55158

Педагогічне спілкування як провідна складова професійно-педагогічної комунікації

Практическая работа

Педагогика и дидактика

МЕТА: Схарактеризувати педагогічне спілкування за функціями; зясувати що є запорукою продуктивного педагогічного спілкування; визначити барєри спілкування та оптимальні способи їх подолання.

Украинкский

2014-03-22

57.5 KB

6 чел.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 2

ТЕМА: Педагогічне спілкування як провідна складова професійно-педагогічної комунікації.

МЕТА: Схарактеризувати педагогічне спілкування за функціями; з’ясувати, що є запорукою продуктивного педагогічного спілкування; визначити бар’єри спілкування та оптимальні способи їх подолання.

ПЛАН

  1.  Обговорення теоретичних питань.
  2.  Визначити особливості педагогічного спілкування через аналіз його функцій.
  3.  Схарактеризуйте педагогічне спілкування як діалог. Опишіть ознаки діалогічності.
  4.  Схарактеризуйте етапи педагогічного спілкування (структуруйте педагогічне спілкування за етапами).
  5.  Уточніть, чим відрізняється переконувальний вплив від навіювання у процесі комунікації.
  6.  Схарактеризуйте нерефлексивну та рефлексивну форми слухання.
  7.  Здійсніть аналіз бар’єрів і ускладнень у процесі комунікації.

  1.  Формування практичних навичок (виконується під час аудиторного заняття, але за умови попередньої теоретичної підготовки).

Розподілившись на мікрогрупи (по 4–5 чоловік) створіть бліц-ситуації (на 3–5 хв.), у яких програються такі ролі учителя (за М. Таленом):

«Сократ» (учитель, який полюбляє дискусії, сперечання і провокує їх у класі);

«Керівник групової дискусії» (головним у навчальному процесі вважає досягнення згоди, встановлення співпраці між учнями, відводячи собі роль посередника);

«Майстер» (учитель є взірцем у ставленні до життя, який учні мають наслідувати);

«Генерал» (учитель, який уникає двозначності, підкреслено вимогливий, жорстко вимагає слухняності, вважаючи, що учень має підкорятися його наказам);

«Менеджер» (стиль, що характеризується атмосферою ефективної діяльності класу, індивідуальним підходом до учнів, заохоченням їх ініціативи);

«Тренер» (атмосфера у класі пройнята духом командної належності, учителю відведена роль того, хто надихає групові зусилля, для кого головне – кінцевий результат, перемога);

«Гід» («ходяча енциклопедія», йому притаманні лаконічність, точність, витримка, технічна бездоганність, що нерідко породжують нудьгу).

З’ясуйте, які ролі при цьому виконують учасники ситуацій (за Е. Берном) і чи є вони адекватними відповідно до ситуації.

Прим. Відповідно до трансакційної концепції Е. Берна люди у своїй поведінці реалізують три позиції: Дорослого (сприймає світ таким, яким він є, розуміє інтереси інших, вміє розподілити відповідальність між собою та іншими), Батька (погано розуміє, який світ насправді, проте знає, яким він має бути; виховує, наставляє, карає, але може при цьому взяти відповідальність на себе) і Дитини (емоційний, безпосередній, безвідповідальний, залежний від інших). Цими якостями наділена кожна людина, але по-різному ними користується. На певному етапі кожна з трьох позицій буває доцільною, потрібною. Однак нерідко позиція Батька чи Дорослого може бути недоречною, навіть комічною, якщо це не відповідає ситуації, віковим та індивідуальним особливостям людей, що спілкуються. Більшість людей віддають перевагу спілкуванню з позиції «Дорослий – Дорослий». Щоб досягти мети спілкування, важливо правильно ідентифікувати позицію співрозмовника, визначити власну.

  1.  Самостійна робота (готується у вигляді доповіді):

Підготуйте реферат за темою «Стилі педагогічного спілкування» (у тому числі класифікація стилів за В. Кан-Каліком; А. Марковою і Л. Мітіною). (Готують 1-2 студенти).

ЛІТЕРАТУРА:

  1.  Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики : підруч. / Ф С. Бацевич. – К. : Академія, 2004. – 344 с.
  2.  Волкова Н. П. Професійно-педагогічна комунікація : навч. посіб. / Н. П. Волкова. – К. : Академія, 2006. – 256 с. – (Альмаматер). – С. 26–60.
  3.  Зарецкая Е. Н. Риторика: Теория и практика речевой коммуникации. – 3-е изд., испр. / Е. Н. Зарецкая. – М. : Дело, 2001. – 480 с. – С. 10–45.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

22971. Системний контролер.Керуючий пристрій. Мікропрогамування 2.88 MB
  Мікропрогамування Як вже йшлося вище слово стану видається мікропроцесором у першому такті кожного машинного циклу і триває тільки один такт. Тому слово стану повинно десь зберігатися напротязі усього циклу. Роль такого хранителя слова стану виконує спеціальний пристрій що є обовязковою частиною мікропроцесорної системи і має назву системного контролера. Другою функцією системного контролера є перетворення коду слова стану в керуючі сигнали котрі безпосередньо подаються вже на основну память або зовнішні пристрої і керують їх роботою.
22972. Системи числення, які застосовуються у мікропроцесорній техніці 713.5 KB
  Так наприклад число 371 може бути розкладено по степенях числа 10 таким чином: 371=3х1027х1011х100 = 300701 Двійкова система числення У електроннообчислювальній техніці зручніше користуватися двійковою системою числення в основі якої лежить число 2. Так наприклад число 1001 є 4 бітовим числом а розглянутий нами вище двійковий еквівалент числа 37110 тобто 101110011 девятибітовим числом. Для цього багаторозрядне двійкове число розбивається на тетради кожна з яких містить по чотири розряди двійкового числа.
22973. Мікропрцесори та малі електронно-обчислювальнні машини (ЕОМ) 1.85 MB
  Будова і принцип дії центральної частини малої ЕОМ Кожна мала електронно обчислювальна машина ЕОМ містить два блоки процесор і основну память рис. У блоці основної памяті зберігається оброблювана інформація і програми за якими вона обробляється. Процес розвязання будь якої задачі на ЕОМ складається з послідовності елементарних дій котрі може виконувати процесор а саме операції вибірки інформації з памяті або запису до неї арифметичні та логічні операції операції порівняння тощо. На кожному кроці обробки інформації процесор...
22974. Робота з зовнішніми пристроями. Паралельний інтерфейс. 6.59 MB
  Але зручніше скористатися спеціальною ВІС паралельним програмованим адаптером ППА типу КР580ВВ55А в міжнародних позначеннях 8255А. ППА спроможний обслуговувати 3 зовнішні пристрої через три свої порти АВ і С кожний по 8 розрядів. вибір кристалу =1 ППА відключений = 0 ППА задіяний. Комбінація що відповідає DРКС означає запис в РКС регістр керуючого слова інструкції про те що має робити ППА.
22975. Послідовний інтерфейс 3.66 MB
  Всі ці функції може виконувати спеціальна ВІС що входить до мікропроцесорного комплекту КР580 і має назву Універсальний Синхронно Асинхронний Програмований Прийомопередавач УСАПП типу КР580ВВ51. УСАПП типу КР580ВВ51 в значній мірі є автономним у своїй роботі. Все інше робить сам УСАПП. При видачі даних МП звертається до УСАПП як до зовнішнього пристрою.
22976. Організація пам’яті мікропроцесорної системи 11.06 MB
  Функції виводів цього ОЗП позначено на рис. R визначає напрямок руху інформації чи то запис до ОЗП чи то читання з нього. ОЗП типу КР541РУ2 Це статичний ОЗП на ТТЛ логіці.
22977. Мікропроцесор КР1810ВМ86 (8086) 6.05 MB
  Але у порівнянні з МП80 він має такі істотні відміни: при збереженні тієї ж nМОН технології була досягнута вища ступінь інтеграції і на кристалі 55 х 55 мм розташовано біля 30 тисяч транзисторів; зменшено інерційність логічних елементів і тактову частоту підвищено до 5 8 МГц; завдяки цьому продуктивність мікропроцесора збільшилась на порядок; розширено розрядність шини даних до 16 розрядів; розширено розрядність шини адреси до 20 розрядів таким чином забезпечено можливість адресувати память до 1 Мбайт; розширено у кілька разів...
22978. Переривання 5.91 MB
  Організація переривань Все починається з того що ЗП виставляє сигнал високого рівня логічну одиницю на вхід INT мікропроцесора. Ці дані будуть оброблятися мікропроцесором за підпрограмою обробки переривань яка повинна бути заздалегідь закладена у память мікропроцесора . Замість цього в лічильник команд заноситься адреса команди з якої починається підпрограма обробки переривань. Лише після цього стає можливим введення даних з ЗП і старт підпрограми обробки переривань цих даних.
22979. Прямий доступ до пам’яті (ПДП) 3.8 MB
  Контролер ПДП Забезпечити роботу в режимі захоплення шин можна за допомогою логічних схем та тригерів саме так це зроблено наприклад у €œМікролабі€ але зручніше скористатися спеціальною ВІС контролером прямого доступу до памяті КПДП. Працює КПДП в двох сильно відмінних один від одного режимах: в режимі програмування коли мікропроцесор €œзакладає€ в нього необхідні інструкції і в режимі обміну даними між зовнішнім пристроєм і ОЗП. Схематичне зображення ІМС КПДП типу КР580ВТ57 подано на рис. В режимі програмування вони...