55212

Застосування екологічних ігор, головоломок в педагогічній практиці

Научная статья

Педагогика и дидактика

За допомогою гри можна зацікавити учнів викликати в них інтерес до навчального матеріалу. За допомогою ігор можна закріплювати вміння і навички. Захоплюють дітей ігри з картинками загадками про рослини і тварини ігри-вікторини Що в лісі росте Хто в лісі живе Лісові орієнтири...

Украинкский

2014-03-23

105.5 KB

1 чел.

Донецька профільна гімназія № 122

Застосування екологічних ігор,

головоломок

в педагогічній практиці

Учитель Ляпкіна Н.О.

2012 р.

Застосування екологічних ігор, головоломок

в педагогічній практиці

Мета сучасного шкільного та  позашкільного закладу – не просто давати знання, а формувати особистість, яка вміє і хоче вчитися, займає позицію активного суб’єкта діяльності.

Розвиток пізнавальних здібностей і навичок передбачає зміну не лише загальної спрямованості активності особистості, а й її емоційної сфери: виробляється позитивне ставлення до критики та бажання ділитися ідеями з іншими, зароджується схильність до самоаналізу, виховується впевненість і наполегливість, формується вміння застосовувати ідеї на практиці тощо. Сформована пізнавальна активність стає фундаментом для творчого ставлення учнів до явищ навколишнього світу (сприйняття, пізнання, практичне перетворення).

Пізнавальний інтерес, який спочатку виявляється у вигляді допитливості, переростає у постійне прагнення учня займатися предметом свого інтересу, формується потреба в інтелектуальному пізнанні навколишньої дійсності та підґрунтя для її практичного перетворення.

Важливим завданням виховання і навчання є формування у дітей основи для стійких пізнавальних інтересів, творчої пошукової активності, спрямованої  не лише на зміст навчальних предметів, а й на навколишнє середовище.

Загальновідомо, що навчальна діяльність визріває в надрах ігрової і лише поступово стає провідною. При цьому зберігається і роль гри як джерела фізичного, інтелектуального і соціального розвитку дитини, а також зявляються елементи продуктивної праці як нового виду діяльності.

Позитивним підсумком застосування гри у навчально – виховному процесі  школярів   є  зміна  самого  підходу  до  навчання.  Учнів  починає

приваблювати пізнавальна діяльність, змінюється мотивація навчання.

Глибоко продумане систематичне застосування гри у навчально – виховному процесі школярів сприяє не лише засвоєнню базових знань, а й пробудженню бажання до пізнання нового, адже процес гри дає змогу задіяти пізнавальні процеси дитини, її волю, почуття, емоції. Маючи потребу та інтерес до гри, дитина отримує можливість активно діяти, розмовляти, використовувати свої знання. За допомогою гри можна зацікавити учнів, викликати в них інтерес до навчального матеріалу. Отже, включаючи у навчально – виховний процес ігрові елементи, керівник стимулює пізнавальні можливості учнів. Гра захоплює дітей. У грі відбувається складний процес мобілізації всіх розумових здібностей, стимулює розвиток уваги, уяви, пам’яті. Забезпечуючи гуманізацію освіти, гра передбачає не просто співпрацю вчителя та учнів, а й захопливу спільну творчість. Можуть бути такі форми ігрової діяльності: дидактична гра, ігрова ситуація, ігровий прийом, ігрова вправа. За допомогою ігор можна закріплювати вміння і навички.

  •  Метод ігрової дискусії дозволяє серед різних варіантів рішень одного і того ж питання вибрати оптимальний. При цьому в учня можуть виникати сумніви і правильності вибору. Щоб позбутися їх, необхідно глибоко проаналізувати суть явища або процесу, його природу. Такий спосіб навчання дає змогу учню підійти до істини, під якою розуміють відповідні уявлення людини про зміст явищ реальної дійсності. Досягнення поставленої мети зумовлює розвиток пізнання. Різновидами ігрової дискусії є «мозкова атака», «дискусія круглого столу».
  •  Метод ігрової ситуації сприяє заохоченню учнів до захопливої діяльності на основі певної ситуації, що розігрується. У зміст ситуації закладено необхідну суму знань, умінь і навичок, якими повинні оволодіти учні. Ігрова ситуація сприяє посиленню емоційно – психологічного стану, збуджує внутрішні стимули до навчальної роботи, знімає напругу, стомленість. До ігрової ситуації входять такі методи, як «аналіз конкретної ситуації», «інцидент», «розгляд ділової кореспонденції» тощо.
  •  Метод навчально – рольової (ділової) гри інтенсифікує розумову працю школярів, дозволяє швидше і краще засвоїти навчальний матеріал, сприяє професійній орієнтації учнів. Такий метод має різновиди: «ігрове проектування», «інсценізація».

Отже, раціональне використання ігрових методів сприяє позитивній зміні рівнів активності учнів: від репродуктивного через пошуковий до творчого. Ігрові методи впливають на розвиток логічного мислення, теоретичних знань і практичних умінь та навичок, самостійності та самоосвіти, колективного співробітництва.

Педагогічно правильно організована ігрова діяльність формує досвід, дає змогу досягти повного їх самовираження, активності і свободи дій, що розумно поєднуються з вимогами взаємної поваги, пізнання навколишнього середовища, відчуття краси природи та її гармонії, розвитком почуття любові й турботливого ставлення до її об’єктів.

Найповніше потребам розвитку творчих здібностей дітей молодшого шкільного віку відповідають пізнавальні ігри. Головна їх особливість полягає в тому, що пізнавальні задачі приховані. Граючись, дитина не думає вчитись, навчання тут відбувається саме собою. Захоплюють дітей ігри з картинками, загадками про рослини  і  тварини, ігри – вікторини « Що в лісі росте?», «Хто в лісі живе?», «Лісові орієнтири», «Квітковий годинник», аукціони знань на нескладну тему, « Які дикорослі рослини і для чого може використати Робінзон у лісі?», можна проводити КВК, конкурси, загадувати загадки і т.д.

Розв’язанню питань екологічного виховання найбільшою мірою сприяють творчі сюжетно – рольові ігри. Встановлено, що пізнавально-виховний ефект гри досягається при дотриманні методики, де організація, розподіл ролей і підготовка до гри зберігають її неповторну чарівність, дитячу безпосередність, а також забезпечують знання про об’єкти гри, наближення її до реальної ситуації. Ігри в Робінзонів, лісових жителів, мандрівників дають можливість кожній дитині прийти до власного вибору взірця поведінки, найближчого до її інтересів, почуттів, переконань.

Система рольових ігор будується з урахуванням специфічних цілей на кожному етапі навчання. Для дітей молодшого віку основна мета гри полягає в оволодінні конкретними знаннями і правилами поведінки в природному середовищі. Гра формує досвід сприйняття екологічно правильних рішень, засвоєння моральних норм і правил поведінки в природі, сприяє створенню зв’язку між навчанням і застосуванням знань на практиці.

Наприклад, гра «Можна – не можна».

Діти пригадують правила поведінки в природі. Вчитель називає дію, а учні відповідають: «можна» чи «не можна».

Можна:                                                      Не можна:

підгодувати птахів;                                   рвати багато квітів;

оберігати молоді рослини;                       ламати гілочки дерев;

саджати рослини;                                      збивати гриби ногами;

обгороджувати мурашники;                    руйнувати павутиння;

охороняти тварин;                                    вбивати павуків;

прибирати сміття навколо                        залишати у лісі сміття;

водоймища.                                               руйнувати гнізда.

Гра «Аукціон думок і доказів».

Вчитель дає завдання довести «Чому треба очищати водойму від сміття і гілок?», «Чому не можна чіпати пташенят у гнізді?, 2Чому не можна смітити у лісі?». Два – три учні відповідають на запитання з доведенням. Інші діти повідомляють, хто чию думку «купує» (уявно). Потім учитель повідомляє, хто вдало «придбав» думку.

Гра «Хто краще запам’ятав».

Після того, як учні прослухали вірш, оповідання, казку, легенду про різні дерева (квіти, кущі), що постраждали від шкідливих комашок, діти мають відповісти на запитання: «Які дерева (квіти, кущі) постраждали? Які пташки врятували ці дерева?. Хто правильно відповів, отримує фішку. Виграє той, хто отримав більше фішок.

Гра «Вгадай правило».

На дошці таблиця з малюнками правил поведінки в природі. Діти називають правило. Наприкінці гри всі отримують пам’ятки поведінки в природі.

Памятка

  •  Не ламай гілки дерев і кущів.
  •  Не пошкоджуй кору дерев.
  •  Не руйнуй мурашники.
  •  Не рви квітів – вони потрібні рослинам.
  •  Не руйнуй пташині гнізда.
  •  Не лови диких тварин і не принось їх додому.
  •  Не вбивай живе.
  •  Взявши у природи – компенсуй втричі. Зрубав дерево – посади три.

Гра «Буває – не буває».

Дітям читають речення, а вони потрібні відповісти: «буває чи не буває».

  1.  Випав сніг і зацвіли підсніжники.
  2.  Хлопчик поїхав на лижах збирати суницю.
  3.  На деревах зявились перші листочки, а у школі починається навчальний рік.
  4.  На полі тане сніг, а на річці почався льодохід.
  5.  Зацвіли проліски, а птахи відлітають у теплі краї.
  6.  На дворі дзвенить капіж, а ведмідь заліг у сплячку.
  7.  Випав сніг, і діти будують крижану гору.

Вікторина «Первоцвіти України».

  1.     Яка лісова квітка в легендах багатьох народів Європи є символом золотих ключів весни? (Первоцвіт – ключ-трава).
  2.  Яку квітку названо на честь прекрасного грецького юнака – коханого трьох богинь Афродіти, Артеміди, Персефони?  (Нарцис).
  3.  Якщо довіряти легендам, то навесні в наших лісах розкриває свої чудові квітки «Лікар очей». Варто подивитись на неї лише 10 хвилин – і втоми як не було. Назвіть імя цієї надзвичайної квітки. (Анемона).
  4.  Героїня однієї казки, Білосніжка, змушена була втекти від злої мачухи. Втікаючи, вона загубила в лісі намисто, яке розсипалося тендітними гарними квітами. Відтоді щороку навесні ці квіти дивують нас своєю красою. Назвіть їх. (Конвалія).
  5.  Про яку рослину йшлося в давньоруських легендах: «Хто носить цю траву з собою, від тієї людини вся нечиста сила біжить»? (Сон – трава).
  6.  Про яку маленьку квіточку йдеться в одній із казок Ганса Христіана Андерсена? Як називається квітка? (Підсніжник).
  7.  Які первоцвіти занесені до Червоної книги України? (Тюльпан, підсніжник).

Вікторина «Звірі та птахи».

  •  Найменша птиця наших лісів. (Корольок.)
  •  Велика птиця, що літає. (Дрохва.)
  •  Чим дихають жаби під водою? (Шкірою.)
  •  Маленька, легенька, а за хвіст не піднімеш. (Ящірка.)
  •  Що об’єднує цих птахів: лебідь, качка, гусак? (Вони плавають.)
  •  Як називаються ці птахи: індик, курка, півень? (Домашні.)
  •  Яка тварина зайва: морж, заєць, олень, лисиця? (Морж.)
  •  Про яку тварину можна сказати, що воно «вилазить з шкіри геть»? (Змія при ліньки.)
  •  Який птах ловить рибу про запас? (Пелікан.)
  •  Які жуки носять назву того місяця, в якому вони зявились? (Хрущі.)
  •  Коли зайцю бігти зручніше: з гори чи в гору? (В гору: передні лапи у нього коротші, ніж задні.)

Щоб зацікавити дітей природничим матеріалом, доцільно пропонувати їм кросворди природничої тематики, навчити розгадувати їх. Передусім пояснити, що в деяких клітинках вписано цифри, з них починаються слова – назви тварин, рослин, різних предметів, які треба вписувати залежно від того, в якій частині запитань кросворда міститься відповідна цифра – «По вертикалі» чи «По горизонталі». Одне слово може перетинати інше. У місцях перетину двох або трьох слів розміщуються спільні літери. Якщо слова вписано правильно, на їх перетині не виникне жодних ускладнень.

Для учнів молодшого шкільного віку кросворди бажано добирати у вигляді загадок. Слова – відгадки (назви тварин, рослин,предметів і явищ неживої природи) вписують у відповідні клітинки.

Кросворд 1.

                                                                           

 

  1.  Вони вдягаються тоді,

Коли теплінь приходить,

А роздягаються тоді,

Коли теплінь відходить. (Дерева)

  1.  Всі його люблять,

Всі його чекають,

А хто на нього дивиться –

Кожен скривиться. (Сонце)

  1.  Усі рослини і тварини вживають,

У кожній хаті її мають. (Вода)

  1.  Зимувати пташка буде,

З синім пірячком вона.

Добре знають її всюди,

До вподоби їй зима. (Синичка)

  1.  Чим ми дихаємо? (Повітрям)
  2.  Найрозумніша істота Землі. (Людина)
  3.  Хто на рік чотири рази перевдягається? (Земля)
  4.  Раз у рік, на новорічні свята

Лісова красуня буде в хаті. (Ялинка)

Кросворд 2.

1. Яке дерево називають білокорою красунею? (Береза).

2. Африканська тварина з найдовшою шиєю. (Жирафа).

3. Рідка речовина, без якої неможливе життя на Землі. (Вода).

4. Місце, де тварини і рослини знаходяться під охороною. (Заповідник).

5. Як назвати одним словом все те, що нас оточує? (Природа).

Для закріплення  у дітей уміння розрізняти предмети живої й неживої природи можна використати чайнворди. Звичайно, тут також необхідно пояснити, в чому особливість таких головоломок, і навчити їх розгадувати. В окремих клітинках записані цифри. Вони означають початок і кінець слів – назви тварин чи рослин. Такими самими цифрами по порядку, наприклад 1,2,3,4 і т.д., пронумеровано запитання, які допомагають відгадати потрібне слово. Назва, першу літеру якої вписано в клітинку 1, повинна закінчитись у клітинці 2, а з цієї літери починається наступна назва, і т.д.

Чайнворд 1.

  1.  Лиш торкнись до колючок – він згортається в клубочок. Не вгадаєте ніяк? Підказати? Це … (їжак).
  2.  Яка це тварина: самої не видно, а пісню її чути? (Комар).
  3.  Хто на собі хатку носить? (Равлик.)
  4.  Плавала, купалась, сухенькою зосталась. (Качка.)

Чайнворд  2.

  1.  Пазуристий він, гривастий. Як збирається напасти, рявкне – ох, і лютий рев… Відгадали? Так, це… (лев).
  2.  Похмуро ходить між дубами, хижо клацає зубами. Весь, як є, - жорстока лють, очі так її і ллють. Зачаївся ось, примовк. Грізний звір цей звісно…(вовк)
  3.  Має він великі ікла і густу щетину. Сам любить бовтатись в багні – ще й гука й родину. (Кабан.)
  4.  На носі має він великий ріг. Це діти звісно…(носоріг.)
  5.  Хлопчик-мізинчик у деревяній одежинці. (Горіх.)

Плутанка 1.

Учитель пропонує учням знайти перший кружечок, і тоді за лініями прочитати, чим відрізняються тварини від рослин.

Плутанка 2.

Зашифровано відмінність між живою і неживою природою. Слід знайти перший кружечок, тоді за лініями можна прочитати, чим відрізняється жива природа від неживою.

Такі види роботи активізують розумову діяльність учнів, розширюють їхній кругозір, сприяють вихованню кмітливості, наполегливості.

Таким чином, вміло використовуючи ігрові методи навчання на різних етапах уроку, можна сприяти стимулюванню пізнавального інтересу учнів. Новизна змісту матеріалу, який вивчається, різноманітність форм опитування, перевірка знань і пояснювання нового матеріалу, емоційний тонус учнів, емоційність самого вчителя, взаємна підтримка вчителя і учнів, змагання і заохочення – всі ці фактори забезпечуються правильним використанням ігрового матеріалу на уроці.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

34671. Организация файловой системы в Паскале 140 KB
  Виды файлов. Типизированные файлы [2] Процедуры и функции для работы с файлами любого типа [3] Процедуры и функции для работы с типизированными файлами [4] Нетипизированные файлы [4.1] Нетипизированные файлы.
34672. Колообіг води в атмосфері 1.42 MB
  Розподіл води на планеті distribution of wter in km3 x 106 Rocks not usble 150 Ocens 97. сказано що “використання води на нашій планеті постійно зростає і вже найближчим часом у багатьох її регіонах слід чекати дефіциту прісної водиâ€. Деякі характеристики ланок кругообігу води Вода на Землі постійно перебуває в процесі кругообігу.
34674. Походження основних компонентів хімічного складу атмосферних опадів 38 KB
  Постійним природним джерелом надходження сірководню та сірчистого газу в атмосферу є вулканічна діяльність. Робота промислових підприємств постачає в атмосферу велику кількість сполук сірки у вигляді SO2 SO3 H2S CS2. Сполуки сірки викидаються в атмосферу також підприємствами що виробляють і застосовують сірчану кислоту та сірководень а також при спалюванні органічних решток в териконах. Сполуки азоту що надходять в атмосферу представлені оксидами азоту N2O NO NO2 N2O3 N2O5.
34675. Прямий аерозольний вплив аерозолів на клімат. Непрямий аерозольний ефект впливу на клімат 259.5 KB
  Вивчення впливу аерозолів збільшення вмісту яких в значній мірі теж пов’язане з діяльністю людини розпочалося лише в 1990х роках. Тому існує ще досить багато невизначеностей щодо кліматоформуючої ролі аерозолів. На відміну від парникових газів які досить рівномірно розподілені в атмосфері завдяки довготривалому перемішуванню час перебування деяких з них в атмосфері може досягати 100 років розподіл аерозолів дуже нерівномірний.
34676. Розподіл озону у просторі та часі 1006.5 KB
  Найбільш точно в атмосфері Землі визначається загальний вміст озону ЗВО. ЗВО Х як вже згадувалось вище це товщина шару озону приведеного до нормальних тиску і температури. Величина Х є сумарною або інтегральною кількісною характеристикою шару озону іноді замість неї використовують зведену товщину шару озону .
34677. Роль колообігу води в природі в процесах формування хімічного складу атмосфери 719.5 KB
  Нестача води у ґрунті призводить до погіршення живлення рослин і зниження врожаю сільськогосподарських культур. Тому для забезпечення у ґрунті води здійснюють цілий комплекс агрохімічних заходів. сказано що “використання води на нашій планеті постійно зростає і вже найближчим часом у багатьох її регіонах слід чекати дефіциту прісної водиâ€.
34678. Парникові гази та їх роль у формуванні клімату 88 KB
  Сукупність цих газів створює в атмосфері парниковий ефект. Суть парникового ефекту полягає в наступному: Земля отримує енергію Сонця в основному у видимій частині спектра а сама випромінює в космічний простір головним чином інфрачервоні промені. Затримуючи тепло в атмосфері Землі ці гази створюють ефект який називається парниковим а гази – парниковими. Практично будьякий вид діяльності людини супроводжується викидами парникових газів створюючи таким чином додатковий або антропогенний парниковий ефект.
34679. УТВОРЕННЯ ТА РУЙНУВАННЯ ОЗОНУ 221.5 KB
  1 Фотохімічна теорія утворення озону оксигенний цикл За Чепменом озон в атмосфері утворюється з молекулярного кисню [3]. В результаті дії цих двох протилежних процесів в атмосфері на деяких висотах встановлюється цілком визначена густина озону. Для формування озону в стратосфері перш за все необхідний атмосферний оксиген який утворюється внаслідок фотодисоціації молекули оксигену по реакції 1: Р.