55089

Розрахунки різних видів питного молока та вершків

Практическая работа

Педагогика и дидактика

Мета: Набути практичні навики при проведенні розрахунків різних видів питного молока та вешків. Пастеризоване молоко Масу вершків Мв одержаних під час нормалізації незбираного молока в потоці розраховують за формулою...

Украинкский

2014-03-22

144.5 KB

2 чел.

РОЗРАХУНКОВО-ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 2

Тема: Розрахунки різних видів питного молока та вершків.

Мета: Набути практичні навики при проведенні розрахунків різних видів питного молока та вешків.

  1.  Пастеризоване молоко

Масу вершків Мв, одержаних під час нормалізації незбираного молока в потоці, розраховують за формулою:

Мв = ×       (1),

де Мм – маса незбираного молока, яке направляють на нормалізацію, кг;

   Жм – масова частка  жиру в незбираному молоці, %;

   Жн.с. – масова частка жиру в нормалізованій суміші, %;

   Жв – масова частка жиру у вершках, отриманих під час нормалізації в потоці, %.

    В – втрати вершків під час нормалізації в потоці (0,38 %).

Масу нормалізованої суміші, отриманої під час нормалізації в потоці розраховують за формулою:

Мн.с = (Мм - Мв                        (2),

де В1 – втрати нормалізованої суміші під час нормалізації в потоці (0,4 %).

Масу готового продукту - пастеризованого молока, фасованого в  тару визначають за формулою:

Мг.пр =                       (3),

де Нв – норма витрат сировини на виробництво 1 т готового продукту, кг/т (із наказу № 1025).

      Завдання 1. Розрахувати масу готового продукту – пастеризованого молока 2,5 % жирності, фасованого в пакети з поліетиленової плівки місткістю 1000 см3. Нормалізацію проводять в потоці. Річний об’єм переробки сировини на незбираномолочну продукцію на підприємстві складає більше 50000 т. Вихідні дані виберіть із таблиці 1 згідно варіанту завдання.

2. Пряжене молоко 4 %

Масу знежиреного молока, отриманого під час нормалізації в потоці розраховують за формулою:

Мзн.м = ×       (4).

де Мм – маса незбираного молока, яке направляють на нормалізацію, кг;

   Жм – масова частка жиру в незбираному молоці, %;

   Жн.с. – масова частка жиру в нормалізованій суміші, %;

   Жзн.м – масова частка жиру у знежиреному молоці, отриманому під час нормалізації в потоці % (0,05 %);

В1 – втрати знежиреного молока під час нормалізації в потоці (0,4 %).

Масу нормалізованої суміші з масовою часткою жиру 3,95 % (згідно рецептури) розраховують за формулою:

Мн.с = (Мм – Мзн.м                         (5),

де В1 – втрати нормалізованої суміші під час нормалізації в потоці (0,4 %).

Масу молока після пряження з масовою часткою жиру 4 % розраховують за формулою:

Мн.с х Жн.с =

М/н.с х Ж/н.с

М/н.с– маса нормалізованої суміші після пряження, кг;

Ж/н.с – масова частка жиру в нормалізованій суміші після пряження, %.

З цієї формули, знаходять М/н.с

М/н.с =

Мн.с х Жн.с

Ж/н.с

Масу готового продукту, з врахуванням гранично допустимих витрат, фасованого в певну тару, розраховують за формулою:

Мг.пр =                                (6).

де: М1н.с. – маса нормалізованої суміші після пряження, кг;

Нв – норма витрат сировини на виробництво 1 т готового продукту, кг/т (із наказу № 1025).

      Завдання 2. Розрахувати масу готового продукту – пряженого молока      4 % жирності, фасованого в пакети з поліетиленової плівки місткістю          500 см3. Нормалізацію проводять в потоці. Річний об’єм переробки сировини на незбираномолочну продукцію на підприємстві складає до 50000 т. Вихідні дані виберіть із таблиці 1 згідно варіанту завдання.

Вихідні дані до завдання 1-2.

Таблиця 1

№ п/п

варіанту завдання

Маса незбираного молока, кг

Мм

Масова частка жиру в незбираному молоці, %

Жм

Масова частка жиру у вершках, %

Жв

1

1200

3,3

10,0

2

1300

3,4

15,0

3

1400

3,5

20,0

4

1600

3,6

21,0

5

1700

3,7

22,0

6

1800

3,8

23,0

7

1900

3,9

24,0

8

2000

4,0

25,0

9

2100

3,3

26,0

10

2200

3,4

27,0

11

2300

3,5

28,0

12

2400

3,6

29,0

13

2500

3,7

30,0

14

2600

3,8

31,0

15

2700

3,9

32,0

16

2800

4,0

33,0

17

2900

3,3

34,0

18

3000

3,4

35,0

19

3100

3,5

36,0

20

3200

3,6

37,0

21

3300

3,7

38,0

22

3400

3,8

39,0

23

3500

3,9

40,0

24

3600

4,0

41,0

25

3700

3,3

42,0

26

3800

3,4

43,0

27

3900

3,5

44,0

28

4000

3,6

45,0

29

4100

3,7

46,0

30

4200

3,8

47,0


3.
 Білкове молоко 1 % жирності.

Суміш для виробництва білкового молока 1 % жирності  складають за рецептурою,  наведеною в таблиці 2.

Рецептура на білкове молоко 1% жирності без врахування втрат

Таблиця 2

Сировина

Норма, кг

Молоко знежирене, з м. ч. жиру 0,05 %

Молоко сухе знежирене

Молоко незбиране з м. ч. жиру 3,2 %

664,5

37,5

298,0

Всього:

1000,0

Нормалізацію проводять змішуванням.

В залежності від фактичної масової частки жиру у незбираному молоці проводять перерахунок в рецептурі маси незбираного і знежиреного молока за рівнянням матеріального балансу:

Мм×Жм = М1м×Ж1м            (7),

де Мм – маса незбираного молока в типовій рецептурі, кг;

    Жм – масова частка жиру в незбираному молоці згідно типової        рецептури, %;

    М1м – маса незбираного молока в перерахованій рецептурі, кг;

    Ж1м – фактична масова частка жиру в незбираному молоці, %.

Із рівняння  (7) слідує:                  М1м =               (8).

Масу знежиреного молока в перерахованій рецептурі знаходять як різницю:                                      Мзн.м = (664,5 + 298,0) - М1м

Згідно перерахованої рецептури розраховують за пропорцією масу всіх компонентів: знежиреного молока, сухого знежиреного молока, незбираного молока, які необхідні для складання суміші.

Масу суміші розраховують, як суму всіх компонентів:

Мс = Мзн.м + Мсух.м + Мм

Масу готового продукту визначають за формулою:

Мг.пр =                       (9),

де Нв – норма витрат сировини на виробництво 1 т готового продукту, кг/т (із наказу № 1025).

        Завдання 3. Розрахувати масу сировини, необхідної для виробництва білкового молока 1 % жирності, фасованого в пакети з поліетиленової плівки місткістю 500 см3. Нормалізацію проводять змішуванням. Річний об’єм переробки сировини на незбираномолочну продукцію на підприємстві складає до 50000 т. Вихідні дані виберіть із таблиці 3 згідно варіанту завдання.

  1.  Питні вершки.

Масу вершків, отриманих під час сепарування молока розраховують за формулою:

Мв = ×          (10),

де Мм – маса молока, яке направляється на сепарування, кг ;

Жм – масова частка жиру у молоці, яке направляється на сепарування, % ;

Жзн.м. – масова частка жиру у знежиреному молоці, % ;

Жв – масова частка жиру у вершках, % ;

В – нормативні втрати вершків під час сепарування (0,38 %).

Масу знежиреного молока, отриманого під час сепарування, розраховують за формулою :

Мзб.м.= (Мм   Мв)            (11),

де В1 – нормативні втрати знежиреного молока під час сепарування (0,4 %).

Масу готового продукту визначають за формулою:

Мг.пр =                                 (12),

де Нв – норма витрат сировини на виробництво 1 т готового продукту, кг/т (із наказу № 1025).

        Завдання 4. Розрахувати масу сировини – незбираного молока, необхідного для виробництва пастеризованих вершків 10 % жирності. Вершки фасують в пакети типу „Тетра Пак” місткістю 200 см3. Річний об’єм переробки сировини на незбираномолочну продукцію на підприємстві складає більше 50000 т. Вихідні дані виберіть із таблиці 3 згідно варіанту завдання.


Вихідні дані до завдання 3-4.

Таблиця 3

№ п/п

варіанту завдання

Вихідні дані до завдання 3

Вихідні дані до завдання 4

Жм,

%

Мг.пр.,

кг

Жм,

%

Мг.пр.,

кг

1

3,3

3000

3,3

2000

2

3,4

3100

3,4

2100

3

3,5

3200

3,5

2200

4

3,6

3300

3,6

2300

5

3,7

3400

3,7

2400

6

3,8

3500

3,8

2500

7

3,9

3600

3,9

2600

8

4,0

3700

4,0

2700

9

3,3

3800

3,3

2800

10

3,4

3900

3,4

2900

11

3,5

4000

3,5

3000

12

3,6

4100

3,6

3100

13

3,7

4200

3,7

3200

14

3,8

4300

3,8

3300

15

3,9

4400

3,9

3400

16

4,0

4500

4,0

3500

17

3,3

4600

3,3

3600

18

3,4

4700

3,4

3700

19

3,5

4800

3,5

3800

20

3,6

4900

3,6

3900

21

3,7

5000

3,7

4000

22

3,8

5100

3,8

4100

23

3,9

5200

3,9

4200

24

4,0

5300

4,0

4300

25

3,3

5400

3,3

4400

26

3,4

5500

3,4

4500

27

3,5

5600

3,5

4600

28

3,6

5700

3,6

4700

29

3,7

5800

3,7

4800

30

3,8

5900

3,8

4900

6


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

76842. Тазовая брюшина 180.6 KB
  Париетальная брюшина выстилает стенки малого таза изнутри образуя тазовый этаж брюшной полости. Без видимой границы париетальная брюшина переходит в висцеральную покрывающую органы в виде трех анатомических вариантов интраперитонеального со всех сторон мезоперитонеального с трех сторон экстра ретроперитонеального с одной стороны. Между пупком и лобковым симфизом париетальная брюшина образует парные правые и левые складки медиальную и латеральную пупочные умбиликальные и непарную пупочную срединную.
76843. Общее строение кровеносных сосудов 185.59 KB
  Большой круг начинается восходящей аортой из левого желудочка далее аорта разветвляется на многочисленные артерии переходящие в органах и тканях в микроскопические сосуды из которых формируются вены последовательно они сливаются в верхнюю и нижнюю полую впадающие в правое предсердие где и заканчивается большой круг. Малый легочный круг начинается легочным стволом из правого желудочка ствол распадается на правую и левую легочные артерии которые после многократных разделений внутри легких на уровне ацинуса переходят в микрососуды....
76844. Сединения артерий и вен 179.99 KB
  Межсистемные и внутрисистемные артериальные соединения возникают между артериями головы и шеи между ветвями грудной и брюшной аорты между артериями конечностей. Артериальный круг мозга находится на основании головного мозга и образуется задними мозговыми артериями из базилярной и позвоночных артерий подключичной системы передними и средними мозговыми артериями из внутренней сонной система общих сонных артерий. Вокруг и внутри щитовидной железы образуются межсистемные анастомозы между верхними щитовидными артериями из наружной сонной и...
76845. Подмышечная и плечевая артерии 181.8 KB
  Артерия лежит в подкрыльцовой впадине глубоко и латерально. Аксиллярная артерия условно подразделяется на три отдела: Первый на уровне клавикулопекторального треугольника между ключицей и малой грудной мышцей. В нем начинаются ветви: подлопаточные верхняя грудная к пекторальным мышцам и первым двум межреберным промежуткам; грудоакромиальная артерия к грудиноакромиальному и плечевому суставам подключичной и дельтовидной мышцам большой и малой грудным мышцам.
76846. Артерии предплечья 181.62 KB
  Концевой отдел лучевой артерии переходит на тыл кисти огибая латеральный край запястья. Ветви лучевой артерии Лучевая возвратная rmus recurrens rdilis отходит в верхней трети для участия в сети локтевого сустава соединяется с коллатеральной лучевой из глубокой артерии плеча отдает мелкие мышечные ветви. Ветви локтевой артерии Возвратная локтевая артерия .
76847. Артерии кисти 179.46 KB
  В запястье они связаны в виде сетевых анастомозов а на ладони дугообразных соединений из которых возникают пястные и пальцевые артерии. Ладонная и запястная ветви лучевой артерии соединяясь с одноименными ветвями локтевой и межкостных артерий образуют в запястье ладонную и тыльную артериальные сети rete crpi plmre et rete crpi dorsle. От тыльной сети запястья отходят следующие артерии.
76848. Бедренная артерия 180.92 KB
  Артерия по выходе из лакуны ложится в подвздошногребенчатую борозду между одноименными мышцами бедра располагаясь латерально от бедренной вены. Покинув короткую борозду артерия спускается в бедренный треугольник и входит в приводящий канал который оставляет в подколенной ямке у верхней границы. В ямке артерия называется подколенной и ее ветви образуют артериальную сеть коленного сустава.
76850. Артерии голени 182.91 KB
  Они являются конечными ветвями подколенной артерии и начинаются от нее на уровне нижнего края подколенной мышцы. Передний пучок состоит из передней большеберцовой артерии 23 сопровождающих глубоких вен и глубокой ветви малоберцового нерва боковой пучок из малоберцовой артерии 23 сопровождающих глубоких вен и поверхностной ветви малоберцового нерва. Мелкие ветви задней большеберцовой артерии: Ветвь огибающая головку фибулы участвует в образовании сети коленного сустава и кровоснабжении малоберцовых мышц.