55026

РОЛЬ УЧИТЕЛЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ В РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ МОВНОЇ ПОЛІТИКИ

Научная статья

Педагогика и дидактика

Сьогодні в Україні мовна проблема є однією з найактуальніших. Однак проблема функціонування української мови чомусь досі не зникає. Саме тому статтю присвячено розглядові основних напрямків української мовної політики а саме: основних проблем реалізації Концепції державної мовної політики на сучасному етапі...

Украинкский

2014-03-21

209 KB

3 чел.

Орлова О.І., Гвоздьова О.Л.,

учителі української мови та літератури

Соледарської загальноосвітньої  школи І-ІІІ ступенів № 13

Артемівської міської ради Донецької області

РОЛЬ УЧИТЕЛЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ

В РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ МОВНОЇ  ПОЛІТИКИ

Сьогодні в Україні мовна проблема є однією з найактуальніших. На перший погляд, це дивно, адже єдиною державною мовою давно проголошено українську. Що ж до інших мов, то їм  Конституція України гарантує вільний розвиток. Однак проблема функціонування української мови чомусь досі не зникає.  Саме тому статтю присвячено розглядові основних напрямків української мовної політики, а саме: основних  проблем реалізації Концепції державної мовної політики на сучасному етапі розвитку українського  суспільства, шляхів пошуку вирішення цих проблем, а  також ролі вчителя української мови та літератури зокрема.

З мови починається сама держава. У мові - важлива суть існування держави, її сила і могутність. Center linqua facit - мова творить народ. Ця римська максима як ніколи актуальна для сучасної України, оскільки єдина мова консолідує націю, згуртовує суспільство, а отже, сприяє економічному розвитку нації. Здобувши незалежну Україну, ми отримали історичне право – відродити  рідну мову і підняти її до рівня, гідного народу, який дав світу таких  геніїв, як Тарас Шевченко, Леся Українка, Іван Франко.

Статус української мови як державної після сторіч царських заборон, короткого періоду відродження в добу Визвольних змагань і так званої «українізації» та подальших десятиріч радянської русифікації було встановлено 27 жовтня 1989 року, коли Верховна Рада УРСР ухвалила Закон УРСР «Про зміни і доповнення до Конституції (Основного Закону) Української РСР», виклавши ст. 73 Конституції УРСР. Закон Української РСР «Про мови в Українській РСР» було ухвалено наступного дня, 28 жовтня 1989 року.

За 20 років незалежності України мовна політика в системі державних пріоритетів посідає чільне місце. Звичайно, треба бути особливо обережними  у сфері мовної політики, де кожен крок має бути обдуманим до найменших дрібниць. Але обдуманий крок належить зробити.  Хочеться ще раз – для тих хто легковажить проблемами мовної політики – наголосити на істинах, які повинні бути не аргументом, а аксіомою у  розумінні важливості статусу державної мови. Без мови немає нації, без  нації немає держави – це азбучна істина.

Концепція державної мовної  політики – система основоположних нормативних постанов, які ґрунтуються на комплексній оцінці мовної  ситуації в Україні і якими мають керуватися органи держаної влади та органи місцевого самоврядування у  своїй практичній діяльності при регулюванні суспільних відносин у мовній царині.

Стаття 10 Конституцій України проголошує:

«Державною мовою в Україні є українська мова. Держава  забезпечує  всебічний  розвиток  і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. В Україні гарантується вільний розвиток,  використання  і захист російської, інших мов національних меншин України. Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування. Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом».

Базовим законом, регулюючим використання мов в Україні, є також Закон «Про мови в Українській РСР», який встановлює права громадян використовувати російську мову (позначену як мова міжнаціонального спілкування) поряд з державною – українською – мовою при зверненні в державні і суспільні заклади, публікації актів найвищих органів державної влади і управління, виготовленні технічної і проектної документації і так далі. Використання української та інших мов регулюється також Законами України «Про інформацію», «Про телебачення і радіомовлення», «Про рекламу», «Про підприємництво» та іншими (всього понад 40 законів). 14 грудня 1999 року Конституційний Суд України прийняв Рішення про офіційне тлумачення положень статті 10 Конституцій України відносно вживання державної мови органами державної влади, органами місцевого самоврядування  та використання її у навчальному процесі в навчальних закладах України. З 1 вересня 2005 року набрала чинності норма, згідно якої судочинство в Україні повинне здійснюватися виключно на державній мові. 20 грудня 2007 року Конституційний Суд України виніс ухвалу про обов'язковий порядок дублювання, озвучування або субтитрування всіх іноземних фільмів, що транслюються в Україні, лише державною мовою.

Визначають також завдання та пріоритетні  напрямки мовної політики держави й інші законодавчі акти, зокрема

  •  Закони України:

«Про освіту»;

«Про загальну середню освіту»;

«Про місцеве самоврядування в Україні»;

«Про національні меншини в Україні»;

«Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин»;

  •  Укази Президента України:

від 30.09.2010 № 926/2010 «Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні»;

від 15.02.2010 № 161/2010 «Про Концепцію державної мовної політики»;

Концепція літературної освіти, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 26.01.2011 № 58.

  •  Державні програми

Державна програма розвитку і функціонування української мови на 2004-2010 роки;

Державна цільова національно-культурна програма розвитку і функціонування української мови на 2012-2016 роки, яка розробляється на підставі пропонованої Концепції, покликана продовжити здійснення заходів для забезпечення умов утвердження української мови в основних сферах соціально-культурної діяльності, для реалізації нею консолідуючої ролі у становленні української політичної нації, формуванні міцної національної свідомості громадян України.

Сучасна Україна є, за світовими стандартами, достатньо мононаціональною державою, де українці складають майже 3/4 всього населення. Проте наша держава залишається мовно, культурно й ідеологічно неоднорідною, у значній частині регіонів національна самосвідомість більшості громадян залишається невисокою. Саме тому суть заходів держави на підтримку української мови полягає не в її насильному нав’язуванні, а в тому,  щоб надати громадянам України, які раніше були позбавлені свободи вибору, можливість вільно опанувати  мову батьків і (або) свідомо вивчити мову свого громадянства з урахуванням перспектив, які відкриває її знання  для самовдосконалення, самореалізації і повномасштабного здійснення конституційних прав.

Державна мовна політика на сьогодні зосереджується на таких пріоритетних напрямках:

  •  приведення мовного законодавства і практики його застосування у сувору відповідність з Конституцією  України та Рішенням Конституційного Суду України;
  •  утвердження української мови як державної у всіх  царинах суспільного життя на всій території України;
  •  утвердження української мови як мови міжетнічного  спілкування і порозуміння в Україні, гаранта державної незалежності і національної безпеки;
  •  створення  належної нормативної бази підтримки і пільг для українськомовних ЗМІ;
  •  поліпшення  якості українського мовлення на теле- та радіоканалах України;
  •  сприяння розвитку мов національних  меншин;
  •  запобігання дискримінації за мовною ознакою;
  •  сприяння підвищенню загальної мовної культури  громадян України;
  •  створення системи контролю за дотриманням мовного законодавства.

Розглянувши законодавчу базу щодо державної мовної політики, її основні

напрямки, зупинимось на ролі навчального закладу з даної проблеми в цілому та ролі вчителя української мови та літератури зокрема.  Дуже влучно про це сказав класик української літератури Олесь Гончар:  «Мова – генофонд нашої культури, і все залежатиме від того, чи зуміємо ми зберегти  її в усьому історичному багатстві. Школа,  учитель, письменник – найперші і найвірніші  зберігачі». Школа,  учитель, письменник – найперші і найвірніші  зберігачі… Як бачимо, на школу та вчителя покладена велика місія.

Перед кожним навчальним закладом стоїть завдання  - створити  у своєму закладі осередки плекання рідної мови, повинні працювати гуртки рідної мови, учителі української мови повинні проводити просвітницьку роботу не тільки серед учнів, а й серед батьків та громадськості. Ми повинні донести до кожного громадянина, що саме по ставленню до рідної  мови можна судити про моральний та інтелектуальний рівень людини, а залишитися без почуття до свого рідного, до своєї мови,  культури - це означало б залишитись з пустою душею

Оскільки особливістю деяких  регіонів є його полімовність і полікультурність, то це потребує особливо пильної уваги. Так, наприклад,  у попередні роки «Цільова комплексна програма розвитку і функціонування української мови в Донецькій області на 2004-2010 роки», Регіональна програма розвитку російської мови і російської культури в Донецькій області на 2008-2011 роки, розпорядження голови облдержадміністрації «Про заходи щодо розвитку і функціонування української мови та мов національних меншин на території Донецької області на 2011-2012 роки» сприяли вирішенню основних проблем щодо реалізації мовної політики в регіоні.

Педагогічний колектив Соледарської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №13 Артемівської міської ради Донецької області, вивчивши нормативно-правову базу  з даного питання, визначив напрямки своєї діяльності, а саме:

  •  роботу з батьками,
  •  роботу з учнями,
  •  роботу з учителями.

Зважаючи на те, що за концепцією розвитку в модель школи включаються в класи з російською  мовою навчання, класи з українською  мовою навчання та класи поглибленого вивчення англійської мови з 1-ого класу, педагогічний колектив на підставі діагностичного анкетування вчителів та учнів, заяв батьків розробив заходи щодо стимулювання вивчення української мови учнями, розвитку мережі класів для безперервного виховання і навчання українською мовою. З 2004-2005 навчального року отримано статус україномовної школи та визначено форми методичної роботи, котрі були спрямовані на реалізацію завдань Державної програми розвитку і функціонування української мови на 2004-2010 роки.

 Зміст  діяльності школи визначено із врахуванням законодавчої бази та особливостей регіону:

1. ФОРМУВАННЯ МЕРЕЖІ КЛАСІВ здійснюється згідно з моделлю школи, тобто формуються в класи з російською  мовою навчання, класи з українською  мовою навчання та класи поглибленого вивчення англійської мови з 1-ого класу із врахуванням принципу наступності між школою та дитячими садками, що розташовані на освітньому окрузі.

2.У КАДРОВОМУ  ПИТАННІ приділяється увага якісному складу вчителів, зокрема  удосконаленню підготовки педагогічних кадрів до викладання базових і спеціальних предметів українською мовою.

3. При складанні РОБОЧИХ НАВЧАЛЬНИХ ПЛАНІВ враховуються потреби, запити учнів, батьків та завдання Програми. Так, з 2005-2006 навчального року в 10 класі було запроваджено гуманітарний профіль (українська  філологія). Саме тому  було  збільшено кількість годин на вивчення української  мови, української та зарубіжної літератур. За рахунок варіативної складової  введено факультативи «Українське ділове мовлення», «Література української діаспори». З метою керівництва самоосвітньою діяльністю учнів у рамках програми «Моніторинг якості освіти» щороку вводяться додаткові години на індивідуальні та групові заняття з української мови в окремих класах. З 2007-2008 навчального року запроваджено гуманітарно-історичний профіль, в якому введено курс «Художня культура», що сприяє поглибленню знань у галузі української культури. Таке використання інваріантної та варіативної складової певним чином створює умови для розвитку й функціонування української мови.   З 2009-2010 навчального року запроваджено профіль «Іноземна філологія» на базі україномовних класів.

4. Активізація участі школярів у мовно-літературних конкурсах різного формату.

5.Підвищення якості мовної культури та створення конкурентоспроможної особистості через олімпіади, конкурси, турніри, інтелектуальні ігри різних форматів тощо.

6.Серед різноманітних ФОРМ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ З КАДРАМИ  вчителям української мови та літератури як носіям державної мови, на нашу думку,  належить провідна роль щодо розвитку і функціонування української мови. Розробляються заходи з метою популяризації культури мови та поглибленого  вивчення української мови, мов національних меншин (фестивалі, конференції, семінари, майстер-класи тощо). Учителі української мови та літератури з метою пропаганди української мови як державної  активізували просвітницьку роботу серед  учителів, учнів, батьків, громадськості.

«Знай державну мову» - так називається постійно діючий семінар (ПДС).  Поштовхом для вибору такої форми методичної роботи стало відкриття класів  з українською мовою навчання.

     МЕТА діяльності ПДС:

1.Підвищення рівня володіння державною мовою вчителями школи.

2.Сприяння підвищенню якості викладання предметів у класах з  українською мовою навчання.

Цей семінар розраховано на вчителів, які розпочинають роботу в україномовних класах, а також ті педагогічні працівники, котрі прагнуть досконало володіти державною мовою та навчати своїх вихованців вільно спілкуватися нею. Адже вивчення мови – це ще й нове бачення світу, й стимул до самоаналізу.

План роботи було розроблено на 3 роки творчою групою, до складу якої ввійшли вчителі української мови та літератури Орлова О.І., Гвоздьова О.Л., Чигрінова І.В.

   Заняття, що включають теоретичну та практичну частини, проводять досвідчені вчителі, спеціалісти вищої категорії Гвоздьова О.Л., Чигрінова І.В.

   Змістом  цих занять були різноманітні питання, а саме:

  •  поновлення в пам’яті  відомостей про мову  та мовлення;
  •  функціонування  слова, як основної одиниці мови, в усному та писемному  мовленні;
  •  правила ведення шкільної документації рідною мовою (класні журнали, календарні плани, поурочні плани);
  •  основні правила оформлення та реквізити певних ділових паперів (протокол, заява, пояснювальна);
  •  основні етичні поняття та загальноприйняті форми звертань;
  •  використання української лексики в повсякденному спілкуванні з учнями  та колегами;
  •  культура української мови  (метою заняття було поновлення в пам’яті  культури мови, визначення видів і форм мовленнєвої діяльності, зосередження уваги на вербальних та невербальних засобах спілкування);
  •  стилістична роль фразеології (заняття передбачало актуалізацію опорних знань визначення типів і джерел української фразеології, сфери використання фразеологізмів);
  •  «слідами власних помилок» ( на практичному занятті  відпрацьовувались вміння та навички вчителів на матеріалах з найтиповішими помилками правописного,  лексичного, граматичного і стилістичного характеру);
  •  «сходження до мовного ідеалу» (на занятті вчителі мали змогу  відшліфовувати лінгвістичні вміння, поглибити теоретичний матеріал).

Робота ПДС розпочинається з анкетування вчителів, членів семінару, з метою виявлення рівня володіння українською мовою.

Наводимо орієнтовний зразок анкети.

АНКЕТА

1. Прізвище, ім’я, по батькові.

2. Посада, стаж роботи.

3. Який предмет викладаєте?

4. Які труднощі виникають під час викладання?

5. Чим із власного досвіду можете поділитися з колегами?

6. Ваші пропозиції щодо планування занять ПДС.

НИЖЧЕ ПОДАЄМО ДЕЯКІ МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ПОСТІЙНО ДІЮЧОГО СЕМІНАРУ «ЗНАЙ ДЕРЖАВНУ МОВУ» (весь матеріал зібрано в посібнику)

План роботи ПДС «Знай державну мову»

Перший рік роботи

Теми засідань

Дата

Відповідальний

1

Вступ. Українська мова: відоме й невідоме

Мета: поглибити знання про історію української мови та поновити в пам’яті відомості про загальновживану  лексику та основні положення українського мовного етикету; анкетування вчителів, членів ПДС, з метою виявлення прогалин у  володінні українською мовою та вивчення потреб.

План

1. Вступ.

Про долю української мови: минуле і сучасний аспект.

2. Анкетування вчителів.

3. Складання й затвердження плану роботи на рік.

4. Практичне заняття:

- правопис українських прізвищ, імен, по батькові;

- переклад слів загальновживаної лексики з російської мови на українську;

- оформлення класних журналів українською мовою.

Вересень

2

Нормативність української мови

Мета: довести до відома членів ПДС інформацію про нормативність української мови, виробити практичні навички використання різноманітних мовних засобів залежно від сфери й мети висловлювання; акцентувати увагу на основних нормах літературної вимови, організувати відвідування відкритих уроків з української мови з метою оволодіння загальновживаною лексикою на уроці.

План

1. Загальний огляд відомостей про нормативність української мови.

2. Основні норми української літературної вимови.

3. Відвідування відкритого уроку з української мови.

4. Складання розкладу  взаємовідвідування уроків (керівник ПДС – учителі, члени ПДС).

Листопад

3

Лексика української мови

Мета: виявлення русизмів у сучасній українській мові з метою піднесення культури усного й писемного мовлення; звітування членів ПДС про досягнення у володінні українською мовою, зокрема професійною лексикою;  взаємовідвідування уроків.

План

1. Русизми  у сучасній українській мові.

2. Види ділових паперів.

3. Практичне заняття:

- редагування текстів, які містять русизми;

- складання оголошень, протоколів (для організації позакласної роботи: предметних тижнів, гурткової роботи).

Січень

4

Підсумки роботи за рік: практичне застосування знань, вмінь, навичок, набутих протягом року

Мета: на практиці застосувати й показати  рівень оволодіння українською мовою.

План

1. Звіти учителів про володіння професійною лексикою на уроці:

- моделювання фрагментів уроків учителями різних предметів з метою виявлення рівня володіння українською мовою;

- переклад слів з найскладнішими й найпоширенішими орфограмами.

2. Анкетування учителів з метою виявлення побажань для складання плану роботи на наступний навчальний рік.

Квітень

Другий рік роботи

Теми засідань

Дата

Відповідальний

1

Словникове і фонетичне слово в сучасній українській мові

Мета: поновити в пам’яті   відомості про мову та мовлення, акцентувати увагу на функціонуванні слова як основної одиниці мови в усному й писемному мовленні.        

План

1. Мова – найважливіший засіб спілкування.

2. Складання і затвердження плану роботи на навчальний рік.

3. Практична частина:

створення діалогів з урахуванням основних правил спілкування;

рекомендації щодо заповнення журналів українською мовою (для вчителів, що будуть працювати в україномовних класах в поточному році);

поновлення відомостей про правопис разом, окремо, через дефіс різних частин мови з метою удосконалення  орфографічних навичок.

Вересень

2

Параметри і взаємодія мов. Вивчення української лексики в школах з багатонаціональним контингентом

Мета: звернути увагу на використання літературної мови в повсякденному спілкуванні; особливо в процесі спілкування з учнями  різних національностей.

План

1.Калькування в українській мові. Спостереження над лексичною сполучуваністю слів і словосполучень.

2.Практична частина:

побудова усних чи письмових висловлювань на основі створених комунікативних ситуацій;

самоконтроль знань, умінь, навичок.

Листопад

3

Українське літературне слововживання. Стилістична роль фразеології. Пароніми

Мета: актуалізувати знання про українську фразеологію, визначити типи й джерела фразеологізмів, сферу їхнього використання; дати поняття про пароніми.

План

1.Типи фразеологізмів, джерела та стилістична роль української фразеології.

2. Пароніми як джерело значних труднощів.

3.Звіт учителів про свої досягнення (складання розробки уроку українською мовою).

4.Практична частина:

- пояснення значень стійких словосполучень, фразеологізмів;

- зіставлення паронімів, акцентування уваги на змістовій відмінності.

Січень

4

Підсумкове заняття.   Удосконалення набутих умінь і навичок

Мета: відшліфувати лінгвістичні вміння, працювати над підвищенням власної компетентності

План

1.Ділова гра  «Коректор».

Редагування текстів, робота над помилками (пояснення причин помилок).

2.Робота з картками-завданнями. Переклад текстів різних стилів з російської мови на українську.

3. Упорядкування власних словничків паронімів.

4. Анкетування з метою виявлення побажань для роботи на наступний навчальний рік.

Квітень

Третій рік роботи

Теми засідань

Дата

Відповідальний

1

Основи вивчення української лексики  в поліетномовних  школах

Мета: затвердити план роботи ПДС на поточний рік, поновити відомості про основні аспекти культури мовлення, звернути увагу на особливості вивчення української лексики в умовах поліетномовних шкіл.                       

План

1. Складання, обговорення та затвердження плану роботи.

2. Культура мовлення, її основні аспекти. Поняття про мовну норму.

3. Основні аспекти вивчення й використання української лексики в умовах поліетномовних шкіл.

4. Практичне заняття:

- поновлення відомостей з теми  «Культура спілкування. Мовленнєвий етикет» (розігрування діалогів на шкільну тематику);

- рекомендації щодо заповнення класних журналів українською мовою.

Вересень

2

Переклад у формуванні культури ділового мовлення

Мета: сприяти усвідомленню мовного перекладу як важливої одиниці проблемного вивчення ділового мовлення; шліфувати правописні, лексичні й стилістичні навички, порівнюючи мовні факти.

План

1. Про особливості перекладу залежно від стильового, жанрового типу матеріалу.

2. Практичне заняття:

- переклад найбільш уживаних прийменникових конструкцій

фразеологічних сполук.

Листопад

3

Практичне заняття

Мета: опрацювавши різноманітні завдання і вправи(матеріал містить найтиповіші помилки правописного, лексичного і стилістичного характеру), забезпечити покращення правописних умінь і навичок, розвивати культуру мовлення.

План

1. Редагування текстів, пояснення помилок.

2. Відвідування уроків учителів, що працюють в україномовних класах.

3. Творчі звіти учителів про свої успіхи і досягнення.  

Січень

4

Підсумкове заняття

Мета: систематизувати й узагальнити лінгвістичні вмінні і навички, поглибити знання з теорії, постійно підвищувати рівень компетентності  щодо володіння  мовними знаннями, вміннями й навичками.

План

1. Практична робота з картками-завданнями.

2. Анкетування вчителів з метою виявлення досягнень та утруднень в роботі, а також оцінки діяльності ПДС.

Квітень

                                      

Практична частина заняття передбачає актуалізацію умінь та навичок учителів – слухачів ПДС з таких питань, як правопис прізвищ, імен, по батькові українською мовою та переклад загальновживаних слів з  російської мови на українську. Члени  ПДС працюють з картками, виконуючи певні завдання.

Приділяється увага питанням мовленнєвого етикету як важливої складової роботи вчителя. Етикет – важлива ознака культурної людини. На кожному уроці ми з вами несемо знання учням, а разом з тим виховуємо культуру їхнього мовлення. Що ж таке культура мовлення? «людина створила культуру, а культура – людину. Людина реалізується в культурі думки, культури, праці й культури мови…

Мовна культура – це надійна опора у вираженні незалежної думки, розвиненості людських почуттів, у вихованні діяльного, справжнього патріотизму. Культура мови передбачає вироблення етичних норм міжнаціонального спілкування, які характеризують загальну культуру нашого сучасника (В.М.Русанівський). З культурою мови, насамперед, пов’язують уміння правильно говорити й писати, добирати, визначати мовно-виражальні засоби відповідно до мети і обставин спілкування.

Культура мови це ще й загальноприйнятий мовний етикет, зокрема: типові формули вітання, прощання, побажання тощо Отже, перше, з чим ми познайомимось – це правильно володіти правилами мовного етикету, бо кожен урок починається з привітаннями і закінчується прощанням. Протягом уроку учитель звертається до учнів з якимись проханнями, побажаннями.

Отже, привітання. Звичайно ж це загальновідомі:

Добридень, добрий  день,, здрастуйте, доброго ранку! Доброго вечора! (Добривечір!)

Вітаю!

Звертаючись до учнів, вчитель, в першу чергу, використовує їхні імена,  до всього класу -  можна використати такі форми:

Дорогі друзі! Увага! Послухайте! Діти! Хлопці й дівчата (хлопчики й дівчатка)! Юначе!

Під час уроку використовуються й такі слова та вирази:

Будь ласка, спасибі, дякую.

Прощаючись з учнями, використовуємо такі мовні форми:

До побачення! До наступної зустрічі! До неділі! (понеділка, вівторка, середи, четверга (але четвер), п’ятниці), прощавайте, діти! На все добре!

Запрошення та прохання.

Проходь, будь ласка! Сідай, будь ласка! Читай, будь ласка, голосніше! Прошу, сідайте!(Сідайте, будь ласка!). Пропоную вам таке завдання. Скажіть, будь ласка! Будьте ласкаві, напишіть, поясніть…, дозвольте запитати, відповісти, потурбувати, попросити.

Погоджуючись з відповіддю учня або підтверджуючи її правильність можна сказати:

Згоден, не заперечую. Домовилися. Ти маєш рацію. Це справді так (правильно).

Авжеж (звичайно, певна річ, що), можна. Чудово, молодець! Так. Саме так. Напевно. Обов’язково. Безперечно. Безсумнівно. Звичайно. Гаразд. З приємністю (з задоволенням).

Заперечення та відмова може звучати так:

Ні. Ні, це не так.  Мене це не влаштовує. Я не згоден. Це не точно. Не можна. Ні в якому разі. Це виключено. Це не можливо. Ти не маєш рацію.  Ти помиляєшся. Не треба. На жаль, ні. Про це не може бути мови. Нічого подібного. Не гай даремно часу. Не варто це

робити. З мене цього досить.

Викликає підвищений інтерес заняття, під час якого демонструється відеофрагмент уроку. Перед глядачами -  завдання: підрахувати кількість неправильно побудованих фраз, вимовлених учителем, а потім проаналізувати й відредагувати ці фрази.

Неправильно

Правильно

Добрий ранок

Доброго ранку

приведіть себе у належний вид

…у належний вигляд

приймати участь

брати участь

змалювати барвою

намалювати фарбою

відкрийте підручники

розгорніть підручники

приведіть приклади

наведіть приклади

Для актуалізації вмінь та навичок щодо правопису слів, речень із найскладнішими орфограмами й пунктограмами доречним виявилося використання в роботі певних посібників та довідкової літератури (зокрема Зубков М.Г. «Сучасна українська ділова мова», «Українська мова: універсальний довідник», Чак Є.«Складні випадки правопису та слововживання», Головащук С. «Українське літературне слововживання» тощо).

Протягом  усього терміну відвідування семінарських занять слухачі ПДС складають власні словнички загальновживаної лексики, які завжди можуть стати у нагоді під час підготовки проведення уроку.

Українська мова зазнала певного впливу російської. Тому варто звернути увагу на слова-русизми, які дуже часто помітні в нашому мовленні. На засіданнях розглядалися різноманітні види русизмів: лексичні, морфологічні, фонетичні, акцентуальні, кальки та ін. Розповсюдженою помилкою є вживання імен як у називному відмінку, так і в кличному, тобто у звертанні: Ваня, Вася, Міша, Діма і т. д. Наводимо приклади деяких імен у правильній формі: Іване (Іванку), Василю (Васильку), Михайле (Михайлику) і т. д.  Не слід вживати в звертаннях і форми типу Василь Миколайович, Олена Петрівно, оскільки вони мають звучати Василю Миколайовичу, Олено Петрівно. Найкраще було б уживати наші питомі, традиційні звертання: пане Василю, пані Олено.

В українській мові відсутні активні дієприкметники минулого часу типу російських «писавший», «любивший». Треба вимовляти так: той, що писав;  та, що любила.

Часто вживаються вислови типу «самий добрий, самий правильний» тощо. Їх слід заміняти такими висловами: найдобріший, найбільш правильний.

Досить частим у нашім мовленні є неправильне вживання іменників з числівниками ДВА, ТРИ, ЧОТИРИ.  Слід говорити «два брати, три столи, чотири чоловіки».

Відчувається помітний вплив російської мови й на синтаксичну організацію нашої мови. По-перше, це неправомірна заміна українських прийменників З, ЗА, НА, ЩОДО російським прийменником  ПО, за допомогою якого утворюється ряд неправильних конструкцій: заступник директора по роботі, контрольна по…, зошит по.. та ін.  Російським впливом пояснюється й немало акцентних відхилень:  «приніс кнИжки» замість «приніс книжкИ».

       Плідні наслідки дають вправи, що передбачають редагування речень, текстів, вибір нормативного варіанту з кількох поданих. Наприклад:

1.  Відредагувати речення.                                                                                                   1.Характеристика на учня 11 класу  ЗОШ № 78м. Донецька Якименка Віталія Миколайовича.

2. До навчання відноситься добросовісно.

3. Приймав участь у роботі шкільного драматичного гуртка.

4. Систематично читає багато преси.

5. Сам скромний, справедливий, користується авторитетом серед учнів школи і товаришів.

2. Встановити, яка з двох поданих форм є нормативною.                                                                       1. По заклику – на заклик.                                                                                                                                          2. Згідно з наказом – згідно наказу.

3. За призначенням – по призначенню.

4. По теорії – за теорією.

6. З вини – по вині.

7. У відміну – на відміну

8. На доказ – в доказ.

9. По документу – за документом.

10. Дякую вас – дякую вам

11.За методом – по методу.

12. На адресу – по адресі.

3.Дібрати з дужок потрібне слово. Свій вибір пояснити.                                                                           1. Аптека працює (круглу, цілу ) добу.                                                                                                                          2. (Котра, яка ) година?                                                                                                                                                  3. Газети (підписувати, передплачувати.                                                                                                                   4. Моє (ставлення, відношення)до тебе.                                                                                                      5.Екзаменаціний (білет, квиток).                                                                                                                     6.Сторінку книжки треба (перегорнути, перевернути).                                                                                              7. Виборча (кампанія, компанія).

Відповіді до вправ:                                                                                                                          1. 1.Прийменник на у заголовку цього документа не вживається. 2. Замість відноситься треба ставиться. 3. Замість приймав участь треба брав участь. 4. Читає багато літератури.                       5. Замість сам треба він. Слово товаришів зайве в реченні, в якому вже названо учнів.

2.1.На заклик. 2. Згідно з наказом. 3. За призначенням. 4. За теорією.5.На честь ювілею.               6. З вини. 7. На відміну. 8. На доказ. 9. За документом. 10. Дякую вам. 11. За методом.                 12. На адресу.   

3.1. Цілодобово. 2. Котра година? 3. Передплачувати газети. 4. Моє ставлення до тебе.                      5. Екзаменаційній білет. 6. Сторінку перегорнути.7.Виборча кампанія.

Велику зацікавленість у членів ПДС викликали вправи на встановлення лексичної сполучуваності слів. Поданий нижче приклад може використовуватися по-різному залежно від рівня складності:

1 варіант – самостійно підібрати прикметники-означення до іменників;

2 варіант – вибирається правильний прикметник-означення з кількох поданих.

 Встановити лексичну сполучуваність поданих слів

Адрес

Адреса

Вітальний

Мешкання, перебування

барва

фарба

музики, кольорів

синя, олійна

вигляд

вид    

мати вигляд (виглядати)

діяльності, істот, тварин

виключення

виняток

з університету

із правил

засіб

спосіб

для існування. копіювання

виробництва(знаряддя),життя

напрям

напрямок

діяльності, поглядів

вітру, руху

об’єм

обсяг

розмір

приміщення, рідини, повітря

бюджету, книги

столу, майдану, предмета                                         

Актуальними є п’ятихвилинки, де відшліфовується мовленнєва культура. Пропонуємо деякі завдання, які використовувались на заняттях:

 Яку форму має дієслово «чистити» у 2-й особі множини наказового способу - «чистьте» чи «чистіть»?

Оскільки у 2-й особі однини наказового способу дієслово «чистити» має форму чисть, то в 2-й особі множини воно закінчується на -те: чистьте.

 Як сказати: два з половиною раза чи два з половиною рази?

Кількісний іменник «раз» у поєднанні з числівником та іменником «половина» має форму рази (два з половиною рази). Якщо цей самий числівник виражений десятковим дробом, то раз набуває форми родового відмінка: два і п'ять десятих раза.

•  Як правильно: автор піднімає, порушує чи розв'язує проблеми?

По-перше, як наголошувала лінгвіст Євгенія Чак, ці слова за змістом не тотожні: перші два - піднімати, порушувати - означають «привернути увагу до якогось питання, справи,» а третє -розв'язувати - «вирішувати їх». Порушення проблеми ще «е означає її розв'язання. Тому в один семантичний ряд ставити ці дієслова не можна.

По-друге, у сполученні зі словами «питання», «проблема», «справа», «клопотання», за нормами сучасної літературної мови, коли йдеться про значення «пропонувати для обговорення, розв'язання», вживають дієслово «порушувати» або його контекстуальні синоніми «ставити», «висувати», «розпочинати» тощо. Однак використання лексеми «піднімати» замість «порушувати» нині сприймається як стилістичне відхилення.

Отже, краще сказати: «автор порушує проблеми...» або (з іншим значенням) «автор розв'язує проблеми...»

Як слід казати: «згідно рішення» чи «згідно з рішенням»?

Щоб передавати поняття відповідності синтаксичними засобами, сучасна українська мова має дві нормативні прийменниково-відмінкові форми: згідно з плюс орудний відмінок іменників, відповідно до плюс родовий відмінок іменників. «Спав згідно зі статутом - сім годин» (Дмитро Ткач), «Відповідно до завдань оновлювалися й кадри» (з газети). Форми іменників із прийменниками згідно з та відповідно до характерні для офіційно-ділового, наукового стилів. Буває, що згідно помилково сполучають з давальним або родовим відмінком: згідно рішення, згідно протоколу. Треба: згідно з рішенням, згідно з протоколом. Неправильні конструкції типу відповідно з планами і згідно до планів. Не відповідає сучасній літературній нормі також форма іменників з прийменником у відповідності з (калька з російської мови в соответствии с).

Чи є тотожними дієслова «закінчувати» та «завершувати»?

Слово «закінчити» означає кінець різноманітних дій, видів роботи, навчання людини тощо. «Хочу закінчити ще хоч одно оповідання» (Михайло Коцюбинський). Фразеологізм закінчити життя (вік) означає «померти». Аналогічне змістове наповнення має слово «завершити». Однак воно передає більш абстрактне значення. Так, завершити навчання, освіту, курс, але закінчити школу, університет.

Тому називати ці дієслова тотожними не бажано.

•  Чи є відмінність у вживанні слів «запитання» і «питання»?                                              

Коли йдеться про звернення, яке потребує відповіді, пояснення, надають перевагу лексемі «за-, питання», а коли про якусь проблему, що її слід розв'язати чи дослідити, вдаються до слова «питання». Його використовують і в граматичній термінології: знак питання (а не знак запитання), питальне речення (а не запитальне).

Яким закінченням давального відмінка однини іменників чоловічого роду другої відміни надавати перевагу: -ові, -еві (-єві) чи -у (-ю)?

Прочитаймо уважно твори Тараса Шевченка і переконаємося, що тільки поодинокі іменники він уживав із закінченням -у (-ю). Микола Вороний, котрого вважали добрим знавцем української мови, назвав одну з своїх поезій «Іванові Франкові», не вбачаючи в цьому (поруч два слова з -ові) стилістичної невправності. Леся Українка, присвячуючи вірш Драгоманову, написала «Дядькові Михайлові».

Однак за радянських часів відійшла на периферію природна українська форма на -ові, -еві (-єві) у назвах осіб: редакторові, видавцеві, співцеві, Сергієві (до речі, деякі посібники й сьогодні не рекомендують користуватися нею в діловому мовленні). Натомість активізувалася форма на -у (-ю), властива російській мові: директору Івану Панченку, військовослужбовцю Павлу Власенку.

Не зовсім вдало зі стилістичного погляду звучать такі вислови. Що ж тут вимагає літературна норма? Коли в давальному відмінку стоїть одне слово, слід послуговуватися формою з -ові, -еві (-єві)\ подякувати за допомогу приятелеві, зателефонувати  батькові. Якщо ж два слова, то одне з них уживаємо з -ові, -еві (-єві), а друге з -у (-ю). Загалом перевагу треба надавати закінченню -ові, -еві (-еві). Тут кілька причин. Перша. Так каже більшість людей: з трьох наріч загальнонародної української мови воно переважає у двох - південно-східному та південно-західному. Друга. Закінчення -у (-ю) має велика кількість іменників у родовому відмінку: вітру, гніву, університету, цукру, болю тощо. Третя. Це закінчення притаманне також групі іменників у кличному відмінку: полковнику, сину, вихователю, вчителю, добродію, краю.

На нашу думку, саме така діяльність учителів української мови та літератури сприяє вихованню поваги до мови, історії, культури українського народу. А це, передусім, забезпечує формування соціальних, полікультурних, комунікативних компетентностей. Адже мова, як ми знаємо, своєрідний генетичний код нації, а не лише засіб спілкування. З того, як людина ставиться до своєї мови, можна судити не тільки про її культурний рівень, але й, безумовно, про її громадянську позицію.

Як знаємо,  Державна програма розвитку і функціонування української мови на 2004-2010 роки сприяла розвитку і розширенню функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя та забезпечила практичну реалізацію статті 10 Конституції України. Однак в силу недостатнього фінансування частину заходів не вдалося виконати. Таким чином, зазначеної мети Програми досягнуто частково. Державна цільова національно-культурна програма розвитку і функціонування української мови на 2012-2016 роки покликана продовжити здійснення заходів для забезпечення умов утвердження української мови в основних сферах соціально-культурної діяльності, для реалізації нею консолідуючої ролі у становленні української політичної нації, формуванні міцної національної свідомості громадян України.

Гадаємо, що поданий вище матеріал зацікавить як учителів української мови, так і учителів  інших базових і спеціальних предметів.

Засідання постійно діючого семінару

Інтерактивні методи проведення

засідання постійно діючого семінару

«Знай державну мову»

завжди викликають інтерес.

Засідання ПДС «Знай державну мову» проходить з використанням  мультимедійних засобів.

Члени творчої групи готуються до засідання.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

11164. Стан корпоративного управління в Україні 69.5 KB
  Стан корпоративного управління в Україні Історія функціонування корпорацій в Україні складає понад 15 років. Вони набули широкого розповсюдження в усіх галузях вітчизняної економіки проте однією з головних рис економічних реформ що відбуваються
11165. Стандарти й моделі корпоративного управління 208 KB
  ТЕМА 2. Стандарти й моделі корпоративного управління План 2.1. Міжнародні стандарти корпоративного управління 2.2. Національні принципи корпоративного управління в Україні 2.3. Моделі корпоративних відносин 2.3.1. Англоамериканська модель 2.3.2. Японська модел
11166. Загальна характеристика органів управління акціонерними товариствами 41.5 KB
  Загальна характеристика органів управління акціонерними товариствами Відповідно до ст. 29 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав і бере на себе цивільні обов'язки через свої органи що діють у межах прав наданих їм за законом або статутом положенням. Органи...
11167. Субєкти управління державним підприємством та корпоративними правами 144.5 KB
  Суб’єкти управління державним підприємством та корпоративними правами Держава виступає учасником діяльності корпоративних підприємств через наявність частки власності в їх статутних фондах що дає змогу певним чином управляти таким товар...
11168. Сутність і порядок створення господарських товариств 64.5 KB
  Сутність і порядок створення господарських товариств Господарськими товариствами визнаються підприємства або інші суб'єкти господарювання створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товарис
11169. Сутність контролю над акціонерним товариством. Значна угода корпорації 85.5 KB
  Сутність контролю над акціонерним товариством. Значна угода корпорації. Поняття контролю над діяльністю акціонерного товариства та контрольного пакета акцій у практиці корпоративного управління розглядаються як тотожні. У Законі України rdquo;Про оподаткування ...
11170. Сутність корпоративного управління і необхідність його розвитку в Україні 48 KB
  ТЕМА 1. Сутність корпоративного управління і необхідність його розвитку в Україні План Передумови виникнення корпоративних відносин Сутність корпоративного управління Суб'єкти й об'єкти корпоративного управління Передумов
11171. Сутність розкриття інформації в акціонерному товаристві 70.5 KB
  Сутність розкриття інформації в акціонерному товаристві. Сутність розкриття інформації акціонерними товариствами полягає у забезпеченні доступу зацікавлених осіб у тому числі акціонерів до повної достовірної інформації про виробничогосподарську діяльність підпр...
11172. Фінансові посередники в системі корпоративного управління 77.5 KB
  Тема 10. Фінансові посередники в системі корпоративного управління 10.1. Суть фінансового посередництва i його функції Світова практика свідчить про надзвичайно велику роль фінансових посередників у системі корпоративного управління Значну роль у корпоративному сект...