в університеті, чи боронячи Вітчизну в лавах добровольців-студбатівців, чи створюючи свої талановиті книги…

Олесь Гончар – видатний письменник, великий майстер слова, чиї твори вже сьогодні заслужено вважаються радянською класикою. Як і всьому "поколінню Брянських" – тим, кому на початок війни було десь 20-25 років. Гончару судилося в житті пройти важкими фронтовими шляхами, зазнати й гіркоти відступу та поразок, і біль втрат, і радість Перемоги. Трудом і зусиллями цього покоління підвелася Вітчизна з руїн, утвердила мир на землі, скорила атом, послала своїх синів у Космос. Шлях Олеся Гончара – типовий для цього покоління.Олесь Гончар по праву назвали великим Українцем, совістю нації, подвижником її духовного відродження.

Новела «За мить щастя»

Шукаємо щастя по країнах, століттях,

а воно скрізь і завжди з нами; як риба в воді,

так і ми у ньому, і воно біля нас шукає нас самих.

Нема його ніде від того, що воно скрізь.

Воно схоже до сонячного сяйва —

відхили лише вхід у душу свою.

Г. Сковорода 

Вступне слово вчителя. Новела «За мить щастя» писалась, коли в літературу прийшло більше трагічної правди про війну. На той час О. Гончарем був написаний роман «Людина і зброя» про трагедію студентського батальйону, бійцем якого був і сам автор; у його уяві окреслювався роман «циклон» про страшну табірну одіссею радянських полонених. Через те не дивно, що новела «За мить щастя» сповнена болю, суперечностей, побудована на багатьох опозиціях. Її задум виник у далекій Бірмі, у місті Рангуні.Тамтешні молоді солдати з автоматами й храми-пагоди, що нагадують оповідачеві «стоги жовтогарячого жнив’яного блиску», стали імпульсом спогаду про давню історію. Очевидно, цей архетипний образ сонячних жнив, снопів, полукіпків, як символ життя, зберігався в підсвідомості автора ще з повоєнного літа поруч із образом смерті як кари за смерть. Але тієї смертної кари не приймала душа автора, котрий пройшов крізь пекло війни й таборів. Більше того, смерті на війні протиставлено радість життя й кохання — і ті дві смерті вже після війни, коли фронтовикам мріялося про вічний мир. Свої давні тривоги й сумніви автор відбив у слові, воскресивши найбільш вражаючі епізоди тієї давньої історії й намагаючись осмислити те, що сталося…Скупими деталями окреслено історичні умови, здавалося б, локальної події, що сталася на жнивах у полі, біля угорського Містечка, поруч із яким розташувалися окупаційні частини, «солдатська цивілізація», як не без іронії висловлюється оповідач про землянки, споруджені в колишньому графському лісі. У ситуації, що склалася, не могли не виникати проблеми взаємин солдатів і місцевого населення. Автор подає лише окремі деталі кризових моментів тих відносин: «боєць лежить на винограднику затоптаний, поглумлений, з перерізаним горлом»; трапляється, місцеві любителі вина й «бійців споюють».

Завданням нашого уроку є з’ясувати, чи справді любов зробила щасливими героїв твору «За мить щастя».

2. Теорія літератури.

Новела (іт. Novella, Від лат.Novellus — новітній) — невеликий за обсягом прозовий епічний твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом, сконденсованою та яскраво вима-льованою дією. Ознаки новели: • лаконізм, яскравість і влучність художніх засобів; • строга й усталена конструкція; • наявність строгої та згорненої композиції з яскраво вираженим композиційним осередком (переломний момент у сюжеті, кульмінаційний пункт дії, контраст чи паралелізм сюжетних мотивів і т. д.); • перевага сюжетної однолінійності, зведення до мінімуму кількості персонажів; • персонажами новели є особистості, як правило, цілком сформовані, що потрапили в незвичайні життєві обставини; • автор у новелі концентрує увагу на змалюванні внутрішнього світу героїв, переживань і настроїв; • сюжет новели простий, надзвичайно динамічний, містить у собі момент ситуаційної чи психологічної несподіванки.

3. Робота з текстом твору 

1. Прочитайте опис місцевості на початку твору. Які деталі свідчать, що нещодавно тут була війна?

2. Охарактеризуйте настрій головного героя на початку твору.

3. На яких деталях акцентує увагу автор в описі жінки на полі?

4. Опишіть мить кохання між героями.

5. Як подає автор мить убивства? (Лаконічно, однією фразою «Пролунав постріл»)

6.Які наслідки для Сашка Діденка мав випадок на полі? Чи усвідомлює він їх? 7. Як до  вчинку Сашка ставляться його сослуживці? Прочитайте.

8. Чому, на вашу думку, такий жорстокий вирок призначено Сашку? Смерть за смерть — це ознака цивілізації?

9. Чому немає майбутнього в кохання головних героїв? (Закон цього не дозволяє. «Проти любові закон? Не може бути такого закону!»)

10. Прочитайте епізод побачення закоханих. Чи дійсно вони люблять? Які деталі свідчать про це?

11. Чи каються герої в здійсненому?Обґрунтуйте.

12. У творі любов подається у двох вимірах: любов до Жінки й любов до Батьківщини. Що для героя ці почуття? (Слова про Ларису «Я любив і люблю її» — це останнє, що пов’язує Діденка з життям. А слова про Вітчизну, готовність «смертю … змити» її заплямовану честь — то вже прощання Діденка з цим світом)

13. Перекажіть фінал твору. Чому подається два варіанти розв’язки?

Висновки : творчі зусилля автора зосереджено на розкритті психології персонажів.Оповідач, теж фронтовик, тонко передає внутрішній стан Сашка Діденка, артилериста, котрий був добрим солдатом, «воював по-геройськи», як характеризує його комбат. У його душі змагаються любов і смерть. Притлумивши голос смерті, яка в умовах війни надмірно активізувалася, Сашко живе передчуттям радості. У тому святковому настрої дисонансом прозвучало лише порівняння його гогокання з виттям степового вовка.Життєствердний настрій Діденка як переможця вибухає естетичним ставленням до світу («хміль сонця», «литво полукіпків … виблискує золотом») і готовністю кохати. Але так сталося, що любов і смерть у житті Діденка трагічно стали поруч.Перші обійми жінки закінчилися пострілом у її чоловіка. Прикметно, що й війна, й ця смерть на жнив’яному полі відсунені на маргінеси свідомості оповідача. Сашко лише мимохідь згадує фронт, передній край, який «галасу не любить».

Новела «Пізнє прозріння»

Вступне слово вчителя.

В оповіданні «Пізнє прозріння» осмислюється філософська проблема взаєморозуміння людей, їх комунікацій та ЇЇ художнє вираження на рівні розвитку позиції «я - інший». Оповідання «Пізнє прозріння» вміщено у збірнику «Далекі вогнища» (1987), де однією із наскрізних проблем є екзистенційна тема життя і смерті людини в хронотопічних вимірах війни і миру, в оповіді про героїв різних соціальних верств і професій. Драматичне, а інколи й трагічне висвітлення теми, явно суперечить оптимістичній доктрині соцреалізму, акцентуючи загальнолюдські екзистенційні проблеми сучасної дійсності.

Організація оповіді, її структура мають важливе семантичне навантаження в художньому вирішенні філософських проблем, презентованих у ключовій назві твору. Назва оповідання «Пізнє прозріння» склаладається із двох слів, що визначають ідейний зміст твору, тему-проблему «прозріння», акцентовану прикметником «пізнє».

«Пізнє прозріння» (1974) тяжіє до основної проблематики збірника, автор розкриває етико-філософські аспекти проблеми, аналізуючи психологічні особливості феноменів, взаємозв'язків та комунікацій людини.

Завдання нашого уроку - розкрити етико-філософські аспекти проблеми, аналізуючи психологічні особливості феноменів, взаємозв'язків та комунікацій людини.

2. Робота з текстом твору 

Актуалізація знань:

1.Яким було справжнє прізвище О.Гончара?( Біличенко)

2. Хто вперше назвав  Олександра Олесем  ? (Вчителька сільської школи)

3. Як звали кохану жінку, майбутню дружину письменника? (Валентина)

4. Який роман приніс письменнику славу? («Прапороносці»)

5. Літературний псевдонім Ломівки (Зачіплянка)

6. Як звати героїню у новелі «За мить щастя» ?(Лариса)

7.Ім’я  Діденкового командира (Шадура)

8. Який роман негативно позначився на долі автора? (Собор)

9.Імя оповідача у новелі «Пізнє прозріння»(Іван)

10.Де відбулася зустріч оповідача з поетом (новела «Пізнє прозріння»)

Питання:

  1.  Від чийого імені ведеться оповідь у новелі?
  2.  Роль роздумів оповідача у новелі.
  3.  Яку роль відіграє система риторичних запитань у новелі?
  4.  Порівняльна характеристика образу Івана Оскаровича до та після «прозріння»(наведення цитат).
  5.  Порівняльна характеристика портрету поета до та після «прозріння» читача(наведення цитат).
  6.  Які слова автора підкреслюють значимість художньої творчості для людей? (цитата)
  7.  У якій частині новели акцентовано мотив безсмертя творчості поета? (цитати)
  8.  Який епізод можна назвати кульмінацією твору?
  9.  Які основні проблеми порушує автор?
  10.   Які проблеми свідчать про власні переживання, страх автора?
  11.  Висновки. Власні враження від прочитання твору.

Висновки :

Психологічне, проблемне оповідання О. Гончара «Пізнє прозріння» присвячене філософській проблемі взаєморозуміння людей, їх комунікацій, проблемі стосунків «я — інший». У її розкритті поєднано мотиви глибинного осягнення людини і світу, смерті поета і безсмертя його творчості. Художньому розкриттю слугує структура нарації «всезнаючого оповідача», коли монологічне і діалогічне мовлення є основою художньої ідеї твору.
Автор змушує задуматися над власною поведінкою кожного читача, попереджає про неминучі помилки – не встигнути пізнати людину, не розгледіти головного, бути суб’єктивним. Крім того вбачаємо втілення власного страху письменника  – невизнання. Мотив творчого пошуку, призначення митця проходить червоною ниткою крізь твір.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

60853. Складывание рыбки в технике оригами 63.5 KB
  Кто знает откуда к нам пришло искусство оригами из Японии Что такое оригами искусство складывания бумаги А кто уже умеет складывать какие-нибудь фигурки из оригами самостоятельно Какие III.
60855. Осенний бал 42.5 KB
  Я буду читать сценарий называть персонажей у кого в открытке указана эта роль пожалуйте на сцену Итак: камера мотор начали Буффонада: Снимается кино Читает вызывая по одному участников постановки и заставляя их входить в образ...
60856. Эпоха Екатерины II 65.5 KB
  ЦЕЛЬ: охарактеризовать внутреннее и внешнее развитие Российской империи в период правления Екатерины II рассмотреть причины ход и последствия восстания Пугачёва; развивать умение работать с учебником историческими документами...
60861. Построение трехмерной сцены 94.5 KB
  Более светлые и тонкие линии сетки называются главными mjor lines а самые светлые и тонкие – вспомогательными minor lines как показано на рис. По умолчанию главной является каждая десятая линия сетки. Под шагом линий сетки понимается расстояние между вспомогательными линиями вы раженное в текущих единицах измерения. По умолчанию шаг сетки равен 10 системным единицам то есть 10 дюймам.