55483

Свято зимуючих птахів

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Цілі: розширити і закріпити знання учнів про птахів, їхню поведінку і спосіб життя, про роль і місце у природі, про значення у житті людини й у природі; поглибити знання учнів про зимуючих птахів нашої місцевості...

Украинкский

2014-03-25

72 KB

2 чел.

Свято зимуючих птахів

Цілі: розширити і закріпити знання учнів про птахів, їхню поведінку і спосіб життя, про роль і місце у природі, про значення у житті людини й у природі; поглибити знання учнів про зимуючих птахів нашої місцевості, екологічні зв’язки між ними та навколишнім середовищем; розвивати  інтерес, спостережливість; навчити правил поведінки в природі, учити замислюватися над наслідками своїх дій; виховувати в дітей дбайливе ставлення до пернатих друзів, любов і милосердя до всього живого на землі, розвивати логічне мислення.

Обладнання: малюнки про птахів, гнізда птахів, пташині будиночки, плакати з написами:

- Птахи – частина природи, без яких її врода була б неповною;

- Птахи – наші друзі;

- Птахи – вірні наші помічники, захисники лісів, полів, садів

від шкідників і гризунів;

- Охороняй і бережи пташину, піклуйсь про неї і допоможи їй

у важку хвилину.

І. Вступне слово вчителя.

ІІ. Перегляд сценарію свята.

ІІІ. Вікторина про птахів.

IV. Інтелектуальна гра « Розумники і розумниці »

V. Робота із залом:

Зяблик

1. Загадки.

2. Конкурс « Угадай, що це за птах? ».

3. Прикмети про птахів.

4. Прислів’я про птахів.

5. Угадай, кому належить це гніздо?

6. Конкурс «Пісні про птахів ».

VI. Підбиття підсумків свята.

1 – й ведучий. Твердження, що краса врятує світ, відомо всім, бо людина стала людиною, коли побачила яскраве різнобарв’я рідної природи, коли почула спів жайворонка й тьохкання солов’я, коли відчула тонкі пахощі бузкового цвіту й медові розливи білої акації. Але людина інколи забуває, що вона є лише часточкою природи, із законами й силами якої необхідно рахуватися.

2 – й ведучий. На нашій планеті понад 8600 видів, зокрема в Україні понад 360 видів осілих, перелітних, зимуючих та залітних птахів.

1 – й ведучий. Птахи прикрашають землю. Їх весела, дзвінка пісня, яскраве забарвлення оживляє природу, вселяє в нас бадьорість і радість.

2 – й ведучий. Ми любимо наших пернатих друзів. Вони дорогі нам як незамінні помічники людини в боротьбі за врожай, вірні союзники в знищенні шкідників сільського й лісового господарства.

1 – й ведучий. Птахи – частина природи, без яких її врода була б неповною!

Птахи – наші друзі! Птахи! Їх можна побачити й почути скрізь: у парках, скверах, садах, лісах, на полях, біля водойм, у містах і селах або просто на вулицях.

2 – й ведучий. Птахи – це пісня й політ! Це голоси наших лісів, полів, гір і пустель. Їхні пісні звучать на Землі цілий рік. Їхні голоси ми чуємо вдень і вночі.

1 – й ведучий. Птахи – діти повітря, підкорювачі повітряного океану. Вони можуть підніматися вище гір і хмар, перелетіли пустелю, море, океан.

2 – й ведучий. Птахи – діти веселки. Пір’я переливається всіма кольорами веселки. Вони несуть радість людям.

1 – й ведучий. Птахи – частина природи, без них її врода була б неповною.

2 – й ведучий. Птахи – вірні наші помічники, захисники лісів, полів, садів від шкідників і гризунів.

1 – й ведучий. Тому їх потрібно охороняти й берегти. Про них потрібно піклуватися й допомагати їм у важку хвилину.

1 – й учень.  (читає вірш В. Бичка «Зима» )

Дорога біла стелиться,

І краю їй нема.

Сніжок мете. Метелиця.

Прийшла до нас зима.

Льодком тоненьким скована,

Спинилася ріка.

Повита тихим сном вона,

Весняних днів чека.

І ліс дріма. Безлистою

Верхівкою поник.

Над ним пісні висвистує

Лиш вітер сніговик.

2 –й учень. (Читає вірш І.Блажкевич «ВЗИМКУ»)

Ой, мороз. Який мороз!

Всіх пташок проймає дрож.

Скачуть – плачуть горобці:

–       Дайте нам зерна, ців – ців!

А синички невеличкі просять:

– Дайте рукавички!

Снігурі сидять вгорі,

Заздрять дуже дітворі:

–       Вам, дівчатка і хлоп’ятка,

Тепло, бо у вас є хатка.

А у нас нема хатинки,

Й на обід – ані зернинки.

Як почув Василь пташок,

Одягнувся в кожушок,

Взяв пшона і хліба скибку,

На подвір’я вибіг швидко,

Всіх пташок нагодував,

І здалось, мороз пропав:

Горобці защебетали,

І синичкам тепло стало.

Пісня «Три білих коня»

Застигли річки, кригою скувало.

І снігом білим замело.

В лісі звірям тяжко жити стало, (Двічі)

Бо навколо вже зима, зима, зима.

Так давайте разом допоможемо їм

Цю зиму холодну прожить.

Віддячать пташки, нам віддячать пташки,

Улітку у наших садах.

Учитель:

Холодно зараз в лісах і лугах,

Холодно зайчикам, лискам, птахам.

Затишно, тепло в класі у нас,

Друзі мої, я вітаю всіх вас!

Так, дійсно, холодно. По землі йде зима. І холодно не лише нам, коли ми виходимо на подвір’я, а й звірам і пташкам, які нас оточують. Тому сьогодні ми поговоримо про те, як можна допомогти птахам узимку.

Птахи – наші пернаті друзі. Багато птахів відлітають восени в теплі краї, але деякі залишаються зимувати з нами. Дуже скрутно пташкам у цей період – холодно й голодно.

1.Зима… Зима. Не те, що в літку…

Біліє далеч снігова.

І на малесеньку чечітку

Колючий острах навіва.

2.Гуляють білі сніговиці,

Тріщить мороз. Гудуть вітри.

Сидять зажурені синиці,

І повзики, і снігурі…

3.Дзьобатий дятел працьовито

У кору стука – не дріма.

Але тепер йому не літо –

Кругом зима, кругом зима!

4.А сніг летить, а вітер злиться,

І навіть щиглик на біду,

Хоч звичка в нього – бадьориться,

Притих під кущиком в саду.

Сніжинки білі – не комахи.

А ковдра біла – не тепло.

2 – й ведучий. Важко доводиться птахам узимку. Особливо важко буває синицям. Інколи з десяти перезимує лише одна.

1 – й ведучий. У мороз і заметілі птахи замовкають. Вони ховаються в затишні місця й настовбурчують пір’я. Так вони зберігають тепло. Часто взимку птахи гинуть від голоду. Саме голод для пташки страшніше, ніж холод.

2 – й ведучий.  У морозну ніч голодні, ослаблені птахи легко замерзають або стають здобиччю хижаків. У цей час у дуплах або просто на снігу можна знайти замерзлих синиць, повзиків та інших птахів.

Поспіши, дитино мила,

Глянь на світ навкруг:

Усе зима снігом покрила –

І поля, і луг.

Ні зігрітись у промінні,

Ні знайти зерна,

Ось лежить там на камінні

Пташка нежива.

А тут друга прилетіла,

Жалібно квилить:

Поможи, дитино мила,

Сю зиму прожить.

Обережно, о дитинко,

Хлібця накриши

І кришинки в годівничку

Пташці принеси.

Синичці поріжу тоненько сальця.

Ні, ні, не посиплю на неї сільця,

Конопляних зерен сипну снігурам

І житніх окрушин горобчикам дам.

Кільчастої горлиці теж не забуду –

Насінням її підгодовувать буду.

ПІСНЯ  НА  МЕЛОДІЮ  «СМУГЛЯНКА».

Якось вранці ми у школі

Засмутилися усі.

Потрібна пташкам допомога,

Тож зберемося ми всі.

Побудуймо годівнички

І насиплемо харчів.

Будуть прилітати наші друзі з відусіль.

Пташка мила,

Вільно, вільно ти літай,

В годівничку, в годівничку завітай!

Хай морози вже не лякають,

Співом душу звеселяй.

1 – й ведучий. А чи знаєте ви, що горобці розмножуються по два – три рази на літо і своїх пташенят вигодовують майже виключно комахами, головним чином шкідниками зелених насаджень. У мороз і холоднечу горобці не залишають людину. Вийдіть зимовим ранком на вулицю. Навкруги біло – біло, дерева вкриті інеєм. Здається, усе живе завмерло. І раптом – голос горобця: «Жив…жив». Нашому горобцю в Бостоні (США) встановлено пам’ятник за порятунок садів від гусені. Зграйка горобців знищує до 3000 насінин різних бур’янів щодня. Як і інші птахи, горобці заслуговують повагу і потребують підгодівлі. Та й не тільки сірі горобці залишаються зимувати в рідному краї, звеселяючи наше око.

Подивіться: у дворі

В чорних шапках снігурі.

Ще й червоні фартушки

Одягли собі пташки.

Значить сніг і холоди

Наближаються сюди.

Снігурами через те

Їх тепер ви і звете.

2-й ведучий. Снігура можна визначити за смутними монотонними посвистами «гв’ю», а також за червоною грудкою. Узимку ці птахи живуть зграйками, дуже полюбляють ягоди горобини. Їдять також насіння та ягоди багатьох деревних і чагарникових рослин. Із серпня по квітень снігурі ведуть кочовий спосіб життя, залітають далеко за межі лісу. У зимовий період трапляються й у нас. Птах потребує охорони.

1-й ведучий. Досить часто в саду, біля двору можна взимку побачити дятла. Його недаремно називають лісовим деревним лікарем. Кожне дерево обстукає він, відшукуючи комах-короїдів, і обов’язково  зловить їх, не даючи дереву загинути. А допоможе йому в цьому його язик, який прямо-таки чималенький – до12 см завдовжки та ще й дуже гнучкий.

В дятловій кузні гаряча пора.

Дятлова кузня стоїть край двора.

Дятел невтомно працює щодня –

Така роботяща у нього рідня.

Вчився він змалку так працювати,

Щоб шкідників з-під кори здобувати.

2-й ведучий.  Та чим холодніше стає на дворі, тим далі ховаються під кору комахи, і навіть дятлові нелегко їх дістати. Ось і починає дятел видовбувати насіння із шишок сосни і ялини. Таку їдальню, влаштовану на дереві, називають ще «кузнею». Дерева з «кузнею» знайти не важко: навкруги валяються розкльовані шишки та луски. Частина насіння із шишок падає вниз, а потім проростає. Так дятли сприяють поновленню лісів, парків. Користь усіх дятлів, насамперед, полягає в тому, що вони стежать за санітарним станом  дерев не періодично, а протягом усього року, адже дятли на зиму нікуди не летять. Існує кілька видів дятлів, назви яким дали через забарвлення. Є великий і малий строкатий дятли, є сизий дятел.

1-й ведучий. Поряд з дятлом завжди можна помітити зграйку синичок. Саме їм не під силу роздовбати тверду кору, але те, що не встигне помітити дятел, не пропустить зірке синиччине око. У кладці синиці 12-14 яєць. Вміщуються вони у гнізді тому, що воно як гумове, і цю еластичність надає йому павутина, що скріплює всі деталі. Кожна синичка за добу з’їдає  стільки, скільки важить сама. Якби людина мала такий самий апетит, то вона повинна була б з’їдати 40 буханок хліба за день.

2-й ведучий. Синиця велика розміром завбільшки з горобця. Веде осілий спосіб життя. Весну і літо синиці проводять у лісі, а восени збираються в невеликі зграйки й перекочовують ближче до житла людини. У тривалі морозні ночі зграйки синиць збираються разом і сплять, тісно пригорнувшись одна до одної, щоб було тепліше. У дуже морозні зими птахи гинуть не від холоду. Їм не страшний мороз, коли є годівниці з насінням  і шматочками несоленого сала.

1-й ведучий. Уздовж центральної доріжки нашої школи росте алея горобини. І всі, напевне, помічали, що за кілька місяців на деревах не стає яскраво-червоних ягід. Це дрізд – горобинник поласував ними. І не тільки поласував, в й надалі запасся, позбивавши ягоди в сніг, де вони  і зберігаються аж до тої пори, коли сніг починає танути.

2-й ведучий. Є серед зимуючих птахів і такі, про які складено цілі легенди. Таким птахом є шишкар. Дзьоб у нього хрестоподібний, щоб легше лущити насіння. Пташенята не замерзають у найлютіші морози тому, що стінки гнізда товсті (до3 см), вистелені пухом, і дуже турботлива матуся не покидає гніздо  від тої пори, коли знесе перше яєчко, і до тої пори, коли з нього вилетять пташенята. Весь час і самку і пташенят годує тато шишкар. Соснове і ялинове насіння містить багато смоли. А тому птахи ніби просмолюються і ще під час життя перетворюються наче в мумії, тож і трупики їх після смерті довго не розкладаються, іноді зберігаються 15-20 років. А взагалі ці пташки дуже веселі і рухливі.

1-й ведучий. А взагалі птахи люблять говорити, іноді навіть «іноземними» мовами. Таких птахів називають птахами-пересмішниками. Найчастіше у нас можна зустріти прямо у дворі сойку. Іноді з кущів чути дзвінке стрекотіння, дуже схоже на сороче. Але, придивившись, ви побачите не сороку, а сойку. Є сойки, що імітують собачий гавкіт, нявкання та інші звуки. За розмірами цей птах трохи менший за ворону, має чорні вусики, синю смужку на крилах, чорний хвіст, буро-рожеве пір’я. Птах поширений по всій Україні,віддає перевагу дубовим лісам, тому що дуже любить жолуді. Узимку, коли голодно і холодно, за дрібними малопомітними прикметами сойка знайде схованку із жолудем, розкопає сніг і витягне із схованки свій запас або його частину. Та частина запасів, що залишилася не з’їденою, проростає молодими дубками. Так сойки саджають ліс, і не тільки саджають, але й розселяють дуби, адже жолуді важкі й самі далеко від материнського дерева не падають.

2-й ведучий. Як бачите, нелегко доводиться птахам узимку. Багато з них гине не тільки від холоду, а й від голоду. А тому-то й повинні прийти їм на допомогу люди. Дуже люблять птахи ласувати розчавленим насінням соняшника і жолудів, а також насінням кавунів, динь, гарбузів, кабачків. Із задоволенням підберуть вони крихти хліба, зерна проса, які ви насиплете їм у годівнички, а синички ще й полюбляють несолене сало, яке ви підв’яжете їм  на нитці чи нанизите на дріт.

1-й ведучий. Та щоб весело співали наші птахи, їх обов’язково слід підгодовувати. Які ж годівнички годяться для цього? Це може бути стаціонарний кормовий столик з дахом, на який можна покласти багато різного корму, або ж автоматичні (самопідсипаючі) годівниці, для яких можна використати звичайну пляшку, що попередньо треба покрити матовим матеріалом, щоб не відлякувати пташок.

( ДЕМОНСТРАЦІЯ ЗРАЗКІВ ГОДІВНИЦЬ, ЯКІ ВИГОТОВИЛИ УЧНІ ).

Поки жити планета ця буде,

Поки світ ще в полоні краси,

Бережіть птахів, людоньки – люди.

Хай чарують їх голоси.

Не стріляйте у лебедів білих,

Не вбивайте синичок малих,

Вони менші брати і несмілі,

Тож давайте полюбимо їх.

Шануй, примножуй скарб неоціненний,

Який вручила нам свята земля.

Насаджуй сад і прочищай джерельце.

І скривдити не дай маленьких пташенят.

Ніколи не зробимо шкоди

Тварині ми  в ріднім краю.

Нехай звеселяють природу –

Співають пташки у гаю.

Ми друзі їх вірні і щирі,

Бо ми бережем повсякчас

Пташок, що літають у вирій,

І  всіх, хто зимує у нас.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

81487. Переваривание белков. Протеиназы - пепсин, трипсин, химотрипсин; проферменты протеиназ и механизмы их превращения в ферменты. Субстратная специфичность протеиназ. Экзопептидазы и эндопептидазы 110.2 KB
  Подавляющее их количество входит в состав белков которые гидролизуются в ЖКТ под действием ферментов протеаз пептидщцролаз. Под действием всех протеаз ЖКТ белки пищи распадаются на отдельные аминокислоты которые затем поступают в клетки тканей. Источником Н является Н2СО3 которая образуется в обкладочных клетках желудка из СО2 диффундирующего из крови и Н2О под действием фермента карбоангидразы карбонатдегидратазы: Н2О СО2 → Н2СО3 → НСО3 H Диссоциация Н2СО3 приводит к образованию бикарбоната который с участием специальных...
81488. Диагностическое значение биохимического анализа желудочного и дуоденального сока. Дать краткую характеристику состава этих соков 109.1 KB
  Анализ желудочного сока является очень важным методом исследования больных с заболеваниями желудка кишечника печени желчного пузыря крови и пр Составная часть Единицы СИ Азот: небелковый 143 343 ммоль л мочевины и аммиака 499 999 ммоль л аминокислот 143 57 ммоль л Хлориды 1551 ммоль л Свободная хлористоводородная кислота 20 ммоль л Мочевая кислота 476 1189 мкмоль л Калий 56 353 мэкв л ммоль л Натрий 313 1893 мэкв л ммоль л Общая кислотность 4060 ммоль л Свободная соляная кислота 2040 ммоль л Связанная соляная кислота...
81489. Протеиназы поджелудочной железы и панкреатиты. Применение ингибиторов протеиназ для лечения панкреатитов 115.09 KB
  Протеолитические ферменты трипсин химотрипсин эластаза карбоксипептидазы А и В выделяются панкреацитами в неактивном состоянии что предотвращает самопереваривание клеток. Трипсин. Трипсиноген и трипсин получены в кристаллическом виде полностью расшифрована их первичная структура и известен молекулярный механизм превращения профермента в активный фермент. В опытах in vitro превращение трипсиногена в трипсинкатализируют не только энтеропептидаза и сам трипсин но и другие протеиназы и ионы Са2.
81490. Трансаминирование: аминотрансферазы; коферментная функция витамина В6. Специфичность аминотрансфераз 144.39 KB
  Из реакции переноса NH2 наиболее важны реакции трансаминирования . 346 относится к альдиминам или шиффовым основаниям во время реакции аминокислота 1 вытесняет остаток лизина и образуется новый альдимин 2. На второй частиреакции те же стадии протекают в противоположном направлении: пиридоксаминфосфат и вторая 2кетокислота образуют кетимин который иэомеризуется в альдимин. Механизм реакции трансаминирования открыт в 1937 году советскими учеными А.
81491. Аминокислоты, участвующие в трансаминировании; особая роль глутаминовой кислоты. Биологическое значение реакций трансаминирования. Определение трансаминаз в сыворотке крови при инфаркте миокарда и болезнях печени 119.25 KB
  Определение трансаминаз в сыворотке крови при инфаркте миокарда и болезнях печени. Чрезвычайно широкое распространение трансаминаз в животных тканях у микроорганизмов и растений их высокая резистентность к физическим химическим и биологическим воздействиям абсолютная стереохимическая специфичность по отношению к Lаминокислотам а также высокая каталитическая активность в процессах трансаминирования послужили предметом детального исследования роли этих ферментов в обмене аминокислот. Таким образом трансаминазы катализируют опосредованное...
81492. Окислительное дезаминирование аминокислот; глутаматдегидрогеназа. Непрямое дезаминирование аминокислот. Биологическое значение. 248.67 KB
  Непрямое дезаминирование аминокислот. Дезаминирование аминокислот реакция отщепления αаминогруппы от аминокислоты в результате чего образуется соответствующая αкетокислота безазотистый остаток и выделяется молекула аммиака. Безазотистый остаток используется для образования аминокислот в реакциях трансаминирования в процессах глюконеогенеза кетогенеза в анаплеротических реакциях для восполнения убыли метаболитов ОПК в реакциях окисления до СО2 и Н2О.
81493. Основные источники аммиака в организме. Роль глутамата в обезвреживании и транспорте аммиака. Глутамин как донор амидной группы при синтезе ряда соединений 184.57 KB
  Роль глутамата в обезвреживании и транспорте аммиака. Основные источники аммиака Источник Процесс Ферменты Локализация процесса Аминокислоты Непрямое дезаминирование основной путь дезаминирования аминокислот Аминотрансферазы ПФ Глутаматдегидрогеназа ND Все ткани Окислительное дезаминирование глутамата Глутаматдегидрогеназа ND Все ткани Неокислительное дезаминирование Гис Сер Тре ГистидазаСерин треониндегидратазы ПФ Преимущественно печень Окислительное дезаминирование аминокислот малозначимый путь дезаминирования Оксидаза...
81495. Биосинтез мочевины. Связь орнитинового цикла с ЦТК. Происхождение атомов азота мочевины. Нарушения синтеза и выведения мочевины. Гипераммонемии 382.01 KB
  Мочевина - основной конечный продукт азотистого обмена, в составе которого из организма выделяется до 90% всего выводимого азота. Экскреция мочевины в норме составляет 25 г/сут. При повышении количества потребляемых с пищей белков экскреция мочевины увеличивается.