ID: 55212

Название работы: Застосування екологічних ігор, головоломок в педагогічній практиці

Категория: Научная статья

Предметная область: Педагогика и дидактика

Описание: За допомогою гри можна зацікавити учнів викликати в них інтерес до навчального матеріалу. За допомогою ігор можна закріплювати вміння і навички. Захоплюють дітей ігри з картинками загадками про рослини і тварини ігри-вікторини Що в лісі росте Хто в лісі живе Лісові орієнтири...

Язык: Украинкский

Дата добавления: 2014-03-23

Размер файла: 105.5 KB

Работу скачали: 2 чел.

Донецька профільна гімназія № 122

Застосування екологічних ігор,

головоломок

в педагогічній практиці

Учитель Ляпкіна Н.О.

2012 р.

Застосування екологічних ігор, головоломок

в педагогічній практиці

Мета сучасного шкільного та  позашкільного закладу – не просто давати знання, а формувати особистість, яка вміє і хоче вчитися, займає позицію активного суб’єкта діяльності.

Розвиток пізнавальних здібностей і навичок передбачає зміну не лише загальної спрямованості активності особистості, а й її емоційної сфери: виробляється позитивне ставлення до критики та бажання ділитися ідеями з іншими, зароджується схильність до самоаналізу, виховується впевненість і наполегливість, формується вміння застосовувати ідеї на практиці тощо. Сформована пізнавальна активність стає фундаментом для творчого ставлення учнів до явищ навколишнього світу (сприйняття, пізнання, практичне перетворення).

Пізнавальний інтерес, який спочатку виявляється у вигляді допитливості, переростає у постійне прагнення учня займатися предметом свого інтересу, формується потреба в інтелектуальному пізнанні навколишньої дійсності та підґрунтя для її практичного перетворення.

Важливим завданням виховання і навчання є формування у дітей основи для стійких пізнавальних інтересів, творчої пошукової активності, спрямованої  не лише на зміст навчальних предметів, а й на навколишнє середовище.

Загальновідомо, що навчальна діяльність визріває в надрах ігрової і лише поступово стає провідною. При цьому зберігається і роль гри як джерела фізичного, інтелектуального і соціального розвитку дитини, а також з’являються елементи продуктивної праці як нового виду діяльності.

Позитивним підсумком застосування гри у навчально – виховному процесі  школярів   є  зміна  самого  підходу  до  навчання.  Учнів  починає

приваблювати пізнавальна діяльність, змінюється мотивація навчання.

Глибоко продумане систематичне застосування гри у навчально – виховному процесі школярів сприяє не лише засвоєнню базових знань, а й пробудженню бажання до пізнання нового, адже процес гри дає змогу задіяти пізнавальні процеси дитини, її волю, почуття, емоції. Маючи потребу та інтерес до гри, дитина отримує можливість активно діяти, розмовляти, використовувати свої знання. За допомогою гри можна зацікавити учнів, викликати в них інтерес до навчального матеріалу. Отже, включаючи у навчально – виховний процес ігрові елементи, керівник стимулює пізнавальні можливості учнів. Гра захоплює дітей. У грі відбувається складний процес мобілізації всіх розумових здібностей, стимулює розвиток уваги, уяви, пам’яті. Забезпечуючи гуманізацію освіти, гра передбачає не просто співпрацю вчителя та учнів, а й захопливу спільну творчість. Можуть бути такі форми ігрової діяльності: дидактична гра, ігрова ситуація, ігровий прийом, ігрова вправа. За допомогою ігор можна закріплювати вміння і навички.

•  Метод ігрової дискусії дозволяє серед різних варіантів рішень одного і того ж питання вибрати оптимальний. При цьому в учня можуть виникати сумніви і правильності вибору. Щоб позбутися їх, необхідно глибоко проаналізувати суть явища або процесу, його природу. Такий спосіб навчання дає змогу учню підійти до істини, під якою розуміють відповідні уявлення людини про зміст явищ реальної дійсності. Досягнення поставленої мети зумовлює розвиток пізнання. Різновидами ігрової дискусії є «мозкова атака», «дискусія круглого столу».
•  Метод ігрової ситуації сприяє заохоченню учнів до захопливої діяльності на основі певної ситуації, що розігрується. У зміст ситуації закладено необхідну суму знань, умінь і навичок, якими повинні оволодіти учні. Ігрова ситуація сприяє посиленню емоційно – психологічного стану, збуджує внутрішні стимули до навчальної роботи, знімає напругу, стомленість. До ігрової ситуації входять такі методи, як «аналіз конкретної ситуації», «інцидент», «розгляд ділової кореспонденції» тощо.
•  Метод навчально – рольової (ділової) гри інтенсифікує розумову працю школярів, дозволяє швидше і краще засвоїти навчальний матеріал, сприяє професійній орієнтації учнів. Такий метод має різновиди: «ігрове проектування», «інсценізація».

Отже, раціональне використання ігрових методів сприяє позитивній зміні рівнів активності учнів: від репродуктивного через пошуковий до творчого. Ігрові методи впливають на розвиток логічного мислення, теоретичних знань і практичних умінь та навичок, самостійності та самоосвіти, колективного співробітництва.

Педагогічно правильно організована ігрова діяльність формує досвід, дає змогу досягти повного їх самовираження, активності і свободи дій, що розумно поєднуються з вимогами взаємної поваги, пізнання навколишнього середовища, відчуття краси природи та її гармонії, розвитком почуття любові й турботливого ставлення до її об’єктів.

Найповніше потребам розвитку творчих здібностей дітей молодшого шкільного віку відповідають пізнавальні ігри. Головна їх особливість полягає в тому, що пізнавальні задачі приховані. Граючись, дитина не думає вчитись, навчання тут відбувається саме собою. Захоплюють дітей ігри з картинками, загадками про рослини  і  тварини, ігри – вікторини « Що в лісі росте?», «Хто в лісі живе?», «Лісові орієнтири», «Квітковий годинник», аукціони знань на нескладну тему, « Які дикорослі рослини і для чого може використати Робінзон у лісі?», можна проводити КВК, конкурси, загадувати загадки і т.д.

Розв’язанню питань екологічного виховання найбільшою мірою сприяють творчі сюжетно – рольові ігри. Встановлено, що пізнавально-виховний ефект гри досягається при дотриманні методики, де організація, розподіл ролей і підготовка до гри зберігають її неповторну чарівність, дитячу безпосередність, а також забезпечують знання про об’єкти гри, наближення її до реальної ситуації. Ігри в Робінзонів, лісових жителів, мандрівників дають можливість кожній дитині прийти до власного вибору взірця поведінки, найближчого до її інтересів, почуттів, переконань.

Система рольових ігор будується з урахуванням специфічних цілей на кожному етапі навчання. Для дітей молодшого віку основна мета гри полягає в оволодінні конкретними знаннями і правилами поведінки в природному середовищі. Гра формує досвід сприйняття екологічно правильних рішень, засвоєння моральних норм і правил поведінки в природі, сприяє створенню зв’язку між навчанням і застосуванням знань на практиці.

Наприклад, гра «Можна – не можна».

Діти пригадують правила поведінки в природі. Вчитель називає дію, а учні відповідають: «можна» чи «не можна».

Можна:                                                      Не можна:

підгодувати птахів;                                   рвати багато квітів;

оберігати молоді рослини;                       ламати гілочки дерев;

саджати рослини;                                      збивати гриби ногами;

обгороджувати мурашники;                    руйнувати павутиння;

охороняти тварин;                                    вбивати павуків;

прибирати сміття навколо                        залишати у лісі сміття;

водоймища.                                               руйнувати гнізда.

Гра «Аукціон думок і доказів».

Вчитель дає завдання довести «Чому треба очищати водойму від сміття і гілок?», «Чому не можна чіпати пташенят у гнізді?, 2Чому не можна смітити у лісі?». Два – три учні відповідають на запитання з доведенням. Інші діти повідомляють, хто чию думку «купує» (уявно). Потім учитель повідомляє, хто вдало «придбав» думку.

Гра «Хто краще запам’ятав».

Після того, як учні прослухали вірш, оповідання, казку, легенду про різні дерева (квіти, кущі), що постраждали від шкідливих комашок, діти мають відповісти на запитання: «Які дерева (квіти, кущі) постраждали? Які пташки врятували ці дерева?. Хто правильно відповів, отримує фішку. Виграє той, хто отримав більше фішок.

Гра «Вгадай правило».

На дошці таблиця з малюнками правил поведінки в природі. Діти називають правило. Наприкінці гри всі отримують пам’ятки поведінки в природі.

Пам’ятка

•  Не ламай гілки дерев і кущів.
•  Не пошкоджуй кору дерев.
•  Не руйнуй мурашники.
•  Не рви квітів – вони потрібні рослинам.
•  Не руйнуй пташині гнізда.
•  Не лови диких тварин і не принось їх додому.
•  Не вбивай живе.
•  Взявши у природи – компенсуй втричі. Зрубав дерево – посади три.

Гра «Буває – не буває».

Дітям читають речення, а вони потрібні відповісти: «буває чи не буває».

1.  Випав сніг і зацвіли підсніжники.
2.  Хлопчик поїхав на лижах збирати суницю.
3.  На деревах з’явились перші листочки, а у школі починається навчальний рік.
4.  На полі тане сніг, а на річці почався льодохід.
5.  Зацвіли проліски, а птахи відлітають у теплі краї.
6.  На дворі дзвенить капіж, а ведмідь заліг у сплячку.
7.  Випав сніг, і діти будують крижану гору.

Вікторина «Первоцвіти України».

1.     Яка лісова квітка в легендах багатьох народів Європи є символом золотих ключів весни? (Первоцвіт – ключ-трава).
2.  Яку квітку названо на честь прекрасного грецького юнака – коханого трьох богинь Афродіти, Артеміди, Персефони?  (Нарцис).
3.  Якщо довіряти легендам, то навесні в наших лісах розкриває свої чудові квітки «Лікар очей». Варто подивитись на неї лише 10 хвилин – і втоми як не було. Назвіть ім’я цієї надзвичайної квітки. (Анемона).
4.  Героїня однієї казки, Білосніжка, змушена була втекти від злої мачухи. Втікаючи, вона загубила в лісі намисто, яке розсипалося тендітними гарними квітами. Відтоді щороку навесні ці квіти дивують нас своєю красою. Назвіть їх. (Конвалія).
5.  Про яку рослину йшлося в давньоруських легендах: «Хто носить цю траву з собою, від тієї людини вся нечиста сила біжить»? (Сон – трава).
6.  Про яку маленьку квіточку йдеться в одній із казок Ганса Христіана Андерсена? Як називається квітка? (Підсніжник).
7.  Які первоцвіти занесені до Червоної книги України? (Тюльпан, підсніжник).

Вікторина «Звірі та птахи».

•  Найменша птиця наших лісів. (Корольок.)
•  Велика птиця, що літає. (Дрохва.)
•  Чим дихають жаби під водою? (Шкірою.)
•  Маленька, легенька, а за хвіст не піднімеш. (Ящірка.)
•  Що об’єднує цих птахів: лебідь, качка, гусак? (Вони плавають.)
•  Як називаються ці птахи: індик, курка, півень? (Домашні.)
•  Яка тварина зайва: морж, заєць, олень, лисиця? (Морж.)
•  Про яку тварину можна сказати, що воно «вилазить з шкіри геть»? (Змія при ліньки.)
•  Який птах ловить рибу про запас? (Пелікан.)
•  Які жуки носять назву того місяця, в якому вони з’явились? (Хрущі.)
•  Коли зайцю бігти зручніше: з гори чи в гору? (В гору: передні лапи у нього коротші, ніж задні.)

Щоб зацікавити дітей природничим матеріалом, доцільно пропонувати їм кросворди природничої тематики, навчити розгадувати їх. Передусім пояснити, що в деяких клітинках вписано цифри, з них починаються слова – назви тварин, рослин, різних предметів, які треба вписувати залежно від того, в якій частині запитань кросворда міститься відповідна цифра – «По вертикалі» чи «По горизонталі». Одне слово може перетинати інше. У місцях перетину двох або трьох слів розміщуються спільні літери. Якщо слова вписано правильно, на їх перетині не виникне жодних ускладнень.

Для учнів молодшого шкільного віку кросворди бажано добирати у вигляді загадок. Слова – відгадки (назви тварин, рослин,предметів і явищ неживої природи) вписують у відповідні клітинки.

Кросворд 1.

                                                                           

 

1.  Вони вдягаються тоді,

Коли теплінь приходить,

А роздягаються тоді,

Коли теплінь відходить. (Дерева)

1.  Всі його люблять,

Всі його чекають,

А хто на нього дивиться –

Кожен скривиться. (Сонце)

1.  Усі рослини і тварини вживають,

У кожній хаті її мають. (Вода)

1.  Зимувати пташка буде,

З синім пір’ячком вона.

Добре знають її всюди,

До вподоби їй зима. (Синичка)

1.  Чим ми дихаємо? (Повітрям)
2.  Найрозумніша істота Землі. (Людина)
3.  Хто на рік чотири рази перевдягається? (Земля)
4.  Раз у рік, на новорічні свята

Лісова красуня буде в хаті. (Ялинка)

Кросворд 2.

1. Яке дерево називають білокорою красунею? (Береза).

2. Африканська тварина з найдовшою шиєю. (Жирафа).

3. Рідка речовина, без якої неможливе життя на Землі. (Вода).

4. Місце, де тварини і рослини знаходяться під охороною. (Заповідник).

5. Як назвати одним словом все те, що нас оточує? (Природа).

Для закріплення  у дітей уміння розрізняти предмети живої й неживої природи можна використати чайнворди. Звичайно, тут також необхідно пояснити, в чому особливість таких головоломок, і навчити їх розгадувати. В окремих клітинках записані цифри. Вони означають початок і кінець слів – назви тварин чи рослин. Такими самими цифрами по порядку, наприклад 1,2,3,4 і т.д., пронумеровано запитання, які допомагають відгадати потрібне слово. Назва, першу літеру якої вписано в клітинку 1, повинна закінчитись у клітинці 2, а з цієї літери починається наступна назва, і т.д.

Чайнворд 1.

1.  Лиш торкнись до колючок – він згортається в клубочок. Не вгадаєте ніяк? Підказати? Це … (їжак).
2.  Яка це тварина: самої не видно, а пісню її чути? (Комар).
3.  Хто на собі хатку носить? (Равлик.)
4.  Плавала, купалась, сухенькою зосталась. (Качка.)

Чайнворд  2.

1.  Пазуристий він, гривастий. Як збирається напасти, рявкне – ох, і лютий рев… Відгадали? Так, це… (лев).
2.  Похмуро ходить між дубами, хижо клацає зубами. Весь, як є, - жорстока лють, очі так її і ллють. Зачаївся ось, примовк. Грізний звір цей звісно…(вовк)
3.  Має він великі ікла і густу щетину. Сам любить бовтатись в багні – ще й гука й родину. (Кабан.)
4.  На носі має він великий ріг. Це діти звісно…(носоріг.)
5.  Хлопчик-мізинчик у дерев’яній одежинці. (Горіх.)

Плутанка 1.

Учитель пропонує учням знайти перший кружечок, і тоді за лініями прочитати, чим відрізняються тварини від рослин.

Плутанка 2.

Зашифровано відмінність між живою і неживою природою. Слід знайти перший кружечок, тоді за лініями можна прочитати, чим відрізняється жива природа від неживою.

Такі види роботи активізують розумову діяльність учнів, розширюють їхній кругозір, сприяють вихованню кмітливості, наполегливості.

Таким чином, вміло використовуючи ігрові методи навчання на різних етапах уроку, можна сприяти стимулюванню пізнавального інтересу учнів. Новизна змісту матеріалу, який вивчається, різноманітність форм опитування, перевірка знань і пояснювання нового матеріалу, емоційний тонус учнів, емоційність самого вчителя, взаємна підтримка вчителя і учнів, змагання і заохочення – всі ці фактори забезпечуються правильним використанням ігрового матеріалу на уроці.