55061

Bасиль Королів-Старий «Потороча хрипка». Що значить бути доброю людиною?

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Подивилася на нього ще зблизька побачила який вiн наскрiзь мокрий як вiн увесь тремтить iз холоду й нарештi наскiльки вистачило у неї голосу ласкаво промовила: Любий хлопчику Не бiйся мене й скажи чого ти тут шукаєш.– Й вiн заридав. Давно вже вiн не чув щоб хтось озвався до нього ласкавим словом. Вiн ще трохи похлипав й почав розповiдати.

Украинкский

2014-03-21

82.5 KB

0 чел.

Інтегрований урок української літератури та етики

Тема.  Bасиль Королів-Старий «Потороча хрипка». Що значить бути доброю людиною

Мета: вчити учнів характеризувати певні події та явища як прояви добра чи зла, пояснювати на прикладі літературних героїв критерії оцінки певних учинків, наводити приклади доброчинності, людяності; розвивати навички аналізу художнього твору, критичне мислення, уміння робити висновки; виховувати людяність, доброзичливе ставлення до людей.

Обладнання: на дошці розміщена виготовлена із паперу велика ромашка. Частина пелюстків квітки чисті, на деяких написані висловлювання про добро:

  •  Раз добром нагріте серце вік не охолоне. (Т.Шевченко)
  •  Життя таке коротке: поспішайте робити добро. (О.Довженко)
  •  Світ – немов море. Плисти хочеш, збудуй човна із добрих справ.

                                                                                                          (Ібн Сіна). 

  •  Живи, добро звершай!

    Та нагород за це не вимагай. (Л.Забашта)

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу 

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

Учитель. Діти, ви бачите на дошці велику квітку.

Завдання

  1.  По черзі прочитайте висловлювання відомих людей на кожній пелюстці.
  2.  Запишіть ці висловлювання у зошит.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Визначте ключове слово всіх висловлювань. Зробіть припущення, про що буде наша розмова з вами на уроці? (Про добро, добрих людей, добрі вчинки).

Учитель.

Людина починається з добра, –

Сказав мудрець:

– Живи, добро звершай!

Та нагород за це не вимагай.

Хай оживає істина стара:

Людина починається з добра. Л.Забашта                                              

ІІІ. Оголошення теми та мети уроку

Учитель. «Людина починається з добра» – відома істина. Але чому ж тоді у світі існує так багато зла? Чому люди причиняють іншим біль, страждання? Чим вони керуються у своїй поведінці? Як зберегти в собі ту доброту, з якою людина народжується? Як впливає добро на людей і їхню долю? Чи може добро бути корисливим?

Відповіді на ці численні важливі запитання, гадаю, допоможе знайти  нам казка Василя Королів-Старого «Потороча хрипка».

ІV. Вивчення нового матеріалу

Бесіда

  •  Розкажіть, яке лихо спіткало Андрійка у ранньому дитинстві. (Він залишився сиротою).
  •  За усіма людськими законами, люди повинні виявляти милосердя до сироти. Чи був милосердним до Андрійка швець, до якого його віддали в науку? (Ні. Він нічому не навчав хлопчика, ставився до нього як до свого раба: вимагав, щоб той тяжко працював на нього. Погано годував, бив, знущався з нього).

Вправа «Коло ідей»

  •  Що, на вашу думку, зробило шевця такою бездушною злою людиною? (Можливо, в його дитинстві було мало добра і любові.  Гроші, жадібність, прагнення наживи убили в його серці всі прояви добра і людяності).
  •   А як ви гадаєте, чому Андрійко, попри те, що терпів образи і знущання від шевця, «нiколи не втаїв жодної заробленої копiйки»?  Як хлопчик, перебуваючи у світі зла, зумів зберегти в собі доброту і порядність? (Андрійко з дитинства засвоїв материнську науку добра).

«Трибуна істини»

Давайте зачитаємо материнське напутнє слово, з яким ненька перед смертю звернулася до свого сина:

«– Тiльки одного не забувай, сину: як би тобi не було тяжко в життi, не зроби жодного недоброго вчинку. Нiколи не вiзьми нiчого чужого, нiколи нiкому не говори неправди. Знай, що як перетерпиш лихо,– буде добре.

I Андрiйко увесь час слухав неню».

Запис цитати у зошити

Я пропоную на вільній пелюстці нашої квітки Добра записати: «…Як би тобі не було тяжко в житті, не зроби жодного недоброго вчинку». Запишіть цей вислів також у зошит і запам'ятайте на все життя так, як запам'ятав його герой казки «Потороча хрипка» Андрійко.  

Учитель. А зараз ми поговоримо про силу добра.

Вправа «Обери позицію»

Підніміть руку ті, хто вірить, що доброта здатна зробити людей щасливими. Чому ви так вважаєте? (Аргументовані відповіді учнів).

Учитель. Молодці! У цьому, мабуть, вас переконав Андрійко, який попри всі життєві випробовування зберіг у собі душевну доброту, людяність і щирість. І вони зробили диво – принесли щастя не лише хлопчикові, але й Поторочі. Так, я говорю про Поторочу Хрипку, в якій народжується людська душа після зустрічі з хлопчиком. Але давайте поговоримо  про це докладніше.

Я хочу, щоб ми з’ясували, хто така Потороча і якою вона була до зустрічі з Андрійком.

Складання семантичної карти до образу Поторочі

Учитель. Потороча була нещасною, самотньою і байдужою до всього на світі. Проте все змінилося, коли одного разу в цегельню вночі прийшов Андрійко.

Вправа  «Мікрофон»

  •  Як ви гадаєте, чому Поторочі захотілося допомогти Андрійкові? (У старій спочатку прокинулося співчуття до бідної дитини; потім її вразило добре ставлення хлопчика до неї: Андрійко не злякався її, розповів свою вражаючу історію, назвав бабусею).

Висновок. Ось так ми, читачі, стаємо свідками справжнього дива: доброта хлопчика породжують доброту і людяність в байдужій і потворній Поторочі, в якій прокидається душа і виникає відчуття щастя.  

Читання в особах уривку «Зустріч Андрійка з Поторочею»

«Вона нечутно вилiзла зi своєї щiлини й пiдiйшла до хлопчика поза його спиною. Тут вона притулилась до темного муру, бо ж боялася налякати захожого своїм страшним виглядом. Подивилася на нього ще зблизька, побачила, який вiн наскрiзь мокрий, як вiн увесь тремтить iз холоду й, нарештi, наскiльки вистачило у неї голосу, ласкаво промовила:

– Любий хлопчику! Не бiйся мене й скажи, чого ти тут шукаєш?.. Говори зi мною щиро. Я – стара жiнка й жодної шкоди тобi не зроблю.

Хлопчик пiдвiв головку й прислухався.

– Ти чуєш? – спитала знову Хрипка.

– Чую, наче хтось говорить, але не зовсiм розбираю що, – вiдповiв захожий. – Хто ви й вiдкiль говорите?

– Я тут, за тобою. Але я дуже стара й не хочу, щоб ти мене злякався. Крiм того, я не можу голосно говорити. Не бiйся мене й скажи, чого тобi треба?

Хлопчик повернувся лицем до чорної тiнi й також тихо промовив:

– Я не боюся вас, бабусю. Я вже нiчого на свiтi не боюся, бо я прийшов сюди вмерти.– Й вiн заридав.

Тодi Хрипка пiдiйшла до нього, легенько його обняла й повернула до сухого кутка. Там посадовила його на купу цегли, а сама сiла обiч з ним.

– Розкажи ж менi, синку, що з тобою трапилося? Може, я чимось тобi в пригодi стану?! Я – старчиха, нiчого не маю, але ж, може, ти чув вiд старших, що вбогому завжди швидше допоможе вбогий, як багатий? Отож не плач i розповiдай все, мiй соколику.

Хлопчику стало теплiше на душi. Давно вже вiн не чув, щоб хтось озвався до нього ласкавим словом. Давно вже нiхто не обнiмав його. Вiн ще трохи похлипав й почав розповiдати».

Рольове обговорення

Запитання «Андрійкові»

  •  Андрійку, як до тебе звертається бабуся? (Любий хлопчику, синку, мій соколику). Чи звертався ще хтось до тебе так лагідно? (Лише мама, але це було давно). Що ти відчув, коли стара звернулася до тебе  так тепло і лагідно? (Я дуже розчулився і навіть заплакав. Я відчув, що хтось небайдужий до мене, мені стало легше від цього).
  •  Як змінилося твоє життя після зустрічі з Поторочею? (Ті гроші, які давала мені бабуся, допомогли здійснитися моїй мрії. Я залишив шевця, почав навчатися в школі. Але навіть не це головне. Я став щасливим, бо кожної п'ятниці я бачився з бабусею, єдиною істотою, яка любила мене і піклувалася про мене. Світ змінився для мене, навколо ніби засяяло сонце).

Запитання «Поторочі»

  •  Потороче, що значила для Вас зустріч з Андрійком? (Я вперше відчула себе щасливою. Я з нетерпінням чекала п'ятниці, щоб побачити і обняти дорогого мені хлопчика. Цей хлопчик зігрів моє серце своєю добротою).  

Робота в зошитах

Завдання

Складіть гронування «Потороча після зустрічі з Андрійком»

Орієнтовне виконання завдання

Учитель. Так, хлопчик і Потороча, даруючи один одному свою любов і доброту, абсолютно змінили своє життя. Вони більше не почувалися самотніми і скривдженими. Вони були щасливими! «Майже два роки щоп'ятницi вночi приходив до старої цегельнi бiдний хлопчик. А Хрипка, що ранiш була така байдужа до всього на свiтi, тепер нетерпляче дожидалася свого гостя. Вони зустрiчалися так радiсно, як рiднi. I не те радувало й тiшило Хрипку, що хлопчик приносив їй з мiста всякi ласощi, а найбiльше радiла вона з того, що є на свiтi принаймнi одна душа, яка її не боїться, яка її навiть щиро любить. I вона залюбки слухала, як щебетав їй Андрiйко, розповiдаючи, що трапилося з ним за минулий тиждень, чого його навчають в школi, якi казки прочитав вiн у книжках...»

Організація дискусії

Учитель. Ми поговорили з вами про те, як важливо людині зберігати і плекати в собі доброту, з'ясували, що добро робить людей щасливими, повністю змінює їхнє життя.

А тепер нам залишилося з'ясувати одну дуже важливу річ: Чи може добро бути корисливим? Я знаю одного хлопчика, який допомагає мамі у господарстві за гроші. Зробить добру справу – винесе сміття і чекає винагороди.

Ось і деякі читачі підозрюють Андрійка в тому, що він був добрим із Поторочею і приходив до неї щоп’ятниці лише тому, що вона давала йому золоті монети.

Запитання для дискусії: Як ви гадаєте, чи відвідував би Андрійко Поторочу, якби вона не давала йому золоті монети?

Учні висловлюють свою точку зору і аргументують її.

Учитель. Я підтримую тих, хто вважає, що Андрійко був добрим із старою не заради грошей. І це підтверджує кінцівка твору. Давайте її прочитаємо  і знайдемо аргументи на користь цієї думки.

Читання уривку твору ланцюжком

«Минуло багато рокiв...

Андрiйко добре вчився, перейшов до вищої школи й вивчився на iнженера. Вiн став заможним, мав свiй дiм в Києвi, мав власнi конi, а на Днiпрi – гарного моторного човна... Дуже вiн любив їздити Днiпром на своєму човнi, коли було дозвiлля...

Якось одного тихого вечора, у п'ятницю, вiн поїхав вниз по рiчцi. Швидко летiв його човен по рiвнiй, як скло, водi. Був чудовий вечiр, їхати було так гарно, й вiн незчувся, як надiйшла нiч... Вийшов мiсяць й посрiблив все навколо своїм зеленкуватим сяйвом.

Скрiзь панувала повна тиша.

Iнженер зупинив човна й задивився на воду, на мiсяць... I зненацька вiн зачув з берега, немовби хтось пошепки покликав його:

– Андрiйку! Любий Андрiйку!..

Вiн оглянувся довкола. Скрiзь було безлюдно. На освiтленому мiсяцем пiщаному березi так само не було нiкого. Пiд берегом стояв старий, напiврозвалений водяний млин. Але ж i там не було жодної живої душi...

Однак, дарма, що Андрiйко вже давно вiдзвичаївся, щоб його хтось так звав, дарма, що навколо нiде не було нiкого,— те шепотiння видалося йому таким знайомим, таким близьким, що вiн навiть увесь затремтiв...

Постояв вiн ще якийсь час серед рiчки, а потiм глибоко зiтхнув й пустив човна...

Тiльки ж серце чує близьку iстоту й без мови... Тим-то, сам не знаючи чого, згадав Андрiйко своє дитинство, згадав, як йому було тяжко, як iшов вiн до лiсу помирати... Згадав потiм i страшну малесеньку старчиху, що звала його "любим Андрiйком", до якої щоп'ятницi ходив вiн уночi майже два роки... Вдячно згадав i те, як вона врятувала йому життя й зробила його чоловiком... Вiн став на човнi на рiвнi ноги й повним голосом проказав:

— Спасибi тобi, бабусенько мила!..

Сказав те й не знав, що з того розваленого млина смутними очима дивилася на нього й чула його слова байдужа до всього на свiтi, крiм свого "любого Андрiйка", Потороча Хрипка...

Вперше в життi в той сумний листопадовий вечiр, коли хлопчик прийшов зi своєю скринькою до розваленої цегельнi, почула вона те миле слово "бабуня", вперше пiзнала вона в своєму серцi щось тепле, нове, незнане... I до самого свого кiнця вона не згубила того почуття... Сьогоднi вона враз впiзнала Андрiйка на моторному човнi. Хотiла була покликати його до себе, але ж подумала, що вiн може її не впiзнати, злякається Нечистої Сили, буде її проклинати, тiкатиме вiд неї, як всi люди...

I вона не вийшла з тiнi, коли вiн оглядався й шукав, хто так нiжно, пошепки покликав його серед порожньої великої рiчки. А коли вчула його ласкавi слова, в неї не вистачило голосу йому вiдповiсти.

Так i не призналася вона йому. Не призналася так само, як нiкому iншому: нi з видимих iстот, нi Невидимiй Силi не призналася вона в своєму почуваннi...

I нiколи Андрiйко не довiдався, що зробила його людиною Невидима Нечиста Сила...»

V. Підсумок уроку

Учитель. Сьогодні, розмірковуючи над казковою історією, яку розповів відомий письменник Василь Королів-Старий, ми розширили свої уявлення про добро та його значення в житті людини.

Завдання

  •  Тому я хочу, щоб ви знову повернулися до квітки Добра і прокоментували ті істини, які записані на пелюстках квітки, наводячи приклади із казки. (Наприклад: «Раз добром нагріте серце вік не охолоне». (Т.Шевченко). Серце Андрійка було зігріте любовю та добром матері, і цю теплоту він не втратив за найтрагічніших життєвих обставин. Ця доброта виявилася у стосунках із Поторочею. Цю доброту він проніс через усе життя).  

Вправа «Мікрофон»

Без записів залишилися дві пелюстки. Які важливі істини про добро ви запропонували б записати на них?

Психологічна вправа (на фоні класичної музики)

Учитель.  Заплющіть очі й уявіть, що у вас у руках знаходиться чарівна квітка – Квітка Доброти. Ваші руки відчувають незвичайне тепло, квітка зігріває  вас, ваше тіло, вашу душу. Ви простягаєте руку і розглядаєте Квітку Доброти. Уявіть, якого вона кольору. Якого розміру? Можливо, вона має запах. А можливо, ви чуєте приємну музику, яка лине від квітки… І вам хочеться її послухати. Подумки зберіть усю доброту від Квітки Доброти і знайдіть для неї місце у своєму серці. Ви відчуєте, як доброта входить у вас, як зігріває вашу душу, несе радість… Я хочу, щоб сьогодні й надалі ви відчували допомогу від Квітки Доброти. І коли у вас неприємності або просто незатишно на душі, можна допомогти собі тим, що ми робимо зараз: уявити в руках Квітку Доброти і подумки розмістити її у своєму серці.

VІ. Домашнє завдання. Колективне: виготовити паперову квітку Доброти, записати істини про добро на кожній пелюстці. Групове: створити  анімаційний фільм за казкою «Потороча хрипка» (окремі завдання для сценариста, режисера, художників-аніматорів, монтажерів). Індивідуальне: написати твір-роздум «Людина починається з добра…»

Котова Ілона Семенівна, вчитель Смілянської загальноосвітньої школи №2 Черкаської області


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

74824. Философская и политическая лирика Ф.И. Тютчева 16.07 KB
  С одной стороны поэт утверждает что человек ничтожен в сравнении с природой что все в его жизни предсказуемо и трагично. Как видим поэт мыслит глобально. Великий поэт Ф. И второе: поэт особенное внимание уделял проблемам международной роли России ее месту в мировой историю будущему русского народа и славянофильства в целом.
74825. Древнерусская литература (XI – XVII вв.) – начальный этап развития русской литературы. Проблемы периодизации 16.92 KB
  Древнерусская литература XI – XVII вв. Проблемы периодизации Литература Древней Руси охватывает период с XI по XVII век. Древнерусская литература была литературой формирующейся великорусской народности постепенно складывающейся в нацию. Литература Древней Руси это средневековая литература которая отличается от литературы нового времени своими специфическими особенностями.
74826. Своеобразие древнерусской литературы 15.96 KB
  Своеобразие древнерусской литературы. Своеобразие древнерусской литературы: Произведения древнерусской литературы бытовали и распространялись в рукописях. Другая особенность литературы средневековья – отсутствие авторского право. Таким образом исследователь древнерусской литературы должен изучить все имеющиеся списки того или иного произведения установить время и место их написания путем сопоставления различных редакций вариантов списков а также определить в какой редакции список более всего соответствует первоначальному авторскому тексту.
74827. Оригинальные памятники древнерусской литературы – летописи, торжественные проповеди, поучения, жития, паломническая литература как свидетельство высокого уровня государственной и культурной жизни Руси XI – XII веков 17.17 KB
  Большинство дошедших до нас книг относящихся к этому периоду времени религиозного содержания.К этому же периоду времени относятся такие выдающиеся памятники церковной литературы как Слово о законе и благодати митрополита Илариона проповеди Кирилла Туровского. К этому периоду времени относится древнейший сохранившийся до наших дней летописный свод Повесть временных лет . Этот документ позволяет нам судить не только о политической ситуации того времени но и о быте нравах древних русичей.
74828. Повесть временных лет как литературный памятник: содержание, художественные особенности, связь с фольклором 21.34 KB
  Основные идеи начальной летописи. Уже в самом названии Се повести времянъных лет откуду есть пошла Руская земля кто в Киеве нача первее княжити и откуду Руская земля стала есть содержится указание на идейнотематическое содержание летописи. стоят в центре внимания летописи. Тема родины является определяющей ведущей в летописи.
74829. Слово о законе и благодати митрополита Илариона. Поэтическая образность Слова о законе и благодати 17.53 KB
  Слово о законе и благодати проникнуто патриотическим пафосом прославления Руси как равноправной среди всех государств мира. Византийской теории вселенской империи и церкви Иларион противопоставляет идею равноправия всех христианских народов. Сопостав-ляя иудаизм (Закон) с христианством (Благодатью)
74830. Житийная литература. «Житие Феодосия Печерского», написанное Нестором 15.95 KB
  Житие Феодосия Печерского написанное Нестором. Житие Феодосия Печерского памятник древнерусской литературы написанный преподобным Нестором Летописцем.: Житие Феодосия Печерского типичное монашеское житие рассказ о благочестивом кротком трудолюбивом праведнике вся жизнь которого непрерывный подвиг. Написанное им Житие имеет динамичный сюжет и лишено традиционных для данного жанра риторических рассуждений.
74831. Хождение как литературный жанр. Хождение игумена Даниила в святую землю 15.45 KB
  Хождение игумена Даниила в святую землю Хождение – это жанр средневековой русской литературы форма путевых записок в которых русские путешественники описывали свои впечатления от посещения иностранных земель...
74832. Поэтическая образность «Слова о полку Игореве». Композиция «Слова о полку Игореве», лирические и публицистические отступления 19.8 KB
  В нем автор размышляет о художественных принципах наложения материала и как бы ведет диалог с читателем. Далее автор переходит к повествованию о событиях похода. Автор дает краткий эмоционально приподнятый рассказ о первом столкновении русских с половцами и о богатых трофеях взятых русскими. В описании битвы автор сосредоточивает внимание на героической фигуре буйтура Всеволода и ограничивается упоминанием об Игоре который пытается вернуть на поле боя бегущих ковуев.