55580

Шляхи формування самостійного читача в системі позакласного читання

Научная статья

Педагогика и дидактика

З читання як самостійної діяльності дитини у світі книг починається її самоосвіта самовиховання формування високих художніх смаків розвиток духовних сил. Читання практична діяльність.

Украинкский

2014-03-26

135 KB

2 чел.

Зацарінна Ольга Миколаївна, вчитель-методист НВК «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №3 – колегіум» м.Сміла Черкаської області

Шляхи формування самостійного читача в системі позакласного читання


     Невід’ємною складовою курсу „Читання” в початкових класах є уроки позакласного читання. Їх основна мета – сформувати навички читання та читацьку самостійність учнів, виробити позитивне ставлення школярів до читання за власною ініціативою.

 З читання, як самостійної діяльності дитини у світі книг, починається її самоосвіта, самовиховання, формування високих художніх смаків, розвиток духовних сил. Читання – практична діяльність. А будь-якій практичній діяльності можна навчитися лише в одному випадку: організовуючи практичні дії з обєктами, якими потрібно діяти. Тож, чим раніше дитина візьме в руки «свою» книгу, тим швидше процес читання перетвориться в насолоду, осмислення  – у потребу читати. Тому формувати самостійного читача потрібно з першого тижня перебування дитини в школі.

Формування читацької самостійності учнів проходить за чітко визначеними етапами, відповідно до яких учителем мають бути розв'язанні завдання, які визначенні шкільною програмою.

І. Підготовчий етап (1 клас)

Відповідно до програмових вимог у 1 класі на роботу з дитячою книжкою щотижня відводиться від 20 до 35 хвилин (залежно від рівня підготовленості першокласників).

Одним із основних завдань позакласного читання на підготовчому етапі є пробудження у школярів інтересу до дитячої книжки, формування початкових умінь самостійно з нею спілкуватися. У методиці роботи з дитячою книжкою в першому класі важливе місце займає формування у шестирічних учнів умінь слухати-розуміти читання дорослого. Діти елементарно оцінюють прочитане вчителем, малюють до нього словесні рисунки, ознайомлюються з основними правилами гігієни читання та користування книгою, співвідносять зміст із заголовком. На підготовчому етапі добирається оповідання (розповідь, казка чи вірш), доступне та цікаве першокласникам, розраховане на 5-7-хвилине читання, з тим щоб залишився час для бесіди, переказу змісту, для розгляду обкладинки, ілюстрацій тощо.

Орієнтовна структура уроку в першому класі

І. Організаційний момент.

II. Коротка вступна бесіда.

ІІІ. Читання оповідання вчителем.

ІV. Бесіда за прочитаним.

V. Розгляд книги (обкладинки, ілюстрацій тощо)

VІ. Підсумок уроку.

ІІ. Початковий етап (2 клас)

У 2-4 класах один раз на два тижні проводиться самостійний урок позакласного читання ( всього 17 годин на рік ).

Основне місце на початковому етапі в уроці позакласного читання належить самостійному читанню-розгляданню другокласниками нових дитячих книг під керівництвом учителя. Метод читання-розглядання – це такий спосіб діяльності дитини, в результаті якої вона привчається самостійно виділяти зовнішні ознаки змісту кожної книжки, співвідносити їх і робити узагальнений висновок про тему, характер, жанр, кількість вміщених у книжці творів з тим, щоб швидко включатись в освоєння запропонованого літературного твору.

На початковому етапі в учнів формується певний читацький кругозір, вони вчаться усвідомлювати фактичний зміст твору, переказувати прочитане, виділяти основних персонажів, обговорювати оповідання та стисло висловлювати своє ставлення до нього, роблять прості записи про прочитане; здобувають навички оперування позатекстовою інформацією (прізвище письменника, титульний аркуш, заголовок твору, передмова, зміст книги, ілюстрації, умовні графічні позначки тощо).

Орієнтовна структура уроку позакласного читання  у 2 класі

І частина

1. Розвязання завдань, спрямованих на орієнтування в книжках.

2. Читання вчителем уголос художнього твору.

3. Бесіда – міркування про прочитане.

ІІ частина

1. Самостійне ознайомлення учнів з новою книжкою, яку вони мають читати (розглядання книжки до читання, визначення її орієнтовного змісту).

2. Самостійне читання учнями мовчки запропонованого вчителем твору.

3. Виявлення та оцінка вчителем якості самостійного читання-розглядання книжки та прочитаного з неї твору (шляхом проведення колективної бесіди).

4. Рекомендація до позаурочної діяльності на наступні 2 тижні.

ІІІ – ІV. Основний і підсумковий етапи (3 – 4 класи)

На цих етапах навчання діти, готуючись до уроку позакласного читання, вибирають і читають книжки за завданням учителя вдома або у бібліотеці в позаурочний час. Тобто у 3 - 4 класах самостійне читання учнів стає істинно позакласним. А на уроках відбувається колективне обговорювання того, що діти прочитали заздалегідь.

Якщо на першому та другому етапах коло читання учнів складали дитячі книжки, обсяг яких не перевищував 30 - 36 сторінок, то тепер в активне читання школярів включаються і значні за обсягом твори. Читацьке коло школярів у четвертому класі інтенсивно поповнюється науково-пізнавальною літературою.

До кінця четвертого етапу всі учні початкових класів повинні оволодіти навичками та вміннями, які необхідні активному читачу: технікою читання, орієнтованими та гігієнічними вміннями, а головне, вони повинні полюбити книжку та самостійне читання.

Орієнтовна структура уроку позакласного читання в третьому та четвертому класах

I. Повідомлення теми і мети уроку.

II. Актуалізація читацького досвіду школярів:

1) робота з виставкою книжок за темою заняття;

2) розгляд та короткий аналіз дитячих ілюстрацій до прочитаних творів;

3) прослуховування письмових відгуків про самостійно прочитані книги.

III. Активізація читацького мислення:

1) бесіда на основі прочитаних творів (із включенням запитань і завдань, спрямованих на розвиток ціннісних орієнтацій та формування вмінь висловлювати власне ставлення до прочитаного; робота над художніми засобами твору);

2) літературні вікторини, ігри, конкурси;

3) підсумок самостійної роботи учнів (оцінювання рівня підготовки учнів до уроку та активності під час обговорення прочитаного).

IV. Розширення читацького кругозору школярів:

1) розповідь учителя про нові книжки та їх авторів;

2) розгляд цих книжок, ознайомлення з зовнішніми та внутрішніми ознаками.

V. Підсумкова бесіда.

VI. Домашнє завдання:

1) повідомлення теми наступного уроку позакласного читання;

2) ознайомлення із списком рекомендованої літератури за темою наступного заняття (пропонується кілька творів на вибір; даються поради, де їх можна знайти);

3) уточнення завдань (коротко розповісти про прочитане, висловити своє ставлення до вчинків персонажів тощо);

4) пропозиції щодо виконання додаткових завдань за бажаннями учнів (проілюструвати прочитане, написати відгук, підготувати розповідь про письменника тощо).

Уроки позакласного читання повинні своєю формою і змістом викликати живий інтерес і бажання дітей читати книги. Тому вчителю варто крім основного типу уроку позакласного читання ширше запроваджувати нетрадиційні форми занять.

Структура нетрадиційних уроків є до певної міри довільною, залежить від творчих здібностей учителя та учнів, однак повинна чітко узгоджуватись із темою і метою заняття.

1. Урок-звіт (рекомендовано проводити після канікул). Тему і матеріал вибирають діти.

План до уроку

  •  Які книги ти прочитав на канікулах?
  •  Про що нове, цікаве дізнався? Яку книгу порекомендуєш товаришам?
  •  Підготуй з друзями інсценівку, вікторину тощо.

Структура уроку-звіту

  1.  Групові виступи дітей за планом.
  2.  Виступ учителя, який знайомить дітей з новою книгою.
  3.  Колективна літературна гра (можна запросити на урок цікаву людину, яка має відношення до книг).

2. Усний журнал. Театралізована вистава з емблемою, музичною заставкою, «обкладинкою», «сторінками».

3.  Урок-КВК. Мета: вчити дітей ставити запитання та давати відповіді не лише за сюжетом, а й за розумінням прочитаного. Урок проходить з елементами змагання, інсценізації. Тому необхідна попередня підготовка учнів та вчителя у підборі питань і завдань.

4. Урок-семінар. Мета: визначити глибину сприймання одного твору різними учнями класу. До уроку всі учні читають одну і ту ж книгу. Обирається журі, головуючий, доповідач,  учні, які пишуть відгуки на прочитану книгу.

Оголошується тема уроку, учні читають підготовлені відгуки. Інші учні висловлюють свої міркування щодо прослуханого і задають запитання.

5. Урок вільного читання. Мета: визначити ступінь сформованості читацької самостійності у класі. Вчитель і учні приносять до класу ті книги, які читають вдома, і читають їх протягом усього уроку.

6.  Урок-мозаїка. Мета: залучення учнів до різноманітних видів діяльності з інформацією, що готується до уроку. Кожен учень отримує завдання, яке відповідає його індивідуальним здібностям. Завдання мають бути різноманітними як за змістом, так і за формою. Це може бути театралізована сценка-мініатюра з обраної теми, опитування учнів, демонстрація слайд-фільму і опитування учнів, слайд-вікторина, виступи учнів про роль даної теми в житті.

Програмою передбачаються бібліотечні заняття, які проводяться в кожному класі кілька разів на рік у шкільній та дитячій (районній, міській) бібліотеці.

Мета бібліотечних занять полягає в тому, щоб ознайомити молодших школярів з бібліотекою, її книжковими фондами, принципами розстановки книжок на полицях у відкритому для доступу фонді, формування умінь користуватися довідково-бібліографічними апаратом бібліотеки тощо.

Щоб процес формування самостійного читача був успішним, позакласне  читання школярів повинно постійно знаходитися у центрі уваги вчителя в різних сферах учнівського життя: на уроках та в позакласній роботі. Це і визначає різноаспектні напрямки роботи вчителя, яку він виконує, керуючи самостійним читанням дітей. Перший: учитель дає завдання і прищеплює дітям читацькі уміння на уроках позакласного читання. Другий: в обов'язки вчителя входить підготовка та проведення масових позаурочних заходів, пов'язаних з читанням. Третій: вчитель повинен активно пропагувати  та стимулювати читання школярів.

    Поштовхом до зацікавлення дітей книгою можуть стати подорожі меморіальними місцями, повязаними з іменами письменників і літературою, екскурсії до пам’ятників письменникам та літературним героям, до книгарні, шкільної та міської (сільської) бібліотек із залученням дітей до активної участі у літературних заходах, які там проводяться (зустрічі з письменниками, презентації книг, книжкові виставки, ранки, конкурси, колективні читання книг, перегляд спектаклів, читацькі конференції тощо).

Для того, щоб діти були поінформовані з правилами читання, новинками дитячої літератури, станом читання у класі та мали можливість продемонструвати свої читацькі досягнення, варто обладнати у класі Куточок читача.  В Куточку вчитель розміщує Пам'ятку для читача, на яку постійно звертає увагу дітей.

Пам’ятка для читача

  •  Вибравши книгу для читання, пригадай, чи знаєш ти інші книги цього автора.
  •  Прочитай передмову, анотацію, розглянь ілюстрації, зясуй, про який час  розповість книга, про що вона.
  •  «Товсту» книгу читай частинами.
  •  Читаючи книгу, звертай увагу, де і з ким відбуваються події, що описані в книзі. Спробуй при читанні уявляти собі наочно і конкретно обстановку і героїв.
  •  Виділяй все незрозуміле, формулюй питання і намагайся відшукати на них відповіді самостійно: через ілюстрації або книги-довідники.
  •  Закриваючи книгу, ще раз поміркуй над її змістом у цілому, віднови в памяті образи героїв книги і спробуй визначити, чи хороша ця книга і чим саме хороша.

У Куточку читача вчитель розміщує списки рекомендованої літератури, які  періодично поновлює та доповнює. Регулярно вчитель разом з кращими читачами класу з допомогою бібліотекаря готують тематичні виставки книжок, присвячені творчості певного письменника, на теми національних, міжнародних та народних свят, виставки новинок дитячої літератури або улюблених дитячих книжок.

Учителеві потрібно залучати кожного школяра-читця до обліку прочитаного. Найбільшого поширення в школах отримали читацькі щоденники. В першому класі в читацьких щоденниках до кінця року записують назви книжок та прізвища їхніх авторів; у другому класі до цього додається підзаголовок, кількість сторінок, місце та рік видання, дата прочитання; в третьому класі –відгук про книгу або стислий переказ її змісту. Друга форма обліку прочитаного – конверти, куди вкладаються аркуші із записом відомостей про прочитану книжку (такий конверт подається вчителю за вимогою). Третя форма – ті ж картки, але вкладаються вони не в конверти, а в індивідуальні кишеньки на «Куточку читача». Остання форма зручна тим, що кожен учень в класі може дізнатись, що читає його товариш. Облік прочитаного роблять також в усній формі: учні говорять про прочитані книжки на уроках позакласного читання, на звичайних уроках читання, в індивідуальних бесідах з учителем та один з одним.     

Особливе місце в освоєнні читацької культури і розвитку творчих здібностей читача займають літературні ігри, творчі роботи, конкурси і драматизації, заочні зустрічі з письменниками.

Важливу роль у стимулюванні читацької активності дітей відіграють різноманітні конкурси: на кращого читача класу, на кращий читацький щоденник, на кращий відгук про прочитану книгу, на кращу ілюстрацію до твору, на кращого декламатора тощо. Підведення підсумків та нагородження переможців грамотами і подарунками (книгами) обов’язкові. Результати конкурсу, вітання переможців та їхні творчі роботи важливо відобразити в Куточку читача. Про підсумки конкурсу варто проінформувати батьків на батьківських зборах. Це все сприятиме створенню ситуації успіху юного читача, залученню сім'ї до  процесу формування читацької активності дітей.

Отже, вчителеві для того, щоб виховати свідомого самостійного читача, потрібно приділяти багато уваги та часу для організації уроків позакласного читання в молодших класах, використовувати різноманітні форми і методи навчання на уроках, учити дітей цікаво і змістовно проводити дозвілля з книгою, спрямовувати позакласне читання так, щоб дитина не розгубилася в книжковому морі, щоб до її рук потрапляли найнеобхідніші твори. Щоб спілкування з ними стало звичним, щоденним і, що дуже важливо, приємним заняттям.

Матеріали до уроку позакласного читання

з теми: «Казкова терапія»

(за творами Всеволода Нестайка «В країні Сонячних зайчиків» та «Незвичайні пригоди в лісовій школі»

Методичний коментар. Готуючись до уроку, вчитель має створити у дітей відповідний настрій, що допомогло б глибше осмислити авторські думки про одвічну боротьбу добра і зла, за казково-пригодницькими подіями побачити порушення злободенних питань. Цьому значною мірою сприятимуть розповідь учителя, обладнання (портрет В.Нестайка, виставка казок «Пригоди близнят-козенят», «Олексій, Веселик і Жар-Птиця», «Пригоди Журавлика», «Незвичайні пригоди в лісовій школі», відео матеріал «В країні Сонячних Зайчиків», стенд з учнівськими ілюстраціями до творів).

Розповідь учителя про автора

Всеволод Зіновійович Нестайко народився 30 січня 1930 р. в м.Бердичеві Житомирської області у сімї службовця. Його покоління належить до тих, чиє дитинство передчасно обірвала війна. Про свої враження від початку війни пізніше письменник скаже: «Ранком 22 червня 1941 року ми з хлопцями грали в війну. Грали із запалом, з азартом, весело. І коли о дванадцятій годині радіо принесло страшну звістку, ми її сприйняли без будь-якого страху, швидше навіть із захопленням: «Ух, дамо ми цьому Гітлеру! Розібємо через декілька днів!» Не розуміли ми, що це була наша остання гра в війну. Не розуміли, що наше дитинство раптово скінчилося. У самому розпалі. Назавжди. Мені було тоді одинадцять років».

Тому і більшість героїв В.Нестайка саме одинадцятилітні. О цій порі з ними трапляються важливі події, після яких вони починають по-іншому дивитися на життя. Так відбулося і з самим майбутнім письменником, коли в окупованому фашистами Києві він був свідком облави есесівців на радянських людей і ледве уникнув розстрілу в Бабиному Яру.

Тому у його казках так часто йдеться про загрозу людині, про наміри лиховісних сил накинути на усе світле і прекрасне темні пута, про необхідність боротися за торжество чесності, порядності, чуйності, благородства.

З персонажами В.Нестайка можна зустрітися не лише на сторінках книг, а й на екрані (за повістю «Тореадори з Васюківки» знято фільм, відзначений Гран-Прі на Міжнародному фестивалі в Австралії).

В.Нестайко – сучасний дитячий письменник, лауреат республіканської премії імені Лесі Українки 1982 року.

Казка «В країні Сонячних зайчиків»

Мета: ознайомити з героями казки, на їхніх прикладах зясувати «Що значить бути справжньою людиною?», висловити ставлення до описаних подій.

Стислий переказ за планом:

  1.  Країна Ластовинія та її мешканці.
    1.  Зустріч Веснянки з хуліганами.
    2.  В Ластовинії – незнайомець.
    3.  Пан Морок і Веснянка в Країні Сонячних Зайчиків.
    4.  Нові знайомі Веснянки.
    5.  Допомога Веснянки Сонячним Зайчикам.
    6.  Надзвичайні події в Палаці Чарівних Казок
    7.  Ластовинія знову вільна і незалежна.

Бесіда за запитаннями:

  •  Назвіть головних героїв твору.
  •   Які з них вам сподобались? Чому?
  •   Яким ви собі уявляєте Веснянку?
  •   Знайдіть і зачитайте уривок казки, де описано його зовнішність.
  •   Доведіть, що Веснянка хороший товариш.

Казка «Незвичайні пригоди в лісовій школі»

Мета: розкрити проблему формування характеру дитини, викликати інтерес до прочитаного, пробудити творчу уяву.

Пропедевтичне завдання: намалювати ілюстрації до визначених епізодів казки «Незвичайні пригоди в лісовій школі» (робота в групах):

  1.  Страшні боягузи Колько і Кося Вухань.
  2.  Учні зібралися біля школи.
  3.  Вовчик до всіх чіплявся, всіх дражнив, з усіх глузував.
  4.  Зарядка в лісі.
  5.  Пантера Ягуарів дає Косі і Колькові доручення відвідати хворого товариша.
  6.  Шакал Бацила знущається з Вовчика.
  7.  У лісовій школі новенька.
  8.  На батьківських зборах.
  9.  Країна Павутинія.
  10.  Щасливе повернення до рідної школи.

Робота з ілюстраціями до твору

Завдання.

  •  Розгляньте ілюстрації до казки Вс.Нестайка «Незвичайні пригоди в лісовій школі» та розкажіть, що на них зображено.
    •   Які б ще епізоди казки ви попрохали художника зобразити?

(Художник: Шаряєв Владислав)

   

На уроці учні переказують твір, зачитують уривки, виділяють найголовніше, висловлюють своє ставлення до прочитаного.

Робота над образами казки (на прикладі образів Косі Вуханя і їжачка Колька Колючки)

Бесіда за запитаннями:

  1.  Що подобається і що не подобається вам у поведінці Косі Вуханя та Колька Колючки?
  2.  Що примусило звірят вступитися за вовченя?
  3.  Як діяли обидва герої в Країні Хропулії? Про що це свідчить?
  4.  Чи хотіли б ви потоваришувати з дітьми, схожими на Косю та Колька?

Групова робота

Завдання. Інсценізувати уривки твору:

  1.  Розмова директора школи з Косею Вуханем (від слів «Записував у школу сам директор…» до «Він буде вчитися…»)
    1.  На уроці з ведмежої мови (від слів «Їжачок Колько Колючка виявився дуже здібним до мов…» до кінця ІV розділу).
    2.  Пригода в урочищі Сивого Беркута (від слів «Посеред печери  з тромбоном у лапах стояв шакал Бацила…» до кінця VІІ розділу).
    3.  Ситуаційна вправа «Хвилинка фантазії»
    4.  Завдання: уявіть та розкажіть, як би ви вчинили, опинившись у країні Хропулії?

Вікторина за казками Всеволода Нестайка

Визначте, з якої казки уривок?

1. «Жив собі хлопчик Олексій, хороший симпатичний хлопчик – білявий, голубоокий, з кирпатим носиком. Усі його любили – і мама, і тато, і вихователька Світлана Іванівна.

Та от одного разу прокинувся він уранці і почав плакати. Без усякої причини. Ні з того, ні з сього. Просто так…» («Олексій, Веселик і Жар-Птиця»)

  1.  . «І близнята раптом забули про себе, про своє скрутне становище. Тільки про маму, про те, як  їй важко і боляче, думали вони зараз.

Як вони могли забути про неї, як могли завдати їй такого горя!

І щире каяття за свою поведінку охопило їх.

- Мамо! Мамочко! Не плач! Ми живі! Ми тут! – закричали і заплакали вони». («Пригоди близнят-козенят»)

3. Зявився у нашому лісі заморський чаклун, злий марудник Ледарило Дурундас. Маленький, як комашка, але дуже-дуже небезпечний. Вибирає він серед наших лісових дітей найледачіших, заражає їх чарівним вірусом – ледарилусом. А ті всіх інших своїх однокласників заражають. І починається епідемія…» («Незвичайні пригоди у Лісовій школі»).

4. «…Почався жорстокий бій. Пішли в хід чарівні палички, чарівні лампи, чарівні персні, чарівні сопілки, зачаровані мечі – весь казковий арсенал…

Але, звичайно, без допомоги сонячних зайчиків навряд чи перемогли б казкові герої всю погань». («В Країні Сонячних Зайчиків»)

Рефлексія

Метод мікрофону. Завдання: продовжити речення.
1. Твори В. Нестайка нас навчають…
2. Я хотів би подарувати книгу Всеволода Нестайка  своєму другові, тому що…

Література

  1.  Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання: Науково-методичний посібник. - К.: ІЗИН, 1998.
  2.   Мартиненко В. Робота з дитячою книжкою // Початкова школа. - 2003. - №№ 7,8. - с.24 - 28, 40 - 43.
  3.   Наумчик М.М. Робота з дитячою книжкою// Позакласне читання. 4(3) клас. Тернопіль: Підручники та посібники, 1998. -128 с.
  4.  Нестайко В. В Країні Сонячних Зайчиків. К.; 1974
  5.   Підлужна Г. Позакласне читання школярів як педагогічна проблема . Початкова школа №7, 1998
  6.  Підлужна Г.В. Позакласне читання молодших школярів: реакції та перспективи // Початкова школа. - 2004. - №6, с. 56 - 59.
  7.   Почупайло О. Програма формування читацьких умінь у школярів // Початкова школа. - 1997. - №10. с 29 - 38.
  8.   Програми для середньої загальноосвітньої школи. Робота з дитячою книжкою. Позакласне читання. К.; Початкова школа. 2006/
  9.  Разумевич В.Л. С книгой по жизни; М., 1968.
  10.  Савченко О.Я. Сучасний урок у початкових класах. К.: Магістр - S, 1997.
  11.   Скрипченко Н.Ф., Вашуленко М.С. Позакласне читання // Початкова школа. - 1972. - № №9, 10. - с. 73 - 78; 85 - 90.
  12.   Скрипченко Н.Ф. Шляхи вдосконалення класного й позакласного читання // Початкова школа. - 1990. - N5. - с. 36 - 40.
  13.   Ткачук Л.П. Основні вимоги до позакласного читання // Початкова школа . - 1986. - №8. - с. 20 - 24.
  14.   Ткачук Г.П. Уроки зустрічі з книжкою // Початкова школа - 2000. - №2. - с. 15 - 18
  15.  Шарко В.Д. «Сучасний урок фізики» К. 2005.