55506

Радянізація західноукраїнських земель

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета уроку: Охарактеризувати процес радянізації на західноукраїнських землях у повоєнні роки; показати трагізм долі УГКЦ; визначити цілі і методи збройної боротьби ОУНУПА...

Украинкский

2014-03-26

90 KB

19 чел.

Відділ освіти Мостиської районної державної адміністрації

Крукеницький ліцей при Національному лісотехнічному університеті України  

Мостиської РР Львівської обл

Радянізація західноукраїнських земель 

Методична розробка уроку

з історії України в 11 класі

вчителя історії  

Головко Галини Андріївни

Крукеничі, 2012 р.


Тема уроку.
  Радянізація західноукраїнських земель.

Мета уроку: Охарактеризувати процес радянізації на західноукраїнських  землях у повоєнні роки;

показати трагізм долі УГКЦ; визначити цілі і методи  збройної                            боротьби ОУН-УПА;  

формувати власне ставлення до методів, якими запроваджувалась радянізація;

  розвивати вміння аналізувати, критично оцінювати історичні  події  і явища, аргументовано пояснювати причини  протистояння на західноукраїнських землях.   

Тип уроку     урок засвоєння нових знань

Форма уроку  урок-пошук істини

Основні поняття  депортації, рух Опору, тоталітаризм, радянська                                влада, терор, репресії.

Епіграф 

«Трагедія історії не в боротьбі правди

              проти неправди, а в боротьбі різних  правд»

              Гегель


Хід уроку

I Організаційний момент

II  Повідомлення нової теми і мотивація навчальної діяльності учнів

Мотивація 

Учитель:

Друга світова війна привела до значних змін у долі України. УРСР вийшла  на  міжнародну арену як суб’єкт міжнародного права, були визнані  західні  кордони УРСР і, що найважливіше, уперше за багато століть майже всі українські землі   опинились у межах однієї  держави. Кажуть, що безсмертя довічне для тих, хто загинув у боротьбі за свій народ, за його волю. Сьогодні вивчатимемо тему, яка тривалий час була «білою плямою» в нашій історії.

                                                    План

1.Формування органів радянської влади. Колективізація, індустріалізація, культурна   революція.  

2.Доля У ГКЦ. Львівський Собор 1946 р. Й Сліпий.

3. Боротьба ОУН-УПА. Роман Шухевич.

4. Операція «Вісла»

III Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

1. Формування органів радянської влади.

                         Проблемне питання

Як ви вважаєте, радянизація західних областей України була визволенням чи окупацією?

 Вчитель:

Протягом 1939-41 рр. радянський режим не встиг закріпитися на  західноукраїнських землях. Після війни керівництво СРСР проводило політику «радянізації», яка включала у себе колективізацію, індустріалізацію, культурну революцію і масові репресії проти незадоволених новою владою.

Разом з вступом радянської армії в Західну Україну на роботу в місцеві органи влади з східних областей надсилаються спеціалісти (до середини 1946р. – 86 тисяч). Місцевим кадрам не довіряли. Так, з15,1тисяч номенклатурних посад в обкомах партії в Західній Україні місцеві працівники займали лише 1,8 тисяч чоловік (12,1%). За вказівками з Москви і Києва керівництво на місцях запроваджувало ті ж порядки, що були в всьому СРСР.

(Учні об’єднуються в 4 групи, опрацьовують питання)

І група індустріалізація

ІІ група колективізація

 ІІІ група культурна революція

За планом

  1.  Місце в розвитку СРСР
  2.  Мета проведення                     
  3.  Заходи здійснення
  4.  Особливості
  5.  Наслідки

 ІV група визначає позитивні і негативні аспекти радянизації за виступами учнів.

Відповідь на проблемне питання

2. Доля УГКЦ. Львівський Собор 1946 року. Й. Сліпий.

 Слово вчителя

Духовним натхненником національно-визвольної боротьби завжди була УГКЦ. Церква об’єднувала:

5млн віруючих                         3040 парафій

4440 церков                              5 духовних семінарій

127 монастирів                        10 єпископів

2950 священиків

Смерть митрополита А.Шептицького  1.11.1944р стала сигналом до початку кампанії проти церкви. Згідно зі сталінською інструкцією у квітні 1945р були заарештовані єпископи на чолі з Й.Сліпим. Усім було запропоновано “добровільно” возз’єднатися з РПЦ. А далі пішли арешти діячів церкви, заслання їх до Сибіру.

У1946р в Києві відбувся закритий процес греко-католицької єпархії на чолі з

Й.Сліпим. Тоді ж у Львові було скликано псевдособор, який ряд дослідників вважають неканонічним, за відсутності більшості єпископів.

Самостійна робота з підручником

1.  Яке рішення було прийнято?

2. Яку роль радянське керівництво відводило Собору?

3. Чому радянська влада вела боротьбу проти УГКЦ?

Повідомлення учня “Й.Сліпий”

Йосип Сліпий

Йосип Сліпий народився 17 лютого 1892 р. на Галичині. Після закінчення школи студіював теологію у Львові, а з осені 1912 р. – в Інсбруку, де 1918 р. здобув ступінь доктора богослов’я. Рукоположений митрополитом Андреєм Шептицьким, молодий священик продовжував свої студії. У 1922 р. Сліпий став професором догматики духовної семінарії у Львові, а згодом ректором. Під його керівництвом семінарія стала розбудована в Греко-католицьку богословську академію. Друга світова війна була поворотним пунктом у житті Й. Сліпого. Окупація Західної України більшовиками поставила УГКЦ у важкі умови. Старий і хворий митрополит А. Шептицький шукав собі заміни. 25 листопада 1939 р.      Й. Сліпий був призначений наступником на митрополичому престолі.

У роки німецької окупації (1941-1944) Й. Сліпий відродив духовну семінарію, а також діяльність Богословського наукового товариства. Після повернення радянської влади Йосип Сліпий був заарештований і засуджений на вісім років примусових робіт. Згодом він був засуджений ще три рази, пробувши у в'язницях і таборах до 1963 р. За наполяганням Папи Римського і світової громадськості    Й. Сліпий був звільнений і прибув до Рима. Тут він розпочав бурхливу діяльність: відновив на чужині колишню Львівську духовну академію (Український католицький університет), монастир Студитів, діяльність Українського богословського товариства та видання часопису «Богословіє».

25 січня 1965 р. Й. Сліпого було обрано кардиналом і владикою  УГКЦ. На 93-му році його життя обірвалося. Згідно із заповітом у 1992 р. його було перепоховано у Львові.

Вчитель: Незважаючи на всі зусилля влади ліквідувати церкву, вона остаточно не причинила свого існування. Легально її структури існувало за межами УРСР, а не легальні діяли в Україні і мали назву “церква в катакомбах”.

3. Боротьба ОУН-УПА. Роман Шухевич.                      

 Починаємо працювати з джерелами тоді, коли учні ознайомились з відповідною темою підручника.  В учнів є дві хвилини, щоб ознайомитись з нею.

  Як проблемне  питання … «Трагедія історії не в боротьбі правди проти неправди, а в боротьбі двох різних правд …» Гегель.

Робота з текстовими джерелами

Учні об’єднуються в групи і за схемою,  поданою учителем, опрацьовують документ і відповідають на запитання.

Документ 1 Звернення УПА «За що бореться УПА»

Документ 1

Звернення УПА

«За що бореться Українська Повстанська Армія?» (витяг)

УПА бореться за самостійну соборну державу і за те, щоб кожна нація жила вільним життям у своїй власній самостійній державі. Знищення національного поневолення та експлуатації нації нацією, система вільних народів у власних, самостійних державах – це єдиний лад, який дасть справедливу розв'язку національного і соціального питання в цілому світі.

УПА бореться проти імперіалістів і імперій, бо в них один пануючий народ поневолює культурно та визискує економічно інші народи.

УПА бореться проти будь-якої експлуатації.

УПА бореться за свободу друку, слова, думки, переконань, віри і світогляду, проти офіційного нав'язування суспільству світоглядних доктрин і догм; за право національних меншин мати свою власну за формою і змістом національну культуру; за рівність усіх громадян України незалежно від їх національності, в державних та громадських правах...

Документ 2 Проекти постановки ЦК КП/б «Про стан ідейного виховання інтелігенції у м. Львові і Львівській обл. » (1948р.), витяг.

Проект Постанови ЦК КП(б)

«Про стан ідейно-політичного виховання інтелігенції у місті Львові і Львівській області» (1948 р.) (витяг)

...обкоми і райкоми партії в усній і друкованій пропаганді повинні постійно підкреслювати провідну роль російської культури в розвитку соціалістичної культури СРСР, що російський народ є найбільш видатною нацією із всіх націй, що входять до складу Радянського Союзу, що він заслужив загальне визнання як керівна сила серед всіх народів країни, а ленінізм – найвище досягнення російської культури – складає основу культури.

 Чому населення Західної України чинило опір діям радянської влади в краї?    (метод “мозговий штурм” (визначаємо причини) )

- насильницька колективізація   

- масові депортації

- ліквідація УГКЦ

Головну роль в русі, як і раніше, відігравали ОУН-УПА. Політичною надбудовою УПА була УГВР - організація, яка керувала національно-визвольним рухом. Її очолили Р.Шухевич, В.Кук, М.Лебедь, Ю.Липа. Вони прийняли ряд законодавчий актів “Устрій”, “Платформа”, “Універсал”.

Запитання для дискусії

  Частина українців вважає вояків ОУН – УПА героями, інші – злочинцями. Якої точки зору дотримуєтеся ви? Чому?

Підсумок: ( Образний символ «Терези»). Пропоную учням зважити діяльність ОУН – УПА на «терезах історії», захистити свої положення в дискусії. Зображення терезів розміщуються в різних куточках класу. Біля зображень гуртуються прибічники тієї чи іншої позиції. Під час дискусії учні можуть змінювати позицію (метод «Займи позицію»), переходячи від однієї групи до іншої. Опорний символ допомагає зрозуміти,  наскільки складною і суперечливою була діяльність ОУН – УПА.

Рольове уособлення

А тепер уявіть, що ви – сучасники цих подій.

   Учні об’єднуються в групи (дві – хлопців, дві — дівчат).

1. (хлопці) – представники радянської влади.

2. (хлопці) – воїни ОУН – УПА.

3. (дівчата) – дружини представників радянської влади.

4. (дівчата) – дружини вояків ОУН – УПА.

 Завдання

Протягом трьох хвилин написати коротенький лист (5-6 речень) своїм дружинам (чоловікам). Про що б ви особисто написали?

Робота з класом

Порівняйте, яким бачили ворогуючі сторони майбутнє України у сфері державотворення прав людини.

Фінал цієї історичної драми був визначений. Надії керівництва ОУН та радянсько-американський конфлікт, який би дав можливість відродити українську державність не справдилися. Відчувалась нестача зброї і харчів, дехто з учасників руху піддався закликам уряду з'явитися з повиною.

Після того, як у березні 1950 року загинув головнокомандуючий УПА  Роман Шухевич, УПА остаточно втратила боєздатність. Хоча протистояння продовжувалось подекуди до 1956 року.

Повідомлення учня «Роман Шухевич – генерал Чупринка  

(випереджальне  завдання)

Роман Шухевич

Роман Шухевич народився у 1907 р. По закінченні середньої школи вступив до Львівського політехнічного інституту. Зі студентських років почав брати активну участь у національно-визвольній боротьбі.     У 1925-1929 рр. був членом Української військової організації (УВО). Згодом став одним з її провідних   діячів. У 1929 р. серед перших стає членом ОУН.  За свою діяльність був заарештований польською владою і кинутий до в'язниці. Через деякий час був звільнений за амністією. У цей час відомий під псевдонімом «сотник Щука».

Р. Шухевич відразу відгукнувся на події в Карпатській Україні. Він прибув до краю, де став одним з організаторів і керівником «Карпатської Січі» (1938-1939).

У 1939-1940 рр. працював у Проводі ОУН на посту референта зв'язку з українськими землями в складі СРСР. У 1940-1941 рр. входив до складу Проводу ОУН. Брав участь у II Великому зборі ОУН (весна, 1941 р.). Після збору став крайовим провідником ОУН на українських землях Польського генерал-губернаторства. Розраховуючи на допомогу Німеччини у визволенні України й відродженні державності, Р. Шухевич став організатором і керівником Українського легіону (батальйони СС «Нахтігаль» і «Роланд»). Цей легіон брав активну участь у нападі Німеччини на СРСР. Але після загарбання України німецьке командування розпустило легіон. Антиукраїнська політика Німеччини змусила Р. Шухевича перейти від співробітництва до боротьби з німецькою окупацією.

Навесні 1943 р. він став військовим референтом у Проводі ОУН. У середині 1943 р. III Надзвичайний Великий Збір ОУН обирав Р. Шухевича на посаду голови Бюро Проводу ОУН (у цей час він відомий під псевдонімом Тур). З осені став Головним командиром УПА і вже відомий як генерал Тарас Чупринка.

Із 1944 р. під псевдонімом Лозовий очолив уряд Головної Визвольної Ради, Секретаріат військових справ, командував УПА, був головою Проводу ОУН. На цих посадах він залишався до своєї смерті. У 1945 р. Провід ОУН видав Декларацію, у якій взяв на себе зобов'язання, що не залишить території України і буде вести боротьбу. 5 березня 1950 р у селі Білогорщі під Львовом Р. Шухевич загинув під час бою з радянськими військами.

                                

Вчитель: На землях Західної  України розгорнулась справжня партизанська війна. Загони ОУН та УПА проводили диверсії проти радянської влади, в яких часто  гинули місцеві жителі. УПА після закінчення війни перейшла на  підпільне існування.  Невеликі, добре згуртовані «боївки» (10-15осіб) контролювали територію площею 150 тис. км. Здійснювали 15,5 тис. диверсії, у яких загинуло більше 30 тис. представників рад влади ОУН УПА. Відзначились сумнозвісні спецзагони держбезпеки, які чинили свавілля, замаскувались під, вояків УПА. Переодягнених карателів навіть свої називали упирями, їх жорстокість не знала меж.

Заходи, спрямовані на придушення ОУН ТА УПА з боку рад влади були жорстокими: блокада і прочісування території, арешти і депортації розстріли і провокації. Кульмінацією цих націй стала «Вісла»

Дискусія

Частина українців вважає вояків УПА героями, інші – ворогами. А яка ваша думка?

4. Операція «Вісла»

    Яскравим свідченням геноциду стала операція «Вісла». У 1944-47рр. українське  населення споконвічних українських земель так званого Закерзоння – повітів Санок, Перемишль, Люб'ягів, Ярослав, Томатів пережило чи не найстрашніші часи своєї історії. Польська комуністична влада разом з урядом СРСР; УРСР провела насильницьке виселення українців спочатку до УРСР (1944-46рр.), а у 1947р. – на землі «Одзискані» (колишні німецькі території).

(самостійна робота з підручником, результати записуємо в таблицю»

Причини проведення

Завершити перетворення Польщі на мононаціо-нальну державу

Придушити український національно-визвольний рух на Холмщині, Підляшші, Надсянні, Лемківщині («Закерзоння»).

Завдати поразки УПА

                           ↓                                         ↓                                                ↓

Мета

Завершити

процес обмі-

ну населенням

між Польщею

і УРСР. Частина

українського на-

селення не бажа-

ла залишати свою

батьківщину

Деукраїнізація

Холмщини,

Підляшшя,

Надсяння,

Лемківщини

(«Закерзоння»). Остаточна по-

лонізація цих

земель

Сприяти засе-

ленню «повер-

нутих земель»

(ті, що відій-шли від Німеччини

до Польщі

за рішенням

Потсдамської

конференції)

Позба-

вити

УПА

під-

тримки

насе-

лення

Завда-

ти по-

разки

основ-

ним

силам

УПА

                                                                         ↓

Привід. Загибель у сутичці з вояками УПА 28 березня 1947 р. заступника міністра національної оборони Польщі Кароля Сверчевського

                                                                         ↓

Період здійснення. 28 квітня 1947 р. – липень 1947 р. (фактично завершила-ся у жовтні 1947 р.)

                                                                         ↓

Польські війська й міліція загальною кількістю 30 тис. осіб, за підтримки радянських і чехословацьких військ, які встановили заслони на кордонах, здійснили насильницьку депортацію українського населення. Для особливо непокірних було створено концтабір в Освенціумі (на базі колишнього німецького). Через табір із травня 1947 до січня 1949 рр. пройшло 3870 осіб, із яких 160 загинуло

                                                                         ↓

Результати і наслідки

Проти УПА було проведено 357 бойових акцій, знищено 1509 повстанців, 1178 бункерів і криївок. Заарештовано 2800 членів ОУН і УПА. Припинення бойових дій УПА на Закерзонні

Виселено в західні і північні райони Польщі 140 тис. українців

Деукраїнізація «Закерзоння»

Узагальнення вивченого матеріалу

Вчитель:

А тепер повертаємось до проблемного питання, яке прозвучало на початку уроку. Чому саме ці рядки обрано для проблеми? Про які дві правди йде мова?

 Ліна Костенко писала:

"Кожній нації є за що посипати голову попелом. Тільки не треба ним запорошувати очі наступних поколінь"

  Ми повинні пам’ятати сторінки своєї історії, проте, аналізуючи події минулого, треба шукати  компромісу.

                                                                        

Підсумки

Українці в 1940-50-х рр. підняли небувале за розмахом для цих часів повстання проти деспотії й показали всьому світу приклад масової непокори тоталітарній імперії. Пробачити це непокірним радянська держава не могла.

Домашнє завдання

Вивчити § 15


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

9290. Кровотечение. Реакция организма на кровопотерю 21.25 KB
  Лекция №9 Кровотечение. Реакция организма на кровопотерю. Петехия - небольшое кровоизлияние в кожу. Пурпуре – кровоизлияние в слизистые оболочки. Экхимозы - обширное кровотечение в кожу или слизистые. Гематома - ограничивание кро...
9291. Переливание крови и ее компонентов 21.79 KB
  Лекция №10 Переливание крови и ее компонентов Трансфузиология - это раздел клинической медицины, изучающий вопросы переливания у человека крови и ее препаратов, а также крове- и плазмозамещающих жидкостей с лечебной целью. Кровь - одна из...
9292. Осложнения при переливании крови. Методы профилактики и лечения осложнений 28.73 KB
  Лекция №11 Осложнения при переливании крови. Методы профилактики и лечения осложнений. Приказ Минздрава РФ от 25 ноября 2002 года №363 Об утверждении Инструкции по применению компонентов крови Гемотрансфузионные реакции и осложнения возникают в случ...
9293. Особенности обследования и предоперационной подготовки хирургического больного 16.3 KB
  Лекция №12 Особенности обследования и предоперационной подготовки хирургического больного Предоперационный период. Цель - снижение риска развития интра- и послеоперационных осложнений. Диагностический этап Подготовительный этап. Об...
9294. Операция. Способы формирования хирургического шва 18.76 KB
  Лекция Операция. Способы формирования хирургического шва. Операция - способ хирургического вмешательства, заключающегося в проведении специального механического воздействия на органы и ткани с лечебной и диагностической целью. Операция...
9295. Послеоперационный период 21.51 KB
  Лекция №14 Послеоперационный период Воздействие патологических факторов, обусловленных болезнью и операционной травмой, вызывает состояние, которое именуется системной постагрессивной реакцией. Классификация: Ближайший период (с 1 по 5-7 день)...
9296. Общие принципы лечения переломов костей 19.25 KB
  Общие принципы лечения переломов костей И стоит вопрос так, от того что студенты знают, лекции редко читают, нескольких слов. Травматизм занимает третье место, после респираторных заболеваний У мужчин 15-29 лет стоит на первом месте. Требуют гопитал...
9297. Деонтология в хирургии 21.89 KB
  Лекция №16 Деонтология в хирургии Термин деонтология введен вначале 19 века английским философом и священником Бентом, как название науки о профессиональном поведении человека. Деонтология – учение о нравственных аспектах действия врача в сфе...
9298. Травматизм. Социально-экономическое значение. Принципы оказания медицинской помощи 24.51 KB
  Травматизм. Социально-экономическое значение. Принципы оказания медицинской помощи. Травма - воздействие на организм человека внешних факторов, которые вызывают анатомические и функциональные нарушения (сотрясение, ушибы, растяжения, разрывы, с...