55495

Характеристика методу навчання співробітництві варіант «Ажурна пилка»

Курсовая

Педагогика и дидактика

Застосування методу робота в групах на уроках теоретичного навчання. Характеристика методу навчання співробітництві варіант Ажурна пилка8 Висновок. Одним із нових напрямків у підвищенні якості підготовки робітників і спеціалістів є технологічний підхід до навчання який полягає у повному управлінні навчальним процесом відтворенні усіх навчальних дій корекції навчального процесу оперативному зворотному звязку. Саме такій підхід є гарантією досягнення...

Украинкский

2014-04-02

112 KB

0 чел.


ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………………….. 3

  1.  Застосування методу «робота в групах» на уроках

теоретичного навчання…………………………………………………………. 5

  1.  Характеристика методу навчання співробітництві 

варіант «Ажурна пилка»…………………………………………………………8

Висновок………………………………………………………………………...10

Перелік посилань………………………………………………………………..12

ВСТУП

Підготовка сучасного робітника в умовах ринкової економіки має відповідати цілому ряду вимог:

  •  вмінням самостійно виконувати та оновлювати знання;
  •  ставити проблеми,
  •  творчо мислити,
  •  приймати  оригінальні рішення у нестандартних ситуаціях,
  •  бути соціально активною особистістю.

Одним із нових напрямків у підвищенні якості підготовки робітників і спеціалістів є технологічний підхід до навчання, який полягає у повному управлінні навчальним процесом, відтворенні усіх навчальних дій, корекції навчального процесу, оперативному зворотному зв’язку. Саме такій підхід є гарантією досягнення запланованих результатів, виражених у діях тих, що навчаються, і послідовній орієнтації педагога на чітко сформульовані цілі навчання.

Академік Н.Ф.Тализіна відзначає, що сучасна технологія навчання вбирає в себе наукову організацію навчального процесу. Її головне завдання полягає у визначенні ефективних методів досягнення поставлених дидактичних цілей. Така практична орієнтація  технології навчання зумовлює наукове обґрунтування  практики навчання, тобто системи науково обґрунтованих розпоряджень, які використовуються у навчальному процесі.

Одним із важливих компонентів навчання, спрямованих на досягнення поставлених дидактичних, виховних і розвиваючих цілей, є методи навчання. Мета, поставлена викладачем, може бути досягнена лише у тому випадку, якщо вона усвідомлена і прийнята учнями.

Таким чином, у процесі навчання взаємодіють той, хто викладає, і той, хто вчиться, цілі діяльності яких повинні відповідати одна одній (хоч і не завжди збігатися).

Наприклад, мета викладача – сформувати в учнів певні поняття і вміння та оперувати ними у заданих умовах. Мета учня – оволодіти цими поняттями, навчатися застосовувати їх під час виконання запропонованих викладачем завдань. Специфіка навчання полягає у тому, що навчальні дії учня спрямовуються і коригуються викладачем за допомогою раціонально підібраних методів, прийомів і засобів навчання.

 Метою навчання в співробітництві являється не тільки оволодіння знаннями, вміннями і навичками кожним учнем на рівні, відповідному його індивідуальним особливостям розвитку. Дуже важливий в цьому ефект соціалізації, формування комунікативних вмінь. Головна ідея навчання в співробітництві - вчитися разом, а не просто щось виконувати разом. Разом вчитися не тільки легше і цікавіше, але й значно ефективніше. Причому важливо, що це стосується не тільки академічних успіхів учнів, їх інтелектуального розвитку, але й особистісної зрілості та людяності. Навчання в співпраці вважається в світовій педагогіці найбільш успішно альтернативою традиційним методам. Воно відображає особистісто-орієнтований підхід.

  1.  ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ «РОБОТА В ГРУПАХ»

НА УРОКАХ ТЕОРЕТИЧНОГО НАВЧАННЯ

...Один із секретів у педагогічній
творчості в тому, щоб пробудити у
викладача інтерес до пошуку, до
аналізу власної роботи.
Василь Сухомлинський

Ідея навчання в співробітництві розвивається завдяки зусиллям багатьох педагогів в багатьох країнах світ, бо  сама ідея навчання в співробітництві надзвичайно гуманна за самою суттю, а відповідно - педагогічна. Можна вчитися в колективі де сильний учень завжди у виграші: він швидше розуміє і засвоює матеріал, вчитель в більшій мірі орієнтується саме на нього. А слабший щоразу стає ще слабшим, бо йому не вистачає часу, щоб все зрозуміти, йому не вистачає характеру, щоб задати вчителю питання, відповідно він не може швидко і правильно відповідати і тільки "гальмує" ритмічний рух до загального успіху. Можна вчитися індивідуально. Тоді учень замикається   на собі, на своїх успіхах і невдачах. Його абсолютно не цікавлять справи сусіда, якщо матеріал йому не дається - не його проблеми. А можна вчитися по-іншому, коли поряд з тобою товариші, у яких можна спитати, якщо не зрозумів, або обговорити рішення наступного завдання. Саме від даного факту автори методу співробітництва і відштовхувались. В процесі навчання помиляються всі. Тільки одним потрібно більше часу і зусиль, щоб оволодіти матеріалом, другим - менше. Як це зробити - діло методики. Практика показує, разом вчитися не тільки легше і цікавіше, але й значно ефективніше. Причому важливо, що це стосується не тільки академічних успіхів учнів, їх інтелектуального розвитку, але й особистісної зрілості та людяності. Навчання в співпраці вважається в світовій педагогіці найбільш успішно альтернативою традиційним методам. Воно відображає особистісто-орієнтований підхід. Метою навчання в співробітництві являється не тільки оволодіння знаннями, вміннями і навичками кожним учнем на рівні, відповідному його індивідуальним особливостям розвитку. Дуже важливий в цьому ефект соціалізації, формування комунікативних вмінь. Головна ідея навчання в співробітництві - вчитися разом, а не просто щось виконувати разом. Метод навчання в співробітництві мас варіанти.

Один з варіантів називається "навчання в команді". Він був розроблений в Університеті Джона Хопкінса. Більшість варіантів так, або інакше використовують ідеологію цього варіанта.

Успіх всієї групи може бути досягнений тільки в результаті самостійної роботи кожного члена групи в постійній взаємодії з іншими членами групи при роботі над темою, яка вивчається. Таким чином завдання кожного учня полягає не тільки в тому, щоб зробити щось разом, а в тому, щоб пізнати щось разом, щоб кожен учасник команди оволодів необхідними знаннями, сформував потрібні навички і при цьому, щоб вся команда знала, чого досяг кожен учень.

Вся група зацікавлена в засвоєнні навчальної інформації кожним її членом, бо успіх команди залежить від внеску кожного, а також в загальному вирішенні поставленої проблеми. Коротко цей метод концентрується в трьох принципах:

  1.  «Нагороду» команда отримує одну на всіх у вигляді бальної оцінки, заохочення, сертифікату, тощо. Для нього необхідно виконані запропоноване для всієї групи одне завдання. Групи не змагаються між собою, бо всі команди мають власний рівень і час на його досягнення.
  2.  Індивідуальна відповідальність кожного учня означає що успіх, або не успіх групи залежить від кожного її члена. Це стимулює всіх членів команди слідкувати за діяльністю один одного і допомагати своєму товаришу в засвоєнні і розумінні матеріалу так, щоб кожен відчував себе готовим до тестування, запропонованого любому учню поза групою.
  3.  Рівні можливості кожного учня в досягненні успіху означають, що кожен учень приносить своїй групі бали, які він заробляє в результаті покращення своїх власних попередніх результатів. Порівняння, таким чином, проводиться не з результатами інших учнів, а з власними, раніше досягненими результатами. Це дає рівні можливості сильним, середнім та відстаючим учням в одержанні балів для своєї команди, дозволяє їм відчувати себе повноправними членами і стимулює бажання піднімати вище свій персональний рівень. Заохочення всієї команди і персональна відповідальність кожного - суттєві складові успішного формування необхідних вмінь і навичок кожним учнем групи. Недостатньо дати учням завдання працювати разом. Необхідно, щоб у них була дійсно серйозна зацікавленість в успіху кожного. Крім тою, заохочення успіху, досягненого по відношенню до результатів, раніше отриманих учнем, стає значно ефективнішим, ніж заохочення учнів у порівнянні одного з одним, оскільки в цьому випадку учні розуміють що треба намагатися поліпшувати власні результати для блага всієї групи.

Для організації навчання в співробітництві ми розділяємо групу учнів на команди по 4 - 5 чоловік з різним рівнем знань. Викладач пояснює новий матеріал, а потім пропонує учням в малих групах його закріпити, розібратися, зрозуміти всі деталі. Групам дається конкретне завдання. Воно ділиться або по частинам (кожен учень виконує свою частину), або по "вертушці" (кожне наступне завдання виконує наступний учень, починати може сильний або слабкий). Під час виконання любого завдання проводиться пояснення в голос кожним учнем і контролюється всією групою.

Коли викладач впевнився, що матеріал засвоєний всіма учнями, він дає тест на перевірку розуміння та засвоєння нового матеріалу. Над завданнями тесту учні працюють індивідуально. Вчитель диференціює складність завдань для сильних і слабких учнів. Оцінки за тести складаються в групі і оголошується загальна оцінка. Таким чином змагаються не сильні зі слабкими, а кожен, намагаючись виконати своє завдання, якби змагається сам з собою, тою зі своїми попередніми результатами. І сильний, і слабкий учні, можуть принести групі однакові бали. Це надзвичайно ефективна робота для засвоєння нового матеріал) кожним учнем.

  1.  ХАРАКТЕРИСТИКА МЕТОДУ НАВЧАННЯ СПІВРОБІТНИЦТВІ ВАРІАНТ «АЖУРНА ПИЛКА»

Навчання в співробітництві (cooperative learning), навчання в малих групах використовується в педагогіці давно. Ідея навчання в групах явилась в 20-х роках XX століття. Але розробка технологій навчання в  співробітництві почалася лише в 70-х роках. Навчання в співробітництві являється важливим елементом прагматичного підходу до освіти. Перші характеристики цього методу з'явилися вдрукованому вигляді в кінці 1970-х  - на початку 1980-х років в різних країнах світу ( Великобританія, Канада, Західна Німеччина, Австралія. Нідерланди. Японія, Ізраїль та інші). Основна ідеологія навчання в співробітництві була детально розроблена трьома групами американських педагогів з університету Джона Хопкінса (Р. Славін, 1990) університету Міннесота ( Роджерс Джонсон і Дєвід Джонсон. 1987) і групою Дж. Аронсона ( 1978. Каліфорнія), а також групою Шломо Шаран Тель-Авівського університету (Ізраїль. 1988).

Оригінальний і ефективний варіант організації навчання в співробітництві розроблений професором Еліотом Аронсоном . отримав назву Jigsaw (в перекладі - ажурна пилка). В педагогічній практиці такий підхід часі о називають скорочено "пилка". Учні організуються в команди для роботи над навчальним матеріалом, розділеним на фрагменти - логічні блоки. Наприклад, в темі "Борошняні кондитерські вироби" можна виділи m печиво цукрове, печиво затяжне, печиво здобне, галети, крекери. Кожен член команди знайомиться з навчальним матеріалом і відбирав матеріал фрагменту, який повинен вивчити досконало. Після самостійною вивчення фрагментів, учні, які вивчають одне питання, але працюють в різних командах, зустрічаються і обмінюються інформацією як експерт з даною питання. Це називається "зустріччю експертів". Після зустрічі вони повертаються в свої команди і навчають всьому новому, про що дізналися самі, інших членів своєї команди. Ті. в свою чергу, доповідають про свої частини завдання (як зубці однієї пилки). Оскільки єдина можливість засвоїти матеріал всіх фрагментів і таким чином знати всю тему - це важно слухати партнерів по команді і робити записи в зошиті, ніяких додаткових зусиль з боку викладача не потрібно. Учні зацікавлені, щоб їх товариші сумлінно виконали свою задачу, тому що це вплине на їх загальну оцінку. Звітує по темі кожен учень окремо і вся команда в цілому. На заключному етапі викладач може попросити будь-якого учня команди відповісти на будь-яке запитання з цієї теми.

 Існує модифікація цього методу, розроблена Р.Славіном.

«Пилка-2» (Jigsaw - 2). За цим варіантом вся команда працює над всією темою, але при цьому кожен член команди особливо ретельно вивчає один фрагмент теми і стає "експертом" з вказаного питання. Проводяться зустрічі експертів з різних команд. Члени команд навчають один одного, доповнюючи знання, набуті під час самостійної роботи ( пилка). В кінці циклу всі учні проходять індивідуальний контрольний зріз. Всі члени команди отримують однакову оцінку - середній бал .

Актуалізація проблеми нестандартних уроків та їхній вплив на всебічний розвиток учнів пов'язані насамперед із загальновизнаним фактом низького рівня об'єктивної та суб'єктивної готовності учнів до життя за межами ПТНЗ, фактичною відсутністю у більшості навчальних закладів системи роботи, спрямованої на розвиток соціально-психологічної готовності учня до життя, що включає такі якості:

уміння приймати рішення та робити вибір;

бути свідомим громадянином своєї держави;

відчувати себе громадянином цілого світу;

вміти співпрацювати з іншими людьми;

завжди працювати якісно;

проявляти ініціативу;

навчитися працювати з великим обсягом різноманітної інформації, самостійно здійснювати її пошук, обробку, аналіз і зберігання;

бути свідомим того, що існують різні цінності.

 

ВИСНОВОК

Держава стоїть на порозі переходу від одного до іншого суспільства, а тому вимоги, потреби людини у ньому змінилися. Суспільство «Епохи інформації»   вимагає від людини:

  1.   певних умінь, які можна застосувати за будь-яких обставин;
  2.   уміння мислити, а не накопичувати певну суму знань і поглядів;
  3.   не вузьких знань, а загального підходу до вирішення питань;
  4.   комунікабельності — уміння працювати у злагоді з іншими і спільно доходити мети.

Саме тому ми усвідомили необхідність застосування під час викладання навчальних предметів таких форм і методів, які б збуджували творчість учнів, створювали атмосферу розкутості, емоційного піднесення, залучали позаурочні інтереси і захоплення підлітків до навчального процесу.

У практиці навчання почали з'являтися ( рольові ігри, навчання в команді, вертушка, ажурна пилка, різноманітні турніри тощо). Такі уроки через свою незвичність наприкінці 80-х рр. XX ст. отримали назву нестандартних, або нетрадиційних. Вони справді відрізняються від звичних комбінованих уроків і метою, в якій переважає орієнтація на розвиток здібностей, інтересів, нахилів учнів, їхніх специфічних умінь, на отримання певних знань чи вироблення окремих загальнонавчальних умінь, і відсутністю послідовності елементів уроку, передбаченої загальноприйнятою типологією уроків; наявністю у структурі уроку ознак інших форм навчання.

Сьогодні нестандартні (нетрадиційні) уроки є звичною ознакою будь-якого ПТНЗ, можна навіть говорити про «моду» на той чи інший тип уроку, та ставлення до них не можна назвати однозначним.

Навіть чіткого визначення поняття «нестандартний урок» у педагогічній літературі досі не існує. Найбільш поширеною є характеристика такого уроку як імпровізованого навчального заняття, що має нестандартну (невизначену) структуру та незвичайний задум й організаційну форму. З іншого боку, нестандартним можна назвати уроки у тій чи іншій технології навчання. Наприклад, особистісно зорієнтований урок, урок у розвивальній системі навчання, модульний урок тощо.

Незважаючи на таке величезне різноманіття, для більшості нестандартних уроків, як правило, характерні:

  •  колективні способи роботи;
  •  цікавість до навчального матеріалу;
  •  значна творча складова;
  •  активізація пізнавальної діяльності;
  •  партнерський стиль взаємовідносин;
  •  зміна ролі вчителя;
  •  нестандартні підходи до оцінювання та ін.

 Все це є актуальним, оскільки в підлітковому віці спостерігаються потреба у створенні власного світогляду, прагнення до дорослості, бурхливий розвиток фантазії та уяви, спрямованість на самоствердження в суспільстві. З огляду на це найбільш продуктивними у цьому віці є нестандартні уроки, які залучають підлітка до діяльного розв'язання завдань і проблем, ставлять його в позицію причетності до подій. Адже відомий педагог А. Макаренко стверджував: «Яка дитина в грі, така вона здебільшого буде в праці». Тому майбутній діяч виховується насамперед у грі, зокрема на нестандартних уроках під час повторення, вивчення та закріплення нового навчального матеріалу.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

  1.  Настільна книга педагога. Посібник для тих, хто хоче бути вчителем – майстром / Упорядники: Андрєєва В.М., Григораш В.В. – Х.: Вид. група «Основа», 2006. – 352 с.
  2.  Пометун О.І., Пироженко Л.В. та ін. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод. посіб. / За ред. О.І. Пометун. – К.: А.С.К., 2003. – 192 с.
  3.  Полак Л.Б. Навчально-виховний процес у закладах профтехосвіти:  управлінський аспект: навч.-метод. посібник. – К.: Вища шк.., 1999


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

39843. Приемы работы с инструментом Окружность 916.5 KB
  поле выбора стиля линии окружности Примечание. Две оси симметрии окружности в системе КОМПАС3D LT формируются как один элемент который называется макроэлементом. Построение окружности по центру и точке на ней Постройте на листе фрагмента окружность радиусом 15 мм. Центр окружности должен находиться в начале координат фрагмента.
39844. Форма и формообразование. Параллелепипед 1.19 MB
  Толщина стенок коробки 4 мм. Нужная нам заготовка коробки построена рис. Так как коробка должна закрываться крышкой то снимем на глубину 30 мм от верхней грани коробки слой материала толщиной 2 мм. Выделите верхнюю грань коробки.
39845. Форма и формообразование. Призма. Операция сечение плоскостью 7.65 MB
  Операциясечение плоскостью Цель работы: Построение моделей: призмы и пирамиды. Модель правильной трехгранной призмы Задание 1. Создание модели твердотельной трехгранной призмы Создайте правильную треугольную призму. Основание призмы вписано в окружность радиусом 40 мм.
39846. Форма и формообразование. Тела вращения. Операция Выдавливание 2.9 MB
  Тела вращения. Тела вращения. Тела вращения. Операция Выдавливание Цель работы: Построение моделей с помощью операции вращения: цилиндрический стакан конус шар.
39847. Организуем компьютерное рабочее место 1.23 MB
  Настройка параметров новых документов. Настройка параметров системы КОМПАС3D LT означает выбор параметров оформления чертежа в соответствии с Единой системой конструкторской документации ЕСКД которые наилучшим образом соответствуют выбранному вами формату чертежа. Ранее вы уже познакомились с некоторыми принципами настройки параметров системы см.
39848. ЭКОНОМИКА, И УПРАВЛЕНИЕ ПРОИЗВОДСТВОМ 718.5 KB
  Именно на этом уровне создается нужные обществу товары и услуги, выпуск необходимой продукции. На предприятии сосредоточены наиболее квалифицированные кадры. Здесь решаются вопросы экономного расходования ресурсов, применение высокопроизводительной техники, технологии.
39849. Назначение и принцип действия изделия, сборочной единицы, в которую входит деталь 758 KB
  Форма детали позволяет получать заготовку простой формы с минимальными припусками.25 Диаметр отверстия шпинделя мм 55 Внутренний конус шпинделя Морзе 6 Частота вращения шпинделя мин 1 12.1000 Частота вращения шпинделя мин.9 Скорость быстрых перемещений суппорта мм мин.
39850. Проектирование участка механической обработки для изготовления детали узла 53-320-ГОСТ 387 KB
  Проектируемые и реализуемые производственные процессы должны обеспечивать решение следующих задач: выпуск продукции необходимого качества, без которого затраченные на неё труд и материальные ресурсы будут израсходованы бесполезно; выпуск требуемого количества изделий в заданный срок при минимальных затратах живого труда и вложенных капитальных затратах.
39851. Проектирование участка механической обработки деталей узла Мотоблока 1.61 MB
  Развитие и повышение эффективности машиностроения возможно при существенном росте уровня автоматизации производственного процесса. В последние годы широкое распространение получили работы по созданию новых высокоэффективных автоматизированных механосборочных производств и реконструкции действующих производств