55583

Виразне читання в початкових класах

Научная статья

Педагогика и дидактика

І цілком слушно, що одному з провідних предметів початкової ланки школи – читанню і розвитку мовлення приділяється велика увага. Бо що таке читання або уміння дитини читати? Це насамперед наявність інтересу до читання...

Украинкский

2014-03-26

79 KB

4 чел.

Виразне читання в початкових класах.

Навчити дітей добре читати – одне з найважливіших завдань школи.   В. Сухомлинський писав, що «читання – це віконце, через яке діти бачать і пізнають світ і самих себе».

Читання – настільки складний процес, що його важко чи й неможливо визначити однозначно. Адже є стільки різновидів діяльності, яка зветься читання. Скажімо, читання мовчки гостросюжетного твору, перечитування улюблених поезій (для себе), читання вголос (для когось); переглядання тексту в пошуках певної інформації; читання параграфа з певним навчальним завданням; перечитування власного тексту з метою його вдосконалення тощо.

В час розвитку сучасних технологій навчити по-справжньому добре читати непросто. Необхідно створити для дитини сприятливі умови, забезпечити кваліфіковане керівництво навчанням, основою якого є знання особливого процесу читання, володіння ефективними методами й прийомами.

І цілком слушно, що одному з провідних предметів початкової ланки школи – читанню і розвитку мовлення приділяється велика увага. Бо що таке читання або уміння дитини читати? Це насамперед наявність інтересу до читання, до книг як джерела пізнання і громадянського виховання, опанування літературної мови, а отже, і моральне, естетичне та суспільно-політичне виховання, розвиток духовного світу дитини, її почуттів. Уміти читати – значить оволодіти технікою читання, усвідомлено сприймати те, що читаєш, орієнтуватися в художній, науково-пізнавальній та довідковій літературі, рекомендованій для молодшого віку, а також у періодиці (дитячих журналах, газетах). Отже, читання є ефективним засобом навчання, виховання та розвитку дитини. Саме на уроках читання, при створенні відповідних умов, відбувається процес формування людини, закладаються основи світогляду юного громадянина, його всебічного розвитку й вихованості.

Без високої культури читання, наголошував В.О. Сухомлинський, немає ні школи, ні справжньої розумової праці. Читання є основою опанування всіх наук, розвитку людського інтелекту. У цьому складному процесі беруть участь зір, мислення, мовлення, сприйняття, пам’ять, уява, слухові та звукові аналізатори. Дітям непросто поєднувати водночас зорове сприйняття букв і вимову звуків, слів, речень, усвідомлювати прочитане. Визначати ставлення до нього. Не володіючи технікою читання, дитина втрачає до нього інтерес, погано розуміє і засвоює зміст, швидко стомлюється. Тому розвиток техніки цього вміння та розуміння прочитаного – слів, словосполучень, речень – взаємопов’язані і мають здійснюватися одночасно.

На швидкість читання впливають багато факторів: рівень мовленнєвого розвитку, кут зору читця, вміння артикулювати, постановка дихання, характер тексту (зміст, легкий чи складний, цікавий – нецікавий), образ слова (шрифт, чіткість друкування), розвиток антиципації – вміння передбачити наступні літери, слово. Вдосконаленню цього процесу сприяють стимуляція до швидкого читання, систематичний облік і регулювання швидкості. Якщо послідовно приділяти увагу цим факторам, то швидкість читання збільшується на 50 – 100 %.

Для покращення показників читання насамперед вимагає розуміння і практичного удосконалення техніки мовлення, тобто комплексу теоретико-практичних основ вимов, як-от: досконале володіння мовним апаратом, уміння правильно користуватися в педагогічних, навчальних і виховних цілях мовою і мовленням. Техніка мовлення складається з таких елементів: 1) дихання – фізіологічної основи мовлення; 2) голосу – головного інструмента читця; 3) дикції – чіткого вимовляння звуків, складів і слів; 4) орфоепії – правильної літературної вимови.

На уроках доцільно використовувати такі вправи:

Вправи на кероване дихання в процесі мовлення.

Вправа 1.

Після видиху на п-ф, вдиху і затримки на (раз),читайте прислів’я на одному видиху. Потім знову вдихніть, затримайте повітря і читайте наступне прислів’я.

А) 1. Що посієш, те й пожнеш.

2. Бджола мала, а й та працює.

3. Багато снігу – багато хліба.

4. Про добре діло говори сміло.

5. Не спіши язиком, квапся ділом.

Б) 1. Де господар добре робить, там і поле добре родить.

2. З кожним роком, з кожним днем ми міцнієм і ростем.

3. Великий рости, щасливий будь, себе не хвали, другого не гудь.

4. Як під сонцем квітнуть квіти,так живуть і наші діти.

В разі нестачі повітря на вимову цілого прислів’я можна швидко, непомітно, за допомогою діафрагми добрати повітря. В кінці кожного прислів’я робити повноцінний вдих.

Вправа 2.

На одному вдиху читайте два рядки вірша. Поступово кількість рядків можна збільшувати до 3, 4-х і далі. Вірші можна брати з читанок.

Вправа 3.

Читайте вірш мовчки, потім голосно. Добирання повітря робіть обов’язково через нерівномірні періоди (приблизно через 2-4-3-1-5 рядки) залежно від змісту твору і можливостей того, хто вправляється. Після кожного періоду, перед повноцінним вдихом, видихайте зайве повітря на п-ф.

Такі вправи на дихання можна проводити із дітьми, враховуючи розподіл добирання повітря відповідно до їх можливостей.

Вправи на розвиток голосу.

Вправа 1.

 Прочитайте мовчки вірш.

Глибоко вникніть у зміст і приступайте до вправ.

  1.  Читайте вірш звичайним середнім тоном на наспівному монотоні. Наголошені склади віршових стоп протягуйте довше: Вам, дітям, сього-одні здає-ється звича-айним. Після кожного рядка відновлюйте дихання.
  2.  Так само читайте вірш, але вже на розмовному монотоні. Кожне слово вимовляйте окремо чітко й виразно, ніби після кожного з них стоїть знак оклику.
  3.  Читайте вірш так само цілими словами, але зливаючи їх в рядок.

Вправа 2 (на швидкість вимови).

  1.  Перший рядок читайте в дуже повільному темпі, другий – повільно, третій трохи швидше, четвертий ще швидше і т.д. аж до темпу скоромовки і після цього читайте у зворотному порядку.
  2.  Те саме – за порядком слів або стоп.

Вправи на розвиток дикції.

Щоб забезпечити легке сприймання змісту твору треба навчити дітей чітко правильно вимовляти кожен звук.

Вправи на розвиток артикуляції голосних і приголосних.

Вправи на розвиток артикуляції голосних і приголосних слід розпочинати з перевірки і вироблення правильної артикуляції кожного звука.

Вимовляйте кожен звук не поспішаючи, з короткою зупинкою після кожного, спочатку мовчки, потім (вдруге) пошепки і після чого (втретє) вголос. Така перевірка є підготовчою вправою.

Вправа 1.

Вимовляйте весь звукоряд голосних на одному зв’язному звучанні досить повільно. Спочатку мовчки, потім пошепки і нарешті вголос на найкращій ноті натурального тону.

Схема.  Видих на п-ф, пауза, швидкий вдих, вимова і-и-е-у-о-а (вдихайте повітря);

И-у-а-і-е-о (вдихайте повітря);

Е-о-і-у-а-и (вдих);

У-и-а-е-о-і (вдихайте повітря);

О-і-у-и-а- е (вдихайте повітря);

А-е-о-і-у-и (вдих).

Вправа 2.

За такою ж схемою і в такому ж порядку зміни звуковий ряд, вимовляйте йотовані голосні: ї-ю-є-я і т.д.

Вправа 3.

За такою ж схемою вимовляйте сполучення голосних з йотованими: і-ї, і-ю, і-є, і-йо, і-я (вдихайте повітря); и-ї і т.д., е-ї і т.д., у-ї і т.д., о-ї і т.д., а-ї і т.д.

Вправа 4.

Вимовляйте, чергуючи дзвінкі й глухі приголосні б-п; в-ф; г(д)-к; г(п)-х; д-т; ж-ш; з-с (кількість 5-6 разів).

Вправа 5.

Вимовляйте кожну приголосну і африкати по одному разу в сполученні зголосними: бі-би-бе-бу-бо-ба; ві-ви-ве-ву-во-ва і т.д.

А) повторіть вправу, ускладнивши її: біббі-бибби-беббе-буббу-боббо-бабба; вівві-вивви-вевве-вувву-вовво-вавва і т.д.

Вправа 6.

Читайте скоромовкою. Глибоко вникніть у зміст, розподіліть дихання. Читайте спочатку по складах, потім повністю. Темп повільний з поступовим переходом за кількістю разів вимови до швидкого. Вимова-мовчки, пошепки і нарешті вголос.

Приклади скоромовок.

Був бичок тупогуб, тупогубенький бичок, у бичка губа була тупа.

Летів горобець через безверхий хлівець, та вхопив гороху без червотоку,та й пурх – полетів.

Водовоз віз воду з водопроводу.

На дворі трава, на траві дрова. Не рубай дрова на траві дрова.

Ти, малий, скажи малому, хай малий малому скаже, хай малий теля прив’яже.

Схопив Клим клин, почав Клим клином клин вибивати.

Сів шпак на шпаківню, заспівав шпак півню: так як ти, не вмію я, ти не вмієш так, як я.

Не жаліла мама мила, мила мама з милом Милу.

Летів перепел перед перепелицею, перед перепеленятами.

Був собі цебер та переполуцебрився на маленькі переполуцебренята і була собі макітра та переполумакітрилася на маленькі переполумакітренята.

Босий хлопець сіно косить, босі ноги роса росить.

Дзвонить дзвонар, дзижчить комар, гудуть джмелі старі й малі.

Вибіг Гришка на доріжку, на доріжці сидить кішка, взяв з доріжки Гришка кішку, хай впіймає кішка мишку.

Не той, товариші, товаришу товариш, хто при товаришах товаришу товариш, а той, товариші, товаришу товариш, хто без товаришів товаришу товариш.

Дала Даша Маші сироватку з-під простокваші.

Якими ж прийомами можна розширювати обсяг поля зору, розвивати артикуляцію, відпрацьовувати постановку дихання, темп, розуміння словосполучення, оцінювати мовленнєвий розвиток учнів, щоб добитися максимальних показників?

 Розвиток аналізаторів: зорового, мовного, слухового.

У ході читання відпрацьовувати інформацію допомагають три блоки. Перший – зоровий аналізатор (сприймання тексту рухом очей), другий – мовний (інформація промовляється – артикулюється) і третій – слуховий (слухається мовленнєвий переказ сприйнятого). Важливу роль тут відіграє образ слова, оскільки воно пов’язане з певним змістом. Часто, бачити слово при багаторазовому читанні, ми сприймаємо і букви, і його загальну форму, і слова у вигляді окремих образів та цілих частин фраз. Від ступеня розвитку зорового, мовленнєвого та слухового аналізаторів залежить і активність пізнавальної діяльності.

         Вправи, пов’язані з зоровим сприйманням, спрямовані, по-перше, на розвиток зіркості до буквеного складу слова, тобто правильності читання, і, по-друге, на збільшення «поля читання», тобто на розвиток обсягу.

         Для виховання в учнів зіркості до буквеного складу слова доцільними є вправи на увагу. Основою такої роботи служать слова, спеціально підібрані вчителем з тексту, що діти читають на уроці, чи аналогічного до нього. Учням пропонується прочитати ці слова і пояснити різницю в їх буквеному складі та семантичному значенні (село - сила, парк - шпак, криниця – синиця, ліз – лізь, пише – напише і т.д. ). На вправу відводиться до однієї хвилини ще до початку роботи над текстом, щоб у процесі його читання діти не допускали помилок у цих словах.

          Саме периферичний зір містить неабиякі резерви для розширення поля читання (навчитись (навчити) використовувати, бачити не лише те, що в центрі, а якомога більше того, що навколо центрального пункту бачення). Це значно розв’яже проблему техніки читання.

В основі таких вправ завдання: дивитись, не зводячи очей, на певну точку, намагаючись побачити те, що поруч з точкою (букви, цифри та ін.). Наприклад: ТИ     МИТИ

Для такої роботи корисно застосовувати (теж для роботи в парах) картки з пірамідками:

     

Перед учнем ставляться завдання дивитися на одну з точок (починаючи з верхніх) і, не зводячи очей з цієї точки, намагатися побачити букви або цифри ліворуч та праворуч від точки. У верхній частині пірамідки простіші завдання, бо відстань між знаками порівняно невелика. А нижня частина передбачає наявність широкого поля читання.

Для розширення «поля читання» учнів доцільно скористатися методом моментального зорового сприймання, який до того ж дає змогу розширити лексичний запас дитини. Для вправлянь виготовляємо картки зі словами різного буквеного складу.

        Серія 1. Набори карток із складами та односкладовими словами:

        З двох літер: АУ, УА, ОН

        З трьох літер:  МАК, РАК

        З чотирьох букв із збігом двох приголосних: СТІЛ, КРАН

        З п’яти-шести букв зі збігом трьох літер, що позначають приголосні на початку: ДЗВІН, СКЛАД

        Серія 2. Набори карток з двоскладовими словами:

        З двох прямих складів з наголосом на першому: МОРЕ

        З двох прямих складів з наголосом на другому: ПОЛЯ

        Перший – обернений, другий – закритий: АТЛАС

        Перший – прямий, другий – закритий наголошений: БАГАЖ

До наступного етапу складності переходимо, переконавшись у тому, що кожен учень навчився швидко схоплювати поглядом слова певного типу.

Протягом кількох уроків практикуємо такі вправляння з різними текстами, які містять однакову кількість слів, щоб домогтися причитування за той самий час. Періодично даємо і такі завдання: «Хто найшвидше прочитає?», «Хто прочитає текст за одну хвилину?». Після читання перевіряємо розуміння, запам’ятовування і засвоєння прочитаного тексту. Виявляється, учні, які читали швидше, запам’ятали, зрозуміли і засвоїли текст краще, ніж ті, у яких швидкість була нижчою.

Систематичне використання вправ допомагає розвивати в учнів зорову пам’ять, розширювати обсяг сприймання, нарощувати швидкість читання, збагачувати словниковий запас, виховувати увагу, зосередженість під час читання.

А процес навчання виразного читання немислимий без глибокого проникнення в зміст та ідею твору. Тому допомагаємо учням правильно зрозуміти головну думку твору, суспільне значення дій, вчинків героїв. Залежно від розвитку й підготовленості учнів у процесі роботи над текстом ставимо різні завдання щодо розкриття і розуміння образу:

а) знайти в тексті ті рядки, де говориться про конкретну дійову особу;

б) розповісти про героя так, як учень сам про нього думає;

в) зачитати рядки тексту, де виражено ставлення автора до дійових осіб;

г) висловити своє ставлення до окремих героїв;

д) створити словесний портрет дійової особи;

е) розкрити мотиви вчинку героя.

Завершальний етап роботи над змістом читання усього тексту – визначення його головної думки, узагальнення і закріплення образних уявлень, становлення цілісного сприйняття прочитаного.

Підсумовуючи зроблене, з’ясовуємо, чи всі зрозуміли, над чим працювали протягом уроку, про що діти довідалися, що хотіли б уточнити, що їм найбільше сподобалося. Намічаємо завдання наступного уроку.

Навчаючи своїх вихованців читати, прагну домогтися, щоб вони вправно володіли технікою, тобто читали в міру швидко й правильно. Але техніка сама собою – не самоціль. Це – засіб правильного сприймання змісту читаного. Засіб, без якого неможливий вплив мистецтва слова на формування особистості молодшого школяра.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

36803. ЧАСТНЫЕ РЕАКЦИИ КАТИОНОВ V АНАЛИТИЧЕСКОЙ ГРУППЫ 78 KB
  Тема: ЧАСТНЫЕ РЕАКЦИИ КАТИОНОВ V АНАЛИТИЧЕСКОЙ ГРУППЫ. Умения: Отработать практические навыки и углубить теоретические знания по частным реакциям катионов пятой группы. Нитраты хлориды сульфаты и ацетаты катионов пятой группы хорошо растворимы в воде. Соли других катионов этой же группы также подвергаются гидролизу и имеют кислую реакцию среды.
36804. Исследование интегральных оптронов 930.29 KB
  Справочные данные оптронов: АОД101Б: Обратное выходное напряжение = 100 В Обратное входное напряжение = 35 В Напряжение изоляции = 100 В Постоянный или средний входной ток = 20 мА Импульсный входной ток = 100 мА Температура окружающей среды 60.70 0САОТ101БС: Коммутируемое напряжение = 15 В Обратное входное напряжение = 15 В Напряжение изоляции = 20 В Входной ток = 20 мА Выходной ток при Iвх.
36805. ЧАСТНЫЕ РЕАКЦИИ КАТИОНОВ VI АНАЛИТИЧЕСКОЙ ГРУППЫ 62.5 KB
  Растворы солей меди II окрашены в голубой цвет растворы солей ртути II и кадмия II бесцветны. Катионы меди и ртути имеют степень окисления 1 и 2 поэтому они участвуют в реакциях окисления восстановления. Аммиак образует с раствором соли двухвалентной ртути белый осадок амидохлорида ртути II растворимого в избытке реактива с образованием бесцветного комплексного соединения хлорида тетраамин ртути II HgCl2 2NH4OH = HgNH2Cl 2H2O NH4Cl HgNH2Cl 2NH4OH NH4Cl = [Hg NH34] Cl 2H2O Аммиак в небольших количествах...
36806. ЧАСТНЫЕ РЕАКЦИИ АНИОНОВ I, II, III АНАЛИТИЧЕСКИХ ГРУПП 95.5 KB
  в отдельных порциях исследуемого раствора. При подкислении азотной кислотой аммиачного раствора хлорида серебра вновь выпадает белый творожистый осадок хлорида серебра. а К 23 мл раствора сульфита натрия прилить столько же хлорида бария образовавшийся осадок испытать на растворимость в соляной и азотной кислотах. Запишите ваши наблюдения: Запишите уравнение в молекулярном и ионном виде: N2SO3 BCl2 = ________________________________________________________________________________ ...
36807. Приготовление стандартного раствора щелочи и установление нормальности и титра по щавелевой кислоте 61.5 KB
  Тема: Приготовление стандартного раствора щелочи и установление нормальности и титра по щавелевой кислоте. Приготовление стандартного раствора щелочи. Установление точной концентрации раствора по щавелевой кислоте. Теоретические основы: Для приготовления стандартного раствора и установления его нормальности и титра используют метод нейтрализации.
36808. Электрические и магнитные явления в организме, электрические воздействия и методы исследования 160.5 KB
  По отклонению стрелки гальванометра пользуясь графиком находят температуры исследуемых объектов Дополнительная информация Общая структурная схема для регистрации съёма и передачи медицинской информации. Х  Чувствительный элемент средства измерений электрод датчик  Усилитель  Передатчик  Приёмник  Выходной измеритель регистрирующий прибор У   устройства для съёма информации Устройства для съема передачи и регистрации медикобиологической...
36809. Приготовление стандартного раствора КМnО4 иустановление его нормальности и титра по щавелевой кислоте 61 KB
  Тема: Приготовление стандартного раствора КМnО4 иустановление его нормальности и титра по щавелевой кислоте. Теоретические основы: Перманганатометрия это метод объемного анализа в котором в качестве стандартного раствора используется раствор перманганата калия. В основе метода лежит использование стандартного раствора КМnО4 . нормальность и титр раствора перманганата калия определяют по щавелевой кислоте которая является восстановителем и отдает при этом 2 электрона.
36810. Установление нормальности и титра тиосульфата по бихромату (метод йодометрия) 57 KB
  Тема: Установление нормальности и титра тиосульфата по бихромату метод йодометрия. Определение нормальности и титра тиосульфата по бихромату калия методом йодометрии. Для определения окислителей используют раствор тиосульфата натрия N2S2O3. Выделившийся йод титруют раствором тиосульфата натрия точно известной нормальности.
36811. Определение количества хлорида натрия в растворе. Метод осаждения 50 KB
  Материальнотехническое обеспечение: Штатив Бунзена титровальный набор титровальные колбы банки для слива воронки бюретка пипетки Мора капельницы раствор хлорида натрия NCL стандартный раствор 005Н gNО3 5 раствор хромата калия K2CrO4 дистиллированная вода. Расчет нормальности и титра раствора NCl. Теоретические основы: В методе Мора в качестве стандартного раствора используется 005Н gNO3 титр и нормальную концентрацию которого устанавливают по раствору NCl индикатором является 5 ый раствор К2СrO4....