55508

РАДІСТЬ ТВОРЧИХ ВІДКРИТТІВ НА УРОЦІ

Научная статья

Педагогика и дидактика

Після закінчення встановлених двох хвилин усі команди що встигли то встигли міняються своїми розмальованими аркушами. У кожної команди чийсь чужий аркуш який тепер потрібно перевірити другий раунд.

Украинкский

2014-03-26

192 KB

0 чел.

РАДІСТЬ ТВОРЧИХ ВІДКРИТТІВ НА УРОЦІ
Л.О. Черваньова, заступник директора з навчально-виховної роботи, Харківська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 134

Харківської міської ради Харківської області

    При сучасному різноманітті телевізійних і комп'ютерних навчальних програм нудне життя на уроці, беземоційна освіта виявляються в очах учнів ой як неконкурентоспроможними.

     Соціо-ігрові технології навчання, гуманізуючі сам процес спілкування вчителя з учнями та учнів між собою на уроці здатні забезпечити радість творчих відкриттів на уроці. Емоції відкриттів можуть і повинні бути присутніми і в особистій педагогічній праці кожного вчителя, і у пізнавальній діяльності кожної дитини. Організоване вчителем спілкування на уроці повинно створювати і розвивати дружню атмосферу в учнівських змаганнях і конкурсах, зміцнюючи спокійно-ділове ставлення до всіляких оцінок, призів і номінацій.

      На будь-якому шкільному уроці учні повинні потрапляти в такі ситуації, коли вони починають реально відчувати свободу в здійсненні, реалізації, вираженні своєї думки і реальну зацікавленість у цьому тих однолітків, які оточують їх на уроці. А для подібної «режисури уроку» багато відповідних підказок, прийомів, дидактичних ходів можна знайти в театральному мистецтві

і в театральній педагогіці.

      Соціо-ігрова режисура полягає не в тому, щоб змусити учня грати обрану учителем роль, а в тому, щоб кожна дитина на уроці після жеребкування почала з товаришами зацікавлено складати ряд подій. І вже тоді кому з учнів не захочеться блиснути своєю вигадкою перед однолітками!

       Навчання нерозривно пов'язане з досягненням учнями стану, коли саме те, що було недоступним або важким, стає легким і завжди виходить. І потенційно вони завжди і на всіх уроках готові дізнаватися, робити, творити.

     У соціо-ігровій «режисурі уроку» є свої «три кити»: рух, варіативність і робота малих груп. Якщо на уроці одного з них у наявності не буде, то технологічна конструкція може виявитися хиткою і ненадійною.

      Розглянемо найбільш поширене в соціо-ігровій технології завдання «Видимо-невидимо», яке дозволяє в ігровій формі проводити вивчення нового матеріалу блоком  по будь-якої теми. 

      Наприклад, розділ  «Многокутники. Площі многокутників» у підручнику для 8 класу з геометрії  (автори М. Бурда, Н. Тарасенкова) займає з 126 по 161 сторінку. Це значить чотирнадцять сторінок теорії, розбитих для вивчення у відповідності з навчальним планом на 5 параграфів (з 15-го  по 19-й), після кожного з яких йдуть контрольні запитання та завдання.

      Класу пропонується особливий варіант роботи. Він полягає у тому, що на уроці дітям пропонується попрацювати з текстами окремих параграфів у послідовності, яка не передбачена  підручником.

Клас об'єднується у п'ять команд. Кожна команда отримує білетики-шпаргалки з інформацією двох видів: на одній зазначений  параграф розділу, на іншій - частина мови (наприклад, іменники, прикметники, дієслова, числівники,  займенники). А це означає, що кожній команді за відведений час (дві хвилини!) потрібно знайти і виписати (перший раунд) з тексту зазначеного пункту всі зазначені частини мови. Але виписати, зберігаючи завдання в таємниці. Виписувати потрібно на великому аркуші паперу і так, щоб слова зайняли весь простір аркуша. Слова можна писати навскоси, вверх ногами, куточком, перетинати одне з одним (як у розгаданих кросвордах), тобто в хаотичному порядку. Одним словом, як завгодно, лише б не в нудний стовпчик або не в одну лінію. Слова ж виписувати з тими самими закінченнями, з якими вони наведені в підручнику (тобто відмінкові та дієслівні закінчення не змінювати!).

      Після закінчення встановлених двох хвилин усі команди (що встигли, то встигли!) міняються своїми розмальованими аркушами. У кожної команди чийсь чужий аркуш, який тепер потрібно перевірити (другий раунд).

      Але оскільки параграф, з яким працювала попередня команда, для цієї команди ще таємниця, то цю таємницю спочатку потрібно розкрити. Тобто з усіх пунктів навчальної теми знайти той вихідний, над яким мудрували сусіди. Ось усі і починають у підручниках ритися, розшифровуючи «військові таємниці» шифровок сусідніх команд. Нагадаємо, що одним дісталося виписувати іменники, іншим прикметники, третім дієслова… Цю частину таємниці відгадати учням достатньо легко. А ось іншу частину - складніше. За тими словами, що попередня команда за дві хвилинки знайшла і химерно вивела на аркуші, нова команда повинна визначити вихідний уривок навчальної теми. Коли «зашифрований» пункт знайдений, команда приступає до перевірки (третій раунд) і з'ясовує, скільки ж слів  інша команда за дві хвилинки змогла знайти і виписати, а скільки проґавити. Спільно виноситься рішення про уважність і вправність кожної команди. І це рішення записується крейдою в правому куті дошки (можна відміткою у дванадцатибальній системі, але можна і словами).        

      Запис на дошці - це (як у музиці) своєрідне відбиття такту. Хто написав - отримує нове завдання, а ті, хто гальмує, мають можливість своє відставання не тільки самостійно виявити, але й, добровільно, схаменувшись, надолужити упущений темп. Після запису крейдою, посильні від команд підходять до вчителя і від нього дізнаються завдання четвертого раунду. Тепер потрібно продовжити заповнення перевіреного (чужого) листа словами з того ж самого вгаданого параграфу, але словами вже новими, вказаними у  другому білетику-шпаргалці. Так, наприклад, коли команда I працювала із зазначеним параграфом (наприклад §15)  і виписувала звідти  тільки прикметники, то команда III працювала з іншим параграфом (наприклад §17) і виписувала звідти тільки дієслова. Потім команда I, отримавши лист, заповнений командою III, розгадавши за виписаними дієсловами їх «військову таємницю» та винісши вердикт щодо їх вправності, приступає до пошуку і додаванню в колишній лист «видимо-невидимо» прикметників, використаних авторами підручника при викладі навчального матеріалу в  тому ж «чужому» параграфі підручника. В результаті, інформативність аркуша зростає - до виписаних дієслів, додаються прикметники. Наступні обміни відбуватимуться попарно (п'ятий раунд). Як тільки які-небудь дві команди готові, вони знову обмінюються між собою неабияк списаними аркушами (тоді як, нагадаємо, інші команди все ще продовжують свої пошуки, або чекають команду-напарницю для обміну листами). 
     Під час цього раунду командам шукати вихідний параграф сусідів стає простіше. По-перше, і слів для розшифровки більше (тут тобі, наприклад, і дієслова, і прикметники; або - і іменники, і прикметники - як кому випаде), а по-друге, навчальні пункти стають усе більш  пізнаваними: адже по ним очами побігати учням довелося ґрунтовно. Коли «військова таємниця» і інших сусідів розкрита і їх вихідний пункт знайдений, команда приступає до «глобальної перевірки» (шостий раунд). Відзначимо, що на цьому етапі члени команди приступають до розгляду вже третього навчального пункту (за традиційною методикою на деякі з них зазвичай доводиться по уроку). Вони вже як знавці опрацьовують його, перевіряючи не тільки уважність і вправність попередньої команди, але й справедливість їх винесеного в правий кут дошки вердикту (перераховуючи слова і переперевіряючи їх думку). Результати своєї «глобальної перевірки» щасливі учні («а ми вже все зробили, все встигли!») записують на тій же класній дошці, але вже з лівого боку.     

    До цього часу в класі цілком може статися розмежування команд по темпоритму. У цьому нічого страшного немає. Навпаки, коли одна-дві команди попереду, а хтось зовсім позаду то в цьому виявляється той самий індивідуальний підхід до навчання. У соціо-ігровій режисурі вирішується проблема індивідуального підходу. Спочатку через об'єднання у тимчасові малі групки активізується суб'єктність учнів (разом з їх креативністю та ініціативністю). Потім у ході виконання того чи іншого соціо-ігрового завдання (в даному випадку раунду), відбувається згуртування тимчасової робочої групки в робочу команду, тобто злиття індивідуальних суб'єктностей в  єдину команду, яка має свій індивідуальний темпоритм. Команди міняються, і діти набувають досвіду роботи в різних темпоритмах.

    Якщо якісь команди (команда) будуть попереду, а якісь відставати (хоча індивідуальний ритм роботи при цьому і у тих і у інших може бути дуже насиченим і дуже навіть корисним для самих учасників), учителю потрібно, не турбуючи інших, зайняти перших. У запропонованих обставинах  навчальної теми «Многокутники. Площі многокутників» - можна, наприклад, у тому прикрашеному сусідами аркуші, який лежить перед кожною командою, може з'явитися нова інформація у вигляді декількох вправ. Справа в тому, що в підручнику з геометрії після кожного параграфа є завдання «Застосуйте на практиці». Ось на розв'язання цих завдань тепер і повинні будуть направити свою увагу команди-лідери (раунд шостий-біс). Ну,  а коли команди-тихоходи свої завдання нарешті виконають, учитель подає загальний сигнал, за яким усі листи повертаються початковим командам (раунд сьомий, завершальний). І, почекавши певний час, який необхідний для розглядання авторами свого невпізнанного дитяти, учитель пропонує завдання, яке завершає урок. Яким саме буде це завдання, залежить від працездатності класу. В одному випадку цим завданням може бути спільне рішення задач. Кожна команда тепер називає свій пункт і вчитель диктує їм один-два номери задач для командного рішення (але із записом у зошиті, тобто в режимі  «один за всіх і всі за одного»). Або складання опорного конспекту за темою «Площі фігур»

   А в іншому випадку, якщо часу зовсім не залишилося, то цим завданням може виявитися тільки запис у щоденниках домашнього завдання.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

50540. Подготовка лечебно-профилактических учреждений к работе в чрезвычайных ситуациях 187 KB
  Изучить основные мероприятия, направленные на повышение устойчивости работы лечебно-профилактических учреждений в условиях возможных чрезвычайных ситуациях мирного времени: функционирование систем жизнеобеспечения больницы и организации лечебной работы, создание запасов медицинского, санитарно-хозяйственного и прочего имущества; организация связи, организация убежищ и противорадиационных укрытий.
50541. Сеть Хопфилда 44.5 KB
  Клетки таблиц – это пиксели изображения. Чтобы изменить цвет пикселя просто наведете на него указатель мыши и нажмите левую клавишу. Чтобы запомнить образец нажмите кнопку «Модифицировать» и перейдите к следующему образцу. После внесения изменений обучите нейронную сеть и проверьте её работоспособность.
50544. Расчет сопротивления заземляющего устройства, состоящего из вертикальных электродов, соединенных горизонтальной полосой 121 KB
  Вычислить длину горизонтальной полосы соединяющей вертикальные электроды м – для электродов расположенных в ряд; м – для электродов расположенных по контуру.
50545. Изучение нормального закона распределения случайных величин (закон Гаусса) на основе опытных данных 95.5 KB
  Составить интервальную таблицу частот статистический интервальный ряд распределения: а Разбить весь диапазон случайных величин на k интервалов: 107; 108 108; 109 и т. Строки 13 Таблицы 2 называют статистическим интервальным рядом распределения. Интервальный ряд распределения изобразить графически в виде гистограммы.