55344

ПРОЕКТНА ТЕХНОЛОГІЯ ЯК ШЛЯХ ДО РЕАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТІСНО-ОРІЄНТОВАНОГО НАВЧАННЯ

Курсовая

Педагогика и дидактика

Хотілося б звернути увагу на те що проектні технології навчання відтворюють процеси дослідницької діяльності оскільки містять цикл і мають на меті процеси руху від незнання до знання на відміну від традиційних лінійних технологій навчання.

Украинкский

2014-03-24

162.5 KB

9 чел.

PAGE  3

«ПРОЕКТНА ТЕХНОЛОГІЯ ЯК ШЛЯХ ДО

РЕАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТІСНО-ОРІЄНТОВАНОГО НАВЧАННЯ»

Підготувала:

Пата Олена Іванівна, вчитель інформатики Шосткинської гімназії, старший вчитель


ЗМІСТ

[1]
ВСТУП

[2]
РОЗДІЛ 1

[3] Теоретичне обґрунтування проектної технології

[3.1] 1.1. Особливості проектного методу навчання

[3.2] 1.2. Структурно-функціональна модель

[3.3] 1.2.1. Етапи реалізації методу проектів.    Хотілося б звернути увагу на те, що проектні технології навчання відтворюють процеси дослідницької діяльності, оскільки містять цикл і мають на меті процеси руху від незнання до знання (на відміну від традиційних лінійних технологій навчання).

[3.3.1] 1.2.2. Основні характеристики проекту. Види діяльності, які роблять їх проектами, мають між собою низку загальних ознак, які й відрізняють проекти від інших видів діяльності:спрямованість на досягнення конкретних цілей;

[3.3.2] 1.2.3. Спрямованість на досягнення цілей. Проекти спрямовані на одержання визначених результатів - на досягнення цілей. Саме ці цілі є рушійною силою проекту, й усі зусилля з його планування та реалізації розпочинаються для того, щоб ці цілі були досягнуті. Проект зазвичай припускає цілий комплекс взаємопов'язаних цілей. Той факт, що проекти орієнтовані на досягнення мети, має величезний внутрішній зміст для управління ними. Насамперед передбачається, що важливою рисою управління проектами є точне визначення й формулювання цілей, починаючи з вищого рівня, а потім поступово опускаючись до найбільш деталізованих цілей та задач. Ураховуючи вищезазначене, проект можна розглядати як переслідування ретельно вибраних цілей.

[3.3.3] 1.2.4. Скоординоване виконання взаємозалежних дій. Проекти складні вже по самій своїй суті. Вони містять у собі виконання численних взаємозалежних дій. В окремих випадках ці взаємозв'язки досить очевидні, в інших випадках вони мають більш тонку природу. Деякі проміжні завдання не можуть бути реалізовані, доки не будуть завершені інші завдання; деякі завдання можуть здійснюватись тільки паралельно, і так далі. Якщо порушується синхронізація виконання різних завдань, весь проект може бути поставлений під погрозу. Стає очевидним, що проект - це система, тобто єдине ціле, що складається із взаємозалежних частин, причому система є динамічною і, отже, це вимагає особливих підходів до управління.

[3.4] 1.3. Особистісно-орієнтований підхід до навчання – шлях до успіху дитини

[4]
РОЗДІЛ 2

[5] НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКЕ ПРОЕКТУВАННЯ – ОДНА З КОМАНДНИХ ФОРМ РОБОТИ

[5.1] 2.1. Організація й проведення проектної роботи з учнями

[5.2] 2.2. Основні принципи особистісно-орієнтованого навчання, відмінності від традиційного підходу

[5.2.1] 2.2.1. Поради вчителю. Організація та інструкції мають бути простими.

[5.2.2] 2.2.2. Основні принципи  - вчитель та учень.

[5.3] 2.2. Мала академія наук - аналіз отриманих результатів

[6]
ВИСНОВКИ

[6.0.1] Особистісно-орієнтоване навчання найкращим чином відповідає творчому розвитку учнів, оскільки воно спрямовано на задоволення інтересів і потреб дитини, будується з урахуванням її індивідуальних якостей і принципів гуманістичного напрямку в психології та педагогіці.

[7]
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


ВСТУП

Система освіти покликана сприяти реалізації основних завдань соціально-економічного і культурного розвитку суспільства, так як  школа готовить людину насамперед до активної діяльності у різних сферах економіки, культури та політичного життя суспільства.

Сучасне інформаційне суспільство ставить перед школою завдання підготовки випускників, здатних:

  •  гнучко адаптуватися у змінних життєвих ситуаціях, самостійно набуваючи необхідних знань;
  •  самостійно критично мислити;
  •  грамотно працювати з інформацією;
  •  бути комунікабельними;
  •  самостійно працювати над розвитком особистої моральності, інтелекту, культурного рівня.

Для цього необхідні перш за все можливості залучити кожного учня в активний пізнавальний процес, причому не процес пасивного оволодіння знаннями, а активної пізнавальної діяльності кожного учня, застосування на практиці отриманих знань та чіткого усвідомлення де, яким чином і для яких цілей ці знання можуть бути застосовані. Це можливість працювати разом, у співробітництві при розв'язанні різноманітних проблем, виявляючи при цьому визначені комунікативні вміння, можливість вільного доступу до необхідної інформації з метою формування особистої незалежної, але аргументованої думки з тієї чи іншої проблеми, можливості її всебічного дослідження.  Реалізація даної мети вимагає сучасних  засобів навчання, різноманітних методичних та педагогічних систем та рішень – це  все є актуальним на даному етапі.

Зміст навчального курсу “Інформатика направлений на оволодіння учнями методами і засобами інформаційних технологій розв’язування задач, формування навиків раціонального і вмотивованого використання комп’ютерів у своїй навчальній, а пізніше і професійній  діяльності.

Але під час навчання виникає цілий ряд проблем, які пов’язані з низькою мотивацією навчальної діяльності, нерівномірністю загальної підготовки учнів.

Як зацікавити? Що зробити?  - на ці питання ми і спробуємо дати розгорнуті відповіді.

Досягнути цього можна лише чіткою організацією навчального процесу, створенням атмосфери доброзичливості на уроках, наданням кожному учневі можливості виявити своє «Я», відчути власну значущість.

Тому об’єктом дослідження – виступатиме дитина (учень).

Вивчаючи сучасні педагогічні теорії щодо організації навчального процесу, зокрема особистісно-орієнтованого навчання, виділився зі представлених методів,  метод проектів – це  і є предмет дослідження нашої роботи.

Метод проектів — це система навчання, гнучка модель організації навчального процесу, орієнтована на творчу самореалізацію особистості, розвиток її можливостей у процесі створення нового продукту під контролем учителя.

Завдання, які ставимо, проводячи наступне дослідження це -  встановити, що  формування в учнів основ проектної діяльності, як способу активного здобування знань та їх практичного втілення, є одним із засобів навчання, розвитку, виховання та соціалізації учасників освітнього процесу. Проектна діяльність учнів – це форма навчально-пізнавальної активності, яка полягає в мотивованому досягненні свідомо поставленої мети для створення творчих проектів та у забезпеченні єдності та наступності різноманітних аспектів процесу навчання. Організовуючи таку діяльність, учитель знайомить учнів з її особливостями, вчить будувати власну діяльність як повноцінну (таку, що має три стадії: мотиваційну, операційно-виконавчу, рефлексивно-оціночну) та усвідомлену.

Долучаючись до проектної діяльності, її учасники працюють над навчальним проектом. За А.Хуторським, навчальний проект – це форма організації занять, яка передбачає комплексний характер діяльності всіх його учасників щодо отримання освітньої продукції за певний проміжок часу – від одного уроку до кількох місяців. Виконуючи проекти, пов’язані з вирішенням певних проблем, учень набуває знань, які за дидактичним значенням виходять за межі окремого навчального предмету, а за своїм особистісним сенсом – за межі звичного шкільного середовища, пов’язуючи учня з реальними соціальними проблемами.


РОЗДІЛ 1

Теоретичне обґрунтування проектної технології

1.1. Особливості проектного методу навчання

Одним з основних пріоритетів розвитку освіти є розвиток її науково-дослідної та науково-технічної діяльності, інтеграція науки й освіти. «Бігти з усіх ніг, щоб тільки залишитись на місці», - ця крилата фраза, що належить перу великого письменника та вченого Льюіса Керролла, має стати девізом для всіх, хто прагне досягти успіху в житті та кар'єрі.

Історично метод проектів з'явився в середині минулого століття, коли в пошуках нових форм організації навчальних занять деякі школи звернулись до досвіду ВНЗ. Близька до проектних технологій навчання система організації занять у школі, при якій здійснюється поєднання занять у великих аудиторіях, у малих групах та індивідуально, одержала назву «план Трампа». Ця система була розроблена професором педагогіки зі США Ллойдом Трампом у 60-х роках XX століття і років тридцять тому користувалась популярністю у школах Америки. У 80-х роках план Трампа був модернізований у лекційно-семінарську систему навчання, що дотепер використовується деякими педагогами (особливо при викладанні гуманітарних і природничо-наукових дисциплін).

На початку XX ст. у м.Далтон (США) педагог Елен Паркхерст запропонувала лабораторний план організації занять: учителі видавали письмове завдання кожному учню, уроки скасовувались. Учні працювали над матеріалом індивідуально та здавали вчителю звіт про виконану роботу. Лабораторний план організації занять став відомий в усьому світі під назвою «дальтон-плану». І хоча у своєму первісному варіанті він проіснував недовго (оскільки учням було не під силу самостійне освоєння навчального матеріалу), дальтон-план уважають родоначальником проектного навчання.

Проектне навчання іноді розглядають як альтернативу класно-урочної системи навчання. Однак деякі науковці вважають, що його варто використовувати як доповнення до інших видів навчання. У сучасній школі можна виділити чотири основні напрями, при яких ефективно застосовувати методи проектів:

  •  проект як метод навчання на уроці;
  •  проектні технології дистанційного навчання;
  •  для формування дослідницьких навичок школярів у позаурочній роботі;
  •  як метод організації дослідницької діяльності вчителів.

Проектне навчання має безліч варіантів:

  •  за тривалістю роботи над задачею (від одного уроку до півріччя або року (курсові проекти));
  •  за формами організації (індивідуальна або групова робота);
  •  за формами представлення результатів роботи (письмовий або усний звіт, презентація, захист).

Учені-педагоги, які займаються проблемами проектних технологій навчання, відзначають, що у процесі роботи над проектом відбуваються залучення учнів у реальну діяльність предметної галузі, з якої виникла сама задача; розвиток навичок самостійної роботи у процесі виконання проекту; розвиток ініціативи та творчості.

1.2. Структурно-функціональна модель

Проектна форма педагогічної діяльності ефективна лише в контексті загальної концепції навчання й виховання. Вона передбачає відхід від авторитарних і репродуктивних методів навчання, вимагає обміркованого й обґрунтованого поєднання з різними методами, формами і засобами навчання та є однією з чималої кількості інноваційних розробок в українській освіті.

На основі аналізу досвіду проведення проектів можна побудувати їх типологію:

1) за домінантою в проекті діяльності: дослідницькі, інформаційні, творчі, ігрові, практичні, ознайомчо-орієнтовані;

2) за предметно-змістовими напрямами: монопроекти (в рамках однієї предметної галузі), міжпредметні;

3) за кількістю учасників і характером контактів у проекті: індивідуальні, групові, колективні, шкільні, національні (українські), міжнародні.

4) за терміном виконання проекту: короткотермінові, довготермінові.

Незважаючи на різну тематику проектів, можна виділити такі основні етапи і зміст проектної роботи:

1. Пошуковий: визначення теми проекту, пошук та аналіз проблеми, висування гіпотези, постановка цілі, обговорення методів дослідження.

2. Аналітичний: аналіз вхідної інформації, пошук оптимального способу досягнення цілі проекту, побудова алгоритму діяльності, покрокове планування роботи.

3. Практичний: виконання запланованих кроків.

4. Презентаційний: оформлення кінцевих результатів, підготовка та проведення презентації, “захист” проекту.

5. Контрольний: аналіз результатів, коригування, оцінка якості проекту.

Найбільш характерні для навчальних проектів організаційні форми робіт:

- групове обговорення, “мозкова атака”, “круглий стіл”;

- самостійна робота учнів;

- консультації з керівником проекту;

- консультації з експертами;

- екскурсії;

- лабораторна робота;

- творчий звіт, «захист» проекту.

Залежно від ситуації добір тематики проектів може бути різним. В одних випадках ця тематика може формулюватися науковцями, які працюють у галузі освіти, в рамках затверджених навчальних програм. У других – ініціативно висуватися вчителями з врахуванням навчальної ситуації та стану викладання предмету, природних професійних інтересів, уподобань та здібностей учнів. У третіх – тематика проектів може пропонуватися й учнями, які природно орієнтуються на власні інтереси, не лише пізнавальні, а й творчі, прикладні.

Тематика проектів має відношення до теоретичного боку навчальної програми й є метою поглиблення знань окремих учнів у певній царині, аби диференціювати процес навчання. Найчастіше теми проектів стосуються конкретного практичного питання, що є актуальним для реального життя. Разом з тим, вона вимагає залучення знань учнів не лише з одного предмету, але й з різних галузей, стимулює систематичне творче мислення, “вмикання” навичок дослідницької роботи. Саме таким чином досягається природна інтеграція знань.

1.2.1. Етапи реалізації методу проектів.    Хотілося б звернути увагу на те, що проектні технології навчання відтворюють процеси дослідницької діяльності, оскільки містять цикл і мають на меті процеси руху від незнання до знання (на відміну від традиційних лінійних технологій навчання).

Проекти можуть бути однопредметні чи міжпредметні. Іноді тема проекту виходить за межі шкільної програми. Міжпредметні проекти можуть виступати в ролі інтегруючих факторів, що переборюють традиційну предметну роз'єднаність шкільної освіти.

1.2.2. Основні характеристики проекту. Види діяльності, які роблять їх проектами, мають між собою низку загальних ознак, які й відрізняють проекти від інших видів діяльності:спрямованість на досягнення конкретних цілей;

  •  координоване виконання взаємозалежних дій;
  •  обмеженість у часі реалізації з визначеним початком і кінцем;
  •  неповторність та унікальність.

1.2.3. Спрямованість на досягнення цілей. Проекти спрямовані на одержання визначених результатів - на досягнення цілей. Саме ці цілі є рушійною силою проекту, й усі зусилля з його планування та реалізації розпочинаються для того, щоб ці цілі були досягнуті. Проект зазвичай припускає цілий комплекс взаємопов'язаних цілей. Той факт, що проекти орієнтовані на досягнення мети, має величезний внутрішній зміст для управління ними. Насамперед передбачається, що важливою рисою управління проектами є точне визначення й формулювання цілей, починаючи з вищого рівня, а потім поступово опускаючись до найбільш деталізованих цілей та задач. Ураховуючи вищезазначене, проект можна розглядати як переслідування ретельно вибраних цілей.

1.2.4. Скоординоване виконання взаємозалежних дій. Проекти складні вже по самій своїй суті. Вони містять у собі виконання численних взаємозалежних дій. В окремих випадках ці взаємозв'язки досить очевидні, в інших випадках вони мають більш тонку природу. Деякі проміжні завдання не можуть бути реалізовані, доки не будуть завершені інші завдання; деякі завдання можуть здійснюватись тільки паралельно, і так далі. Якщо порушується синхронізація виконання різних завдань, весь проект може бути поставлений під погрозу. Стає очевидним, що проект - це система, тобто єдине ціле, що складається із взаємозалежних частин, причому система є динамічною і, отже, це вимагає особливих підходів до управління.

1.3. Особистісно-орієнтований підхід до навчання – шлях до успіху дитини

Зрозуміло, підходів до навчання може бути безліч, але всі вони стануть успішними лише тоді, коли передбачатимуть створення сприятливих умов для розвитку особистості, будуть розвиваючими, тобто особистісно-орієнтованими.

Тож, реалізовуючи Указ Президента України щодо підтримки обдарованої молоді, “Програму роботи з обдарованою молоддю на 2001-2005 роки” та Державну програму “Освіта (Україна – ХХІ століття)”, в основу власного розуміння особистісно-орієнтованого підходу до навчання я поклала визначення індивідуальності та самодостатності здібних і обдарованих дітей, їх розвиток не як колективних суб’єктів, а як особистостей з притаманною лише їм неповторною духовністю.

Враховуючи безмежні можливості учнів, переконана, що виявити їх можна завдяки спільним зусиллям педагога і вихованця, адже успіх буде лише за умов, коли обидва прагнутимуть до розкриття власних потенціалів, даних природою, та рівня їх творчого розвитку. Головне для педагога – створення для учнів сприятливих умов розвитку креативних індивідуальностей, надання їм ґрунтовних знань.

Вважаю, науково-дослідницьке проектування є специфічною ланкою в позакласному напрямі особистісно-орієнтованого навчання.

На запитання "Чому саме проектна робота?" дамо таку відповідь:

- По-перше, тому що проектна робота мотивує. Працюючи над проектом, учні проводять невеличку дослідницьку роботу з теми, яка їх цікавить. Учні займають активну позицію під час проектної роботи. Виконуючи проект, учні часто щось вирізняють, зафарбовують, про щось пишуть, розвиваючи творчість та уяву, шукають інформацію у книгах, спілкуються з іншими людьми, знаходять ілюстрації.

- По-друге, проектна робота особистісно орієнтована. Зосереджуючи увагу на темі, учні мають можливість збагатити власні знання, порівняти свої власні уявлення з дійсністю.

- По-третє, проектна робота має загальноосвітню цінність. Більшість сучасних шкільних програм вимагають, щоб викладання предметів сприяло розвитку в учнів ініціативи, незалежності, уяви, самодисципліни, співпраці з іншими учнями і корисних дослідницьких навичок. Проектна робота є практичним шляхом реалізації цих освітніх цілей на уроці.

- І, нарешті, проектна робота найкраще інтегрує освіту і виховання.


РОЗДІЛ 2

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКЕ ПРОЕКТУВАННЯ – ОДНА З КОМАНДНИХ ФОРМ РОБОТИ

2.1. Організація й проведення проектної роботи з учнями

Мій досвід роботи в школі показав, що в розвитку зацікавленості до предмета не можна покладатися тільки на зміст вивченого матеріалу, уникаючи залучення учня до активної діяльності. А пробудити таке прагнення можна, запропонувавши цікаву і важливу проблему (саме метод проектів дозволяє перейти від засвоєння готових знань до їх  усвідомленого набуття). Новизна підходу полягає в тому, що учням дається можливість самим конструювати зміст спілкування, починаючи з першого заняття роботи над проектом.

Метод проектів завжди орієнтовано на самостійну діяльність учнів – індивідуальну, парну, групову, яку учні виконують у визначений термін.

Цей метод органічно поєднується з груповим підходом до навчання. Метод проектів завжди припускає розв'язування якоїсь проблеми, яка передбачає, з одного боку, використання різноманітних методів, засобів навчання, а з другого, інтегрування знань, умінь з різних галузей науки, техніки, технології, творчих областей.

Завдання, як учителя,  полягає в тому щоб будувати свої уроки на основі потреб кожного учня, максимально забезпечити прояв активності, самостійності, розвивати ситуацію успіху, творчості, поважати інтереси кожного. Індивідуальні та групові проекти розвивають здібності учнів: пошукові, творчі...

Викладання предмета інформатики в процесі навчання цілеспрямовано на конкретну ціль – сформувати в учнів знання та уміння з кожної теми шкільного курсу інформатики. Завдяки використанню методу проектів цієї цілі можна добитися на більш високому рівні. В процесі роботи над проектом учні мають стійку мотивацію до навчальної діяльності, відбувається процес закріплення отриманих навиків роботи над конкретною темою.

Вчителі інформатики дуже часто використовують метод проектів як творчу, індивідуальну чи групову діяльність учнів на протязі одного уроку, чи вивчення конкретної теми. Така робота формує навики самоосвіти учнів та складається із декількох етапів:

  •  Підготовчий, який пов’язаний з формування проблеми, обґрунтування її соціальної і практичної значущості, а також висунення гіпотез щодо її вирішення;
  •  Дослідницький етап - планування роботи, визначення методів дослідження, розподіл обов'язків між розробниками проекту;
  •  Реалізація проекта;
  •  Захист проекта – обговорення проекта та процесу його виконання.

При виборі теми, учням не нав’язується  певна тематика майбутньої роботи. Адже вибір теми це одна із складових першого етапу розробки проекту. При цьому учні мають самі визначити назву і підібрати матеріал, який дозволить проілюструвати можливості тієї  прикладної  програми на основі якої буде створено проект. Різноманітність тематик проектів, демонструють особисті інтереси та пріоритети учнів. Ось декілька тем проектів, які були розроблені учнями: «Кросворд – перевір себе та своїх друзів», «Збери вислів», «Комп’ютерні віруси», «Інтернет очима дітей», «Інтернет – добро чи зло?» та інші.

Під час роботи над проектом учні використовують:

  •  ресурси Інтернету, за допомогою яких учні також набувають навиків правильно формувати запити для пошуку даних, опрацьовувати отриману інформацію;
  •  допоміжна література: статті із журналів та газет, науково-технічна література, лекційні та практичні матеріали уроків.

Обравши тему, визначаємо разом з учнями ідею та разом обговорюємо її. Попередньо продумуємо можливі варіанти проблем, які важливо дослідити. Самі ж проблеми висуваються учнями з моєї подачі. На даному етапі використовується «мозковий штурм» з подальшим колективним обговоренням. Після формування груп (якщо це групові проекти), розподілу обов'язків (врахувавши здібності), обговорюються можливі методи дослідження, пошуку інформації, способи оформлення кінцевих результатів (презентація, захист, творчі роботи і т. ін.). Для полегшення роботи вчитель повинен розробити та  запропонувати учням пам'ятки.

Під час самостійної роботи (підбір матеріалу) розвивається ініціатива, вчитель повинен з повагою ставитися до будь-якої ідеї, намагатися створити ситуацію успіху. Доцільно призначати консультації, переглядати чернетки, давати рекомендації. Керування процесом підготовки до представлення проекту виконується як на уроках, так і в позаурочний час (використовуються інтерактивні прийоми і форми роботи: метод  «Мікрофон», «Незакінчене речення», «Мозковий штурм», робота в групах, парах тощо).

Увесь опрацьований, оформлений матеріал учні представляють під час захисту проектів. Найефективнішим для цього є підсумковий урок з теми.

Необхідно відмітити, що на таких уроках учні починають розуміти, де і як вони зможуть застосувати отримані знання. Під час роботи над проектом учень сам аналізує наскільки  вдало він попрацював і оцінка перестає бути домінуючим фактором порівняно з досягненням мети проекту.

Доцільним є застосування міні-проектів, розрахованих на один урок чи його частину. Дуже сучасною та захоплюючою формою є використання рольових ігор та ін.

Учні привчаються працювати самостійно, в команді, уміють прогнозувати можливі варіанти та способи роботи, відповідально ставитися до виконання завдань, об'єктивно оцінювати результати діяльності. Головне — змінюється психологічний клімат у класі.

Педагог, у свою чергу, з носія знань перетворюється на організатора пізнавальної, пошукової, творчої діяльності учнів, переорієнтовує роботу на різні види самостійної, збагачує свій потенціал, постійно перебуває у творчому пошуку.

2.2. Основні принципи особистісно-орієнтованого навчання, відмінності від традиційного підходу

Проаналізувавши проектну технологію, як одну з форм особистісно-орієнтованого підходів до навчання, в центрі якого - особистість учня, і з другого боку - традиційне навчання, в центрі якого – вчитель. Наведемо порівняльну таблицю. Ми не ставимо за мету переконати вчителів відмовитися від традиційного підходу у навчанні, а надати тільки порівняльну характеристику, щоб відобразити, що традиційного підходу до викладу матеріалу – дещо гротескний.

Таблиця 1

Традиційний – орієнтований на вчителя

Орієнтований на учня

Відповідальність покладено на вчителя, учні отримують великий обсяг готової інформації.

Більше відповідальності покладено на учнів, вчитель дає більше завдань на розв’язання проблем і критичне мислення.

Роль вчителя:

· повідомляти інформацію,

· пояснювати її

· давати інструкції, як виконувати роботу

· давати більше теорії, ніж практики

Роль вчителя:

· моделювати діяльність

· мотивувати її

· інформувати, як виконувати завдання

· надати практику у виконанні

· дати можливість застосувати  вивчене

Типові види роботи:

· групові дискусії,

· лекції,

· диктанти.

Такі види роботи навчають учнів запам’ятовувати інформацію, вчити теорію, бути дисциплінованими, уважними та поважати старших.

Типові види роботи:

· робота в парах,

· робота в групах

· індивідуальна робота.

Такі види роботи вчать учнів співпрацювати, обговорювати, робити власний внесок, вирішувати проблеми; вони вчаться коректній поведінці організовувати групу та працювати разом.

2.2.1. Поради вчителю. Організація та інструкції мають бути простими.

· Слід обмежити учнів у виборі.

· Чітко пояснюйте, чого ви очікуєте від учнів.

· Контролюйте діяльність учнів.

· Види діяльності мають бути цікавими і значущими для учнів.

· Робіть акцент на самостійному навчанні.

Щодо матеріалів: використовуйте те, що маєте, використовуйте матеріали повторно, залучайте учнів до виготовлення наочних матеріалів.

2.2.2. Основні принципи  - вчитель та учень.

  1.  Вчитися важливіше, ніж навчати.
  2.  Навчайте учнів, а не книжку.
  3.  Залучайте учнів до активного навчального процесу.
  4.  Не кажіть учням того, що вони можуть сказати вам.
  5.  Реагуйте на сказане учнями.
  6.  Практика потрібна учням, а не вам.
  7.  Не підкреслюйте складність завдання.
  8.  Розповідайте те, що ви робите, і як ви робите.
  9.  Вибирайте!
  10.  Діяльність і стосунки в класі змінюються.
  11.  Учням потрібно навчитися, як це вчити.
  12.  Навчання з користю і задоволенням разом краще, ніж кожне окремо.
  13.  Ми всі краще навчаємося, якщо почуваємося комфортно.
  14.  Учні можуть мовчати, але при цьому бути зайняті.

2.2. Мала академія наук - аналіз отриманих результатів

Участь у конкурсі-захисту науково-дослідницьких робіт Малої академії наук це дуже складна справа, яка  передбачає пройти послідовно всі етапи проектної діяльності по справжньому, не пропускаючи жодного з них. Це -

Кроки (етапи) проекту:

1. Підготовчий етап: вивчення теми, навчальне опитування. Визначення важливої проблеми.

2. Визначення мети опитування, аудиторії.

3. Планування, розподіл обов’язків, складання листа опитування (анкети). Узгодження з адміністрацією.

4. Опитування.

5. Підведення підсумків та аналіз даних.

6. Пропозиції щодо вирішення проблеми.

7. Остаточний варіант проекту

8. Підготовка та презентація результатів проекту.

9. Підведення підсумків проекту.

Очікувані результати:

· з’ясування змісту поняття “право на вільне висловлювання ” учасниками проекту;

· розробка запитань для опитування. Проведення опитування серед учнів 8 – 11 класів;

· аналіз результатів та визначення шляхів покращення стану дотримання права дитини на вільне висловлювання;

· презентація результатів опитування та пропозиції щодо рекомендацій з дотримання права дитини на вільне висловлювання.

Написання проекту – півсправи, та залишається зворотний бік: підготовка учнів до контрольної роботи у рамках шкільного курсу математики та захист проекту.

Щоденно працюючи в ритмі “відчайдушного штурму”, до кінця листопада 2009 року теоретичну частину програмового матеріалу було “взято”, а потім довелося “атакувати” й письмові тестові завдання з математики. Нарешті, завершальний етап: підготовка юного дослідника до захисту проекту. Жорсткі рамки конкурсу вимагали від претендента чіткості викладу, аргументації, розкриття теми проекту, показу власного досвіду, повноти і вичерпності знань, культури мовлення, застосування елементів ораторського мистецтва. Словом, активної та кваліфікованої роботи протягом десяти хвилин часу презентації.

У ІІ (обласному) етапі нашого конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук, який проходив восени 2010 року серед юних претендентів Сумської області з інформатики, перемогла учениця Шосткинської гімназії Шевцова Катерина з науково-дослідницькою роботою «Розвиток інтелектуальних здібностей учнів, шляхом застосування інтерактивних технологій PowerPoint». Вона була рекомендована для участі у Всеукраїнському конкурсі-захисті науково-дослідницьких проектів у м.Києві.

Всеукраїнський конкурс-захист проходив у м.Київ в квітня 2010 року. Шевцова Катерина достойно представила наше місто та область та стала лауреатом Всеукраїнського конкурсу-захисту учнівських науково-дослідницьких робіт.

Окрилена успіхом, мною продовжується робота над проблемою учнівського проектування. Учениці 11-го класу  Циганок Олександра та Рубаник Анастасія у 2010/2011 нав.році будуть представляти своє наукові наробки в конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт з тем «Електронний журнал» та «BAT-віруси та їх знешкодження» на ІІ етапі конкурсу захисту науково-дослідницбких робіт у м.Суми, вони навчаються в Шосткинський гімназії та є  вихованцями гуртка МАН станції юних техніків Шосткинської міської ради Сумської області.

Проходячи спільно зі своїми вихованцями довгий та напружений шлях учнівського науково-дослідницького проектування, переконана, що розвиток саме цього напряму за особистісної орієнтації на обдарованих і здібних дітей, успішно активізує їх пізнавальну діяльність, сприятиме становленню юної особистості, піднесе їх персональну значимість, підготує в перспективі до зайняття вихованцями активної громадянської позиції.

Презентація проектів - трамплін у самостійне життя майбутніх випускників. Переконана в корисності цієї роботи, оскільки вона розширює горизонти навчального процесу, відповідає вимогам часу, соціально-економічній ситуації України, її теперішньому і майбутньому розвитку.

Інноваційною дану форму роботи вважаю тому, що, готуючись та презентації проектів, в чималому об’ємі застосовую американські методики інтерактивного навчання: прес-метод, ток-шоу, формування портфеля ідей, захист проектів тощо.

Протягом 2005-2010 років на базі Шосткинської гімназії втілюю програму “Через інтерактивний підхід до особистісно-орієнтованого навчання ”, яка дає змогу застосовувати нетрадиційні освітні технології.

Адаптований досвід втілюю в життя третій рік і як результат – маю двох переможців Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України. А педагогам, які спробують реалізувати описаний досвід, необхідно пам’ятати: якщо є бажання змінювати сучасні реалії, необхідно постійно втілювати особистісно-орієнтоване навчання на основі інноваційних технологій.


ВИСНОВКИ

У підлітковому віці змістом провідної діяльності стає створення системи соціальних взаємовідносин підлітка з іншими людьми: раніше така система була відсутня, був лише жорсткий зв'язок дитини з конкретним соціальним інститутом. Дорослий тепер втрачає функцію вчителя, який має повний авторитет, і, бажаючи того або не бажаючи, набуває функцію старшого партнера, яка вже підлягає оцінці. Відповідно, дитина набуває функцію молодшого партнера. Головну роль у діяльності підлітка відіграє нове психологічне утворення - самосвідомість, що відображає загальне положення дитини у системі соціальних відносин. Вона служить основою і дозволяє підлітку самостійно та свідомо обирати діяльність, у якій підліток готовий брати участь і виконувати у ній свою функцію.

Однією з форм творчої діяльності підлітка може бути метод проектів. Якщо учень бере участь у розробці та реалізації різних проектів, він здобуває навички й уміння, які істотно підвищують його адаптованість до сучасного життя.

Метод проектів знаходить все більше поширення у системі освіти різних країн світу. Причини цього явища, як вважають дослідники, криються не тільки у сфері педагогіки, але й у сфері соціальній, а саме:

  •  необхідність не стільки передавати учням суму тих чи інших знань, скільки навчити їх здобувати знання самостійно, використовувати їх для вирішення нових пізнавальних і практичних задач;
  •  актуальність розвитку в учнів комунікативних навичок, умінь працювати в різноманітних групах, виконувати соціальні ролі (лідера, виконавця, посередника і т. ін.), долати конфліктні ситуації;
  •  необхідність широких людських контактів, точками зору на одну проблему, знайомства з різними культурами;
  •  значущість для діяльності людини умінь користуватися дослідницькими методами: збирати необхідну інформацію, аналізувати її з різних точок зору, висувати гіпотези, робити висновки.

Особистісно-орієнтоване навчання найкращим чином відповідає творчому розвитку учнів, оскільки воно спрямовано на задоволення інтересів і потреб дитини, будується з урахуванням її індивідуальних якостей і принципів гуманістичного напрямку в психології та педагогіці.

Для розвитку дитини в умовах традиційного навчання можуть і повинні використовуватися особистісно-орієнтовані технології. Більше того, вони досить вільно вписуються у традиційну систему навчання за таких умов:

  •  учитель змінює сам підхід до процесу навчання до учня, усвідомлює, що в педагогічному процесі учень, а не вчитель є центральною фігурою;
  •  пізнавальна діяльність учнів, а не репродуктивне навчання стає головним у процесі навчання;
  •  самостійне набуття і, особливо, можливість застосування отриманих знань стають пріоритетними, а не засвоєння й відтворення готових знань;
  •  спільні міркування, дискусії, дослідження, а не запам'ятовування й відтворення знань набувають особливого значення;
  •  у процесі спілкування з учнем у будь-яких ситуаціях неодмінно виявляється повага до особистості;
  •  учитель враховує особливості фізичного, духовного, морального розвитку цілісної особистості дитини, а не окремих її якостей.

Описані вище проекти та розробка теми дають можливість уявити яким чином проектна діяльність може бути включена в процес  викладання курсу «Інформатика».

Участь у проектах позитивно впливає на навчально-пізнавальну діяльність учнів, бо надає змогу підтримувати пізнавальний інтерес до тем, що вивчаються, у вигляді різних заохочень - можливості побачити результати своєї роботи, і усвідомлення того, що їх побачать  інші.

Вона є самостійною, бо вимагає пошуку та творчого підходу до поставленої мети. Діяльність над  проектами передбачає застосування творчо-пошукових методів навчання, що в свою чергу вимагає активності учнів в роботі.

Не менш важливу роль у здійсненні такої діяльності відіграє рівень комп'ютерізації школи. Кабінет «Інформатики» в Шосткинський гімназії, один із найбільш оснащених комп’ютерною технікою.

Проаналізувавши рівень  виконання проектів можна зробити висновки про те, яких же результатів досягають учні  в ході виконання проектів.

  1.   Формуються та відпрацьовуються:
  •  навики збору, систематизації та аналізу інформації;
  •  навики публічного виступу;
  •  вміння подати інформацію в естетичному вигляді;
  •  вміння висловлювати свої думки та доводити свої ідеї;
  •  вміння працювати в групах;
  •  вміння працювати самостійно, робити вибір, приймати рішення.
  1.   Розширюються та поглиблюються знання з різних предметних областей.
  2.   Підвищується рівень інформаційної культури.
  3.   Учні більш досконало вивчають ту комп’ютерну програму, в якій створюється проект.
  4.   Учень має можливість здійснити свої творчі задуми.
  5.   Стосунки з учителем  переходять на рівень співпраці.
  6.   Підвищується самооцінка тих учнів, які з тих чи інших причин вважали себе неуспішними.

На мій погляд, інформатика саме той предмет, де найбільш вдало можна використовувати метод проектів. Навчання учнів перетворюється в захоплюючу діяльність. А після закінчення школи, дає можливість їм, стати успішною, самодостатньою особистістю, яка постійно буде розвивати свої здібності.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1.  Агаркова Н. Законодавче забезпечення соціально-педагогічної роботи з дітьми у загальноосвітній школі //Рідна школа.— 2003.— № 1.— С. 28–31.
  2.  Красовицький М. Про модель принципів виховання //Шлях освіти.— 2002.— №3.— С. 7–11.
  3.  Охрімчук Р., Стецюк А. Проектна робота у Шепетівському пансіонаті //Шкільний світ.— 2003.— № 25-28.— С. 4–6.
  4.  Соціальна робота в Україні.— К.: ДЦССМ, 2003.— 264 с.
  5.  Закон України “Про соціальну роботу з дітьми та молоддю”.— 21 червня 2001р.— № 258–III.
  6.  Указ Президента України “Про додаткові заходи щодо вдосконалення соціальної роботи з дітьми, молоддю та сім’ями”.— 23 червня 2001 р.— № 467/2001.
  7.  Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку проведення конкурсу проектів програм, розроблених громадськими організаціями, стосовно дітей, молоді, жінок та сім’ї”.— 2 липня 2002 р.— № 1062.
  8.  Дементієвська Н. П., Морзе Н. В. Телекомунікаційні проекти: стан та перспективи//Комп’ютер у школі та сім’ї. -1999. -№4.
  9.  Брейтигам Е.К. Навчання математики в особистісно-орієнтованій моделі //Педагогіка. – 2000. - №10.
  10.  Використання західного досвіду в шкільній освіті України/Вяткіна Н. Б. – К.: Абрис, 2002.
  11.  Купцова В. Про особистісно-орієнтоване навчання // Дивослово. – 2000. - №7.
  12.  Пометун О., ПироженкоЛ. Інтерактивні технології навчання //Відкритий урок. – 2003. - № 3-4,- С. 17-31.
  13.  Пометун О., Пироженко Л. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід, - К.: А.П.Н., 2002.
  14.  Саверська-Лихошва В.В. Запровадження американських методів інтерактивного навчання в середніх школах України в системі громадянської освіти //2002. - №12.
  15.  Саверська-Лихошва В.В. Через інтерактивний підхід до особистісно- орієнтованого навчання методом краєзнавчо-пошукової роботи. – Варва, 2003.
  16.  http://osvita.ua/school/technol/1413
  17.  http://intkonf.org/golodenko-om-metod-proektiv-v-navchalnomu-seredovischi/
  18.  http://tolasik.livejournal.com/653.html

  1.  

 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

44033. Методы снижения нелинейных искажений в тракте звуковой частоты 2.1 MB
  Принцип действия электродинамической головки громкоговорителя ГД основан на взаимодействии проводника с током в поле постоянного магнита в результате которого возникает сила действующая на проводник. Основные характеристики головки громкоговорителей: Диффузорные головки громкоговорителей конструктивно состоят из трех частей: подвижной системы магнитной системы и корпуса. Конструкция электродинамической диффузорной головки громкоговорителя с кольцевым магнитом показана на рисунке 1...
44034. Технология создание буклета 2.61 MB
  Буклеты являющиеся информационно-рекламным листком исходя из своего функционала могут использоваться для рассылки по клиентской базе для раздачи во время контактов с клиентами деловыми партнерами или могут быть информационным средством распространения информации на массовых мероприятиях. Макетирование Составим макет буклета по следующему алгоритму: Определим назначение буклета Определим формат буклета Определим основные объекты Определим основные параметры каждого объекта Определим значение каждого объекта и место...
44035. Участковая станция «Б» узловая с поперечным расположением приемо-отправочного и сортировочного парков 969.5 KB
  В состав грузового поезда входит 60 вагонов. Выгрузка на грузовом дворе составляет 32 вагонов погрузка – 26 вагонов. Выгрузка на подъездном пути завода составляет 46 вагонов погрузка –28 вагонов. 16 путь – накопление вагонов на станцию А и далее 17 путь – накопление вагонов на участок АБ 18 путь – накопление вагонов на станцию Г и далее 19 путь – накопление вагонов на участок БГ и т.
44036. Автоматизированная система управления для фитнес клуба 3.89 MB
  Инспектор Объектов состоит из двух страниц, каждую из которых можно использовать для определения поведения данного компонента. Первая страница - это список свойств, вторая - список событий. Если нужно изменить что-нибудь, связанное с определенным компонентом, то Вы обычно делаете это в Инспекторе Объектов. К примеру, Вы можете изменить имя и размер компонента TLabel изменяя свойства Caption, Left, Top, Height, и Width.
44037. Технологія нанесення декоративной штукатурки та виконання техніки терра 2.32 MB
  Композиції в стилі «терра» виконуються в коллажності техніці. Багато чому, що у повсякденному житті сприймається як сміття, в колажах знаходиться місце. Предмети, здавалося б, нецікаві самі по собі, будучи вбудованими в роботу, стають частиною свого роду містерії, ігри, вистави, в якому їм відведена значна роль. Чарівність техніки «терра» - в її багатозначності. З її допомогою можна відтворити обсяг, глибину, колір, гру світлотіні, різноманітність фактури. Багато що пов`язує колаж «терра» з живописом. На висохлий розчин накладається колористичний тон. Тон - це основний колір всієї композиції або який-небудь її частини.
44038. Разработка проекта по совершенствованию государственного регулирования налогообложения РФ 301.5 KB
  Экономическая сущность налога и налогообложения Формирование системы налогообложения Государственная политика в области налогообложения Принципы налогообложения и их современные интерпретации
44039. Дослідження стану галузі молочного скотарства 1.16 MB
  Метою нашої роботи є дослідження стану галузі молочного скотарства на прикладі одного господарства, визначення генетичного потенціалу стада та розробки рекомендацій щодо поліпшення племінних і продуктивних властивостей гурту великої рогатої худоби чорно-рябої породи.
44040. Разработка мультиплатформенного веб-приложения для размещения в локальных сетях и сети Интернет, предназначенного для ведения электронной истории болезни 4.37 MB
  Технология проектирования и отладки веб-приложений; централизованная база данных. Электронная История Болезни это совокупная информация о пациенте которая составляется и хранится в автоматизированной информационной базе данных медицинского учреждения и их сети. В систему входят: медицинские организации с их профессиональными и информационными образовательными ресурсами медицинскими диагностическими устройствами базами данных а также пользователи системы и др....
44041. Разработка системы помощи - справочная система «Art-shtrih.exe» 925 KB
  Вызов отчета из меню Охрана труда и окружающей среды. Правовые нормативные социально-экономические и организационные вопросы охраны труда Охрана труда необходима везде где трудится человек. Лишь охрана труда как система обеспечения безопасности жизни способна обеспечить здоровые и безопасные условия труда. Многосторонняя охрана труда имеет большое социальное экономическое и правовое значение.