55088

Розрахунки по сепаруванню і нормалізації молока

Практическая работа

Педагогика и дидактика

Мета: Набути практичні навики при проведенні розрахунків по сепаруванню і нормалізації молока. Розрахунки по сепаруванню молока. Під час сепарування молока його розподіляють на дві фракції: вершки і знежирене молоко.

Украинкский

2014-03-22

236.5 KB

11 чел.

РОЗРАХУНКОВО-ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 1

Тема: Розрахунки по сепаруванню і нормалізації молока.

Мета: Набути практичні навики при проведенні розрахунків по сепаруванню і нормалізації молока.

  1.  Розрахунки по сепаруванню молока.

Під час сепарування молока його розподіляють на дві фракції: вершки і знежирене молоко.

Масу вершків, отриманих під час сепарування молока розраховують за формулою:

Мв = ×          (1);

де Мм – маса молока, яке направляється на сепарування, кг ;

Жм – масова частка жиру у молоці, яке направляється на сепарування, % ;

Жзн.м. – масова частка жиру у знежиреному молоці, % ;

Жв – масова частка жиру у вершках, % ;

В – нормативні втрати вершків під час сепарування (0,38 %).

Вихід вершків (в %), отриманих під час сепарування молока, визначають за формулою:

Вв = ×          (2);

Масу знежиреного молока, отриманого під час сепарування, розраховують за формулою :

Мзб.м.= (Мм   Мв)            (3),

Де В1 – нормативні втрати знежиреного молока під час сепарування (0,4 %).

Масу незбираного молока, яке необхідно просепарувати щоб отримати задану кількість вершків, а також масу вершків і знежиреного молока можна також розрахувати графічним методом – за допомогою правила трикутника.

       Завдання 1. Розрахувати масу знежиреного молока та вершків, а також вихід вершків (в %), отриманих під час сепарування незбираного молока. Розрахунок проведіть двома способами: за допомогою формул і за правилом трикутника. Вихідні дані виберіть із таблиці 1 згідно варіанту завдання.

Вихідні дані до завдання 1.

Таблиця 1

№ п/п

варіанту завдання

Маса незбираного молока, кг

Мм

Масова частка жиру в незбираному молоці, %

Жм

Масова частка жиру у вершках, %

Жв

1

1200

3,3

10,0

2

1300

3,4

15,0

3

1400

3,5

20,0

4

1600

3,6

21,0

5

1700

3,7

22,0

6

1800

3,8

23,0

7

1900

3,9

24,0

8

2000

4,0

25,0

9

2100

3,3

26,0

10

2200

3,4

27,0

11

2300

3,5

28,0

12

2400

3,6

29,0

13

2500

3,7

30,0

14

2600

3,8

31,0

15

2700

3,9

32,0

16

2800

4,0

33,0

17

2900

3,3

34,0

18

3000

3,4

35,0

19

3100

3,5

36,0

20

3200

3,6

37,0

21

3300

3,7

38,0

22

3400

3,8

39,0

23

3500

3,9

40,0

24

3600

4,0

41,0

25

3700

3,3

42,0

26

3800

3,4

43,0

27

3900

3,5

44,0

28

4000

3,6

45,0

29

4100

3,7

46,0

30

4200

3,8

47,0

  1.  Розрахунки під час нормалізації молока шляхом змішування.

Під час нормалізації молока змішуванням до незбираного молока додають розраховану кількість вершків (при підвищенні жирності) або знежиреного молока (при пониженні жирності).

Розрахунки проводять за алгебраїчним способом (за допомогою формул) або графічними способами: за правилом трикутника або по квадрату змішування.

  1.  При пониженні жирності вихідного молока:

Жн.с.< Жм;           тоді:     Мн.с = Мм + Мзн.м.

Масу знежиреного молока, необхідного для нормалізації розраховують за формулою:

Мзн.м =         (4),

де Мм – маса незбираного молока, яке направляють на нормалізацію, кг;

   Жм – м. ч. жиру в незбираному молоці, %;

   Жн.с. – м. ч. жиру в нормалізованій суміші, %;

   Жзн.м – м. ч. жиру в знежиреному молоці, %.

Масу нормалізованої суміші, отриманої під час нормалізації розраховують за формулою:

Мн.с =         (5),

або за формулою:                 Мн.с = Мм + Мзн.м.                        (6).

       Завдання 2. Розрахуйте масу незбираного та знежиреного молока, які необхідно взяти для складання нормалізованої суміші. Розрахунок проведіть трьома способами: за допомогою формул, за правилом трикутника і по квадрату змішування. Вихідні дані виберіть із таблиці 2 згідно варіанту завдання.

  1.   При підвищенні жирності вихідного молока:

Жн.с.> Жм;   тоді:             Мн.с = Мм + Мв

Масу вершків, необхідних для нормалізації розраховують за формулою:

Мв =         (7),

Масу нормалізованої суміші, отриманої під час нормалізації розраховують за формулою:

Мн.с =          (8),

або за формулою:                 Мн.с = Мм + Мв    .                        (9).

За квадратом змішування:

для випадку Жн.с.> Жм;    Мн.с = Мм + Мв

Жв                                Жн.с - Жм

Жн.с..

Жм                                Жвн.с

На вершинах квадрата зліва записуємо масові частки жиру компонентів нормалізації. В середині квадрата на перетині діагоналей – масову частку нормалізованої суміші. На вершинах квадрата справа записуємо різниці по діагоналі масових часток жиру нормалізованої суміші і відповідного компонента нормалізації.

Із квадрата можна записати рівняння:

Маса вершків, необхідних для одержання заданої кількості нормалізованої суміші:

Мв = =        (10).

Маса незбираного молока, необхідна для одержання заданої кількості нормалізованої суміші:

Мм = =        (11).

Завдання 3. Розрахуйте масу незбираного молока та вершків, які необхідно взяти для складання нормалізованої суміші. Розрахунок проведіть трьома способами: за допомогою формул, за правилом трикутника і по квадрату змішування. Вихідні дані виберіть із таблиці 2 згідно варіанту завдання.


Вихідні дані до завдання 2-3.

Таблиця 2

№ п/п

варіанту завдання

Вихідні дані до завдання 2

Вихідні дані до завдання 3

Мн.с,

кг

Жн.с,

%

Жм,

%

Мн.с,

кг

Жн.с,

%

Жм,

%

Жв,

%

1

1000

1,0

3,3

3000

3,2

3,3

20,0

2

1500

1,5

3,4

3100

1,5

3,4

21,0

3

2000

2,5

3,5

3200

1,0

3,5

22,0

4

2500

2,6

3,6

3300

2,5

3,6

23,0

5

3000

2,7

3,7

3400

3,0

3,7

24,0

6

3500

2,8

3,8

3500

4,0

3,8

25,0

7

4000

2,9

3,9

3600

1,0

3,9

26,0

8

4500

3,0

4,0

3700

2,5

4,0

27,0

9

5000

3,1

3,3

3800

1,0

3,3

28,0

10

5500

3,2

3,4

3900

3,0

3,4

29,0

11

6000

3,3

3,5

4000

4,0

3,5

30,0

12

6500

3,4

3,6

4100

2,5

3,6

31,0

13

7000

3,5

3,7

4200

3,2

3,7

32,0

14

7500

3,6

3,8

4300

3,0

3,8

33,0

15

8000

3,7

3,9

4400

4,0

3,9

34,0

16

8500

3,8

4,0

4500

1,0

4,0

35,0

17

9000

3,9

3,3

4600

1,5

3,3

36,0

18

9500

4,0

3,4

4700

2,5

3,4

37,0

19

10000

1,0

3,5

4800

3,0

3,5

38,0

20

10500

1,5

3,6

4900

3,2

3,6

39,0

21

11000

2,5

3,7

5000

4,0

3,7

40,0

22

11500

2,6

3,8

5100

1,0

3,8

41,0

23

12000

2,7

3,9

5200

1,5

3,9

42,0

24

12500

2,8

4,0

5300

2,5

4,0

43,0

25

13000

2,9

3,3

5400

3,0

3,3

44,0

26

13500

3,0

3,4

5500

3,2

3,4

45,0

27

14000

3,1

3,5

5600

4,0

3,5

20,0

28

14500

3,2

3,6

5700

1,0

3,6

21,0

29

15000

3,3

3,7

5800

1,5

3,7

22,0

30

15500

3,4

3,8

5900

2,5

3,8

23,0

  1.  Розрахунки під час нормалізації молока в потоці.

Під час нормалізації молока в потоці за допомогою сепаратора-нормалізатора молоко розділяють на дві фракції: на нормалізовану суміш і вершки (при пониженні жирності) або на нормалізовану суміш і знежирене молоко (при підвищенні жирності).

Розрахунки проводять за алгебраїчним способом (за допомогою формул) або графічним способом - за правилом трикутника.

3.1. При пониженні жирності вихідного молока:

Жн.с.< Жм;               тоді:    Мм = Мн.с. + Мв

Масу вершків, отриманих під час нормалізації в потоці розраховують за формулою:

Мв = ×        (12),

де Мм – маса незбираного молока, яке направляють на нормалізацію, кг;

   Жм – м. ч. жиру в незбираному молоці, %;

   Жн.с. – м. ч. жиру в нормалізованій суміші, %;

   Жв – м. ч. жиру у вершках, отриманих під час нормалізації в потоці %.

    В – втрати вершків під час нормалізації в потоці (0,38 %).

Масу нормалізованої суміші, отриманої під час нормалізації в потоці розраховують за формулою:

                 Мн.с = ×       (13),

або за формулою:                 Мн.с = (Мм - Мв                         (14),

де В1 – втрати нормалізованої суміші під час нормалізації в потоці (0,4 %).

Завдання 4. Розрахуйте масу нормалізованої суміші і вершків, отриманих в результаті нормалізації незбираного молока в потоці. Розрахунок проведіть двома способами: за допомогою формул і за правилом трикутника. Вихідні дані виберіть із таблиці 3 згідно варіанту завдання.

3.2. При підвищенні жирності вихідного молока:

Жн.с.> Жм;              тоді:     Мм = Мн.с. + Мзн.м

Масу знежиреного молока, отриманого під час нормалізації в потоці розраховують за формулою:

Мзн.м = ×        (15),

де Мм – маса незбираного молока, яке направляють на нормалізацію, кг;

   Жм – м. ч. жиру в незбираному молоці, %;

   Жн.с. – м. ч. жиру в нормалізованій суміші, %;

   Жзн.м – м. ч. жиру у знежиреному молоці, отриманому під час нормалізації в потоці % (0,05 %).

Масу нормалізованої суміші, отриманої під час нормалізації в потоці розраховують за формулою:

                 Мн.с = ×       (16),

або за формулою:                   Мн.с = (Мм – Мзн.м                         (17),

де В1 – втрати нормалізованої суміші під час нормалізації в потоці (0,4 %).

Завдання 5. Розрахуйте масу нормалізованої суміші і знежиреного молока, отриманих в результаті нормалізації незбираного молока в потоці. Розрахунок проведіть двома способами: за допомогою формул і за правилом трикутника. Вихідні дані виберіть із таблиці 3 згідно варіанту завдання.


Вихідні дані до завдання 4-5.

Таблиця 3

№ п/п

варіанту завдання

Вихідні дані до завдання 4

Вихідні дані до завдання 5

Мм,

кг

Жм,

%

Жн.с,

%

Жв,

%

Мм,

кг

Жм,

%

Жн.с,

%

1

10000

3,3

2,5

21,0

15000

3,3

3,2

2

11000

3,4

2,6

21,0

16000

3,4

2,5

3

12000

3,5

2,7

35,0

17000

3,5

2,9

4

13000

3,6

2,8

35,0

18000

3,6

3,2

5

14000

3,7

2,9

21,0

19000

3,7

2,5

6

15000

3,8

3,0

21,0

20000

3,8

2,8

7

16000

3,9

2,5

35,0

21000

3,9

2,9

8

17000

4,0

2,6

35,0

22000

4,0

3,2

9

18000

3,3

2,7

21,0

23000

3,3

2,5

10

19000

3,4

2,8

21,0

24000

3,4

2,8

11

20000

3,5

2,9

35,0

25000

3,5

2,9

12

21000

3,6

3,0

35,0

26000

3,6

3,2

13

22000

3,7

2,5

21,0

27000

3,7

2,5

14

23000

3,8

2,6

21,0

28000

3,8

2,8

15

24000

3,9

2,7

35,0

29000

3,9

2,9

16

25000

4,0

2,8

35,0

30000

4,0

3,2

17

26000

3,3

2,9

21,0

31000

3,3

2,5

18

27000

3,4

3,0

21,0

32000

3,4

2,8

19

28000

3,5

2,5

35,0

33000

3,5

2,9

20

29000

3,6

2,6

35,0

34000

3,6

3,2

21

30000

3,7

2,7

21,0

35000

3,7

2,5

22

31000

3,7

2,8

21,0

36000

3,8

2,8

23

32000

3,9

2,9

35,0

37000

3,9

2,9

24

33000

4,0

3,0

35,0

38000

4,0

3,5

25

34000

3,4

2,5

21,0

39000

3,3

2,5

26

35000

3,5

2,6

21,0

40000

3,4

2,8

27

36000

3,6

2,7

35,0

41000

3,5

2,9

28

37000

3,7

2,8

35,0

42000

3,6

3,2

29

38000

3,8

2,9

21,0

43000

3,7

2,5

30

39000

3,9

3,0

21,0

44000

3,8

2,8

8


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

43061. Основи менеджменту. Методичні вказівки 263 KB
  У роботі передбачається що студент уважно розгляне зовнішні і внутрішні чинники що впливають на діяльність організації і з урахуванням особливостей моменту буде використовувати розглянуті теоретичні положення. Загальний аналіз діяльності конкретної організації. Опис організації і її продукту. Бачення майбутнього організації.
43062. Модернизация привода главного движения универсального токарно-винторезного станка модели 1М63 2.8 MB
  Станок универсальный токарно-винторезный модели 1М63 предназначен для выполнения самых разнообразных токарных работ, в том числе точения конусов и нарезания резьб метрической, дюймовой, модульной и питчевой.
43063. Расчет аппарата гашения извести в производстве известкового молока на ОАО «АВИСМА» 319 KB
  Гашение извести протекает по реакции: CO H2O = COH2 1593 ккал. Вместе с тем следует избегать и переохлаждения гасящейся извести так как оно может значительно замедлить процесс гашения извести. С ростом температуры выделившийся гидрат окиси кальция выпадает в осадок и обволакивает поверхность кусков негашеной извести.
43064. Детали машин, расчет основных показателей 1.52 MB
  Выбор электродвигателя и кинематический расчет привода. Расчет клиноременной передачи. Расчет двухступенчатого цилиндрического редуктора. Предварительный расчет валов. Конструктивные размеры корпуса редуктора Определение реакций в подшипниках...
43065. Социальные изменения. Понятие социального прогресса и модернизации 17 KB
  Понятием «социальные изменения» обозначаются различные перемены, происходящие в течение некоторого времени внутри социальных систем и во взаимоотношениях между ними, в обществе в целом как социальной системе.
43066. Рассчет и конструкция станочного приспособления для фрезерования двух канавок 301.5 KB
  Изучение закономерности влияния приспособления на точность и производительность выполняемых операций позволяет проектировать приспособления интенсифицирующее производство и повышающее его точность. Проводимая работа по унификации и стандартизации элементов приспособления создала основу для автоматизированного проектирования приспособлений с использованием ЭВМ и автоматов для графического изображения что приводит к ускорению технологической подготовке производства.1 Назначение устройство и принцип работы проектируемого приспособления.2...
43067. Проектирование АТП по перевозке строительных грузов (кирпичи, песок, и т.д.) по Сибири 487 KB
  Реализация потенциальных свойств автомобиля, заложенных при его создании, снижение затрат на содержание, ТО и ремонт, уменьшение соответствующих простоев, обеспечивающие повышение производительности, при одновременном снижении их себестоимости – основные задачи технической эксплуатации подвижного состава автомобильного транспорта.
43068. Расчет применения станков с ЧПУ 386.5 KB
  Характерной особенностью серийного производства является изготовление деталей партиями. Под размером партии деталей понимают число деталей, обрабатываемых с одной наладки оборудования.
43069. Расчет технико-экономических показателей строительного предприятия 313 KB
  Строительные процессы выполняемые вручную с использованием ручного инструмента и простейших приспособлений называют ручными; выполняемые с помощью электрических ручных машин электропилы электрорубанка и пр. Эффективность инвестиций может также устанавливаться при выражении результата в стоимостной а затрат в натуральной форме и наоборот когда затраты рассчитываются в рублях а результат – в натуральных измерителях.