55089

Розрахунки різних видів питного молока та вершків

Практическая работа

Педагогика и дидактика

Мета: Набути практичні навики при проведенні розрахунків різних видів питного молока та вешків. Пастеризоване молоко Масу вершків Мв одержаних під час нормалізації незбираного молока в потоці розраховують за формулою...

Украинкский

2014-03-22

144.5 KB

2 чел.

РОЗРАХУНКОВО-ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 2

Тема: Розрахунки різних видів питного молока та вершків.

Мета: Набути практичні навики при проведенні розрахунків різних видів питного молока та вешків.

  1.  Пастеризоване молоко

Масу вершків Мв, одержаних під час нормалізації незбираного молока в потоці, розраховують за формулою:

Мв = ×       (1),

де Мм – маса незбираного молока, яке направляють на нормалізацію, кг;

   Жм – масова частка  жиру в незбираному молоці, %;

   Жн.с. – масова частка жиру в нормалізованій суміші, %;

   Жв – масова частка жиру у вершках, отриманих під час нормалізації в потоці, %.

    В – втрати вершків під час нормалізації в потоці (0,38 %).

Масу нормалізованої суміші, отриманої під час нормалізації в потоці розраховують за формулою:

Мн.с = (Мм - Мв                        (2),

де В1 – втрати нормалізованої суміші під час нормалізації в потоці (0,4 %).

Масу готового продукту - пастеризованого молока, фасованого в  тару визначають за формулою:

Мг.пр =                       (3),

де Нв – норма витрат сировини на виробництво 1 т готового продукту, кг/т (із наказу № 1025).

      Завдання 1. Розрахувати масу готового продукту – пастеризованого молока 2,5 % жирності, фасованого в пакети з поліетиленової плівки місткістю 1000 см3. Нормалізацію проводять в потоці. Річний об’єм переробки сировини на незбираномолочну продукцію на підприємстві складає більше 50000 т. Вихідні дані виберіть із таблиці 1 згідно варіанту завдання.

2. Пряжене молоко 4 %

Масу знежиреного молока, отриманого під час нормалізації в потоці розраховують за формулою:

Мзн.м = ×       (4).

де Мм – маса незбираного молока, яке направляють на нормалізацію, кг;

   Жм – масова частка жиру в незбираному молоці, %;

   Жн.с. – масова частка жиру в нормалізованій суміші, %;

   Жзн.м – масова частка жиру у знежиреному молоці, отриманому під час нормалізації в потоці % (0,05 %);

В1 – втрати знежиреного молока під час нормалізації в потоці (0,4 %).

Масу нормалізованої суміші з масовою часткою жиру 3,95 % (згідно рецептури) розраховують за формулою:

Мн.с = (Мм – Мзн.м                         (5),

де В1 – втрати нормалізованої суміші під час нормалізації в потоці (0,4 %).

Масу молока після пряження з масовою часткою жиру 4 % розраховують за формулою:

Мн.с х Жн.с =

М/н.с х Ж/н.с

М/н.с– маса нормалізованої суміші після пряження, кг;

Ж/н.с – масова частка жиру в нормалізованій суміші після пряження, %.

З цієї формули, знаходять М/н.с

М/н.с =

Мн.с х Жн.с

Ж/н.с

Масу готового продукту, з врахуванням гранично допустимих витрат, фасованого в певну тару, розраховують за формулою:

Мг.пр =                                (6).

де: М1н.с. – маса нормалізованої суміші після пряження, кг;

Нв – норма витрат сировини на виробництво 1 т готового продукту, кг/т (із наказу № 1025).

      Завдання 2. Розрахувати масу готового продукту – пряженого молока      4 % жирності, фасованого в пакети з поліетиленової плівки місткістю          500 см3. Нормалізацію проводять в потоці. Річний об’єм переробки сировини на незбираномолочну продукцію на підприємстві складає до 50000 т. Вихідні дані виберіть із таблиці 1 згідно варіанту завдання.

Вихідні дані до завдання 1-2.

Таблиця 1

№ п/п

варіанту завдання

Маса незбираного молока, кг

Мм

Масова частка жиру в незбираному молоці, %

Жм

Масова частка жиру у вершках, %

Жв

1

1200

3,3

10,0

2

1300

3,4

15,0

3

1400

3,5

20,0

4

1600

3,6

21,0

5

1700

3,7

22,0

6

1800

3,8

23,0

7

1900

3,9

24,0

8

2000

4,0

25,0

9

2100

3,3

26,0

10

2200

3,4

27,0

11

2300

3,5

28,0

12

2400

3,6

29,0

13

2500

3,7

30,0

14

2600

3,8

31,0

15

2700

3,9

32,0

16

2800

4,0

33,0

17

2900

3,3

34,0

18

3000

3,4

35,0

19

3100

3,5

36,0

20

3200

3,6

37,0

21

3300

3,7

38,0

22

3400

3,8

39,0

23

3500

3,9

40,0

24

3600

4,0

41,0

25

3700

3,3

42,0

26

3800

3,4

43,0

27

3900

3,5

44,0

28

4000

3,6

45,0

29

4100

3,7

46,0

30

4200

3,8

47,0


3.
 Білкове молоко 1 % жирності.

Суміш для виробництва білкового молока 1 % жирності  складають за рецептурою,  наведеною в таблиці 2.

Рецептура на білкове молоко 1% жирності без врахування втрат

Таблиця 2

Сировина

Норма, кг

Молоко знежирене, з м. ч. жиру 0,05 %

Молоко сухе знежирене

Молоко незбиране з м. ч. жиру 3,2 %

664,5

37,5

298,0

Всього:

1000,0

Нормалізацію проводять змішуванням.

В залежності від фактичної масової частки жиру у незбираному молоці проводять перерахунок в рецептурі маси незбираного і знежиреного молока за рівнянням матеріального балансу:

Мм×Жм = М1м×Ж1м            (7),

де Мм – маса незбираного молока в типовій рецептурі, кг;

    Жм – масова частка жиру в незбираному молоці згідно типової        рецептури, %;

    М1м – маса незбираного молока в перерахованій рецептурі, кг;

    Ж1м – фактична масова частка жиру в незбираному молоці, %.

Із рівняння  (7) слідує:                  М1м =               (8).

Масу знежиреного молока в перерахованій рецептурі знаходять як різницю:                                      Мзн.м = (664,5 + 298,0) - М1м

Згідно перерахованої рецептури розраховують за пропорцією масу всіх компонентів: знежиреного молока, сухого знежиреного молока, незбираного молока, які необхідні для складання суміші.

Масу суміші розраховують, як суму всіх компонентів:

Мс = Мзн.м + Мсух.м + Мм

Масу готового продукту визначають за формулою:

Мг.пр =                       (9),

де Нв – норма витрат сировини на виробництво 1 т готового продукту, кг/т (із наказу № 1025).

        Завдання 3. Розрахувати масу сировини, необхідної для виробництва білкового молока 1 % жирності, фасованого в пакети з поліетиленової плівки місткістю 500 см3. Нормалізацію проводять змішуванням. Річний об’єм переробки сировини на незбираномолочну продукцію на підприємстві складає до 50000 т. Вихідні дані виберіть із таблиці 3 згідно варіанту завдання.

  1.  Питні вершки.

Масу вершків, отриманих під час сепарування молока розраховують за формулою:

Мв = ×          (10),

де Мм – маса молока, яке направляється на сепарування, кг ;

Жм – масова частка жиру у молоці, яке направляється на сепарування, % ;

Жзн.м. – масова частка жиру у знежиреному молоці, % ;

Жв – масова частка жиру у вершках, % ;

В – нормативні втрати вершків під час сепарування (0,38 %).

Масу знежиреного молока, отриманого під час сепарування, розраховують за формулою :

Мзб.м.= (Мм   Мв)            (11),

де В1 – нормативні втрати знежиреного молока під час сепарування (0,4 %).

Масу готового продукту визначають за формулою:

Мг.пр =                                 (12),

де Нв – норма витрат сировини на виробництво 1 т готового продукту, кг/т (із наказу № 1025).

        Завдання 4. Розрахувати масу сировини – незбираного молока, необхідного для виробництва пастеризованих вершків 10 % жирності. Вершки фасують в пакети типу „Тетра Пак” місткістю 200 см3. Річний об’єм переробки сировини на незбираномолочну продукцію на підприємстві складає більше 50000 т. Вихідні дані виберіть із таблиці 3 згідно варіанту завдання.


Вихідні дані до завдання 3-4.

Таблиця 3

№ п/п

варіанту завдання

Вихідні дані до завдання 3

Вихідні дані до завдання 4

Жм,

%

Мг.пр.,

кг

Жм,

%

Мг.пр.,

кг

1

3,3

3000

3,3

2000

2

3,4

3100

3,4

2100

3

3,5

3200

3,5

2200

4

3,6

3300

3,6

2300

5

3,7

3400

3,7

2400

6

3,8

3500

3,8

2500

7

3,9

3600

3,9

2600

8

4,0

3700

4,0

2700

9

3,3

3800

3,3

2800

10

3,4

3900

3,4

2900

11

3,5

4000

3,5

3000

12

3,6

4100

3,6

3100

13

3,7

4200

3,7

3200

14

3,8

4300

3,8

3300

15

3,9

4400

3,9

3400

16

4,0

4500

4,0

3500

17

3,3

4600

3,3

3600

18

3,4

4700

3,4

3700

19

3,5

4800

3,5

3800

20

3,6

4900

3,6

3900

21

3,7

5000

3,7

4000

22

3,8

5100

3,8

4100

23

3,9

5200

3,9

4200

24

4,0

5300

4,0

4300

25

3,3

5400

3,3

4400

26

3,4

5500

3,4

4500

27

3,5

5600

3,5

4600

28

3,6

5700

3,6

4700

29

3,7

5800

3,7

4800

30

3,8

5900

3,8

4900

6


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

20128. Отыскание коэффициентов влияния методом преобразованной цепи 73 KB
  Для анализа действия первичной погрешности и разработки системы компенсации ошибок и регулирования механизма требуется именно аналит. влияния первичной погрешности отыскивается как передаточное отношение преобразованного механизма. Преобразованный механизм назся механизм с точно выполненными звеньями у крого ведущие звенья закреплены неподвижно а звенья имеющие погрешность преобразованы в ведущие звенья с направлением движения совпадающим с направлением рассматриваемой первичной погрешности. Если обозначить через I передаточное...
20129. Отыскание коэффициентов влияния методом фиктивной нагрузки 72.5 KB
  Суть метода: исследуемый механизм нагружается единичной фиктивной нагрузкой причем эта нагрузка прикладывается к выходному ведомому звену механизма таким образом чтобы она увеличивала значение вых. В качестве единичной фиктивной нагрузки принимается сила Φ если звено движется поступательно или же единичный фиктивный момент М если звено вращается. Где Fi – проецируемые реакции от действующей фиктивной нагрузки или приравненных действующих первичных погрешностей.
20130. Сравнение различных методов отыскания коэффициентов 45.5 KB
  Существуют следующие методы отыскания коэффициентов влияния и конечных погрешностей: Методика академика Бруевича методика проф.Калашникова дифференциальный метод отыскания коэффициентов влияния метод преобразованной цепи метод фиктивной нагрузки метод планов малых перемещений геометрический метод метод относительных погрешностей метод плеча и линии действия. Метод рассмотрения первичных погрешностей механизма предложенная академиком Бруевичем позволяет строго определить возможное число первичных погрешностей каждого звена и...
20131. Понятие о векторной первичной погрешности 25.5 KB
  Векторные первичные погрешности ВПП погрешности характеризуемые некоторым направлением и некоторым числовым знем называемым модулем. ВПП могут возникнуть в плоскости движения механизма ПП эксцентриситета или плоского перекоса и не в плоскости движения ПП пространственного перекоса. ВПП образуются из ошибок в технических условиях на изготовление и сборку механизма. Эти погрешности: профиля элементов звеньев в высших парах; несоосность; радиальное и торцевое биение; Все ВПП можно свести к двум видам: 1.
20132. ОТНОСИТЕЛЬНЫЕ ЧИСЛОВЫЕ ХАРАКТЕРИСТИКИ РАСПРЕДЕЛЕНИЯ ПЕРВИЧНЫХ ПОГРЕШНОСТЕЙ 50 KB
  размера вала а по оси ординат плотность вероятности рассеяния этих погрешностей определяемые опытным путем. α и λ зависят только от вида закона распределения погрешностей Δq = α δ Δо σ[Δq] = λ δ На практике данные коэффиценты α и λ берутся из таблицы. Законы распределения технологических погрешностей.
20133. Способы уменьшения ожидаемой погрешности 23.5 KB
  Недостатки обоих способов : Невозможность воздя на систематическую составляющую суммарной погрешности. уменьшить в обоих случаях значение конечной погрешности.
20134. Основные понятия и определения теории надежности 26 KB
  К общим понятиям отнся: работоспть отказ наработка резервирование неисправность. Работоспть – это состояние изд. из работоспго состя в неработоспное. Безотказность – это свво изделия сохранять свою работоспть в течении заданного времени без вынужденных перерывов.
20135. Экономические показатели надежности 35 KB
  к длитти его эксплции. покль надежти Qи – стоимость изготя нового прибора Qэ – суммарные затраты на эксплцию и ремонт Тэ период целесообразной эксплции прибора. капиталовложений между сферой произва и сферой эксплции. Чем дешевле изделие тем больше затрат приходится на его эксплцию.
20136. Методика выбора основных показателей надежности 22.5 KB
  Выбор показателей надежности осуществляется исходя из характеристик изделия а также требований предъявляемых к изделию в процессе эксплуатации. Основными показателями надежности являются показатели полученные при оценке средней величины общего дохода изделия. Они характеризуют ожидаемый средний уровень надежности изделия и по ним осуществляют сравнение изделий по надежности. Они позволяют полнее охарактеризовать надежность изделия и определяют либо безотказность либо ремонтопригодность либо сохраняемость либо долговечность...