55408

Профільна освіта – вимога часу

Научная статья

Педагогика и дидактика

Допрофільна підготовка це система педагогічної психологічної інформаційної організаційної діяльності яка сприяє самовизначенню учнів старших класів основної школи щодо обраних ними профілюючих напрямків майбутнього навчання та широкої сфери подальшої професійної діяльності.

Украинкский

2014-03-25

112 KB

11 чел.

Любов Буга, заступник

директора з НВР Монастирищенського НВК

«Ліцей-ЗОШ І-ІІІ ступенів «Ерудит»

Профільна освіта – вимога часу

(психолого-педагогічний супровід у профільному навчанні)

 Профільне навчання - вид диференційованого навчання, який передбачає врахування освітніх потреб, нахилів, здібностей учнів; створення умов для навчання старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення, система спеціалізованої підготовки в старших класах загальноосвітньої школи, яка орієнтована на індивідуалізацію навчання та спеціалізацію учнів, у тому числі з урахуванням реальних потреб ринку праці. Допрофільна підготовка  - це система педагогічної, психологічної, інформаційної, організаційної діяльності, яка сприяє самовизначенню учнів старших класів основної школи щодо обраних ними профілюючих напрямків майбутнього навчання та широкої сфери подальшої професійної діяльності. Основна ідея профілізації полягає в ефективному і індивідуальному підході до процесу навчання, дати  можливість знайти своє місце в житті учневі сучасної школи, допомогти оволодіти певними компетентностями: чнучко адаптуватись у мінливих життєвих ситуаціях, самостійно та критично мислити, бачити та формувати проблему, знаходити шляхи її раціонального вирішення,усвідомлювати, де і яким чином здобуті знання можуть бути використані, творчо мислити, грамотно працювати з інформацією, робити аргументовані висновки, використовувати їх для вирішення нових проблем, бути комунікабельним, контактним у різних соціальних групах, уміти працювати в колективі, у будь-яких конфліктних ситуаціях,самостійно працювати над розвитком особистісної моралі, інтелекту, культурного рівня. Реформування освіти в зазначених напрямах може відбуватись на принципах наукової обґрунтованості, а реалізувати їх допомагають такі науки, як педагогіка та психологія, що мають якісний методологічний апарат. Одним із напрямів цієї роботи є психолого-педагогічний супровід (ППС). ППС у сучасній педагогіці та психології розглядається досить широко. Уперше цей термін з'явився в 1993 році у книзі «Психологічний супровід природного розвитку маленьких дітей» авторів Г. Бардієр, І. Ромазан і Т. Чередникової. Також він зустрічається в роботах А. Деркача. Організація психологічного супроводу у школі була розвинута в роботах М. Бітянової. Автори цих робіт під психологічним супроводом розуміють систему професійної діяльності психолога та педагога, яка спрямована на створення спеціальних умов для повноцінного розвитку й успішного навчання дитини в конкретному освітньому середовищі. Як визначає М. Бітянова, «...психолог і педагог у цьому процесі не просто спостерігач, який стоїть поруч, він створює оптимальні соціально-психологічні умови для розвитку дітей, він іде з ними поруч».М. Бардієр, І. Ромазан і Т. Чередникова вважають, що особливість психолого-педагогічного супроводу в цінності самостійного вибору дитиною свого життєвого шляху. Дорослий повинен цінувати природні механізми розвитку дитини, не руйнувати їх, а розкривати, при цьому самому бути і спостерігачем, і співучасником, і дослідником. На їх думку, завдання дорослих - сформувати здатність і готовність вихованця до усвідомлення своїх можливостей і потреб, здійснення самостійного вибору. Психологу потрібно не перебирати ці вибори на себе, а навчити учня ставити та досягати індивідуальних цілей, співвідносячи їх із цілями оточуючих людей і соціальними цінностями. На думку цих дослідників, ППС здійснюється в різних за формами психологічних розвивальних заняттях.Інші дослідники, такі як В. Петровський, уважають, що ППС - це програма зустрічей, спілкування психолога з дітьми, спрямована на створення умов для прояву й розвитку особистісних «устремлінь». М. Качан уважає, що ППС створює умови, щоб діти й дорослі повірили у свої різнобічні здібності. М. Бітянова звертала увагу на те, що слід ураховувати, що умови, котрі створює психолог, вторинні стосовно умов даного освітнього середовища, вони залежать від освітніх технологій, які застосовані в даній школі, загальних виховних принципів педагогічного колективу. Тому для здійснення психологічного супроводу психологу спочатку потрібно органічно включитись у педагогічний колектив при безумовному дотриманні своєї автономності як професіонала й ураховувати особливості навчального закладу у своїй діяльності.

Маштабність завдання переходу на профільне навчання вимагає розробки та застосування комплексної моделі психолого-педагогічного супроводу, яка, з одного боку, інтегрувала б діагностику, консультативну роботу, тренінги та ін, з іншого боку, включала б в модель супроводу всіх суб'єктів: учня, батьків, педагогів, вчителів. Щодо змісту дана модель повинна забезпечити формування здатності до свідомого відповідального вибору, а предметом уваги повинна стати фундаментальна здатність до проектування власного життєвого шляху. Психолого-педагогічний супровід профілізації навчання в старшій школі дозволить організувати профільне навчання як вид особистісно-орієнтованого навчання, ефективну форму індивідуалізації навчання, що дозволяють розкритися і реалізуватися потенціалу кожного учня. Під супроводом розуміється метод, який забезпечує підтримку та допомогу дитини в навчально-виховному процесі. Психолого-педагогічний супровід учнів старшої ланки в умовах профілізації освіти - це поетапний процес, в ході якого відбувається формування професійно і соціально зрілої особистості, здатної реалізувати себе в будь-яких соціально-економічних умовах. 

Основні принципи психолого-педагогічного супроводу:

  •  орієнтації на суб'єкт - суб'єктна взаємодія;
  •  розвиток особистості за рахунок її власної активності;
  •  безперервності, відкритості, гуманізації та індивідуалізації.

 Стратегічна мета психолого-педагогічного супроводу допрофільної та профільної підготовки - формування орієнтаційних компетентностей у учнів основної та старшої школи. Приватна мета супроводу -формування у школярів реального самосприйняття та рівня притензій, розкриття і розвиток здібностей, навчання вмінню робити вибір. Завдання психолого - педагогічного супроводу розробка індивідуальних освітніх маршрутів; формування адекватної самооцінки; охорона і зміцнення фізичного та психологічного здоров'я; розвиток психолого-педагогічної компетентності адміністрації освітніх установ, педагогів, учнів та їхніх батьків.

Підготовку учня до ситуації вибору профілю навчання  можна здійснювати за такими етапами:

- пропедевтичний (по завершенні навчання у 8 класі) - виявлення освітнього запиту учнів;

Мета: виявлення освітнього запиту учня. На пропедевтичному етапі здійснюється: - презентація «освітньої карти» території, - попередня діагностика освітнього запиту школярів з урахуванням думки їхніх батьків, основних мотивів майбутнього вибору, інтересів і схильностей. Пропедевтичний етап дозволяє диференціювати  учнів, відповідно до їхніх потреб.

Зміст діяльності психолога: анкетування і вивчення освітнього запиту учнів з урахуванням думки їхніх батьків, вивчення цілей, мотивів майбутнього вибору, інтересів і схильностей учнів, знайомство суб'єктів освітнього процесу з особливостями і завданнями профільного навчання в рамках психолого-педагогічної освіти або елективного курсу для 8-класників.

- основний ( період навчання в 9 класі) - моделювання видів освітньої діяльності, затребуваних у профільній школі, і прийняття рішення в різних освітніх ситуаціях. Мета: моделювання видів освітньої діяльності, затребуваних у профільній школі чи установах професійної освіти. На основному етапі передбачається: - навчання способів прийняття рішень про вибір індивідуального маршруту освітньої діяльності; - організація процедур психолого-педагогічної діагностики та самодіагностики, що дозволяють будувати версії про схильність до тих чи інших напрямків освітньої діяльності в умовах профільної освіти; - аналіз освітніх ситуацій, у яких створюються умови для виявлення основних труднощів, проблем свободи вибору профілю навчання.

Зміст діяльності психолога:

вивчення психологічних особливостей, схильностей та інтересів учнів;
порівняння бажань 9-класників із здібностями, інтересами і можливостями школи;

вивчення зв'язку індивідуально-психологічних особливостей школярів і вибору ними профілю навчання, можливе за допомогою наступних методик: тест-опитувальник Айзенка (вивчення темпераменту), тест Кетелла, тест-опитувальник Магомед-Емінова М.Ш.,

вивчення самооцінки і Я-концепції, «Карта інтересів» та ін.

 підсумковийий ( закінчення навчання у 9 класі) - оцінка готовності школяра до ухвалення рішення про вибір профілю навчання в старшій школі.

Мета: оцінка готовності школяра до ухвалення рішення про вибір спрямованості діяльності. На підсумковому етапі:

- реалізуються «проби вибору профілю навчання», серії евристично орієнтованих завдань, які прогнозують відповідність особистісної зацікавленості школяра в навчанні на даному профілі, а також можливостей школяра вимогам обраного профілю;

- використовуються «матриці» і «схеми» альтернативного вибору, які дозволяють формулювати, ранжувати і наочно, «кількісно» порівнювати аргументи «за і проти» обраного  профілю.

Зміст діяльності психолога: участь у комплектуванні 10-х класів, розробка програми супроводу учнів на етапі профільного навчання.

Стратегічною метою психолого-педагогічного супроводу можна вважати формування орієнтаційної компетентності учнів основної і старшої школи. У рамках цієї мети можна виділити  приватну мета психологічного супроводу, яка визначається формуванням у школярів реалістичного самосприйняття та рівня знань, розкриттям і розвитком здібностей, навчанням вмінню робити вибір.

Напрямки діяльності психолога в період введення допрофільної підготовки.

Діагностика:

  1.  Індивідуальна і групова діагностика

виявлення профільної спрямованості учнів

визначення пріоритетного типу професії в учнів

виявлення інтересів і схильностей в учнів

виявлення ставлення до різних видів професій

вивчення особливостей пізнавальних процесів

оцінка комунікативних та організаторських здібностей учня

побудова майбутньої перспективи учнями

  1.  Професійні проби: проба учнями своїх здібностей в різних професійних типах.

Освіта:

Творчі проекти, евристичні контрольні роботи учнів: розширення області пізнання особистісних особливостей і професійної орієнтації.

Консультування

Індивідуальне консультування з питань вибору професії: надання психологічної допомоги та підтримки всім суб'єктам освітнього процесу.

Корекція:

Групові заняття: комунікативні тренінги, тренінги особистісного росту, тренінги прийняття рішень, ділові ігри, імітаційні ігри:

засвоєння учнями ефективних способів взаємодії,

самопізнання учнів,

оволодіння моделями прийняття рішень

розвиток в учнів соціального інтелекту

В основу визначення профілю повинен лягти навчальний профіль школяра як суб'єкта освітнього процесу, його суб'єктний досвід.

При плануванні допрофільної підготовки необхідно враховувати особливий, складний характер проблеми придбання учням основної школи початкового досвіду прийняття відповідального рішення про вибір свого індивідуального маршруту в освітньому просторі старшої профільної школи. Як правило, готовність до ситуацій самовизначення виявляється недостатньою навіть в учнів одинадцятого класу. Це викликає необхідність приділяти особливу увагу ситуації вибору школярами профілю навчання, яка в умовах модернізації освіти виникає на  ранніх вікових етапах, і з урахуванням цього розробляти і перевіряти засоби профільної орієнтації.

Профільна орієнтація - це спеціально організована діяльність, спрямована на надання учням психолого-педагогічної підтримки в проектуванні варіантів продовження навчання в профільних класах старшої школи. Профільна орієнтація має розглядатися не тільки як допомогу в прийнятті школярем рішення про вибір напрямку та місця подальшого навчання, вона передбачає роботу з підвищення готовності підлітка до соціального, професійного і культурного самовизначення в цілому.

Зразковими критеріями готовності учнів 9 класів до вибору профілю навчання у старшій школі можуть виступати:

- виразність ціннісних орієнтацій, пов'язаних з профілем навчання і відповідними йому    напрямками післяшкільної освіти;

- інформаційна підготовленість щодо значущості профільного навчання для подальшого продовження освіти, життєвого, соціального та професійного самовизначення;

- наявність досвіду докладання зусиль з освоєння освітнього матеріалу, освоєння ключових компетенцій, затребуваних в профільному навчанні.

Відбір в профільні класи слід розглядати як засіб формування реалістичного уявлення учнів про себе, як елемент систематичної психолого-профорієнтаційної роботи в школі. В ході профконсультації вивчаються наступні компоненти професійної придатності: мотиви (інтереси, схильності, потреби); здібності, особистісні особливості. Відбір в профільні класи можна розглядати як різновид групової профконсультації, в якій акцент робиться на мотиваційному компоненті.

При такому підході психолого-педагогічний супровід виступає як невід'ємний елемент системи освіти, рівноправний партнер структур і фахівців іншого профілю у вирішенні завдань навчання, виховання і розвитку нового покоління. Таким чином, можливе здійснення головної мети психолого-педагогічного супроводу - створення таких соціально-педагогічних умов, в яких кожна дитина могла б стати суб'єктом свого життя


Додаток.

(психолого-педагогічний супровід профільного навчання у схемах ) 

Маршрут  супроводу допрофільного і профільного навчання

Мета роботи психолога

Завдання

Досягнення

поставлених завдань

пропедевтичний (8-й клас)

організувати систему педагогічної, психологічної, інформаційної та організаційної підтримки учнів, що сприяє підвищенню готовності до самовизначення.

розширити знання про світ професій, зміст діяльності різних типів професій, ринку освітніх послуг; сформувати уявлення про свої психофізіологічні якості;сформувати вміння адекватно оцінювати свої схильності і можливості та співвідносити їх з вимогами, які пред'являє професія

здійснюється через проведення інформаційних заходів,орієнтаційних курсів, консультацій для учнів за методикою вибору елективних курсів та майбутнього профілю навчання; вивчення інтересів учнів; презентацію програм елективних курсів для учнів та їхніх батьків

підготовчий (9-й клас

допомогти старшокласникам у проектуванні подальшого освітнього шляху.

визначення та корекція рівня професійної готовності та готовності до профільного навчання учнів 9-го класу;

психологічна освіта батьків і педагогів про актуальні проблеми учнів 9-х класів і про те, яку допомогу вони можуть надати підліткам.

здійснюється через знайомство батьків, педагогів та учнів з результатами дослідження, спільний аналіз отриманих результатів,консульта

тивну та розвивальну діяльність за допомогою елективного курсу "Твій професійний вибір"

адаптаційний (10-й клас);

сприяти соціально-психологічній адаптації учнів 10 класів до нових умов  навчання

спільно з класними керівниками робота за програмою адаптації на початку навчального року;

відстеження актуального стану учнів профільних класів, виявлення симптомів дезадаптації;

психологічна освіта батьків і педагогів щодо адаптаційного періоду у десятикласників;

створення умов для формування адекватної самооцінки своїх потреб і можливостей.

Етап рефлексії. аналізується вся проведена класними керівниками, психологом і педагогами робота. Робляться висновки про ефективність роботи, вносяться пропозиції з проектування подальшої програми роботи в 11-класі

підсумковий (11-й клас)

допомога старшокласникам у визначенні та формуванні соціальної і професійної готовності

визначення та корекція рівня професійної та соціальної готовності;

проведення розвиваючої роботи з учнями;

психологічна освіта батьків і педагогів з актуальних проблеми майбутнього випускника школи.

Етап рефлексії. аналізується вся проведена класним керівником, психологом і педагогами робота. Робляться висновки про ефективність роботи, розробляються рекомендації та побажання для оптимізації роботи у випускному класі

Напрямки психолого-педагогічного супроводу

Зразок орієнтовних заходів психолого-педагогічного супроводу
Мета  - допомогти старшокласникам у визначенні їхніх життєвих планів, в проясненні тимчасової перспективи майбутнього, в професійному та особистісному самовизначенні.  

1. "Моя лінія життя". Заняття направлено на розвиток тимчасової перспективи.

2. "На шляху до мети" -  відпрацьовуються навички подолання перешкод на шляху до досягнення цілей.

3. "У мене все вийде" - формуються прийоми впевненої поведінки.

4. "Немає проблем!" - Подальше відпрацювання прийомів впевненої поведінки.

5. "Поговоримо про життєві цінності". Основна мета заняття - осмислення старшокласниками своїх життєвих цінностей.

6. "Побажай мені доброго шляху". Головна мета - отримання зворотнього зв'язку для зміцнення самооцінки і актуалізації особистісних ресурсів учасників занять.

Література:

   

  1.  Концепція профільного навчання у старшій школі  (наказ МОН України №854 від 11.09.2009р.)
  2.  Битянова М. Р. Организация психологической работы в школе. – М.: Совершенство, 1998. – 298 с.
  3.  Дубровина И. В. Практическая психология образования. – М.: ТЦ “Сфера”,.1998. – 528 с.
  4.   Исследовательская деятельность в школе: опыт, поиски, решения. (Библиотека журнала “Директор школы”. – 1999 г. - № 6.
  5.   Ковалев С. В. Подготовка старшеклассников к семейной жизни; тесты, опросники: Кн. Для учителя. – М.: Просвещение, 1991. – 143 с.
  6.   Практическая психология образования: Учебник для студентов высших и средних специальных учебных заведений. / Под ред. И. В. Дубровиной. 2-е издание – М.: ТЦ “Сфера”, 1998. – 528 с..
  7.   Резапкина Г. В. Секреты выбора профессии – М.: Генезис, 2002. – 80 с.
  8.   Резапкина Г. В. Я и моя профессия: Программа профессионального самопределения для подростков. – М.: Генезис, 2000. – 128 с.
  9.   Рогов Е. И. Настольная книга практического психолога: Учеб. пособие: В 2 кн. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1999. – Кн. 1: Система работы психолога с детьми разного возраста. – 384 с.
  10.   http://osvita.ua/school/psychology/988/


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

63196. Київська Русь за наступників Ярослава 33.25 KB
  Мета: формувати в учнів уявлення про внутрішнє і зовнішньополітичне становище Київської Русі після смерті Ярослава Мудрого за правління Ярославичів; розвивати в учнів уміння працювати з джерелами інформації аналізувати...
63197. Право власності 26.77 KB
  Мета: пояснити зміст права власності; розповісти про те як дитина стає власником і як вона може розпорядитися майном яке їй належить; навчити аналізувати правові ситуації на підставі окремих положень цивільного законодавства...
63198. Київська Русь за Володимира Мономаха 25.89 KB
  Мета: характеризувати процес посилення великокнязівської влади за Володимира Мономаха та довести що за його правління Київська Русь зазнає періоду піднесення; розвивати в учнів уміння давати характеристику історичному...
63200. Роздробленість Київської Русі, політична роздробленість 27.35 KB
  Сизначати причини роздробленості Київської Русі її сутність та наслідки; розвивати в учнів уміння встановлювати причинно-наслідкові звязки працювати з джерелами інформації аналізувати історичний матеріал...
63201. Захист особистих немайнових і майнових прав 28.06 KB
  Мета: сформувати в учнів поняття про особисті немайнові та майнові права навчити їх розрізняти; розвивати вміння аналізувати ситуації і правильно їх оцінювати; виховувати в учнів розуміння цінності особи необхідності поваги і дотримання її прав.
63202. Політичний і соціально-економічний розвиток Київського, Чернігово-Сіверського та Переяславського князівств у середині XII - першій половині XIII століття 35.58 KB
  Київське князівство Географічне положення Київське князівство полянське Правобережжя землі древлян південнозахідні райони розселення дреговичів а також землі уличів у басейні Південного Бугу.