55477

Володимир Вербицький. Вірш «Гімн»

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета: ознайомитись та вивчити біографічні відомості про Івана Липу; проаналізувати вірш Гімн розкрити її моральноетичне значення; навчати учнів розказувати на пам’ять звертаючи увагу на особливість авторської оповіді...

Украинкский

2014-03-25

55 KB

0 чел.

PAGE  15

Протокол №5

 

Психологічний аналіз уроку

Мета: навчитись комплексно досліджувати психологічні особливості уроку, його учасників та фіксувати результати за відповідною формою.

Дата: 10.10.12р.

Вчитель: Корольова Лариса Олексіївна

Школа: Кам’янець-Подільська НВК №9

Клас: 6-В

Предмет: українська література

Урок за розкладом: 2

I. Психологічна оцінка структури уроку у зв’язку з його конкретною метою і завданнями

Тема: Володимир Вербицький. Вірш «Гімн». 

Мета: ознайомитись та вивчити біографічні відомості про Івана Липу; проаналізувати вірш «Гімн», розкрити її морально-етичне значення; навчати учнів розказувати на пам’ять, звертаючи увагу на особливість авторської оповіді, простежити за текстом; формувати активну життєву позицію в учнів; розвивати вміння коментувати особливості, визначати тему та основну думку вірша , гарне мовлення та логічно-образне мислення.

Жанр вірша легко вміститься в структуру комбінованого уроку: на першому етапі організації навчальної діяльності вчителька проводить евристичну бесіду, а саме:

  •  запитує дітей, який жанр вивчають?
  •  що таке вірш?
  •  вірші яких письменників вивчались на попередніх уроках?
  •  чого вчать нас даний вірш?

Етап вивчення нового матеріалу полягав в тому, що учні отримали випереджаюче завдання – розповідають біографію подій життя Володимира Вербицького..

На останньому етапі учителька повідомляє домашнє завдання та оцінки за урок.

Я вважаю, що тип уроку підібрано вдало, мета і завдання уроку виконані; засоби досягнення уміло поєднанні та являються такими, що активізують пізнавальну діяльність учнів на уроці.

II.Психологічна оцінка змісту уроку

Навчальний матеріал носив описовий характер, використовується наочність, відбувається конкретизація окремих моментів нового матеріалу (життєві етапи автора) та показано їхній вплив на написання вірша – прослідковується тісний взаємозв’язок конкретних подій. Сприймання цієї навчальної інформації вимагає активізації образного мислення та уяви. За допомогою аналогій, порівнянь учитель пояснює складні моменти вірша. Навчальний матеріал має важливе моральне значення для формування особистості учнів. Учитель оптимально реалізує вплив навчального матеріалу на дітей.

III.Характеристика навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроці й управління нею вчителем

Лариса Олексіївна використовує принцип наочності для організації уваги. Вона підкреслює значення окремих моментів, просить дітей ще раз зачитати  чи навести цитату. На уроці присутня мимовільна увага, яка досягається вчителькою за допомогою пауз перед початком розповіді, підвищенням, або зниженням голосу. Довільна увага у дітей виявляється на етапі характеристики основних образів казки, коли  зачитуються уривки з тексту, цитати; має місце переключення з одного виду уваги на інший переходами від легкої до важчої, більш розумово складнішої діяльності, від незакінченої діяльності до нової (біографічна довідка про автора була перервана на описі більш значущих подій, наприклад: історичної епохи, в якій жив автор).

Розподіл уваги мав місце під час етапу засвоєння матеріалу
, коли учениця повідомляла біографічні дані про автора, інші діти слухали її і записували найголовніше, а учителька давала пояснення незнайомим термінам  ( еміграція, національно-визвольний рух) Не усі учні справились із виконанням цього завдання, тому біографічні дані . Лариса Олексіївна дозволила дописати удома, при цьому не знижуючи оцінки учням.

Об’єктом сприймання учнів є текст підручника, наочні засоби, котрі відповідають поставлені меті. Актуалізація пам’яті учнів  проводиться з метою запам’ятовування основних подій казки, їх відтворення; на уроці мали місце наочно-образна, емоційна, мимовільна пам'ять.

Для кращого запам’ятовування учителька використала прийом емоційного навантаження, встановлення асоціацій, повторення.

Відбувається формування наукових понять в учнів, встановлюється зв'язок між поняттями  та судженнями шляхом індукції. У засвоєнні даних понять було розкрито їх теоретичне значення, наведено приклад використання на практиці (зокрема під час розгляду біографічних відомостей про письменника).

Відбувається активізація самостійного творчого мислення в учнів на етапі аналізу алегоричних образів казки, де учитель запропонував змалювати зовнішність героїв, хоча у тексті цього не було зображено, але у дітей уже склалася думка про них і в уяві вималювалися  образи двох братів. Я побачила, що діти дуже добре справилися із завданням, включивши своє мислення ( адже вони прочитали казку, добре осмисливши поведінку і вдачу головних героїв, легко склали описи зовнішності) і уяву. Для прикладу учителька навела опорні слова: обличчя – кругле, повне, ніжне, стомлене; волосся – русяве, каштанове, довге, пряме; очі – карі, темні, ясні, сумні, хитрі, спокійні; погляд – байдужий, веселий, задумливий, привітний; ніс – рівний, широкий, з горбинкою, постать – висока, низька, струнка, кремезна.

Учні здійснювали аналіз та порівняння вчинків головних героїв ( двох братів), продемонстрували достатній рівень  самостійності , критичність суджень і глибину роздумів, учителька доповнювала, уточнювала та пояснювала. Так, діти правильно визначили характер одного з братів – замкнутість, мовчазність, хоча автор прямо не називає усі його риси. На прикладі вчинків героя діти самостійно зробили висновок, учителька лише  підкреслила ті факти і події, на які діти не звернули уваги.

Урок побудований логічно і послідовно, тому що відбувалася активізація пам’яті попередньо засвоєних знань, в учнів була добре сформована творча уява, навіть ті діти, що не прочитали казку, намагалися  брати участь у ході уроку, вони аналізували почуте та сказане іншими, проводили паралелі із реальним життям, наводили приклади з власного досвіду. Цьому сприяли оптимальний підбір теми, мети, засобів, правильна організація структури уроку, дотримання гігієнічно-оздоровчих вимог до проведення уроку та створення відповідного психологічного клімату (довіри) з боку вчительки.

IV.Ставлення учнів до навчання і мотиви навчальної діяльності

Ставлення до навчання в учнів позитивне, старанне, лише окремі з них негативно сприйняли поєднання прийомів подачі нового матеріалу через неможливість працювати у заданому темпі ( коли одна учениця розповідала біографію Івана Липи, інші – повинні були слухати її, слідкувати за доповненнями вчительки, а також найголовніші віхи  життя  письменника записувати у зошит, але дуже коротко. Діти відставали у записах, але з інтересом слухали факти біографії, а пізніше – брали активну участь в обговоренні. Вчителька спонукала дітей заохоченням, похвалою, намагалась зацікавити учнів.

V.Організація вчителем зворотного зв’язку

Під час опитування, при поясненні нового матеріалу та закріпленні знань вчителька постійно зверталася до учнів з метою здійснення зворотного зв’язку, котрий мав як контролюючий, так і навчальний характер ( Лариса Олексіївна закликала до дискусії, роздумів, перевіряла, чи всі учні встигають). Діти продемонстрували  здебільшого достатній та високий рівень засвоєння знань, одержані оцінки сприймали спокійно, але були і такі, що вимагали пояснень щодо поставлених вчителькою оцінок. Коли учні чогось не розуміли, або робили неправильні висновки, то вчителька намагалася поставити їм додаткові запитання, навести приклад, щоб краще зорієнтувати дітей, навести на правильний хід думок та роздумів; досить часто Лариса Олексіївна уповільнювала темп, зупинялася на окремих моментах, які найбільше зацікавили учнів.

VI.Виховний  вплив особистості вчителя і його діяльність на уроці

Учителька своїм гарним та приємним зовнішнім виглядом, культурою мовлення, сприяла створенню довірливої і зовсім не напруженої  атмосфери на уроці, її характер спілкування з дітьми  -  доброзичливий, дружній, приязний. Спостерігаючи за учнями, я побачила, що їм подобається учителька, діти не бояться висловлювати свої думки.

Лариса Олексіївна просила учнів бути уважними, особливо під час переказу та аналізу казки, правильно висловлювати свої думки, тобто дотримуватися чіткого, логічного мовлення з правильною побудовою структури речень. Діти адекватно сприйняли ці вимоги і намагалися їх виконувати. Учителька вдало організувала навчальну діяльність, надавала допомогу тим учням, у яких виникали труднощі, спрощувала завдання, підказувала правильні шляхи вирішення проблемних завдань.

Протягом уроку Лариса Олексіївна проявила найкращі риси педагогічної майстерності, а саме: гуманістичну спрямованість діяльності, професійну компетентність та педагогічні здібності ( дидактичні – чітко і зрозуміло викладала матеріал, організаторські – логічно та вдало організувала учнів під час уроку, комунікативні – Ольга Василівна побудувала довірливі стосунки з дітьми, знайшла шляхи впливу на учнів, , науково-пізнавальні – вчителька добре обізнана, володіє інформацією та навчальним матеріалом). Ольга Василівна спостережлива, що проявилося не лише в умінні бачити, чути, а й у наявності інтересу до того, на що спрямовано увагу, вона здатна володіти ситуацією та контролювати її. Саме усі ці риси забезпечили і дали можливість учительці провести  дійсно хороший урок.

VII. Результати уроку

Так, я вважаю, що цілі уроку були досягнуті повністю, усі діти активно приймали участь на уроці. Рівень засвоєння знань дітьми переважно достатній та високий; тема уроку викликала інтерес учнів.

Урок збагатив дітей знаннями про навколишній світ та місце людини у ньому, учні познайомилися ще з однією постаттю письменника української літератури, навчились розрізняти характери людей та визначати мотиви їх поведінки, діти збагатилися життєвим досвідом.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

22525. Расчет коэффициентов запаса усталостной прочности 147.5 KB
  Одним из основных факторов которые необходимо учитывать при практических расчетах на усталостную прочность является фактор местных напряжений. Очаги концентрации местных напряжений: Многочисленные теоретические и экспериментальные исследования показывают что в области резких изменений в форме упругого тела входящие углы отверстия выточки а также в зоне контакта деталей возникают повышенные напряжения с ограниченной зоной распространения так называемые местные напряжения. 1 а закон равномерного распределения напряжений вблизи...
22526. Основы вибропрочности конструкций 155.5 KB
  Если период вынужденных колебаний совпадет с периодом свободных колебаний стержня то мы получим явление резонанса при котором амплитуда размах колебаний будет резко расти с течением времени. Так как период раскачивающих возмущающих сил обычно является заданным то в распоряжении проектировщика остается лишь период собственных свободных колебаний конструкции который надо подобрать так чтобы он в должной мере отличался от периода изменений возмущающей силы. Вопросы связанные с определением периода частоты и амплитуды свободных и...
22527. Расчет динамического коэффициента при ударной нагрузке 140.5 KB
  Скорость ударяющего тела за очень короткий промежуток времени изменяется и в частном случае падает до нуля; тело останавливается. передается реакция равная произведению массы ударяющего тела на это ускорение. Обозначая это ускорение через а можно написать что реакция где Q вес ударяющего тела. Эти силы и вызывают напряжения в обоих телах.
22528. Сопротивление материалов. Введение и основные понятия 40.5 KB
  Прочность – это способность конструкции выдерживать заданную нагрузку не разрушаясь. Жесткость – способность конструкции к деформированию в соответствие с заданным нормативным регламентом. Деформирование – свойство конструкции изменять свои геометрические размеры и форму под действием внешних сил Устойчивость – свойство конструкции сохранять при действии внешних сил заданную форму равновесия. Надежность – свойство конструкции выполнять заданные функции сохраняя свои эксплуатационные показатели в определенных нормативных пределах в течение...
22529. Метод сечений для определения внутренних усилий 92.5 KB
  Метод сечений для определения внутренних усилий Деформации рассматриваемого тела элементов конструкции возникают от приложения внешней силы. Внутренние усилия – это количественная мера взаимодействия двух частей одного тела расположенных по разные стороны сечения и вызванные действием внешних усилий. Здесь {S’} и {S } внутренние усилия возникающих соответственно в левой и правой отсеченных частях вследствие действия внешних усилий. Используя общую методологию теоремы Пуансо о приведении произвольной системы сил к заданному центру и...
22530. Эпюры внутренних усилий при растяжении-сжатии и кручении 48.5 KB
  Рассмотрим расчетную схему бруса постоянного поперечного сечения с заданной внешней сосредоточенной нагрузкой Р и распределенной q рис. а расчетная схема б первый участок левая отсеченная часть в второй участок левая отсеченная часть г второй участок правая отсеченная часть д эпюра нормальных сил Рис. В пределах первого участка мысленно рассечем брус на 2 части нормальным сечением и рассмотрим равновесие допустим левой части введя следующую координату х1 рис. Мысленно рассечем его сечением 2 2 и рассмотрим равновесие левой...
22531. Эпюры внутренних усилий при прямом изгибе 87.5 KB
  Рассмотрим пример расчетной схемы консольной балки с сосредоточенной силой Р рис. а расчетная схема б левая часть в правая часть г эпюра поперечных сил д эпюра изгибающих моментов Рис. Построение эпюр поперечных сил и внутренних изгибающих моментов при прямом изгибе: Прежде всего вычислим реакции в связи на базе уравнений равновесия: После мысленного рассечения балки нормальным сечением 1 1 рассмотрим равновесие левой отсеченной части рис. Для правой отсеченной части при рассмотрении ее равновесия результат аналогичен рис.
22532. Понятие о напряжениях и деформациях 80.5 KB
  а вектор полного напряжения б вектор нормального и касательного напряжений уменьшаются главный вектор и главный момент внутренних сил причем главный момент уменьшается в большей степени. Введенный таким образом вектор рn называется вектором напряжений в точке. Совокупность всех векторов напряжений в точке М для всевозможных направлений вектора п определяет напряженное состояние в этой точке. В общем случае направление вектора напряжений рn не совпадает с направлением вектора нормали п.
22533. Свойства тензора напряжений. Главные напряжения 95 KB
  Свойства тензора напряжений. Главные напряжения Тензор напряжений обладает свойством симметрии. Для доказательства этого свойства рассмотрим приведенный в лекции 5 элементарный параллелепипед с действующими на его площадках компонентами тензора напряжений. Отличные от нуля моменты создают компоненты верхняя грань и права грань: После сокращения на элемент объема dV=dxdydz получим Аналогично приравнивая нулю сумму моментов всех сил относительно осей Оу и Ог получим еще два соотношения Эти условия симметрии и тензора напряжений...