55237

Прийом залучення візуального та асоціативного мислення учнів при роз’ясненні сутності конституційного права

Научная статья

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Прийом залучення візуального та асоціативного мислення учнів при розясненні сутності конституційного права Актуальність та обґрунтування прийому. На юридичних факультетах конституційне право як фундаментальна галузь права вивчається ще на першому курсі відразу після вивчення теорії держави та права. Практика свідчить що не всі студенти можуть здійснити дефініціювання декомпозицію експлікацію поняття галузь права не усі з них можуть розяснити специфіку галузі конституційного права її особливу роль. Складається певним чином...

Украинкский

2014-04-02

529 KB

1 чел.

Валєєв Р.

Прийом залучення візуального та асоціативного мислення учнів при роз’ясненні сутності конституційного права

Актуальність та обґрунтування прийому.

Нажаль, певна частина учнів старших класів та студентів перших курсів не володіє належним рівнем теоретичного мислення. Тому вчителя та викладачі споконвіку спираються в роботі з такими учнями на їх асоціативне, образне, візуальне мислення. Це обумовлене принаймні двома фактами: 1) асоціативне мислення формується на попередніх етапах ґенези особистості й у старшому шкільному віці ним володіють усі учні; 2) серед тих учнів, які не повною мірою виявляють здібності та навички теоретичного мислення, досить висока питома вага особистостей з домінуючою правою півкулею головного мозку – їх візуальне, образне мислення високо розвинуте.

На юридичних факультетах конституційне право як фундаментальна галузь права вивчається ще на першому курсі, відразу після вивчення теорії держави та права. Практика свідчить, що не всі студенти можуть здійснити дефініціювання, декомпозицію, експлікацію поняття «галузь права», не усі з них можуть роз’яснити специфіку галузі конституційного права, її особливу роль.

Складається певним чином парадоксальна ситуація, коли певна частина студентів демонструють високий рівень самостійного мислення з дискусійних теоретичних проблем, а деякі студенти не можуть пояснити найлегші поняття теорії права, у тому числі конституційного.

Мета заняття, на якому використовується прийом.

Навчальна мета: ознайомлення з інформацією про ознаки конституційного права, його взаємодію з іншими галузями права, про співвідношення понять «система галузі», «структура галузі», «класифікація інститутів галузі», «каталог інститутів галузі»; формування знань про поняття «галузь права», «галузь конституційного права», про сутність та основні особливості конституційного права, його структурні рівні.

Розвивальна мета: забезпечити подальше формування (розвиток) вмінь та навичок: аналізу, синтезу, порівняння, класифікації, співставлення суміжних або східних за назвою понять; роботи з когнітивною графікою; публічного виступу тощо.

Виховна мета: забезпечити усвідомлення сутності та ролі конституційного права як ведучої, фундаментальної галузі системи права України; сприяти формуванню почуття відповідальності за обраний професійний шлях та почуття гордості за власну країну.

Обладнання та дидактичний матеріал.

Для впровадження прийому нами використовуються: апаратні засоби – переносний комп’ютер (ноутбук, нетбук, комунікатор тощо), мультимедійний проектор; програмні засоби: MS Visio, або MS Powerpoint, до якого імпортовані об’єкти MS Visio, або їх безкоштовні аналоги.

Схеми можуть бути попередньо роздруковані (зазначимо, що MS Visio дозволяє роздрукувати малюнки на папері будь-якого формату до A1) – у такому випадку необхідність у вищезазначеному обладнанні відпаде, використовуватимуться лише рисунки.

Сутність прийому.

Студентам (учням) пред’являється схема (рис. 1) та роз’яснюється, що можна знайти певну аналогію між системою права та будівлями у місті. Якщо спробувати підтвердити цю аналогію, то на схемі необхідно знайти аналоги тих юридичних понять, що мають безпосереднє відношення до системи права.

Рисунок 1. Основна схема.

Отже, на схематичному малюнкові відображено умовну схему міста, елементи якої мають аналоги з елементами системи права. Учням (студентам) пропонується віднайти аналоги: 1) правової норми, 2) правового інституту, 3) галузі конституційного права, 4) інших галузей права, 5) принципів конституційного права, 6) міжгалузевого інституту, 7) полівалентної правової норми.

Враховуючи певну незвичність запропонованої методики на заняттях з юридичних дисциплін, іноді потрібно ініціювати початок пошуку допоміжними питаннями. Наведемо приблизний хід заняття з допоміжними питаннями, які досить часто є зайвими.

Приблизний хід використання прийому.

Вчитель: яке поняття відображає первинну клітину, найменший елемент права?

Учні: поняття «правової норми».

Вчитель: а що є первинною клітиною у будівництві?

Учні: цегла.

Вчитель: перевіримо відповідну гіпотезу. Якщо припустити, що цегли на малюнкові є аналогом правових норм, то яке поняття є аналогом груп цеглин, будівельних блоків?

Учні: правові інститути.

Вчитель: продовжимо аналогію. А в цьому випадку чим виступають окремі будівлі, які складаються з багатьох цеглин, з декількох будівельних блоків? Які їх аналоги у системі права?

Учні: галузі права.

Вчитель: дійсно, структурний аналіз системи права свідчить, що вона складається з галузей права – будівель, які мають різне функціональне призначення; вони, у свою чергу, складаються з блоків правових норм, тобто правових інститутів; а вже вони – з окремих правових норм, «цеглинок права».

Таким чином, на рисункові  відображає «правову норму»,  – відображає «правовий інститут». Будь-яка будівля – відображає «галузь права».

Яку галузь права можна ототожнити з будівлею суду? з будівлею магазину? будівлею офісу? будівлею тюрми? будівлею казни? будівлею міністерства? будівлею парламенту?

Учні пропонують ототожнити будівлю магазину – з цивільним правом, будівлю офісу – з трудовим правом, будівлю тюрми – з кримінальним або кримінально-виконавчим правом, будівлю суду – з кримінальним або кримінально-процесуальним правом тощо, будівлю міністерства – з адміністративним правом, будівлю казни – з бюджетним правом, будівлю парламенту – з конституційним правом.

Вчитель: не можу погодитись з тим, що всю галузь конституційного права слід ототожнити лише з будівлею парламенту. Скоріше ця будівля є аналогією лише парламентарної (парламентської) підгалузі конституційного права.

Нам від структурного аналізу слід звернутись до функціонального аналізу. Галузь конституційного права виконує у системі права ще й інші функції, крім забезпечення функціонування парламенту, голови держави, уряду та інших вищих держаних інституцій. Які функції виконує ця галузь права? Що у будівництві виконує аналогічні функції?

Підказка: чому досить часто при визначенні галузі конституційного права використовують ознаки «фундаментальна», «базисна», «базова», «засаднича» галузь права?

Учні: галузь конституційного права виконує функцію фундаменту, базису для інших галузей права. Тобто на схемі галузь конституційного права – усі горизонтально розташовані цеглини, фундамент усіх будівель.

Вчитель: майже погоджуюсь з цим. Але до обсягу галузі слід включити також ті інститути, що регулюють діяльність центральних органів державної влади (на схемі – будівля парламенту). Проте й це не все. Подивіться на запитання: нам необхідно знайти на схемі аналог «принципів конституційного права». Продовжимо функціональний аналіз: які функції виконують принципи конституційного права? Аналоги цих функцій виконують які елементи будівництва?

Учні: принципи конституційного права є засадничими ідеями, «фундаментом фундаменту», «конституцією конституції», які визначають зміст та процедуру прийняття інших правових норм. У будівництві аналогічні функції виконують «наріжні камені», покладені в основу фундаменту. На схемі – блоки .

Вчитель: дійсно, це так. У цьому випадку обсяг галузі конституційного права зображений на рисунку 2.

Рисунок 2. Обсяг галузі конституційного права

Вчитель: Давайте спробуємо віднайти міжгалузевий інститут та полівалентну правову норму. Хто може роз’яснити сутність цих правових інститутів?

Учні: міжгалузеві правові інститути та полівалентні правові норми водночас належать декільком галузям права. Тому полівалентною нормою є на схемі будь-яка цеглина, що знаходиться на межі двох галузей права, а міжгалузевим інститутом є нижня частина будівлі казни (рисунок 3).

Рисунок 3. Відповіді на запитання.

Висновки.

Описаний прийом є досить ефективним під час роботи зі студентами (учнями), які виявили невисокий рівень академічної успішності з відповідної теми. Тому у ВНЗ використання прийому є більш доцільним не на лекційних чи семінарських заняттях, а під час групових консультацій із відповідними студентами.

Продовжуючи використання цієї схеми, учням можна адресувати запитання: назвіть конкретні конституційно-правові принципи та конституційно-правові норми, які лежать в основі інших галузей права – кримінального, кримінально-процесуального, трудового, цивільного тощо (презумпція невинності, право на працю, рівність форм власності тощо).

Прийом можна адаптувати під інші теми, розглянути за його допомогою каталог інститутів будь-якої галузі, для чого розробити нові схеми.

Про автора. Контакти.

Валєєв Руслан Гельманович, заступник начальника кафедри конституційного та міжнародного права Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка.

Буду радий вислухати Ваші відгуки, в тому числі критичні, щодо цього прийому, а також раніше запропонованих мною розробок з правознавства (посилання: http://osvita.ua/school/lessons_summary/pravo/9548/ та http://osvita.ua/school/lessons_summary/pravo/8419/).

Надсилайте листи на адресу osvitne.pravo@gmail.com.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

82424. Аналитическая философия XX века: основные направления и проблемы 28.31 KB
  Одна из отличительных черт интеллектуальной культуры XX столетия развитие и нарастающее влияние аналитической философии. Главные цели философии анализа выявление структуры мысли прояснение всего смутного невнятного достижение прозрачного соотнесения языка и реальности четкое разграничение значимых и пустых выражений осмысленных и бессмысленных фраз. Внутри аналитической философии выделяют два направления: философию логического анализа и философию лингвистического анализа или лингвистическую философию. Исходные проблемы и понятия...
82425. Структурализм и постструктурализм 31.84 KB
  В античности понятие структуры было синонимом понятия форма. В трудах Структурная антропология 1958 и Структурная антропология два 1973 рекомендует при исследовании культуры обращать внимание не на субъекты но на такие культурные структуры жизни как мифы ритуалы маски правила бракосочетания родственные связи языки как на знаковые структуры и изучать их не диахронно а синхронно увязывая факты в целое....
82426. Теоретические истоки философии постмодернизма. Идея концепта, поиск новых смыслов философии, современные оценки 27.97 KB
  В основе мировоззрения постмодернизма лежат принципы космизма экологизма феминизма постгуманизма новой сексуальности как ответы на новые проблемы нового мира. Мировоззренческие элементы постмодернизма могут быть реконструированы в культурную программу постмодернизма парадигму эписгему новую онтологию новую гносеологию новую логику. Постмодернизм сторонится тотализирующих моделей чем знаменует смену познавательной парадигмы пересматривает позиции субъекта как центра и источника системы мировоззренческих представлений...
82427. Общая характеристика социокультурного и мотивационного контекстов современной зарубежной философии 26.06 KB
  Ухудшение условий жизни людей утрата природой своих естественных свойств истощение материальных ресурсов сказываются на жизни каждого человека подвергая опасности здоровье психическое состояние как ныне живущих так и будущих поколений. ознаменовалось огромными переменами во всех сферах жизни общества: значительно усилилось влияние науки и возросла ее роль в жизни всего мирового сообщества. в области общественной жизни и политики происходит обострение межгосударственных и социальных противоречий внутри отдельных стран которые выливаются в...
82428. Новые тенденции в современной зарубежной философии. Специфика «перехода от мира науки к миру жизни» 28.48 KB
  На наш взгляд основными и определяющими характер современной западной философии являются следующие направления: феноменология герменевтика экзистенциализм структурализм неопозитивизм постмодернизм. Основными тенденциями в развитии современной философии выступают Сциентизм и Антропологизм. Первая проявляется в позитивизме философии науки структурализме и других.
82429. Оценка классического наследия, отношение к традиции в современной зарубежной философии. М. Фуко о «четырехкратном сдвиге кантовского вопроса» 31.82 KB
  Все это наводит на мысль о внутреннем родстве и общей социальноисторической обусловленности широкого духовного процесса переоценки ценностей который продолжается и находит новые импульсы и в наши дни. Будучи двуединством эмпирического и трансцендентального человек является таким образом местом непонимания того самого непонимания которое постоянно грозит затопить мысль ее собственным небытием но в то же время позволяет мысли собраться в целостность на основе того что от нее ускользает. Теперь уже вопрос не в том как же собственно...
82430. Философия прагматизма 29.09 KB
  Философия прагматизма сформировалась и получила широкое распространение в мире особенно в США в XX веке. К числу его фундаментальных положений относят: абсолютизацию факта изменчивости непостоянства объективного мира; сам принцип прагматизма определяющий значимость знания его практическими последствиями; трактовку опыта не как плавного спокойного потока событий текущих в ясное будущее а как цепь неожиданных ситуаций в которых наш кругозор ограничен рамками сложившихся в данный момент условий требующих от нас принятия быстрого...
82431. Кризис европейской рациональности и пути его преодоления в представлениях современных западных философов 25.75 KB
  Задача заключается с их точки зрения в том чтобы преодолеть негативные явления и сохранить традиционные ценности ренессансной и просвещенческой культуры. В отличие от российской философской мысли где значительную роль играет представление об особой роли России в преодолении кризиса культуры и религиозной ориентации в ходе этого преодоления западные философы посвоему видят как причины возникшей кризисной ситуации так и пути её преодоления. Известные западные философы XX века говорили о неизбывности кризисности сопровождающей развитие...
82432. Дилемма сциентизма и антропологизма 26.8 KB
  Сциентисты провозглашают знание как наивысшую культурную ценность В качестве аргументов в свою пользу сциентисты привлекают знаменитый пример из прошлого когда наука Нового времени пыталась обосновать новые подлинно гуманные ценности и культуру. Ими совершенно справедливо подчеркивается что наука есть производительная сила общества порождающая общественные ценности и имеющая...