55098

ПСИХОЛОГІЯ ЯК НАУКА

Конспект

Психология и эзотерика

Предметом психології є: а душа людини; б характер темперамент особливості діяльності людини; в психічні процеси психічні властивості та психічні стани; г свідомість та підсвідомість. Яке з наведених нижче тверджень є правильним а свідомість людини існує поза діяльністю а виявляється в діяльності;...

Украинкский

2014-03-22

273 KB

9 чел.

Семінар 1. ПСИХОЛОГІЯ ЯК НАУКА.

Мета заняття:  розкрити поняття “психологія”, розглянути основні етапи становлення психології як науки, визначити місце психології в системі наук.

План

  1.  Психологія як наука. Предмет та завдання психології.
  2.  Основні напрямки та галузі психології.
  3.  Психіка та психічне відображення.
  4.  Сучасна психологія та її місце в системі наук.

Основні пoняття: Психологія, психіка, психічне відображення, свідомість, структуралізм, функціоналізм, психоаналіз, біхевіоризм, гештальт-псхологія, гуманістична психологія.

   

 І. Дайте відповіді на запитання

1. Що є предметом психології? Які основні групи психічних явищ вона вивчає?

2. Які основні завдання стоять перед сучасною психологією?

3. Назвіть основні принципи наукового вивчення психіки.

4. Чим зумовлена поява психіки у живих істот?

5. Що таке психічне відображення? Як ви розумієте це явище?

6. У чому полягає активний характер психічного відображення?

ІІ. Практичне завдання:

  1.  Скласти конспект
    •  Леонтьев А.Н. Понятие отражения и его значение для психологии //Хрестоматия по психологии. – М.: Просвещение, 1987. – С.18-24.
    •  Ломов Б.Ф. Категория отражения в психологии // Методологические и  теоретические проблемы психологии. – М.: Наука, 1984. – С. 131-189.

2. Заповніть схему «Основні напрямки психології»:

Напрямок

Представники

Предмет психології

Основні теоретичні положення

Методи дослідження

Значення та критика

Структуралізм

Функціоналізм

Біхевіоризм:

Психоаналіз:

Гештальт - психологія

Когнітивна

психологія

Гуманістична психологія

Генетична психологія

3. Написати письмову доповідь про відомого психолога. В доповіді визначити основні біографічні відомості та внесок цього психолога в становлення психології.

Тестові завдання:

1. Предметом психології є:

а) душа людини;

б) характер, темперамент, особливості діяльності людини;

в) психічні процеси, психічні властивості та психічні стани;

г) свідомість та підсвідомість.

2. Назвіть галузь психології (перелічені нижче), що займається однією з таких проблем:

а) більшість людей із задоволенням купує предмети чи речі, які рекламують відомі актори;

б) маючи високу активність, мету в житті, хороших друзів, можна продовжити тривалість власного життя;

в) Тарас Шевченко є унікальною особистістю, яка зробила неоціненний внесок у збагачення скарбниці українського народу;

г) існує думка, що порнографічні фільми, які демонструють насилля, зумовлюють агресивну поведінку чоловічої статі відносно жінок;

д) віра в сили дитини, її приховані можливості творить чудеса: стимулює розвиток здібностей, змінює її ставлення до навчання;

ж)побутує думка, що тварина, яку тримають вдома, уподібнюється своєю поведінкою та рисами до господаря чи господині;

з) віра в одужання становить половину успіху у справі лікування;

к) знищуючи природу – ми знищуємо себе;

л) діти з особливими вадами (сліпі, глухі, німі та інші) є більш чутливими, ніжними та добрими, ніж звичайні здорові діти – це доведено експериментально;

м) побутує думка, що з екстремальних ситуацій живими та неушкодженими виходять люди, на роду яких немає прокляття;

н) спеціальний психолог допомагає М.Джексону вибудувати своє шоу так, щоб його найкраще сприйняла аудиторія. Ще до концерту вивчається сприйняття публікою фігури Джексона, її реакція та темперамент. Відповідно до цього складають репертуар.

порівняльна психологія;

соціальна психологія;

парапсихологія;

психологія споживача;

медична психологія;

геронтопсихологія;

спеціальна психологія;

психологія особистості;

педагогічна психологія;

екологічна психологія;

психологія мистецтва.

3. Назвіть напрямок психології (перелічені нижче), що:

а) вважає предметом психології різні форми поведінки, яке розуміється як сукупність реакцій;

б) досліджує проблеми особистості, її розвитку, активності, самоактуалізації та самовдосконалення;

в) вважає рушійними силами розвитку особистості інстинктивні потяги

г) пояснює динаміку психічних процесів принципом асоціації

  1.  психоаналіз;
  2.  гештальт-психологія;
  3.  біхевіоризм;
  4.  гуманістична психологія;

4. Психіка – це:

а) об’єктивне відображення об’єктивного світу;

б) суб’єктивне відображення об’єктивного світу;

в) об’єктивне відображення суб’єктивного світу;

г) суб’єктивне відображення суб’єктивного світу.

5. Яке з наведених нижче тверджень є правильним?

а) свідомість людини існує поза діяльністю, а виявляється в діяльності;

б) свідомість є тільки результат, а не процес усвідомлення людиною  зовнішнього світу і своїх відношень до нього;

в) свідомість людини є водночас і процес, і результат усвідомлення нею зовнішнього світу і своїх відношень до нього.

г) свідомість притаманна всім ссавцям.

    ЛІТЕРАТУРА

  1.  Гамезо М.В., Домашенко И.А. Атлас по психологии. М.:, 2001 - 276 с.
  2.  Гиппенрейтер Ю.Б. Введение в общую психологию: Курс лекций. – М., 1997. – 334 с.
  3.  Годфруа Ж. Что же такое психология. В 2 т. – Москва, 2004. – Т. 1. Общая психология. – 496 с.
  4.  Загальна психологія / За загальною редакцією С.Д. Максименка. Підручник. - Вінниця: Нова Книга. – 2004. – 704 с.
  5.  Ильясов И. И., ОреховА. Н. О теории и практике в психологии // Вопросы психологии. –1989. – № 4. – С. 135-141.
  6.  Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. –  СПб, 2006. –
  7.  Основи психології / За ред. О.В. Киричука, В.А. Роменця. – 3 вид. – К.: Либидь, 1997 – 632 с.
  8.  Петровский А.В., Ярошевский М.Г. Психология: - М., 2008. – 501 с.
  9.  Немов Р.С. Психология: В 3 кн. – М.: Вандос, 1995. – Кн. 1 – 576 с. Кн. 2 – 496 с.

Семінар 2. МЕТОДИ   ПСИХОЛОГІЧНИХ  ДОСЛІДЖЕНЬ. 

Мета:  розкрити поняття “методологія”, “метод”,  розглянути основні методи психологічних досліджень.

План

  1.  Методологія, методика, метод.
  2.  Основні методи психологічного дослідження:

2.1 Бесіда

2.2 Спостереження

2.3 Експеримент

2.4 Анкетування

2.5 Тести

2.6 Вивчення продуктів діяльності

3. Основні етапи психологічного дослідження.

Основні поняття: методологія, метод, методика, бесіда, спостереження, експеримент лабораторний, експеримент природній, експеримент формувальний, аналіз продуктів діяльності.

 І. Дайте відповіді на запитання

1. Що таке метод наукового дослідження?

4. Назвіть вимоги до застосування методу спостереження.

5. У чому полягає сутність методу експерименту?

6. У чому полягає сутність методу тестів?

7. У чому полягає сутність методу соціометрії?

8. Що для з’ясування психічних явищ дає кількісний аналіз результатів дослідження?

ІІ. Практичне завдання:

Експериментально дослідити характеристики особистості з використанням різних експериментальних методів (наприклад, методів бесіди та тестів). Результати надати у вигляді письмового звіту, який повинен включати: 1) загальну інформацію про досліджуємого (вік, стать  тощо); 2) перелік методів, які були використані, назва методики, джерело, бланки відповідей; 3) розгорнутий аналіз результатів.

 Тестові завдання:

1. Метод експерименту належить до:

а) організаційних;

б) інтерпретаційних;

в) емпіричних;

г) методів обробки даних.

2. Психологи застосовують чимало різноманітних методів. Який з методів відповідає кожному типу дослідження?

а) вивчення продуктів діяльності  1. Завдання для учнів дібрані спеціально з метою виявлення рівня кмітливості та вміння логічно мислити.

б) експеримент                             2. Деякі перехожі відмовилися відповісти на запитання інтервюера про їхнє ставлення до корупції

в) тест                                            3. Полотна художника чимало розповіли про нього як про особистість.

г) проективний тест                           4. Було цікаво спостерігати за грою дітей, в якій вони демонстрували різну соціальну поведінку.

д) інтерв’ю                                5. Навіть у звичайнісіньких чорнильних плямах дехто зі студентів зумів побачити цілі поетичні картини.

ж) природне спостереження             6. Він лежав на вулиці безпомічний і, здавалося, без будь-яких ознак життя. Перехожі проходили повз нього байдуже, іноді кидаючи репліки: ”Ось так зранку вже нализався”, “А ще молодий”... Врешті старенька бабуся підійшла і сказала: “А, може, йому погано, викличте швидку”. Ми розраховували саме на таких людей?

3. Етичність дослідження полягає в тому, щоб до його початку кожного учасника проінформувати про:

а) процедуру дослідження;

б) ризик, з яким пов’язане дослідження;

в) право учасника припинити участь в експерименті при бажанні;

г) усе перелічене вище.

 4. Метод психології, що досліджує психічну діяльність за допомогою реєстрації актів поведінки, яке, згідно з гіпотезою дослідження, виявляє психічні процеси-це:

а) спостереження;      

б) лабораторний експеримент

в)тестування;

г) самоспостереження.

5. Метод психології, що характеризується активним втручанням в ситуацію з боку дослідника, який здійснює Планомірне маніпулювання однією чи декількома перемінними та реєстрацію відповідних змін в поведінці об’єкта – це:

а) тестування;    в) аналіз продуктів діяльності;

б) соціометрія;   г) експеримент.

ЛІТЕРАТУРА

  1.  Гамезо М.В., Домашенко И.А. Атлас по психологии. М.:, 2001 - 276 с.
  2.  Загальна психологія / За загальною редакцією С.Д. Максименка. Підручник. - Вінниця: Нова Книга. – 2004. – 704 с.
  3.  Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. –  СПб, 2006. –
  4.  Основи психології / За ред. О.В. Киричука, В.А. Роменця. – 3 вид. – К.: Либидь, 1997 – 632 с.
  5.  Петровский А.В., Ярошевский М.Г. Психология: - М., 2008. – 501 с.
  6.  Немов Р.С. Психология: В 3 кн. – М.: Вандос, 1995. – Кн. 1 – 576 с. Кн. 2 – 496 с.
  7.  Райгородский Д.Я. Практическая психодіагностика. – М.,1995. – 672 с.


Семінар 3. ОСОБИСТІСТЬ ТА ДІЯЛЬНІСТЬ.

Мета: визначити поняття «індивід», «особистість», «спрямованість особистості», а також розглянути структуру особистості, розкрити поняття “діяльність”, ознайомити  студентів зі структурою діяльності,  розглянути основні види діяльності.

План

  1.  Поняття про особистість у психологічній науці. Теорії особистості.
  2.  Структура особистості. Спрямованість особистості.
  3.  Становлення особистості. Роль діяльності в становленні особистості
  4.  Поняття про діяльність. Структура діяльності.
  5.  Характеристика основних видів діяльності (гра, навчання, праця).
  6.  Спілкування та мова

Основні поняття: індивід, індивідуальність, особистість, спрямованість особистості, мотив, діяльність, дії, потреби, інтереси, цілі діяльності, мотиви діяльності, гра, праця, навчання, мотив, мета, інтеріорізація, екстеріоризація, ведуча діяльність, мова, спілкування.

І. Дайте відповіді на запитання

  1.  Назвіть основні ознаки особистості.
  2.  У чому виявляється суспільна сутність особистості?
  3.  Що в особистості зумовлене її біологічною природою?
  4.  Як співвідносяться поняття “особистість” та “індивідуальність”?
  5.  Охарактеризуйте структуру особистості.
  6.  Що є фундаментальним рушієм людської активності? Чим зумовлена активність біологічних індивідів?
  7.  У чому полягає докорінна відмінність поведінки тварин від діяльності людини?
  8.  Якими є основні компоненти діяльності?
  9.  Якою є послідовність етапів формування навички?
  10.  Якими є характерні ознаки гри як різновиду діяльності?
  11.  Якими є характерні ознаки навчання як різновиду діяльності?
  12.  Якими є характерні ознаки праці як різновиду діяльності?

ІІ. Практичне завдання

Скласти таблицю вікового розвитку особистості:

Вік, період

Провідна діяльність

Соціальна ситуація

Розвитку

Головні

новоутворення віку

Психолого–педагогічні рекомендації

Пренатальний

(від зачаття до народження)…

ІІІ. Теми рефератів

  1.  Вікова періодизація розвитку особистості.
  2.  Гра як провідна діяльність в дитячому віці.
  3.  Міжособистісні конфлікти та шляхи їх вирішення.
  4.  Виховання особистості в умовах сьогодення
  5.  Теорії особистості: порівняльний аналіз.
  6.  Спілкування та розвиток особистості. Стилі спілкування
  7.  Особливості розвитку особистості в умовах розповсюдження у суспільстві засобів масової інформації.

Тестові завдання:

1. Доберіть до кожного з термінів певне визначення:

а) індивід   1. Унікальна особистість з її неповторним духовним світом.

б) людина     2. Свідома людина з певним генетичним кодом, творча та активна, не діє всупереч інтересам інших людей.

в) особистість  3.  Досконала система, унікальний індивід.

г) індивідуальність   4. Окрема істота, самостійно існуючий живий організм.

2. У вітчизняній психології особистість – це:

а) людина як одинична природна істота, представник виду, продукт філогенетичного та онтогенетичного розвитку;

б) людина, що характеризуються своїми відмінностями від інших людей, індивідуальною та особистісною неповторністю;

в) людина, що розвивається в суспільстві, в системі суспільних відносин, залучається до спілкування з іншими людьми за допомогою мови;

г) біологічна істота, що належить до класу ссавців, для яких характерним є прямоходіння, високорозвинений мозок та особлива побудова тіла.

3. Розвиток особистості – це:

а) становлення людини як соціальної істоти, яке відбувається у процесі життєдіяльності;

б) цілеспрямований процес формування в індивіда заданих якостей;

в) кількісні та якісні зміни в організмі, які відбуваються в часі під впливом різних факторів;

г) процес цілеспрямованого формування людської особистості в умовах її навчання, виховання й освіти.

4.Формування особистості – це:

а) цілеспрямований процес формування у вихованців необхідних якостей і переконань;

б) становлення людини як соціальної істоти, яке відбувається у процесі розвитку, виховання і навчання;

в) кількісні зміни в організмі;

г) кількісні та якісні зміни в організмі, які відбуваються в процесі всього життя людини як соціальної істоти.

5. У вітчизняній психології діяльність – це:

а) динамічна система взаємодії суб’єкта з об’єктивним світом;

б) активна взаємодія живої істоти з оточуючою дійсністю;

в) процес досягнення мети;

г) специфічна активність людини, що регулюється свідомістю та породжується потребами.

6. Які особливості характеризують людину як особистість:

а) сумлінність, наполегливість, правдивість, інтереси;

б) працьовитість, низька адаптація до темряви, пластичність, акуратність;

в) реактивність, чуйність, упертість, висока сенсорна чутливість;

г) відповідальність, емоційність, ідеали.

ЛІТЕРАТУРА

  1.  Гамезо М.В., Домашенко И.А. Атлас по психологии. М.:, 2001 - 276 с.
  2.  Гиппенрейтер Ю.Б. Введение в общую психологию: Курс лекций. – М., 1997. – 334 с.
  3.  Загальна психологія / За загальною редакцією С.Д. Максименка. Підручник. - Вінниця: Нова Книга. – 2004. – 704 с.
  4.  Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. –  СПб, 2006. –
  5.  Основи психології / За ред. О.В. Киричука, В.А. Роменця. – 3 вид. – К.: Либидь, 1997 – 632 с.
  6.  Петровский А.В., Ярошевский М.Г. Психология: - М., 2008. – 501 с.
  7.  Немов Р.С. Психология: В 3 кн. – М.: Вандос, 1995. – Кн. 1 – 576 с.


ТЕМА 4: ВІДЧУТТЯ ТА СПРИЙМАННЯ (Самостійно).

Мета: розглянути пізнавальні процеси особистості, визначити особливості процесів відчуття та сприймання.

    План

  1.  Відчуття та сприймання як основа пізнавальної діяльності.
  2.  Сутність та  властивості, класифікація відчуттів.
  3.  Чутливість та її пороги .
  4.  Характеристика сприймання, індивідуальні властивості сприймання.

 

Основні поняття: чуттєве пізнання, відчуття, аналізатор, екстерорецептори, інтеророцептори, пропріорецептори, чутливість, порог чутливості, адаптація, сенсибілізація, синестезія, адаптація,  відчуття, сприймання, апперцепція.

І. Дайте відповіді на запитання

  1.  В чому полягає єдність та відмінність між відчуттям та сприйманням?
  2.  Які визначають загальні закони сприймання?
  3.  У чому проявляється активний характер відчуттів і сприймання у взаємодії людини із середовищем?
  4.  Що таке адаптація відчуттів і який її механізм?
  5.  Які чинники визначають суб’єктивні умови сприймання?

ІІ. Практичне завдання

Скласти опорний конспект на тему «Відчуття та сприймання»

ІІІ. Теми рефератів

  1.  Розвиток сенсорної культури особливості.
  2.  Проблема моделювання процесів сприймання.
  3.  Природа наших відчуттів.

Тестові завдання:

1.Відчуття виникають при:

а) відсутності безпосереднього впливу стимулів;

б) безпосередньому впливі фізичних стимулів;

в) частковому впливі стимулів на органи чуття.

2.Які якості відчуттів охарактеризовані в наступних епізодах:      

а) десятирічний хлопчик Лін з китайської провінції Цзян-Су вміє читати, незважаючи на те, що від народження сліпий. Для читання він використовує пальці рук, ніс, вуха, навіть зуби. Варто Лін Ші Хуа притулитися до книги будь-якою частиною тіла, як він починає розрізняти ієрогліфи. Цю неймовірну здатність він виявив у п’ять років. Випадково наблизивши клаптик газети до обличчя, відчув, що “бачить” текст;

б) Василь Маєр із Закарпаття не потребує ізоляційних інструментів, щоб полагодити будь-якій прилад. Без шкоди для власного здоров’я він може взяти в руки оголений дріт під напругою. Про те, що струм не вимкнено, йому нагадують хіба що “мурашки”, які пробіжать по тілу;

в) ми не відчуваємо запах нашого дихання, перстень, який носимо на руці та ін.;

г) “соковитий оксамитовий голос зачарував серця тих, хто її слухав”, - говорили про Соломію Крушельницьку;

д) чому на різному фоні абсолютно ідентичні чорні квадрати виглядають по-різному (що світліша основа, то чорніший квадрат)?

ж) “він відвів очі, але ще кілька митей її прекрасний образ стояв перед його очима”...

3. У якому рядку названі лише властивості сприймання:

а) цілісність, константність, предметність, адаптація;

б) предметність, осмисленість, константність, цілісність;

в) сенсибілізація, цілісність, предметність;

г) константність, адаптація, осмисленість, предметність.

4. Максимальне значення інтенсивності подразника, яка викликає адекватне відчуття, це:

а) поріг чутливості;

б) абсолютний верхній поріг чутливості;

в) абсолютний нижній поріг чутливості;

г) поріг розрізнення.

5. Підвищення  чутливості при взаємодії відчуттів називається:

а) сенсибілізація;

б) синестезія;

в) адаптація;

г) сенсорна депривація.

ЛІТЕРАТУРА

  1.  Гамезо М.В., Домашенко И.А. Атлас по психологии. М.:, 2001 - 276 с.
  2.  Гиппенрейтер Ю.Б. Введение в общую психологию: Курс лекций. – М., 1997. – 334 с.
  3.  Загальна психологія / За загальною редакцією С.Д. Максименка. Підручник. - Вінниця: Нова Книга. – 2004. – 704 с.
  4.  Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. –  СПб, 2006. –
  5.  Основи психології / За ред. О.В. Киричука, В.А. Роменця. – 3 вид. – К.: Либидь, 1997 – 632 с.
  6.  Петровский А.В., Ярошевский М.Г. Психология: - М., 2008. – 501 с.
  7.  Немов Р.С. Психология: В 3 кн. – М.: Вандос, 1995. – Кн. 1 – 576 с.


Семінар 5. УВАГА. ПАМ’ЯТЬ.

Мета: розглянути пізнавальні процеси особистості, визначити особливості процесів уваги та пам’яті.

    План

  1.  Увага як вибіркова направленість та зосередженість психічної діяльності.
  2.  Визначення, види та основні властивості уваги.
  3.  Види пам’яті та їх характеристика.
  4.  Процеси пам'яті. Індивідуальні особливості та типи пам'яті.

Основні поняття: Увага, стійкість, концентрація, розподіл, об'єм, переключення, пам'ять, амнезія, забування, запам'ятання, узнавання, пригадування, мнемічні

І. Дайте відповіді на запитання

  1.  Яка роль та місто уваги у психічної діяльності людини?
  2.  Чим може бути обумовлена неуважність школяра на уроці?
  3.  Які види уваги ви знаєте?
  4.  Які форми проявлення уваги?
  5.  Яка роль пам’яті в психічному житті людини?
  6.  Які найважливіші особливості пам'яті?
  7.  Які  процеси пам'яті виділяють?

ІІ. Практичне завдання

Дослідити особливості уваги/ пам’яті з використанням спеціальних методик (наприклад, коректурна проба)  

ІІІ. Теми для рефератів

  1.  Природа уваги та її роль в учбової та трудової діяльності
  2.  Вікові особливості уваги у школярів.
  3.  Методи та прийоми підвищення ефективності пам’яті.  

Тестові завдання:

1. Післядовільна увага:

а) не вимагає вольових зусиль, ґрунтується на орієнтувальному рефлексі чи домінанті;

б) вимагає вольових зусиль;

в) не вимагає вольових зусиль, ґрунтується на домінанті, яка виникла в процесі певної діяльності, викликала у нас великий інтерес.

2. Найефективнішою для навчального процесу є:

а) мимовільна увага;

б) довільна увага;

в) післядовільна увага.

3. Концентрація уваги – це:

а) можливість утримати у сфері уваги водночас кілька об’єктів;

б) зосередження уваги на об’єкті;

в) ступінь зосередження уваги на об’єкті.

4. Один чоловік скаржився: “Раніше я пам’ятав усі номери телефонів знайомих. Зараз – ні”. Як, на вашу думку, ця його неспроможність пов’язана з процесом: 

а) кодування (запам’ятовування);

б) відтворення;

в) збереження;

г) впізнавання.

5. Найбільш продуктивним є запам’ятовування:         

а) механічне;

б) смислове або логічне;

в) обидва.

6.Пригадування – це:

а) відтворення, яке вимагає напруження нервових сил, вольових зусиль;

б) відтворення при повторному сприйманні об’єкта;

в) цільовий аналіз інформації.

7.”Знайомий стрибнув на підніжку трамвая і гукнув мені свій номер телефону. Я намагався скомбінувати цифри у значущу модель, та вони “розтанули” у закутках мозку через лічені секунди. Цифри залишаються в мозку протягом 15-25 секунду:

а) сенсорній пам’яті;

б) семантичній пам’яті;

в) короткочасній пам’яті;

г) довготривалій пам’яті.

ЛІТЕРАТУРА

  1.  Гамезо М.В., Домашенко И.А. Атлас по психологии. М.:, 2001 - 276 с.
  2.  Гиппенрейтер Ю.Б. Введение в общую психологию: Курс лекций. – М., 1997. – 334 с.
  3.  Загальна психологія / За загальною редакцією С.Д. Максименка. Підручник. - Вінниця: Нова Книга. – 2004. – 704 с.
  4.  Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. –  СПб, 2006. –
  5.  Основи психології / За ред. О.В. Киричука, В.А. Роменця. – 3 вид. – К.: Либидь, 1997 – 632 с.
  6.  Петровский А.В., Ярошевский М.Г. Психология: - М., 2008. – 501 с.
  7.  Немов Р.С. Психология: В 3 кн. – М.: Вандос, 1995. – Кн. 1 – 576 с.


Семінар 6. МИСЛЕННЯ. УЯВА.

Мета: розглянути пізнавальні процеси особистості, визначити особливості процесів мислення та уяви.

    План

  1.  Сутність мислення як вищої форми пізнавальної діяльності людини. Логічні форми мислення
  2.  Мислинєві діі та операці.
  3.  Види мислення
  4.  Уява, види уяви. Прийоми уяви.

 Основні поняття: Мислення, абстракція, аналіз, синтез, інтелект, поняття, розум, уява, аглютинація, творчість,  інсайт, евристика, гіперболізація,  типізація.

І. Дайте відповіді на запитання

  1.  У чому є прояв різниця між мислення людини від мисленням тварин?
  2.  Назвіть специфічні особливості мислення як вищої форми пізнавальної діяльності
  3.  Розкрійте різницю мислення від чуттєвого пізнання?
  4.  Порівняйте уяву з іншими пізнавальними процесами
  5.  Який вид уяви  переважає в діяльності письменника та художника?

ІІ. Теми для рефератів

  1.  Інтелектуальний розвиток особистості.
  2.  Дослідження змістових структур мислення
  3.  Психологія творчого мислення

Тестові завдання:

1.Абстрагування – це:

а) поділ у думках складного об'єкта на окремі частини;

б) миттєве усвідомлення розв’язання проблеми;

в) уявне відокремлення істотних властивостей предмета від несуттєвих ознак.

2.Порівняння – це:

а) розумова операція, яка полягає у визначенні подібності та відмінності між об’єктами;

б) форма мислення, яка відображає зв’язки між предметами та явищами, заперечення чи ствердження чогось;

в) розумова операція, яка дає змогу переходити від частини до цілого у процесі мислення.

3.Висновок – це:

а) форма мислення, що відображає зв’язки між предметами;

б) форма мислення, при якій на основі кількох суджень роблять нове;

в) процес мислення, визначення подібності та відмінності між предметами.

4.Самостійність мислення – це:

а) об’єктивна оцінка себе та інших;

б) вміння знаходити шляхи розв’язання проблеми;

в) вміння використовувати суспільний досвід, незалежність власних суджень

5.Визначте, у якому віці домінує той чи інший вид мислення:

а) абстрактне                                        1. у ранньому віці;

б) наочно-образне                                2. у зрілому віці;

в) наочно-дійове                                   3. у молодшому шкільному віці.

6.Уява як своєрідна форма відображення дійсності ґрунтується на:

а) матеріалі сприймання;

б) уявленнях;

в) безпосередній дії подразників.

7.Уява – це:

а) створення в корі головного мозку нових образів на основі набутого досвіду;

б) пригадування образів раніше сприйнятих предметів і явищ;

в) створення нових образів шляхом виокремлення тих чи інших рис предмета.

8. Досвід в процесі уяви:

а) не відіграє ролі;

б) відіграє незначну роль;

в) відіграє велику роль.

ЛІТЕРАТУРА

  1.  Гамезо М.В., Домашенко И.А. Атлас по психологии. М.:, 2001 - 276 с.
  2.  Гиппенрейтер Ю.Б. Введение в общую психологию: Курс лекций. – М., 1997. – 334 с.
  3.  Загальна психологія / За загальною редакцією С.Д. Максименка. Підручник. - Вінниця: Нова Книга. – 2004. – 704 с.
  4.  Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. –  СПб, 2006. –
  5.  Основи психології / За ред. О.В. Киричука, В.А. Роменця. – 3 вид. – К.: Либидь, 1997 – 632 с.
  6.  Петровский А.В., Ярошевский М.Г. Психология: - М., 2008. – 501 с.
  7.  Немов Р.С. Психология: В 3 кн. – М.: Вандос, 1995. – Кн. 1 – 576 с.


Семінар 7.  
ЕМОЦІЙНО-ВОЛЬОВА СФЕРА ОСОБИСТОСТІ.   

Мета: визначити емоційно-вольові характеристики  особистості та їх психологічні особливості, ознайомитися з основами саморегуляції.

План

  1.  Поняття про емоції та почуття. Фізіологічні основи емоцій та почуттів.
  2.  Форми переживання емоцій та почуттів.
  3.  Основні методи саморегуляції.
  4.  Воля, теорії волі.
  5.  Аналіз складної вольової діяльності.
  6.  Слабка воля: причини, шляхи подолання.

Ключові поняття: емоції, почуття, стенічні та астенічні почуття, чуттєвий тон, настрій, афект, пристрасть, стрес, фрустрація, воля, довільна дія, безвілля, абулія.

 І. Дайте відповіді на запитання:

  1.  В чому полягає відмінність між емоціями та почуттями?
  2.  Чи можна «формувати» почуття людини?
  3.  В чому проявляються основні функції волі?
  4.  Чи є будь-яка свідома дія вольовою?
  5.  Що таке сила волі і чим вона зумовлюється?

ІІ. Теми рефератів

  1.  Стреси в житті людини: причини виникнення і шляхи подолання.
  2.  Фази стресу.
  3.  Фізіологічні механізму афекту.
  4.  Техніка візуалізації.
  5.  Релаксація як один з методів саморегуляції.

Тестові завдання:

1. Які емоційні стани охарактеризовані у наступних прикладах:

а) настрій 1. Чоловік  приревнував свою дружину   і завдав їй тяжких тілесних ушкоджень;

б) пристрасть 2.  “Лікар   щойно   повідомив   страшну  новину,  і вона  ще переживала перший пароксизм свого горя”(К.Дойл);  

в) агресивність      3. Він  весело  наспівував  пісню,  на душі було легко і сонячно. І все навколо здавалося таким прекрасним;   

г) стрес      4. Понад усе він любив оковиту. Через неї втратив роботу, друзів, сімю;

д) афект    5.Прийшовши з роботи стомленою,  роз-дратованою, вона безпідставно накинулася на домашніх.

2. . У якому рядку названо тільки почуття?

а) Гнів, страх, радість, почуття власної гідності.

б) Любов, незадоволення, спрага, туга.

в) Совість, ненавість, біль, презирство.

г) Сором, симпатія, бажання, кохання.

д) Закоханість, щастя, спрага, журба, симпатія.

3. У якому з наведених рядків названі лише інтелектуальні почуття?

а) Любов до знань, почуття нового, гумор.

б) Здивування, сумнів, упевненість.

в) Допитливість, любов до прекрасного, сумнів.

г) Любов до знань, нудьга, радість пізнання.

д) Почуття сумніву і упевненості, почуття потворного.

4. Вольові дії – це:

а) свідомі, довільні дії;

б) перехід від рішень до їх виконання;

в) дії, скеровані на досягнення свідомо поставлених цілей і зв’язані з

доланням труднощів;

г) імпульсивні дії, зв’язані з доланням труднощів;

д) прийняття правильних рішень, визначення плану їх виконання.

 5. Абулія –це:

а) хворобливо слабка воля;

б) наявність сильної волі;

в) нездатність контролювати власні дії;

г) розгубленість людини в екстремальних обставинах.

ЛІТЕРАТУРА

  1.  Гамезо М.В., Домашенко И.А. Атлас по психологии. М.:, 2001 - 276 с.
  2.  Гиппенрейтер Ю.Б. Введение в общую психологию: Курс лекций. – М., 1997. – 334 с.
  3.  Загальна психологія / За загальною редакцією С.Д. Максименка. Підручник. - Вінниця: Нова Книга. – 2004. – 704 с.
  4.  Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. –  СПб, 2006. –
  5.  Основи психології / За ред. О.В. Киричука, В.А. Роменця. – 3 вид. – К.: Либидь, 1997 – 632 с.
  6.  Петровский А.В., Ярошевский М.Г. Психология: - М., 2008. – 501 с.
  7.  Немов Р.С. Психология: В 3 кн. – М.: Вандос, 1995. – Кн. 1 – 576 с.


Семінар 8. Індивідуально-типологічні особливості особистості.

Мета: розглянути пізнавальні процеси особистості, визначити особливості процесів мислення та уяви.

    План

  1.  Теорії темпераменту. Типи темпераменту та їхня характеристика.
  2.  Загальне поняття про характер та його природу
  3.  Структура характеру. Формування характеру.
  4.  Задатки та здібності. Структура здібностей.

Основні поняття: Темперамент, тип вищої нервової діяльності, меланхолійний, сангвіничний, холеричний, флегматичний, характер, акцентуація характеру, екстраверт, інтроверт, амбоверт, задатки, здібності, талант, геніальність.

 І. Дайте відповіді на запитання:

  1.  У яких особливостях особистості є прояв динамічних характеристик, таких як швидкість, інтенсивність реакцій, легкість?
  2.  Можемо лі ми зробити висновок про темперамент людини по одноразовим проявам?
  3.  Яка залежність є між темпераментом та характером людини?
  4.  Які індивідуально-своєрідні психологічні властивості людини можна назвати властивостями або рисами характеру?
  5.  Чім можна пояснити той факт, що у критичні моменти характер людини проявляється найбільш виразно?
  6.  Чи можна  фактичний успіх у діяльності назвати здібностями?
  7.  Яка є залежність між здібностями, вміннями та знаннями?
  8.  Здібності дитини проявляються та розвиваються в навчальній діяльності. Як слід організувати роботу з дітьми у яких є здібності до предмету?

 

ІІ. Теми  рефератів

  1.  Темперамент та стиль діяльності.
  2.  Темперамент та особливості розумової діяльності.
  3.  Характер та темперамент.
  4.  Прояв характеру у діяльності.
  5.  Взаємозв'язок темпераменту, характеру та здібностей.
  6.  Професійні здібності та їхній розвиток.
  7.  Діагностика і прогнозування здатності до навчання.

Тестові завдання:

1. По наведеним нижче ознакам, визначте, про який тип вищої нервової діяльності йдеться і якому типу темпераменту відповідає кожний з описаних типів?

а) сильний процес збудження, проте гальмування по силі відстає від нього;

б) процеси збудження і гальмування однаково сильні, проте зміна нервових процесів відбувається повільно;

в) процеси збудження і гальмування однаково сильні, зміна нервових процесів відбувається жваво;

г) процеси збудження і гальмування слабкі

2. Темперамент - це:

а) невитриманість людини, що по-різному позначаються на психічній діяльності особистості

б) стан нервової системи людини, в якому виявляються індивідуальні її особливості:

в) індивідуальні особливості людини, що виявляються в динаміці психічної діяльності

г) сума різноманітних психічних властивостей людини, які сформувалися в

процесі життя незалежно від особливостей її вищої нервової діяльності

3. Виберіть вірну доповідь. Темперамент і характер особистості являють

собою:

а) єдність: їх не можна розглядати як відокремлені властивості, але вони і не

тотожні

б) незалежні одна від одної властивості

в) по суті тотожні властивості

3.Характер є:

а) вродженим;

б) набутим;

в) формується впродовж життя.

4.Які риси характеру простежуються в кожному з прикладів:

а) самопожертва       1. “Батий – справді розумний хан, у нього знаючі радники, помічники. Він не поспішає, призбирує сили, вичікує”(О.Лупій);

б) наполегливість   2. Російського актора О.Табакова спитали, чи зміг би він сказати студенту у вічі, що грає той погано? Актор відповів: “Я думаю, за це якісь немислимі гроші платити треба, бо ти змушуєш людину страждати і страждаєш сам. Взагалі, це дуже важко – говорити те, що думаєш і бачиш”;

в) витримка  3. “ не варто обманювати інших, слід бути з людьми відвертими. Ви можете обманювати деяких людей весь час. В и можете обманювати усіх людей деякий час. Але ви не можете обманювати усіх людей весь час”, - застерігав А.Лінкольн;

г) цілеспрямованість 4. Перший президент України М.Грушевський повернувся з еміграції на Батьківщину, щоб розділити трагічну долю свого народу. За це він заплатив найдорожчим – власним життям, життям своєї родини і близьких, яких знищили більшовицькі кати;

д) чесність      5. “Я  віддам  свою  кров, свою силу і ніж-ність до краплі, Щоб з пожару ти встала, тополею в небо зросла”(А.Малишко);

ж) правдивість  6. Піду з полком крізь пил і дим, Із лоба піт утерши, Правофланговим рядовим, Заспівувачем першим (А.Малишко);

з) ініціативність     7. Незважаючи на жодні перешкоди, яких було в житті чимало, І.Драч йшов вперед, його девізом було: “Жити. Творити. Світ берегти. Світити людині на цілі світи”.

5. Під задатками розуміють:

а) успадковані здібності людини до якоїсь конкретної діяльності;

б) успадковані анатомо-фізіологічні особливості, що є однією з умов формування здібностей;

в) здобуті в процесі навчання особливості, що характеризують її здатність

до певної діяльності;

г) індивідуальні особливості людини, що виявляються в динаміці психічної

діяльності.

 6. Визначте правильну характеристику здібностей:

а) це властивості людини, що мають виявлятися в діяльності

б)це стійкі властивості людини, що виявляються в діяльності

в) це стійкі властивості людини, що зумовлюють виконання

діяльності;

г) здобуті в процесі навчання особливості, що характеризують її здатність

до певної діяльності.

ЛІТЕРАТУРА

  1.  Гамезо М.В., Домашенко И.А. Атлас по психологии. М.:, 2001 - 276 с.
  2.  Гиппенрейтер Ю.Б. Введение в общую психологию: Курс лекций. – М., 1997. – 334 с.
  3.  Загальна психологія / За загальною редакцією С.Д. Максименка. Підручник. - Вінниця: Нова Книга. – 2004. – 704 с.
  4.  Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. –  СПб, 2006. –
  5.  Основи психології / За ред. О.В. Киричука, В.А. Роменця. – 3 вид. – К.: Либидь, 1997 – 632 с.
  6.  Петровский А.В., Ярошевский М.Г. Психология: - М., 2008. – 501 с.
  7.  Немов Р.С. Психология: В 3 кн. – М.: Вандос, 1995. – Кн. 1 – 576 с.


ЗАДАЧІ З КУРСУ ЗАГАЛЬНОЇ ПСИХОЛОГІЇ [ 1].

Розв’язати психологічну задачу (теоретичне обґрунтування + розв’язання)

Психологічна задача № 1.

Головною проблемою філософського етапу історії психології є проблема душі і тіла, яка висвітлює складні взаємовідносини різнорідних, притаманних людині, явищ. На цьому етапі вона розв’язувалась створенням умоглядних психологічних теорій і тому, можливо, не знайшла задовільного пояснення. Проте науковий етап також не дав бажаних результатів. Хоча вона й отримала тут назву психофізіологічної проблеми, виявити конкретні шляхи переходу від фізіологічного (тіло) до психічного (душа) й досі не вдається.

Запитання: Чому саме ця проблема є головною в історії психології? Чому вона не знаходить розв’язання?

Психологічна задача № 2.

У первісному суспільстві людина була нерозривно пов’язана зі своїм родом, і цей

зв’язок визначав її життя від народження до смерті. За доби феодалізму людське життя залежало від приналежності до того чи іншого класу. За середньовіччя життя людини суворо регламентувалося релігією. І лише доба Відродження відкрила можливості для самореалізації.

Запитання: Що покладено до основи життєвого шляху людини? Чи має життєвий

шлях власну логіку?

Психологічна задача № 3.

Маршрутний лев (родина комах загону сітчастокрилих) , щойно вилупившись з яєчка,

виповзає на мурашину доріжку, що приваблює його запахом мурашиної кислоти. Там він вибирає суху піщану ділянку, на якій викопує ямку й ховається на її дні. Мураха, які біжить цією доріжкою, оббігає ямку, але при цьому неминуче скочує вниз кілька піщинок, що падають на голову мурашиного лева. Мурашиний лев сильним рухом голови викидає струмінь піску саме в той бік, звідки на нього посипались піщинки, і збиває мураху. Та падає прямо у розкриті щелепи мурашиного лева, якому залишається лише задовольнити свою потребу в їжі.

Запитання: Як пояснити таку поведінку? Яку роль у ній відіграє психіка?

Психологічна задача № 4.

Письменник О.Беляєв створив у своїй уяві голову професора Доуеля, наділену здатністю відчувати, мислити, пригадувати, тобто здатністю продукувати психіку. Цей фантастичний образ має під собою реальні підстави, оскільки голову (точніше, мозок) вважають органом психіки, а психіку, відповідно, функцією мозку.

Запитання: Чи могла насправді так функціонувати голова професора Доуеля? Чи буде така голова мислити?

 

Психологічна задача № 5.

Якщо порівнювати між собою максимальні об’єми черепа людиноподібних мавп

черепа первісної людини, то виявиться, що мозок останньої переважає мозок найрозвиненіших видів мавп більш ніж удвічі (600 і 1400 см.куб.). до того ж мозок людини має значно складнішу будову.

Запитання: Які висновки випливають із порівняння? Чи можна величину мозку вважати ознакою людини? 

Психологічна задача № 6.

Послуговуючись психікою, індивід створює образ світу та втілює його в процесі діяльності, змінюючи тим самим життя. Ця обставина відкриває перед психологією два альтернативні шляхи аналізу: з одного боку, змушує розглядати психіку як самодостатню сутність, таку, що породжує і зумовлює діяльність, а з іншого – бачити в ній продукт цієї діяльності, процес, що виникає і функціонує в її межах. Отже, перший шлях пролягає від психіки до діяльності , а другий – від діяльності до психіки.

Запитання:  Який з цих шляхів має перевагу над іншим? Що змінюється від вибору того чи іншого шляху?

Психологічна задача № 7.

У психології праці відомий так званий хоторнський ефект, виявлений під час вивчення

впливу освітлення в цехах електромеханічного заводу м.Хоторна (США) на продуктивність складальних робіт. Після того, як попередні спроби встановити якусь закономірність завершилися невдачею, було обладнано спеціальну кімнату, де працювали п’ять робітниць. Крім освітлення, так варіювалися періодичність праці і відпочинку, тривалість робочого дня і тижня. Оплата праці здійснювалась відповідно до загальної кількості перемикачів, зібраних усіма робітницями. На подив учених, продуктивність весь час зростала, причому незалежно від змін, що вносилися. Подальше вивчення цього явища зумовило появу нової науки – соціальної психології.

Запитання: Який метод застосовувався у цьому випадку? Як можна пояснити

отримані результати?

Психологічна задача № 8

Шкільний психолог розробив анкету, спрямовану на з’ясування ставлення учнів до заходів, які проводились у школі. Вона складалася із 40 запитань і починалася словами „Чи подобається тобі?..”, „Чи хотів би ти?..”, „Чи задоволений ти?..”, „Чи любиш ти?..”. Передбачалися відповіді „так” або „ні”, що їх повинні були вибрати опитувані.

Запитання: Чи правильно складено цю анкету? Яких вимог потрібно було дотримуватись?

Психологічна задача № 9.

Ось думка, на якій ґрунтується один з напрямків психології: “Людина не народжується наділеною історичними досягненнями людства. Досягнення розвитку людських поколінь втілені не в ній, не в природних задатках, а в навколишньому світі – у великих творіннях людської культури. Тільки в результаті процесі привласнення людиною цих досягнень вона набуває справді людських властивостей і здібностей”.

Запитання:  Що це за напрям? Яке місце він посідає в системі психологічного пізнання?

Психологічна задача № 10.

В оповіданні Л.Пантелєєва “Чесне слово” йдеться про хлопчика, який брав участь у військовій грі старших дітей. Його поставили “вартовим”, взявши чесне слово, що він не піде з “поста”. Хлопчик залишився “на варті”, а діти пішли, забувши, напевно, про нього. Минуло доволі часу, почало сутеніти, хлопчикові було страшно, на нього чекали і, мабуть. Хвилювалися батьки. Проте, вірний  слову, він не міг самовільно залишити “пост” і пішов додому лише після того, як передав свої “обов’язки” перехожому – військовому.

Запитання: Як можна пояснити поведінку цього хлопчика? Що має стати вихідним пунктом такого пояснення?

Психологічна задача № 11.

Є давня легенда про майстрів, які підносили каміння до місця майбутнього будівництва. Коли одного запитали, що він робить, він відповів: «Хіба ви не бачите, я тягаю каміння». Другий на те ж запитання відповів: «Я у поті чола заробляю собі на хліб». Третій висловився: «Я будую дім, де житимуть люди».

Запитання:  Як можна пояснити відмінності у відповідях цих будівельників?  Чим зумовлено це явище?

 Психологічна задача № 12.

За гіпотезою, психологічний розвиток у дитячому віці відбувається шляхом закономірної зміни  – спілкування і предметної діяльності. Ці дві системи стосунків (“дитина–дорослий” і “дитина–продукт культури”), що її дитина опановує шляхом сукупності видів діяльності, серед яких один у певній проміжок життя є провідним. У першому випадку такими видами послідовно виступають: безпосередньо емоційне спілкування, рольова гра, інтимно–особистісне спілкування, у другому – предметно–маніпуляцій на діяльність, навчальна діяльність, навчально–професійна діяльність. Психічний розвиток відповідно йде двома лініями, що перехрещуються: лінією опанування суспільних норм і лінією опанування операцією з речами.

Перша веде до формування сфери потреб та мотивів дитини, друга – до пізнавальної сфери. У кожному разі те нове, що з’являється в онтогенезі, є психічним новоутворенням.  Поява і функціонування провідної діяльності є психологічним критерієм виділення фази психічного розвитку; поглиблення суперечностей між видами діяльності, що належать до різних ліній розвитку – періоду; криза меж періодами породжують нову епоху дитинства.

Запитання:  Чому ця гіпотеза побудована на протиставленні спілкування і предметної діяльності? Чи справді таким чином вони співвідносяться між собою протягом онтогенезу?

 Психологічна задача № 13.

 Відомо, що у молодшому шкільному віці спілкування між дітьми часто визначають зовнішні чинники (місце проживання дітей, сусідство за партою тощо). Спілкування у підлітковому віці характеризується значною інтенсивністю і вибірковістю. Це спілкування у межах певної групи, на ґрунті певних інтересів підлітків. У юнацькому віці коло суб’єктів спілкування звужується, спілкування стає довірливим, інтимним.

 Запитання:  Що лежить в основі цієї закономірності? Чим зумовлена зміна змісту спілкування з віком?

 Психологічна задача № 14.

Спостереження показали, що початок формування групи  характеризується невизначеністю, тому “для підтримання розмови” члени групи розповідають один одному цікаві випадки зі свого життя, анекдоти, демонструють ерудицію тощо. Згодом на ґрунті індивідуально–психологічних особливостей виникають два угрупування, одне з яких прагне керувати групою, тоді як друге протистоїть цим способам. Далі групу об’єднує агресія щодо того її члена, який має найвищий офіційний статус. Відбувається “заколот”, у результаті якого встановлюється система міжособистісних стосунків: внесок кожного оцінюється залежно від його ставлення до групових цілей, що активно формуються. Починається друга фаза становлення групи.

Спочатку група згуртована, її зусилля спрямовані на узгодження стосунків, підтримання атмосфери єдності. Проте потім у ній знову утворюються угрупування – вже на підстав відмінностей в орієнтацій на той ступінь близькості, який потрібен для членства в групі. Водночас відбувається процес усвідомлення взаємозалежності членів групи: сприймання члена групи вже не пов’язується з оцінками “гарний” чи “поганий”; згода досягається в результаті дискусії, а не примусу до одностайності.

Запитання:  Чому так сталося? Про що свідчать ці данні? 

 Психологічна задача № 15.

Під час опитування солдатів з’ясувалося їхнє бажання брати участь у бойових діях. Першу групу становили новачки, які служили в підрозділах, що цілком складалися з новобранців. Другу групу складали також новачки, але з підрозділів. Що вже брали участь в бойових діях. Членами третьої групи були фронтовики з досвідом ведення бойових дій. Виявилося, що в першій групі “ готових ” вступити в зону безпосередніх бойових дій було 46%, у другій – 28%, у третій – 15%.

Запитання:  Чому так сталося? Про що свідчать ці дані?

 Психологічна задача № 16.

Молода малоосвічена німкеня, захворівши на лихоманку, у маренні заговорила грецькою, латинською і  давноєврейською мовами. З’ясувалася, що дівчина жила у пастора, який часто читав книги вголос. Проте одужавши, вона навіть не підозрювала, які багатства зберігає її пам'ять. Аналогічний випадок стався з камердинером іспанського посла в Парижі, який у маренні виголошував дипломатичні промови.  

Запитання: Про що свідчать подібні  факти? Що вони дають для розуміння природи і механізмів пам'яті?

Психологічна задача № 17.

Хворі з пошкодженням потилично-тім’яних  відділів лівої півкулі головного мозку не можуть побудувати конструкцію з кубиків за зразком, хоча розуміють загальний принцип побудови і мають відповідний намір. По–іншому поводять себе хворі з пошкодженнями лобових часток мозку. Їм неважко знайти необхідні просторові відносини, але вони не можуть спланувати сам процес побудови. Ці хворі не роздумують над умовами задачі і не виявляють ставлення до власних помилок.

Запитання: Як ці дані характеризують мислення? Соціальним чи природним явищем воно  є?

 

Психологічна задача № 18.

 Відомий винахідник П.М.Яблочков тривалий час працював над створенням механізму, що зближував вуглинки у вольтовій дузі (в міру загорання вуглинки розсувались і дуга галса). Розв’язок (вуглинки просто слід розмістити паралельно) було знайдено випадково: машинально граючи олівцями, дослідник поклав їх паралельно. Подібний випадок мав місце і з конструктором крокуючого ескалатора:  він кинув погляд на людину, що несла валізу, і відразу знайшов принцип побудови пристрою, що регулює „кроки” цієї машини.

 Як пояснити ці випадки? На яку закономірність творчого мислення вони вказують?

 

Психологічна задача № 19.

 Підраховано, що із 108 ідей письменника-фантаста Ж.Верна помилковими або нездійсненними  виявилися лише 10. З 50 ідей О. Бєляєва – лише 3. Фантаст і біохімік А.Азімов ще в 1950 р. в романі «Я - робот» передбачав появу робототехніки. Проте є й письменники, фантастичні образи яких не знаходять втілення.

Запитання: Про що свідчать ці дані? Як вони характеризують уяву?

Психологічна задача № 20.

За законом (ефектом) Рібо, перша стадія розвитку уяви починається у віці трьох років і охоплює дошкільний, підлітковий вік і юність. У цей час уява не залежить від мислення, але у зв’язку з розвитком останнього між ними складаються антагоністичні відносини. Наступна стадія відзначається послабленням ролі уяви і посилення здатності міркувати. На третій стадії уява підкоряється мисленню, тому в більшості людей вона занепадає і лише у деяких піднімається над мисленням, стаючи справді творчою силою.

 Запитання:  Чи витримав цей закон перевірку в часі? Чи відповідає він даним сучасної психології уяви?

Психологічна задача № 21.

На тривалі впливи несприятливих чинників організм людини або тварини відповідає

закономірною реакцією. На першій її стадії мобілізуються захисні сили організму, які протидіють цьому чинникові. На другій – сили, які впливають і протидіють. Нібито врівноважуються, організм поступово адаптується до шкідливих умов. Якщо ж дія несприятливого чинника не припиняється, настає стадія виснаження, яке спричиняє негативні і незворотні зміни в організмі.

 Запитання:  Що це за реакція? Чому в неї такий перебіг?

Психологічна задача № 22.

Закоханий юнак пише дівчині: “Не можу зрозуміти, що зі мною діється…Звітуюся у своїх почуттях, борюся з ними, піддаюся їм і знову борюсь. З одного боку, боюся втратити розум і тому прагну позбутися їх, з іншого боку – боюся знову впасти в той сонливий стан, в якому перебував до цієї неповторної весни”.

 Запитання:  Яке явище ілюструє цей лист? Яка його природа

Психологічна задача № 23.

 Російський космонавт Валентин Лебедєв та Анатолій Береговий провели разом на орбіті 212 діб. Ось їхні характеристики: Валентин – людина дуже організована, вольова, цільна, методично впорядкована. Дуже емоційний, але твердо володіє собою. Анатолій – більш імпульсивний, відкритий, захоплюється ідеями, фонтан пропозицій та ініціатив. Небагатослівна стриманість  Валентина слугує стрижнем і опорою запальності Анатолія.

Один мудро скаже два коротких слова, інший – десять гарячих, потім обміняються поглядами – задоволені один одним. Вони успішно виконали програму польотом, причому,   як вважають фахівці, також завдяки сумісності характерів.

Запитання: Про які властивості темпераменту цих космонавтів йдеться? На чому ґрунтується сумісність їхніх темпераментів?

 

Психологічна задача № 24.

У результаті психологічного вивчення 31 дитини віком до одного року було сформульовано 882 передбачення стосовно динамічних особливостей поведінки цих дітей у майбутньому. Повторне дослідження, здійснене через кілька років, показало, що правильним виявилось 46% прогнозів, 20% були приблизно правильними, 34% не відповідали реальній поведінці дітей.

Запитання: Про що свідчать ці результати? Які висновки випливають з них?

Психологічна задача № 25.

Психолог, якому вдалося врятуватися з гітлерівських таборів смерті, засвідчував,

що найстійкішими серед в’язнів були ті, хто до цього жив інтенсивним внутрішнім життям, нехтував матеріальним благом – професійні революціонери, священики, люди високої культури. Другу, менш стійку групу, складали люди, що колись обіймали високі посади, керували іншими.

 Запитання: Про що свідчить це спостереження? Як пояснити відмінності в поведінці цих груп людей?

Психологічна задача № 26.

 Чеський священик Д.Криан, який брав участь у поході Карла ХІІ на Росію, залишив спогади про Полтавську битву (1709). Аналізуючи розстановку сил, він відзначає кількісну перевагу російських військ, несприятливості позиції шведів, опір місцевого населення, ненадійність союзників, відсутність продовольства, поранення короля. Проте причиною поразки шведських військ вважає волю Бога: “Бог дав Карлові можливість пройти через випробування поразкою, щоб навчити його цінувати життя”. Подібну оцінку, але дещо по–іншому, висловив у наказі по війську Петро І: “Перемогу дав Бог завдяки героїзму наших воїнів”.

 Запитання: Про що свідчить подібне пояснення подій? Яке уявлення про волю за цим приховане?

Психологічна задача № 27.

Дев’ятикласник Володимир Д. легко сприймає навчальний матеріал, вчиться на “відмінно”. Оточуючі з дитинства захоплювалися ним. Називаючи його “Архімедом”. У школі, особливо у старших класах, у нього з’являлося прагнення “здивувати” однокласників і вчителів свою ерудицією – багато читаючи, він завжди намагався відшукати щось сенсаційне, нікому не відоме. Володимир справді має широкі, але неглибокі і погано систематизовані знання.

Запитання: У якому напрямку розвиваються здібності цього учня? Що йому можна порадити?

Приклад розв’язування задачі:

Учням було запропоновано завчати два оповідання, рівні за обсягом та ступенем складності. Перше зачитувалося після попередження, що перевірка відбудеться наступного дня, друге слід було запам’ятати надовго. Однак в обох випадках ефективність запам’ятовування перевірили через два тижні.

Запитання: Яке оповідання учні запам’ятають краще? Чому?

Очевидно, йдеться про такий процес пам’яті, як запам’ятовування, а судячи з інструкцій, які отримали учні, в обох випадках мало місце довільне запам’ятовування, тобто таке, що підпорядковане свідомо поставленій меті [3, 109]. Протее зміст такої мети був різним, що, напевно, і зумовило рівень ефективності запам’ятовування.

Відомо, що довільне запам’ятовування залежить від багатьох чинників: раціональних прийомів запам’ятовування (виокремлення смислових одиниць, знаходження зв’язків між ними, їх систематизація на основі асоціацій); способів повторення (частковий, цілісний, комбінований); характеру мнемічної спрямованості на запам’ятовування. Така спрямованість справляє безпосередній вплив на характер запам’ятовування, його способи, результат [3].

Можна стверджувати, що в умовах задачі йдеться про залежність довільного запам’ятовування від змісту мнемічної спрямованості.

Дослідник психології пам’яті О.О.Смирнов [4] визначає різні типи мнемічної спрямованості: на ту чи іншу повноту запам’ятовування, певну чіткість запам’ятовування, послідовність подачі матеріалу, міцність запам’ятовування, час відтворення. Умовами задачі передбачено відмінності у мнемічній спрямованості на час відтворення: перше оповідання треба було відтворити на наступний після запам’ятовування день, друге – в невизначеному майбутньому. Такі відмінності не могли не спричинити різну продуктивність запам’ятовування.

Спрямованість «завчити оповідання надовго» забезпечила, напевно, тривале зберігання матеріалу в пам’яті, тоді як спрямованість «на наступний день» - нетривале. Тому можна дійти висновку, що перше оповідання учні завчать гірше, ніж друге.

Вплив мнемічної спрямованості на продуктивність запам’ятовування став можливим унаслідок соціогенетичного і онтогенетичного розвитку пам’яті. В ході цього людини оволодіває своєю пам’яттю, вчиться керувати нею, завдяки чому та стає, за термінологією Л.С.Виготського, вищим психічним процесом. Обговорюючи результати досліджень
О.М. Леонтьєва [2], він писав: «Розвиток людської пам’яті в історичному процесі відбувається, головним чином, шляхом опосередкованого запам’ятовування, тобто людина виробляла нові прийоми, за допомогою яких могла підкорити пам'ять своїй меті, контролювати хід запам’ятовування, робити його дедалі більш вольовим, робити його відображенням дедалі специфічніших особливостей людської свідомості» [1, 391-392; 5, 160].

Наслідком такого розвитку стала здатність людини спочатку усвідомлено, а потім ще й у вигляді навички здійснювати контроль за процесом запам’ятовування й зберігання матеріалу в пам’яті шляхом довільної зміну змісту мнемічної спрямованості.

Залежність довільного запам’ятовування від мнемічної спрямованості слід мати на увазі під час організації навчальної діяльності школярів чи студентів, тобто вчитель, викладач повинні формувати таку спрямованість, яка б відповідала цілям навчання. Неприпустимо мотивувати необхідність запам’ятати матеріал формою контролю його засвоєння (оцінкою, контрольною роботою, екзаменом тощо). У цьому разі матеріал зберігатиметься в пам’яті доти, доки він буде потрібним для пред’явлення, після цього почнуть діяти інтенсивні механізми забування.

Література

  1.  Выготский Л.С. собрание сочинения: в 6 т. – М.: Педагогика, 1982. – Т. 2. Проблемы общей психологии.
  2.  Леонтьев А.Н. Избранные психологические труды: в 2 т. - М.: Педагогика, 1983. – Т. 1. – С. 31-64.
  3.  Психологический словарь / под ред. В.В. Давыдова и др.  - М.: Педагогика, 1983. – С. 109-111, 247-249.
  4.  Смирнов А.А. Избранные психологические труды: в 2 т. - М.: Педагогика, 1987. – Т. 2. – 342 с.
  5.  Хрестоматия по общей психологии: Психология памяти / под ред. Ю.Б. Гиппенрейтер, В.Я. Романова. – М.: Издательство Московского университета, 1979. – С. 156-162, 217-225.

ЛІТЕРАТУРА

Основна:

  1.  Гамезо М.В., Домашенко И.А. Атлас по психологии. М.:, 2001 - 276 с.
  2.  Дубравська Д.М.  Основи психологіїї: Навчальний посібник. - Львів: Світ, 2001. -
  3.  Загальна психологія / За загальною редакцією С.Д. Максименка. Підручник. - Вінниця: Нова Книга. – 2004. – 704 с.
  4.  М’ясоїд П.А. Загальна психологія: Навч. посіб.– К.: Вища школа – 439 с.
  5.  Немов Р.С. Психология: В 3 кн. – М.: Вандос, 1995. – Кн. 1 – 576 с. Кн. 2 – 496 с.
  6.  Основи психології / За ред. О.В. Киричука, В.А. Роменця. – 3 вид. – К.: Либидь, 1997 – 632 с.
  7.  Петровский А.В., Ярошевский М.Г. Психология: - М., 2008. – 501 с.
  8.  Психологический словарь / под ред. В.В. Давыдова и др.  - М.: Педагогика, 1983.
  9.  Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. –  СПб, 2006. –
  10.  Цимбалюк І.М. Психологія: Навч.-метод. посіб. для студ. Вузів. - К.: ВД "Професіонал", 2004

Додаткова:

  1.  Абульханова-Славская К.А. Деятельность и психология личности. – М.: Наука, 1980. – 357 с.
  2.  Ведение в психологию / Под ред. Петровского. – М.: Akademia, 1997. – 496 с.
  3.  Выготский Л.С. Собр. Соч.: В 6 т. – М.: Педагогика, 1982. – Т.1. – 488 с; Т.2. – 504 с; Т.3. – 368 с; Т.4. – 432 с.
  4.  Гиппенрейтер Ю.Б. Введение в общую психологию: Курс лекций. – М., 1997. – 334 с.
  5.  Годфруа Ж. Что же такое психология. В 2 т. – Москва, 2004. – Т. 1. Общая психология. – 496 с.
  6.  Изард К. Эмоции человека. – СПб.: Питер. – 2000.
  7.  Костюк Г.С. Избр. Психол. Тр. – М.: Педагогика, 1988. – 304 с.
  8.  Крысько В.Г. Психология и педагогика в схемах и комментариях. – СПб: Питер, 2006.  
  9.  М’ясоїд П.А. Задачі з курсу загальної психології.: Навчальний посібник. - К.: Вища школа, 2000.
  10.  Пашукова Т.І. Практикум із загальної психології. - К.: Знання, 2000.
  11.  Психология: биографический библиографический словарь.   - СПб: Евразия, 1999.
  12.  Романець В.А. Історія психології 19 – початку 20 століття. – К.: Вища школа, 1995. – 614 с.
  13.  Романець В.А. Історія психології. – К.: Вища школа, 1978. – 439 с.
  14.  Столяренко Л Соколова Е.Е. Тринадцать диалогов о психологии: Хрестоматия с комментариями по курсу "Введение в психологию". - М.: Смисл,1997.

1 М’ясоїд П.А. Задачі з курсу загальної психології. Навчальний посібник. – К.: Вища школа, 2000. – 183 с.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

2330. Виховна бесіда: Рідним домом хай буде клас 23.97 KB
  Мета: Розширити, поглибити уявлення учнів про основні правила культурного звертання до ровесників, дорослих, сприяти формуванню таких якостей, як доброта, делікатність, тактовність; прищеплювати любов до класу, бажання підтримувати порядок.
2331. Основные показатели ФХД 25.57 KB
  Рентабельность – относительный показатель прибыли (%). Способность фирмы к приращению активов. Доходность фирмы - это превышение доходов фирмы над её расходами. Платежеспособность – способность фирмы выдерживать убытки.
2332. Гармонія розвитку з навколишнім середовищем 92.5 KB
  Концепція сталого розвитку та шлях гармонізації антропогенної діяльності з природою. Екологічне нормування та оцінка впливів на навколишнє середовище при будівництві підприємств, будівель та споруд. Аналіз і оцінювання життєвого циклу продукції і її вплив на навколишнє середовище. Оцінка потенційних впливів на навколишнє середовище.
2333. Цивільна оборона 11.13 MB
  Надзвичайні ситуації мирного та воєнного часів і їх вплив на життєдіяльність населення України. Соціально-політичні та соціально-психологічні НС. Характеристика осередків ураження, що виникають при надзвичайних ситуаціях. Речовини й розчини, що дезактивують.
2334. Понятие и использование OLE 1.23 MB
  OLE (англ. Object Linking and Embedding) — технология связывания и внедрения объектов в другие документы и объекты, разработанные корпорацией Майкрософт.
2335. АФО органів травлення. Обмін речовин. Імунна система. Ендокринні залози. Нирки. Сечові шляхи. АФО новонародженої дитини 175.84 KB
  Анатомо-фізіологічні особливості органів травлення у дітей. Бактерії кишок мають велике значення для життєдіяльності організму. Їх роль наступна. Особливості імунологічної реактивності у дітей. АФО ендокринної системи у дітей. Гормони задньої долі гіпофізу. Основні принципи невідкладної допомоги.
2336. Раскрой сырья на пилопродукцию. Виды и способы распиловки бревен 1.85 MB
  Пол распиловкой бревен следует понимать продольное деление бревен одной или несколькими пилами на пиломатериалы. По количеству одновременно работающих пил в стопке различают индивидуальный и групповой виды распиловки бревен.
2337. Коробка скоростей токарно-карусельного станка 1.29 MB
  Описание конструкции и системы управления станка - прототипа. Анализ конструкции современных металлорежущих станков аналогичных проектируемому. Расчет и обоснование основных технических характеристик проектируемого узла. Описание кинематической схемы проектируемого узла, построение структурной сетки и графика частот. Описание и расчет системы смазки шпиндельного узла и ПГД в целом.
2338. Характеристика заготовительных цехов и цехов основного производства НКМЗ 3.75 MB
  Машины и оборудование с маркой НКМЗ работают более чем в 40 странах мира, среди которых Германия, Франция, Япония, Италия, Канада, Индия, Египет и др. Уже изначально предприятие было сориентировано на производство уникальных машин и оборудования. В предвоенные годы заводом был выполнен ряд ответственных отечественных оборонных заказов.