55275

Географічне положення, історія дослідження Австралії. Рельєф і корисні копалини материка

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Рельєф і корисні копалини материка Зміст кейсу Розділ програми Тема заняття Мета заняття Практичне завдання Режим роботи Теоретичний матеріал за темою Наочний матеріал Питання для перевірки засвоєння вивченого матеріалу Алгоритм виконання практичної частини завдання...

Украинкский

2014-03-23

271 KB

6 чел.


Урок - кейс за темою «Географічне положення, історія дослідження Австралії. Рельєф і корисні копалини материка»

Зміст кейсу

  1.  Розділ програми
  2.  Тема заняття
  3.  Мета заняття
  4.  Практичне завдання
  5.  Режим роботи
  6.  Теоретичний матеріал за темою
  7.  Наочний матеріал
  8.  Питання для перевірки засвоєння вивченого матеріалу
  9.  Алгоритм виконання практичної частини завдання
  10.  Список літератури

  1.  Розділ програми: Материки

  1.  Тема заняття: Географічне положення, історія дослідження Австралії. Рельєф і корисні копалини материка

  1.  Мета заняття:

Дидактична: формувати знання про своєрідність географічного положення Австралії, етапи відкриття і дослідження, основні форми рельєфу та корисні копалини; пояснювати особливості географічного положення материка4 наводити приклади форм рельєфу; визначати закономірності розміщення форм рельєфу та корисних копалин.

Розвиваюча: розвивати пізнавальний інтерес до вивчення теми; сприяти розвитку творчого мислення, вміння логічно висловлювати і аргументувати свої думки, розвивати вміння самостійної роботи з навчальною літературою.

Виховна: виховувати у учнів наполегливість та ініціативність; виховувати трудову дисципліну, вміння працювати самостійно та колективно.

  1.  Практичне завдання

Практична робота №8 позначення на контурній карті Австралії елементів берегової лінії та основних форм рельєфу.

4.1 на контурній карті Австралії підпишіть назви  океанів та морів, що омивають материк, затоки, протоки, острови, півострови та океанічні течії., а також коралову споруду.

4.2 позначте та підпишіть крайні точки материка (миси) та визначіть їхні географічні координати.

4.3 позначте та підпишіть основні форми рельєфу рівнини, височини, низовини, гори., пустелі.  Найвищу точку Австралії.

4.4 Позначте основні родовища корисних копалин материка.

  1.  Режим роботи

з/п

Етап роботи

Час на етап

(в хв.)

1

Організаційна частина

2

2

Індивідуальна самостійна робота учнів з кейсом «Географічне положення, історія дослідження Австралії. Рельєф і корисні копалини материка»

10

3

Підготовка питань до дискусії за темою «Географічне положення, історія дослідження Австралії. Рельєф і корисні копалини материка»

10

4

Дискусії (колективна робота в групах)

15

6

Оформлення підсумків роботи, виправлення помилок

5

7

Підведення підсумків  заняття

3

  1.  Теоретичний матеріал за темою: «Географічне положення, історія дослідження Австралії. Рельєф і корисні копалини материка»

Австралія (від латин, "австраліс" — південний) Австралія - це єдиний з усіх зелених материків, що весь лежить у південній півкулі. Тропік Козерога пересікає Австралію майже пополам.

Австралія - найменший з усіх материків; площа Австралії - 7 631 500 кілометрів квадратних, а площа Австралії разом з прилеглими до неї материковими островами становить 7 703 850 квадратних кілометрів. Ця площа дорівнює приблизно площі США, або становить дві третіх території Європи. Вона в чотири рази менша за площу Африки і в 7 з половиною разів менша за площу Євразії. Площа Австралії і Океанії, разом взяті, становлять 8 961 00 кілометрів квадратних (близько одна шістнадцята усієї суші).

 З півночі на південь Австралія простягається на 3200 кілометрів. Крайньою північною точкою Австралії є Йорк (10°41' південної широти), що лежить на віддалі, за 1130 км від екватора, крайня південна кінцева частина материка мис Південно - Східний (39°11' південної широти). Отже, своїми найвищими широтами Австралія відповідає в північній півкулі приблизно Валенсії і Балтіморі. В найвужчому місці (на південь від затоки Карпентарія) Австралія простягається в меридіональному напрямі тільки на 1700 км.

Найбільша протяжність Австралії з заходу на схід дорівнює 4100 км (від мису Інскріпшен на заході 113°05' східної довготи до мису Байрои на сході — 153°35' східної довготи). Крайньою-західною точкою Австралії найчастіше вважають мис Стіп (113° східної довготи), бо мис Інскріпшен розміщений на острові Дерк-Хартог, що прилягає з заходу до Австралії.

Материк Австралія лежить відокремлено; від європейських, країн він віддалений на 14—16 тис. км, від Північної Америки на 11,5 тис. км (Сідней — Сан-Франціско) і від країн південної і південно-східної Азії в середньому на 8 тис. км. Між Австралією і південно-східною окраїною Азії тягнеться група великих островів Малайського архіпелагу, що відіграють роль ніби моста, який зв'язує два материки. Австралія лежить недалеко від центра океанічної півкулі.

З півночі Австралія омивається морями Тіморським і Арафурським і неглибокою і багатою на коралові рифи протокою Торреса (вона не ширша за 170 км) відокремлюється від Нової Гвінеї. На сході Австралію омивають моря Коралове і Тасманове, на заході і півдні — води Індійського океану. Від острова Тасманія Австралію відокремлює неглибока протока Басса (завширшки до200 км). Якби сучасний рівень океану знизився лише на 30 м, до Австралії приєднався б острів Нова Гвінея; зниження рівня океану на 60 м приєднало б до Австралії Тасманію. Розломи на окраїнах Австралії такого недавнього походження, що, як гадають, населення Тасманії прийшло на острів з Австралії сухим шляхом, коли на місці протоки Бассова була ще суша. До недавньої трансгресії на півночі протока Бассова була ще сушею. Недавньою трансгресією на півночі затоплена широка смуга Австралійського континенту (шельф — Сахуль), де і утворились моря Тіморське і Арафурське.

На північ від Австралії дуже розширяється смуга материкової обмілини, де лежить найбільший на земній кулі після Гренландії острів Нова Гвінея (806 000 ).

В той час як о. Тасманія являє собою південне продовження Австралії, Нова Гвінея характером фізико-географічних умов дуже відрізняється від Австралії і входить до складу Меланезії. Гірські масиви Нової Гвінеї належать до альпійської складчастості, тоді як третинних складчастих споруд, в Австралії зовсім нема; Нова Гвінея входить до складу «Вогняного кільця» Тихого океану, Австралія ж лежить за його межами. Клімат Нової Гвінеї вологий, клімат Австралії сухий. Нова Гвінея характером рослинності належить до іншої області, ніж Австралія, тваринний світ Нової Гвінеї виділяється в особливу підобласть. Навіть корінне населення Нової Гвінеї (папуаси) утворює інший антропологічний тип, ніж австралійці.

За характером горизонтального розчленування Австралія належить до південної групи материків Гондванського типу, що відрізняються великою компактністю і малим розчленуванням. Горизонтальне розчленування Австралії дуже незначне. Півострови займають лише близько 8% площі материка х. Довжина берегової лінії Австралії, що становить 19500 км, лише вдвоє перевищує довжину рівновеликого кола.

 Геометричний центр Австралії лежить на віддалі 950 км від моря. На кожний кілометр берегової лінії Австралії припадає 392  суші (в Японії, де горизонтальне розчленування винятково велике, на 1 км берегової лінії припадає 23 ). За ступенем свого горизонтального розчленування Австралія поступається перед Європою, Азією і Північною Америкою. Найбільше виявляється горизонтальне розчленування на півночі Австралії, де існують затоки Карпентарія, Ван-Дімен і Кембрідж і утворились два великих півострови — Йорк і Арнемленд (Земля Арнема). На півдні Австралії є лише один значний півострів Ейр, або Ейрія, що омивається водами заток Великої Австралійської і Спенсера.

Дослідження та освоєння

Про існування великого материка на крайньому півдні Землі говорили ще стародавні греки (Птолемей та ін.). Європейцям Австралія стала відома пізніше за інші материки (не враховуючи Антарктиди). Перша їхня поява біля берегів Австралії припадає на епоху Великих географічних відкриттів. У 1605р. голландський мореплавець В. Янсон дістався низовинного узбережжя затоки Карпентарія. Він назвав відкриті землі Новою Голландією. Іспанець Л. Торрес 1606 р. проплив протокою, що відділяє від материка острів - Нову Гвінею. Пізніше ця протока була названа його ім'ям. У 1645 р. голландський мореплавець А. Тасман здійснив плавання вздовж південних берегів материка та довів, що це — окремий великий масив суходолу.

У 1770 р. знаменитий англійський мореплавець Дж. Кук відкрив східне узбережжя Австралії. Численні експедиції XVIII—XIX ст. дослідили центральні та західні райони материка, басейн річки Муррей.

Тільки на початку XIX ст. англійський мореплавець М. Фліндерс проплив навколо материка. Він першим запропонував назвати його Австралією. У 1870-х рр. в Австралії та на острові Нова Гвінея жив і працював видатний український мандрівник та етнограф М. Міклухо-Маклай.

Рельєф і корисні копалини

Австралія — найплоскіший материк. Більша частина його являє собою рівнину, краї якої трохи підняті, особливо на сході. Гори займають всього 5 % території материка. Середня висота материка — 340—350 м над рівнем океану. У будові її поверхні чітко виражені три області: Західноавстралійське плоскогір'я заввишки 400—500 м, Центральна низовина, де в районі озера Ейр розташована найнижча точка материка (-12 м нижче рівня моря), і середньовисотний Великий Вододільний хребет на сході з найвищою точкою материка (гора Косцюшко, 2228 м).

Геологічна будова Австралії порівняно з іншими материками є найпростішою. Материк складається з давньої докембрійської і молодої

епігерцинської платформ, що займає західну і центральну територію, і значно меншого за площею складчастого поясу лізньопротерозойського і палеозойського віку на сході.

Австралійська платформа — одна з найбільших на Землі. Відмінною рисою її будови є чергування виступів давнього фундаменту та западин. Виступи метаморфізованих і вулканічних порід складчастого фундаменту утворюють три щити — Західноавстралійський, Північноавстралійський і Південноавстралійський. У межах першого з них знайдено найдавніші гірські породи, що утворилися понад 3 млрд років тому.

Східну частину материка від півострова Кейп-Йорк на півночі до острова Тасманія на півдні займає Східноавстралійська складчаста область.

Геологічні структури визначили відмінності у формах поверхні західної і східної частин материка.

У зоні меридіонального прогину Австралійської платформи розміщується Центральна низовина. Тут у рельєфі переважають низовини, приурочені до ділянок найбільшого опускання фундаменту платформи — басейну озера Ейр, басейну Мюррею та узбережжя затоки Карпентарія.

Гірські типи рельєфу в Австралії майже не розповсюджені. На південному сході до Західноавст-ралійського плоскогір'я прилягають низькі (700— 900 м) брилові гори Фліндерс і Маунт-Лофті. Плосковершинні підняття розбиті грабенами, які йдуть під воду та утворюють затоки Спенсер і Сент-Вінсент. Гори є і в центрі Австралії — Мак-Донелл і Масгрейв.

Гірський пояс Східної Австралії утворюють Великий Вододільний хребет і гори Тасманії. Ці невисокі складчасто-брилові гірські споруди утворилися у результаті неогенових тектонічних рухів. Східні схили гір круті, західні — пологі.

Австралія багата на корисні копалини. У кристалічних породах фундаменту платформи залягають залізні, мідні, свинцево-цинкові, уранові руди, золото. До корисних копалин осадового походження належать поклади фосфоритів, кам'яної солі, кам'яного і бурого вугілля, нафти, природного газу. Багато родовищ залягає на невеликій глибині, а тому їхній видобуток ведеться відкритим способом. За запасами залізних руд, руд кольорових металів (бокситів, свинцю, цинку, нікелю) і урану Австралія посідає одне з перших місць у світі.)

  1.  

Наочний матеріал за темою

Про цей материк я б хотів зачитати вірш.

Вона знаходиться під нами,

І ходять там, напевно, вверх ногами.

Там, навпаки всі пори року,

Там, в жовтні розквітають гори,

А в лютому палає літо, і дощ не ллється, як з корита.

Там протікають без води в пустелях ріки,

І називають жителі їх - кріки.

Там в заростях, безкрилі птахи,

І риби лазять, як мурахи.

Там, райський птах /лірохвіст

Красою звеселяють ліс.

Там лупляться з яєць звірята,

І молоком годуються малята.

Дерева лізуть там з кори,

Ребром ростуть листочки від жари.

Там крона дерева - копиця із травою...

Австралія - країна навпаки!

Питанння до дискусії за темою «Географічне положення, історія дослідження Австралії. Рельєф і корисні копалини материка»

  •  Порівняйте географічне положення Австралії і Південної Африки.
  •  Чому Австралія була відкрита пізніше за інші населені материки?
  •  Що спільного та відмінного в рельєфі Австралії та Африки?
  •  Які галузі господарства ви б розвивали в Австралії з огляду на її мінеральні ресурси?

Колективна робота в групах

І група: екологи (Доведіть, що охорона природи – важлива проблема

                             австралійського континенту.)

ІІ група геологи ( Як населення материка використовує мінерально - сировинні

                                ресурси, що залягають в його надрах)

ІІІ група історики (дослідіть історію виникнення даного материка, та складіть

                                   рекомендації туристам, які бажають відвідати Австралію)

8.  Питання для перевірки засвоєння вивченого матеріалу

  1.   У чому полягають основні особливості географічного положення Австралії?
    1.   Чому Австралію часто називають «материком навпаки»?
    2.   Яка залежність існує між розташуванням форм рельєфу на материку і його внутрішньою будовою?
    3.   Чому серед австралійських корисних копалин переважають рудні?
  2.   Алгоритм виконання практичної частини  

9.1 Уважно вивчити теоретичний матеріал.

9.2  Вивчити місцезнаходження географічних обєктів.

  1.  Список літератури.
  2.  Географія материків і океанів 7 клас.
  3.  Велика ілюстрована енциклопедія «Країни світу»
  4.  Інтернет ресурси.
  5.  Газета «Географія в школах України».
  6.  Атлас «Географія материків і океанів 7 клас».


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

27510. Охарактеризуйте основные элементы состава правонарушения 39 KB
  Охарактеризуйте основные элементы состава правонарушения. Состав правонарушения как правовое понятие и раскрывает эту сложную структуру. Состав правонарушения – это совокупность его элементов. Элементами состава правонарушения являются: объект правонарушения объективная сторона правонарушения субъект правонарушения субъективная сторона правонарушения.
27511. Охарактеризуйте соотношение понятий форма и источник права 30 KB
  Охарактеризуйте соотношение понятий форма и источник права. В отечественной правовой теории значительное место занимала дискуссия о правильности терминов обозначающих соответствующие понятия – €œисточник права€ или €œформа права€. Одни ученые признавали более правильным употребление термина €œформа права€ А. Шебалов другие склонялись к термину €œюридический формальный источник права€ С.
27512. Охарактеризуйте федеративные и конфедеративные государства 33.5 KB
  Форма государственного устройства – территориальная организация государственной власти или иными словами внутреннее строение государства деление его на составные части. По форме государственного устройства государства могут быть простыми и сложными. 1 Простые государства унитарные – это форма государственного устройства где территориальные единицы входящие в её состав не обладают элементами суверенитета в независимости от размера общей территории государства Китай Литва.
27513. Перечислите виды правовых статусов субъектов правоотношений 24.5 KB
  Виды: общеправовой грн специальный студент индивидуальный паспорт Правовой статус – это основанная на правосубъектности система взаимосвязанных прав свобод льгот ограничений обязанностей и ответственности субъектов юридически закрепленное положение. Виды правового статуса: 1 в зависимости от принадлежности лица к тому или иному гражданству; 2 различают отраслевые правовые статусы гражданскоправовой административноправовой и др.; 3 различают правовой статус нарушителя и правовой статус гражданина с правомерным поведением;...
27514. Перечислите и охарактеризуйте виды диспозиций правовых норм 29 KB
  Диспозиция юридическое расположение сторон элемент определяющий модель поведения субъектов с помощью установления прав и обязанностей возникающих при наличии указанных в гипотезе юридических фактов; диспозиция выступает основной регулирующей частью нормы ее ядром; 1 В зависимости от того как излагается правило поведения различают следующие виды диспозиции: а простая – диспозиция называющая вариант поведения но не раскрывающая не разъясняющая его например ст. Что представляют собой обособленные водные объекты норма не...
27515. Соотношение права и обычая 30.5 KB
  Обычаи весьма многообразны ибо складываются в рамках жизнедеятельности того или иного народа нации территориальной либо профессиональной группы и т. Обычаи исторически первая группа социальных норм возникшая одновременно с возникновением самого общества. Обычаи воплощают в себе определенные итоги жизнедеятельности общественный опыт закрепляют то что сложилось в результате длительной социальной практики. Обычаи не столь тесно связаны с правом как нормы морали.
27516. Соотношение права и технических норм 27.5 KB
  Соотношение права и технических норм Социальные нормы – правила поведения регулирующие отношения между людьми. Технические нормыправила характеризующие отношения людей к природе технике орудиям и средствам производства. Система социальных норм представляет собой правила поведения используемые для регулирования общественных отношений. К ним относятся правовые моральные религиозные обычные корпоративные нормы и др.
27517. Состав правонарушения. Причины правонарушений в российском обществе 31.5 KB
  Правонарушение общественно опасное противоправное виновное деяние наносящее вред личности собственности госву или обществу в целом за кот. мира на которые направлено противоправное деяние: общий общественные отношения охраняемые правом той или иной его отраслью; родовой группа однородных обществ. Элементы: деяние поведение находся под контролем воли и разума чела и выражся в действие или бездействии; противоправ. деяние противоречие его предписаниям юр.
27518. Социальная ценность и назначение права 27 KB
  Ценность права – это способность права служить целью и средством для удовлетворения социально справедливых прогрессивных потребностей и интересов граждан общества в целом. Можно отметить следующие основные проявления социальной ценности права: 1 Право обладает прежде всего инструментальной ценностью. Право тем самым вносит элементы упорядоченности и порядка в общественные отношения делает их цивилизованными; 2 Способствует развитию тех отношений в которых заинтересованы как отдельные индивиды так и общество в целом; 3 Ценность права...