55016

Морські походи козаків. Гетьман П.Сагайдачний. Участь українського козацтва у Хотинській війні

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета уроку: розкрити характерні особливості історії України першої половини ХVІІст. – «доби героїчних походів»; поглибити знання учнів про військове мистецтво українського козацтва; ознайомити учнів з військовою, суспільно-політичною та дипломатичною діяльністю видатного гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного...

Украинкский

2014-03-21

74 KB

9 чел.

Тема: Морські походи козаків. Гетьман П.Сагайдачний. участь українського козацтва у Хотинській війні.

Мета уроку: розкрити характерні особливості історії України першої половини ХVІІст. – «доби героїчних походів»; поглибити знання учнів про військове мистецтво українського козацтва; ознайомити учнів з військовою, суспільно-політичною та дипломатичною діяльністю видатного гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного; з’ясувати роль українського козацтва в Хотинській війні; формувати вміння аналізувати письмові історичні джерела, складати портрет історичного діяча; працювати з контурною картою та історичним атласом; розвивати вміння робити критичний аналіз історичних текстів, проводити узагальнення та висновки на підставі сприйняття різних ідей; виховувати в учнів толерантне ставлення до різних оцінок історичних подій та постатей, поважне ставлення до історичного минулого українського народу.

 Основні терміни та поняття: доба героїчних походів, чайка, стратегія, тактика, церковна ієрархія.

 Основні дати:

  •  1577-1578рр. – 1622р. – роки життя та діяльності гетьмана П.Конашевича-Сагайдачного;
  •  1602-1623рр. – період «доби героїчних походів» українського козацтва;
  •  1616р. – здобуття українськими козаками Кафи – найбільшого невільницького ринку в Криму;
  •  1618 – похід П.Конашевича-Сагайдачного на Москву;
  •  1620р. – відновлення ієрархії православної церкви;
  •  22 серпня – 29 вересня 1621р. – Хотинська битва.

Хід уроку

І. На першому етапі уроку

Пропонуємо учням дати відповідь на питання для повторення вивченого.

  1.  Назвіть причини козацько-селянських повстань кінця ХVІ ст..
  2.  Які найбільші повстання, що відбулися в Україні наприкінці ХVІ ст.., вам відомі?
  3.  Складіть можливий діалог Кшиштофа Косинського з Северином Наливайком.
  4.  З’ясуйте, що було спільного, а що відрізняло повстання під проводом К.Косинського і С.Наливайка.
  5.  Уявіть себе запорізьким козаком, який служив у:

а) козацькій піхоті;

б) козацькій розвідці;

в) козацькому флоті;

реєстрованому війську (на вибір), та складіть оповідання за темою «Один день мого життя».

Це завдання вчитель може запропонувати як індивідуальне конкретним учням перед колективною роботою класу над запитаннями 1 – 4.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Учитель може запропонувати учням висловити свої думки з приводу того, чому першу чверть ХVІІ ст.. названо «добою героїчних походів».

Висловлювання учнів варто записати на дошці. Такий прийом у методичній системі критичного мислення здобув назву мозкового штурму й суттєво впливає на активізацію пізнавального інтересу учнів до нової теми.

Одним із варіантів актуалізації опорних знань учнів може бути застосування прийому роботи учнів із використанням уривку з вірша (між предметні зв’язки).

Гей, широко залунала

Запорозька честь і слава –

Сагайдачному дісталась

Та гетьманська булава.

Закріпив ти Україну,

Славний батьку Сагайдачний, -

Каже нарід, що «за люльку.

Дав ти жінку – необачний…»

Учитель пропонує учням прослухати цей уривок та висловити свої думки, чому саме для сьогоднішньої теми уроку взято ці вірші. Висловлювання учнів також фіксуються вчителем на дошці або папері.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

  1.  «Доба героїчних походів» та військове мистецтво козаків.

Вивчення цього питання має супроводжуватися роботою з матеріалами атласу (3,с.16, карта 1 «Запоріжжя у другій половині ХVІ – першій половині ХVІІ ст.»)

Розпочати вивчення питання можна з розповіді вчителя про те, що наприкінці ХVІ ст.. почастішали напади кримських татар на українській землі. Вони грабували, нищили українські міста й села, залишаючи після себе пустку.

Вчитель пропонує учням проаналізувати учням зміст уривків народної думи та зробити висновки щодо наслідків, які мали для українців татарські напади. Тексти народних дум готуються заздалегідь на кожну парту як роздатковий матеріал.

На фоні гри на бандурі звучать слова з народної думи.

Зажурилась Україна,

Що ніде прожити:

Гей, витоптала орда кіньми

Маленькії діти!

Ой, маленьких витоптала,

Великих забрала,

Назад руки простягла,

Під пана погнала.

За рікою вогні горять,

Там татари полон ділять.

Село наше запалили

І багатство розграбили,

Стару неньку зарубали,

А миленьку в полон взяли,

А в долині бубни гудуть,

Бо на заріз людей ведуть.

Учитель розповідає учням про найбільші невільницькі ринки – Кафу, Стамбул, Перекоп – та пропонує їм позначити ці міста на контурній карті.

Учитель зазначає, що козакам доводилося вести постійну жорстоку боротьбу з турецько-татарськими загарбниками. Наприкінці ХVІ – на початку ХVІІст. Вони здійснили низку вдалих морських походів проти турків і татар. Учням пропонується висловитися про те, що сприяло військовим перемогам українських козаків над своїми ворогами. З метою конкретизації знань про причини таких вдалих морських походів українських козаків учнями пропонується опрацювати пункт «Стратегія і тактика морських походів» (1,с.37), використовуючи метод інтерактивної системи нотаток для ефективного читання та мислення «Поміч». Позначки на полях тексту мають відбивати ставлення учнів до нової інформації:

  •  «V» - прочитане підтверджує те, що учень знає;
  •  «-« - прочитане суперечить тому, що учень уявляв або знав;
  •  «+» - учень дізнався про нове;
  •  «?» - інформація зацікавила; учень хоче ознайомитися з деталями.

Паралельно здійснюється робота учнів з термінами «тактика» (мистецтво підготовки та проведення воєнних операцій) та «стратегія» (спосіб використання збройних сил для перемоги над ворогом). Робота завершується обговоренням збройних сил для перемоги над ворогом). Робота завершується обговоренням прочитаного. Учні можуть дати відповіді на запитання:

  1.  З якими новими елементами козацької стратегії ви познайомились?
  2.  Яку тактику застосовували козаки під час морських походів проти татар і турок?

Далі вчитель пропонує учням з’ясувати, на які турецько-татарські фортеці здійснювали свої походи запорожці.

На даному етапі уроку звертаємо увагу учнів на пункт підручника «Морські походи козаків» або пункт «Доба героїчних походів» (2,с.73 – 74), а також пропонуємо проаналізувати зміст окремих історичних джерел, які присвячені «Добі героїчних походів» (підготовлені як роздатковий матеріал заздалегідь) (див. додаток1)

З метою використання особистісно орієнтовного підходу у навчанні історії, диференціації та урізноманітнення використання методичних прийомів при вивченні матеріалу про морські походи козаків учитель створює групу учнів (5-6 чол.), яка буде працювати самостійно із завданням для «великої контурної карти» («карта готується заздалегідь на великому аркуші ватману, на якому нанесено басейн Чорного моря та відповіді татарсько-турецькі міста-фортеці, на які з 1602 по 1623р. українські козаки здійснювали свої походи). Цій групі знадобиться також атлас та фломастери та відповідне завдання. (див. додаток 2).

Вивчення матеріалу завершується тим, що: а) група учнів (5-6 чол.) знайомить решту учнів класу з підсумками своєї роботи; б) решта учнів класу розповідає про основні результати походів запорізьких козаків та підтверджує свої відповіді методом читання уривків з письмових історичних джерел, де йдеться про ці події.

Учитель пропонує учням записати в зошитах визначення терміну «доба героїчних походів».

Переважна більшість учнів дає приблизно таку письмову відповідь: «Доба героїчних походів» - це період перших двох десятиліть ХVІІст., коли українські козаки здійснювали вдалі морські походи проти татар і турок, захоплювали їх укріплені фортеці, руйнували їх і визволяли полонених українців.

На завершення вивчення питання вчитель пропонує учням дати відповідь на запитання: з іменем якого гетьмана України пов’язана «доба героїчних походів»? давши відповідь, що це П.Сагайдачний, учні переходять до вивчення життя та діяльності цієї історичної постаті.

  1.  Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний: воїн, політик, дипломат, громадський діяч

На даному етапі уроку учні повинні скласти об’єктивну

Характеристику історичного діяча, використовуючи пам’ятку «Портрет історичного діяча». Заздалегідь окремим учням необхідно запропонувати підготувати повідомлення про П.Сагайдачного. на уроці вчитель звертає увагу учнів на накреслену на класній дошці схему, яку учні переносять до своїх зошитів, а надалі, використовуючи виступи однокласників, доповнюють її зміст.

Петро Конашевич - Сагайдачний

Полководець

Дипломат

Громадський діяч

………..     ……..     ……….

……….     ……..     ………..

«полководець» - покращив дисципліну у козацькому війську, здійснив його переозброєння, збільшив чисельність і боєздатність;

«дипломат» - у 1618 р. здійснив похід на Москву, вів переговори з польським королем;

Розповідь учителя про Хотинську війну 1612 р. (Слайд «Хотинська фортеця»)

Запитання для бесіди:

  •  Які будівлі називають фортецями?
  •  Чи можна швидко оволодіти такою фортецею, як Хотин?
  •  Що ускладнило її штурм?
  •  Про що свідчить той факт, що Хотинська фортеця вціліла і збереглася до наших днів?

Результати Хотинської війни.

Туреччина припинила нашестя на Європу та була підірвана її військова могутність.

ІІІ Закріплення вивченого матеріалу

Доведіть, що вислів, «Живеш для народу – залишися в пам’яті народу», можна вживати щодо П.Сагайдачного.

ІV З/д. Опрацювати відповідний параграф підручника.

ДОДАТОК 1

Історичні джерела, присвячені «добі героїчних походів»

  1.  Англійський дипломат Ріо:

«їхні вітрильники – довгі й легкі, мають з кожного борту по 10 весел і по два чоловіки при кожному веслі. Ніс і кермо збудовані майже однаково, тому вони становлять кермо на носі або на кормі, щоб не обертатися кораблем, і таким чином виграють час.

Козаки – це нація невибаглива, дуже працьовита і звикла жити тим, що трапиться. Вони дуже добре маневрують. І то з такою швидкість., що ворог довідується про їхні напади тільки після наскоку.

  1.  Народна пісня

Була Варна здавна славна. Славніші козаченьки, що тої Варни дістали і в ній турків забрали.

  1.  Турецький історик Наїма:

«напали на кріпость Синоп, положену на березі анатолійському, і з огляду на її розкішні околиці, звісні під назвою «місто коханців», збудивши тутешній старовинний замок, вирізали залогу, пограбували і спустошили доми мусульманські…»

  1.  Очевидці про напад козаків на Синоп: «Вони з’являлися несподівано, піднімалися просто до моря і наводили жах на варту і всіх берегових жителів».
  2.  Француз де Сезі в листі до свого короля:

«Страх, що охопив жителів цього міста, був таким великим, що неможливо описати. 16 човнів з козаками в ці дні досягали колон Помпеї біля входу в канал в Чорне море, щоб захопити карамусан. Вони спалили і розорили села. Жах охопив населення, і жителі кинулися рятувати своє майно до арсеналу».

ДОДАТОК 2

Відомий сучасний український історик Володимир Сергійчук детально вивчив «добу героїчних походів» запорізьких козаків під проводом гетьмана Петра Сагайдачного та його наступників.

  1.  Проаналізуйте наведений нижче уривок з книги В. Сергійчика

«Морські походи запорожців» та нанесіть на карту згадані міста.

  1.  Стрілками позначте напрями цих походів, над стрілками надпишіть відповідні роки.

1602 року. На тридцяти чайках і кількох галерах, відбитих у турків, запорожці мали великий бій біля Кілії. Захопивши ще одну галеру в турків і кілька купецьких суден, козаки ввійшли до місця впадіння Дністра у Чорне море.

1603 року. Запорожці здійснили похід у Крим.

1606 року. Найпомітнішою подією того року залишилося взяття Варни. Козаки взяли трофеї – більш як на 180 тис. золотих. Після цього було штурмом взято сильно укріплену фортецю Кафу.

1607 року. Під Озю (Опаковим) запорожці на чолі з П.Сагайдачним розігнали десять турецьких сторожових кораблів.

1608 року. Козаки «дивною хитрістю» здобули Перекоп та захопили ворожі гармати, визволили значну кількість християн.

1612 року. Восени запорожці спільно з донцями знову побували під Гезлевим, де успішно громили татар.

1614 року. Наприкінці липня запорожці здійснили похід 40 чайками під Трапезунд (Трабзон), а потім напали на Синоп. При цьому було знищено турецький арсенал, попалено все, що було – великі кораблі, галери.

1616 року. 2 тисячі запорожців на чолі з Петром сагайдачним спалили Кафу, визволили велику кількість українських бранців, що були підготовлені для продажу.

1621 року. Спільний похід 1300 донських козаків і 400 запорожців на місто Різа. Цього разу козаки зазнали великих втрат.

В червні-липні цього ж року козаки здійснили успішний похід на столицю Блискучої Порти – Стамбул.

1623 року. Тисяча запорожців і донців на 30 човнах наблизилися до Керчі, потопивши ще одне судно, захопивши багато татар.

Зробіть висновки за результатами проведеної роботи.

ЛІТЕРЕТУРА:

  1.  Андрущенко В.Л., Федосов В.М. Запорозька січ як український феномен. – К., 1995

  1.  Апанович О.М. Збройні сили України першої половини ХVІІ ст.. – К., 1969

  1.  Апанович О.М. Розповіді про запорозьких козаків. – К., 1991.

  1.  Голобуцький В. Запорозьке козацтво. К., 1994.

  1.  Гуджій О.І., Чухлій Т.В. Гетьманська Україна. – К., 1999

  1.  Крип’якевич І. Історія України. – Львів, 1992

  1.  Мещик Ю.А., Плохій с.М., Стороженко І.С. Як козаки воювали. Дніпропетровськ, 1990

  1.  Яворницький Д.І. Історія запорізьких козаків. – К, 1990-1991. – Т.1-3

  1.  Яковенко Н. Нарис історії України: З найдавніших часів до кінця ХVІІІ ст.. – К.,1997

PAGE   \* MERGEFORMAT6


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

3280. Комплексный анализ современных проблем взаимосвязи территории и государства, территории и политического сознания 1.17 MB
  При всей сложности комплекса противоречий, пронизывающих концепцию международной безопасности, ее краеугольным камнем остается государство с решающим значением его суверенитета и целостности для развития человечества. При этом прогресс иде...
3281. История возникновения и развития юридической герменевтики в России 874 KB
  Актуальность темы исследования. Юридическая наука в своем непрерывном развитии находится в постоянном взаимодействии с различными отраслями гуманитарного знания. Для последних всегда было важно точно излагать и понимать мысли, содержащиеся в сочинен...
3282. Особенности реализации подтекста в кинодискурсе 1.02 MB
  Сегодня в лингвистике накоплен значительный опыт исследования подтекста, что позволило, с одной стороны, применить имеющиеся знания для изучения подтекста в англоязычном кино, а с другой стороны, наметить перспективы исследования этого явле...
3283. Технологии связей с органами власти в практике современного российского бизнеса: опыт железнодорожных компаний 660.5 KB
  Реформы, предпринятые в России в 90-е годы ХХ века и начале XXI века, привели к качественному преобразованию политической системы страны. В ходе этих реформ была сделана попытка  перехода к демократической системе управления...
3284. Створення інтернет-ресурсу для інформаційного забезпечення пілотного інвестиційного проекту 2.05 MB
  У даній бакалаврській роботі було розроблень інтер-ресурс для інформаційного забезпечення пілотного інвестиційного проекту "Агрогород.Луганск". При створенні використовувалися такі програмні засоби, технології і мови програмування: HTML, CSS, PHP, M...
3286. Інформаційне забезпечення пілотного інвестиційного проекту "Агрогород.Луганск" 558 KB
  Актуальність теми. Internet — це найшвидший засіб віщання в історії людства, де кількість користувачів, за оцінками експертів, подвоюється кожні півроку. Користувачі мережі являють собою область підвищеного інтересу для більшості рекламод...
3287. Небезопасная Е-да 121.5 KB
  Небезопасная Е-да Цели мероприятия: дать представление о пищевых добавках, их влиянии на организм человека. Задачи мероприятия: Познавательные: познакомить учащихся с пищевыми добавками, формировать культуру здоровья на основе грамотного питания...
3288. Поле чудес, гра для школярів 84.5 KB
  Підвищувати інтерес учнів до математики сприяти розвитку пізнавальних здібностей, привчати учнів до самостійної роботи під час підготовки до гри,виховувати вміння працьовати у команді для отримання спільного результату,виховувати культуру мате...