55190

Методика підготовки та проведення діагностичної бесіди

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Прийоми техніки: складання обмірковування плану бесіди інтервю Встановлення контакту контакт очей; привітання; знайомство; визначення дистанції імя; розмова про спільні інтереси приємне цікаве; âтакâреакція; тон привітний...

Украинкский

2014-03-22

107.5 KB

10 чел.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 16–17

ТЕМА: Методика підготовки та проведення діагностичної бесіди.

МЕТА: Відпрацювати техніки ведення діагностичної бесіди, в тому числі – бесіди як частини комунікативного тренінгу.

ПЛАН

  1.  Обговорення теоретичних питань.
  2.  Схарактеризуйте вербальні методи професійно-педагогічної комунікації (повторити матеріал попереднього практичного заняття).
  3.  Запам’ятайте основні правила постановки запитань під час бесіди.

Вимоги до

формулювання

запитань

Основні

принципи

побудови

опитувальних листів

Способи підвищення відсотка

повернення

опитувальних листів

Рекомендації

для інтерв'юера

Запитання мають бути простими і зрозумілими;

запитання

мають бути однозначними;

запитання

мають бути

нейтральними

(не спрямовувати відповіді в певну сторону)

Порядок запитань:

від простих до

складних,

від загальних до спеціальних;

не застосовувати

дуже багато

різних

інструментів

(наприклад, спочатку чотири, потім

семиступенева

шкала);

спочатку запитання для встановлення довіри, а

потім – по суті,

можливі контрольні

запитання, в кінці –

запитання про особистість

Заохочення

(слід враховувати витрати, а

також можливі

відповіді з почуття подяки);

супровідний

лист (пробудження інтересу,

гарантії анонімності);

високий рівень

оформлення листів

Докладні вказівки

щодо виконання роботи;

необхідний

контроль;

використання технічних

засобів обробки даних;

пошуки способів зниження витрат

  1.  
    Самостійна робота:

Підготувати бесіду (індивідуальну або групову) за темою, що є нагальною для підліткового віку. Вибір теми обґрунтувати.

Структура процесу бесіди

№ з/п

Етап

Зміст

Прийоми, техніки

  1.  

Підготовчий

  •  визначення моменту та місця;
    •  інформація про співрозмовника та предмет бесіди;
    •  визначення мети, стратегії та тактики розмови;
    •  план, ключові слова та речення;
    •  визначення своєї позиції та ходу бесіди.

Прийоми, техніки:

  •  складання (обмірковування) плану бесіди (інтерв'ю)
  1.  

Встановлення контакту

  •  контакт очей;
  •  привітання;
  •  знайомство;
  •  визначення дистанції
  •  ім'я;
  •  розмова про спільні інтереси, приємне, цікаве;
  •  “так”-реакція;
  •  тон привітний, доброзичливий;
  •  не примушувати співрозмовника відразу захищатися
  1.  

Орієнтація в ситуації,

проблемі

  •  визначення предмету бесіди;
  •  особливості середовища;
  •  визначення емоційного стану;
  •  врахування індивідуальності співрозмовника (типологія, стать, вік);
  •  технічне, соціально-психологічне забезпечення
  •  активне слухання;
  •  регуляція взаємин;
  •  збір інформації;
  •  планування стратегії і тактики;
  •  прийоми зняття захисту співрозмовника;
  •  нейтральні запитання;
  •  прохання про допомогу;
  •  розповідь про себе;
  •  пожартувати
  1.  

Обговорення проблеми, прийняття рішення

  •  слухати і чути;
  •  від монологу до діалогу;
  •  дати можливість висловитись співрозмовнику;
  •  інформувати чітко, зрозуміло, послідовно;
  •  враховувати психологічні особливості (тип темпераменту, особливості мислення, уваги, характеру);
  •  коректність доводів;
  •  логічність аргументації;
  •  мінімальна мета і альтернативне рішення;
  •  добровільність згоди;
  •  момент завершення;
  •  завершити бесіду найвагомішим аргументом
  •  “мозковий штурм”;
  •  повторення, тобто розгляд варіантів рішення з різних боків;
  •  ситуативне заохочення;
  •  вербалізація ідей;
  •  розширення системи цілей;
  •  поведінкові мікротренінги з оволодіння навичками вирішення проблем;
  •  рольові тренінги
  1.  

Вихід із

контакту

  •  доброзичливість;
  •  почуття “ми”;
  •  налагодженість на подальше співробітництво
  •  поцікавитися про емоційний стан співрозмовника, його почуття, думки, наміри, плани, дії, які він буде здійснювати після розмови (бесіди, інтерв'ю);
  •  встати;
  •  провести

  1.  Формування практичних навичок (виконується під час аудиторного заняття).
    1.  Проведіть підготовлену бесіду зі спаринг-партнером (одним із учасників академічної групи).
    2.  Підберіть вербальні зразки до нижче поданих технік ведення бесіди, продовжуючи запропонований ряд. Результати оформіть таблицею.

ЛІТЕРАТУРА:

  1.  Волкова Н. П. Професійно-педагогічна комунікація : навч. посіб. / Н. П. Волкова. – К. : Академія, 2006. – 256 с. – (Альмаматер). – С. 113–126.
  2.  Нестерова Г. Ф. Технология и методика социальной работы / Г. Ф. Нестерова, И. В. Астэр. – СПб. : ИМЕНА, 2006. – 168 с.; ПОЛТАВА : ОРИЯНА, 2006. – 168 с.
  3.  Сидоренко Е. В. Технологии создания тренинга. От замысла к результату / Е. В. Сидоренко. – СПб. : Изд-во «Речь»; ООО «Сидоренко и Ко», 2007. – 336 с.
  4.  Сидоренко Е. В. Тренинг коммуникативной компетентности в деловом взаимодействии / Е. В. Сидоренко. – СПб. : Речь, 2003. – 208 с., илл. – С. 74–96.
  5.  Технології навчання дорослих / [упоряд. О. Главник, Г. Бевз]. – К. : Главник, 2006. – 128 с. – (Серія “Бібліотечка соціального працівника”). – С. 29–47.


Техніки ведення бесіди

Для викладача

Техніки, що не

сприяють розумінню співрозмовника

Негативна оцінка – під час бесіди ми супроводжуємо висловлювання співрозмовника оцінними репліками.

«Ти говориш дурниці…», «Ти, я бачу, у цьому питанні нічого не тямиш…», «Я б міг Вам це пояснити, але боюся, Ви не зрозумієте…»

Ігнорування – ми не беремо до уваги того, що говорить співрозмовник, нехтуємо його висловлюваннями.

Егоцентризм – ми намагаємося знайти у співрозмовника розуміння тільки тих проблем, котрі непокоять нас самих.

Проміжні техніки

Випитування – ми ставимо співрозмовнику питання за питанням, явно намагаючись дізнатися про щось, але не пояснюємо йому своїх цілей.

Зауваження в ході бесіди – у ході бесіди ми вставляємо висловлювання, що коригують її напрям.

«Час приступити до предмету розмови…», «Ми дещо відхилилися від теми…», «Давайте повернемося до мети нашої розмови…»

Піддакування – ми супроводжуємо висловлювання співрозмовника погоджувальними реакціями (їх реалізація можлива як у вигляді слів або словосполучень, так і у вигляді вигуків).

«Так-так…», «Угу…»

Техніки, що сприяють

розумінню співрозмовника

Вербалізація, щабель 1 (промовляння, повторення) – ми дослівно повторюємо висловлювання співрозмовника. Часто при цьому починають зі вступної фрази →

«Наскільки я зрозумів Вас…», «На Вашу думку…», «Ти вважаєш…»

Вербалізація, щабель 2 (перефразування) – ми відтворюємо висловлювання співрозмовника в скороченому, узагальненому вигляді, стисло формулюємо найсуттєвіше у його словах. Починаємо зі вступної фрази →

«Вашими основними ідеями, як я зрозумів, є…», «Іншими словами, ти вважаєш, що…»

Вербалізація, щабель 3 (інтерпретація і розвиток ідеї) – ми намагаємося вивести логічний умовивід із висловлювання співрозмовника або висуваємо припущення стосовно причин висловлювання. Вступними фразами можуть бути →

«Якщо виходити з того, що Ви сказали, то виходить, що…», «Ви так уважаєте, певно, тому що…»


Техніки ведення бесіди

Техніки, що не

сприяють розумінню співрозмовника

Негативна оцінка – під час бесіди ми супроводжуємо висловлювання співрозмовника оцінними репліками.

«Ти говориш дурниці…»

Ігнорування – ми не беремо до уваги того, що говорить співрозмовник, нехтуємо його висловлюваннями.

Егоцентризм – ми намагаємося знайти у співрозмовника розуміння тільки тих проблем, котрі непокоять нас самих.

Проміжні техніки

Випитування – ми ставимо співрозмовнику питання за питанням, явно намагаючись дізнатися про щось, але не пояснюємо йому своїх цілей.

Зауваження в ході бесіди – у ході бесіди ми вставляємо висловлювання, що коригують її напрям.

«Ми дещо відхилилися від теми…»

Піддакування – ми супроводжуємо висловлювання співрозмовника погоджувальними реакціями (їх реалізація можлива як у вигляді слів або словосполучень, так і у вигляді вигуків).

«Так-так…», «Угу…»

Техніки, що сприяють

розумінню співрозмовника

Вербалізація, щабель 1 (промовляння, повторення) – ми дослівно повторюємо висловлювання співрозмовника. Часто при цьому починають зі вступної фрази →

«Наскільки я зрозумів Вас…»

Вербалізація, щабель 2 (перефразування) – ми відтворюємо висловлювання співрозмовника в скороченому, узагальненому вигляді, стисло формулюємо найсуттєвіше у його словах. Починаємо зі вступної фрази →

«Іншими словами, ти вважаєш, що…»

Вербалізація, щабель 3 (інтерпретація і розвиток ідеї) – ми намагаємося вивести логічний умовивід із висловлювання співрозмовника або висуваємо припущення стосовно причин висловлювання. Вступними фразами можуть бути →

«Якщо виходити з того, що Ви сказали, то виходить, що…»


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

28871. Развитие учений о государстве и праве в Западной Европе конца 16 - 17 в.в. 69 KB
  Теория естественного права Гуго Гроция.открывает новую эпоху в историческом развитии европейского права. К социальноисторическим факторам оказавшим существенное влияние на формирование новоевропейского понимания проблем государства и права необходимо отнести следующие:  усиление экономического неравенства внутри стран Европы и между этими странами оказавшимися вовлеченными в сферу мирового разделения труда и соответственно связаная с этим необходимость государственноправового вмешательства в решение хозяйственноправовых проблем...
28872. Судебная реформа 1864 года 151 KB
  Основной задачей этой курсовой работы является изучение судебной реформы 1864 года которая считается самой буржуазной и последовательной реформой Х1Х века в России. В ходе реформы судопроизводства в России предполагались изменения в разных его областях: в организации судебной системы например введение суда присяжных в профессиональном статусе судей институт мировых судей пожизненное избрание в процедуре вынесения приговора двухэтапного формирования приговора присяжными и судей и т. Исторические предпосылки судебной реформы...
28873. Судебная реформа 1864 года и ее основные итоги 87 KB
  Вместо множества судов существовавших для обслуживания различных сословий учреждались единые для всех сословий общегражданские суды. Основными звеньями общих судебных установлений были окружные суды судебные палаты и Правительствующий сенат. Окружные суды образовывались обычно на территории нескольких уездов с учетом численности населения и объема работы. Замахнувшись на множественность судов создавшихся для обслуживания дворян купцов ремесленников крестьян и других сословий власти не решились полностью...
28874. Основные тенденции мирового развития в XVIIIв. 23.5 KB
  XVIII век вошел в историю как век просвещенного абсолютизма. Политика абсолютизма в ряде европейских стран выражающаяся в уничтожении сверху и в преобразовании наиболее устаревших феодальных институтов. Однако главным в политике просвещенного абсолютизма стало провозглашение принципа одно право для всех что отразилось в создании равного для всех гражданского права. Проведение политики просвещенного абсолютизма в определенной мере явилось отражением идей Просветителей.
28875. «Смутное время» в России. Эволюция государственности в XVII в. 37.5 KB
  Смутное время в России. На какоето время государство оказалось ничьим и это привело к кризису послужившему началом так называемого Смутного Времени. Многие из богатых людей в это время отпускают на волю свою челядь чтобы не кормить ее и это увеличивает толпы бездомных и голодных. В это время в Польше против царя Бориса выступил молодой человек который назвал себя царевичем Дмитрием сыном Ивана Грозного и заявил о своем намерении идти на Москву добывать себе прародительский престол.
28876. Внешняя политика России XVI–XVII веков. 28 KB
  Внешняя политика России XVIXVII веков. позволили России проводить активную внешнюю политику. предопределило включение в состав России всего Среднего Поволжья с его многонациональным населением. В1556 году русскими войсками была взята Астрахань и к России присоединились нижневолжские земли.
28877. Пётр I Вели́кий 33.5 KB
  Одним из главных достижений Петра стало решение поставленной в XVI веке задачи: расширение территорий России в Прибалтийском регионе после победы в Великой Северной войне что позволило ему принять в 1721 году титул первого императора Российской империи. Военная реформа Петра I и реформы органов управления. Военная реформа была первоочередным преобразовательным делом Петра. Заслугой Петра является создание регулярной российской армии.
28878. Внешняя политика Петра I. Провозглашение России империей 31.5 KB
  Провозглашение России империей. Разрешение этих задач было необходимо для обеспечения внешней безопасности России на юге и на западе. Ее преобладание тяжело сказывалось на государствах близких к Балтийскому морю: на Дании Польше России. У России Ингрию и Карелию.
28879. Эпоха дворцовых переворотов и укрепление позиций дворянства 31.5 KB
  В отечественной истории являлось эпохой дворцовых переворотов напрямую связанных с реформами Петра I. Меньшиков Толстой и другие под прикрытием гвардии добилась провозглашения вдовы Петра Екатерины I 1725 1727 гг. В период царствования малолетнего Петра II 17271730 гг. На трон была провозглашена племянница Петра I вдовствующая герцогиня Курляндская Анна Ивановна 17301740 гг.