5543

Окончание холодной войны. Распад советского блока

Контрольная

История и СИД

Окончание холодной войны. Распад советского блока Советский Союз проиграл холодную войну, так как его экономика не выдержала колоссальных нагрузок. Поражение это поставило крест на идее мировой революции, которой жило советское руководство с 1917г...

Русский

2012-12-13

33 KB

11 чел.

Окончание холодной войны. Распад советского блока

Советский Союз проиграл «холодную войну», так как его экономика не выдержала колоссальных нагрузок. Поражение это поставило крест на идее мировой революции, которой жило советское руководство с 1917г. Горбачев выдвинул концепцию «нового политического мышления» и заявил о «приоритете общечеловеческих ценностей над классовыми». Кремль был вынужден отказаться от стремления к господству над миром. Пойти на это заставило не только поражение в «холодной войне», но и реальная угроза ядерного самоуничтожения человечества. Новая внешнеполитическая доктрина исходила из тезиса о многообразном, но взаимозависимом и целостном мире, когда решить международные проблемы, обеспечить мир стало возможным только общими усилиями, сообща. Для проведения нового внешнеполитического курса в июле 1985 г. руководитель МИД А. Громыко был заменен Э. Шеварднадзе, а в ЦК КПСС этот участок работы поручен А. Яковлеву. Но по всем ключевым вопросам принимал решения лично Горбачев. Новое руководство видело три основных направления внешней политики: нормализация отношений Восток-Запад через разоружение; разблокирование региональных конфликтов; установление тесных экономических и взаимовыгодных политических контактов с различными странами.

     Добиться нормализации международных отношений и смягчения напряженности можно были лишь совместными усилиями со странами, занимающими ключевые позиции в мире. Поэтому новое советское руководство уделяло особое внимание переговорам с администрацией США. Начались регулярно проводимые встречи на высшем уровне: М. Горбачев и Р. Рейган встречались в Женеве (ноябрь 1985 г.), Рейкьявике (октябрь 1986 г.), Вашингтоне (декабрь 1986 г.), Москве (июль 1988 г.). Результатом сложных переговоров стало подписание 8 декабря 1988 г. исторических соглашений об уничтожении целого класса ядерных вооружений - ядерных ракет среднего и ближнего радиуса действия.

      Постепенно менялся климат отношений между Востоком и Западом, исчезла непосредственная угроза термоядерного конфликта. На Западе возрастали интерес и симпатия к СССР, лично к Горбачеву. Последовали другие конкретные шаги: Горбачев принял решение о выводе из Афганистана советских войск. Совместными усилиями с Западом удалось урегулировать конфликты в Эфиопии, Анголе, Мозамбике, Никарагуа, в Юго-Восточной Азии. СССР отказывался от поддержки правящих режимов в Ливии и Ираке. Во время кризиса в Персидском заливе летом 1990 г. Москва впервые выступила совместно с Западом в обуздании агрессии Ирака против Кувейта. Общий климат нормализации отношений между Западом и Востоком положительно сказался и на отношениях СССР с Китаем. Этим же целям послужил и визит Горбачева в Пекин в мае 1989г.

     Перестройка в СССР оказала самое непосредственное влияние на перемены в странах Восточной Европы. Здесь набирало силу демократическое движение, которое вылилось в массовые выступления, в результате которых в 1989-1990 гг. во всех странах Восточной Европы рухнули коммунистические режимы, почти везде державшиеся на советских штыках. На путь рыночных реформ вступил Вьетнам. В ноябре 1989 г. была разрушена Берлинская стена, символизирующая противостояние Запада и Востока. Этот акт свидетельствовал завершение коммунистической эры. В 1990 г. коммунисты проиграли выборы в ГДР, и она вошла в состав ФРГ, была восстановлена единая Германия. Вполне естественно, что советское руководство, не способное поддержать порядок в собственное доме, утратило контроль и над своими сателлитами. Весной 1991 г. были распущены Организация Варшавского договора и Совет Экономической Взаимопомощи. Это означало распад советского блока. Таким образом, за два-три года в Восточной Европе произошли неожиданные для советских реформаторов радикальные изменения. Сдача позиций сопровождалась нападками консервативных сил на Горбачева, якобы проводящего «проамериканский» курс, развалившего «систему социализма».  Несмотря на поворот от конфронтации к сотрудничеству и отказ от идеи мировой революции, новое политическое мышление складывалось постепенно и противоречиво. Советское руководство часто следовало своей прежней тактике, пытаясь как-то противопоставить, разъединить США от их союзников. С одной стороны, оно заявило о деидеологизации международных отношений, с другой - верно следовало (в ущерб стране) принципам «социалистического интернационализма». С 1986 по 1989 гг. объем безвозмездной помощи зарубежным странам составил почти 56 млрд. инвалютных рублей (22 млрд. рублей приходилось на долю Кубы). Однако влияние идеологических принципов на внешнюю политику СССР постепенно ослабевало. Тем более, что ухудшение экономического положения в СССР заставило его руководителей идти на все большие односторонние уступки Западу в надежде получить экономическую помощь и политическую поддержку.

В целом СССР проявлял инициативы в переходе от конфронтации к сотрудничеству, выступал лидером радикальной перестройки международных отношений, приведшей к окончанию «холодной войны»

Контрольные вопросы:

1. В чем состояла объективная необходимость перемен в советском обществе?

2. Почему попытки «совершенствования социализма» завершились неудачей?

3. В чем проявлялся переход к смене общественного строя? Анализ принципиальных перемен в экономике и политической системе.

4. Назовите причины распада СССР. Что знаете о судьбах империй в истории человечества?

5. В чем выражалась новая внешняя политика Горбачева?

6. Назовите причины краха коммунистических режимов и распада советского блока.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

83582. Закінчення війни і його міжнародно-правові наслідки 36.35 KB
  Розрізняють припинення стану війни і припинення військових дій. Припинення військових дій не завжди автоматично супроводжується припиненням стану війни. Перемир’я тимчасове припинення військових дій на умовах узгоджених воюючими сторонами. Подруге загальне перемир’я при певних обставинах наприклад якщо сторони в конфлікті формально не заявили про наявність стану війни між ними здатне не тільки призупинити військові дії але і привести до їх припинення.
83583. Поняття та принципи міжнародного повітряного права 32.8 KB
  Міжнародне повітряне право - це система міжнародно-правових норм, які регулюють відносини між суб\'єктами міжнародного права у зв\'язку з використанням повітряного простору та визначають його правовий режим.
83584. Міжнародна організація цивільної авіації 36.37 KB
  Міжнародна організація цивільної авіації ІКАО була створена відповідно до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 р.: забезпечувати безпечний і впорядкований розвиток міжнародної цивільної авіації в усьому світі; заохочувати мистецтво конструювання й експлуатації повітряних суден у мирних цілях; заохочувати розвиток повітряних трас аеропортів і аеронавігаційних засобів для міжнародної цивільної авіації; задовольняти потреби народів світу у безпечному регулярному ефективному й економічному повітряному транспорті; запобігати...
83585. Правовий режим повітряного простору. Свобода повітря 37.43 KB
  Згідно з принципом свободи польотів у міжнародному повітряному просторі повітряні судна підпорядковуються в даній сфері юрисдикції держави прапору держави реєстрації Порядок реєстрації повітряних суден визначається внутрішнім правом. Держави зобов\'язані здійснювати контроль за відповідністю зареєстрованих в них повітряних суден вимогам безпеки польотів та за дотриманням ними міжнародних норм. Юрисдикція держави у власному повітряному просторі визначається її територіальним верховенством. Повітряний простір є частиною території держави.
83586. Боротьба з актами незаконного втручання у діяльність цивільної авіації 32.4 KB
  містить цілий ряд статей що відносяться до повітряного піратства під яким розуміють будьякий неправомірний акт насильства затримання що здійснюється в особистих цілях екіпажем або пасажирами приватного літального апарату. У міжнародному просторі урядові судна будьякої держави можуть захопити піратський літальний апарат заарештувати осіб що захопили його та віддати суду своєї держави. Будьяка держава зобов’язана або судити або видавати осіб що скоїли їх.
83587. Поняття і принципи міжнародного космічного права 35.11 KB
  Його основними джерелами є: Договір про принципи діяльності держав з дослідження та використання космічного простору включаючи Місяць та інші небесні тіла 1967 р. Угода про діяльність держав на Місяці та інших небесних тілах 1979 р. Принципи міжнародного космічного права закріплені у Договорі про принципи діяльності держав з дослідження та використання космічного простору включаючи Місяць та інші небесні тіла 1967 р. До них відносяться: дослідження та використання космосу на благо всього людства; рівне право всіх держав на дослідження та...
83588. Правовий режим космічного простору і небесних тіл 35.9 KB
  Розмежування повітряного простору держав на який поширюється їх суверенітет та відкритого космічного простору проходить на висоті 100110 км над рівнем Світового океану. Основоположною особливістю сучасного правового статусу космічного простору та небесних тіл є їх міжнародноправова кваліфікація як надбання всього людства. встановлює що ніяка частина космічного простору включаючи небесні тіла не підлягає національному привласненню ані шляхом проголошення над ними суверенітету ані шляхом використання або окупації; ані будьякими...
83589. Правовий режим космічних обєктів і екіпажів 37.05 KB
  Згідно з Конвенцією про реєстрацію об\'єктів що запускаються В космічний простір 1975 р. держава що здійснює такий запуск реєструє космічний об\'єкт у національному реєстрі. Кожна запускаюча держава представляє Генеральному секретарю ООН у найкоротший строк необхідну інформацію про кожний космічний об\'єкт занесений в її реєстр.
83590. Відповідальність у міжнародному космічному праві 35.62 KB
  Держави несуть міжнародну відповідальність за національну діяльність у космічному просторі включаючи Місяць та інші небесні тіла незалежно від того чи здійснюється вона урядовими органами або неурядовими юридичними особами. У випадку діяльності в космічному просторі включаючи Місяць та інші небесні тіла міжнародної організації відповідальність за виконання Договору про космос несуть разом з міжнародною організацією також і держави що беруть у ній участь. Держава що здійснює або організує запуск об\\\'єкта в космос а також кожна...