55092

Розрахунки витрат сировини і виходу готового продукту у виробництві згущених молочних консервів

Практическая работа

Педагогика и дидактика

Сухий знежирений молочний залишок незбираного молока визначають за формулою: СЗМЗм = Жм. Сухий знежирений молочний залишок знежиреного молока визначають за формулою: СЗМЗзн. Сухий знежирений молочний залишок вершків визначають за формулою: СЗМЗв = 3 де Жв – м. Масову частку жиру в нормалізованій суміші розраховують за формулою: Жн.

Украинкский

2014-03-22

128 KB

1 чел.

РОЗРАХУНКОВО-ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 5

Тема: Розрахунки витрат сировини і виходу готового продукту у

               виробництві згущених молочних консервів.

Мета: Набути    практичні   навики   при   проведенні   розрахунків у

                виробництві згущених молочних консервів.

Розрахунки проводять від сировини до готового продукту і від готового продукту до сировини.

  1.  Молоко незбиране згущене з цукром

Під час розрахунку приймають нормативні показники готового продукту:

Впр. = 0,425; СЗМЗпр. = 20,7 %; Жпр. = 8,8 %.

1.1. Компонент нормалізації визначають порівнюючи відношення жиру до СЗМЗ в молоці Вм і готовому продукті Впр (нормативна величина):

Вм = ;           Впр =

а) Якщо Вм. > Впр., то вихідне молоко нормалізують знежиреним молоком:

Мн.с. = Мм. + Мзн.м.;

б) Якщо Вм < Впр., то вихідне молоко нормалізують вершками:

Мн.с. = Мм + Мв;

в) Якщо Вм = Впр, то вихідне молоко нормалізації не потребує:

Мн.с. = Мм .

1.2. Сухий знежирений молочний залишок незбираного молока визначають за формулою:

СЗМЗм = () – Жм.         (1),

де Жм. – м.ч. жиру в незбираному молоці, %;

   Дм. – густина молока, ºА.

1.3. Сухий знежирений молочний залишок знежиреного молока визначають за формулою:

СЗМЗзн.м. =             (2),

де СЗМЗм. – сухий знежирений молочний залишок незбираного молока, %;

   Жзн.м.. – м.ч. жиру у знежиреному молоці, %.

1.4. Сухий знежирений молочний залишок вершків визначають за формулою:

СЗМЗв =             (3),

де    Жв – м.ч. жиру у вершках, %.

1.5. Масову частку жиру в нормалізованій суміші розраховують за формулою:

Жн.с =             (4),

1.6. Масу компонентів, які використовують для нормалізації, розраховують по відношенню:

Вр = Впр×К                  (5),

де К – коефіцієнт, який враховує втрати жиру, СЗМЗ.

1.7. Коефіцієнт К = 0,998, його розраховують за формулою:

К =       (6),

де   Пж – нормативні втрати жиру, % (Пж = 0,43 % із наказу № 172);

                ПСМЗ – нормативні втрати СМЗ, % (ПСМЗ = 0,57 % із наказу № 172);

1.8. Масу знежиреного молока або вершків, необхідних для нормалізації незбираного молока, яке направляється на згущення, розраховують за формулами:

Мзн.м =             (7),

Мв =             (8).

1.9. Масу нормалізованої суміші розраховують за формулами:

                     

                  Мн.с = Мм + Мзн.м.     (9)

або               Мн.с = Мм + Мв       (10)

1.10. Сухий молочний залишок нормалізованої суміші розраховують за формулами:

СМЗн.с =             (11),

або               СМЗн.с =             (12).

  1.  Масу цукру розраховують за формулою:

Мцук = ×Кс          (13),

де Сцук.пр. –масова частка цукрози в готовому продукті (Сцук.пр = 44,6 %).

Коефіцієнт С, який враховує величини нормативних втрат цукру при випаровуванні і фасуванні продукту, визначають за формулою:

С =             (14).

Коефіцієнт Кс , який враховує загальні втрати цукру, визначають за формулою:

Кс =             (15).

У розрахунках приймають нормативні значення:

- втрати цукру в сироповарному відділенні (в тім числі інверсія сахарози і залишки органічних речовин) – 1,23 %;

- втрати цукру при випаровуванні і фасуванні продукту Пцук = 0,42 %;

- загальні втрати цукру – 1,65 %.

  1.  Масу цукрового сиропу визначають за формулою:

Мцук.сир =             (16),

де Ссир – масова частка сухих речовин у цукровому сиропі (60-65 %).

  1.  Масу води, необхідної для приготування цукрового сиропу, визначають за формулою:

Мводи =             (17),

де Сцук – масова частка сухих речовин у цукрі Сцук = 99,75 %.

1.14. Масу випареної вологи під час згущення визначають за формулою:

Wзг =             (17).

Масову частку сухих речовин у нормалізованій суміші розраховують за формулою:

Сн.с. =                   (18).

1.15. По масі нормалізованої суміші визначають масу незбираного згущеного з цукром за формулами:

Мпр = ()×                  (19)

або:         Мпр = ×               (20).

1.16. Масу молока незбираного згущеного з цукром (туб) визначають за формулою:

Мпр.туб =              (21).

Завдання 1. Розрахуйте масу готового продукту - незбираного згущеного молока з цукром. Вихідні дані виберіть згідно варіанту завдання із таблиці 1.

  1.  Кава із згущеним молоком і цукром

Під час проведення продуктового розрахунку приймають наступні нормативні показники готового продукту:

Жпр = 7,4 %; СЗМЗпр = 14,0 %;    Впр = = 0,528.

2.1. Якщо Впр > Вм, то вихідне молоко необхідно нормалізувати вершками. Масу вершків, необхідних для нормалізації, визначають за формулою (8).

2.2. Масу екстрактивних речовин кави і цикорія в готовому продукті розраховують за формулою:   

Мкави + Мцикор =      (22),

де Ск.ц. – м.ч. сухих екстрактивних речовин кави і цикорія, %;

0,3 – коефіцієнт використання сухих екстрактивних речовин кава-цикорійної суміші.

Масову частку сухих екстрактивних речовин кави і цикорія визначають за формулою:

Ск.ц. =               (23),

де Сек. – м.ч. сухих екстрактивних речовин кави і цикорія в готовому продукті, % (Сек = 5,6 %).

2.3. Під час розрахунку маси порошка кави, необхідного для суміші з цикорієм, враховують, що в порошку цикорія на 100 частин кави повинно бути 20 частин цикорія:

Мкави = Мкави + Мцикор/1,2            (24).

Масу цикорія визначають за формулою:  

Мцикор = 0,2 Мкави          (25).

Завдання 2. Розрахуйте масу готового продукту – кави із згущеним молоком і цукром. Вихідні дані виберіть згідно варіанту завдання із табл. 1.


Вихідні дані до завдання 1-2

Таблиця 1

№ п/п

варіанту завдання

Молоко незбиране

Вершки

маса, кг

м.ч. жиру, %

густина, кг/м3

м.ч. жиру, %

1

10000

3,4

1027,0

20,0

2

11000

3,5

1027,2

21,0

3

12000

3,6

1027,4

22,0

4

13000

3,7

1027,6

23,0

5

14000

3,8

1027,8

24,0

6

15000

3,9

1028,0

25,0

7

16000

4,0

1028,1

26,0

8

17000

3,4

1027,1

27,0

9

18000

3,5

1027,3

28,0

10

19000

3,6

1027,5

29,0

11

20000

3,7

1027,7

30,0

12

21000

3,8

1027,9

31,0

13

22000

3,9

1028,1

32,0

14

23000

4,0

1028,3

33,0

15

24000

3,4

1027,1

34,0

16

25000

3,5

1027,2

35,0

17

26000

3,6

1027,3

36,0

18

27000

3,7

1027,5

37,0

19

28000

3,8

1027,7

38,0

20

29000

3,9

1027,9

39,0

21

30000

4,0

1028,2

40,0

22

31000

3,4

1027,2

20,0

23

32000

3,5

1027,4

21,0

24

33000

3,6

1027,6

22,0

25

34000

3,7

1027,8

23,0

26

35000

3,8

1028,0

24,0

27

36000

3,9

1028,1

25,0

28

37000

4,0

1028,2

26,0

29

38000

3,4

1027,2

27,0

30

39000

3,5

1027,4

28,0

5


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

84295. Микрофлора воды. Санитарная оценка воды по микробиологическим показателям. Способы очистки и дезинфекции воды 38.11 KB
  Санитарная оценка воды по микробиологическим показателям. Способы очистки и дезинфекции воды Вода является благоприятной средой для развития многих микроорганизмов. В состав микрофлоры воды входят сапрофиты: флуоресцирующие бактерии микрококки реже встречаются бактерии рода Bcillus.
84296. Предмет и задачи микробиологии. Основные свойства микроорганизмов 36.14 KB
  Основные свойства микроорганизмов Микробиология от греч. mikros – малый bios – жизнь logos – учение – наука изучающая мир мельчайших живых существ – микроорганизмов и процессы вызываемые микроорганизмами. Микробиология изучает морфологию микроорганизмов закономерности их развития и процессы которые они вызывают в среде обитания а также их роль в природе и хозяйственной деятельности человека. К миру микроорганизмов относятся бактерии дрожжи микроскопические плесневые грибы.
84297. Исторический очерк развития микробиологии. Перспективы развития и достижения современной микробиологии в народном хозяйстве, пищевой промышленности 41.75 KB
  Перспективы развития и достижения современной микробиологии в народном хозяйстве пищевой промышленности Процессы вызываемые микроорганизмами люди знали и использовали с незапамятных времен. В истории микробиологии можно выделить три периода: морфологический физиологический и современный. Морфологический период развития микробиологии связан с именем голландского ученого Антония ван Левенгука 16321723 который в конце XVII века с помощью изготовленного им самим микроскопа дающего увеличение в 300 раз открыл мир микробов.
84298. Принципы систематики микроорганизмов 39.21 KB
  С открытием микроорганизмов делались попытки распределить их между этими двумя царствами. Распределение микроорганизмов на царства в зависимости от структуры их клеточной организации Надцарство Царство Структура клеточной организации Эукариоты Простейшие Водоросли Грибы По своему строению сходны с клетками животных и растений. Для группирования родственных микроорганизмов по иерархической схеме используют следующие таксономические категории: вид род семейство порядок класс отдел царство.
84299. Типы клеточной организации микроорганизмов 30.18 KB
  Одноклеточные микроорганизмы очень малы изза малых размеров клеток. Некоторые одноклеточные микроорганизмы подвижны так как снабжены специальными приспособлениями для движения – жгутиками. Многоклеточную структуру имеют растения животные и некоторые микроорганизмы. Такие микроорганизмы называют ценоцитными.
84300. Строение прокариотической (бактериальной) клетки 118.46 KB
  Клеточная стенка придает форму клетке предохраняет клетку от внешних воздействий является механическим барьером клетки защищает клетку от проникновения в нее избыточного количества влаги.1 Схема строения прокариотической клетки: 1 – клеточная стенка; 2 – цитоплазматическая мембрана; 3 – мезосомы; 4 – цитоплазма; 5 – нуклеоид; 6 – рибосомы; 7 – запасные вещества; 8 – жгутики; 9 – базальное тельце; 10 – тилокоиды; 11 – капсула Клеточная стенка Грам бактерий значительно тоньше чем у Грам но имеет двухслойную структуру. Цитоплазматическая...
84301. Строение эукариотической клетки 100.53 KB
  ЦПМ регулирует процессы обмена веществ клетки. ЦПМ эукариотической клетки способна также захватывать из среды твердые частицы явление фагоцитоза.2 Схема строения эукариотической клетки: 1 – клеточная стенка; 2 – цитоплазматическая мембрана; 3 – цитоплазма; 4 – ядро; 5 – эндоплазматическая сеть; 6 – митохондрии; 7 – комплекс Гольджи; 8 – рибосомы; 9 – лизосомы; 10 – вакуоли Ядро отделено от цитоплазмы двумя мембранами в которых имеются поры.
84302. Основные и новые формы бактерий 115.7 KB
  В зависимости от этого кокковые формы делятся на: монококки или микрококки – клетки кокков располагаются поодиночке; диплококки – кокки располагаются попарно так как деление клетки происходит в одной плоскости; стрептококки – кокки располагаются в виде цепочек напоминающих нити бус деление клеток происходит в одной плоскости причем клетки после деления не отделяются друг от друга; Рис. У бацилл размер споры меньше толщины палочки и поэтому форма клетки не меняется. Споры у клостридии по диаметру больше толщины клетки и поэтому при...
84303. Спорообразование бактерий 33.98 KB
  Образование проспоры. Формирование оболочек споры. Затем сверху мембраны синтезируется оболочка споры состоящая из нескольких слоев.