55391

ПРОЕКТНА ДІЯЛЬНІСТЬ УЧНІВ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ

Научная статья

Педагогика и дидактика

Метод проектів особливо на уроках української мови та літератури передбачає не тільки наявність суб’єктивно чи соціально значущої для учня проблеми не просто її дослідження пошук шляхів вирішення а й практичне впровадження отриманих результатів у тому чи іншому продукті діяльності.

Украинкский

2014-03-24

140 KB

72 чел.

PAGE   \* MERGEFORMAT 2

ПРОЕКТНА ДІЯЛЬНІСТЬ УЧНІВ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

ТА ЛІТЕРАТУРИ

Педагогіка  повинна  орієнтуватися

не  на  вчорашній,  а  на завтрашній  день  дитячого

розвитку.  Тільки тоді вона зуміє у процесі навчання

   викликати до життя ті процеси, які лежать у «зоні

                                          найближчого розвитку».

Л.С. Виготський

Інформаційний потік підхоплює кожного з нас, особливо дітей, і занурює в піну життя суспільства. Ми вчимо своїх учнів, готуючи основу їхнього майбутнього, яке досить складно спрогнозувати: важко уявити, чим займатимуться теперішні учні після закінчення школи, які навички та знання їм знадобляться найбільше. Однак можна передбачити, що вміння критично мислити буде актуальним для них усе життя. Отже, наразі основним завданням учнів можна вважати оволодіння цими уміннями.

Що ж ми бачимо сьогодні в школі? Діти не завжди схильні розмірковувати. Вони очікують від учителя єдиної правильної відповіді, розглядають знання, як щось застигле, що необхідно запам’ятати, а успішне навчання для більшості школярів  – це уміння лише відтворити інформацію.

Тому в умовах розбудови державності, гуманізації та демократизації суспільства, дедалі актуальнішим стає формування інтелектуальної, соціально активної, творчої особистості. Це чітко обумовлено Законом України «Про освіту», Конституцією України, Національною доктриною розвитку освіти, Концепцією загальної середньої освіти та іншими освітніми нормативно-правовими документами.

Впровадження нових освітніх технологій особистісно зорієнтованого навчання на уроках української мови та літератури – це передумова активної пізнавальної діяльності учнів: нестандартна, цікава, творча робота пробуджує у дітей інтерес до знань і сприяє емоційному, духовному та інтелектуальному розвитку школярів.

За технологією особистісно зорієнтованого навчання філології у процесі навчальної діяльності  визначаються індивідуальні особливості учнів, на підставі яких передбачається конструювання навчального  тексту,  дидактичного  матеріалу,  визначення  типів навчального діалогу, форм контролю, які відповідають особистісним якостям учня.  

Звідси випливає, що на сьогоднішній день підходи до вивчення рідної мови та літератури і засоби навчання мають обиратися таким чином, щоб стимулювати учнів до виконання активної творчої діяльності – мовленнєвої, розумової, інтелектуальної, емоційної, естетичної, моральної, духовної.

Саме особистісно зорієнтоване навчання і виховання передбачає впровадження різноманітних інноваційних педагогічних технологій. Однією з них є метод проектів.

Безумовно, з кожним роком українська освіта стає все відкритішою. Значно більше впроваджуються інноваційні методи, нові освітні проекти, навчальні курси й навіть освітні програми. Завдяки цьому навчальний процес швидко збагачується новим досвідом, підходами, освітніми технологіями та методиками, які сприяють підвищенню якості навчання учнів, а отже, знання нашої молоді стають конкурентоспроможними.

Суть проектної технології

Проект (з латинської – «кинутий уперед») – це задум, план, праобраз передбачуваного або можливого об’єкта; сукупність документів і розрахунків, необхідних для його створення. Це цільовий акт діяльності, в основі якого – інтереси учня.

Сьогодні метод проекту слід розглядати як системний компонент поряд з іншими інноваційними методами. Як пише О.Пєхота, «суть проектної технології – стимулювати інтерес учнів до певних проблем, що передбачають володіння визначеною сумою знань, та через проектну діяльність, яка передбачає розв’язання однієї або цілої низки проблем, показати практичне застосування надбаних знань».

За О.Онопрієнко, навчальний проект – це організація занять, яка передбачає комплексний характер діяльності всіх його учасників щодо отримання освітньої продукції за певний проміжок часу – від одного уроку до кількох місяців, упродовж кількох років.

Метод проектів, особливо на уроках української мови та літератури, передбачає не тільки наявність суб’єктивно чи соціально значущої для учня проблеми, не просто її дослідження, пошук шляхів вирішення, а й практичне впровадження отриманих результатів у тому чи іншому продукті діяльності. Учень має усвідомлювати, де і як він зможе застосовувати отримані знання. Співвідношення проблеми та практичної реалізації результатів її вирішення і робить метод проектів цікавим для учня й учителя.

Із середини 90-х років ХХ століття метод проектів особливо привернув до себе увагу педагогів російських та українських шкіл [3;с.77]. Л.Варзацька й Л.Кратасюк розробили практичні методичні поради щодо організації проектної діяльності учнів на уроках української мови, Г.Токмань уважає проектування сучасною навчальною технологією викладання української літератури. Детальні методичні рекомендації з упровадження методу проектів у навчально-виховному процесі середньої школи розробили О.Онопрієнко (м.Київ), П.Кендзьор і О.Войтенко (Полтавська обл.). Учителі С.Коршак (м.Донецьк) і Г.Бойко (Донецька обл.) обґрунтовують позицію, що в процесі розробки нових підручників з української літератури необхідно враховувати можливість використання вчителями-словесниками методу проектів. Дану педагогічну технологію в своїй діяльності в Україні успішно застосовують у процесі вивчення української мови такі педагоги: Л.Головко (АР Крим), І.Зозюк (Рівненська обл.), Н.Подранецька (м.Рівне); у процесі навчання української літератури – Л.Герус (м.Черкаси), Г.Присмицька (м.Севастополь), О.Дем’яненко (м.Харків).

Розмаїття цілей і завдань проектування свідчить про його поліфункціональність. Розробляючи концептуальні положення методу проектів, М.Чанова виділяє такі його функції:

  1.  пізнавальну (під час проектування учні здобувають нові знання та вміння);
  2.  ціннісно-орієнтаційну (спрямованість діяльності людини на певні цінності називається ціннісною орієнтацією);
  3.  комунікативну (навички спілкування в групі, необхідність презентувати результати діяльності з проектування);
  4.  практичну (діяльнісний аспект проектування);
  5.  функцію гуманізації (особистість учня стає епіцентром діяльності вчителя);
  6.  критеріально-оціночну (зовнішнє оцінювання й оцінювання вчителем відбуваються за встановленими заздалегідь критеріями) [20;с.5].  

Логіка принципів, поліфункціональність за призначенням, спроможність виконати низку важливих цілей і завдань – усе це свідчить про цінність методу проектів, яка полягає ще й у тому, що він є:

  •  знаряддям, яке підпорядковує всі педагогічні теорії основному фактору виховання – дії;
  •  життєвою педагогічною технологією;
  •  таким, що відповідає конкретним потребам доби;
  •  зверненням до дійсних фактів сучасності;
  •  корисним;
  •  засобом формування в учнів умінь планувати роботу, цінувати час, працю, розраховувати сили;
  •  засобом розвитку умінь учнів спостерігати, перевіряти себе в ході роботи, правильно оформлювати звітність;
  •  напрямом потенційної професії учня;
  •  фактором розвитку ініціативи при активній діяльності [13;с.115];
  •  засобом створення умов для творчої самореалізації учня;
  •  інструментом підвищення мотивації учнів для отримання знань;
  •  алгоритмом набуття учнями досвіду вирішення реальних проблем з огляду на майбутнє самостійне життя, яке проектується в навчанні;
  •  технологією, що має мотиваційну спрямованість і розвивальне значення;
  •  засобом формування в учнів самоосвітніх компетентностей [11;с.80];
  •  сприянням розвиткові в учнів самосвідомості;
  •  засобом формування умінь і навичок, які остаточно підвищують адаптованість учнів до сучасного життя [18;с.31].

Алгоритмізованість методу проектів

Метод проектів як педагогічна технологія має певну структуру, алгоритм, який за своєю сутністю відбиває загальну логіку проектної діяльності. Відомий український філософ С.Кримський пропонує такий підхід до визначення логіки проектної діяльності [10;с.11].

Подібна структура ілюструє поетапність методу проектів:

  1.  Підготовчий етап.
    1.   Формування основної проблеми та дидактичної мети.
    2.   Вибір учителем і учнями теми і виду проекту залежно від проблеми уроку.
  2.   Етап планування.
    1.   Обговорення шляхів розв’язання проблеми.
    2.   Формування груп.
    3.   Визначення форми презентації результатів проектної діяльності.
  3.   Етап реалізації проекту.
    1.   Складання плану роботи над проектом.
    2.   Визначення джерел інформації, способів її  аналізу.
    3.   Розподіл обов’язків щодо пошукової діяльності між учасниками проекту.
    4.   Самостійна робота над виконанням плану проекту, його оформлення.
    5.  Аналіз виконаної роботи.
  4.  Підсумковий етап.

    4.1.  Захист проектів.

    4.2. Оцінювання проектної діяльності за визначеними критеріями. Аналіз успіхів і невдач. Висновки.

Оскільки застосування методу проектів вимагає досить великої кількості часу, серйозної, ґрунтовної підготовки, технологія проектування асоціюється з формами як класної, так і позакласної роботи з різних навчальних предметів.

Стає очевидним, що проект - це система, тобто єдине ціле, що складається із взаємозалежних частин, причому система є динамічною і, отже, це вимагає особливих підходів до управління.

Типологія навчальних проектів

Для того, щоб впроваджувати метод проектів у навчально-виховний процес на уроках української мови та літератури, важливо орієнтуватися у його типологічних ознаках.

Типи проектів:

  1.  за видом діяльності:
  •   дослідницькі (чітка структура, цілі, соціальна актуальність, експериментальна робота);
  •   творчі (не так детально окреслена структура, бо продукт – творчий результат: свято, газета, усний журнал тощо);
  •  інформаційні (збір інформації про будь-який об’єкт);
  •  практично орієнтовані (результат чітко орієнтований на соціальні інтереси);
  •  рольово-ігрові (учасники беруть на себе певні ролі, обумовлені характером і змістом проекту: уявні подорожі, драматизація, моделювання ситуацій);
  1.  за змістом:
  •  культурологічні (пов’язані з історією та традиціями);
  •  соціальні (соціальне спрямування);
  •  наукові (дослідження потребують співпраці з науковцями);
  •  мовні:
    •  навчальні (спрямовані на оволодіння мовленнєвим матеріалом, формування певних мовних умінь і навичок);
    •  лінгвістичні (спрямовані на вивчення певних мовних особливостей – ідіом, неологізмів, приказок, антонімів тощо);
    •  філологічні (спрямовані на історико-фольклорні, літературні дослідження тощо);
  •  екологічні, історичні, музичні, географічні, літературні тощо.
  1.  за кількістю учнів:
  •  особистісні;
  •  парні;
  •  групові;
  1.  за тривалістю виконання:
  •     короткострокові (до тижня);
  •     середньострокові (від тижня до місяця);
  •     довгострокові (від місяця до кількох місяців);
  1.  за предметно-змістовою галуззю знань:
  •     монопроект (з однієї галузі знань);
  •     міжпредметний проект (з кількох галузей).

Незалежно від типу проекту результати роботи мають бути «відчутними» та певним чином оформленими.

Презентація й захист проектів – невід’ємна й обов’язкова складова застосування даного методу. Педагоги здебільшого пов’язують презентацію та захист проектів із заходами в межах позакласної роботи з предмета, а також з нестандартними уроками на зразок: урок-диспут, урок-драматизація, урок-сумнів, урок-творчий звіт, урок-пошук істини, урок-діалог, урок-конференція, урок-рольова гра, інтегрований урок тощо.

Комп’ютерна візуалізація проектної навчальної діяльності

Сучасний комп’ютер як засіб навчання і його програмне забезпечення мають надзвичайно потужні можливості стосовно організації навчального процесу. В основному цей потенціал дослідники пов’язують із такими факторами активізації пізнавальної діяльності учнів на уроці, як наочність, емоційність, індивідуалізація навчання. Саме цей момент і надає методу проектів особливого значення.

Проектування – це особливий тип інтелектуальної діяльності, відмінною особливістю якої є перспективна орієнтація дослідження, що має практичне спрямування. Реалізувати проект можна в різний спосіб: як з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, так і без них. Якщо порівнювати результати дослідницької діяльності, представлені без використання комп’ютера та з ним, то можна помітити, що учнівська презентація суттєво нагадує реферат. Однак, вона має значні переваги. По-перше, тема – це проблемне питання. По-друге, учнями пропонуються гіпотези. По-третє, презентація є більш наочною й структурованою, бо кожен слайд розкриває певний момент проблеми. До того ж читання реферату швидко втомлює слухачів, а демонстрація презентації, особливо якщо вона яскрава з певною кількістю спецефектів, тільки зацікавлює учнів-глядачів.

Коли учні починають працювати за методом проектів, використовуються найчастіше мультимедійні презентації як наочність, але поступово школярі вчаться  застосовувати презентацію як вид оформлення самостійної дослідницької діяльності. Слід пояснити при цьому необхідність обов’язкової постановки проблемного запитання і знаходження відповіді на нього впродовж дослідження, доборі незаперечних аргументів, використанні додаткової літератури під час дослідження.

Оформлення таких презентацій відбувається зазвичай вдома, оскільки найчастіше є обмеження з використанням учнями комп’ютерів на уроках. Приклади таких презентацій: «Таїна слова» (Тема: групи слів за значенням), «Розділові знаки – персонажі життя» (Тема: система розділових знаків у складних реченнях з різними видами зв’язку), «Подорож у світ «Енеїди»»  (Тема: художня довершеність «Енеїди» І.Котляревського), «Чи можна зрозуміти душу?» (Тема: творчість В.Стефаника) та інші.

Безумовно, навчальний процес потребує урізноманітнення. Не можна весь час повторюватись, бо учні пристосовуються й втрачають інтерес. Тому на допомогу приходить комп’ютерна програма Publisher, яка дозволяє оформити досліджений матеріал у вигляді різноманітних публікацій: газет, буклетів тощо.

Характеристика образів персонажів літературного твору найкраще проводити через творчі проекти. Відеофільми, які можуть створити учні, стануть неочікуваними результатами для всіх учасників проекту.

Ігрові проекти представляють собою «обігравання» різних сюжетних ситуацій, рольову гру, вистави, рекламні акції тощо. Такі проекти дозволяють учням спробувати себе в певній ролі, що наближає їх до відповідної життєвої ситуації, до майбутньої професії, вчить переконувати інших у власній позиції. Яскравими прикладами таких можуть бути проекти «Хочеш бути багатим – віддай!» (за твором Івана Карпенка-Карого «Хазяїн»), «Родина – від слова «рідні»» (за твором Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сімя») тощо.

Відомо, що особистість, яка зацікавлена, хоче пізнати матеріал, засвоює його набагато краще, ніж та, що не зацікавлена змістом того, що вивчає. Використання методу проектів вносить істотні зміни у діяльність педагога та розвиток учня як особистості, ставить нові вимоги до викладання української мови та літератури, вимагає чіткої організації та індивідуальної роботи з кожним учнем під час навчально-виховного процесу.   

Досить змістовним буде наукове оформлення проекту у вигляді його паспорту. У ньому обумовлюється тема, над якою працюють учні, а також формулюється мета роботи над проектом. Паспортом передбачається обґрунтування вибору теми та її доцільність, а також форма захисту та кінцевий результат. У ньому також зазначається тип проекту, термін роботи над його реалізацією, учасники та керівник проекту:

  1.  Тема проекту.
  2.  Мета проекту.
  3.  Тип проекту.
  4.  Термін роботи над проектом.
  5.  Учасники проекту.
  6.  Обґрунтування доцільності проекту.
  7.  Форма захисту проекту.
  8.  Кінцевий результат.
  9.  Керівник проекту (табл. 1; 2).

Таким чином, проектна технологія дає можливість педагогові, застосувавши розмаїття інформаційних засобів, змінити роль авторитарного транслятора інформації на координатора навчального процесу. Крім того, учні здобувають знання, порівнюючи, зіставляючи, даючи оцінку вчинкам, стосункам людей, суспільним і культурним явищам та процесам, спостерігають і роблять власні висновки. Адже нинішньому суспільству потрібна вільна, мисляча й активна особистість.

Позитивні та суперечливі сторони методу проектів

Метод проектів сьогодні вважається одним з перспективних видів навчання, оскільки він створює умови для творчої самореалізації учнів, підвищує мотивацію для отримання знань, сприяє розвитку їхніх інтелектуальних здібностей.

Завдяки проектуванню на уроках української мови і літератури учні вчаться усвідомлювати мету, планувати свою роботу, передбачати можливі результати, використовувати джерела інформації (матеріали преси, літературні твори, дослідження літературознавців, мовознавців), самостійно шукати і накопичувати матеріал, аналізувати та зіставляти різноманітні факти, доводити власні погляди; приймати власні рішення, підтверджувати чи спростовувати ідею, активізовувати соціальні контакти (розподіляти доручення, працювати спільно), створювати матеріальні носії проектної діяльності (газета, сценарій, журнал). Але поряд із сильними сторонами методу проектів дослідники визначають і його слабкі  моменти [15;с.64].

На думку Н.Крилової, даний метод варто ввести в навчальний процес, тому що він сприяє:

  •  забезпеченню умов для розвитку інтелектуальних здібностей і нахилів
  •  дитини, творчо мислити та інтелектуально розвиватися;
  •  орієнтації як на самостійну, так і на кооперативну діяльність та активізацію
  •  навчання;
  •  реалізації творчого підходу до вирішення поставлених на уроці проблем;
  •  отриманню якісного теоретичного та практичного результатів;
  •  соціалізації особистості завдяки поєднанню різних видів діяльності;
  •  стимулюванню ініціативності та зростанню творчого потенціалу учнів;
  •  поєднанню індивідуальних завдань з елементами колективного пошуку.

Проте існують і деякі суперечності. Метод потребує:

  •  належної кількості часу для опрацювання великого обсягу матеріалів;
  •  інтегрованого поєднання кількох предметів;
  •  гнучкого розподілу навчального часу;
  •  визначення між учителями певних змістовних і процесуальних модулів;
  •  розподілу функцій керівника процесу;
  •  якісної кадрової підготовки.

Крім того, метод проектів є не найкоротшим шляхом отримання знань, і через надмірне захоплення прагматичною спрямованістю навчання можливе зниження його загального теоретичного рівня.

Роль учителя та учня в проектуванні

З метою досягнення позитивних результатів у запровадженні методу проектів

кожний учитель має бути різнобічно підготований:

  •  інформаційно (із теоретичною підготовкою);
  •  організаційно-практично (із закріпленням та апробацією теоретичних знань на практиці);
  •  рефлексивно (із самостійною роботою щодо осмислення й творчого аналізу  результатів експериментальної роботи);
  •  корекційно (спрямування на поповнення знань і практичних навичок учителя, необхідних для подолання труднощів, що виникли);
  •  методологічно (консультації з педагогами-“тренерами”, які можуть навчати  інших, відвідування майстер-класів).

Підготовка вчителя до роботи за методом проектів необхідна, оскільки  проектний підхід докорінно змінює функції педагога в освітньому процесі.

Кардинально змінюється також система стосунків учитель – учень, збагачується  палітра рольової поведінки. У процесі застосування методу проектів учитель  виконує такі ролі:

1. Проектувальник (практичне перетворення внутрішнього світу, активне ставлення до своєї проектної діяльності).

2. Демократ (врахування різних позицій у виборі особистісної траєкторії проектної  діяльності).

3. Гуманіст (увага та повага до особистості учня; позитивний запал, спрямований не лише на навчання, а й на розвиток особистості учня; відповідальність за результат).

4. Професіонал (педагог широкого профілю; педагогічний супровід проектування).

5. Організатор проектування.

6. Консультант (допомога в пошуку й обробці інформаційних джерел).

7. Сам джерело інформації.

8. Помічник (допомога учневі тільки тоді, коли він переживає неподоланні

труднощі й усі спроби подолати їх самостійно вже вичерпані; допомога учневі, а

не виконання роботи замість нього).

9. Координатор (координація всього процесу роботи над проектом).

10.Психолог (підтримка й заохочення учнів; зміна психологічного клімату в класі; переорієнтація репродуктивної навчальної діяльності учнів на дослідницьку, пошукову, творчу; створення ситуації успіху під час роботи від усього серця; забезпечення успішного розвитку й саморозвитку учня).

11.“Вічний двигун” (підтримка неперервного руху учнів у роботі над проектом).

12.Партнер (втрата “повного авторитету”, отримання статусу старшого партнера, дії  та вчинки якого вже підлягають оцінці).

13.Вихователь (формування особистісних якостей, емоційно-вольової сфери,

компетентностей, ціннісних орієнтацій, стратегічного мислення, ділових, моральних якостей).

14.Фасилітатор (поступливий спостерігач, який полегшує роботу учнів, сприяє підвищенню продуктивності їхньої діяльності).

І. Іонова зазначає, що на шляху проектування можуть виникати психологічні

бар’єри з точки зору учнів. Такими психологічними бар’єрами можуть бути: страх втрутитися в чужу галузь; страх видатися некомпетентним, що породжує страх критики; страх перед авторитетом; страх ідеального як чогось недосяжного, нереального.

Для усунення цих бар’єрів варто дотримуватися основних принципів стимулювання творчої активності, які передбачають створення для дитини безпечної психологічної бази, до якої вона могла б повернутися, будучи “здивованою” власними відкриттями в процесі пошуків  нестандартних рішень,

підтримання здатності дитини до творчості, неприпустимість несхвальної оцінки

творчих спроб,терпимість до незвичайних ідей і запитань, необхідність відповідати на всі запитання [6;с.212].

Уміння користуватися проектною технологією є показником високої кваліфікації педагога, його інноваційного мислення, орієнтації на особистісний і професійний розвиток дитини в процесі оволодіння українською мовою та літературою.

Під час організації навчального проектування вчитель допомагає учням у пошуку джерел, необхідних їм у роботі над проектом. Він сам є джерелом інформації, координує весь процес роботи над проектом, підтримує й заохочує учнів. Крім цього, педагог тримає на контролі неперервний рух школярів у роботі над проектом.

Треба вміти допомогти учневі, при цьому не виконуючи роботу замість нього.Учитель має не лише добре знати свій навчальний предмет, а й бути компетентним в інших галузях науки, бачити точки їх зіткнення.

Педагог повинен добре знати своїх учнів, їхні можливості, інтереси, бажання. Психологічна грамотність і компетентність учителя вкрай важливі для організації проектної діяльності учнів.

Особливу роль відіграють креативні здібності вчителя, його творчий потенціал, досвід творчої діяльності. Від  нього очікують не лише досконалого володіння предметом, а й володіння педагогічною психологією, мистецтвом акторської майстерності.

Учитель впливає на учнів яскравістю власної індивідуальності. Самоцінність особистості важлива у цій технології як у жодній іншій.

Висновки

Процес навчання потребує напруженої розумової роботи дитини і її власної активності у цьому процесі. Мало пояснити, розповісти, продемонструвати. Справжнього результату можна досягти лише за допомогою нових освітніх технологій навчання.

На уроках української мови та літератури нові технології навчання спрямовані на розвиток в учнів здатності бачити проблеми, виявляти суперечності, висувати гіпотези, оригінальні ідеї, аналізувати, інтегрувати, трансформувати та систематизувати інформацію, здійснювати пошук, дослідницьку діяльність.

Звісно, обравши певну (нову для себе) технологію викладання, учитель завжди якоюсь мірою ризикує, бо участь у ній не може бути точно прогнозована, тому завжди можлива помилка. Чим майстерніший та неординарніший  учитель, тим більше він ризикує, проте більше й виграє.

Метод проектів – це освітня технологія, яка націлена на придбання учнями знань у тісному зв’язку з реальною життєвою практикою, формування в них специфічних вмінь та навичок завдяки системній організації проблемно-орієнтованого навчального пошуку. Основним змістом цієї технології є стимулювання інтересу учнів до певних проблем, що передбачають володіння визначеною сумою знань, і  через проектну діяльність, яка передбачає розв’язання однієї або цілої низки проблем, показати практичне застосування надбаних знань.

На уроках української мови та літератури метод проектів реалізується через самостійну діяльність учнів, що супроводжується гнучким керівництвом учителя. Ця робота спрямована на розв’язання творчої, дослідницької, особисто або соціально значущої проблеми й на отримання конкретного результату.

Даний метод активізує інтелектуальну й емоційну складову особистості учня, впливає на розвиток таких рис характеру, як цілеспрямованість, наполегливість, відповідальність, комунікативність та креативність.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абашина Н.С. Розвиток ключових життєвих компетенцій через метод проектів // Метод проектів: традиції, перспективи, життєві результати: Практико-

зорієнтований збірник / Керівник авторського колективу – директор ліцею міжнародних відносин № 51 С.М. Шевцова. Науковий керівник і редактор – канд.

істор. наук І.Г. Єрмаков. – К.: Департамент, 2003. – С.257-258.

2. Баханов К.О. Інноваційні системи, технології та моделі навчання історії в школі. – Запоріжжя: “Просвіта”, 2004. – С. 77-100.

3. Баханов К.О. Традиції та інновації в навчанні історії в школі: Дидактичний

словник-довідник. – Запоріжжя, 2002. – С. 38.

4. Гончаренко С. Український педагогічний словник. – К.:Либідь, 1997.–376 с.

5. Гусь І.М., Калмикова І.В. Метод проектів // Управління школою. – 2005. – № 5. – С. 8-11.

6. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології: Навч. посіб. – К.:Академвидав, 2004. – 351 с.

7. Єрмаков І. Проектний підхід у школі життєвої компетентності // Підручник для  директора. – 2005. – № 9-10. – С. 32-49.

8.Єрмаков І.Г.   Компетентісний    потенціал    проектної    діяльності  // http://www.library.edu-ua.net/

9.Зозюк І. Творчі проекти: обґрунтування необхідності // Українська мова та

література. – 2005. – № 45. – С. 6-7.

10.Кримський С.Б. Проект і проектування в сучасній цивілізації // Метод проектів: традиції, перспективи, життєві результати: Практико-зорієнтований збірник / Керівник авторського колективу – директор ліцею міжнародних відносин № 51 С.М. Шевцова. Науковий керівник і редактор – канд. істор. наук І.Г.Єрмаков.–К.: “Департамент”, 2003. – С.6-15.

11.Кубракова Н. Проектування самоосвітніх компетенцій // Підручник для

директора. – 2005. – № 9-10. – С. 77-87.

12.Логвін В. Метод проектів в контексті сучасної освіти // Завуч. – 2002. – №26. – С.8-11.

13.Онопрієнко О.В. Сутнісні ознаки методу проектів: історичний аспект // Метод проектів: традиції, перспективи, життєві результати: Практико-зорієнтований збірник / Керівник авторського колективу – директор ліцею міжнародних відносин № 51 С.М. Шевцова. Науковий керівник і редактор – канд. істор. наук І.Г. Єрмаков. – К.: “Департамент”, 2003. – С.114-119.

14.Освітні технології:  Навч.-метод. посіб.  /  О.М. Пєхота,  А.З. Піктенко,

О.М. Любарська та ін.; За ред. О.М. Пєхоти. – К.: А.С.К., 2004. – 256 с.

15.Паламарчук О. Культурологічні проекти у профільній школі // Підручник для директора. – 2005. – № 9-10. – С. 59-65.

16.Полат Е.С. Метод проектов // http://nsk.fio.ru/festival/docs/polat.htm

17.Пометун О., Пироженко Л. Інтерактивні технології навчання // Відкритий урок. – 2003. – № 3-4. – С. 19-27.

18.Сисоєва С. Особистісно зорієнтовані технології: метод проектів // Підручник для  директора. – 2005. – № 9-10. – С. 25-31.

19.Столяренко Г., Дем’яненко О. Чи можна застосовувати проектні технології на уроках літератури? // Українська мова та література. – 2005. – № 45. – С. 3-5.

20.Чанова М.В. Метод проектов в системе проблемного обучения проектов //

Сибирский учитель. – 2003. – № 1. // http://www.ioso.ru/distant/project/meth.

Таблиця 1

Паспорт проекту

1

тема проекту

«таємниці Київського Олімпу»

2

Мета проекту

Простежити дуалізм дохристиянського світобачення праукраїнців; проаналізувати  літописи, літературні джерела та фольклорні твори, у яких говориться про давні божества; пояснити етимологію назв  українських богів                                                                    

3

Тип проекту

Дослідницький, філологічний, особистісний, довгостроковий, мовно-літературний

4

Термін роботи над проектом

Чотири місяці

5

Учасники проекту

Учениця 11 класу Піскорська Марина

6

Доцільність проекту

Яскраво уявити життя своїх пращурів; пірнути у мудрий світ народної творчості; спрямувати прагматичні погляди сучасної молоді на поетичне сприйняття світу

7

Форма захисту проекту

Презентація

8

Кінцевий результат

Науково-дослідна робота

9

Керівник проекту

Учитель української мови та літератури

Таблиця 2

Паспорт проекту

1

тема проекту

«розділові знаки – персонажі життя»

2

Мета проекту

Поглибити знання учнів про систему розділових знаків у складних реченнях з різними видами зв’язку; формувати вміння й навички правильно інтонувати такі синтаксичні конструкції, аналізувати їх

3

Тип проекту

Дослідницький, навчальний, груповий, середньостроковий, міжпредметний

4

Термін роботи над проектом

Два тижні

5

Учасники проекту

Учні 9 класу

6

Доцільність проекту

Показати значущість вивчення даної теми на уроках української мови; сприяти формуванню уважного ставлення до мови

7

Форма захисту проекту

Урок - дослідження

8

Кінцевий результат

Мультимедійна презентація

9

Керівник проекту

Учитель української мови та літератури


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

58206. Производство и потребности 39.5 KB
  Целью любого производства является удовлетворение человеческих потребностей. Связь между производством и потребностями проявляется в действиях: потребности запросы потребителя стимулируют производителя а производство создавая новые блага оказывает влияние на потребление...
58208. Создание web-страниц. Добавляем голос 30 KB
  Музыкальные файлы можно добавлять двумя способами: ссылка на файл, активация которой открывает диалоговое окно. С помощью этого окна можно сохранить файл или прослушать через программу – музыкальный проигрыватель...
58210. Створення молекули поліпептиду 221.5 KB
  Використання діалогового вікна амінокислот mino cids Очистіть робочий простір шляхом перезапуску HyperChem або вибравши пункт New в меню File. Перевірте чи неактивна команда Show Secondry Structure в меню Disply. Виберіть пункт mino cids в меню Dtbses. Виберіть пункт Lbels в меню Disply.
58212. Открытое [ɔ] и закрытое [o] во французском языке. Правила чтения 139.5 KB
  Шапка le cours est fini занятие окончено cdeu подарок bureu m письменный стол кабинет бюро контора отдел couteu m нож Прослушайте текст обращая внимание на звук [о]. C’est Mdme Cdet qui fit le cours. Mme Cdet s’dresse ux élèves et dit : Regrdez les mots u tbleu s’il vous plît Estce...
58214. TO BE A REAL FRIEND 321.5 KB
  AIMS: To develop student’s skills in all-round discussion; To practice speaking, reading, listening, writing on the topic; To introduce new words and word combinations and train pupils in using them...