55257

Багатогранна творчість Кобзаря

Конспект урока

Педагогика и дидактика

До Шевченка треба доростати всім життям. У довідниках зі світової літератури існує навіть окреме визначення – шевченківський вірш тобто деякі стилістичні особливості творчості Шевченка стали знахідкою не лише вітчизняних митців а й поетів інших літератур. Тільки літературна спадщина Шевченка – це Кобзар 9 повістей п’єса Назар Стодоля уривки драматичних творів щоденник листи. А величність картин Шевченка II.

Украинкский

2014-04-02

92.5 KB

1 чел.

Прес-конференція

Тема. Багатогранна творчість Кобзаря.

Мета: узагальнити та систематизувати знання учнів, розкрити тематику творів Кобзаря, з’ясувати їх ідейне спрямування, визначити основні напрями творчої діяльності Т.Шевченка та їх значення в українській культурі; розвивати пам'ять, творче та асоціативне мислення, вміння узагальнювати, систематизувати вивчений матеріал, робити обґрунтовані висновки; виховувати пошану до культурного спадку та почуття гордості за видатних людей України.

Хід конференції

I.Актуалізація опорних знань.

На фоні слайдів з портретами Т.Шевченка різних років та музичного уривку з поеми «Причинна» - « Реве та стогне Дніпр широкий» звучать слова вчителя:

«Велика це людина – Тарас Шевченко, велика вже сама собою, ще вища величчю дум мільйонів, що знайшли свій вияв у натхненній його пісні»,- писав поет Леонард Севінський ще в 1861році.

Тарас Шевченко!..Це ім’я дорогоцінною перлиною виблискує у золотій скрбниці світової літератури. Для свідомості українців Тарас Григорович – не просто література. Він – наш Всесвіт. Слово, яке співвідноситься з його словом,- нічого не варте. До Шевченка треба доростати всім життям. Його немає з ким порівняти у письменстві інших народів. Не тому. Що він кращий за інших. Йдеться про особливий генотип культури нашої країни. Саме Т.Шевченко залишив один з найбільших слідів у світовій культурі. У довідниках зі світової літератури існує навіть окреме визначення – «шевченківський вірш», тобто деякі стилістичні особливості творчості Шевченка стали знахідкою не лише вітчизняних митців, а й поетів інших літератур.

Шевченко є основоположником нової української літератури і родоначальником її революційно-демократичного напряму. Творчість великого народного поета внесла в нашу літературу незнане багатство тем і жанрів. Починаючи з 1962 року, щорічно присуджуються Державні премії України імені Т.Г.Шевченка в галузі літератури і мистецтва. Тільки літературна спадщина Шевченка – це «Кобзар», 9 повістей, п’єса «Назар Стодоля», уривки драматичних творів, щоденник, листи. А величність картин Шевченка!

II.Оголошення теми і мети конференції.

Творчість Кобзаря, безсумнівно, багатогранна. Отже, на конференції ми побачимо Шевченка не тільки як великого поета, а й:

  •  Шевченка – прозаїка
  •  Шевченка – драматурга
  •  Шевченка – художника

III. Теоретична частина конференції. Виступи доповідачів.

Перед кожним виступом звучить виразне прочитання поезій Т.Шевченка напам’ять, що не входять в шкільну програму. Виступи учнів супроводжуються презентацією.

Шевченко – прозаїк

Звучить поезія Т.Шевченка «Лічу в неволі дні і ночі» (додаток 1)

Тарас Шевченко — явище унікальне.

Тарас Шевченко - поет, драматург, прозаїк, мислитель, історик, етнограф, фольклорист, який залишив велику образотворчу спадщину-понад тисячу творів. Геній Шевченка надзвичайно широкий, багатогранний.

Проза Шевченка складається із російськомовних творів різної величини. Більшу частину цих оповідань і повістей автор створив на засланні в Новопетровському укріпленні протягом 1850-1857 р. З обережності письменник датував окремі свої повісті роками волі: «Наймичка» - 1844р., «Варнак» - 1845р. і підписував псевдонімом Дармограй.

За манерою оповіді повісті де в чому схожі на російські повісті Квітки-Основ.яненка. Шевченко, як і Квітка-Основ’яненко, вводить в російський текст українську лексику.

Повісті Шевченка різноманітні за своєю тематикою, вони зображують

  •  Злидні закріпаченого селянства.
  •  Тяжке життя солдатів царської армії.
  •  Трагічну долю талановитих кріпаків.
  •  Звиродніння дворян та офіцерів.

Центральна тема Шевченкової прози – кріпацтво. Тематика і сюжети повістей «Наймичка», «Варнак», «Княгиня» повністю відповідають однойменним поемам.

Повісті Шевченка цінні для нас ще й своєю автобіографічністю. Так, з повісті «Княгиня» дізнаємося про дитинство поета, з повістей «Музикант» і «Наймичка» - про його подорожі по Україні в 40-х роках, з «Путешествия…» - про період заслання. Найдокладніше про себе розповідає Шевченко в повісті «Художник», яку видатний російський учений О.Пипін назвав «зворушливою» і відзначив, що вона «дихає правдою».

Прозові твори Шевченка формувались поступово, рік за роком, формувало їх саме поетове життя, і все найістотніше із цього життя, з великого життя українського кріпака Тараса Шевченка – від його юності й до останнього подиху, - ввібрав у себе цей літературний моноліт.

Подвиг Шевченка, всю вибухову силу його творчості можемо збагнути, лише уявивиши, серед якої мертвої тиші вона пролунала, проти якого "чудища стозевного" підняла свій меч.

Найгостріші соціальні драми і найтонші нюанси інтимного, гнівний біль безправства, неволі, хвилин розпачу, що їх теж знав поет, смутки знівеченого життя, голос потоптаної і пробудженої людської гідності, сила непокори, що не раз переходить у скрик прокляття, у грізні вибурхи прометеївськоготитанізму,-все клекоче, все скипілося в художню цільність прозових творів Шевченка.

Шевченко-драматург

Звучить поезія Т.Шевченка «Заросли шляхи тернами» (додаток 2)

Тарас Шевченко впродовж усього свого життя цікавився багатьма жанрами літератури, в тому числі драмою, хоча його драматургічна спадщина вичерпується однією завершеною п'єсою „Назар Стодоля" (1843), уривком з третьої дії російськомовної історичної драми чи трагедії „Никита Гайдай" (1841) та незнайденою чи ненаписаною драмою „Слепая красавица". Незважаючи на це, Шевченкова драматургія є значущою в контексті його художньої творчості.

Драматичними творами зазвичай не вважаються Шевченкові ліро-епічні поеми з виразними драматичними елементами. Серед них „Слепая" (1842), „Відьма" (1847), друга частина поеми „Марина" („Неначе цвяшок, в серце вбитий...", 1848) та „Сотник" („У Оглаві... Чи по знаку.", 1849), які цілком можна вважати драматичними поемами. Такі твори, як „Відьма" та „Сотник" лише подекуди „розбавлено" авторськими ліричними відступами, а їхні основні частини побудовано як повноцінні драматичні твори. У „Сотнику" Шевченко постійно чергує поетичні та прозові форми драматичних діалогів та монологів, використовуючи такий неодмінний драматургічний прийом, як ремарка.

Очевидною є й „драматургічність" композиції поеми „Гайдамаки" (1839-1841), частина одного з розділів якої – „Свято в Чигирині" – написана як драма.

Виразні елементи драми має й містерія „Великий льох" (1845), в якій С. Смаль-Стоцький побачив „форму народнього вертепу". У структурі „Великого льоху" своєрідно переплетені „гротескова неймовірність зображуваного, участь надприродних сил у подіях твору, алегоричність персонажів або ситуацій, драматизована форма діалогів тощо".

Одним із перших власне драматичних творів Кобзаря треба вважати історичну драму „Никита Гайдай", яку сам Шевченко назвав трагедією.

Концепційним ядром твору є ідея патріотизму, пов'язана з боротьбою за національну свободу, почуттями „любові до України, до її героїчного минулого", яка в 1830 – на початку 1840-х рр. була суголосна з романтичною концепцією загальнослов'янського єднання, а також із „натяками на мудрого вождя".

Чітко простежується мотив усвідомленої відповідальності героя за долю нації. Микита поспішає виконати свій патріотичний обов'язок – везе послання Богдана Хмельницького до польського короля Владислава ІV зі скаргами на безчинства польської шляхти в Україні. Микита вірить у справедливість короля, його допомогу, що випливало з ідей сучасних Шевченкові.

Незавершеність твору не дає підстав вести мову про цілісність проблемної та ідейно-образної мікроструктур „Никиты Гайдая", адже ми нічого не знаємо ні про попередній розвиток драматичної дії твору, ні про його фінал, врешті нема ніякої ясності й стосовно його жанру.

Найвидатніший драматичний твір Шевченка „Назар Стодоля" (1843) також має досить складну історію написання й першої публікації.

Вперше про цю драму Шевченко згадав у листі до Я. Кухаренка. Кобзар зазначав, що „скомпонував" „драму чи трагедію в трьох актах, зоветься „Данило Рева". Через чотири місяці Шевченко вже писав, що „скомпонував „Назара Стодолю" – драма в трьох актах. По-московському. Буде на театрі після Великодня".

Ці листи давали певні підстави твердити, що „драма чи трагедія" на три дії „Данило Рева" – ніщо інше, як той самий „Назар Стодоля", лише з переміненою назвою героя з менш звучної на більш звучну і гарнішу для сценічної вимови

Зрозуміло, всі ці думки є гіпотетичними, бо не маємо жодних інших Шевченкових згадок про цей твір.

Сюжет мелодрами Шевченка побудовано на традиційному любовному трикутнику, хоча образ основного суперника Назара полковника Молочая винесено за межі тексту твору, а місце центрального неґативного персонажа посідає Хома Кичатий. Спостерігаємо й заміну традиційного образу матері, яка зазвичай прагне шлюбу доньки з багатим, на образ лиходія- батька, котрий згоден відступитися від своїх намірів лише під загрозою смерті.

У „Назарі Стодолі" переплетено просвітительські, романтичні й реалістичні тенденції й ідеї, а тому соціяльно-побутовий конфлікт своєрідно поєднується з героїкою минулого.

Загалом драматургія Шевченка, перебуваючи в „затінку" його геніальної поезії, попри порівняно невелику кількість текстів, є яскравою й самобутньою сторінкою Кобзаревої творчості, має ще цілу низку нез'ясованих питань, а тому потребує подальшого докладного та всебічного вивчення.

Шевченко-художник

Звучить поезія Т.Шевченка «маленькій Мар’яні» (додаток 3)

Слайд 1. Невідомий український Рембрандт”. Живопис Тараса Шевченка

2 слайд. „Дари в чигирині

 Малюнок до однойменного офорта. Папір, туш.

На звороті зліва вгорі напис чорнилом: Дари в Чигрині 1649 року. Початкова дата визначається часом повернення Шевченка до Петербурга

Слайд 3. Портрет дітей В. М. Рєпіна

Портрет дітей В. М. Рєпніна. Полотно, олія

Зліва внизу червоною фарбою підпис автора і дата: Т. Шевченко. 1844.

На портреті зображені Варвара та Микола Рєпніни — діти Василя Миколайовича Рєпніна — рідного брата Варвари Рєпніної.

Слайд 4.Портрет Платона Олексійовича Закревського

Полотно, олія.

Слайд 5.Портрет Ганни Іванівни Закревської.

Полотно, олія.Зліва внизу олійною фарбою дата і підпис автора: 1843 || Т. Шевченко.

Г. І. Закревська— дружина П. О. Закревського. У листі до В. О. Закревського Шевченко пише: «А Ганні вродливій скажи, що як тільки очуняю та кожух пошию, то зараз і прибуду з пензлями і фарбами на цілий тиждень...» Виконати портрет Г. І. Закревської та її чоловіка Шевченко міг лише з 9 по 23.XIІ 1843 p., коли виїздив з Яготина на два тижні.

Слайд 6.Портрет Миколи Григоровича Рєпніна.

Полотно, олія

Копія з портрета роботи швейцарського художника Йозефа Горнунга.

М. Г. Рєпнін — старший брат декабриста С. Г. Волконського, поміщик містечка Яготина, де Шевченко перебував неодноразово під час подорожі на Україну.

Слайд 7. Бай-Губек

Назва малюнка встановлений на підставі запису щоденника Бутакова: «Бай-Губек — єдиний мис, видатний в морі далі інших... На нім дві невеликі бухти.Перша чудова тим, що білий вапняк в горизонту води весь облитий ікрою — очевидно, весною риба метає тут ікру і набивається туди в неймовірній безлічі.

Т. Шевченко виконав акварелі і зарисовки цих місць, брав участь в їх обстеженні.

Слайд 8. Жангиз-агаш

Пов'язані з жангиз-агаш (що означає «самотнє дерево») казахські народні віддання і звичаї відбилися у вірші Шевченка «У бога за двермі лежала сокира».

Одним-єдине при долині

В степу край дороги

Стоїть дерево високе,

Покинуте Богом.

Покинуте сокирою,

Огнем непалиме,

Шепочеться з долиною

О давній годині.

І кайзаки не минають

Дерева святого.

На долину заїзжають,

Дивуються з його

І моляться, і жертвами

Дерево благають,

Щоб парости розпустило

У їх біднім краї.

Задум твору, найшвидше, виник, коли Шевченко у складі Аральської описової експедиції робив перехід від Орської фортеці до Раїмського зміцнення і в степу побачив розкішне зелене дерево.

Слайд 9.Катерина.

 Картина Тараса Григоровича Шевченка виконана ним на тему однойменної поеми влітку1842 року в Санкт-Петербурзі.

Про створення цієї картини Т. Г. Шевченко повідомляє в листі:«...Я намалював Катерину в той час, як вона попрощалася з своїм москаликом і вертається в село, у царині під куренем дідусь сидить, ложечки собі струже і сумно дивиться на Катерину, а вона, сердешна, тіль не плаче..., а москаль дере собі, тільки курява ляга; собачка ще поганенька доганя його та нібито гавкає. По однім боці могила, на могилі вітряк, а там тільки степ мріє. Отака моя картина.»

Слайд 10.Марія.

Малюнок Тараса Шевченка виконаний ним в Санкт-Петербурзі в 1840 році за поемою О. С. Пушкіна «Полтава».

В літературі зустрічається під іншими назвами та датами: «Мотря Кочубей в палатах Мазепи», 1841 — 1842, та «Сон Марии», 1841 — 1842.

Слайд 11.Знахар.

Ілюстрація Тараса Шевченка до однойменного твору Г. Ф. Квітки-Освнов`яненка. Ілюстрацію до нарису «Знахар» Шевченко виконав за проханням самого Квітки-Основ’яненка.

Слайд 12. Комора в Потоках.

Потоки — село колишнього Канівського повіту Київської губернії.

Шевченко про Потоки неодноразово згадує у листах та в повісті «Прогулка с удовольствием и не без морали».

Малюнок датований часом перебування Шевченка в Потоках в серпні 1845 року.

Слайд 13. Смерть Богдана Хмельницького.

На малюнку зображено момент передачі вмираючим Богданом Хмельницьким гетьманської булави своєму синові Юрію. Зміст і деталі малюнка відповідають опису цієї події у відомій на той час Шевченкові історичній літературі і народній думі про смерть Хмельницького.

Слайд 14.Сон бабусі і внучки.

Копія з однойменної акварелі К. П. Брюллова, виконана Тарасом Шевченком у Санкт-Петербурзі.

Слайд 15.Циганка-ворожка.

Малюнок Тараса Шевченка виконаний ним в Санкт-Петербурзі в 1841 році.

В 1841 pоці ця картина була на академічній виставці в Петербурзі. В літературі зустрічається під назвами «Цыганенок», «Цыганка», «Циганка, що ворожить руській дівчині», «Цыганка, гадающая малороссиянке», «Циганка гадає дівчині» та «Девушка гадает у цыганки».

Слайд 16.Вид на околиці з тераси Почаївської Лаври.

Картина 1846 року роботи Тараса Шевченка. Зображує околиці Почаєва з тераси Почаївської лаври.

Отже, творчість Шевченка-художника позначена глибоким психологізмом у портретному жанрі, новаторськими пошуками в побутовому жанрі й пейзажі, значними досягненнями у техниці гравюри.

IV.Практична частина конференції.

-Кожен з вас прийшов на конференцію з певним вантажем знань. Пропоную перевірити рівень своїх знань. Поставте собі оцінку, давши відповідь на 12 питань інтелектуальної скриньки.

Інтелектуальна скринька (питання і відповіді є на слайдах в електронному варіанті).

  1.  Яку освіту Шевченко здобув у Петербурзі?

Відповідь: 1838 року Тарас Григорович у Петербурзі вступив до Академії мистецтв, яку закінчив у 1845 році, отримавши офіційне звання вільного художника. Впродовж навчання в Академії відвідував лекції в Петербурзькому університеті, Вільному економічному товаристві, брав уроки французької мови.

  1.  Скількома мовами перекладений «Запоаіт»?

Відповідь: 100.

  1.  Кому з кобзарів Шевченко надіслав свій «Кобзар» з дарчим написом?

Відповідь: «Братові Остапу від Т.Г.Шевченка»

Остап Вересай – кобзар, який навіть царя зі свитою змусив заніміти від подиву, коли його запросили до Зимового палацу, почитати власні думи. А відомий нам Павло Чубинський власним коштом збудував хату Остапові, високо оцінюючи його творчість.

  1.  Перше видання «Кобзаря» Т.Шевченка відкривається віршем…

Відповідь: «Думи мої, думи…»

  1.  Балада «Причинна» розпочинається словами…

Відповідь: «Реве та стогне Дніпр широкий»

  1.  Скільки творів увійшло до першого «Кобзаря»?

Відповідь: До першого видання «Кобзаря» ввійшло вісім творів: «Думи мої, думи мої, лихо мені з вами!», «Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Думка», «До Основ'яненка», «Іван Підкова», «Тарасова ніч».

  1.  З якого вірша слова «Мені так любо-любо стало, неначе в Бога»?

Відповідь: «Мені тринадцятий минало»

8.Місто, де похований Шевченко…

Відповідь: Канів.

9.Шевченко-кріпак належав пану…

Відповідь: Енгельгардту.

10. Як звали матір поета?

Відповідь: Катерина Яківна Бойко.

11. Що в перекладі з грецької означає ім’я «Тарас»?

Відповідь: Буквально – «бунтівник»

12. Звідки походить прізвище Шевченко?

Відповідь: Дід за ремеслом був швець.

V. Підсумок конференції.

Заключне слово вчителя:

-Талант Шевченка, його допитливість, незвичайна любов до всього рідного, до свого народу, до культури, а також освіта, начитаність, праця над собою – все це було справжнім підґрунтям, щоб стати генієм своєї Батьківщини. Отож, як говорив великий Кобзар в своїй поемі «І мертвим, і живим, і ненародженим…», що є кодексом честі і совісті кожного українця:

Учитесь, читайте,

І чужому научайтесь,

Й свого не цурайтесь…


Додаток 1

Т.Г.Шевченко «Лічу в неволі дні і ночі»

Лічу в неволі дні і ночі,
І лік забуваю.
О Господи, як-то тяжко
Тії дні минають.
А літа пливуть меж ними,
Пливуть собі стиха,
Забирають за собою
І добро і лихо!
Забирають, не вертають
Ніколи нічого!
І не благай, бо пропаде
Молитва за богом.
І четвертий рік минає
Тихенько, поволі
.
І четверту починаю
Книжечку в неволі
Мережати, — змережаю
Кров'ю та сльозами
Моє горе на чужині,
Бо горе словами
Не розкажеться нікому
Ніколи, ніколи,
Ніде на світі! Нема слов
В далекій неволі!
Немає слов, немає сльоз,
Немає нічого.
Нема навіть кругом тебе
Великого бога!
Нема на що подивитись,
З ким поговорити.
Жить не хочеться на світі,
А сам мусиш жити.
Мушу, мушу, а для чого?
Щоб не губить душу?
Не варт вона того жалю...
Ось для чого мушу
Жить на світі, волочити
В неволі кайдани!
Може, ще я подивлюся
На мою Украйну...
Може, ще я поділюся
Словами-сльозами
З дібровами зеленими!
З темними лугами!
Бо немає в мене роду
На всій Україні,
Та все-таки не ті люди,
Що на цій чужині!
Гуляв би я понад Дніпром
По веселих селах
Та співав би свої думи,
Тихі, невеселі.
Дай дожити, подивитись,
О Боже мій милий!
На лани тії зелені
І тії могили!
А не даси, то донеси
На мою країну
Мої сльози; бо я, Боже!
Я за неї гину!
Може, мені на чужині
Лежать легше буде,
Як іноді в Україні
Згадувати будуть!
Донеси ж, мій Боже милий!
Або хоч надію
Пошли в душу... бо нічого,
Нічого не вдію
Убогою головою,
Бо серце холоне,
Як подумаю, що, може,
Мене похоронять
На чужині, — і ці думи
Зо мною сховають!..
1 мене на Україні
Ніхто не згадає!

А може, тихо за літами
Мої мережані сльозами
І долетять коли-небудь
На Україну... і падуть,
Неначе роси над землею,
На щире серце молодеє
Сльозами тихо упадуть!
І покиває головою,
І буде плакати зо мною,
І, може, господи, мене
В своїй молитві пом'яне!

Нехай як буде, так і буде,
Чи то плисти, чи то брести.
Хоч доведеться розп'ястись!
А я таки мерелсать буду
Тихенько білії листи.
 


Додаток 2

Т.Г.Шевченко «Заросли шляхи тернами»

Заросли шляхи тернами

На тую країну,—

Мабуть, я її навіки,

Навіки покинув.

Мабуть, мені не вернутись

Ніколи додому?

Мабуть, мені доведеться

Читати самому

Оці думи? Боже милий!

Тяжко мені жити!

Маю серце широкеє —

Ні з ким поділити!

Не дав еси мені долі,

Молодої долі!

Не давав еси ніколи,

Ніколи! ніколи!

Не дав серця молодого

З тим серцем дівочим

Поєднати! — Минулися

Мої дні і ночі

Без радості, молодії!

Так собі минули

На чужині. Не найшлося

З ким серцем ділитись,

А тепер не маю навіть

З ким поговорити!

Тяжко мені, боже милий,

Носити самому

Оці думи. І не ділить

Ні з ким, — і нікому

Не сказать святого слова,

І душу убогу

Не радовать, і не корить

Чоловіка злого,

І умерти!.. О Господи!

Дай мені хоч глянуть

На народ отой убитий,

На тую Украйну! 


Додаток 3

Т.Г.Шевченко «Маленькій Мар’яні»

Рости, рости, моя пташко.

Мій маковий цвіте,

Розвивайся, поки твоє

Серце не розбите,

Поки люди не дознали

Тихої долини.

Дознаються — пограються,

Засушать та й кинуть.

Ані літа молодії,

Повиті красою,

Ні карії оченята,

Умиті сльозою,

Ані серце твоє тихе,

Добреє дівоче

Не заступить, не закриє

Неситії очі.

Найдуть злії та й окрадуть...

І тебе, убогу,

Кинуть в пекло... замучишся

І прокленеш Бога.

Не цвіти ж, мій цвіте новий,

Нерозвитий цвіте,

Зов'янь тихо, поки твоє

Серце не розбите. 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

69572. VPN соединения типа шлюз-шлюз 1.62 MB
  Задача: связывание удаленных локальных сетей в единую корпоративную сеть с помощью Интернет как глобальной сетевой технологии. Офисная сеть компании подключена к маршрутизатору провайдера услуг Интернет с помощью локальной сети.
69573. Работа с IP-адресами 1.45 MB
  Представим себе что на маршрутизатор поступил пакет: номер сети из этого пакета необходимо сравнить с номером сети из каждой строки таблицы маршрутизации Да в среднем для пакета нужно сделать не 2 миллиона сравнений а лишь миллион это все равно гигантское число...
69574. Основы группового вещания в IPv4 1.18 MB
  Традиционные методы взаимодействия по протоколу IP позволяют отправлять пакеты одному узлу (одноадресная передача) или всем узлам одновременно (широковещательная передача). Многоадресная (групповая) IP-рассылка предоставляет третью возможность...
69575. Правила назначения IP адресов 855 KB
  При этом необходимо придерживаться следующих обязательных правил об исключениях мы поговорим позже: Адреса не должны дублироваться: IP адрес уникальный идентификатор узла или порта маршрутизатора Если узлы и порты маршрутизаторов находятся в одной канальной сети...
69576. Работа ARP протокола 659 KB
  При сканировании сети так же была определена система взаимодействия по протоколу IP узлов находящихся в одной либо разных сетях суть которой состоит в следующем: при взаимодействии между узлами одной IP сети протокол RP используется станцией отправителем для разрешения МАС...
69577. BGP 617.5 KB
  В предыдущих уроках были рассмотрены протоколы динамической маршрутизации, используемые в основном для работы в сетях среднего либо малого размера. И хотя, при описании таких протоколов как OSPF и EIGRP использовалось понятие Автономная система...
69578. Курс Internet Protocol 458 KB
  Способы передачи информации в компьютерных сетях были рассмотрены в курсе Локальные сети при этом для описания использовались первые два уровня модели OSI физический и канальный образующих базовую сетевую технологию БСТ.
69579. OSPF (Часть II) 6.73 MB
  В предыдущем уроке были рассмотрены теоретические основы взаимодействий, происходящих между маршрутизаторами работающими по протоколу OSPF. Таким образом, на данный момент изучен метод построения маршрутных таблиц протоколом OSPF, алгоритм работы протокола при построении графа...
69580. Автономные адреса 6.71 MB
  Какие адреса может использовать компания для адресации своей сети Очевидно абсолютно любые адреса разрешенные для узлов классов А В и С. При этом количество доступных компании адресов столь велико что делить данные сети на подсети с помощью маски усложняя себе таким образом жизнь просто...