55316

Формування мовно-літературної грамотності учнів

Практическая работа

Педагогика и дидактика

Основні завдання: Зміцнення статусу української мови як державної; Створення достатньої організаційної кадрової науковометодичної матеріальнотехнічної бази для забезпечення оптимальної ефективності процесу вивчення української мови та літератури з метою...

Английский

2014-03-24

228 KB

2 чел.

Проект: «Формування мовно-літературної грамотності учнів».

Автор проекту: заступник директора з НВР Новогродівської СЗШ І-ІІІ ступенів №7, учитель української мови та літератури вищої кваліфікаційної категорії Вахрамєєва О.В.

Учасники: педагогічний та учнівський колективи.

База реалізації проекту: Новогродівська СЗШ І-ІІІ ступенів №7 Новогродівської міської ради.

Характеристика проекту:

  •  За кінцевим результатом: практико-орієнтованим;
  •  За кількістю учасників: колективний;
  •  За тривалістю: короткотривалий;
  •  За ступенем самостійності: експериментально-дослідницький;
  •  За характером контактів: внутрішній;
  •  Термін реалізації проекту: 2009-2010 навч. рік.

Етапи проекту

Пошуковий

Визначення теми, аналіз проблеми, постановка мети, обговорення методів дослідження.

Серпень 2009 р.

Аналітичний

Аналіз вхідної інформації, пошук оптимального способу дослідження мети проекту, побудова алгоритму діяльності.

Вересень 2009 р.

Практичний

Виконання запланованих кроків.

Жовтень – травень 2010 р.

Презентаційний

Оформлення остаточних результатів.

Червень 2010 р.

Актуальність проекту

Реформування освіти у відповідності із Законом України «Про загальну середню освіту» передбачає реалізацію принципів гуманізації освіти, її демократизації, методологічної переорієнтації процесу навчання на розвиток особистості учня, формування його життєвих компетентностей.

Навчальна діяльність на уроках повинна дати не лише суму знань, умінь та навичок, а й сформувати його компетентність як загальну здатність, яка базується на знаннях, досвіді, цінностях, здібностях.

Новогродівська СЗШ І-ІІІ ступенів №7 працює над створенням системи формування життєвих компетентностей учнів в умовах модульно-розвиваючого навчання. На виконання регіональних програм «Моніторинг якості освіти в Донецькій області» та «Впровадження компетентнісно- орієнтованого підходу в навчально-виховний процес» в 2005 році було створено проект «Програма впровадження компетентнісно орієнтованого підходу в навчально-виховний процес Новогродівської СЗШ І-ІІІ ступенів №7 Новогродівської міської  ради». В основу програми покладено філософію життєтворчості як особливої, вищої форми виявлення творчої природи людини, бо вона сприяє самостійному творчому вибору особистістю стратегій життя, вибору засобів необхідних для реалізації її індивідуального життєвого проекту.   

У рамках реалізації програми у 2009-2010 навчальному році створено цільовий проект «Формування мовно-літературної грамотності», внесено зміни до функціональних обов’язків управлінської команди, здійснено планування, соціально-педагогічне проектування, прогнозування та планування системи управлінських дій.

Мета проекту: Удосконалення мовно-літературної грамотності в умовах особистісно зорієнтованої модульної системи навчання. Створення належних умов для поліпшення вивчення української мови та літератури, виховання шанобливого ставлення до неї.

Основні завдання:

  •  Зміцнення статусу української мови як державної;
  •  Створення достатньої організаційної, кадрової, науково-методичної, матеріально-технічної бази для забезпечення оптимальної ефективності процесу вивчення української мови та літератури з метою досягнення високого рівня володіння нею випускника;
  •  Підвищення грамотності та культури мовлення учнів;
  •  Забезпечення підготовки випускників до ЗНО;
  •  Спрямування роботи на забезпечення високого рівня викладання української мови і літератури, формування в учнів практичних умінь і навичок;
  •  Навчити школярів користуватися всіма багатствами мовних засобів;
  •  Формування умінь і навичок зв’язного усного і писемного мовлення;
  •  Забезпечення засвоєння учнями орфографічних та граматичних норм української літературної мови;
  •  Удосконалення форм і методів роботи, впровадження в практику досягнень педагогічної науки;
  •  Впровадження в практику сучасних освітніх технологій та інновацій;
  •  Регулярно проводити огляд новин методичної літератури, періодичних видань;
  •  проводити індивідуальну роботу з обдарованими школярами, з учнями з низькою мотивацією до навчальної діяльності;
  •  Організація роботи гуртків і факультативів;
  •  Активізація позакласної роботи з навчальних предметів;
  •  Організація колективного, індивідуального, диференційованого навчання;
  •  Реалізація практично-дійової і творчої складових змісту навчання;
  •  Забезпечення в основній школі до профільної підготовки учнів, у старшій школі – профільного і поглибленого вивчення української мови та літератури.

Очікувані результати

  •  Покращення мовно-літературної грамотності учнів;
  •  Підтримка обдарованих школярів;
  •  Підвищення якості освіти;
  •  Компетентний випускник, адаптований до соціуму.

Методологічні засади та наукове обґрунтування реалізації цільового проекту

Підвищення ролі мовлення в соціумі у ХХ-ХХІ столітті викликали поглиблення всієї філологічної підготовки учнів. У цьому зв'язку особлива роль належить українській мові та літературі як провідним навчальним дисциплінам в циклі гуманітарних предметів. Українська мова та література як особливі світоглядні предмети повинні сформувати систему поглядів на природу й суспільство, виховувати громадянина і патріота. "Мова є одним із найважливіших засобів профілізації старшокласників, оскільки вона  верба- лізує  картину світу і цим самим є основою світогляду кожної особистості", - справедливо зазначають Л. Мацько і О. Семеног. Сучасні дослідники приділяють значну увагу теоретичним і практичним пошукам, пов'язаним з підготовкою комунікативно компетентного випускника (О. Біляєв, С. Караман, Л. Мацько, Л. Паламар, М. Пентилюк,   М. Плющ, О. Семеног, В. Тихоша, В. Цимбалюк); визначенню принципів, форм, методів і прийомів навчально-виховного процесу в школі, спрямованих на формування комунікативної компетентності випускника загальноосвітньої школи (О. Біляєв, Т. Донченко, М. Пентилюк, К. Плиско, Т. Симоненко, В. Шляхова та ін.); упровадженню комунікативно-діяльнісного підходу до навчання української мови (А. Богуш, М. Вашуленко, Т. Донченко, Л. Мацько, Г. Онкович, М. Пентилюк, Г. Шелехова); удосконаленню риторичної підготовки випускника (Н. Голуб, Т. Ладиженська, Л. Мацько, Л. Скуратівський та ін.) Потребує подальшого розв'язання проблема трансформації мовної та мовленнєвознавчої теорії в уміння й навички, що забезпечують становлення вербального складника мовної особистості. Зазначене свідчить про необхідність наукового обгрунтування формування мовної особистості .в профільній ланці.

Мета курсу української мови в школах  полягає в підвищенні загальнолінгвістичного рівня учнів, розширенні диференційованого навчання відповідно до запитів і здібностей старшокласників, у формуванні вмінь самостійно здобувати лінгвістичні знання, працювати з науковою й довідковою філологічною літературою, стимулюванні інтересу до слова, розвиткові гуманітарного мислення й мовного чуття, що спирається на філологічну компетентність.

Профільна диференціація навчального плану дозволяє враховувати потреби особистості, завдяки чому удосконалюється рівень її підготовки, оволодіння попереднім матеріалом тощо. Таким чином, школи з профільною диференціацією - це гнучка індивідуалізована система навчання й розвитку особистості.

Провідними завданнями навчання української мови і літератури  є формування мотивації до вивчення мови та літератури; пізнання історії, культури народу, естетичних та моральних цінностей; формування духовного світу учнів, світоглядних уявлень, загальнолюдських ціннісних орієнтирів; вироблення вмінь орієнтуватися в потоці різноманітної інформації, знаходити, сприймати, аналізувати, оцінювати, застосовувати на практиці відомості, одержані в словесній чи іншій формі; розвиток умінь вільно спілкуватися в різних ситуаціях, формулювати й висловлювати власну думку, розуміти інших людей, знаходити спільну мову з ними; подальший розвиток базових лексичних, граматичних, стилістичних, орфоепічних, правописних умінь і навичок на основі узагальнення й поглиблення знань учнів про мову як суспільне явище; удосконалення навичок самостійної навчальної діяльності, розвиток інтелектуальних, творчих здібностей учнів. Визначені завдання реалізуються через мовленнєву, мовну, соціокультурну, діяльнісну (стратегічну) змістову лінії.

Важливе значення має відбір мовних відомостей, що забезпечували б ефективність навчання української мови. Мовна змістова лінія повинна бути не просто сукупністю роздрібнених теоретичних відомостей, а систематизованим викладом структурно-семантичної теорії з урахуванням внутрішньорівневих, міжрівневих і міжпредметних зв'язків. Таким чином, провідними постають семантичний і функціональний аспекти, що передбачають посилення уваги до значення й. функції мовних одиниць у мовленні.

Основною формою навчання  був і залишається урок, отже, йому належить провідна роль у підвищенні результативності навчання, розвитку й виховання учнів. Урок - це інструмент виховання й розвитку особистості. Якої б модифікації не зазнавала його структура, урок є стрижнем, навколо якого розташовуються інші форми навчальних занять.

Звичайно, урок української мови та літератури має ряд особливостей, що визначаються метою й завданнями вивчення курсу мови і літератури, особливостями контингенту учнів, змістом навчання, системою методів і прийомів, кількістю годин, відведених на опанування учнями українською мовою, використанням засобів навчання. Особливості уроків української мови та літератури зумовлено змістом і технологією навчання Характер опрацьованого матеріалу, наявність у школярів опорних знань, набутих у попередніх класах, визначають специфіку таких занять, які будуть ефективними й підтримуватимуть інтерес до предмета за умов використання оптимального варіанта структури уроку, науково обґрунтованої організації його змісту, правильного добору методів і прийомів роботи, засобів організації пізнавальної діяльності, системи завдань і вправ, що сприяють поглибленню знань учнів, удосконаленню їхніх умінь і навичок.

Інноваційні процеси, що відбуваються сьогодні в освіті, спричиняють виникнення нових підходів до організації й проведення уроку української мови, літератури

Важливими умовами формування мовно-літературної грамотності є опора на інтелектуальний потенціал учнів, урахування мотиваційних настанов вивчення української   мови та літератури;    використання   в   якості    основного   засобу   навчання профільно - орієнтованого тексту як середовища функціонування мовних одиниць, що дозволяє залучити старшокласників до мовленнєвої діяльності, мотивує засвоєння лінгвістичної теорії, підвищує пізнавальний і виховний потенціал уроку; розробка навчальних комплектів, диференційованих відповідно до профілю навчання, зокрема програм, підручників, посібників, електронних засобів навчання; упровадження комп'ютерних технологій, зокрема Інтернет, дистанційних курсів, електронних посібників; підготовка й перепідготовка вчителів.

Вивчення української мови та літератури у сучасній школі необхідно вибудовувати з урахуванням методологічних і загально дидактичних особливостей предмета – засвоєння мовного матеріалу та мовленнєвої діяльності учнів із перевагою мовленнєвої практики.

Запорукою інноваційного типу навчання є сформованість в учнів бажання та здатності самостійно вчитися, шукати в різних джерелах інформацію та застосовувати нові знання, виробляти вміння діяти, прагнути до творчості та саморозвитку.

При розробці технологій формування мовно-літературної грамотності використані ідеї Т.О. Харахоріної, В.С. Адаменко, Т.В. Ткачук, рекомендації Донецького інституту післядипломної педагогічної освіти.

Засоби формування мовно-літературної грамотності учнів

  •  впровадження акмеологічних педагогічних технологій;
  •  оновлення змісту освіти;
  •  нові підходи до методики викладання;
  •  години консультування;
  •  оновлений часовий режим;
  •  організація самоосвітньої роботи в МАН;
  •  презентація продуктів творчої самоосвітньої діяльності;
  •  проектна методика в навчально-виховному процесі;
  •  індивідуальні години для творчого розвитку та корекції.

Інструментарій формування мовно-літературної грамотності учнів та проведення моніторингу рівня сформованості ключових життєвих компетентностей

  •  банк засобів навчання;
  •  тестові технології вимірювання якості навчальних досягнень учнів з української мови та літератури;
  •  банк перевірочних робіт;
  •  анкетування і тестування;
  •  кваліметричне моделювання;
  •  моніторинг навчальних досягнень;
  •  розробка корекційних програм, алгоритмів, пам’яток, інструкцій;
  •  організація індивідуалізації та диференціації навчання відповідно до учнівських потреб.

Заходи щодо вивчення стану навчально-виховної роботи з формування мовно-літературної грамотності учнів

 Зміст роботи

Термін виконання

Відповідальні

Вхідне діагностування, аналіз результатів, моніторинг якості навчання з української мови та літератури 5-11 клас; 3-4 клас. Моніторинг літературної грамотності 5-11 класи.

Вересень 2009

Адміністрація

Планування корекційної роботи.

Жовтень 2009

Уч. української мови

Перевірка техніки читання 4, 5. 10 клас

Вересень 2009

Адміністрація

Конкурс читців-декламаторів, вікторини з літератури.

Жовтень 2009

Уч. української мови

Огляд компۥютерних програм з предметів та вивчення можливості використання їх у мультимедійному класі.

Серпень 2009

Уч. української мови

Контроль стану ведення зошитів з української мови та літератури.

Вересень 2009

Адміністрація

Огляд навчальних кабінетів.

Серпень 2009

Адміністрація

Огляд новинок методичної літератури.

Серпень 2009

Педагоги школи

Відвідування відкритих уроків.

Жовтень 2009

Педагоги школи

Творчий обмін досвідом з покращення мовно-літературної грамотності учнів:

  •  Шляхи підвищення мовно-літературної грамотності;
  •  Урізноманітнення індивідуальної роботи з учнями;
  •  Про виконання єдиного орфографічного режиму;
  •  Робота над помилками;
  •  Самоосвітня діяльність школярів.

Серпень- Вересень 2009

Педагоги школи  

Формування мовно-літературної грамотності учнів

 Зміст роботи

Термін виконання

Відповідальні

Методична робота:

  1.  Вивчення нормативних документів;
  2.  Робота методичного об’єднання;
  3.  Створення банку словесно-образної наочності, методичної літератури, художньо-зображувальної наочності, ТЗН;
  4.  Підготовка вчителів до роботи за новою програмою;
  5.  Самоосвітня діяльність педагогів;
  6.  Робота творчих груп:
  •  розробка міні-зошитів;
  •  розробка міні-підручників;
  •  розробка презентаційних проектів;
  •  розробка методичного забезпечення;

7.  Семінари:

  •  «Компетентнісний підхід у навчанні школярів рідної мови»;
  •  «Застосування мультемедійних технологій у процесі навчання української мови і літератури»;
  •  «Формування й розвиток комунікативної культури»;
  •  «Інноваційні технології у формуванні мовно-літературної грамотності школярів».

8.  Засідання круглих столів:

  •  «Комплексний підхід до формування мовно-літературної грамотності»;
  •  «Ефективні методи підготовки до ЗНО».

9.  Фестиваль педагогічних ідей:

  •  «Проектна технологія навчання»;
  •  «Формування самоосвітньої компетентності в ході вивчення української мови та літератури».

Навчальна діяльність:

  1.  Допрофільне та профільне навчання (використання варіативної складової навчальних планів):
    •  «Основи журналістики» (Л.І. Денисюк 9 кл., В. Марущак 10-11 кл.).
      •  «Основи наук про мову» (О.В. Заболотний 10-11 кл.).
      •  «Комп’ютерна лінгвістика» (Є. Карпіловська, М. Вінтонів, Г. Ситар 11 кл.).
    1.  Розробка циклів уроків з навчальних модулів з використанням інноваційних технологій.
    2.  Відвідування та взаємо відвідування уроків.
    3.  Використання інноваційних технологій та методів навчання.
    4.  Самоосвітня діяльність.
    5.  Консультпункти.
    6.  Проміжний контроль.
    7.  Планування корекційної роботи.

Позакласна діяльність:

  1.  Міжнародний день рідної мови.
  2.  Декада рідної мови і літератури.
  3.  Дні української писемності та мови.
  4.  Тематичні літературні експозиції.
  5.  Літературно-мистецькі вечори.

Шкільна МАН:

  1.  Розробки науково-дослідницьких робіт з тем:
    •  «Жанрово-строфічні модифікації українського сонета».
    •  «Синтаксис української мови».
    •  «Українська фразеологія».
    •  «Українська еміграційна література».
    •  «На цвинтарі розстріляних ілюзій».

Наукове товариство «Пошук»:

Факультативи:

  •  «Лексика української літературної мови» (В. Федоренко 10 кл. філологічний профіль).
  •  «Культура мовлення і стилістика української мови» (М. Пентилюк 8-9 кл.).
  •  «Основи теорії літератури» (Н. Невінчана 10-11 кл.).
  •  «Історія української літературної думки. Сучасна українська література» (В. Пахаренко 10-11 кл.).

Гуртки:

  •  «Світлиця».
  •  «Цікава етимологія» (В. Цимбалюк 7 кл., О. Костійчук 5-6 кл.).
  •  «Живе слово» (А. Ляшкевич 5 кл.).

Жовтень

Протягом року

Жовтень

Грудень

Січень

Березень      

 

       Грудень

Листопад

Квітень

Лютий

Протягом року  

Березень

Листопад

Протягом

року

Педагоги школи

Заступник директора з НВР, керівник МО

Педагоги школи

Керівники гомогенних груп

Заступник директора з НВР, керівник МО

Заступник директора з НВР, керівник МО

Заступник директора з НВР, керівник МО

Адміністрація, педагоги школи

Прошакова О.В.

Возняк Т.І.

Тележенко К.С.

Педагоги школи

Адміністрація

Педагоги школи

Заступник директора з НВР, керівник МО, вчителі-предметники

Заступник директора з НВР

Вахрамєєва О.В.

Самоздра О.В.

Тележенко К.С.

Возняк Т.І.

Вахрамєєва О.В.

Возняк Т.І.

Самоздра О.В.

Вахрамєєва О.В.

Прошакова О.В.

Смолякова Л.Л.

Дейнекіна О.О.

Тележенко К.С.

Моніторинг рівня сформованості мовно-літературної грамотності учнів, сформованості ключових життєвих компетентностей

№ з/п

Назва заходу

Термін

Відповідальний

  1.  

Вихідний контроль, моніторинг якості знань учнів з української мови та літератури.

Травень 2010

Заступник директора з НВР, керівник МО

  1.  

Перевірка зошитів з української мови та літератури 5-11 кл.

Квітень – травень 2010

Заступник директора з НВР, керівник МО

  1.  

Перевірка стану викладання української мови та літератури 5, 9, 11 кл.

Квітень 2010

Заступник директора з НВР, керівник МО

  1.  

Перевірка техніки читання 3, 4, 5, 10 кл.

Травень 2010

Заступник директора з НВР, керівник МО

  1.  

Анкетування та тестування учнів.

Квітень – травень 2010

Заступник директора з НВР, керівник МО

  1.  

Підбиття підсумків.

Травень 2010

Заступник директора з НВР, керівник МО

  1.  

Оформлення результатів.

Червень 2010

Адміністрація

Моніторинг рівня сформованості мовно-літературної грамотності учнів, сформованості ключових життєвих компетентностей надає змогу створити всім однакові умови для виявлення особистісних якостей, власних знань, готовності до нових умов навчання.

Моніторинг надає змогу відстежити рівень сформованості ключових компетентностей кожного учня, класного колективу. Для вимірювання об’єктивної характеристики стану об’єкта використовується факторно-критеріальна модель.

Кваліметрична модель оцінювання рівня розвитку комунікативної компетентності .

Показники параметрів

вага

Ступінь вияву

1

0,75

0,5

0.25

0

  1.  Розв’язувати комунікативно-ситуативні завдання.
  2.  Трансформувати інформацію, видозмінювати обсяг, форму, виходячи з комунікативної мети.
  3.  Аргументувати власні висловлювання, виробляти власну позицію.
  4.  Уміння коригувати власну точку зору
  5.  Толерантно сприймати альтернативні точки зору й висловлювати аргументи
  6.  Робити доповіді, вміння написати тези, план, реферат
  7.  Проводити захист проектів, творчих робіт
  8.  Використовувати адекватну лексику

0,125

0,125

0,125

0,125

0,125

0,125

0,125

0,125

Кваліметрична модель розвитку полікультурної компетентності

Показники параметрів

вага

Ступінь вияву

1

0,75

0,5

0.25

0

  1.  Толерантна поведінка щодо людей, які відрізняються за соціальною, расовою, релігійною та іншими ознаками.
  2.  Толерантне ставлення до культури інших народів
  3.  Розуміння загальнолюдських та національних цінностей
  4.  Розуміння тематики та ідейно естетичного змісту творів світового мистецтва та літератури
  5.  Залучення до відповідної інформації полікультурного характеру
  6.  Обізнаність у досягненнях світової культури

0,2

0,2

0,2

0,2

0,1

0,1

Кваліметрична модель розвитку продуктивної творчої діяльності

Показники параметрів

вага

Ступінь вияву

1

0,75

0,5

0.25

0

  1.  Ступінь інтуїції (здатність знаходити правильні розв’язки без усвідомлення шляхів і способів досягнення )
  2.  Ступінь творчої уяви (здатність до самостійного створення нових образів, що реалізуються в оригінальних та цінних продуктах діяльності)
  3.  Ступень дивергентності мислення (здатність мати кілька підходів до розв’язання однієї задачі, бачити проблеми та об’єкти у різних ракурсах)
  4.  Ступінь оригінальності мислення (здатність виробляти думки, що відрізняються від загально-прийнятих поглядів)
  5.  Ступінь асоціативності мислення (здатність використовувати різні асоціації, зокрема аналогії, в процесі розв’язування проблем)

0,3

0,25

0,2

0,15

0,1

Кваліметрична модель розвитку соціальної компетентності

Показники параметрів

вага

Ступінь вияву

1

0,75

0,5

0.25

0

  1.  Розвиток схильності до сприйняття соціальних змін
  2.  Засвоєння знань, що дозволяють орієнтуватися у світі, сприяють реалізації себе в ньому
  3.  Пробудження бажання досягнути росту в навчанні
  4.  Формування стійких мотивів самоосвіти
  5.  Вироблення установок та ціннісних орієнтацій, спрямованих на переконаність у необхідності вчитися впродовж життя
  6.  Вільний вибір рівня власних навчальних досягнень і способів його реалізації
  7.  Оцінка соціальних звичок, пов’язаних зі здоров’ям, оточуючим середовищем
  8.  Участь у самоврядуванні
  9.  Уміння роботи в групі

0,1

0,1

0,1

0,2

0,1

0,1

0,1

0,1

0,1

Кваліметрична модель розвитку культури мовлення

Показники параметрів

вага

Ступінь вияву

1

0,75

0,5

0.25

0

  1.  Не порушує норми вимови
  2.  Не порушує лексичні мовні норми
  3.  Не порушує граматичні мовні норми
  4.  Не використовує нелітературні форми слова
  5.  Мова внутрішньо узгоджена, логічна
  6.  Поведінка адекватна промові
  7.  Використовує мовні засоби, що виявляють повагу до співрозмовника
  8.  Використовує образні засоби, афоризми, прислів’я, приказки
  9.  Мова є інтонаційно збагаченою
  10.  Не використовує штампів
  11.  Доречно використовує оригінальні слововживання
  12.  Слово вимовляються обмірковано
  13.  Мова впевнена, точна, доречна, коротка

0,1

0,1

0,1

0,1

0,05

0,05

0,05

0,05

0,05

0,05

0,1

0,1

0,1

Кваліметрична модель розвитку інформаційної компетентності

Показники параметрів

вага

Ступінь вияву

1

0,75

0,5

0.25

0

  1.  Добуває інформацію з різних джерел
  2.  Поєднує різні джерела інформації
  3.  Впорядковує свої знання
  4.  Обробляє документи та класифікує їх
  5.  Критично оцінює інформацію
  6.  Розуміє мотиви навчання
  7.  Уміє планувати діяльність
  8.  Володіє комп’ютерними технологіями
  9.  Бере участь у взаємо навчанні
  10.  Уміє конспектувати, складати схеми, таблиці
  11.  Самооцінка навчально-пізнавальної діяльності на основі самоконтролю і самокорекції
  12.  Володіння інструментарієм підготовки отримання й передачі інформації
  13.  Знаходити помилки в отриманій інформації й вносити пропозиції щодо виправлення
  14.  Творчо використовувати отримані знання на практиці

0,05

0,05

0,05

0,05

0,05

0,05

0,05

0,1

0,1

0,1

0,1

0,05

0,1

0,1

Кваліметрична модель саморозвитку та самоосвіти

Показники параметрів

вага

Ступінь вияву

1

0,75

0,5

0.25

0

  1.  Самоаналіз і самооцінка власних знань
  2.  Розуміння мотивації
  3.  Прагнення до самовдосконалення
  4.  Прагнення до самовираження
  5.  Планування самоосвіти
  6.  Визначення тем для поглибленого вивчення
  7.  Самостійний пошук інформації з метою саморозвитку
  8.  Комплексний підхід до самоосвіти
  9.  Створення програми самоосвіти
  10.  Сформованість загальнонавчальних умінь
  11.  Уміння самостійно набувати знання
  12.  Творче використання набутих знань

0,1

0,05

0,05

0,05

0,1

0,1

0,1

0,1

0,1

0,05

0,05

0,1

Кваліметрична модель вимірювання наддосягнень учнів з базових дисциплін

Фактори досягнень

Вагомість

Критерії факторів

Значущість

1. Участь у Всеукраїнських олімпіадах, творчих конкурсах, змаганнях, роботі МАН

0,40

І місце

ІІ місце

ІІІ місце

Дипломант

Виступив з доповіддю

Надіслав матеріали

Не брав участі

1,0

0,8

0,7

0,5

0,4

0,1

0,0

2. Участь у обласному етапі Всеукраїнських олімпіад, творчих конкурсів, змагань, роботі МАН

0,35

І місце

ІІ місце

ІІІ місце

Дипломант

Виступив з доповіддю

Надіслав матеріали

Не брав участі

1,0

0,8

0,7

0,5

0,4

0,1

0,0

3. Участь у міському етапі Всеукраїнських олімпіад, творчих конкурсів, змагань, роботі МАН

0,20

І місце

ІІ місце

ІІІ місце

Дипломант

Виступив з доповіддю

Надіслав матеріали

Не брав участі

1,0

0,8

0,7

0,5

0,4

0,1

0,0

4 Участь у шкільному етапі Всеукраїнських олімпіад, творчих конкурсів, змагань, роботі МАН

0,05

І місце

ІІ місце

ІІІ місце

Дипломант

Виступив з доповіддю

Надіслав матеріали

Не брав участі

1,0

0,8

0,7

0,5

0,4

0,1

0,0

Кваліметрична модель оцінювання знань учнів з української мови

Модуль предмета

Дванадцятибальна система

Тестова система

Рейтингова система

Одержана оцінка

Кількість правильних відповідей

Кількість одержаних балів

Фактично

Кількість оцінок

Максимально

Фактично

Максимально

Фактично

Фонетика й орфоепія

16

10

Графіка й орфографія

12

10

Лексика й фразеологія

26

20

Словоутворення

14

10

Морфологія

18

15

Стилістичні засоби мови

10

5

Разом

96

70

Результуюча оцінка

Середній бал

Середній бал після зведення до дванадцятибальної системи

Середній бал після зведення до дванадцятибальної системи

Методологічною основою вираження якісних характеристик кількісною мірою є кваліметричний підхід. Кваліметрія – наука  кількісного оцінювання якості продукції. Кваліметричні моделі розроблено, спираючись на роботу Г.А.Дмитренка «Стратегічний менеджмент» та О.М. Касьянової «Моніторинг в управлінні навчальним закладом».

Кваліметричний підхід і конкретні моделі – унікальний інструмент вимірювання рівня досягнення цілей у системі освіти і результатів діяльності учасників педагогічного процесу. Кваліметрична моделювання дало змогу успішно розв’язати як часткові завдання вимірювального характеру так і стратегічне завдання вимірювання рівня якості освіти порівняно зі стандартом.

При застосування кваліметричних стандартів поточне  оцінювання доручається виконавцям. Зовнішнє оцінювання та коригування залишається за управлінською структурою більш високого рівня. Таким чином, застосовуючи моніторинг на різних рівнях управління можна значно підвищити як ефективність діяльності кожного учасника педагогічного процесу, так і ефективність діяльності закладу освіти в цілому.

Використана література:

1. Аніскіна Н. О. Організація профільного навчання в сучасній школі / Н. О. Аніскіна. — X.: Основа, 2003.-176 с.

2.   Горошкіна О. М. Лінгводидактичні засади навчання української мови в старших класах природничо-математичного профілю / О. М. Горошкіна: Монографія. - Луганськ, Альма-матер, 2004. - 362 с.

3. Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання /Науковий редактор українського видання доктор пед. наук, проф. С. Ю. Ніколаєва. - К.: Ленвіт, 2003. - 273 с.

4.   Мацько Л. І. Українська мова:  10-12 класи (профіль - українська філологія): Навч.-метод, посіб. / Л. І. Мацько, О. М. Семеног. - К., Глухів: РВВ ГДПУ, 2008. - 152 с.

5.   Пентилюк М. І.   Концепція   навчання   української  мови   в   системі   профільної   освіти   (проект) / М. І. Пентилюк, О. М. Горошкіна, А. В. Нікітіна // Вивчаємо українську мову та літературу. - № 6 (154).-С. 2-7.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

6292. Средства, влияющие на периферическую нервную систему 99.5 KB
  Средства, влияющие на периферическую нервную систему. В периферической нервной системе различают афферентную и эфферентную ее части. Нервные волокна, проводящие возбуждение от органов и тканей к ЦНС, называются афферентными, а от ЦНС к органам и тка...
6293. Холиномиметики, ганглиоблокаторы и холиноблокаторы 98 KB
  Холиномиметики В холинергических синапсах (парасимпатические нервы, преганглионарные симпатические волокна, ганглии, все соматические) передача возбуждения осуществляется медиатором ацетилхолином. Ацетилхолин образуется из холина и ацетилхоэнзима А ...
6294. Конструкционные материалы. Легированные стали 76 KB
  Конструкционные материалы. Легированные стали. Конструкционные стали. Легированные стали Влияние элементов на полиморфизм железа Влияние легирующих элементов на превращения в стали Влияние легирующих элементов на превращение ...
6295. Кредитная система, ее структура 67.5 KB
  Кредитная система, ее структура. Понятие кредитной системы и ее структура в Республике Беларусь. Банковская система, ее виды. Перспективы развития национальной банковской системы. На сегодняшний день в Беларуси насчитывается 32 ком...
6296. Конструкционные стали. Классификафия конструкционных сталей 62 KB
  Конструкционные стали. Классификафия конструкционных сталей. Классификация конструкционных сталей Углеродистые стали. Цементуемые и улучшаемые стали Цементуемые стали. Улучшаемые стали. Высокопрочные, пружинные, шарико...
6297. Фармакопейный анализ спиртов и простых эфиров 138 KB
  Фармакопейный анализ спиртов и простых эфиров Спирты R—ОН Спирты можно рассматривать как углеводороды, в которых один или несколько атомов водорода замещены –ОН группами. В зависимости от числа гидроксильных г...
6298. Логические элементы на биполярных структурах 100.5 KB
  Логические элементы на биполярных структурах. Транзисторно-транзисторная логика (ТТЛ) удачно совмещает хорошее быстродействие, помехоустойчивость, нагрузочную способность с умеренным потреблением энергии и невысокой стоимостью...
6299. Коррозионно-стойкие стали и сплавы. Жаростойкие стали и сплавы. Жаропрочные стали и сплавы 85 KB
  Коррозионно-стойкие стали и сплавы. Жаростойкие стали и сплавы. Жаропрочные стали и сплавы Коррозия электрохимическая и химическая. Классификация коррозионно-стойких сталей и сплавов Хромистые стали. Жаростойкость, жаростойки...
6300. Элементы логики с инжэкционным питанием 93 KB
  Элементы логики с инжэкционным питанием. Интегрально-инжекционная логика (И2Л), которую вернее было бы назвать логикой с инжекционным питанием, не может быть реализована на дискретных компонентах. Вариант структуры логики ИгЛ, изготовленной, н...