5514

Сучасна журналістика Швеції

Реферат

Журналистика, издательское дело, полиграфия и СМИ

Сучасна журналістика Швеції. Основні віхи історії шведської журналістики У Швеції, як і в інших країнах Європи, передумови до виникнення періодичного друку склалися у зв\'язку з формуванням національного ринку, зростанням мануфактури, розповсю...

Украинкский

2014-12-23

94.5 KB

5 чел.

Сучасна журналістика Швеції

1. Основні віхи історії шведської журналістики

У Швеції, як і в інших країнах Європи, передумови до виникнення періодичного друку склалися у зв’язку з формуванням національного ринку, зростанням мануфактури, розповсюдженням писемності серед широких верств населення. Школи на території Швеції з’явилися в XIII столітті. Їх засновниками, як правило, були монастирі домініканського і францисканського орденів. Виникали і так звані міські школи, в яких навчали писати й рахувати. До XVI століття в країні вже налічувалося 20 церковних і монастирських шкіл і 10 міських. Протожурналістика була представлена церковними хроніками, які з’явилися в середині XIII століття на латинській мові, а в XIV столітті – більш змістовні римовані хроніки на стародавньо-шведській мові (наприклад, «Хроніка Ерика» і ін.).

Перше видання шведською мовою вийшло у Стокгольмі в 1645 році. Це була газета «Ордінаре пост тейдендер» («Звичайна поштова газета»). Але ще раніше, в 1632 році, «Ордінаре свенске постцайтунг» («Звичайна шведська поштова газета») німецькою мовою випускалася в Лейпцігу.

Перша щоденна газета з’явилася в Стокгольмі в 1763 році. Називалася вона «Даглігт аллеханда» («Все за день»). Саме в цей час, коли по всьому цивілізованому світу широко і активно розповсюджувалися ідеї Просвітництва, періодика стала важливим інструментом виховання і освіти мас, розповсюдження ідей передових мислителів.

У 1766 році королем Густавом III був схвалений закон про свободу друку, який згодом став частиною конституції, прийнятої в 1772 році. Вперше в світовій історії в законодавчому порядку була відмінена цензура, гарантована свобода висловлювання думок і надана свобода доступу до джерел інформації, перш за все до офіційних документів.

Бурхливий розвиток шведський друк отримав в XIX столітті, коли, власне, і склалися традиції шведського лібералізму. Велику роль в цьому відіграла газета «Афтонбладет» («Вечірня газета»), заснована в 1830 році в Стокгольмі видним громадським діячем демократичної орієнтації Ларсом Йоханом Хмертом (1801–1872 роки). Ця газета виходить досі, вона є однією з провідних вечірніх газет Швеції.

Хмерт став засновником сучасної шведської журналістики, та і взагалі сучасної, ліберальної ідеології друку. Використані ним прийоми подачі матеріалу й досі є взірцем для шведських журналістів. У його газеті можна було знайти докладні судові репортажі, точні описи умов життя народу, новини, незручні для влади, новини зі всієї країни і з-за кордону, плітки і сімейні новини, твори провідних літераторів і високоякісну культурну дискусію.

На цій основі газета «Афтонбладет» стала зброєю в боротьбі проти королівської влади, боротьбі, що за підтримки інших демократичних сил призвела до формування шведської демократії. Формально в країні правила конституційна монархія, але на практиці це була парламентарна країна, де вся влада зосередилася в руках народу, а влада короля стала символічною.

Проте супротивник легко не здавався. Не раз уряд намагався заборонити випуск газети, щоб таким чином помститися за незручні новини. Газета придумала хитрий спосіб виживання. Коли влада заборонила випуск, редакція відразу почала випуск нової газети: «Другої Афтонбладет», «Третьої Афтонбладет», «26-ої Афтонбладет».

Хмерт і його газета виступали за проведення соціально-політичних реформ. Нині газета належить Центральному об’єднанню профспілок Швеції і виражає позицію Соціал-демократичної робочої партії.

У 1864 році з’явилася ще одна стокгольмська газета – «Дагенс нюхетер» («Новини дня»). На сьогодні це найпоширеніша уранішня буржуазна газета в Скандинавії. Формально будучи «незалежною», вона разом з тим відображає позиції Народної партії. Належить газетно-видавничому концерну Бонньєрів. Ця газета також має зробила відчутний внесок в демократичний рух країни.

У 1884 році шведські консерватори об’єдналися навколо іншої щоденної стокгольмської газети – «Свенська дагбладет» («Шведська щоденна газета»). У цій газеті була широко представлена культурно-просвітницька тематика в національному дусі. Газета дотримується поглядів Помірної коаліційної партії.

Через чотири роки після вказаної події, в 1888 році, в Мальме почала виходити щоденна газета «Сконська дагбладет» («Щоденна газета Сконе»), яка об’єднала навколо себе середніх і дрібних землевласників, частину середньої і дрібної буржуазії, тобто соціальну базу нинішньої Партії центру. Газета виходить і зараз, щоправда, тираж її незначний – всього близько 28 тис. екземплярів.

У 1889 році почала виходити «Стокгольм тіднінген» («Стокгольмська газета»), свого часу найпопулярніша газета столиці.

Варто зауважити, що саме Стокгольм визначав розвиток шведського друку. Два інших центри друку – Гетеборг і Мальме – не могли скласти конкуренцію столиці, але разом ці три міста і зараз випускають більше половини тиражу всіх газет країни. Зокрема, в Гетеборзі з 1858 року виходить щоденна газета «Гетеборг постен» («Гетеборзька пошта»), яка виражає інтереси Народної партії.

У XIX столітті в Швеції з’явилася робітнича преса, що прямо пов’язано з виникненням в країні соціал-демократичного руху. Наприклад, в 1886 році починає виходити теоретичний орган Соціал-демократичної партії газета «Соціал-демократ», публікації якої були зорієнтовані на гострі соціально-політичні проблеми країни. Шведська соціал-демократія до початку XX століття зуміла створити досить широку мережу масових видань, що забезпечили їй завоювання переважного впливу в робочому русі і широких верствах дрібної буржуазії.

Як відзначають дослідники політичних течій і шведської журналістики, саме соціал-демократичний друк «відіграв провідну роль в орієнтації шведського суспільства на соціально-економічні реформи як шлях виходу з кризи 20–30-х років. Розвиток парламентаризму в ці ж роки, поворот до вирішення соціальних і класових проблем за допомогою компромісів були забезпечені в значній мірі пропагандою ліберального друку».

Досягнення так званої «шведської моделі соціалізму» також найтіснішим чином пов’язані з агітаційними і пропагандистськими зусиллями шведських журналістів.

Отже, шведська преса історично сформувалася як преса партійна. Ця її особливість зберігається і нині. Вона невід’ємна від конституційного принципу гласності й від зусиль держави по фінансовій підтримці всіх суспільно-політичних газет, оскільки, на думку шведських дослідників, різноманіття всіх політичних поглядів у суспільстві відображає найкраще саме партійна преса.

Сучасні тенденції розвитку шведських мас-медіа характеризуються, проте, поступовим переходом від партійної ангажованої преси до нейтральної і спеціалізованої. Це явище спостерігається і в інших країнах Північної Європи: у Норвегії, Данії, Ісландії і Фінляндії.

2.Сучасні шведські засоби масової інформації

У кого ж реальна влада в Швеції? У парламенту, уряду і ЗМІ. Журналістика в Швеції є противагою політичним структурам, світу чиновників, різним організаціям, промисловим групам і бізнес-елітам. Як важіль демократії шведське суспільство розглядає можливість людей виступити з викриттями в пресі, на радіо, телебаченні (при цьому закони у разі потреби гарантують анонімність тих, хто викриває). Місцеві політики і чиновники бояться потрапити на сторінки газет і телеекрани в непривабливому світлі. В цьому випадку їх кар’єра може закінчитися, тому багато правопорушень цими людьми не здійснюються тільки через побоювання, що про це дізнаються журналісти.

У Швеції вважають, що незалежність ЗМІ потрібна для того, щоб зберегти демократичні засади суспільства. Пресі ніби доручена роль суспільного контролера, а доступ до інформації гарантується і регулюється Конституцією. У Основному Законі є положення про свободу передачі інформації, анонімність джерела і вільний доступ громадян до офіційних документів. У Швеції не тільки журналіст – будь-який громадянин має право знайомитися із зареєстрованими в установі документами, листами, навіть не називаючи свого імені. Всі письмові вхідні і вихідні документи урядових і муніципальних установ доступні громадськості. (Принцип гласності в Швеції ввели в 1766 році, саме тоді був прийнятий перший закон про свободу друку.)

Створивши умови для свободи друку і свободи висловлювання думок, шведські законодавці потурбувалися і про захист прав осіб. У 1969 році в Швеції створили інститут омбудсменів у справах преси для широкої громадськості. Всі скарги на дії преси спочатку розглядає омбудсмен. Як правило, це людина, обізнана з питаннями журналістської етики, – колишній видавець, журналіст або юрист. Він може відхилити скаргу, а може і зобов’язати газету надрукувати спростування. Якщо омбудсмен прийде до висновку, що редакція порушила етичні правила, то він передає справу в Раду у справах преси. А далі настають караючі заходи: виданню виноситься осуд, який газета повинна опублікувати на видному місці, їй також доведеться сплатити штраф. До речі, в країні існує кодекс журналістської етики, прийнятий ще в 1923 році. Такій системі саморегуляції, захисту гласності може позаздрити будь-яка країна.

Головний капітал будь-якої редакції – це довіра з боку читачів. Якщо ви щось приховуєте від своєї аудиторії, вона має право відвернутися від вас і звернутися до правдивішого джерела. Власники газети не можуть впливати на її зміст, за це відповідає головний редактор. Тиск на головного редактора з боку власників і видавця за шведськими поняттями непоєднувані речі: господарі газети по відношенню до головного редактора роблять тільки дві речі – приймають його на роботу і звільняють. Знову ж таки, якщо газета підтримує певну партійну силу, то на всі політичні симпатії відводиться тільки одна передова стаття в номері, та й то на другій смузі. Інші 30, 40, 50 смуг «не забарвлено» в певні політичні тони.

У Швеції держава виділяє значні дотації пресі, інакше б багато газет просто закрилися. 70 відсотків шведів звикли вранці разом зі сніданком споживати і зміст уранішньої газети, яка, до речі, доставляється не пізніше шостої ранку. Як з цим впоруються поштові служби Швеції залишається загадкою, але за свої послуги із ЗМІ вони мають право брати не більше 30 відсотків від ціни газети. До того ж держава оплачує газеті за кожен доставлений екземпляр 11 ере (по-нашому – трохи більше 40 копійок).

Праця шведського журналіста вельми добре оплачується. У типовій шведській редакції 50 відсотків всіх витрат займає оплата праці співробітників. В середньому журналіст отримує в місяць 3,5 тисячі євро, зірка ЗМІ – 11 тисяч євро: прибуток, порівнюваний із зарплатою прем’єр-міністра Швеції.

У Швеції украй складно звільнити з роботи журналіста, так він захищений від працедавця. А якщо знімають з роботи головного редактора, то власник видання виплачуватиме йому зарплату протягом 18 місяців.

Інформаційні агентства

«Тіднінгарнас телеграмбюро» – ТТ – провідне агентство новин Швеції. Практично всі шведські газети, а також радіо і телебачення є постійними передплатниками послуг новин ТТ, яке забезпечує своїх клієнтів інформацією про внутрішню і міжнародну політику, новинами спорту, звітами з фондових бірж, відомостями про події в економіці країни, різними статтями і т.п.

Послугами ТТ користуються не тільки шведські ЗМІ, а й газети, журнали, радіо і телебачення інших країн Північної Європи, як-от: Норвегії, Данії, Фінляндії.

Газети

Статистика засвідчує, що шведи входять до числа найактивніших покупців газет в світі. У 1995 році виходило 95 газет з так званою високою періодичністю (4–7 випусків в тиждень) із загальним тиражем близько 4,1 мільйонів або 465 екземплярів на 1000 жителів. Газети з низькою періодичністю (1–3 випуски в тиждень) – а їх налічується близько 70 – були головним чином місцевими виданнями або газетами, що виражають особливі політичні або ідеологічні позиції. Їх тираж становить приблизно 10% від загального тиражу всіх газет і загального числа на душу населення.

За післявоєнні роки кількість газет різко скоротилася: з 216 в 1945 році до 167 в 1995 році. Тож значна кількість населених пунктів стали «містами однієї газети». Це явище, що характеризує високий ступінь концентрації і монополізації, раніше виявлялося в США, Німеччині й інших розвинених країнах.

Шведські газети традиційно були схильні симпатизувати програмам та ідеологіям політичних партій і навіть активно підтримувати їх. Проте політичні позиції газет зовсім не збігалися із політичними уподобаннями виборців. Якщо соціал-демократи і комуністи протягом десятиліть отримували приблизно половину голосів виборців, то на їхні органи друку припадала лише одна п’ята сукупного тиражу. Навпаки, несоціалістичні партії підтримувалися приблизно кожними чотирма газетами з п’яти, і в даному випадку ліберальна преса набагато перевершувала число голосів, які виборці віддавали ліберальним партіям. Крім того, останніми роками спостерігається тенденція відходу газет від партійних позицій.

Розподіл газет

Рік

Населені пункти

з двома або більш газетами

Населені пункти

з однією газетою

1945

51

42

1950

51

42

1955

39

53

1960

32

56

1965

23

59

1970

21

65

1975

20

64

1980

21

62

1985

24

60

1990

20

63

1995

20

58

Примітка: наведені дані стосуються газет, що виходять 3–7 разів в тиждень.

Наочно динаміку змін можна побачити в таблиці, що наводиться вище.

Як бачимо, кількість міст з двома високоперіодичними газетами значно зменшилася порівняно з 1945 роком.

Структурні зміни і фінансове становище щоденної преси перебували під пильним наглядом держави з початку 1960-х років. Упродовж 9 років сім спеціально створених комісій прийшли до висновку, що закриття газет обмежувало можливості щоденного друку виконувати свої функції в межах шведської демократичної системи. Як наслідок, було вжито ряд заходів для протидії подальшій монополізації преси і стимулювання утвердження нових газет. Умови надання субсидій пресі були пристосовані до законів ринку з метою перетворення субсидій на додатковий елемент ринкової системи. Перші субсидії пресі були виділені в 1969 році.

Підсумком послідовних рекомендацій цілого ряду комісій стало створення продуманої системи субсидій. У 1994–95 роках субсидії «газетам вузького обхвату», тобто тим, які охоплювали не більше 50% сімей за місцем їх випуску, склали в сумі 411 млн. шв. крон. Ці селективні субсидії склали 3–4% від чистих прибутків всіх шведських газет від реалізації та реклами. Крім того, субсидії у розмірі 73 млн. шв. крон виділялися газетам, що беруть участь в сумісних програмах по розповсюдженню видань.

Наразі субсидії газетам вузького обхвату збільшують їх прибуток в середньому на 15%. Відміна системи фінансування могла б негайно поставити під загрозу існування величезної кількості газет.

Після введення субсидій для друку зв’язку між щоденною пресою і політичними партіями поступово розпадалися, тим самим підриваючи сам сенс субсидування. Субсидії фінансуються за рахунок податку на всі види реклами, за винятком телебачення і радіо.

У 1980-х роках було зроблено кілька спроб по створенню нових щоденних газет. Всі вони, за винятком однієї, закінчилися провалом. Тільки ділова щоденна газета «Дагенс індустрі» («Сучасна промисловість»), заснована в 1982 році, досягла впевненого успіху. У 1995 році була заснована газета «Метро» («Метро»), що виходить п’ять разів в тиждень і поширюється безкоштовно в метрополітені Стокгольма. Вона перебрала на себе значну частку рекламодавців. Останнім часом жителі столиці прагнуть читати це видання не тільки в метро, але й удома.

В цілому шведські газети друкуються в сучасних і високопродуктивних друкарнях з використанням передової технології з високим ступенем комп’ютеризації. Налагоджена швидка і надійна система розповсюдження газет і журналів.

У трьох найбільших містах (Стокгольмі, Ґетеборзі і Мальме) є газети, що виходять сім днів на тиждень. У інших частинах країни переважає шестиденна періодичність. Більшість провінційних газет виходять вранці, тоді як в трьох найбільших містах виходять також об’ємні вечірні ілюстровані газети для роздрібного продажу. Ринок для цього останнього виду видань поволі скорочувався з початку 1970-х років. Середня шведська щоденна газета має тираж 25 тис. екземплярів і виходить вранці.

Стокгольмські вечірні газети «Афтонбладет» (Aftonbladet) і «Экспрессен» (Expressen) мають читачів майже по всій країні і використовують друкарні поза Стокгольмом. Проте ринок вечірніх газет став різко скорочуватися в 1990-х роках. Стокгольмська «Дагенс нюхетер» (Dagens Nyheter, заснована 23 грудня 1864 року колишнім журналістом «Афтонбладет» Рудольфом Валлем), з 1985 року частина свого загальнонаціонального тиражу друкує в інших містах. Тираж «Дагенс індустрі», яка тепер виходить шість разів в тиждень, виріс з 29500 екземплярів в 1982 році до 95200 в 1995 році.

Традиційна орієнтація шведської преси на політичні партії останніми роками помітно ослабіла, чому сприяли постійні багатомільйонні субсидії з боку держави. В результаті окріпнула і фінансова незалежність газет.

Починаючи з середини 1980-х років, фінансова група Валленбергів (а вона одна з чотирьох багатющих і впливових сімей країни) стала виявляти цікавість до засобів масової інформації. У 1994 році група Валленбергов придбала провідну консервативну газету «Свенська дагбладет», внаслідок чого стала другою за впливовістю в шведських ЗМІ після концерну Бонньєрів. Газета виходить тиражем 195 тис.екз., чисельний склад редакції – близько 300 осіб. З них 60 осіб працюють у відділі новин, 20 осіб – в спортивному відділі, інші зайняті іншою роботою. За свідченням Лассе Анджона, одного з провідних співробітників газети, надалі вона перейшла у володіння норвезького акціонерного товариства «Шибстед», основними власниками якого є члени сім’ї Нагель-еріксен. Це говорить про інтеграцію масмедіа в рамках регіону.

Журнали

Кількість видань, які офіційно називаються «Періодичними виданнями», складає від двох до трьох тисяч. З них тільки 165 є «газетами», тобто виданнями, які виходять щодня або, принаймні, раз в тиждень. Інші є журналами.

Середньостатистичний швед регулярно читає більше трьох журналів, що висуває Швецію по цьому показнику на одне з перших місць в світовій статистиці.

Традиційні тижневики поступово здають позиції, і з кінця 1960-х років їх тиражі скоротилися приблизно на 50%. Найбільш важких втрат зазнали журнали для жінок, що характерно далеко не для всіх країн Європи. У Франції, наприклад, такого явища не спостерігається. Позиції сімейних журналів дещо міцніші, але і вони теж перебувають на спаді.

Зараз різко скорочуються тиражі журналів для чоловіків, що досягали найвищих показників між 1965 і 1975 роками, тобто за часів так званої «сексуальної революції» в країнах Західної Європи і США.

У 1995 році виходило 10 традиційних щотижневих журналів загальним тиражем 1,8 млн. екземплярів або приблизно 199 екземплярів на 1000 жителів. Найбільші тиражі зберігають п’ять сімейних щотижневих журналів. Порівняно мало видається в Швеції економічних, політичних і літературних журналів; існує достатньо стійка група спеціалізованих видань.

3. Радіо й телебачення Швеції

З кінця 1980-х років на радіо і телебаченні Швеції відбулися великі зміни. Нині на зміну колишньої державної монополії на радіо- і телемовлення приходить нова структура. Зараз державні і суспільні компанії, програми яких фінансуються за рахунок абонентної плати, діють пліч-о-пліч з дедалі потужнішими комерційними радіо- і телевізійними каналами.

Із середини 1920-х років радіо-, а потім і телевізійне мовлення в Швеції монополізувала держава. Телебачення та радіо були призначені обслуговувати все населення. Програми фінансувалися за рахунок абонентної плати. Реклама в них була заборонена. В кінці 1970-х років суспільним об’єднанням було дозволено радіомовлення в комунах на обмеженій території. Розміщення реклами в цих програмах було також заборонене.

Свою роль в зміні статуту радіо і телебачення відіграв технологічний чинник. Поява супутникового телебачення в середині 1980-х років підготувала грунт для глибших змін на національних радіо і телебаченні. Як тільки у приватних радіо- і телекомпаній з’явилася можливість направляти комерційні телепередачі прямо в будинки шведів, було остаточно зломлено опір введенню комерційного телемовлення з наземних телевізійних станцій. Комерційний наземний телевізійний канал ТБ-4 з 1991 року веде мовлення на всю країну. З 1 січня 1992 року були дозволені також передачі приватного комерційного кабельного телебачення.

Місцеве комерційне радіо почало трансляції з 1993 року.

Не дивлячись на зміни, які вже відбулися або заплановані, провідні позиції в радіо- і телевізійному мовленні як і раніше посідають державні канали, що фінансуються за рахунок абонентної плати. Існують компанії, що транслюють і несуть відповідальність за телебачення, радіомовлення й освітнє радіо- і телемовлення.

Акції кожною з цих компаній належать фонду, правління якого призначається урядом після консультації з партіями, представленими в парламенті. Проте немає ніякого втручання в складання програм. Завдання фондів полягають в сприянні незалежності таких компаній.

Діяльність фінансують із прибутків від абонентної плати, яка (з 1 січня 1996 року) становить 1476 шведських крон в рік. Розміри абонентної плати встановлюються парламентом, який також виділяє грошові кошти для компаній, що передають. Наразі компанії «Шведське телебачення» також дозволено отримувати обмежені суми на фінансування програм від спонсорів.

Основи мовної політики зафіксовані в Законі про радіо і Правову угоду між мовними компаніями і урядом. Програми повинні бути неупередженими, об’єктивними і орієнтованими на широкий спектр смаків. Уряд не контролює програми до їх виходу до ефіру. Проте Комісія з питань мовлення уповноважена виражати свою незгоду з певними програмами або розглядати скарги слухачів після виходу передачі до ефіру, якщо буде визначено, що вона порушує положення Закону або Угоди.

Новий Закон про радіо і телебачення набув чинності 1 грудня 1996 року. Законодавчі акти, регулюючі радіомовлення, зібрані в цьому новому законі.

Вже згадувана група сім’ї Валленбергів сконцентрувала свою увагу на радіо і, головне, телебаченні, що вступило в процес демонополізації. Саме Валленберги разом з концерном «Кинневік» отримали ліцензію на створення першого загальнонаціонального комерційного каналу ефірного телемовлення.

Радіо

З моменту появи регулярного радіомовлення в 1925 році і до 1955 року в Швеції можна було приймати тільки одну національну радіокомпанію. В даний час компанія «Шведське радіо» веде мовлення по чотирьох радіоканалах.

Перший канал пропонує найрізноманітніші розважальні і серйозні програми з особливим акцентом на детальні новини і грунтовний соціальний репортаж. Другий канал спеціалізується на освітніх програмах, програмах для іммігрантів і серйозній музиці. Третій і четвертий канали цілодобово передають легку музику і розважальні передачі. Програми регіонального мовлення йдуть в основному по четвертому каналу. Всього існує приблизно 25 регіональних програм, що охоплюють всю Швецію.

«Радіо Швеції» – міжнародна служба національного радіо – веде передачі для зарубіжних слухачів на п’яти іноземних мовах (англійській, естонській, німецькій, латиській і російській) і на шведській мові.

Комунальне радіо веде регулярні передачі з 1978 року. У 1995 році було приблизно 160 радіопередавачів, якими користувалися близько 1200 місцевих організацій. Будь-яка юридична особа, зайнята некомерційною добродійною, політичною, профспілковою або релігійною діяльністю, може звернутися за дозволом транслювати мовлення з цих станцій. Мета полягає в наданні громадським організаціям нового каналу, за допомогою якого вони можуть звертатися до своїх членів і співчуваючим. Реклама на комунальному радіомовленні була дозволена з 1993 року.

Комерційне місцеве радіомовлення існує з 1993 року. У 1996 році ліцензії були надані 90 радіостанціям в 40 містах. Ліцензії розподіляються на аукціонах, де визначається щорічний внесок, який власник ліцензії зобов’язаний сплатити державі. Місцева радіостанція може передавати мережеві програми протягом часу, що становить до двох третин тривалості денного мовлення. Реклама була обмежена тривалістю не більше восьми хвилин в годину.

У вересні 1995 року компанія «Шведське радіо», освітнє радіо і комерційне радіо отримали ліцензії для мовлення через цифрове радіомовлення.

Телебачення

Телевізійне мовлення з’явилося в Швеції в 1956 році. Другий телевізійний канал в країні був відкритий досить швидко – в 1969 році.

З осені 1991 року в Швеції діє третій наземний телевізійний канал. Цей канал ТБ-4 є окремою організацією і фінансується з приватних джерел. До 10% ефірного часу може використовуватися для реклами. В принципі рекламу слід передавати між окремими програмами або під час довгих перерв в спортивних змаганнях й інших заходах. Правила, регулюючі зміст програм, схожі з тими, які діють в компанії «Шведське радіо».

Мережі кабельного телебачення для ретрансляції супутникових програм стали створюватися в 1984 році. Приблизно 55% всіх сімей в Швеції мають доступ до супутникових програм або по кабелю (35%), або за допомогою індивідуальних супутникових антен (20%). У Швеції можна приймати приблизно 100 супутникових каналів. Одинадцять з них призначені спеціально для Швеції.

Закон про кабельне мовлення, що вступив в силу з 1 січня 1992 року, передбачає вільну ретрансляцію супутникових програм по кабелю і надання можливості будь-якій людині вільно передавати по кабелю радіо- або телепрограми. Кабельне мовлення у такому вигляді може фінансуватися за рахунок прибутків від реклами приблизно за тими ж правилами, що діють для каналу ТБ-4. Ряд виключно комерційних кабельних каналів перебуває в різних частинах країни. Крім того, існує приблизно 50 місцевих кабельних каналів, які в рівній мірі діляться на комерційні і некомерційні канали.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

12270. Қазіргі Қазақстандағы аграрлық қатынастар және ауылдың әлеуметтік-экономикалық дамуы (1985-2006 жж.) 183 KB
  Автореферат диссертации Қазіргі Қазақстандағы аграрлық қатынастар және ауылдың әлеуметтікэкономикалық дамуы 19852006 жж. ИСИБАЕВА ЕЛИЗАВЕТА ИМАНҒАЛИҚЫЗЫ Қазіргі Қазақстандағы аграрлық қатынастар және ауылдың әлеуметтікэкономикалық дамуы 19852006 жж.07.00.02 – Отан тари
12271. Табиғатты аграрлық мақсатта пайдалану экономикасы 58.5 KB
  Табиғатты аграрлық мақсатта пайдалану экономикасы Жоспар Кіріспе 1.1. Аграрлық секторда топырақ ресурстарының маңызы. 1. 2. Экономика жағдайында жел және су эрозиялары. 1.3. Жерді рекультивациялау. Қорытынды Қолданылған әдебиеттер 1.1. Аграрлық се...
12272. Ыбырай Жақаев 66 KB
  Ыбырай Жақаев Ыбырай Жақаев Қазақ халқының бұрынғы қазіргі мемлекетіміздің тарихындағы ірі іргелі тұлғалардың бірі. Еңбек сүйгіштіктің адамдықтың адалдықтың азаматтықтың өлшемі. Мен таңғаламын: Ыбекең күріштен дүниежүзілік рекорд жасады. Ал көршілес Ақтөбе ...
12273. Ақша айналысы және ақша жүйесі 166.5 KB
  КУРСТЫҚ ЖҰМЫС Тақырыбы: Ақша айналысы және ақша жүйесі. Кіріспе Көптеген шетел басылымдарында ақша айналымы деген ұғым кездеспейді. 90 – жылдардың орта шеңіне дейін ТМД – мүше елдердің басылымдарында ақша айналысы деген ұғымдарға анықтама беріліп ол бір – бі
12274. Қазақстан Республикасындағы ақша жүйесі 260 KB
  Жоспар Кіріспе I. Ақшаның мәні мен қызметтері Ақшаның пайда болуы мен қажеттілігі Ақша түрлері Ақшаның қызметтері және экономикадағы рөлі мен қазіргі жағдайдағы дамуы II. Ақша айналысы 2.1. Ақша айналысы мен заңы 2.2. Ақшаның метеалды
12275. Ақша айналысының кұрылымы 148 KB
  Мазмұны Кіріспе 1.Ақша айналымының түсінігі және мәні 1.1 Ақша айналымы және ақша айналымының заңы 1.2 Қолма – қол және қолма – қол емес ақша айналымдары 2. Ақша айналысының кұрылымы 2.1 Ақша массасы және оның жылдамдығы 2.2 Ақша агрегаттар...
12276. Ақша жүйесі және ақша айналымы 262 KB
  Тақырыбы: Ақша жүйесі және ақша айналымы Кіріспе Ақша ежелгі заманда пайда болды. Олар тауар өндірісінің дамуындағы бірденбір шарт өнім болып табылады. Тауар – бұл сату айырбастау үшін жасалынған еңбек өнімі оны өндірушілердің белгілі қоғамдық қатынастарын туды...
12277. Ақша қаражаттарының жалпы сипаттамасы. Есеп айырысу нысандары 81.5 KB
  Ақша қаражаттарының жалпы сипаттамасы. Есеп айырысу нысандары Барлық шаруашылық жүргізуші субъектілер өз ақша қаражаттарын банкі мекемелерінің тиісті шоттарында сақтап және міндеттемелері бойынша төлемдерін әдетте осы мекемелер арқылы ақшасыз нысанда ал қаже...
12278. Мемлекеттің монетарлы саясатының түрлері,құрылымы және мақсаттары 69.5 KB
  Жоспар Кіріспе I. Мемлекеттің ақшанесие саясатының дамуы. II. Мемлекеттің монетарлы саясатының түрлеріқұрылымы және мақсаттары. Қорытынды Пайдаланылған әдебиеттер Кіріспе Соңғы жылдары экономиканы комплексті реформа...