55504

Україно-московський договір 1654 р

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Чи можна в європейській історії знайти країну яка б пройшла більш страдницький шлях до створення власної держави аніж Україна Зараз ми зробимо спробу перенестися в драматичні часи національно – визвольної боротьби під проводом Богдана Хмельницького...

Украинкский

2014-03-26

100 KB

3 чел.

PAGE  10

Конспект уроку з історії України

Тема: Україно-московський договір 1654 р.

(8 клас)

Мета: розкрити суть домовленостей, досягнутих між Росією та Україною в січні-березні 1654 р.; з’ясувати їх наслідки для України; розвивати вміння учнів правдиво і кваліфіковано аналізувати складні історичні факти та події; давати свою оцінку історичним подіям, користуючись документальною базою; залучати учнів до пошуку інформаційних ресурсів через мережу Інтернет; розвивати навички роботи за технологією Intel; виховувати в учнів патріотичні почуття; шанобливе ставлення до історичних постатей української історії.

Обладнання: підручник Струкевич О.К. «Історія України», 8 клас; роздатковий матеріал; карта «Національно-визвольна війна 1648-1654 рр.»; портрет Б.Хмельницького; ілюстрований  матеріал до теми; поняття до теми (надруковані); учнівські проекти (презентації Power Point).

Основні поняття: Переяславська Рада; Березневі статті; протекторат.

Очікувані результати: учні зможуть дати власну оцінку договору 1654 р. між Україною та Московією; характеризувати діяльність історичної особи.

Тип уроку: урок з елементами технології розвитку критичного мислення.

Хід уроку

І.Вступне слово вчителя

- Чи можна в європейській історії знайти країну, яка б пройшла більш страдницький шлях до створення власної держави, аніж Україна? Зараз ми зробимо спробу перенестися в драматичні часи національно – визвольної боротьби під проводом Богдана Хмельницького.

1. Актуалізація опорних знань

«Займи позицію»

— Нагадаю, що після подій під Збаражем та Зборовим (див. карту) 1648 р. Хмельницький повертається і, на зразок римських імператорів з тріумфальним маршем в’їжджаючи до Києва, будує плани розбудови власної держави.

Запитання. Як ви оцінюєте значення козацької держави, створеної Б.Хмельницьким? Яка її назва?

Варіанти відповідей.

1. На мою думку, утворення Гетьманщини – козацької держави – це чи не найбільший феномен в практиці державотворення з XIV по XVII ст. на українських землях. А Б.Хмельницький явив своєму часові зразок справжнього військового та політичного генія, який зумів об’єднати під своїм прапором досить просте українське суспільство.

2. Феноменом козацької держави були її демократичні засади (вищими органами влади в державі були загальна козацька рада (Генеральна)); виборна посада гетьмана.

3. За часів Хмельницького територія Української держави простягалася майже на 200 тис. км2. На цих землях проживало понад 3 млн. осіб. За кількістю населення Гетьманщину можна порівняти сьогодні з Албанією, Латвією, Литвою.

4. За гетьманства Б.Хмельницького українська земля вперше стала широко відомою у світі, а до його резиденції в Чигирині звертали погляди володарі багатьох країн. Досить сказати, що під Замковою Горою там постійно перебувало  14 посольств іноземних держав. Маючи на постої багатотисячне козацьке військо, Чигирин за кількістю населення удвічі перебільшував тодішній Київ. У місті сяяли золотом 27 куполів православних храмів і монастирів.

5. Козацьку державу було визнано деякими країнами. Намітився процес економічної інтеграції українських земель, розпочався рух суспільства шляхом капіталістичного розвитку.

Вчитель. Ваші аргументи на користь існування Гетьманської держави допоможуть нам визначитися з досить суперечливим на сьогоднішній день у вітчизняній історії питанням: україно-московський договір 1654 р. або відома в історії Переяславська Рада.

2. Формування вмінь та навичок на основі випереджальних знань.

Запитання. Чому на предмет україно-московського договору 1654 р. існують різні точки зору? (відповіді учнів)

Учитель. Так, фахівці оцінюють цей договір як «возз’єднання», «приєднання», «протекторат», персональну унію, військовий союз, конфедерацію, федерацію тощо.

З’ясуємо очікувані результати.

На кінець уроку ви повинні будете зробити свій вибір або сформувати свою оцінку, чим же насправді є договір 1654 р. І  завершимо нашу з вами роботу презентацією ваших робіт по даній темі, над якими ви працювати в домашніх групах.

План роботи (на дошці)

  1.  Відносини з Росією.
  2.  Переяславська рада.
  3.  Березневі статті 1654 р.
  4.  Наукові оцінки україно-московського договору 1654 р.

1. Відносини з Росією

Бесіда.

  •  Чому у зовнішній політиці Б.Хмельницького виразною була проросійська орієнтація? (Кримське ханство виявилося ненадійним союзником; Туреччина – чужа віра; Московія – найближчий східний сусід однієї віри)
  •  Чому ця орієнтація посилилася наприкінці 1653 р.? (Невдалі молдовські походи Тимоша Хмельницького; союз Польщі, Валахії і Трансільванії проти України)

Надамо слово «експертові»

Експерт 1. Російський історик Ключевський так характеризує політику Москви щодо України: «Вона протягом 6 років приглядалася з нерухомою цікавістю, як справа Хмельницького, попсована татарами під Зборовом і Берестечком, хилилася до у падку. Як Україна пустошилася союзниками – татарами і люто – нелюдською уособицею, і нарешті, коли Україна вже знищилася до решти, її прийняли під свою високу руку».

Проблемне запитання. Чому союз з Україною був потрібний московській державі?

Метод «Прес»

Відповіді: 

Починаючи з 1648 р., Москва не хотіла розриву з Польщею (угода 1634) і тому зайняла очікувану позицію. Однак були причини, які підштовхнули російського царя прийняти вагомі рішення:

  •  бажання Москви розширити сферу свого впливу;
  •  використати Україну як буфер проти Туреччини;
  •  залучити українські козацькі збройні формування для відвоювання у Речі Посполитої втрачених Росією територій;
  •  можливість відкрити шлях до Чорного моря.

Вчитель. У червні 1653 р. Б.Хмельницький дав зрозуміти цареві: якщо той і надалі зволікатиме з розв’язанням українського питання, то Україна укладе союз із Туреччиною. До того ж гетьман наголосив на досить неприємних наслідках такого союзу для Московії.

Тому цар після деяких вагань, в «ім’я спасіння віри православної» погодився «…все військо Запорізьке з містами їх і з землями прийняту під свою государеву високу руку…»

(Зверніть увагу на сторінки Земського указу)

Прослухайте виступ «експерта» і проаналізуйте відношення російської сторони до укладення україно-російського союзу.

Експерт 2. Через 8 днів, не підготувавши жодних інструкцій, навіть вірчих грамот для російського посольства до гетьмана (їх відправляли навздогін), керівник місії боярин Бутурлін із дипломатами, охороною та багатими подарунками для гетьмана і полковників вирушив у дорогу.

Подорож тривала досить довго, майже 3 місяці. Заважало бездоріжжя, безлад: довелося виготовляти новий царський прапор і текст промови

В. Бутурліна. З призначеної гетьману булави зникло кілька коштовних камінців, тому їх треба було відновити.

Потім посольство ще тиждень чекало приїзду Б. Хмельницького, який затримався в Чигирині на похороні старшого сина Тимоша, а потім не міг переправитися через Дніпро, бо крига була ще не досить міцною.

Дістався він до Переяслава пізно ввечері 6 січня 1654 р.

7 січня 1654 р. відбулася неофіційна зустріч Б. Хмельницького, генерального писаря І. Виговського та переяславського полковника П. Тетері з боярином Бутурліним. На ній узгодили процедуру проголошення переходу гетьманату під протекцію московського царя.

Вчитель. – Як ви розцінюєте відношення російської сторони до укладення україно-російського союзу?

(Відсутність чіткої організації, відповідальності – все це свідчило про відношення з боку Росії до України не як до рівноправного партнера, а як до підданого, з яким не обов’язково рахуватися.)

2. Переяславська рада

Вчитель. А зараз ми включаємо прямий репортаж з Переяслава, де проходила історично відома Переяславська рада. З нами на зв’язку наші журналісти, які детально познайомлять нас з цією подією.

Репортаж з місця подій

Вчитель. Доброго дня,…(ім’я учня)!

Журналіст 1. Переяслав на зв’язку! Сьогодні 8 січня 1654 року. Тут, на Переяславському майдані гетьман призначив загальну раду. Вже на світанку, на початку 7-ої  години ранку довбиші ударили в литаври, і переяславський майдан став наповнюватись. Тим часом у гетьмана відбулася таємна рада з генеральною старшиною. До Переяслава було запрошено на цей час всіх полкових старшин і багато знатних козаків.

Зараз 11 година. Я бачу, як гетьман виходить на майдан, одягнутий парадно і під бунчуком, за ним йде вся українська старшина. Генеральний осавул звелів мовчати; народ на вулиці, на дахах будинків слухає промову свого повелителя. Б. Хмельницький закликає народ український зробити правильний вибір на користь царя православної Великої Русі, так як і росіяни, і українці одного сповідання.

Я вже чую голоси з натовпу:

- Воліємо під царя східного! Краще нам в нашій благочестивій вірі померти, аніж дістатися … поганину!

На майдані відбувається справжнє єднання із закликами: - Боже, утверди! Боже, укріпи, щоб ми довіку всі єдині були!

На цьому все, я передаю мікрофон своєму колезі. … На все добре!

Журналіст 2. Я …,(ім’я учня) продовжую репортаж з Переяслава.

Зараз гетьман та вся українська старшина направляються до Успенського собору, сюди прямують і московські посли. Саме тут відбудеться найголовніша частина сьогоднішньої події – складання присяги.

Виявляється, що Бутурлін очікує, аби присягнули лише українці.

Гетьман наполягає, аби не порушувати європейської традиції, присягнути Бутурліну від імені московського царя. Боярин відмовляється, пояснюючи тим, що самодержець підданим не присягає. Перемовини затягуються. І ось накінець після довгожданих хвилин очікування українська старшина погодилася.

Гетьман та Військо Запорізьке урочисто присягають на вірність російському государеві. Присяга складена і Бутурлін передає Хмельницькому царські дари: знамена, булаву та шапку, а слідом були роздані подарунки військовій старшині.

На цьому все. З вами був …

Вчитель. – Про яку позицію Хмельницького свідчить його вимога до російської сторони присягнути йому на вірність?

– Чому, на вашу думку, гетьман та козацька старшина погодилися на односторонню присягу?

(Складні міжнародні обставини змушували Україну прийняти союзника – Росію, навіть в односторонньому порядку.)

3. Березневі статті

Вчитель. Для вироблення конкретних умов договору в березні 1654 р.  до Москви було направлено посольство на чолі з полковником Тетерею і генеральним суддею Зарудним. Переговори тривали 2 тижні і результатом їх було прийняття документу, який увійшов в історію під назвою Березневі статті (14 березня 1654 р.)

Робота з роздатковий матеріалом

Головні умови прийняття Україною царської протекції за Березневими статтями 1654 р.

Визнання суверенітету

Української держави

Обмеження суверенітету Української держави

  1.  Збереження державної території, територіально-адміністративного поділу.
  2.  Збереження республіканської форми правління, політичного та державного устрою.
  3.  Збереження соціально-економічних відносин.
  4.  Збереження традиційних станових прав і привілеїв населення.
  5.  Цілковита незалежність у проведенні внутрішньої політики.
  1.  Збір податків з українського населення здійснювався під контролем російської сторони.
  2.  Заборона дипломатичних відносин з Річчю Посполитою та Туреччиною
  3.  Розміщення у Києві та Чернігові російських воєвод з  військовими загонами.

Вчитель. Ознайомтеся зі змістом статей і зробіть висновок про зміст і значення Березневих статей.

(Цей документ вперше відокремлював Україну від Польщі; узаконював Українську козацьку державу; дане об’єднання нагадувало конфедерацію)

Висновок вчителя. Ці статті підбивали підсумки україно-російських переговорів в січні-березні 1654 р. Україна ввійшла під протекторат Росії на широких правах автономії: економічної, політичної, культурної. Уклавши цей договір, Україна здобувала собі сильного союзника в боротьбі з Річчю Посполитою.

Робота з термінами

Вчитель. Опрацюйте поняття протекторат (с. 134, підручника), конфедерація – (спілка, об’єднання) союз самостійних держав, створений з певною метою, здебільшого зовнішньополітичною.

4. Наукова оцінка україно-російського договору

Вчитель. Однак оцінка змісту та історичного значення україно-російського союзу серед істориків залишається неоднозначною.

- З якими оцінками вам вдалося познайомитися?

1. Академік М. Дьяконов, а за ним академік Попов гадають, що Україна з’єдналася з Москвою на основі реальної унії.

2. Професор Сергеєвич має це з’єднання за персональну унію.

3. Професор Коркунов і Мяготкін висловлюються за те, що договір 1654 р. встановлює тільки васальну залежність України від Москви. Таку думку розділяє і академік М. Грушевський.

4. Оригінальний погляд на правовий аспект договору 1654 р. висловив В’ячеслав Липинський. Вчений стверджує, що мова йде лише про військовий союз, де Москва забезпечує протекторат. Дослідник пояснює, що угода Хмельницького з Москвою була випадковим союзом проти Польщі і заключним для визволення України  з-під Польщі, яким були його попередні союзи з Кримом, і, перш за все, з Туреччиною. Хмельницький і його старшина вважали Переяславський договір лише міліарним союзом проти Польщі і Криму.

5. До концепції васальної залежності схилялись професор М. Грушевський і навіть професор Яковлєв. Суть: сильніша сторона – суверен-протектор бере під свою опіку слабшу, а слабша – васал – зобов’язана платити трибут. Грушевський намагався заперечити, що сюзерену присягається одноосібно васал, а не народ. Ставши протектором України, московський цар мав дістати певну грошову данину та мав дати мілітарну поміч проти Польщі.

Вчитель. – До якої оцінки схиляєтеся ви?

Вчитель. Так, можна погодитися з думкою, що Хмельницький дивився на договір як на звичайний договір протекції, який вже не раз заключав. Але, оскільки Україна була ослаблена на 1654 р. і значно поступалася перед Росією, цей союз набрав ознак васалітету-протекції (сплата данини, наявність військових, залог, обмеження зовнішньої політики).

Оригінал договору 1654 р. був знищений. Чому? Напевно, комусь було вигідно, щоб українці ще довгий час залишались без власної держави.

Суперечка навколо україно-московських угод зачіплює не лише історичне минуле, а і сьогоднішні складні питання внутрішньо політичних відносин та міжнародних векторів незалежної України.

Презентація проектів. Робота в домашніх групах

І група «Культурологи»

Завдання

  1.  Створити рекламний ролик-запрошення відвідати пам’ятки нашого краю, пов’язані з життям та діяльністю Б. Хмельницького.
  2.  Підготувати міні-вікторину по нашому краю доби Б. Хмельницького.

ІІ група «Біографи»

Завдання

  1.  Використовуючи мережу Internet, випустити сторінку газети про участь Б. Хмельницького в договорі 1654 р.
  2.  Написати міні-твір «Чи можна Хмельницького вважати великим українцем».


ІІІ група «Мистецтвознавці»

Завдання

  1.  Використовуючи мережу Internet, дослідити в яких творах мистецтва висвітлена тема українсько-московського договору 1654 р.
  2.  Випустити листівку з коротким описом вміщених на ній творів мистецтва (автор, назва твору та ін.).

ІV група «Політологи»

Завдання

  1.  Написати лист-звернення  Б. Хмельницького до народу після договору 1654 р.
  2.  Підготувати міні-тест до теми «Національно-визвольна війна 1648/54 рр.)

Домашнє завдання:

  1.  Опрацювати документ (с. 125, підручник Історія України, 8 клас, Власов В. 2)
  2.  Написати твір-роздум «Перемоги та прорахунки Б. Хмельницького».

Плотнікова Олена Володимирівна, вчитель історії Смілянської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №5 Черкаської обл. 


Використана література

  1.  Петровський Історія України. Неупереджений погляд.
  2.  Костомаров М. Б. Хмельницький. Історична монографія. – Д.:Січ.2004.
  3.  Бойко О. Історія України. Посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Академія. 1999.
  4.  Нетрадиційні уроки. Історія/ Укладач Л.І.Нечволод. – Х.: Торсінг Плюс, 2007.
  5.  Власов В. Історія України. Підручник для 8 класу. – К.: Ґенеза, 2004.
  6.  Струкевич О., Романюк І., Пірус Т. Історія України. Підручник для 8 класу. – К.: Грамота, 2008.
  7.  Стаття Юридична природа Переяславського акту. Ж-л Історія в школі.

PAGE   \* MERGEFORMAT10


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

76766. Соединения костей черепа 186.79 KB
  В костном небе различают: срединный небный шов – между небными и отростками правой и левой верхней челюсти и горизонтальными пластинками небных костей; поперечный небный шов перпендикулярный срединному шву и соединяющий верхние челюсти с небными костями. Межнижнечелюстной симфиз соединяет правую и левую половины тела нижней челюсти в области подбородка в плодном периоде и грудном возрасте. Основными частями височнонижнечелюстного сустава являются: правая и левая головки нижней челюсти; правая и левая нижнечелюстные ямки височной кости;...
76767. Развитие и строение скелета верхней конечности 185.58 KB
  Вначале кости обращены сгибательной поверхностью к туловищу потом поворачиваются на 90 градусов кнаружи. Все кости кроме ключицы развиваются как вторичные то есть проходят через перепончатую хрящевую и костную стадии. Лопатка плечевая кость кости предплечья трубчатые кости кисти развиваются эндо и перихондральным окостенением кости запястья – энхондральным. Трубчатые кости растут в длину за счет метаэпифизарных хрящей: длинные – верхнего и нижнего ростковая активность каждого зависит от возраста и меняется поочередно короткие –...
76768. Кости и соединения плечевого пояса 181.88 KB
  Строение лопатки – плоской кости треугольной формы: реберная передняя поверхность с лопаточной ямой для одноименной мышцы; задняя дорсальная поверхность с лопаточной остью над и подостной ямами для одноименных мышц; три угла: латеральный угол с суставной впадиной над и подсуставным бугорками шейкой лопатки; верхний угол для прикрепления поднимателя лопатки нижний угол на уровне УIII го межреберного промежутка –ориентир при определении границ легких; два крупных отростка: клювовидный акромиальный с суставной поверхностью для...
76769. Плечевой сустав 180 KB
  У основания клювовидного отростка располагается подсухожильная синовиальная сумка подлопаточной мышцы сообщающаяся с полостью сустава. Мышцы выполняющие движения в плечевом суставе Сгибание – дельтовидная передние пучки большая грудная двуглавая клювоплечевая мышцы. Разгибание – дельтовидная задние пучки длинная головка трехглавой широчайшая мышца спины большая круглая и подостная мышцы. Отведение до горизонтального уровня – дельтовидная и надостная а выше отводят трапециевидная мышца ромбовидные подниматель лопатки приведение...
76770. Соединения костей предплечья и кисти 183.33 KB
  В своей верхней части под проксимальным лучелоктевым суставом она имеет косой пучок толстых фиброзных волокон именуемый косой хордой. Проксимальный лучелоктевой сустав образуется при сочленении суставной окружности на головке луча и лучевой вырезки на проксимальном эпифизе локтевой кости. Он входит в состав локтевого сустава.
76771. Локтевой сустав 179.76 KB
  Шаровидный плечелучевой сустав изза тесной связи с другими двумя суставами утрачивает одну ось и движения в нем осуществляются по фронтальной и продольной оси. Капсула спереди и сзади тонкая возможность вывихов и укреплена по бокам внутри и снизу связками: боковыми коллатеральными: локтевой и лучевой; внутрисуставной кольцевой связкой лучевой кости; снизу квадратной – между лучевой шейкой и дистальным краем лучевой вырезки на локтевой кости. Спереди у лучевой шейки возникает слепое синовиальное выпячивание.
76772. Суставы кисти 182.29 KB
  Среди запястнопястных суставов особое место занимает запястнопястный сустав большого пальца так как в процессе антропогенеза в нем сложились специфические приспособления для противопоставления оппозициорепозицио его остальным пальцам. Они сводятся к следующему: изоляции сустава от остальных запястнопястных суставов; формированию седловидной суставной поверхности у коститрапеции и I пястной кости; наличию широкой свободной капсулы; наклону фронтальной оси к ладони что обеспечивает не только сгибание и разгибание но и смещение пальца...
76773. Развитие и строение скелета нижней конечности 185.87 KB
  Все кости проходят через три стадии остеогенеза: фиброзную хрящевую костную. Скелет нижней конечности состоит из пояса правая и левая тазовые кости и свободной части включающей бедренную кость надколенник берцовые кости голени большую и малую кости стопы с предплюсной плюсной и фалангами пальцев. В предплюсну входят кости : пяточная и таранная ладьевидная клиновидные медиальная промежуточная латеральная и кубовидная. Плюсневых костей пять – это короткие трубчатые кости.
76774. Кости таза и их соединения 183.03 KB
  Соединения костей таза: крестцовоподзвдошный сустав – плоский трехосный с очень малым объемом движений образован ушковидными суставными поверхностями крестца и подвздошной кости; имеет прочную и сильно натянутую капсулу укрепленную крестцовоподвздошными связками: вентральными межкостными и дорсальными; крестцовокопчиковый сустав – между верхушкой крестца и I копчиковым позвонком в межпозвоночном диске сустава щель зарастает после 50 лет; сустав укреплен крестцовокопчиковыми связками: вентральными дорсальными и глубокими дорсальными...