55256

Префікс як значуща частина слова

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета уроку: ознайомити учнів з роллю префіксів у словах їх словотворчою функцією з найуживанішими префіксами; формувати вміння утворювати нові слова за допомогою префіксів; розвивати уміння аналізувати...

Украинкский

2014-03-23

51 KB

6 чел.

Використання інтерактивних технологій на уроці                                         та засобів мотивації учнів до навчання                                                            на прикладі уроку з української мови, проведеному в 3 класі

учителем загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1

Кіровської міської ради Донецької області

Фурик Наталією Павлівною

Тема уроку: Префікс як значуща частина слова.

Мета уроку: ознайомити учнів з роллю префіксів у словах, їх словотворчою

                      функцією, з найуживанішими префіксами;

  формувати вміння утворювати нові слова за допомогою

   префіксів;

   розвивати уміння аналізувати, зіставляти, узагальнювати;

   збільшувати словниковий запас учнів;

   виховувати любов до усної народної творчості, працелюбність,

   охайність, вміння співпрацювати.

Обладнання: таблиця «Частини слова»; малюнок Колобка, малюнки тварин

      з казки «Колобок»; картки для самостійної роботи, малюнки за

                        темою «Вода в природі»(дощ, град, сніг, туман, озеро, річка,        

                        море, океан, льодовик тощо); портрети Т.Г.Шевченка та

      І.Я.Франка, таблички з префіксом по- та дієсловами бігла,

                        нишпорив, чеберяв, шукав; А.С.Прищепа, В.Г.Лук’яненко

      «Тематичний словник школяра», Київ, «Форум», 2001 рік.  


Хід уроку

І. Організація класу до уроку

- Чи замислювався хтось із вас, мої любі діти, скільки уроків української мови пройшло з початку навчального року? (Діти відповідають) А їх пройшло рівно п’ятдесят. П’ятдесят разів ми відкривали зошити.. П’ятдесят разів писали дату уроку. Дві тисячі хвилин присвятили вивченню української мови, намагаючись пізнавати нове, поповнюючи свій словниковий запас. Сьогоднішній п’ятдесят перший урок не стане винятком. До нашого навчального годинника ми додамо ще сорок хвилин сумлінної творчої праці.

Будову слова ми вивчали.

Було закінчення, основа.

А потім корінь виділяли,

Споріднене шукали слово.

А нині гість в кашкеті – префікс.

Важлива, значуща частина.

І ці слова сьогодні з вами

Ми на уроці перевірим!

(Учитель, ставлячи завдання уроку у віршованій формі, одночасно супроводжує свої слова демонстрацією таблиці «Частини слова», а «гість у кашкетику» з’являється  у вигляді Колобка, кашкетик якого є прозора кишенька у формі позначки префікса.)

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Хвилина каліграфії.

Написання окремих голосних та приголосних букв та їх з’єднань.

2. Повторення раніше вивченого матеріалу

- Префікс з’явився у нас на уроці у вигляді Колобка. Давайте пригадаємо, яких тваринок зустрів він у казці, запишемо і попрацюємо з цими словами. (Діти називають тваринок у відповідності до казки, записують слова, а на дошці з’являються малюнки з зображенням  цих героїв)

Завдання:                                                                                                                                      1) слово заєць записати у фонетичній транскрипції, порахувати кількість      букв і звуків;

2) визначити число та рід іменника вовк;

3) слово ведмідь поділити на склади, визначити наголошений;

4) у слові лисиця виділити корінь, знайти ненаголошену голосну і перевірити.

  •  Пригадаємо і запишемо речення з казки «Колобок». Покотився колобок вузькою стежкою. Підкреслимо головні і другорядні члени речення. Визначимо вид речення за метою висловлювання та інтонацією.

  •  Кожен з героїв намагався з’їсти Колобка, але він починав проситися. Лунала просьба заспівати. Запишемо іменник просьба. Підкреслимо орфограму. Доберемо перевірне слово ( Просьба – просити)

  •  Почував себе наш герой злякано, бо у кожного з тих, кого він зустрічав були гострі кігті. Запишемо  іменник кігті і виконаємо попереднє завдання. (Кігті – кіготь)

  •  З зайцем, вовком та ведмедем домовитися було легко. Запишемо останнє слово. Завдання не змінилося. (Легко – легенько)

3. Самостійна робота

  •  А от лисиця була підступна. І ви знаєте, чим все закінчилося. От і сьогодні лисиця  хоче спіймати нас на гачечок самостійною роботою. (Діти виконують самостійну роботу за картками, працюють в парі, спосіб перевірки – взаємоперевірка)

І варіант

Списати, вставляючи пропущені букви.

Сова кр…чить – холо… накликає.

Сказати ле…ко, але зробити ва…ко.

Ч…рвона ягі…ка, але на смак гірка.

ІІ варіант

Списати, вставляючи пропущені букви.

Шви…ко мова мовиться, та не шви…ко діло робиться.

В с…лі настала пора моло…ьби.

З…рно гойдалося на ст….блині в золотому колоску.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Знайомство з префіксом як значущою частиною слова

  •  Самостійна робота – це не єдина лисиччина пастка. Кожній тваринці і собі вона обрала дію, що вже виконана в минулому: лисиця бігла, заєць чеберяв, вовк нишпорив, ведмідь шукав.( До малюнків з зображенням тварин кріпляться відповідні дієслова) Користуючись словником, пояснимо лексичне значення кожного слова. (Клас заздалегідь поділений на чотири групи, перша група працює зі словом бігла ( с. 243), друга – чеберяв(с.272), третя – нишпорив(с.258), четверта – шукав(с.273). Виконавши завдання, лідер кожної групи доповідає)

  •  Колобок отримав під кашкетик частину слова по- і завдання утворити нові слова. Покотився він по доріжці, ставав перед кожним словом і виконував завдання:

Бігла – побігла

чеберяв – почеберяв

нишпорив – понишпорив

шукав – пошукав

  •  Що спостерігаємо? (Змінилося значення слова. Утворилися нові слова) Молодці, ми не потрапили у лисиччину пастку і правильно виконали її завдання.
  •  За допомогою якої частини слова ми утворили нові слова? (За допомогою префікса)
  •  Де стоїть префікс у слові? (Перед коренем)
  •  Зверніть увагу, як позначається префікс і позначте в зошиті його в нових словах.

2. Фізхвилинка

Ось уже зима. Морозно.

Руки мерзнуть, зігрівайте,

Пальці, що писать втомились,

Ви гарненько розминайте!

 Щоби ніжки розім’яти,

 Пострибай, як зайченя,

 Тулуб свій понагинайте,

 Добре вийде, знаю я.

Станемо тепер навшпиньки,

Догори всі рученята,

З неба сонечко чи зірку

Разом спробуєм дістати!

 А тепер тихенько сіли

 Всі за партами рівненько,

 І почнемо працювати

 Далі класом всі швиденько!

3. Проблемне завдання

Записати слова. Читати, перечитати,вичитати, зачитати, почитати, дочитати.

  •  виділити корінь;
  •  назвати і виділити префікс;
  •  з’ясувати, чи однакове значення мають слова;
  •  з’ясувати, чому змінювалося значення слова;
  •  Чому префікс називають значущою частиною слова? (Утворює слова з новим значенням)

4. Робота з правилом

  •  за таблицею «Частини слова»;
  •  за підручником.

5. Первинне закріплення

  •  Нові слова поповнюють наш словниковий запас. Щоб наша мова була барвистою, ми використовуємо синоніми та антоніми.(Діти згадують визначення синонімів та антонімів) Спробуємо утворити антоніми за допомогою префіксів.(Вчитель утворює першу пару, передає естафету учню, учень утворює свою пару і також передає естафету):

Вхід – вихід, влетів – вилетів, заніс – виніс, зачинити – відчинити, закопати – відкопати. В нових словах визначають префікс.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу

1. Робота з підручником 

- бесіда про воду в природі та її значення;

- читання вірша з вправи 242 учнями;

- підрахунок кількості речень у тексті;

- пошук рим у віршованому тексті;

- виконання завдання до вправи (використовується  «ланцюжок»)

- Вода – частина природи, тому потребує дбайливого ставлення. Цьому нас навчають своїми власними прикладами славетні Українці. У Львівській області на батьківщині Івана Франка збереглося джерело і альтанка, власноруч вибудувані поетом. А  в Черкаській області в Чигиринському районі  і досі існує Тарасова криниця.

- читання тексту вправи 244;

- визначення частин тексту;

- складання плану тексту;

- самостійне виконання учнями завдання до тексту

2. Коментоване письмо. Вправа 243

V. Підсумок уроку. Сенкан

1) Який гість завітав до нас у кашкетику?

 2) Як його можна охарактеризувати?

 3) Яку роботу виконує префікс?

4) Чим нам допомагає префікс?                

 5)  Висновок.

 Префікс.

Перший, важливий.

Будує, змінює, створює.

Допомагає створювати нові слова.

Префікс – це значуща частина слова.

 VІ. Домашнє завдання

 Вивчити правило. Записати перший монолог бабусі з п’єси-казки Олександра Олеся «Бабусина пригода». Визначити префікси в дієсловах.

PAGE  4


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

14762. Ахмет Жұбанов 80.5 KB
  Ахмет Жұбанов Ахмет Қуанұлы Жұбанов 1906-1968 қазақ музыкасын зерттеуші көрнекті ғалым әйгілі композитор дирижер. Қазақстанның халық артисі 1944 өнертану ғылымының докторы 1943 профессор 1948 академик. Ол Ақтөбе облысы Темір ауданында 1906 жылы 29 сәуірде өмірге келген...
14763. ҚҰРМАНҒАЗЫ САҒЫРБАЙҰЛЫ 157 KB
  ҚҰРМАНҒАЗЫ САҒЫРБАЙҰЛЫ 18181889 Қазіргі Орал облысы Жанғалы ауданының Жиделі елді мекенінде дүниеге келген. Күй атасы. Шыққан тегі Кіші жүз он екі ата Байұлынан өрбіген Сұлтансиықтың Қызылқұрт бұтағы. Құрманғазының жетінші атасы Ерші деген кісі от тілді...
14764. Тәттімбет Қазанғапұлы 119 KB
  Тәттімбет Қазанғапұлы 18151860 Тәттімбет Арғын асқан ардагерім Қырық түрлі күй тамған бармағынан Біржан сал Өнерде өзіндік қолтаңбасымен жарқырай көрініп ол қолтаңбасы ұлттың рухани әлеміне құнарлы арна болып қосылған тұлғалар қай елде де қай заманда...
14765. БАЛҰСТАҰЛЫ ЕСБАЙ 148 KB
  УА халайық мында кейбір жерлерінде қателер бар БАЛҰСТАҰЛЫ ЕСБАЙ Музыканың тілі дыбыс. Әрине жай ғана дыбыстар жиынтығы емес белгілі бір әлеуметтік ортаның талғамтанымында реттеліп жүйеленген дыбыс әуенсазға айналған дыбыс. Олай болса әсіресе дәстүрл...
14766. ҚАЗАҚ ХАЛҚЫНЫҢ АСПАПТЫҚ МУЗЫКАСЫНДАҒЫ ДӘСТҮРЛІ ЖАНРЛАР 21.83 KB
  ҚАЗАҚ ХАЛҚЫНЫҢ АСПАПТЫҚ МУЗЫКАСЫНДАҒЫ ДӘСТҮРЛІ ЖАНРЛАР Қазақ халқының аспапта жеке шығарма орындаушылық яғни күйшілік өнері сонау көне заманнан келе жатқан ұлтымыздың рухани мәдениетінің аса бір маңызды саласы. Күй көбінесе белгілі оқиғаға тарихи мазмұнға орай ш
14767. МАҢҒЫСТАУ ӨҢІРІІҢ КҮЙШІЛІК ДӘСТҮРІ 25.96 KB
  МАҢҒЫСТАУ ӨҢІРІІҢ КҮЙШІЛІК ДӘСТҮРІ Маңғыстау өңірінде күйшілік өнер ерекше дамып өзіндік өрнегімен ерекшеленеді. Ұрпақтан ұрпаққа беріліп келе жатқан күй өнері Абыл Есбай Есір Құлшар Өскенбай Картбай Байшағыр Шамғүл Мұұрат сияқты біртуар есімдер арқылы өз жал
14768. Ахмет Жұбанов 149.5 KB
  Ахмет Жұбанов Aлпысыншы жылдарғы Алматы. Жасыл мәуеге малынған маужыр қала. Соғыс кезінде азды кем тұрып дәмін татып көзі жұмылғанша тамсана мадақтап өткен ақын Владимир Луговской тауып айтқандай Город вещих снов. Жайраңдаған жайдарман ортадағы жадыра думанн
14769. Ғарифолла Құрманғалиев 31 KB
  Ғарифолла Құрманғалиев Ғарифолла Құрманғалиев ХХ ғасырдағы қазақ музыка мәдениетінің ерен құбылысы. Бүгінгінің Мұхиты атанған ондаған жылдар бойы ол жалғыз өзі Батыс Қазақстанның көне де жоғары дәрежеде дамыған вокалдыаспаптық дәстүрін паш еткен. ХІХ ғасырд...
14770. ӘН ЖАНРЛАРЫ МЕН МЕКТЕПТЕРІ 21.16 KB
  ӘН ЖАНРЛАРЫ МЕН МЕКТЕПТЕРІ Қазақ әндерінің жанрлық сипаттамасы ретінде оқыту тәжірибесінде этномузыкатанушы Б.Ерзаковичтің тұжырымдамасы қолданылып келеді. Ғалым өзінің Қазақ халқының ән мәдениеті еңбегінде мынадай жанрлық анықтамаларды келтіреді: 1. Т...