55329

Антарктида. Південний край Землі. Материк таємниць і загадок

Практическая работа

Педагогика и дидактика

За планом скласти характеристику географічного положення Антарктиди. Які особливості природи материка визначаються її географічним положенням? В чому своєрідність географічного положення Антарктиди порівняно з іншими материками?

Украинкский

2014-03-24

159.5 KB

12 чел.

Проект: «Антарктида. Південний край Землі. Материк таємниць і загадок».

Підготовка до уроку ведеться шляхом попереднього поділу класу на експедиційні групи. Кожна група отримує свої завдання.

Географи

  1.  Що таке Антарктида? Загальні відомості.
  2.  Що таке Антарктика?
  3.  За планом скласти характеристику географічного положення Антарктиди.
  4.  Які особливості природи материка визначаються її географічним положенням?
  5.  В чому своєрідність географічного положення Антарктиди, порівняно з іншими материками?
  6.  Які особливості плавання в антарктичних водах?
  7.  Будова підлідного рельєфу
  8.  Вулкан Еребус
  9.  Життя і робота людей в Антарктиді.    

Історики

  1.  Пошуки Південного материка Джеймсом Куком.
  2.  Експедиція російських мореплавців Ф.Ф.Белінсгаузена та М.П.Лазарева.
  3.  Покорення Пд. полюс Р. Амундсеном та Р. Скоттом.
  4.  Чому Антарктида була відкрита найпізніше?
  5.  Чому Антарктида є материком міжнародного співробітництва?
  6.  Як на материку виникла українська станція?

Картографи

  1.  Карта Пірі Рейса
  2.  Сучасні карти

                                                            Геологи

  1.  Корисні копалини
  2.  В результаті досліджень на материку виявлені величезні поклади вуглеводнів, які утворюються в тропічному жаркому і вологому кліматі, а також залишки різних хребетних тварин, які мешкали приблизно 200млн. років тому. Чим це можна пояснити?

                                                             Екологи

    1. Чому в Антарктиді заборонено будь - яке виробництво і видобуток корисних копалин?

    2. Які зміни можуть відбутися на поверхні Землі, якщо в Антарктиді будуть сильні виверження вулканів?

Гляціологи

  1.  Айсберги Антарктиди “живуть” довше гренландських: антарктичні – 6-12 років, а гренландські – 3-4 роки. Що є причиною довголіття айсбергів Антарктиди.
  2.  Чому береги Антарктиди часто називають” плаваючими”?
  3.  Століття і навіть тисячоліття материки Землі зберігають на своїй поверхні руїни міст, стародавніх храмів, інші сліди в історії людства. А в Антарктиді вже через десятиліття не завжди вдається виявити сліди перебування людини або існування наукових станцій – цих поки що єдиних “населених пунктів” материка? Чому?
  4.  Чому льодовиковий покрив має куполоподібну форму?

Кліматологи

1. Чому Антарктиду називають “холодильником” Землі? Як це впливає на клімат планети в цілому?

2. Як можна пояснити протиріччя “Країна морозів і жорстокого Сонця”?

3. Що таке стокові вітри?

4. Де розташований “полюс холоду” на Землі?

Гідрологи

  1.   Вчені припускають, що в Антарктиді існують прісні підльодовикові озера. Як ви можете пояснити їх існування?

Біологи

  1.  Що таке оазис в Антарктиді?
  2.  Пристосування органічного світу до умов проживання в Антарктиді.

Антарктида.

Південний край Землі.

Материк таємниць і загадок.

Мета: сприяти формуванню знань про Антарктиду як льодовий континент планети;

визначити особливості природи материка у взаємозв’язку з його географічним положенням;

наголосити на тих унікальних особливостях природи – рельєф, клімат, льодовиковий покрив,                                               органічний світ, які вирізняють Антарктиду серед інших материків;

продовжувати формувати в учнів вміння працювати з тематичними та контурними картами;

сприяти формуванню вміння самостійно працювати з додатковою літературою, що сприятиме підвищенню інтересу до географії в цілому і до вивчення Антарктиди зокрема;

виховувати інтерес до роботи в групах.

Тип уроку:  урок вивчення нового матеріалу,  урок – експедиція з мультимедійним супроводом.

Обладнання: фізична карта світу з картою Антарктиди, атласи, портрети дослідників,  мультимедійна презентація «Антарктида»;

щоденники полярної експедиції з додатком ( номенклатура, контурна карта, домашнє завдання – кросворд і тема письмової роботи).

Література:

1.Долгушин Л.Д.Осипова Г.Б. Ледники. – М.:Мысль,1989.

2.Кобернік С.Г. Скуратович О.Я.Географія материків і океанів 7 кл. – К.: Навчальна книга,2003.

2.Магия дикой природы.- Ростов-на-дону:Феникс,2005.

3.Пестушко В. Ю. Уварова  Г.Є. Географія материків і океанів. -  Х.:Ранок,2004.

4.По материкам и океанам. – М.: Просвещение, 1988.

5.Рекорди географії. Таємниці планети Земля. -  Донецьк,2006.

6.Світ мандрів. Що? Як? Чому? – Харків.2000.

7.Хрестоматия по географии материков и океанов. – М.:Просвещение,1987.

8.Я пізнаю світ: Географія. – К.:Школа,2001.

9.Я пізнаю світ. Екологія. – К.:Школа,2001.

10.Я пізнаю світ. Світ таємниць і загадок. – К.:Школа,2002.

11.Я пізнаю світ. Чудеса природи. – К.:Школа,2002.

12. матеріали з Інтернету

Структура уроку.

I. Організаційний момент.

II. Активізація навчальної діяльності.

- Які материки розміщенні в південній півкулі?

- Який з них розташований най південніше?

- Чи можемо ми про нього сказати, що це південний край Землі?

III. Мотивація навчальної діяльності.

    Як тільки не називають Антарктиду — «королева холоду», «безлюдний континент», «край Землі»...

Вона значно відрізняється від уже відомих нам материків тропічних широт, оскільки розміщена на крайньому півдні планети. Це — велетенська льодова пустеля. На Південному полюсі можна побачити тільки один схід та один захід Сонця на рік. Тут зареєстровані найнижчі температури повітря на Землі, хоч сонячного тепла в полярний день надходить більше, ніж одержує впродовж року жарка Африка. Поверхня Антарктиди вкрита потужним шаром льоду, через що вона є найвищим материком Землі.

Антарктида — материк міжнародного співробітництва. Тут немає постійного населення. Справжніми господарями континенту є наукові співробітники з 18 країн світу, а влітку сюди навідуються гості – туристи. Людина знає вже багато про природу материка, та багато ще не розкрито.

І ми з вами організуємо полярну експедицію, завдання якої дослідити природу материка і дати відповіді на загадки, які ставить Антарктида, і доторкнутися до таємниць, які вона  оберігає.  Тим     більше, що зараз в Антарктиді  для експедиції найбільш сприятливі умови. -  Чому? (літо).

Ми відпливли 22 вересня і протягом 40 днів добиралися із Севастополя до Буенос – Айреса (Аргентина). Звідси, до м. Ушуая, що на о. Вогняна Земля, а тоді до Антарктиди вже рукою подати, 600-700 км через протоку Дрейка до Антарктичного півострова, де і  розташована українська  станція         “ Академік Вернадський”.  Поки ми туди пливли, то перетнули всі кліматичні пояси і потрапили в найбільш екстремальні природні умови.

Але умови проживання і роботи тут надзвичайно комфортабельні. Станція складається із комплексу будівель, серед яких – житловий будиночок, генераторна, столярна майстерня і, навіть, сауна. У двоповерховому будиночку  містяться каюти, лабораторія, їдальня, кухня, відео, бар з більярдною.

IV. Вивчення нового матеріалу.

Участь в експедиції беруть провідні спеціалісти в різних галузях географічної науки. Це  ( представлення учасників):

історики, картографи,  геоморфологи, геолог, гляціологи, кліматологи, гідрологи, біологи.

Ви всі чули назви Антарктида” і “ Антарктика”, але,  мабуть,  навіть не задумувалися над тим чи є між ними різниця.

- Отже, що таке Антарктида? ( Це материк ).

- Що означає його назва?

Оскільки шостий континент знаходиться на протилежному кінці земної кулі в порівнянні з Арктикою, то і назвали його Антарктида, що в перекладі з грецької мови означає «протилежний Арктиці». Але звідки з'явилася назва «Арктика»? Здавна сузір'я Великої Ведмедиці було дороговказом  для грецьких мореплавців і вказувало їм на північ. «Ведмідь» грецькою — «арктос» і всі північні області земної кулі почали називати Арктикою.

Антарктика — «анти»-Арктика, полярна область на протилежному від Арктики південному боці земної кулі. Тут все схоже і не схоже на область за Північним полярним колом. Головна відмінність у тому, що тут замість океану всередині полярного кола знаходиться материк, але материк не простий, а крижаний. Він середньої величини: приблизно в два рази більше Австралії і в два рази менше Африки.

До складу Антарктики входить материк Антарктида, південна околиця Тихого, Атлантичного й Індійського океанів і острови, що розташовані в межах 50° - 60° південної широти, де сходяться більш теплі і холодні води океанів. Площа Антарктики — 52,5 млн. кв. км. ( Записуємо в щоденник визначення Антарктики).

Надзвичайно цікавою є історія відкриття і дослідження материка.

Цим питанням в нас займалися історики. Надаємо їм слово. ( Додаток 1).

Всі слідкують по атласу, записують основні дати і прізвища дослідників у щоденник.

Зараз на материку функціонують 34 постійних станції і стільки ж сезонних.6 лютого 1996р. на британській станції Фарадей, на Антарктичному півострові, був спущений прапор Великобританії і на флагштоку гордо замайорів синьо – жовтий прапор України і Україна стала членом антарктичного клубу. Станцію перейменували на  “ Академік Вернадський”. ( Записуєте у щоденники і позначити на к. к.).

Тут, згідно договору, в основному проводяться метеорологічні спостереження, бо Антарктичний півострів – це зона зародження і смерті багатьох циклонів, дослідження з фізики, біофізики, радіоастрономії, працюють над розробкою нових біотехнологій. Наприклад, для утилізації сміття вони почали використовувати властивості місцевих мікроорганізмів, які дозволяють в 20 разів зменшувати обсяги органічних залишків.

  •  Ми вже не раз згадували про унікальність Антарктиди. З чим це пов’язано?

( З ФГП ).

Зараз наші дослідники – картографи дадуть характеристику географічного положення материка і його берегової лінії. ( Додаток2).

Позначаємо на контурній карті моря, півострів і течії.

- Наступне питання до них: Чому – це пд. край Землі?  

Записуємо в щоденник ( розташована за полярним колом, пд. полюс, великі відстані до ін. материків).

- Як все це утруднює умови плавання в Антарктичних водах. ( Додаток2).

І, ось тут перед нами постає перша загадка. Читаємо її в щоденниках.

- Як це можна пояснити? ( Додаток3).

   Але, це були перші згадки, які підтвердилися наступними дослідженнями, що під кригою є дійсно твердий материковий фундамент, який утворює своєрідний  перший поверх Антарктиди.

    Проведуть дослідження тектонічної будови і рельєфу вчені географи. ( Додаток 4).

Всі слідкують по карті, основні тези записують в щоденник і наносять на контурну карту номенклатуру.

Тут знов природа у вигляді вулкану Еребус загадує нам чергову загадку. Дивимося в щоденник, загадка 2.

Розповідь вчителя.

Про цей вулкан цікаво написав відомий вулканолог Гарун Тазієв, який проводив дослідження на Еребусі. « Славою своєю вулкан зобов’язаний тому, що природа спорудила його в труднодоступній Антарктиді, за тридев’ять  земель від обжитих районів.» Вчені пробували спуститися в антарктичний кратер для взяття проб лави і вулканічних газів. Але Еребус поставив перед дослідниками непереборні перешкоди.

« Спостерігачі нарахували близько 60 вибухів за 27 днів. Таким чином, випадало по 2 вибухи за добу. Але це в середньому. Насправді, жерло мовчало іноді цілі дні, а іноді – 36 годин. З іншого боку, доводилося фіксувати  по 2, а то і по 3 вибухи за годину. Таким чином, завдання зводилося до того, щоб, вловивши затишшя, встигнути спуститися до лавового озера, взяти проби, провести заміри і піднятися на днище кратера.

Нам здалося, що в ритмі вибухів прослідковується закономірність – вони частіше вибухають ввечері і вночі. Потім протягом ранкових годин панувало затишшя… Ми чекали в повній готовності.

Близько 4 год. ранку почувся досить сильний вибух. До нас долетіли шматки лави. Ну все, тепер, якщо до наступного вибуху пройде хоча б 4 години, ми спускаємося в жерло.

Протягом наступних 50 хв. відбулися 2 вибухи. Еребус як був, так і залишився загадкою.»

Геолог нам розповість про корисні копалини Антарктиди. (Додаток 4). 

І знов, природа перед нами ставить чергову загадку. Дивимося в щоденнику загадку 3.

- Чому в Антарктиді заборонено будь-яке виробництво та видобуток корисних копалин?

Схема (на дошці)

Антарктида

промислові підприємства                                         видобуток корисних копалин

забруднення атмосфери                                            темні гірські породи

брудний, темний сніг

зменшується альбедо

танення льодовиків

підвищення рівня Світового океану

Тобто, ми бачимо, що все, що стосується Антарктиди, має відношення до льодовикового покриву материка, який утворює 2-й поверх.

Про льодовики Антарктиди нам розкажуть гляціологи – вчені, які вивчають льодовики. (Додаток5).

Отже,

- Чому льодовиковий покрив має куполоподібну форму?

- Чому береги Антарктиди називають «плаваючими»? (додаток5)

- Які види айсбергів є в антарктичних водах? (додаток5)

- Чому антарктичні айсберги «живуть» довше, ніж арктичні? (додаток5)

- Як можна пояснити загадку4?

Розповідь вчителя.

Цю загадку можна пояснити, знаючи такі факти:

1. Всі об’єкти, які розташовані на поверхні льодовика повільно засипає сніг. За рік в центральній частині випадає до 50мм за рік, а на узбережжі  - до 500мм. Швидкість накопичення снігу – 20см/рік. Наприклад, за майже 95 років, які пройшли з дня смерті Р. Скотта і його друзів, їх  засипало снігом, товщиною більше, ніж 30м.

2. Льодовик рухається. Середня швидкість руху – 200м/рік. І все, що потрапило в лід повинно бути винесено в море.

«Тіла капітана Скотта і його товаришів…відправилися в свою останню подорож - повільну, але незворотну. Через багато – багато років від шельфового льодовика Росса відколеться айсберг з їх тілами і, як велетенський парусник, гнаний вітрами і течіями, почне свій рух на північ. Десь в протоці Дрейка або в Тихому океані, а, можливо, в Пд. Атлантиці айсберг зруйнується під ударами хвиль і його уламки розтануть, а відважні мандрівники нарешті знайдуть спокій на дні океану, як і положено справжнім морякам.»

« В лютому 1963р. з  криголаму  США були помічені якісь предмети, вморожені в товщу айсберга, Коли криголам підійшов ближче до відвісної стіни, моряки крізь прозорий лід побачили полички з розставленими на них банками та посудом. Так були виявлені залишки однієї з баз – Берда-Літл-Америка-4, яка функціонувала в 1947 – 1948р.р. на шельфовому льодовику Мак-Мердо. Вся територія цієї бази приблизно в 1955р. відкололась від шельфового льодовика і відпливла в океан. Вона була засипана 7-ми метровою товщею фірну і льоду.»

Як, відомо, льодовики є продуктом клімату, але, утворившись, вони зі свого боку здійснюють вплив на клімат. Про це нам розкажуть кліматологи. (Додаток 6)

  Ви всі слідкуєте по карті за основними характеристиками клімату.

Бесіда. ( в процесі бесіди відповіді на питання учні коротко записують у щоденники)

- Чому ми Антарктиду називаємо «холодильником» Землі?    (Тут зафіксована найнижча мінімальна і середньорічна температура, є льодовиковий покрив. Це пояснюється:

1. ФГП у високих широтах за полярним колом.

2. Полярна ніч.

3. Високе альбедо.

4. Високий тиск       безхмарне небо.

5. Найвищий материк. Тут температура нижча приблизно на 10-120С.)

- Чому ми Антарктиду називаємо «материком морозів і жорстокого сонця»?  («Країна морозів» - аналіз температур по кліматичній карті; чому? (фгп, лід, висота). Метал стає крихким і при ударі розколюється як скло, а гас  - загусає і його можна різати. Навіть у спецодязі вчені можуть знаходитися на вулиці не більше 5 хвилин. Можуть бути випадки обмороження рогівки і легень. Тут люди працюють не більше 1 року.  «Країна жорстокого сонця». Південно полярним літом неможна вийти з приміщення без сонячних окулярів; шкіра відкритих ділянок дуже швидко загорає,  бувають навіть опіки, губи тріскають. Причини:

1. Полярне літо, сонячної радіації сюди надходить більше, ніж у тропічні широти.

2. Середня висота – більше 2000м, тобто ближче до Сонця і промені проходять менший шар повітря.

3. Повітря тут надзвичайно прозоре і чисте.

-  Що таке стокові вітри?

-  Чому Антарктида – це «країна завірюх»? ( Так Антарктиду назвав відомий австралійський полярник Дуглас Моусон. «…Всім нам звичне з дитинства слово «вітер» мало підходить для визначення цього нестерпного повітряного потоку, насиченого снігом, в якому повітря здається щільним, ніби вода. Дві людини, не зв’язані мотузкою, розійшовшись на 5 кроків, можуть більше не знайти один одного. Кричати даремно, бо гул урагану глушить все. Вогні кишенькових ліхтариків не видно, навіть вогні прожекторів, встановлені над входами в будинки, видно лише на відстані кількох метрів… Якось на моїх очах вітер, як листки блокнота, перебрав і виніс в море пачку покрівельної бляхи, розпаковані напередодні»(Л.Дубровін)

- Як розподіляються опади по території материка?  Чому?(в центрі майже не буває, а по окраїнах  влітку бувають снігопади)  

Отже, робимо висновок, чому Антарктида – це льодяна пустеля?

Враховуючи, що повітря  нагрівається від поверхні материка, а поверхня материка вкрита льодом, який відбиває більше 90% сонячної радіації, кут падіння сонячного проміння невеликий і великі частини материка тривалий час взагалі не освітлюються сонцем, то і виходить, що це найхолодніший материк. Тут створилися передумови для формування антарктичного пустельного клімату.

- Що характерно для цього типу клімату? ( територія вкрита льодом, низькі температури, дуже мало опадів  – менше, ніж в Сахарі і це сприяє майже повній відсутності живих організмів, тобто утворенню пустелі).

Пустеля – означає відсутність води. Чи так це, нам розкажуть гідрологи. (додаток 7). Особливо треба їм звернути увагу на загадку 5.

Органічний світ материка досліджували біологи. Надаємо їм слово.

- Які види тварин живуть в Антарктиці? (записуємо у щоденники).

- Як вони пристосувалися до суворих умов життя в Антарктиді? (записуємо у щоденники).

-  Що таке антарктичні оазиси і причини їх утворення? ( див. на схему, додаток 8).

V. Узагальнення та закріплення нових знань.  

Для того, Щоб узагальнити ваші знання і підвести підсумок уроку, звернемо увагу на слова великого англійського мандрівника Джеймса Кука. Дивимося на дошку і в щоденники.  

- Як ви прокоментуєте це твердження?

VI. Домашнє завдання.

Ви всі маєте додаток з контурною картою і домашнім завданням. Вам необхідно закінчити роботу у щоденниках і на контурній карті, а також підготувати пам’ятку для туристів про правила поведінки на материку під час екскурсії. Тому що це питання надзвичайно актуальне і вимагає певних знань про природу Антарктиди.


Додаток 1

Як же був відкритий цей суворий материк? Історія його відкриття та дослідження сягає у далеку давнину. Фантастичні обриси таємничої Південної землі здавна позначали на географічних картах. Давні греки припускали кулястість Землі та наявність у її Південній півкулі великої ділянки суходолу, що протистоїть Арктиці (звідси назва). Але за відсутності засобів сполучення довести або спростувати ці гіпотези було неможливо.

У часи середньовіччя необґрунтована думка про південні землі була забута, але наприкінці епохи з розвитком мореплавства на картах знов з'явився уявний материк. Мандрівники-мореплавці відкрили багато нових земель (від островів до материків), але Південної землі не дісталися. У 1503—1510 рр. француз Гонневіль шукав її, але не міг навіть приблизно визначити її положення. До того ж на зворотному шляху до Франції експедиція Гонневіль зазнала нападу піратів, які знищили судові журнали.

Пізніше на пошуки «Південної землі» було споряджено експедицію під командуванням Жана Батнетта Буве де Лозьє, що відкрила нову землю (1739). Густий туман не дозволив мандрівникам роздивитися, що ця земля, названа ім'ям Буве, була островом, але не материком.

Першим науковим обґрунтуванням існування південного материка стали теоретичні розробки видатного російського природознавця Михайла Васильовича Ломоносова. У 1761 р. він уперше розробив класифікацію морського льоду та обґрунтував походження різних його видів. На думку Ломоносова, «падуни» (так науковець називав айсберги) утворюються біля великих берегів, від яких вони відриваються. Учений припускав, що айсберги опускаються з якоїсь землі, що, якнайвірогідніше, лежить у районі Південного полюсу та вкрита льодом, з якого і утворюються падуни.

Дослідження Ломоносова набули широкого розповсюдження у науковому світі. І у 1773 р. експедиція під керівництвом англійця Джеймса Кука стала першою в історії людства, яка перетнула Південне полярне коло. Через рік пошуки поновилися, і експедиція досягла рекордної на той час південної широти — 71 ° 10', але не материка. Тому після плавання Кука на картах Південної півкулі перестали зображувати землю, замінивши її океаном.

Тільки у січні 1820 р. успіхом увінчалося плавання російської експедиції під керівництвом Фадея Беллінсгаузена та Михайла Лазарєва. Материк Антарктида був нарешті відкритий, а його берегова лінія досліджена експедицією, що обігнула його п'ять разів. Два роки потому інший визначний російський мореплавець — Іван Крузенштерн — пропонував продовжити дослідження Антарктиди, але план нової експедиції не дістав підтримки тодішнього уряду.

Йшли роки, Антарктида все більше манила до себе, адже ще ніхто не побував на Південному полюсі. І в 1910 р. англійський капітан Роберт Скотт з Нової Зеландії вирушив на його підкорення. Плавання до Антарктиди та мандрування материком були трагічними, але Скотт досяг своєї мети 17 січня 1912 р. Уявіть собі, що відчув Скотт, дізнавшись, що його випередили: 14-16 грудня 1911 р. Південний полюс був відкритий норвежцем Руалем Амундсеном. Передбачливішій норвежець пересувався Антарктидою за допомогою кількох собачих упряжок. На відміну від нього Скотт узяв із собою лише одну собачу упряжку, розраховуючи ще на коней та моторні сани, які не допомогли йому та його супутникам — вони йшли до полюсу пішки. Сам Скотт та чотири його супутники загинули на зворотному шляху від голоду та холоду, не дійшовши до однієї зі своїх баз лише 19 км. Цікаво, що в складі експедиції Р. Скотта був і наш земляк — полтавчанин Антон Омельченко. Йому вдалося повернутися до узбережжя з іншою групою учасників експедиції, яких Р. Скотт ще до досягнення полюса відправив назад.

В щоденнику, який Скотт вів до останнього дня, було записано: «Ми знали, що йдемо на ризик, Обставини не сприяли нам; нам ні на що скаржитись, і лишається тільки скоритися провидінню, дочекатися кінця... Я помираю у мирі з собою і з усім світом ».

Амундсен вирушив у свою подорож у тому ж році, що і Скотт, зупинився у лютому 1911 р. на 79 ° пд. ш. на зимівлю, а у жовтні -  вирушив до полюсу, взявши з собою 70 собак та чотиримісячний запас їжі. Він з чотирма супутниками щодня долав ЗО км на висоті 4000 м над рівнем Океану. Шлях до полюсу вони вибирали залежно від рівності льоду, що і дозволило їм підняти над метою своєї подорожі норвезький прапор.

Амундсен, довідавшись про загибель Скотта, сказав: «Я б пожертвував славою й усім, що б повернути його до життя. Мій тріумф затьмарений думкою про його трагедію, вона переслідує мене».    

Амундсен і Скотт, Скотт і Амундсен. Сьогодні в тій самій точці, що принесла перемогу одному і смертельну поразку іншому, веде наукові дослідження антарктична станція, яку назвали «Амундсен-Скотт». Південний полюс і мудра географічна карта навіки з'єднали імена колишніх суперників, що пішли в безсмертя.


                                  
Додаток 2.  Географічне положення.  

Природа Антарктиди тісно пов’язана з її географічним положенням.

Унікальність ФГП полягає в тому, що материк повністю розташований за пд. полярним колом. В центрі Антарктиди розміщений Пд. полюс. Так що ми дійсно можемо сказати, що це «пд. край Землі». Тут всі береги дивляться на пн. і через материк проходять всі меридіани.

Таке ФГП не може не відобразитися на природних умовах, особливо існування полярного дня і полярної ночі. Тут цілий рік панує область високого тиску, що не сприяє утворенню опадів.

Антарктида омивається водами 3-х океанів – Тихого, Атлантичного, Індійського. В материк вдаються 2 моря – Уеддела і Росса, які є неглибокими і вкриті шельфовими льодовиками.

Береги – це льодовикові урвища висотою до кількох десятків метрів, які називають «Великим льодовим бар’єром». Виділяється Антарктичний півострів, який розділяє Тихий і Атлантичний океани. Антарктида відділяється від Пд. Америки протокою Дрейка. Омивається течією Західних вітрів. Крайні точки тут чітко не виділяються.

Протяжність материка 

по 00 - 1800 меридіанах -   200 + 120 =320 x 111,3=3561,6км (3,5 тис. км);

    по 900зх.д. – 900сх.д.  -     170 + 240 =410 х 111,3=4563,3км (4,5 тис. км).

   Відстані до материків

визначаємо, користуючись градусною сіткою.

 

Пд. Америка – Антарктида: м.Горн-560пд.ш.

                                               п-ів Антарктичний-640пд.ш.

                                                                                                        640-560=80х111,3=890,4км.

АфрикаАнтарктида: м.Агульяс-350 пд.ш.

                                      узбережжя Антарктиди-700пд.ш.

                                                                                                      700-350=350х111,3=3895,5км.

Австралія – Антарктида: о. Тасманія (м.Пд.) – 440пд.ш.

                                          Земля Вікторії -  660пд.ш.

                                                                                                       660-440=220 х111,3=2448,6км.

                                    

Умови плавання у водах Антарктики.

Таке положення материка у високих широтах, екстремальних кліматичних умовах створило надзвичайно важкі умови для плавання в Антарктичних водах. Це довгий час оберігало материк і його таємниці.

Тут цілий рік дуже низькі температури. Дуже часто бувають шторми ( «бурхливі 50-ті»). Над поверхнею океанів щільні тумани. В зимову пору характерні сильні сніги. У водах  Антарктики величезна кількість айсбергів. Їх тут може  плавати одночасно до 100тисяч штук. Переважають столові айсберги. Наприклад, взимку 2000р.новозеландські вчені помітили на пд. від своїх берегів льодяну гору, розміром як о. Ямайка. А найбільший столовий айсберг мав площу – більше 300 тис.  км (майже як о. Сицилія).  Такі острови виступають на поверхню на 30-40м, а вглибину – понад 200м.


Додаток 3.
 Загадка 1.

   Чи збереглися свідчення того, що люди колись бачили бодай частину ще вільної від криги Антарктиди?

Деякі дослідники вважають, що такі свідчення до нас дійшли. При цьому вони посилаються на старовинні географічні мапи. Передусім — на мапу Пірі Рейса, знайдену наприкінці двадцятих років минулого століття в Константинополі, в бібліотеці султанського палацу. Пірі Рейс — відомий історикам середньовічний мореплавець, який служив на флоті турецької Оттоманської імперії. Він був не лише адміралом і брав участь у морських боях, а й склав до того ж лоцію — інструкцію з мореплавства. У ній докладно описані береги, бухти, затоки й течії Середземного та Егейського морів. Він розумівся і на картографії — складав географічні мапи. Його мапа датована 1513 роком. Вона має одну особливість: на ній зображено Антарктиду, яка була відкрита лише 1820 року. Як міг цей материк потрапити на мапу за 307 років до свого відкриття? І ще одна загадка постає при вивченні антарктичного узбережжя, зображеного Пірі Рейсом. Частина цього узбережжя, те, що нині називається Землею Королеви Мод, є вільною від криги.

У тому, що мапа складена в XVI столітті, сумнівів не було. До того ж, були результати сейсмічної розвідки: за допомогою вибухів було досліджено приховане під кригою узбережжя Антарктиди, визначена форма його крайки. Ці результати підтверджували подібність берегової лінії під кригою та берегової лінії, зображеної на мапі. Яким чином Пірі Рейсу вдалося зобразити те, чого він не міг побачити, коли б навіть і відвідав Антарктиду? Відповісти на це запитання нескладно, знаючи, як складаються географічні мапи.

Матеріал, що його використовують картографи, називають картографічними джерелами. Це можуть бути дані, отримані безпосередньо в процесі вивчення місцевості (таку працю ще називають зйомкою місцевості). А можуть бути дані — графічні, текстові, коли в роботі використовують створені раніше мапи та описи. Саме графічними та текстовими джерелами володів Пірі Рейс. На полях його мапи є позначки. В них повідомляється, що використовувані ним відомості належать до IV сторіччя до нашої ери та до ще раніших періодів. Дослідження показали, що всі, навіть найбільш ранні мапи-прообрази, згадані Рейсом, ґрунтуються на ще старіших документах. Виходило, що невідомий стародавній картограф провів зйомку місцевості в Антарктиді, потім використав одержані дані для складання мапи. І здійснив він це за 4000 років до нашої ери! На той час ще була змога побачити вільне від криги узбережжя.

Є одна гіпотеза, згідно з якою Антарктида не завжди розташовувалася на звичному для нас місці, всередині Полярного кола. Раніше вона лежала приблизно на 3000 кілометрів північніше. Але відбулося зміщення земної кори (поверхневої частини Землі) — Антарктида посунулася й посіла місце Південного полюса. Клімат змінився, різко похолоднішало. Почала наростати й поволі розповзатися льодовикова «шапка».


Додаток 4.
Рельєф.

    Охарактеризуємо за допомогою карти рельєф Антарктиди.

Сучасні дослідження довели, що Антарктида — материк, бо земна кора тут у кілька разів товща, ніж під океаном. В основі Антарктиди лежить Антарктична платформа, яка була частиною давнього материка Гондвани. На зх. розташована обл. альпійської складчастості, яка є продовженням Анд.  Тут є діючий вулкан Еребус на о. Росса, але тут жодного разу не зафіксовано землетрусів.

Великі ділянки Антарктиди – 70% -  виявилися нижчими за рівень моря внаслідок прогинів під вагою льоду, який утворює 2-й поверх материка. Середня висота підльодового рельєфу – 410м. Якщо б льодовик розтанув, то Антарктида являла б собою архіпелаг. Але з часом  земна кора материка піднялася б приблизно на 400-500м за рахунок пружності гірських порід, і прогини зникли б.

Учені довели, що в центрі Антарктиди під льодом розташовані гори завдовжки 1000 км та заввишки 3000 м над рівнем моря – Трансантарктичні гори, які розділяють материк на високу Сх. і низьку Зх. Антарктиду. На сх. виділяють Зх. рівнину, Сх. рівнину і Сх. плато. Багато гірських хребтів виявлено в західній частині Антарктиди, які мають значну висоту. Найвищою точкою є г. Вінсон(5140м) в горах Елсуорта.

Якщо порівняти висоту рельєфу Антарктиди з висотою інших материків, то виявиться, що Антарктида разом з льодовиками вища. Середня висота Євразії, Африки, Америки складає близько 725 над рівнем моря, тоді як Антарктиди — близько 2200 м, а Південний полюс лежить на висоті 2765 м над рівнем Океану. ¼ поверхні має висоту вище 3000м, інакше його називають     « материк за хмарами».

Надра материка містять багато корисних копалин: вугілля, мідь, хром, нікель, графіт, золото — разом близько 150 копалин. Особливо багато вуглеводнів, запаси яких перевищують їх кількість у Саудівській Аравії.  На Землі Королеви Мод знайдено залізні руди, кам’яне вугілля, кришталь. На Землі Королеви Вікторії – кам’яне вугілля, залізні і марганцеві руди. На Антарктичному півострові – мідні руди, золото, срібло.

Але з 1991р. розробка корисних копалин тут була заборонена на 50 років. Але одного разу було зроблено виняток. Тут було добуто брилу білого мармуру, з якої  в Новій Зеландії, в невеликому містечку, розташованому поблизу порту, звідки Роберт Скотт відправився у свою останню експедицію до Пд. полюсу, було встановлено пам’ятник. На високому постаменті височіє фігура в хутряному полярному одязі. Роберт Скотт гордо підняв голову, дивлячись на південь. На постаменті  викарбувані слова із щоденника Скотта, знайденого після його смерті: «…Я не шкодую про пройдений шлях…».

Взагалі геологічна будова материка вивчена слабо.

До загадки 3.

Американські геологи виявили скам'янілі рештки різних хребетних, що мешкали тут, на думку вчених, близько 200 млн. років тому. Ці знахідки свідчать, що колись в Антарктиді було тепло. Численні рештки земноводних, плазунів та риб, які зустрічаються на інших материках Пд. півкулі, дають можливість припустити, що в минулому Антарктида була з'єднана з іншими материками у складі Гондвани.


Додаток 5.
Льодовиковий покрив Антарктиди.

Більша частина Антарктиди вкрита потужним льодовиковим  покривом, площа якого 13 650 тис. км2. Його середня товщина становить  від 1830м до 2160м, а максимальна перевищує 4700м. Лише менше 2,4% поверхні вільна від льоду. Це вершини підлідних гір, або антарктичні оазиси. Загальний об’єм льоду – близько 30млн, що в перерахунку на воду дорівнює стоку всіх рік земної кулі за 540 років! Танення всього льоду, законсервованого  антарктичному льодовиковому покриві, привело б до підвищення рівня Світового океану на 60-70м і затопленню всіх портових міст світу і величезних рівнин всіх інших материків і островів. Але, це в найближчому майбутньому навряд чи можливо, бо антарктичний льодовиковий покрив досить стійкий і при коливаннях клімату за останні 30млн. років зазнавав лише незначних змін розмірів і форм.

Льодовики Антарктиди – це унікальне утворення. Основу зледеніння становить гігантський материковий льодовиковий щит. Він займає приблизно 88% території материка, а12% - припадає на шельфові льодовики.  Льодовики  виникають з нашарувань снігу, який випадає щороку, але не встигає розтанути. Сніжинки поступово перетворюються в  льодяні зерна, а під вагою верхніх шарів  утворюється лід. В різних частинах Антарктиди на цей процес іде від 190 до 1000 років. Льодовиковий щит має форму купола, який понижується від центру до окраїн - спочатку поступово, а потім все більше і більше круто. Лід розтікається з центру Антарктичного льодовикового щиту до його країв.  Таким чином відбувається рух льодовика під дією власної ваги від центру до узбережжя, де і утворюються шельфові льодовики.

Шельфові льодовики – це гігантські плавучі льодяні плити біля краю материкового льодовикового покриву Антарктиди, які є його природним морським продовженням. Для існування льодовиків велике значення має їх розташування: ті, які розміщенні в затоках, що глибоко вдаються в суходіл, краще протидіють руйнуванню морськими хвилями, а ті, які далеко виступають у відкрите море, швидше  руйнуються. Найбільшим шельфовим льодовиком є льодовик Росса, площа якого дорівнює площі Франції.

Крім цього, важливу роль у існуванні льодовиків відіграє живлення, яке вони отримують з двох джерел:

1. Приблизно 2/3 льоду поступає з материкового льодовика.

2. 1/3 – за рахунок атмосферних опадів.

 Основним джерелом витрат у шельфових льодовиків є утворення айсбергів. Місцями їх від’єднання є тріщини і розломи, в результаті цього берегова лінія постійно змінюється. Кілька років підряд відколення  айсбергів може не відбуватися, а в інші роки можуть утворюватися і відпливати в море величезні льодяні поля площею до кількох тис. км2.

Наслідки  руху льодовика:

1. Утворення айсбергів, вид яких залежить від характеру льоду. Можуть бути столові і пірамідальні. Переважають перші.

2. Утворення глибоких тріщин в льодяному покриві, глибина яких, як говорять в Антарктиді, «до кінця географії». Вони мають дуже велику небезпеку і для людей, і для транспорту.

3. Все, що потрапило на лід, повинно бути разом з айсбергами винесено у відкрите море.   

«Плаваючі береги».      

Якщо уважно розглянути карти Антарктиди видані в різні роки, а також фотографії зі штучних супутників Землі, то можна побачити багато місць, де положення берегової лінії з плином часу змінюється в досить широких межах. Це явище особливо характерно для шельфових льодовиків –Росса,                       Ларсена та ін. ділянок узбережжя. Берегова лінія в цих районах за останні 50-60 років безперервно переміщувалася, причому в деяких місцях на 30-50км і більше.Це відбувається тому, що океан інтенсивно бореться за захоплені материком акваторії, відриваючи величезні льодяні брили – айсберги і відносить їх на пн., де вони тануть.      

Вік айсбергів.

В Антарктиці айсберги живуть довше, ніж Гренландські. Антарктичні – 6-12 років, а Гренландські – 3-4 роки. Це пояснюється тим:

- що температура води в Антарктиці нижча. Наприклад, 60 пд.ш.-00С, а 600 пн.ш.- +4,80С.  

- антарктичні айсберги мають набагато більші розміри, ніж арктичні. 

- антарктичні айсберги рухаються в основному в холодних течіях, а гренландські - в теплих.

Додаток 6.  Клімат.

Як відомо, льодовики є продуктами клімату, але утворившись, вони зі свого боку здійснюють або більший, або менший вплив на клімат. Вплив Антарктичного льодовикового покриву на клімат Антарктиди має вирішальне значення.  Величезна льодовикова маса, яка займає навколополюсний простір, південніше пд. полярного кола, і має висоту до 3 – 4км, в корені змінює кліматичні умови в порівнянні, наприклад, з Централтною Арктикою.

Клімат Антарктиди визначається 4 основними чинниками:

1. Сонячною радіацією.

2.Високогірним рельєфом.

3.Фізичними властивостями підстилаючої поверхні, яка відбиває до 90% сонячної радіації.

4.Циркуляцією атмосфери – циклонічними вихорами по периферії Антарктичного льодовикового щита і антициклонічним режимом в його центральній частині.

Радіаційний режим.   

У зв’язку з тим, що в Антарктиді полярний день співпадає з розташуванням Землі в перигелії (найближче до Сонця), вона отримує найбільше сонячної радіації. Поверхня материка на більшій частині піднімається на висоту до 3000м і вище, тобто вище поясу хмарності, що забезпечує дуже високу прозорість атмосфери, і відповідно високу інтенсивність  сонячної радіації. Але, не зважаючи на таку величезну кількість сон. радіації, це найхолодніший материк на Землі. Це пов’язано з  великою висотою над рівнем моря, з великим альбедо її сніжно – льодяної поверхні. А ще необхідно додати і полярні ночі. Тобто, відбувається постійне вихолоджування поверхні антарктичного льодовикового покриву. Середньорічна температура - -570С. На більшій частині материка  температура взимку становить нижче – 480С, а влітку – не піднімається  вище – 320С. Максимальна температура - +10С. Недаремно, тут розташований полюс холоду.

Читаємо в щоденниках, наносимо на конт. карту. (Його координати 780пд.ш., 1060сх.д. Висота над рівнем моря – 3488м)

Циркуляція атмосфери.  

Внаслідок вихолоджування над центральну частиною  материка існує практично постійна область високого тиску – антициклон і дуже низькі температури. В гігантському океанічному кільці навколо Антарктиди розташована обл. низького тиску і температури тут набагато вищі.  Все це сприяє виникненню стокових вітрів – постійних вітрів, що дмуть з вн. районів А. до узбережжя. Вони утворюються в результаті охолодження повітря біля поверхні льодовика. При охолодженні густота повітря збільшується і воно стікає вниз по схилу під дією сили тяжіння. Швидкість залежить від крутизни схилу.  Тут же розташований  і полюс вітрів. 

Читаємо в щоденнику і наносимо на контурну карту.


Додаток 7.

В льодовиках Антарктиди зосереджено більше 80% запасів прісних вод Землі.

При сучасному тотальному дефіциті прісної води, існують  різні проекти транспортування айсбергів з чистою водою в тропічні країни, а також високо розвинуті країни світу.

Але, особливий інтерес становлять відкриття, які зроблені, як говорять «на кінчику пера». Наприклад, російським океанологом Миколою Зубовим було доведено, що товщина льодовика не може збільшуватися безкінечно, і зрештою лід починає танути знизу. За розрахунками іншого вченого - гляціолога І. Зотікова,  виходило, що льодяний покрив Антарктиди лежить на рідкій плівці, яка утворилася при  таненні льодовика знизу.

Ці розрахунки блискуче підтвердилися: в 1967 році на американській станції Берд  глибинна свердловина, глибиною 2164м, досягла ложа льодовика і з неї бризнула вода. Спостереження за температурою різних шарів криги показали, що, починаючи з 100-500м, вона поступово підвищується. За підрахунками, біля корінного  ложа, температура збільшується до – 1,60С, тобто сягає точки плавлення прісної криги, завдяки внутрішньому теплу Землі. Отож, ми можемо зробити висновок про те, під льодом, нижче рівня моря,  існують підлідні озера і навіть ріки.

Органічний світ

1. ФГП                         низькі температури                    льодяний

покрив            полюс холоду                        бідний органічний світ

2.  Південна частина океанів             низький тиск

                 

                         Антарктида                      високий тиск                  

сильні  вітри               перемішування вод                багатий  органічний світ

PAGE  4


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

30878. Условные рефлексы 44.5 KB
  Биологический смысл условного рефлекса Все условные рефлексы представляют одну из форм приспособительных реакций организма к изменяющимся условиям внешней среда это индивидуальная форма адаптации которая является более точной формой приспособления живых организмов к изменяющемуся окружающему миру. В процессе формирования условного рефлекса условный раздражитель приобретает СИГНАЛЬНЫЙ ХАРАКТЕР. УСЛОВНЫЙ РЕФЛЕКС помогает организму лучше приспосабливаться к действию БЕЗУСЛОВНОГО РАЗДРАЖИТЕЛЯ. Структурнофункциональной базой условного рефлекса...
30879. Корковое торможение 33.5 KB
  Сон и бодрствование Проявлением сна является понижение активности нервной системы выключение сознания понижение мышечного тонуса и всех чувств. Существует несколько видов сна: ежесуточный сезонный наркотический гипнотический патологический. Общая продолжительность суточного сна в среднем 7 8 часов в сутки. Активный сон по типу запредельного торможения В возникновении сна важную роль играют гипногенные структуры ствола мозга ретикулярная формация гипоталамус таламус.
30880. I и II сигнальные системы 48 KB
  система – это система связей и ассоциаций в коре больших полушарий ответственная за восприятие натуральных раздражителей. система –это система связей и ассоциаций в коре больших полушарий которая ответственна за восприятия смысла слова как раздражителя. Эта система сигнализации состоит в восприятии смысла слов слышимых произносимых и видимых. Эта система присуща только человеку.
30881. Потребности и мотивации 29.5 KB
  Потребности и мотивации Потребности это специфическая необходимость организма обеспечивающая его связь с внешней средой самосохранение и саморазвитие это форма проявления жизнедеятельности. Потребности делятся: на биологические и социальные. Биологические потребности делятся на: 1.Потребности сохранения вида Потребности самосохранения особи делятся на: 1.
30882. Эмоции 39 KB
  Эмоции ЭМОЦИИ чувства с лат. ЭМОЦИИ – проявление подсознательной деятельности. Эмоции выполняют две функции : сигнальную и регуляторную. Сигнальная функция – эмоции сигнализируют о полезности или вредности данного воздействия об успешности или не успешности выполняемого действия.
30883. Память 36 KB
  Память ПАМЯТЬ – это свойство ЦНС воспринимать фиксировать сохранять и воспроизводить полученную информацию А Наследуемая генетическая врожденная память 1. Другие наследуемые процессы Б Ненаследуемая индивидуальная приобретенная приобретенная память можно разделить по времени формирования: Мгновенная иконическая сенсорная Краткосрочная оперативная Долгосрочная долговременная МГНОВЕННАЯ иконическая сенсорная – объем ее большой срок хранения информации до 010050 секунд формируемый образ сенсорного происхождения представлен...
30884. Функциональная система 130 KB
  Афферентный синтез Принятие решения Акцептор результата действия Эфферентный синтез Целенаправленное действие Полезный приспособительный результат Обратная афферентация В центральной архитектонике функциональной системы условно выделяют несколько стадий: 1. Формирование акцептора результата действия и программы действия. Роль памяти проявляется в извлечении из нее наших знаний врожденных наследуемых и приобретенных о данном факте и варианты действия и прогноза формы способы достижения цели на основе имеющегося опыта...
30885. Звуковые проявления сердечной деятельности 22 KB
  Тоны. Ухом как правило выслушиваются I и II тоны. I тон систолический протяжный 007013 сек низкий в начале фазы изометрического сокращения. Компоненты тона звук захлопывающихся а в клапанов вибрация стенок желудочков и папиллярных мышц.
30886. Электрические проявления сердечной деятельности 45 KB
  Электрические проявления сердечной деятельности Деятельность сердца сопровождается рядом внешних проявлений: Механические 2. Векторкардиография метод регистрации направления электрической оси сердца в ходе сердечного цикла. В 1901 году Эйнтховен с помощью струнного гальванометра впервые зарегистрировал биотоки сердца. Кривая которую Эйнтховен назвал электрокардиограммой регистрировалась с поверхности сердца Тело человека является проводником 2го порядка ионная проводимость следовательно всякое биополе в т.