55088

Розрахунки по сепаруванню і нормалізації молока

Практическая работа

Педагогика и дидактика

Мета: Набути практичні навики при проведенні розрахунків по сепаруванню і нормалізації молока. Розрахунки по сепаруванню молока. Під час сепарування молока його розподіляють на дві фракції: вершки і знежирене молоко.

Украинкский

2014-03-22

236.5 KB

12 чел.

РОЗРАХУНКОВО-ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 1

Тема: Розрахунки по сепаруванню і нормалізації молока.

Мета: Набути практичні навики при проведенні розрахунків по сепаруванню і нормалізації молока.

  1.  Розрахунки по сепаруванню молока.

Під час сепарування молока його розподіляють на дві фракції: вершки і знежирене молоко.

Масу вершків, отриманих під час сепарування молока розраховують за формулою:

Мв = ×          (1);

де Мм – маса молока, яке направляється на сепарування, кг ;

Жм – масова частка жиру у молоці, яке направляється на сепарування, % ;

Жзн.м. – масова частка жиру у знежиреному молоці, % ;

Жв – масова частка жиру у вершках, % ;

В – нормативні втрати вершків під час сепарування (0,38 %).

Вихід вершків (в %), отриманих під час сепарування молока, визначають за формулою:

Вв = ×          (2);

Масу знежиреного молока, отриманого під час сепарування, розраховують за формулою :

Мзб.м.= (Мм   Мв)            (3),

Де В1 – нормативні втрати знежиреного молока під час сепарування (0,4 %).

Масу незбираного молока, яке необхідно просепарувати щоб отримати задану кількість вершків, а також масу вершків і знежиреного молока можна також розрахувати графічним методом – за допомогою правила трикутника.

       Завдання 1. Розрахувати масу знежиреного молока та вершків, а також вихід вершків (в %), отриманих під час сепарування незбираного молока. Розрахунок проведіть двома способами: за допомогою формул і за правилом трикутника. Вихідні дані виберіть із таблиці 1 згідно варіанту завдання.

Вихідні дані до завдання 1.

Таблиця 1

№ п/п

варіанту завдання

Маса незбираного молока, кг

Мм

Масова частка жиру в незбираному молоці, %

Жм

Масова частка жиру у вершках, %

Жв

1

1200

3,3

10,0

2

1300

3,4

15,0

3

1400

3,5

20,0

4

1600

3,6

21,0

5

1700

3,7

22,0

6

1800

3,8

23,0

7

1900

3,9

24,0

8

2000

4,0

25,0

9

2100

3,3

26,0

10

2200

3,4

27,0

11

2300

3,5

28,0

12

2400

3,6

29,0

13

2500

3,7

30,0

14

2600

3,8

31,0

15

2700

3,9

32,0

16

2800

4,0

33,0

17

2900

3,3

34,0

18

3000

3,4

35,0

19

3100

3,5

36,0

20

3200

3,6

37,0

21

3300

3,7

38,0

22

3400

3,8

39,0

23

3500

3,9

40,0

24

3600

4,0

41,0

25

3700

3,3

42,0

26

3800

3,4

43,0

27

3900

3,5

44,0

28

4000

3,6

45,0

29

4100

3,7

46,0

30

4200

3,8

47,0

  1.  Розрахунки під час нормалізації молока шляхом змішування.

Під час нормалізації молока змішуванням до незбираного молока додають розраховану кількість вершків (при підвищенні жирності) або знежиреного молока (при пониженні жирності).

Розрахунки проводять за алгебраїчним способом (за допомогою формул) або графічними способами: за правилом трикутника або по квадрату змішування.

  1.  При пониженні жирності вихідного молока:

Жн.с.< Жм;           тоді:     Мн.с = Мм + Мзн.м.

Масу знежиреного молока, необхідного для нормалізації розраховують за формулою:

Мзн.м =         (4),

де Мм – маса незбираного молока, яке направляють на нормалізацію, кг;

   Жм – м. ч. жиру в незбираному молоці, %;

   Жн.с. – м. ч. жиру в нормалізованій суміші, %;

   Жзн.м – м. ч. жиру в знежиреному молоці, %.

Масу нормалізованої суміші, отриманої під час нормалізації розраховують за формулою:

Мн.с =         (5),

або за формулою:                 Мн.с = Мм + Мзн.м.                        (6).

       Завдання 2. Розрахуйте масу незбираного та знежиреного молока, які необхідно взяти для складання нормалізованої суміші. Розрахунок проведіть трьома способами: за допомогою формул, за правилом трикутника і по квадрату змішування. Вихідні дані виберіть із таблиці 2 згідно варіанту завдання.

  1.   При підвищенні жирності вихідного молока:

Жн.с.> Жм;   тоді:             Мн.с = Мм + Мв

Масу вершків, необхідних для нормалізації розраховують за формулою:

Мв =         (7),

Масу нормалізованої суміші, отриманої під час нормалізації розраховують за формулою:

Мн.с =          (8),

або за формулою:                 Мн.с = Мм + Мв    .                        (9).

За квадратом змішування:

для випадку Жн.с.> Жм;    Мн.с = Мм + Мв

Жв                                Жн.с - Жм

Жн.с..

Жм                                Жвн.с

На вершинах квадрата зліва записуємо масові частки жиру компонентів нормалізації. В середині квадрата на перетині діагоналей – масову частку нормалізованої суміші. На вершинах квадрата справа записуємо різниці по діагоналі масових часток жиру нормалізованої суміші і відповідного компонента нормалізації.

Із квадрата можна записати рівняння:

Маса вершків, необхідних для одержання заданої кількості нормалізованої суміші:

Мв = =        (10).

Маса незбираного молока, необхідна для одержання заданої кількості нормалізованої суміші:

Мм = =        (11).

Завдання 3. Розрахуйте масу незбираного молока та вершків, які необхідно взяти для складання нормалізованої суміші. Розрахунок проведіть трьома способами: за допомогою формул, за правилом трикутника і по квадрату змішування. Вихідні дані виберіть із таблиці 2 згідно варіанту завдання.


Вихідні дані до завдання 2-3.

Таблиця 2

№ п/п

варіанту завдання

Вихідні дані до завдання 2

Вихідні дані до завдання 3

Мн.с,

кг

Жн.с,

%

Жм,

%

Мн.с,

кг

Жн.с,

%

Жм,

%

Жв,

%

1

1000

1,0

3,3

3000

3,2

3,3

20,0

2

1500

1,5

3,4

3100

1,5

3,4

21,0

3

2000

2,5

3,5

3200

1,0

3,5

22,0

4

2500

2,6

3,6

3300

2,5

3,6

23,0

5

3000

2,7

3,7

3400

3,0

3,7

24,0

6

3500

2,8

3,8

3500

4,0

3,8

25,0

7

4000

2,9

3,9

3600

1,0

3,9

26,0

8

4500

3,0

4,0

3700

2,5

4,0

27,0

9

5000

3,1

3,3

3800

1,0

3,3

28,0

10

5500

3,2

3,4

3900

3,0

3,4

29,0

11

6000

3,3

3,5

4000

4,0

3,5

30,0

12

6500

3,4

3,6

4100

2,5

3,6

31,0

13

7000

3,5

3,7

4200

3,2

3,7

32,0

14

7500

3,6

3,8

4300

3,0

3,8

33,0

15

8000

3,7

3,9

4400

4,0

3,9

34,0

16

8500

3,8

4,0

4500

1,0

4,0

35,0

17

9000

3,9

3,3

4600

1,5

3,3

36,0

18

9500

4,0

3,4

4700

2,5

3,4

37,0

19

10000

1,0

3,5

4800

3,0

3,5

38,0

20

10500

1,5

3,6

4900

3,2

3,6

39,0

21

11000

2,5

3,7

5000

4,0

3,7

40,0

22

11500

2,6

3,8

5100

1,0

3,8

41,0

23

12000

2,7

3,9

5200

1,5

3,9

42,0

24

12500

2,8

4,0

5300

2,5

4,0

43,0

25

13000

2,9

3,3

5400

3,0

3,3

44,0

26

13500

3,0

3,4

5500

3,2

3,4

45,0

27

14000

3,1

3,5

5600

4,0

3,5

20,0

28

14500

3,2

3,6

5700

1,0

3,6

21,0

29

15000

3,3

3,7

5800

1,5

3,7

22,0

30

15500

3,4

3,8

5900

2,5

3,8

23,0

  1.  Розрахунки під час нормалізації молока в потоці.

Під час нормалізації молока в потоці за допомогою сепаратора-нормалізатора молоко розділяють на дві фракції: на нормалізовану суміш і вершки (при пониженні жирності) або на нормалізовану суміш і знежирене молоко (при підвищенні жирності).

Розрахунки проводять за алгебраїчним способом (за допомогою формул) або графічним способом - за правилом трикутника.

3.1. При пониженні жирності вихідного молока:

Жн.с.< Жм;               тоді:    Мм = Мн.с. + Мв

Масу вершків, отриманих під час нормалізації в потоці розраховують за формулою:

Мв = ×        (12),

де Мм – маса незбираного молока, яке направляють на нормалізацію, кг;

   Жм – м. ч. жиру в незбираному молоці, %;

   Жн.с. – м. ч. жиру в нормалізованій суміші, %;

   Жв – м. ч. жиру у вершках, отриманих під час нормалізації в потоці %.

    В – втрати вершків під час нормалізації в потоці (0,38 %).

Масу нормалізованої суміші, отриманої під час нормалізації в потоці розраховують за формулою:

                 Мн.с = ×       (13),

або за формулою:                 Мн.с = (Мм - Мв                         (14),

де В1 – втрати нормалізованої суміші під час нормалізації в потоці (0,4 %).

Завдання 4. Розрахуйте масу нормалізованої суміші і вершків, отриманих в результаті нормалізації незбираного молока в потоці. Розрахунок проведіть двома способами: за допомогою формул і за правилом трикутника. Вихідні дані виберіть із таблиці 3 згідно варіанту завдання.

3.2. При підвищенні жирності вихідного молока:

Жн.с.> Жм;              тоді:     Мм = Мн.с. + Мзн.м

Масу знежиреного молока, отриманого під час нормалізації в потоці розраховують за формулою:

Мзн.м = ×        (15),

де Мм – маса незбираного молока, яке направляють на нормалізацію, кг;

   Жм – м. ч. жиру в незбираному молоці, %;

   Жн.с. – м. ч. жиру в нормалізованій суміші, %;

   Жзн.м – м. ч. жиру у знежиреному молоці, отриманому під час нормалізації в потоці % (0,05 %).

Масу нормалізованої суміші, отриманої під час нормалізації в потоці розраховують за формулою:

                 Мн.с = ×       (16),

або за формулою:                   Мн.с = (Мм – Мзн.м                         (17),

де В1 – втрати нормалізованої суміші під час нормалізації в потоці (0,4 %).

Завдання 5. Розрахуйте масу нормалізованої суміші і знежиреного молока, отриманих в результаті нормалізації незбираного молока в потоці. Розрахунок проведіть двома способами: за допомогою формул і за правилом трикутника. Вихідні дані виберіть із таблиці 3 згідно варіанту завдання.


Вихідні дані до завдання 4-5.

Таблиця 3

№ п/п

варіанту завдання

Вихідні дані до завдання 4

Вихідні дані до завдання 5

Мм,

кг

Жм,

%

Жн.с,

%

Жв,

%

Мм,

кг

Жм,

%

Жн.с,

%

1

10000

3,3

2,5

21,0

15000

3,3

3,2

2

11000

3,4

2,6

21,0

16000

3,4

2,5

3

12000

3,5

2,7

35,0

17000

3,5

2,9

4

13000

3,6

2,8

35,0

18000

3,6

3,2

5

14000

3,7

2,9

21,0

19000

3,7

2,5

6

15000

3,8

3,0

21,0

20000

3,8

2,8

7

16000

3,9

2,5

35,0

21000

3,9

2,9

8

17000

4,0

2,6

35,0

22000

4,0

3,2

9

18000

3,3

2,7

21,0

23000

3,3

2,5

10

19000

3,4

2,8

21,0

24000

3,4

2,8

11

20000

3,5

2,9

35,0

25000

3,5

2,9

12

21000

3,6

3,0

35,0

26000

3,6

3,2

13

22000

3,7

2,5

21,0

27000

3,7

2,5

14

23000

3,8

2,6

21,0

28000

3,8

2,8

15

24000

3,9

2,7

35,0

29000

3,9

2,9

16

25000

4,0

2,8

35,0

30000

4,0

3,2

17

26000

3,3

2,9

21,0

31000

3,3

2,5

18

27000

3,4

3,0

21,0

32000

3,4

2,8

19

28000

3,5

2,5

35,0

33000

3,5

2,9

20

29000

3,6

2,6

35,0

34000

3,6

3,2

21

30000

3,7

2,7

21,0

35000

3,7

2,5

22

31000

3,7

2,8

21,0

36000

3,8

2,8

23

32000

3,9

2,9

35,0

37000

3,9

2,9

24

33000

4,0

3,0

35,0

38000

4,0

3,5

25

34000

3,4

2,5

21,0

39000

3,3

2,5

26

35000

3,5

2,6

21,0

40000

3,4

2,8

27

36000

3,6

2,7

35,0

41000

3,5

2,9

28

37000

3,7

2,8

35,0

42000

3,6

3,2

29

38000

3,8

2,9

21,0

43000

3,7

2,5

30

39000

3,9

3,0

21,0

44000

3,8

2,8

8


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

78145. Жилые дома из объемно-пространственных блоков 917 KB
  При строительстве зданий из объемно пространственных блоков эти затраты сводятся к минимуму. Объемные блоки изготавливаются в цехах домостроительных заводов причем выполняют не только несущие конструкции но и все работы по отделке и внутреннему оборудованию. Здания из сборных блоков комнат и квартир Изготовленные на заводе пространственные блоки включающие однудве комнаты с полной их отделкой и внутренним санитарно техническим оборудованием доставляют специальными автодомовозами на постройку где их монтируют с колес мощным...
78146. Конструктивные решения зданий индустриальных строительных систем 1.77 MB
  Конструкции зданий монолитной и сборномонолитной строительных систем Очевидна тесная взаимосвязь объемно-планировочных решений избранной технологии возведения и конструкций зданий в монолитном домостроении. Конструкции скорлуп крепятся к монолитному слою на гибких стальных связях. Пространственные большепролетные конструкции передают на опорные элементы нагрузки направление и величина которых определяются статистической схемой работы данного покрытия его габаритами собственной массой временными нагрузками.
78147. Понятие о зданиях и их классификация 413 KB
  Здания предназначенные для всех видов жизнедеятельности людей: школы; детские сады; ясли; больницы; магазины и др. Здания государственного или большого культурного значения: театры; музеи; здания правительственных учреждений; дворцы культуры; спортивные сооружения.
78148. Основание под фундамент 1.91 MB
  Фундаменты Требования предъявляемые к фундаментам: прочность; устойчивость на опрокидывание и скольжение в плоскости подошвы фундамента; устойчивость к агрессивным грунтовым водам; стойкость к атмосферным факторам морозостойкость; пучение грунтов при замерзании; соответствие по долговечности сроку службы здания; индустриальность; экономичность. По конструктивной схеме фундаменты разделяются на: ленточные столбчатые или отдельно стоящие сплошные и свайные см. Ленточные фундаменты Монолитные ленточные фундаменты...
78149. Стены. Требования, предъявляемые к стенам 1.94 MB
  Кроме того стены должны иметь минимальный вес наименьшую стоимость и сооружаться по возможности из местных материалов. По роду материала различают стены: каменные деревянные и стены из других материалов в том числе синтетических в порядке эксперимента. Каменные подразделяются на: стены из каменной кладки; монолитные; крупнопанельные стены. Кирпичные стены по своей структуре подразделяются.
78150. Направленность личности 306.5 KB
  Понятие потребности. Желание как форма направленности характеризуется осознанием не только своей потребности но и возможных путей её удовлетворения. Интерес Интерес специфическая форма проявления познавательной потребности человека.
78151. Образование как социокультурный феномен и движущая сила социально-экономического развития 88.88 KB
  Социокультурные тенденции оказывающее влияние на развитие образования науки культуры. Основные направления модернизации среднего специального и высшего образования. Две основные функции образования в обществе воспроизводство и развитие и соответствующие им модели образования.
78152. Развитие и воспитание личности 55.36 KB
  Структура учебной деятельности: учебнопознавательные мотивы цели задачи и учебные действия. Обучение направлено на развитие личности посредством организации усвоения обучающимися научных знаний и способов деятельности. Воспитательная функция реализуется в формировании у обучающихся ценностных ориентаций убеждений личностных качеств в процессе усвоения социальнокультурного опыта и формировании мотивов учебной деятельности которые во многом определяют ее успешность. Используется в практике профессиональной подготовки и рассчитан на то...
78153. Роль и психологические функции руководителя в системе управления 55.01 KB
  Процесс принятия решений значительно более сложен и опосредован множеством различных обстоятельств и соображений не обязательно связанных с данной группой решения часто принимаются на основе прошлого опыта. Решения принимают непосредственно по групповой деятельности предпринимают постоянные попытки разработки новых и неоднозначных решений проблемы Сфера действий руководителя шире поскольку он представляет малую группу в более широкой социальной системе Сфера деятельности лидера в основном малая группа Однако несмотря на приведенные...