55509

Групи слів за значенням: синоніми, антоніми. Синоніми. Типи синонімів. Синонімічні ряди. Антоніми

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Групи слів за значенням: синоніми антоніми. Антоніми. Мета: поглибити знання про групи слів за значенням; формувати вміння визначати в реченнях і текстах синоніми і антоніми; учити утворювати синонімічні ряди і добирати антонімічні пари доречно вживати їх у мовленні...

Украинкский

2014-03-26

65.5 KB

3 чел.

Українська мова

5 клас

                                                           Автор: Яценко Олена Василівна,

                                                                   вчитель української мови і літератури

                                                             Бориспільської загальноосвітньої

                                                 школи І – ІІІ ступенів № 8

Тема. Групи слів за значенням: синоніми, антоніми. Синоніми. Типи синонімів. Синонімічні ряди. Антоніми.

Мета: поглибити знання про групи слів за значенням; формувати вміння визначати в реченнях і текстах синоніми і антоніми; учити утворювати синонімічні ряди і добирати антонімічні пари, доречно вживати їх у мовленні; дати поняття про типи синонімів; осягнути роль антонімів в українській мові; розвивати спостережливість учнів при засвоєнні мовних явищ; виховувати в учнів самостійність мислення, кмітливість, культуру мовлення.

Тип уроку. Урок засвоєння нового матеріалу з елементами повторення.

Обладнання. Підручник, словники, картки, комп’ютер.

Перебіг  уроку

І. Перевірка домашнього завдання.

1.Фронтальне опитування учнів:

- Які слова називаються однозначними?

- Які слова називаються багатозначними?

- Які ви знаєте основні види переносних значень слів, їх різновиди?

- Яке значення слів називається прямим?

- Яке значення слів називається переносним?

2.Тестові завдання.

До складу яких словосполучень входять слова з переносним значенням?

а) Важкі думки – важкі цеглини, міцна сталь – міцний мороз, золотий характер – золотий ланцюг.

б) Широкі лани – просторі лани, світла вода – прозора вода, унікальний екземпляр – рідкісний екземпляр.

У якому рядку всі наведені слова є однозначними?

а) корінь, операція, іти, збирати, хмара; бджола,

б) реакція, масштаб, лежати, гострий, їсти;кипіти;

У якому рядку всі слова в словосполученнях вжито в прямому значенні?

а) солодкий сон, жовтокоса осінь, море пшениці;

б) солодка кава, срібна ложка, тепла хустка.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчання.

Виявити, що учні знають про синоніми та антоніми.

IV. Ознайомлення з новим матеріалом. Сприйняття й засвоєння матеріалу.

1. Вступне слово вчителя.

Точність і виразність нашого мовлення часто залежить від того, наскільки правильно й доречно дібрано слова. Одне й те саме поняття може називатися по-різному. Наприклад, поняття говорити може бути передане кількома словами: говорити,розказувати, казати (більш конкретно); мовити (до кого?); розмовляти (з ким?); балакати, базікати,гомоніти (розмовне); гуторити (діалектне) ляпати язиком теревені правити (фразеологізми). Такі слова називаються синонімами.

2. Робота з підручником. Усне виконання вправи

Синоніми – це слова, що відрізняються одне від одного звуковим складом, але означають назву одного поняття з різними відтінками в його значенні або з різним стилістичним забарвленням.

V. Виконання вправ на застосування і закріплення знань, формування вмінь і навичок.

1.Вибірковий диктант («Хуртовина» Василя Латанського або «Бабуся» Івана Драча)

А). Мете, мете хурделиця,

Пороша, хуртовина,

Та на дорозі стелиться,

То в хату снігом кине.

Вертелиця, курделиця,

Хурделя, завірюха,

Метелиця, кужелиця

Ще й виверта кожуха.

Ще: віхола, віхтелиця,

Завійниця хурдист...

І все це до «хурделиці»

Б). Ой оце чудне дівчатонько, ой-я,

Щосуботоньки їде з містонька

До бабоньки, до бабусеньки, ой.

Лишає свої інфузорії-туфельки,

Скидає свої лаковані туфельки,

Одягає куфайчатко порване, ой-ой-оєчки.

У бабцюлі, у бабусеньки, ой,

Взува старі чоботи-шкарбани,

Бабчині чоботи-чоботищеньки.

Наносить води повну балію —

Ще відро, ще відро, ще відеречко,

Та в баняки, банячища, ой,

Та любисток зімліє в горнятах,

Аж зімліє бабусина хата, ой-ой-ой,

Хата, хатуся, хатинонька,

Хатусенька, Хата Стріхівна, ой.

— Заворожи мені, бабченько, ой-я,

Бабусенько, бабулиня, бабусенція.

Ой гаряча, ой бабулик, ой-ой-ой-

єчки.-

Ляпотить, хлюпотить у ночовоньках

Дівулиня, дівчина, дівогоренько,

А бабуся так і вештається, ой-я,

А бабище все шупортається, ой-я,

З кочергами, з баняками, банячищами.

Внучка, внученька, студентонька

Спить у баби на ряднищі, на рядні

Під кожухом, кожушиськом, кожушариськом.

На лежанці в цмоки цмокає, аж оєчки.

(Випадає їй казьонний дім,

І валет бубновий в нім,

Туз хрестовий заберу,

Швидше вже сама помру.)

А дівуля, дівчинина, дівувальниця

До кожуха, кожушенька так і

горнеться,

А бабуся, бабулиня, бабусенція

До дівчиська, дівчиииська так і тулиться —

Сиротина ж, сиротуля, сиропташечка,

Бабумамця, бабутатко, бабусонечко

2.Письмове виконання вправи

3. Ознайомлення з матеріалом у підручнику (абсолютні синоніми), його осмислення.

4.Творча робота . Усно скласти речення з абсолютними синонімами.

Собака – пес

Бій – баталія

Алфавіт – азбука

Леся Українка – Лариса Косач

Дніпро – Борисфен

Цикорій – Петрів батіг

5. Робота з підручником.Усне виконання вправи.

6. Письмове виконання вправи.

7. Вибірковий диктант. Знайдіть синоніми до слова іти.

Ой три шляхи широкії докупи зійшлися. На чужину з України брати розійшлися. Хутко літні дні минають, йде уже зима…(І.Вирг.) На рідну землю я прийшов. Пройдуть віки, настане вічне літо. Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці.Попід тинами біжить мати свою дочку переймати. «Вернись,- каже,- чи не чуєш? Куди ти чимчикуєш? (Н. тв.) Усі свої чотири десятини обійшла Докія до смеркання. Ледве вже чапала додому, стомлена й радісна. (М.Стельмах). Тільки вночі була відлига, сніг танув немов напровесні. Ще й зранку доводилося не йти, а чапати по сніговій каші (Ю.Збанацький). Повертався він часом на світання й не йшов до хати, а простував до клуні, де було свіже сіно. (А.Шиян) Пройшовши кілька гонів, перебрались вони через глибоку балку й з милю простували рідким лісом.

8. Відгадайте загадки, визначте антоніми:

Біле поле, чорне насіння, хто його сіє, той розуміє.( книга)

Сильніша сонця, слабша вітру, ніг не має, а йде, очей не має, а плаче. (хмара). Прив’яжи – підуть, відв’яжи − залишаться.(лижі). Як живе − лежить, як помре − побіжить(сніг).

VІ. Систематизація і узагальнення знань, умінь, навичок.

1. Метод «акваріум».

Учитель розподіляє на 4 групи, пропонує пригадати матеріал підручника «Синоніми. Антоніми», пояснюючи, що це їм потрібно буде під час виконання завдання. Одна з груп сідає в центрі. Вони отримують записані речення:

Завдання :

1 група

У якому рядку подані слова становлять синонімічний ряд?

- Високо, низько, височина, низина, рівнина.

- Височина, вишина, висота, височінь, вись.

- Високий, височенький, високість, високогірний, високогір’я.

- Висотний, висотник, верховина, верхівка, верхів’я.

- Вишитий, вишивка, вишивання, вишиванка, вишивний.

2група:

Доберіть до підкреслених слів синоніми

Визначте вид синонімів:

Віють вітри, віють буйні,

Аж дерева гнуться,

Ой як болить моє серце,

А сльози не ллються.

3 група:

Доберіть до підкреслених слів антоніми. Визначте вид синонімів.

Верба усохне, і спиляють грушу.

Зелене море зроблять із Дніпра.

Ще брат живий, та він глухий.

Є братова, але вона стара.

4 група:

Випишіть із наведених речень антонімічні пари. Чи є тут синоніми?

1.Скоро на смузі тій щось блимнуло, немов спалахнув сірник і погас. 2. Почалося здаватися, що за чорною смугою хмари то здіймається, то падає, щоб піднятися на другому краї, хвиля вогняного моря. 3. А значить пута темноти сильніші від світла? (Із творів М. Коцюбинського). 4.Стоїть місяць над горою, та сонця немає. 5. Хто знає, чи жив вернусь, чи ляжу у полі! 6.яка ж би то, мій синочку, година настала, щоб чужая дитиночка за рідную стала?

2.Вправа «Зайві дієслова»

Виберіть потрібне слово з поданих у дужках синонімів і запишіть з ним речення: (Спить, куняє, дрімає) земля під глибоким снігом. Дівчина хитро (сміється, умирає від сміху, регоче, посміхається). Верби (горюють, сумують, журяться, нудьгують) над водою. Учні (говорили, вели розмову, розмовляли, розповідали) про історію рідного краю.

3.Робота з підручником( опрацювання матеріалу «Антоніми»)

Слова з протилежним значенням називаються антонімами .Антоніми використовуються в різних стилях літературної мови.

Все йде, все минає – і краю немає.

Куди ж воно ділось? Звідкіля взялось?

І дурень, і мудрий нічого не знає.

Живе умирає … одне зацвіло,

А друге зав’яло, навіки зав’яло…

І листя пожовкле вітри рознесли.

4. Творчий диктант зі стилістичним завданням.

Дібрати антоніми до багатозначних слів у поданих словосполученнях.

Сухий одяг –

Суха погода –

Сухий хліб –

Суха мова –

Сухе літо –

Сухі квіти –

Чисті руки –

Чиста совість –

Чисте небо –

Чистий сніг –

Чиста ріка –

V. Закріплення навчального матеріалу.

1. Бесіда :

-  Що називається синонімами?

-  Які ви знаєте види синонімів?

-  Що називається антонімами? Для чого й де використовуються антоніми?

2. Доберіть до підкреслених слів антоніми.

VI. Підсумок уроку.

VІI. Домашнє завдання

Література:

Бєляєв. О. Методика вивчення української мови в школі / О. Бєляєв., В. Мельничайко., М. Петнилюк., Г. Передрій., Л. Рожило. – К., 1987.

Інтелектуальні ігри на уроках української мови та літератури. Упоряд. К.Ю. Голобородько. – Х. : Вид. група «Основа», 2006. – 304 с.

Мельникова С. Українська мова 5-11 класи. Тематична перевірка навчальних досягнень учнів. – Камянець-Подільський : «Абетка», 2003.

Пентилюк М. Сучасний урок української мови / М. Пентилюк., Т. Онукевич.  – Х. : Вид. група «Основа», 2007. – 176 с.

Українська мова : Програма з української мови для загальноосвітніх навчальних закладів. 5-12 класи. – К., Ірпінь : ВТФ «Перун», 2005. – 176 с.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

74387. ОБЩИЕ ТРЕБОВАНИЯ К СХЕМАМ И НАДЕЖНОСТИ ЭЛЕКТРОСНАБЖЕНИЯ 61.5 KB
  При построении схем системы передачи и распределения электроэнергии можно условно разделить на системообразующие и распределительные электрические сети. К системообразующим относят электрические сети которые объединяют электрические станции и крупные узлы нагрузки. Системообразующие сети выполняют на напряжения 330 500 и 750 кВ обеспечивая тем самым их большую пропускную способность. Назначение распределительных сетей передача электроэнергии от подстанций системообразующей сети к центрам питания сетей городов промышленных предприятий и...
74389. Принципы формирования разомкнутых сетей. радиальные и магистральные нерезервированные и резервирование сети 865.5 KB
  Схема электрической сети определяется применяемыми номинальными напряжениями числом ступеней трансформации схемой соединения подстанций конфигурацией сети и схемами электрических соединений понижающих подстанций. При проектировании электрической сети и выборе ее схемы в первую очередь решается задача выбора Uном и ступеней трансформации. Схема соединения сети или конфигурация сети определяет соединение ветвей и узлов.
74390. ПРИНЦИПЫ ФОРМИРОВАНИЯ СХЕМ ПРОТЯЖЕННЫХ ЭЛЕКТРОПЕРЕДАЧ СИСТЕМООБРАЗУЮЩИХ ЭЛЕКТРИЧЕСКИХ СЕТЕЙ 87 KB
  При развитии системообразующей сети они становятся ее составной частью. В этом случае протяженная электропередача соединяющая несколько системных подстанций является элементом системообразующей сети. Схему системообразующей сети формируют исходя из ее многофункционального назначения. При этом должна обеспечиваться достаточная пропускная способность отдельных линий и сечения сети группы линий связывающих один регион с другим надежная выдача мощности в систему крупных электростанций надежное питание крупных узлов нагрузки.
74391. Способы присоединения концевых, транзитных и узловых подстанций к электрической сети 45.5 KB
  Способ присоединения подстанции к сети напряжение и количество присоединяемых линий а также вид применяемых коммутационных аппаратов определяют схемы понижающих подстанций рис. Подстанции питающие сеть рассматриваемого напряжения называют центром питания ЦП. Как правило это подстанции более высокой ступени напряжения...
74392. ВЫБОР КОНФИГУРАЦИИ И НОМИНАЛЬНОГО НАПРЯЖЕНИЯ ЭЛЕКТРИЧЕСКОЙ СЕТИ 121.5 KB
  На последующих этапах выбираются параметры сети для намеченных конфигураций и производится их технико-экономическое сравнение. Конфигурация сети ее протяженность число цепей линий на каждом из участков непосредственно влияют на выбор номинального напряжения. Другой важнейший фактор при выборе напряжения это предполагаемые нагрузки на участках сети.
74393. ВЫБОР ПРОВОДНИКОВ ЛИНИЙ ЭЛЕКТРОПЕРЕДАЧИ ПО УСЛОВИЯМ ЭКОНОМИЧНОСТИ 582.5 KB
  С другой стороны от площади сечения проводника зависит его активное сопротивление и его диаметр которые в свою очередь влияют соответственно на нагрузочные потери электроэнергии и потери холостого хода и как следствие на стоимость этих потерь. Действительно например при увеличении площади сечения проводников капитальные затраты на них будут возрастать а стоимость потерь электроэнергии в них уменьшаться.40 нагрузочные потери электроэнергии выражены по методу времени наибольших потерь потери холостого хода не учитываются а...
74394. ВЫБОР ПРОВОДНИКОВ ЛИНИЙ ЭЛЕКТРОПЕРЕДАЧИ ПО ДОПУСТИМОЙ ПОТЕРЕ НАПРЯЖЕНИЯ 315.5 KB
  Как уже отмечалось, внутри распределительных электрических сетей напряжением до 20 кВ включительно обычно отсутствуют средства регулирования напряжения. При этом допустимые отклонения напряжения у элсктроприемников обеспечивают, как правило...
74395. ВЫБОР ПРОВОДНИКОВ ЛИНИЙ ЭЛЕКТРОПЕРЕДАЧИ ПО УСЛОВИЮ НАГРЕВАНИЯ 223.5 KB
  Все проводники линий электропередачи должны выбираться (или проверяться) по условию нагревания. Это требование связано с тем, что для проводников воздушных и кабельных линий устанавливаются вполне определенные длительно допустимые температуры.