55040

До 70-річчя Перемоги

Научная статья

Педагогика и дидактика

Масовий подвиг народу, воїнів Армії і Флоту у двобої з фашистськими загарбниками, все героїчне минуле Батьківщини – вдячна і корисна нива для виховання підростаючого покоління. В наші дні героїко-патріотичне виховання набуває особливого звучання нині, в період відзначення річниць видатних перемог у Великій Вітчизняній війні і підготовки до 70-річчя Великої Перемоги.

Украинкский

2014-03-21

144 KB

11 чел.

До 70-річчя Перемоги

Позакласна пошукова робота краєзнавчого характеру в системі навчально-виховного процесу при вивченні української мови та літератури

«Це потрібно не мертвим, це потрібно живим…»

Роберт Рождественський

Дивною здатністю наділено людину – пам’ятати минуле.

З плином часу до пам’яті однієї людини додається пам'ять другої, третьої, четвертої…, мов струмочок до струмочка, краплина до краплини. Ці струмочки зливаються в струмки, річечки, ріки – так твориться історія. Кожній культурній людині цікаво і корисно знати історію Греції, Італії, Росії та інших великих держав світу, але найцікавіше, найкорисніше і найпотрібніше – історію своєї країни, свого регіону, міста, села, вулиці, завулку…

Чого гріха таїти, на сьогоднішній день обставини склалися так, що реалізується і переглядається вся наша історія. Але погодьтеся, є такі віхи нашого життя, їх скоріше можна назвати святими, яких ніхто не має права торкатися, так само, як не має права забути…

Це йдеться про роки Великої Вітчизняної війни, Священної, народної.

За свою історію наша Батьківщина переживала багато тяжких днів і років. Але такого суворого випробування як Велика Вітчизняна війна, на долю нашого народу не випадало.

Масовий подвиг народу, воїнів Армії і Флоту у двобої з фашистськими загарбниками, все героїчне минуле Батьківщини – вдячна і корисна нива для виховання підростаючого покоління. В наші дні героїко-патріотичне виховання набуває особливого звучання нині, в період відзначення річниць видатних перемог у Великій Вітчизняній війні і підготовки до 70-річчя Великої Перемоги. Конче важливо, враховуючи вікові особливості дітей, урізноманітнювати форми і методи роботи, добиватися їх емоційності, доступності, широко використовувати історичний матеріал і факти нашого чудового сьогодення. Високе і святе покликання учителів, яким народ довірив своє майбутнє – дітей, - вести їх шляхами громадянськості, ростити патріотами, гідними безсмертних справ і традицій старших поколінь.

Війна… Велика Вітчизняна війна нашого народу проти фашистських загарбників. Страшна війна минулого століття, пекуча рана, яка болить досі чи не кожній родині в Україні. Воїни-переможці проявили чудеса героїзму, стійкості, мужності, билися за кожен клаптик рідної землі до останнього подиху, до останньої краплі крові, вистояли і перемогли.

Для України ціна тієї перемоги – жахлива – мільйони людських життів, зруйнована економіка. Кожен другий воїн поліг у боях, кожен другий з тих, хто залишився в живих, був поранений. Гоїлися рани, зростали повоєнні покоління…

70 років тому земля нашої нині незалежної держави  була  звільнена від завойовників. Все менше залишається учасників Великої Вітчизняної війни. Честь їм і шана, живим! Вічна слава загиблим! Хай не згасає пам'ять про героїв!

Більше десяти років у загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів м. Умані діє кімната бойової слави, яка створена 10 березня 1998 року. Ця кімната займає один навчальний кабінет площею 6*8 м2.

За проведення різних видів роботи, найрізноманітніших виховних заходів відповідаю я, Золотніцька Любов Петрівна, учитель української мови та літератури., маю вищу категорію. Більше десяти років керую гуртком «Пошуківець», мета якого зацікавити підростаюче покоління історією рідного краю, міста; розбудити їхню уяву, заохотити до власних пошуків і ближчого знайомства з живими свідками історії – ветеранами Великої Вітчизняної війни. Розшукуючи і відтворюючи маловідомі сторінки тих часів, пов’язаних з історією нашого міста, краю, регіону, розкрити перед учнями секрети подвигів мужніх героїв тих незабутніх страшних днів.

Заняття в гуртку «Пошуківець» збагачують знання з історії рідного краю, словниковий запас.

Мета гуртка: використати зібрані експонати в кімнаті бойової слави для виховання в учнів історичного світогляду та високих моральних якостей громадян України; спонукати учнів до творчої співдружності з громадськими організаціями, виховувати активних громадян суспільства, навчати дітей вести пошукову роботу, працювати з документами в архівах, бібліотеках, музеях.

Кімната бойової слави стала тим місцем, де кожний експонат «працює», розповідає. Його можна розглянути, прочитати, потримати, отримати про нього інформацію, використати на уроці, годині спілкування.

Кімната бойової слави має таку структуру: члени гуртка «Пошуківець», директор школи Глущук Тетяна Іванівна, заступник директора з виховної роботи Задорожна Любов Олександрівна, керівник гуртка Золотніцька Любов Петрівна, союз «Афганістан», міська громадянська організація ветеранів Великої Вітчизняної війни під керівництвом Ходана Анатолія Євгеновича, рада ветеранів школи, школа екскурсоводів, музично-драматичний гурток.

У кімнаті знаходиться портрет Валі Котика і 4 стенди, які розповідають про Уманське підпілля, визволителів м. Умані, Корсунь-Шевченківську битву, «Уманську яму».

1 стенд – «Уманське підпілля» розповідає, що в період окупації на території Уманського району і міста Умані діяло 751 чоловік партизанів і підпільників, 5000 патріотичних груп. Тут знаходяться документальні фотографії, які розповідають про життя в партизанських загонах, а також є портрети 8 підпільників.

В.К. Павелковського – керівника групи підпільників, замученого в гестапо.

Є. Корпачова – уманського підпільника, який загинув 24.12.1943 р.

в с. Добрій;

Г. Занадворова – учасника підпільної боротьби в селах Колодисте і Вільхова;

М. Яремчук – дружини Г. Занадворова й бойового товариша. Розстріляні вони в 1944 р.;

К.К. Гриба – керівника групи підпільників с. Тальянки з листопада 1942 до березня 1944 року;

О. Опалка – учасника підпільної боротьби в с. Добрій;

О.С. Капкана – учасника Уманського підпілля, замученого гестапо в січні 1944 року;

Д. Романщака – керівника підпільної комсомольсько-молодіжної групи, яка діяла з 1941 по 1943 р.р.

2 стенд – «Визволителі міста Умані», який розповідає про те, що 10 березня 1944 р. – день звільнення м. Умані від німецько-фашистських загарбників.

В боях за визволення Уманщини мужньо воювали радянські воїни, люди різних національностей. Багато з них в цій священній боротьбі віддали своє життя. Тут же знаходиться фотографія Наказу Верховного Головнокомандуючого Маршала Радянського Союзу Конєва, який повідомляє про звільнення м. Умані. А також на стенді знаходяться фотографії визволителів м. Умані: Н.Г. Рибіна, Ф.Г. Родякіна, М.Д. Саничева, Є.К. Тищика, М.К. Тискунова, М.П. Борисенка, С.Н. Мирводи, М.В.Копилова.

3 стенд – «Корсунь-Шевченківська битва». Він повідомляє, що в ході Корсунь-Шевченківської битви ворог втратив 55 тисяч убитими, 19 тисяч полонених, величезну кількість бойової техніки і озброєння. Тут знаходиться документальне фото, яка розповідає про хід Корсунь-Шевченківської операції, копія простріляного комсомольського квитка комсомольця Махтулова Сергія Йосифовича 1918 р. народження. Цей же стенд розповідає і про Умансько  - Батошанську операцію, в ході якої ворог втратив 62 тисячі солдат і офіцерів, 19 тисяч взято в полон, захоплено 200 транспортерів, 30 тисяч гармат та іншої зброї. На стенді знаходяться портрети І.С. Конєва,

К.Н. Радзієвського, С.І. Богданова, Н.М. Телякова.

4 стенд – «Уманська яма». Цей стенд розповідає про те, що роки фашистської окупації принесли неймовірні страждання українському народові. Тут же знаходиться фотографія колишнього в’язня «Уманської ями» А.Ф. Шевчука та спогади бувшого в’язня «Уманської ями» Задувайла Ф.Ф., а також фотографія концентраційного табору «Уманська яма» 1942 року.

У кімнаті бойової слави знаходиться і постійно діючий стенд, який розповідає про мирні роки після Великої Вітчизняної війни. Всі ці стенди об’єднані девізом: «Ніхто не забутий і ніщо не забуто».

У кімнаті бойової слави школи №14 м. Умані діють вітрини: «Війні немає забуття», «Ніхто не забутий і ніщо не забуто», « Ми йшли до тебе, Перемого», «Бойові ордени і медалі». Ці вітрини постійно поповнюються новими матеріалами.

Ще одна вітрина «Визволителі м. Умані». Тут зібрано документальні фотографії, які розповідають про Є.К. Тищика, а також про Героїв Радянського Союзу – визволителів м. Умані: Тищика Є.К., Смирнова К.О., Мельникова В.І., Борисенка М.П., Данкова Ф.Т., Запорожця С.С., Єгорова М.А., Кадиргалієва Л.І., Котельникова О.П., Крупинова П.Н., Мирводу С.Н., Островерхова І.Г., Панфілова Н.М., Панфілова А.З., Сазонова О.Я.,

Саначева М.Д., Гнелеченка Я.П., Трухіна І.А., Рибіна О.Г., Чечетко М.К.,

Ус І.М., Хомушка Ч.Н., Шарипова І., Шувалова М.І., Щербакова Я.Д., Калашникова П.Я.

4 вулиці Умані носять імена Героїв Радянського Союзу – визволителів м. Умані: вул. Тищика, вул. Смірнова, вул. Мельникова, вул. Мирводи. Звернувшись до цієї вітрини, можна дізнатися все про життя цих людей, які визволяли наше місто.

Цінним експонатом кімнати бойової слави є «Книга бойової Слави», яка виготовлена гуртківцями. Ця книга розміром 1 м*0,5 м, ілюстрована і носить цінний інформаційний характер. Учнями доповнено 62 сторінки цієї книги.

Зміст «Книги бойової Слави»

1. Історична довідка про хід Умансько-Христинівської операції і загарбників за період з 8 по 10 березня 1944 року.

2. Список учасників боїв за звільнення м. Умані.

3. Учасники Параду Перемоги.

4. Сторінки великої Перемоги.

5. Літопис війни.

6. Радість перемоги.

7. Герої Радянського Союзу – Тищик Є.К.

8. Євген Тищик завжди з нами.

9. Мати героя.

10. Цех метало тари Уманського консервного заводу носить ім’я

Є.К. Тищика.

11. На варті миру і праці.

12. Герої Радянського Союзу уманчани.

13. Валя Котик.

14. Їх іменами названі вулиці м. Умані.

15. Трагічні сторінки історії. «Уманська яма».

16. «Зелена Брама».

17. «Ніхто не забутий, ніщо не забуто».

18. Героїчний подвиг нашого земляка з Умані, який взяв у полон Паулюса.

19. Вони навчали наших дітей. Учасники бойових дій у великій Вітчизняній війні.

20. Пісні воєнних років.

21. Вірші про велику Вітчизняну війну.

В історичній довідці про хід Умансько-Христинівської операції і боїв за визволення м. Умані від німецько-фашистських загарбників за період з 8 по 10 березня 1944 року розповідається про те, що м. Умань було окуповане німецько-фашистськими загарбниками 30 липня 1941 року і звільнено військами 2-го Українського фронту під командуванням Маршала Радянського Союзу Конєва І.С. в ході здійснення Умансько-Христинівської операції 10 березня 1944 р.

Бої за звільнення м. Умані вели безпосередньо війська 52-ї армії 2-го Українського фронту під командуванням генерал-лейтенанта танкових військ Богданова С.І., війська 5-ї танкової армії під командуванням маршала бронетанкових військ Ротмистрова П.О. Тут же дається довідка про те, хто входив до складу 52-ї армії, 2-ї танкової армії, хто із складу 5-ї танкової армії в боях за Умань приймав участь, хто в Умансько-Христинівській операції із складу 27-ї армії приймав участь, із складу 6-ї танкової армії, а також називаються  прізвища командирів.

Тут же можна прочитати, що Наказом Верховного Головнокомандуючого від 10 березня 1944 року Москва салютувала дублесним військам 2-го Українського фронту, які звільнили м. Умань, 20-ма артилерійськими залпами із 224-х гармат.

Наказом Верховного Головнокомандуючого №61 від 19 березня 1944 р. двадцятьом військовим частинам і з’єднанням було присвоєно почесне звання «Уманських». В ході Уманської операції за мужність і героїзм, проявлені в боях з німецько-фашистськими загарбниками 172 воїни були удостоєні високого звання Героя Радянського Союзу, а 26 із них удостоєні цього високого звання безпосередньо за участь в боях за звільнення м. Умані (названо імена героїв).

У розділі «Список учасників боїв за звільнення м. Умані від німецько-фашистських загарбників» названо імена 13 героїв, які проживають в

м. Умані. Тут же можна знайти їх адреси та номери телефонів.

У розділі «Учасники параду Перемоги» названо імена, адреси та телефони 3-х уманчан – учасників Параду.

У розділі «Герой Радянського Союзу – Тищик Є.К.» дається біографія героя, фотографія воєнного часу, яку Є. Тищик надіслав сестрі Зіні, фотографія Є. Тищика з матір’ю, фото вул. Тищика і ще безліч фотографій: меморіальної дошки, яка встановлена на стінах Київського вищого танкового училища, де навчався герой; копія наказу Міністра оборони про присвоєння Є.К. Тищику звання Героя Радянського Союзу; ліжка, на якому спав

Є.К. Тищик, навчаючись у Київському танковому училищі; скульптури

Є.К. Тищика, встановленої на подвір’ї Київського вищого танкового училища; загону слідопитів школи №14 з матір’ю Є.К. Тищика Євдокією Архипівною…

У розділі «Їх іменами названі вулиці м. Умані» подано назви 21 вулиці м. Умані, які носять імена героїв. Тут же подано короткі відомості про них.

У кімнаті бойової слави школи №14 м. Умані знаходиться цінний матеріал, яким користуються діти і учителі на уроках історії, літератури. Даний матеріал можна використовувати і при проведенні виховних годин. Це короткі повідомлення на різні теми: Армія-визволителька, визволення Києва, битва за Берлін, відкриття ІІ фронту, битва за Москву, велика танкова битва, Капітуляція Німеччини, напад Німеччини на СРСР, Кримська конференція, створення ООН, нескорений Ленінград, початок опору, Сталінградська битва, блокадний хліб, повторення подвигу М. Гастелло, Україна під час ІІ Світової війни, Орден Б. Хмельницького та ін.

Під рубрикою діти-герої можна знайти повідомлення про Борю Царикова, Валю Котика. Зіну Портнову, Зою Космодемянську, Миколу Кузіна, Ніну Куковірову, Вітю Коробкову, Вітю Хоменка, Шуру Кобера та ін..

Гуртківці зібрали цінний матеріал, який розповідає про Черкащину та Уманщину в роки Великої Вітчизняної війни.

Також у кімнаті бойової слави школи №14 м. Умані знаходяться описи всіх пам’ятників м. Умані, які пов’язані з Другою Світовою війною. Це пам’ятник Черняхівському І.Д., Братські могили, бюст Глібку Ю.К.. Обеліск слави, Памятник Зеленюку І.П., 76 мм пушка, танк Т-34, «Уманська яма».

Кімната бойової слави відіграє значну роль у поліпшенні навчально-виховного процесу та вихованні підростаючого покоління на прикладах волелюбного прагнення народу України до національної незалежності.

На базі школи №14 м. Умані розвивається і краєзнавча пошукова робота, яка направлена на організацію експедицій, походів, екскурсій, архівних пошуків. Результатом цієї роботи є оригінальні експонати:

А) каска радянського воїна (знайдена в районі вулиці Тищика);

Б) зброя періоду Великої Вітчизняної війни (автомат). Знайдено в районі вул. Тищика;

В) зброя періоду Великої Вітчизняної війни (протитанкова рушниця). Знайдено в районі Лисої гори.

Спираючись на архівні документи, повідомлення, різні види літератури, нам вдалося створити «Книгу пам’яті» жителів м. Умані, які загинули у роки Великої Вітчизняної війни. У цій книзі вже зареєстровано близько 2 тисяч імен жителів нашого міста, які загинули у цій війні. У «Книзі пам’яті» подається прізвище, ім’я та по батькові людину, яка загинула, рік народження, національність, звання, коли загинув і де похований.

Наприклад:

Будник Григорій Хаймович, 1921 р.н., м. Умань, єврей. Мобілізований Київським РВК у 1941 р., рядовий. Пропав безвісті в грудні 1941 р.

Сінчук Олександр Іванович, 1908 р., м. Умань, українець. Рядовий. Загинув 11.05.1944 р. Похований у с. Мійнієшти, Румунія.

Весь час проходить поповнення кімнати бойової слави новими матеріалами.  До 70-річчя визволення України діти зібрали 20 папок із матеріалами, які розповідають про рідний край у роки війни. Виготовлено 4 альбоми з фотографіями та розповідями про героїв, зібрано прислів’я та приказки періоду Великої Вітчизняної війни.

Усі матеріали, які наявні в кімнаті бойової слави школи №14 м. Умані знаходяться на обліку, дотримуються правила їх збереження, ведеться облік проведення масових заходів.

У школі працює гурток «Пошуковець», який нині нараховує 16 членів. Діти пишуть вірші про героїв війни, видають свої збірочки. Часто організовуються виставки, екскурсії, уроки Пам’яті, вікторини, конференції на тему «Ніхто не забутий – ніщо не забуто».

Ветерани – часті гості кімнати бойової слави, щотижня тут проходять засідання ради ветеранів, яким керує учитель-пенсіонер Вальдман М.А.

У школі постійно відбувається увічнення пам’яті загиблих і померлих учасників бойових дій, які відзначились своїми героїчними подвигами. Учні доглядають за місцями їх поховань і братськими могилами, часто проводять там виховні години.

У кімнаті бойової слави є безліч матеріалу, яким можна користуватися не лише на уроках історії, образотворчого мистецтва, а й на уроках мови, літератури. Це різного виду дидактичний матеріал, тексти диктантів, завдання з мови, побудовані на військову тематику.

Учасники гуртка «Пошуковець» тісно співпрацюють з міською радою ветеранів, краєзнавчим музеєм. Наша робота помічена і тому неодноразово висвітлювалась по телебаченню, місцевому радіо, в пресі.

Ми, учителі, повинні докласти багато зусиль, щоб пам'ять про ті буремні роки передавалася з покоління в покоління. А це можна використовувати не лише на годинах спілкування, на уроках мови, літератури, образотворчого мистецтва, історії, а й у позакласній роботі.

Чи люблять, чи хочуть діти вчитися? Чи цікаво їм на уроках? Яких уроків вони чекають? Якими задоволені? Звичайно, на ці та аналогічні питання однозначно відповісти важко. Проте зрозуміло: сірі, одноманітні, нецікаві уроки викликають не очікуване, а протилежне явище – небажання вчитися. Звідси завдання вчителя – розкрити перед учнями чарівність навчального предмета, поєднати навчання з пошуковою роботою краєзнавчого характеру, поєднати уроки рідної мови та літератури з уроками рідного краю.

Щоб дітям було цікаво,щоб із задоволенням працювали вони, як під керівництвом учителя, так і самостійно, урок має бути нетрадиційним, цікавим, захоплюючим. Один не схожий на інший. Щоб виховував і цікавість, і працьовитість, і порядність, і чесність, і увагу, і доброзичливість, і повагу…

Учителі приділяють особливу увагу освіті і самоосвіті, розробляють нестандартні уроки, роблять все для того, щоб навчання учнів було цікавим. Але не завжди, на мою думку, вони приділяють належну увагу системі виховання домашніх завдань, кінцевому результату. Тому я пропоную систему уроків української мови та літератури з результатом поєднання виконання домашніх завдань з пошуковою роботою, яка базується на краєзнавчому матеріалі. Особливість ця полягає в тому, що одні учні знаходять потрібний матеріал, інші – його систематизують, класифікують, розміщують в алфавітному порядку тощо…

Серед організаційних форм навчання перевага надається груповим, індивідуальним, між груповим, індивідуально-індивідуалізованим.

Нові підходи в організації навчального процесу, відповідного до потреб та інтересів кожного учня, диференціація домашніх завдань стимулюють активну пізнавальну діяльність, зумовлюють розвиток творчих здібностей, формують уміння самоаналізу, самоконтролю, самооцінки.

Пропоную Вашій увазі розробки кількох уроків, які використовуються в моїй педагогічній діяльності. Мені хочеться поділитися  своїми доробками, роздумами, коментарями, розробками уроків, які поєднуються з пошуковою роботою краєзнавчого характеру.

Методика даних уроків сприяє розвитку пізнавальної діяльності, зацікавленню дітей, вивченням історії рідного краю, сприяє розвитку творчих здібностей, уяви, фантазії.

Незвичайністю даних уроків є поєднання позакласної пошукової роботи краєзнавчого характеру з вивченням української мови та літератури.

Застосовуючи диференційний підхід до виконання домашніх завдань, спираючись на здібних учнів, учитель задає домашнє завдання, яке ґрунтується на опрацюванні наукових, довідкових, методичних посібників, спогадів очевидців. І на протязі кількох років збирається матеріал, який в кінцевому результаті має певні досягнення. Так, вивчаючи в п’ятих класах тему «Алфавіт», учням давалось домашнє завдання – зібрати імена уманчан, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни. І результатом цієї праці стала «Книга Пам’яті», яка творилася майже десять років.

На уроках української літератури при вивченні теми «Прислів’я та приказки» діти упорядкували збірку «Прислів’я та приказки періоду Великою Вітчизняної війни».

А вивчаючи «Числівник», гуртківці створили збірочку «Найважливіші події Великої Вітчизняної війни». Також зібрали назви і фото військових нагород, радянських бойових літаків, кораблів військово-морського флоту, назви стрілецької зброї. І ще одним досягненням гуртківців і учителя є «Збірка диктантів», де зібрані тексти про хід Великої Вітчизняної війни та її героїв.


Справжній учитель завжди працює творчо. Йому постійно доводиться цілком самостійно вибирати найбільш доцільні в кожному випадку засоби навчання: тексти диктантів, дидактичний матеріал, методи і прийоми його опрацювання, організацію навчальної діяльності учнів. Щоб правильно організувати навчальну роботу над піднесенням культури живого слова учнів, треба неухильно дотримуватись відповідних педагогічних принципів.

Завдання посібника «Збірник текстів диктантів на патріотичну тему» - допомогти молодим учителям української мови в досягненні навчальної, розвиваючої та виховної мети на уроках в 5-11 класах, а саме:

  •  зміцнити навички грамотного письма з усіх розділів науки про мову;
  •   розвивати зв’язне мовлення учнів;
  •  виховувати почуття поваги до України, її історії, відчуття високих загальнолюдських цінностей: милосердя, працелюбності, чесності, доброти.

Враховуючи практичні запити школи, я добирала диктанти до складних орфограм та пунктограм, що викликають особливі труднощі в учнів і потребують систематичного повторення.

Пропоную вашій уяві окрім традиційних, нові ефективні види диктантів на патріотичну тему: диктант-тест, диктант-гіпотеза, диктант-алгоритм, диктант інформаційної дії, диктант-диспут, диктант-змагання, програмовані диктанти.

Тексти матеріалів до диктантів добирались таким чином, щоб охопити різні стилі. До збірника включено навчальні й тренувальні диктанти, через які йде систематизація вивченого з тієї чи іншої теми й проводиться підготовка учнів до контрольних диктантів.

Тексти диктантів – це зразки високохудожнього слова з прози

Ю. Збанацького, О. Гончара, П. Павличенка, В. Буренкова та інших.

Збірник диктантів може бути використаний напередодні святкування 70-річчя Перемоги не лише учителями шкіл, гімназій, ліцеїв, а й викладачами та студентами філологічних факультетів інститутів та університетів.

Минуть сторіччя, на зміну нинішньому прийдуть нові і нові покоління людей, але ніколи не померкне, не згасне слово безсмертної слави нашого народу, який в грізні роки Великої Вітчизняної війни не лише відстояв честь, свободу і незалежність своєї Батьківщини, але і врятував народи світу від загрози фашистського поневолення.

Ні жорстокий терор, ні підлі провокації окупантів не залякали відважних людей. Хвиля народного гніву наростала з кожним днем. Під ногами чужинців горіла земля.

Минуло 70 років після переможного закінчення Великої Вітчизняної війни. Та ніколи не зітруться з пам’яті народної подвиги тих, хто відстояв у жорстоких боях з фашизмом нашу рідну землю. І дуже хочеться вірити в те, щ деякі уроки, години спілкування ще не одне десятиліття будуть починатися такими словами: «Швидко, мов весняні  струмки, збігають роки, квітнуть дерева, половіють жита і приходять у світ нові покоління. Але не старіє, не зникає пам'ять тих літ. Вона живе у спогадах бійців і у суворому монументі. Як свідок грізних років і переможних боїв пильно дивиться на нас в залах музеїв і з сторінок книг; її, мужню й величну, надійно оберігає народ, передаючи, як святиню, у спадщину поколінням…


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

63134. Фінансове забезпечення проектів благоустрою населених пунктів на прикладі міста Ніжин Чернівецької області 416.19 KB
  Знайомлення з сутність поняття благоустрою та його ролі в житті суспільства; дослідження системи управління проектами благоустрою населених пунктів; дослідження джерел фінансування проектів та програм благоустрою населених пунктів; аналіз фінансування проектів благоустрою м. Ніжина; ознайомлення з загальною моделлю проетку капітального ремонту вулиць Червоноармійської та Липіврізької в м.Ніжині...
63137. СПОРТИВНІ ЗМАГАННЯ «ВЕСЕЛІ СТАРТИ» 163 KB
  Мета: Розвивати руховий апарат, фізичні вміння та навички, зміцнювати здоров’я учнів, виховувати любов до фізкультури і спорту, почуття дружби, колективізму, взаємодопомоги, прагнення до занять фізкультурою.