55477

Володимир Вербицький. Вірш «Гімн»

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета: ознайомитись та вивчити біографічні відомості про Івана Липу; проаналізувати вірш Гімн розкрити її моральноетичне значення; навчати учнів розказувати на память звертаючи увагу на особливість авторської оповіді...

Украинкский

2014-03-25

55 KB

0 чел.

PAGE  15

Протокол №5

 

Психологічний аналіз уроку

Мета: навчитись комплексно досліджувати психологічні особливості уроку, його учасників та фіксувати результати за відповідною формою.

Дата: 10.10.12р.

Вчитель: Корольова Лариса Олексіївна

Школа: Кам’янець-Подільська НВК №9

Клас: 6-В

Предмет: українська література

Урок за розкладом: 2

I. Психологічна оцінка структури уроку у зв’язку з його конкретною метою і завданнями

Тема: Володимир Вербицький. Вірш «Гімн». 

Мета: ознайомитись та вивчити біографічні відомості про Івана Липу; проаналізувати вірш «Гімн», розкрити її морально-етичне значення; навчати учнів розказувати на пам’ять, звертаючи увагу на особливість авторської оповіді, простежити за текстом; формувати активну життєву позицію в учнів; розвивати вміння коментувати особливості, визначати тему та основну думку вірша , гарне мовлення та логічно-образне мислення.

Жанр вірша легко вміститься в структуру комбінованого уроку: на першому етапі організації навчальної діяльності вчителька проводить евристичну бесіду, а саме:

  •  запитує дітей, який жанр вивчають?
  •  що таке вірш?
  •  вірші яких письменників вивчались на попередніх уроках?
  •  чого вчать нас даний вірш?

Етап вивчення нового матеріалу полягав в тому, що учні отримали випереджаюче завдання – розповідають біографію подій життя Володимира Вербицького..

На останньому етапі учителька повідомляє домашнє завдання та оцінки за урок.

Я вважаю, що тип уроку підібрано вдало, мета і завдання уроку виконані; засоби досягнення уміло поєднанні та являються такими, що активізують пізнавальну діяльність учнів на уроці.

II.Психологічна оцінка змісту уроку

Навчальний матеріал носив описовий характер, використовується наочність, відбувається конкретизація окремих моментів нового матеріалу (життєві етапи автора) та показано їхній вплив на написання вірша – прослідковується тісний взаємозв’язок конкретних подій. Сприймання цієї навчальної інформації вимагає активізації образного мислення та уяви. За допомогою аналогій, порівнянь учитель пояснює складні моменти вірша. Навчальний матеріал має важливе моральне значення для формування особистості учнів. Учитель оптимально реалізує вплив навчального матеріалу на дітей.

III.Характеристика навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроці й управління нею вчителем

Лариса Олексіївна використовує принцип наочності для організації уваги. Вона підкреслює значення окремих моментів, просить дітей ще раз зачитати  чи навести цитату. На уроці присутня мимовільна увага, яка досягається вчителькою за допомогою пауз перед початком розповіді, підвищенням, або зниженням голосу. Довільна увага у дітей виявляється на етапі характеристики основних образів казки, коли  зачитуються уривки з тексту, цитати; має місце переключення з одного виду уваги на інший переходами від легкої до важчої, більш розумово складнішої діяльності, від незакінченої діяльності до нової (біографічна довідка про автора була перервана на описі більш значущих подій, наприклад: історичної епохи, в якій жив автор).

Розподіл уваги мав місце під час етапу засвоєння матеріалу
, коли учениця повідомляла біографічні дані про автора, інші діти слухали її і записували найголовніше, а учителька давала пояснення незнайомим термінам  ( еміграція, національно-визвольний рух) Не усі учні справились із виконанням цього завдання, тому біографічні дані . Лариса Олексіївна дозволила дописати удома, при цьому не знижуючи оцінки учням.

Об’єктом сприймання учнів є текст підручника, наочні засоби, котрі відповідають поставлені меті. Актуалізація пам’яті учнів  проводиться з метою запам’ятовування основних подій казки, їх відтворення; на уроці мали місце наочно-образна, емоційна, мимовільна пам'ять.

Для кращого запам’ятовування учителька використала прийом емоційного навантаження, встановлення асоціацій, повторення.

Відбувається формування наукових понять в учнів, встановлюється зв'язок між поняттями  та судженнями шляхом індукції. У засвоєнні даних понять було розкрито їх теоретичне значення, наведено приклад використання на практиці (зокрема під час розгляду біографічних відомостей про письменника).

Відбувається активізація самостійного творчого мислення в учнів на етапі аналізу алегоричних образів казки, де учитель запропонував змалювати зовнішність героїв, хоча у тексті цього не було зображено, але у дітей уже склалася думка про них і в уяві вималювалися  образи двох братів. Я побачила, що діти дуже добре справилися із завданням, включивши своє мислення ( адже вони прочитали казку, добре осмисливши поведінку і вдачу головних героїв, легко склали описи зовнішності) і уяву. Для прикладу учителька навела опорні слова: обличчя – кругле, повне, ніжне, стомлене; волосся – русяве, каштанове, довге, пряме; очі – карі, темні, ясні, сумні, хитрі, спокійні; погляд – байдужий, веселий, задумливий, привітний; ніс – рівний, широкий, з горбинкою, постать – висока, низька, струнка, кремезна.

Учні здійснювали аналіз та порівняння вчинків головних героїв ( двох братів), продемонстрували достатній рівень  самостійності , критичність суджень і глибину роздумів, учителька доповнювала, уточнювала та пояснювала. Так, діти правильно визначили характер одного з братів – замкнутість, мовчазність, хоча автор прямо не називає усі його риси. На прикладі вчинків героя діти самостійно зробили висновок, учителька лише  підкреслила ті факти і події, на які діти не звернули уваги.

Урок побудований логічно і послідовно, тому що відбувалася активізація пам’яті попередньо засвоєних знань, в учнів була добре сформована творча уява, навіть ті діти, що не прочитали казку, намагалися  брати участь у ході уроку, вони аналізували почуте та сказане іншими, проводили паралелі із реальним життям, наводили приклади з власного досвіду. Цьому сприяли оптимальний підбір теми, мети, засобів, правильна організація структури уроку, дотримання гігієнічно-оздоровчих вимог до проведення уроку та створення відповідного психологічного клімату (довіри) з боку вчительки.

IV.Ставлення учнів до навчання і мотиви навчальної діяльності

Ставлення до навчання в учнів позитивне, старанне, лише окремі з них негативно сприйняли поєднання прийомів подачі нового матеріалу через неможливість працювати у заданому темпі ( коли одна учениця розповідала біографію Івана Липи, інші – повинні були слухати її, слідкувати за доповненнями вчительки, а також найголовніші віхи  життя  письменника записувати у зошит, але дуже коротко. Діти відставали у записах, але з інтересом слухали факти біографії, а пізніше – брали активну участь в обговоренні. Вчителька спонукала дітей заохоченням, похвалою, намагалась зацікавити учнів.

V.Організація вчителем зворотного зв’язку

Під час опитування, при поясненні нового матеріалу та закріпленні знань вчителька постійно зверталася до учнів з метою здійснення зворотного зв’язку, котрий мав як контролюючий, так і навчальний характер ( Лариса Олексіївна закликала до дискусії, роздумів, перевіряла, чи всі учні встигають). Діти продемонстрували  здебільшого достатній та високий рівень засвоєння знань, одержані оцінки сприймали спокійно, але були і такі, що вимагали пояснень щодо поставлених вчителькою оцінок. Коли учні чогось не розуміли, або робили неправильні висновки, то вчителька намагалася поставити їм додаткові запитання, навести приклад, щоб краще зорієнтувати дітей, навести на правильний хід думок та роздумів; досить часто Лариса Олексіївна уповільнювала темп, зупинялася на окремих моментах, які найбільше зацікавили учнів.

VI.Виховний  вплив особистості вчителя і його діяльність на уроці

Учителька своїм гарним та приємним зовнішнім виглядом, культурою мовлення, сприяла створенню довірливої і зовсім не напруженої  атмосфери на уроці, її характер спілкування з дітьми  -  доброзичливий, дружній, приязний. Спостерігаючи за учнями, я побачила, що їм подобається учителька, діти не бояться висловлювати свої думки.

Лариса Олексіївна просила учнів бути уважними, особливо під час переказу та аналізу казки, правильно висловлювати свої думки, тобто дотримуватися чіткого, логічного мовлення з правильною побудовою структури речень. Діти адекватно сприйняли ці вимоги і намагалися їх виконувати. Учителька вдало організувала навчальну діяльність, надавала допомогу тим учням, у яких виникали труднощі, спрощувала завдання, підказувала правильні шляхи вирішення проблемних завдань.

Протягом уроку Лариса Олексіївна проявила найкращі риси педагогічної майстерності, а саме: гуманістичну спрямованість діяльності, професійну компетентність та педагогічні здібності ( дидактичні – чітко і зрозуміло викладала матеріал, організаторські – логічно та вдало організувала учнів під час уроку, комунікативні – Ольга Василівна побудувала довірливі стосунки з дітьми, знайшла шляхи впливу на учнів, , науково-пізнавальні – вчителька добре обізнана, володіє інформацією та навчальним матеріалом). Ольга Василівна спостережлива, що проявилося не лише в умінні бачити, чути, а й у наявності інтересу до того, на що спрямовано увагу, вона здатна володіти ситуацією та контролювати її. Саме усі ці риси забезпечили і дали можливість учительці провести  дійсно хороший урок.

VII. Результати уроку

Так, я вважаю, що цілі уроку були досягнуті повністю, усі діти активно приймали участь на уроці. Рівень засвоєння знань дітьми переважно достатній та високий; тема уроку викликала інтерес учнів.

Урок збагатив дітей знаннями про навколишній світ та місце людини у ньому, учні познайомилися ще з однією постаттю письменника української літератури, навчились розрізняти характери людей та визначати мотиви їх поведінки, діти збагатилися життєвим досвідом.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

24155. Россия на рубеже XVII -XVIII веков 30.86 KB
  Разрешение этих задач до Петра было только начато. Точно так же и первая задача национальнополитическая состоявшая в необходимости государственного объединения русского народа еще задолго до Петра вызвала ряд упорных войн с третьим врагом и ближайшим соседом Речью Посполитой. Но еще до Петра московским правительством была сознана невозможность одновременного разрешения обеих задач. Так еще до Петра покинута была на неопределенное время мысль о национальнополитическом объединении русского народа: чтобы поддержать добрые отношения с...
24156. Преобразования Петра I. Северная война 31.8 KB
  2011 Рубрика: История России 08 Петр I После смерти Федора на престол должен был взойти его брат Иван однако он был слаб здоровьем и патриарх с боярами предложили объявить царем Петра. По их требованию Софья была назначена регентом при малолетних Иване и Петре. Детство Петра прошло в селе Преображенском и в Немецкой слободе среди иностранных авантюристов ученых военных.
24157. Эпоха дворцовых переворотов 28.27 KB
  В первые годы прошедшие со смерти Петра Великого судьбу русского престола нельзя назвать благополучной: с 1725 г. Причинами дворцовых переворотов по мнению большинства историков стали: ü указ Петра 1 от 1722 года о наследии престола; ü большое количество прямых и косвенных наследников дома Романовых; ü противоречия между самодержавной властью правящей верхушкой и господствующим сословием. К концу правления Петра I напряженность отношений в этом треугольнике достигла критической отметки что было вызвано крайне невыгодным для...
24159. Основные задачи внешней политики России во второй половине XVIII в 30.7 KB
  Однако нерешенным оставались две внешнеполитические задачи: 1 овладение выходом в Азовское и Черное моря; 2 воссоединение Правобережной Украины с Левобережной и включение Белоруссии в состав России. Крым был включен в состав России. Георгиевске по которому Грузия переходила под покровительство России.
24160. Культура России XVIII веке 27.48 KB
  В центре общественнополитической мысли со второй половины XVIII века была критика крепостничества А. Русская литература XVIII века представлена именами М. В первой половине века господствующим стилем был барокко от итальянского вычурный крупнейшим мастером которого был Б.
24161. Россия в I четверти XIX века 34.9 KB
  Основу экономики России составляло сельское хозяйство. Промышленное развитие России несмотря на общее увеличение количества предприятий примерно в 5 раз было невысоким. В центре России существовали крупные промышленные села на прим. Этот период истории России характеризуется борьбой двух направлений во внутренней политике: либерального и консервативного.
24162. Отечественная Война 1812 29.87 KB
  Война Франции и России была неизбежна и 12 июня 1812 года собрав 600 тысячную армию Наполеон форсировал Неман и вторгся в пределы России. Война 1812 года поистине была Отечественной. Отечественная Война 1812 года закончилась а вот кампания Наполеоновских войн была только в самом разгаре.
24163. Восстание декабристов 1825 г. 24.24 KB
  Особенностью движения декабристов было то что впервые носителем революционных идей стал класс дворянства. Движение декабристов зародилось во второй половине второго десятилетия XIX в. В своей эволюции организации декабристов прошли следующие этапы: 1816 г.