55041

ПЕДАГОГІЧНІ ІННОВАЦІЇ ЯК РЕЗУЛЬТАТ ТВОРЧОГО ПОШУКУ ПЕДАГОГА

Научная статья

Педагогика и дидактика

З огляду на важливість і актуальність поставлених перед освітою завдань, ми часто використовуємо інноваційні технології навчання, що дозволяють істотно активізувати розумову та пізнавальну діяльність студентів, підвищити інтерес до дисципліни.

Украинкский

2014-03-21

7.77 MB

21 чел.

м. Амвросіївка

методист Амвросіївського

індустріального технікуму

Лихачова Т.О

ПЕДАГОГІЧНІ ІННОВАЦІЇ

ЯК РЕЗУЛЬТАТ ТВОРЧОГО ПОШУКУ ПЕДАГОГА

На нинішньому етапі розвитку суспільства державі потрібні люди, які можуть вільно і швидко орієнтуватися в шаленому вирі інформації, характерному для нашого сьогодення Адже недаремно говориться: «Хто володіє інформацією – той володіє світом». Саме цей фактор і сприяє пошуку нових розробок, впровадженню в навчання та виховання майбутніх фахівців нових технологій. Основна мета сучасної освіти – створення умов для розвитку й самореалізації кожної особистості як громадянина, формування покоління, здатного вчитися протягом всього життя.

З огляду на важливість і актуальність поставлених перед освітою завдань, ми часто використовуємо інноваційні технології навчання, що дозволяють істотно активізувати розумову та пізнавальну діяльність студентів, підвищити інтерес до дисципліни.

Активне навчання передбачає використання системи методів і прийомів, що спрямовані головним чином не на повідомлення студентам готових знань, їх запамятання та відтворення, а на організацію студентів для самостійного одержання знань і навичок у процесі активної пізнавальної і практичної діяльності. Ступінь активності студентів під час заняття є реакцією на методи і прийоми роботи викладача, показником його педагогічної майстерності.

Як удосконалити себе як викладача, як готувати студента до життя, яка особистість потрібна суспільству сьогодні та як вчити, виховувати? Запитань постає перед нами чимало. Відповідей також багато.

Однією з головних рис педагогічної діяльності сьогодення є її науковий характер. Аналіз, визначення мети, планування, організація, вивчення, узагальнення – усе це потребує наукового підходу.

Інноваційні процеси, що відбуваються сьогодні в освіті, вимагають нових підходів до організації та проведення навчальних занять. Головним у навчальному процесі є переорієнтація з пасивних форм навчання на активну творчу працю. Педагог має по – новому розуміти свою професійну діяльність. Отже, для того щоб сучасний викладач міг відповідати сучасним вимогам, розглянемо портрет особистості викладача в парадигмі сучасної освіти

 Проте саме ціннісні пріоритети навчальної діяльності покликані забезпечити  необхідну якість освіти та подальший розвиток і самоосвіту особистості, необхідні для професійної діяльності в умовах швидких невпинних перетворень технологічного світу.

 Саме тому важливо побудувати методичну роботу так, щоб кожен викладач міг найбільш повно розкрити здібності й талант, розкривати ініціативу та творчий пошук, самореалізуватися у  професійній діяльності. То ж організація роботи з педагогічними  кадрами у технікумі повинна мати інноваційно – експериментальний характер в традиційних формах методичної роботи

Методична робота з педагогічними працівниками щодо втілення інноваційних технологій у навчальний процес і відповідності кваліфікаційним характеристикам відповідно до нового Типового положення про атестацію педагогічних працівників реалізувалися через традиційні (колективні та індивідуальні), так і нетрадиційні форми її організації.

Домінуючими серед колективних традиційних форм методичної роботи  у технікумі є педагогічна рада, методична рада, засідання циклових комісій, методичне об’єднання класних керівників, школа педагогічної майстерності.

А також нетрадиційних формах організації методичної роботи

 Етапи роботи над методичною проблемою технікуму

апробація та введення нових освітніх технологій.

 

Реалізація основних завдань третього етапу впровадження методичної проблеми через

  •  Детальне ознайомлення викладачів з досвідом упровадження інноваційних технологій;
  •  Моделювання продуктивної технології інноваційного навчально-виховного процесу;
  •  Поширення й передачу інноваційного педагогічного досвіду в практичну діяльність педагогів;
  •  Впровадження інноваційних технологій творчими групами викладачів;
  •  Розробка педагогами методичних розробок, використовуючи мультимедійні засоби підтримки.

Сучасний етап розвитку освіти характеризується інтенсивним пошуком нового в теорії і практиці. Важливо відзначити, що інноваційним процесам притаманні деякі суперечності. Головна з них – суперечність у розвитку системи освіти: невідповідність старих методів і форм навчання новим соціально – економічним умовам розвитку суспільства. Змінилася соціальна потреба суспільства: йому потрібна людина, яка вміє працювати на результат, здатна до певних суспільно значущих досягнень. Вже недостатньо володіти певною кількістю знань, умінь і навичок. «Замало бути обізнаним у нових ідеях, потрібно знати, де можна використати ці ідеї, вміти ними користуватись, а не лише захоплюватись» (М. Фуллан).

 З метою пошуку нових технологій, форм методичної роботи, які максимально сприятимуть становленню та розвитку професійних компетентностей, викладачам було запропоновано взяти участь у методичному проекті «Педагогічні інновації як результат творчого пошуку педагога». Чому обрано саме проектну діяльність науково-методичної роботи педагогічного колективу? Встановлено, що традиційна форма організації методичної роботи недостатньо стимулює викладачів до пошуково – експериментальної діяльності, а значить, не дає значних результатів у підвищення якості освіти. Тому виникла необхідність у створенні інноваційної форми, тобто такої, що активізує творчу ініціативу викладачів, забезпечує високий рівень засвоєння ними сучасних теорій і педагогічної практики.

 Методичний проект — інноваційна форма організації методичної роботи.

Одним із механізмів удосконалення методичної діяльності в режимі інноваційності є проектна технологія. Метод проектів (автор У.X. Кілпатрик) виник у США з метою вдосконалення навчальної діяльності студентів. Пропоную використовувати поняття «методичний проект» у системі освіти дорослих. Це-інноваційна форма організації методичної діяльності, основною метою якої є розвиток творчого потенціалу педагогічних кадрів. Результатом методичного проекту є інноваційний інтелектуальний продукт будь-якої діяльності (управлінської, методичної, педагогічної, студентської). Якщо розглядати методичний проект як процес, то це система взаємодіючих ресурсів, результатом якої є розвиток професійних, особистісних якостей освітян

Головними завданнями методичної роботи є: уникнення формалізму, поверхового ознайомлення з теоретичними розробками, спрямованість на активізацію й розвиток творчих здібностей, самореалізацію в професійній діяльності викладача. Творчість викладача проявляється у дослідницькій роботі, моделюванні, творчому пошуку. Все це може забезпечити проектна діяльність педагогічного колективу. 

Як відомо, методи навчання повинні виконувати такі основні загальнопедагогічні функції: спонукальну, освітню, виховну, розвиваючу, контрольно-кореляційну.

Використовуючи певні методи, викладач повинен знати, як їх спрямувати на посилення тієї чи іншої функції. Як свідчить практика, викладач вважає освітню функцію основною, проте мало звертає увагу на спонукальну (мотиваційну), значення ж розвиваючої функції значно звужує. Але ж орієнтація на розвивально-пошуковий тип навчання, на розвиток особистості та особливості змісту навчальних дисциплін вимагають перегляду функцій методів, розстановки нових акцентів щодо відомих методів.

Проектування не тільки акцентоване на зростанні потреби в розвитку аналітичних, дослідницьких, комунікативних, організаційних, рефлексивних та інших життєво важливих умінь і навичок, а й обов'язково передбачає їх системне застосування, цілеспрямовано перевіряє ступінь їхньої надійності й ефективності набутих викладачем знань, умінь і навичок.

Проектна технологія, таким чином, принципово відповідає за встановлення міцного зворотного зв'язку між теорією та практикою у процесі навчання, теорією та практикою у процесі навчання, виховання й розвитку особистості викладача.

Сутність проектної технології полягає у стимулюванні інтересу педагогів до актуальних проблем навчання; у раціональному поєднанні теоретичних знань учасників проекту з практичним застосуванням їх для розв'язання конкретних завдань.

Практичною цінністю проектування є його зорієнтованість на конкретний кінцевий результат. Процес створення проектів розвиває пізнавальні навички в його учасників, уміння орієнтуватися в інформаційному просторі, використовувати набуті знання на практиці, формує вміння самостійно конструювати власну діяльність.

ь

У межах проекту дія завжди є ініціативною і сприймається як потенційний ресурс, важлива цінність, від якої очікується позитивний вплив. У той же час дія не буває односторонньою – розвиток кожного субєкта діяльності, кожного елемента системи. Адже сутнісна здатність людини до творчості є її здатністю до обміну  своєю діяльністю з іншими членами організації. Суспільство якраз й існує на основі обміну між його членами. Здатність до людської праці й творчості не просто функціональне вміння вільно маніпулювати предметами, а здатність створювати продукти, що мають соціальну цінність, соціальне призначення. Істинно людською є та  творчість, в якій не тільки реалізується власна свобода творця, а й її продукти стають умовами для вільної творчості інших членів суспільства. Тобто вона має вищу соціальну цінність.

Отже, залучення викладачів до реалізації проекту важливе тому, що саме у такій діяльності — усвідомленій, цілеспрямованій — вони найбільше інтегрують, структурують, розвивають, освічують себе та набувають нових особистісних якостей і водночас поліпшують умови для творчої самореалізації інших членів організації. Ця діяльність актуалізує свідоме і несвідоме, раціональне й ірраціональне, розумове й емоційно-чуттєве.

Висока технологічність методу проектів — це не просто організація групової роботи, а створення на діагностико-прогностичній основі педагогічної системи, яка забезпечує гарантоване досягнення спланованого результату.

Для реалізації проекту створюються творчі групи. Стрижнем, навколо якого утворюються різноманітні творчі групи викладачів, є загальний проект на основі великої і соціально важливої мети. Шлях до цієї мети — це велика кількість різних за складністю і термінами міні-проектів, що переплітаються між собою, доповнюють один одного, узагальнюють і використовують результати попередніх досліджень, таким чином створюючи єдине, досить структуроване цілеорієнтоване креативне поле.

Діяльність творчих груп викладачів-однодумців над проектом,  що супроводжується народженням творчої ініціативи, зростанням відповідальності, публічної рефлексії кожного власного руху і здобутку, є вагомим фактором формування нової філософії, нової організаційної культури навчального закладу.

У який же спосіб організовується вибір і запровадження проектів у педагогічну практику?

Визначаючи тему, мету та завдання проекту, за головний орієнтир беруть пріоритети, які потребують відпрацювання. Саме ця потреба й мотивує діяльність учасників, що є умовою досягнення позитивних результатів.

Орієнтовна структура проекту

  •  Тема проекту.
  •  Обґрунтування вибору проблеми (актуалізація, нормативно-правове забезпечення, теоретико-методологічні засади тощо).
  •  Мета проекту.
  •  Завдання проекту (інформування, розробка документів, пакет навчально-методичних матеріалів, що забезпечують реалізацію проекту тощо).
  •  Характеристика проекту (за кінцевим результатом, змістом, кількістю учасників, тривалістю, ступенем самостійності учасників).
  •  База реалізації проекту (назва установи, підрозділу тощо).
  •  Автори, координатори, учасники та співучасники проекту.
  •  Термін реалізації проекту.
  •  Прогнозований результат (високий рівень поінформованості, створення ефективно діючої системи роботи тощо).
  •  Ресурси (людські, матеріально-технічні, фінансові, інформаційні).
  •  Етапи або модель реалізації завдань проекту.
  •  Експертиза та оцінювання проекту.
  •  Загальні висновки.

МЕТОДИЧНИЙ ПАСПОРТ ПРОЕКТУ

ТЕМА МЕТОДИЧНОГО ПРОЕКТУ:

«Педагогічні інновації як результат творчого пошуку педагога»

Апробація та впровадження інновацій у навчально – виховний процес є

вимогою сьогодення. Зростання соціальних вимог до освіти у технікумі вимагає систематичного вдосконалення, підвищення кваліфікації педагогічних кадрів. Час потребує від педагога бути викладачем – дослідником. Саме тому важливо побудувати методичну роботу так, щоб кожен викладач міг найбільш повно розкрити  здібності й талант, розкривати ініціативу та творчий пошук, самореалізуватися у  професійній діяльності. То ж організація роботи з педагогічними кадрами у технікумі повинна мати інноваційно – експериментальний характер

  •  Сформувати у педагогів готовність до впровадження сучасних педагогічних інноваційних технологій та до ведення експерименту;
  •  Всіляко сприяти підвищенню рівня методичної та фахової майстерності кожного викладача;
  •  Об’днання викладачів навколо обраної проблеми, розв’язання якої, сприятиме формуванню ціннісних орієнтацій навчальної діяльності студентів.
  •  Створити умови для розширення світогляду та ерудиції педагогів. 

База реалізації проекту Амвросіївський індустріальний технікум

Автор проекту – Лихачова Т.О., методист технікуму

Учасники та співучасники проекту творчі групи викладачів та педагогічні працівники Амвросіївського індустріального технікуму;

Термін реалізації проект:. 2010-2011 навчальний рік

Прогнозований результат Проведення навчальних занять, позааудиторних, виховних заходів, запроваджуючи інноваційні технології, вивчення, осмислення й узагальнення практичного досвіду, впровадження інноваційних технологій в навчально – виховний процес, організація виставки методичних матеріалів.

Ресурси Людські, матеріально-технічні, інформаційні.

Використання діагностичних методик дозволяє на початку навчального року ознайомитись з самооцінкою рівня методичної кваліфікації кожного викладача згідно з запропонованими параметрами (через анкетування (Додаток А) та з'ясувати, які форми методичної роботи найдоцільніші для конкретного викладача. На основі одержаних відомостей заповнюється діагностична картка, яка дає змогу відстежити динаміку самовдосконалення професійної компетентності викладача.

  Основною функцією даного етапу є сприйняття розвитку творчого викладача, викладача-дослідника через пізнання, інноваційну діяльність, підвищення професійної майстерності, розширення загальнопедагогічних знань викладачів, оволодіння ними новими прийомами, спрямованими на підвищення рівня розвитку педагогічних здібностей.

Основними формами роботи, які сприяють вивченню нових ідей, технологій, на цьому етапі є:

  •  Курси підвищення кваліфікації;
  •  інструктивно-методичні наради;
  •  школа молодого викладача;
  •  методичні оперативки;
  •  взаємовідвідування технікумівських, регіональних методичних заходів;
  •  індивідуальні консультації;
  •  самоосвіта.

Мета цього етапу — теоретичне осмислення, аналіз та узагальнення отриманої інформації. На даному етапі доцільно організувати такі види колективних форм діяльності:

  •  засідання циклових предметних комісій, регіональних методичних об'єднань;
  •  засідання методичні ради;
  •  робота творчих груп (Додаток Б)

  •  Основне завдання цього етапу — впровадження новітніх педагогічних технологій, закріплення позитивного педагогічного досвіду. Основними формами методичної роботи на даному етапі є:
  •  предметні тижні циклових комісій;
  •  фестиваль педмайстерності "Педагогічна ідея—це крила, на яких злітає педагогічна творчість"; (Додатк В)
  •  семінари - практикуми педагогічної майстерності «До вершин майстерності» (Додаток Д);
  •  майстер-класи;
  •  вивчення  системи  роботи, педагогічного досвіду викладачів;
  •  творчі звіти класних керівників.

Протягом навчального року був організований фестиваль педагогічної майстерності під гаслом «Педагогічна ідея – це крила, на яких злітає педагогічна творчість» (В. Сухомлинський). Метою цього фестивалю була: організація роботи творчих груп за напрямом «Підвищення ефективності навчально – виховного процесу шляхом впровадження інноваційних технологій». Відповідно до плану викладачами вищої категорії були проведені відкриті виховні та позааудиторні заходи, навчальні заняття. (Додаток В)

Передбачає:

  •  самоаналіз роботи викладача, методичного об'єднання;
  •  оцінювання  (проведення  творчого звіту, атестація);
  •  моніторинг професійної компетентності,
  •  узагальнення, поширення та розповсюдження передового перспективного досвіду викладачів під час семінарів – практикумів «До вершин майстерності» (ДОДАТКИ Ж, З, К,Л)

Представлений методичний проект  передбачає усвідомлену, цілеспрямовану, планомірну, безперервну та результативну роботу педагогів, спрямовану на вдосконалення їхньої теоретичної та практичної підготовки, підвищення професійної компетентності педагогічних працівників, розвиток педагогічної творчості.

Робота над науково – методичною проблемою технікуму спонукає до нових розробок шляхів, різних підходів, інноваційних технологій, активних форм вивчення, узагальнення і впровадження педагогічних ідей, які недостатньо вивчені. А це означає, що необхідність для викладача творчо мислити й емоційний творчий заряд передавати своїм колегам.

Отже, організація методичної роботи Амвросіївського індустріального технікуму спрямована на створення нового змісту і форм навчання, на реалізацію особистісно орієнтованого підходу в навчально – виховному процесі, на забезпечення інтелектуально – творчого розвитку студентів. Сформувати викладача – творця, озброїти його найсучаснішою методичною базою – це і є головне завдання методичної роботи нашого навчального закладу.


ДОДАТОК А

ДІАГНОСТИЧНА АНКЕТА

1 _________________________________________________________________

(прізвище, імя, по батькові)

2 Чи ефективна, на Ваш погляд, методична робота у технікумі?

а) так;

б) частково;

в) ні.

3 Складіть рейтинг форм методичної роботи у порядку їх схвалення:

  •  консультації з адміністрацією та колегами;
  •  відвідування та аналіз занять адміністрацією;
  •  взаємовідвідування;
  •  засідання методобєднань, творчих груп;
  •  психолого – педагогічні консиліуми;
  •  педагогічна рада;
  •  науково – педагогічна рада;
  •  практичні семінари;
  •  психолого – педагогічні семінари;
  •  конкурси, тижні.

4 Чи актуальною вважаєте проблему «Впровадження та апробація інноваційних технологій у навчально – виховний процес»?

Якщо «ні», то вкажіть проблему, яку вважаєте актуальною.

__________________________________________________________________5. Чи володієте сучасними підходами до типології та структури занять?

а) досконало володію;

б) частково;

в) виникають труднощі (вказати тип заняття)____________________

6 Методичної допомоги з яких питань потребуєте (необхідне підкресліть):

а) ведення документації)

б) планування;

в) методика проведення заняття;

г) інтерактивні форми і методи роботи;

д) дисципліна на занятті;

е) поза аудиторна робота;

ж) наукова робота;

и) міжособистісне спілкування;

к) критерії оцінювання знань та умінь студентів.

7 Чи потребуєте Ви наставника?

8 З якої методичної проблеми можете поділитися досвідом зі своїми колегами?

__________________________________________________________________

9 Чию систему занять Ви бажали б відвідати? Назвіть викладача:

у межах вашої  циклової комісії в технікумі __________________________________________________________________

10 Вкажіть три, на ваш погляд, основні педагогічні якості, якими має володіти сучасний викладач?


ДОДАТОК Б

АЛГОРИТМ РОБОТИ ТВОРЧИХ ГРУП

Алгоритм організації творчих груп

  1.  Організація постійно діючого семінару «Інноваційні технології»
  2.  Демонстрація апробованих інноваційних технологій педагогічного колективу під час проведення фестивалю педагогічної творчості (відкриті заходи)
  3.  Проведення семінару – практикуму «До вершин майстерності» з метою обміну педагогічним досвідом.
  4.  Обробка та аналіз результатів роботи творчих груп викладачів.

Алгоритм діяльності творчої групи:

  •  

аналіз педагогічної практики технікуму, якісного складу наявних педагогічних кадрів;

  •  визначення науково-методичної теми;
  •  розподіл обовязків та питань для кожного члена групи;
  •  

психологічна підготовка для сприйняття нового;

  •  вивчення наявної науково-педагогічної та методичної літератури з визначеної проблеми,
  •   засвоєння передового досвіду, з’ясування сутності того, що впроваджується;

 

  •  

визначення конкретної мети і завдань групи;

  •  розробка моделей, рекомендацій, порад щодо застосування на практиці існуючого досвіду;
  •  

розробка діяльності творчої групи.

ДОДАТОК В

ПОЛОЖЕННЯ

про проведення фестивалю педагогічної майстерності

педагогічних працівників

ПЕДАГОГЧНА ІДЕЯ – ЦЕ КРИЛА, НА ЯКИХ ЗЛІТАЄ ТВОРЧІСТЬ

в Амвросіївському індустріальному технікумі

1.ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ:

1.1.Методичний фестиваль – багатопланова разова форма методичної роботи з великою аудиторією педагогів, що передбачає пропаганду передового перспективного досвіду і ставить на мету обмін досвідом, впровадження нових педагогічних знахідок. На фестивалі ознайомлюються з найкращими зразками педагогічного досвіду, нестандартними заняттями та іншими формами навчально – виховної роботи, які виходять за межі традицій та загальних стереотипів.


1.2. Фестиваль педагогічної майстерності педагогічних працівників - це сучасна альтернативна форма підвищення рівня професійної компетентності та педагогічної майстерності педагогічних працівників у міжатестаційний  період, багатопланова форма пропаганди перспективного педагогічного досвіду та творчої педагогічної ініціативи, освітніх технологій та здобутків педагогічної науки.

1.3. Конкурс має індивідуальний характер.

1.4 Метою фестивалю є стимулювання творчого, інтелектуального, духовного розвитку та задоволення потреб у професійній самореалізації педагогічних працівників технікуму.

1.5. Основними завданнями фестивалю є:

- виявлення ініціативних, творчо працюючих педагогічних працівників, які застосовують у своїй практиці сучасні науково-теоретичні положення, самостійно розробляють нові педагогічні ідеї, методики, технології, окремі інноваційні методи, прийоми та форми роботи, моделі навчального та виховного процесів, управлінської діяльності;

- популяризація педагогічних інновацій;

- створення сприятливих умов для співпраці наукових, методичних і педагогічних працівників, які розробляють та запроваджують педагогічні інновації;

- обмін практичним досвідом модернізації навчально-виховного процесу у сучасному навчальному закладі.

1.6. Мови фестивалю – українська, англійська.

1.7. Місце проведення фестивалю: 87300, м. Амвросіївка, вул. Леніна, 15. Амвросіївський індустріальний технікум.

2. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ФЕСТИВАЛЮ

2.1. Фестиваль проводиться протягом навчального року відповідно до плану – графіку. Підготовку та проведення фестивалю здійснює постійно діючий організаційний комітет (далі - оргкомітет), до складу якого входять посадові особи,  визначені наказом директора.

2.2. Оргкомітет фестивалю здійснює реалізацію усіх заходів з підготовки та проведення Фестивалю, проводить у разі необхідності засідання, на яких ухвалюються рішення щодо поточних питань, зокрема:

- визначається дата та місце проведення фестивалю, критерії оцінювання конкурсних робіт;

- затверджується план – графік проведення та документація фестивалю;

2.3. Конкурсна частина фестивалю проводиться за номінаціями:

  •  Методичні розробки відкритих занять;
  •  Авторські навчальні та виховні програми;
  •  Навчальні проекти викладача;
  •  Навчально – виховні проекти навчального закладу (виховні, проекти класних керівників, студентського самоврядування);
  •  Сценарії відкритих виховних, поза аудиторних заходів (робота гуртків).

   2.4. Для участі у фестивалі необхідно:

  •  провести відкрите творче заняття;
  •  надати до методичного кабінету методичну  розробку відкритого заняття;
  •  фотоколаж  (матеріали розміщуються на 2-х сторінках аркуша А4 та супроводжуються коментарями);
  •  виступити на семінарі – практикумі «До вершин майстерності»

3. КРИТЕРІЇ ОЦІНЕННЯ:

3.1. Критерії оцінювання конкурсних матеріалів:

  1.  

Відкрите творче заняття або виховний захід

30 балів

Дотримання структури заняття, використання інноваційних педагогічних технологій, нестандартність

  1.  

Методичні розробки (містять також конспект конкурсного відкритого творчого заняття)

5 балів максимум за кожен окремий матеріал

Відповідність програмним вимогам, повнота та глибина викладу, відповідність загальним вимогам щодо оформлення

  1.  

Фотоколаж

5 балів максимум

Естетичне оформлення, відображення різних напрямів роботи гуртка

  1.  

Виступ на семінарі – практикумі «До вершин майстерності»

10 балів

Власне бачення перспективи, привабливості та актуальності впровадження інноваційних методів


4. ВИЗНАЧЕННЯ ПЕРЕМОЖЦІВ ТА НАГОРОДЖЕННЯ

4.1. Учасники конкурсу оцінюються

4.1.1 за інтелектуально-творчі якості:

  •  Рівень креативності (здатність продукувати нові ідеї, гіпотези, знаходити нетрадиційні способи розв'язання виховних проблем, винахідливість),
  •  Ступінь творчої уяви (здатність до самостійного створення нових образів, що  реалізуються. в оригінальних та цінних продуктах виховної діяльності).
  •  Рівень інтелектуальної активності (здатність мислити за межами заданої ситуації).
  •  Рівень  мислення (здатність мати кілька підходів до розв'язання одного завдання, бачити проблему та об'єкти в різних ракурсах),
  •  Оригінальність мислення (здатність виробляти думки, що відрізняються від загальноприйнятих поглядів).

4.1.2. оцінюються за особистісні якості:

  •  Педагогічна культура.
  •  Педагогічна етика.
  •  Організаторські здібності.
  •  Тактовність, уміння вести діалог, дискусію.
  •  Дисциплінованість, обов'язковість у словах і справах, своєчасне виконання намічених справ.
  •  Здатність до самоаналізу, об'єктивне ставлення до критики, думки колективу.


ДОДАТОК Д

ВИТЯГ З ПЛАНУ РОБОТИ

ШКОЛИ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ

у 2010-2011 навчального року

Грудень 2010

Підвищення ефективності навчально – виховного процесу шляхом

упровадження методу проектів,

компютерних технологій:

  1.  Основні види і структура проектів
  2.  Використання мультимедійних презентацій під час викладання дисципліни «Основи менеджменту, маркетингу та підприємництва»
  3.  Впровадження методу проектів у виховній роботі
  4.  З досвіду роботи гуртка знавців української мови
  5.  Методичний паспорт проекту

Творча група:

Федорова І. О

Івко І. Ю

Щербань С. І

Косюк С. В

Лихачова Т. О

Травень 2011

упровадження ігрових технологій навчання:

  1.  Ігрові технології навчання
  2.  Види і вимоги до проведення дидактичних ігор.
  3.  Цікаві форми проведення незвичайних занять

  1.  З досвіду проведення виховних, поза аудиторних заходів масового характеру  з використанням ігрових технологій;

Творча група

Запорожцева Н. Л

Лихачова Т. О

Рожко О. І.

Сердюкова О. Д

Колесникова А. І.

Талалаєва Т. В.

Колесников А. Ф


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

69271. Рядок стану 64 KB
  Рядок стану є багатоелементною смугою, розташованою внизу фреймового вікна. Вона використовується для відображення різних даних, специфічних для цього додатку. Практично всі додатки Windows (як SDI, так і MDI) мають рядки стану. Крім того, вони є навіть у деяких діалогових застосувань.
69272. Створення і маніпулювання панелями інструментів 58 KB
  Оскільки панелі інструментів займають дорогоцінний екранний простір вони повинні містити лише найбільш часто використовувані команди. У достатньо великих застосуваннях для вирішення різних завдань застосовується декілька різних панелей інструментів.
69273. Інтерфейс графічних пристроїв 57.5 KB
  Операційна система Windows володіє графічним інтерфейсом, тому всі створювані для неї застосування зобов’язані використовувати саме його. Графічний інтерфейс істотно простіший, зручніше і зрозуміліше для користувачів, чим текстовий. Інтерфейс графічних пристроїв Windows...
69274. Діалогові вікна 45.5 KB
  В першу чергу необхідно вивчити, як можна визначити клас, похідний від CDialog. Оскільки демонстраційний додаток розділу володіє діалоговим вікном, що містить всі дані елементи управління, приступимо до його створення прямо зараз. Це буде проект додатку SDI під назвою ControlsDemo.
69275. Елементи керування 53 KB
  Щоб краще зрозуміти, як саме MFC забезпечує підтримку елементів управління ймовірно, було б цікаве розглянути процес створення елементів управління безвідносно до MFC. Звернете увагу, практично будь-який прямокутник, що відображається на екрані, здатний взаємодіяти з користувачем, є вікно.
69276. Кнопки, перемикачі 49.5 KB
  Вивчення класів елементів управління не випадково почате саме з класу кнопки, оскільки це найбільш часто використовуваний елемент управління, який присутній практично в кожному діалоговому вікні.
69277. Клас Cedit. Клас CListBox 54.5 KB
  Елемент управління поле введення (edit control), що інкапсулюється класом CEdit, є прямокутне дочірнє вікно, в якому користувач може вводити дані. Як правило, це найбільший елемент управління в додатку. Змінюючи стилі цього елементу управління, можна отримати все, що завгодно...
69278. Немодальні діалогові вікна 79 KB
  Визначення створення і контроль за тривалістю існування немодального діалогового вікна здійснюються впродовж семи етапів. Створення ресурсу шаблону діалогового вікна. Звернете увагу діалогові вікна в немодальному режимі не мають ніяких спеціальних стилів.
69279. Драйвер ODBC. Підключення до потоку даних. Запит даних 50 KB
  Система управління базами даних (DBMS — Database Management System). DBMS є програмним забезпеченням, що надає доступ до структурованих даних і забезпечує можливість маніпулювання ними. Прикладами найбільш популярних DBMS є Microsoft Access, Microsoft SQL Server...