55611

Релігія та культурне життя середньовічної Європи

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета: з’ясувати роль християнської церкви в середньовічному суспільстві; установити зв'язок між церквою та державною владою; охарактеризувати католицькі чернечі ордени та їх вплив на суспільне життя; розвивати вміння досліджувати суспільні явища та події; формувати навички мовленнєвих компетентностей.

Украинкский

2014-03-27

230 KB

3 чел.

Відділ освіти Кегичівської районної державної адміністрації

Харківської області

Кегичівський ліцей Кегичівської районної ради

Харківської області

Всесвітня історія

7 клас тема:

«Релігія та культурне життя середньовічної Європи»

Харків 2010 р.

Рекомендовано методичною радою відділу освіти

Кегичівської районої державної адміністрації

Протокол №___________ від ____________р.

Рецензент: Гарагуля  Людмила Петрівна, заступник директора Кегичівського

                  ліцею Кегичівської районної ради , спеціаліст вищої категорії, старший учитель.

Автор – упорядник: Яцко Ірина Миколаївна, учитель історії Кегичівського ліцею, Кегичівської районної ради, спеціаліст вищої категорії, старший учитель.

Оптимізація методів та форм навчальної діяльності учнів на уроках історії.

Харків 2010 р.  19 сторінок.

Пропонований блок уроків з теми: «Релігійне та культурне життя середньовічної Європи» складається із детальних конспектів уроків з курсу всесвітньої історії (7 клас).

Конспекти розроблено згідно із чинною навчальною програмою. Для активізації процесу навчання, підвищення зацікавленості учнів у засвоєнні історичного матеріалу використано різноманітні методичні прийоми: робота з першоджерелами, евристична бесіда, робота з картою, дослідження, дискусія, робота в парах, групах, практичні, лабораторні роботи тощо.

Розробки уроків рекомендовано вчителям історії, які цікавляться активними методами навчання та проблемою оптимізації форм і методів навчальної діяльності учнів на урок історії та студентам педагогічних вузів.    

Зміст

  1.  Вступ ………………………………………………………………………………………...2
  2.  Методичний апарат…………………………………………………………………............3
  3.  Синхроністична таблиця……………………………………………………………………3
  4.  Урок 1.  Релігія та церква в житті суспільства …………………………………………...4
  5.  Урок 2.  Хрестові походи…………………………………………………………………..7
  6.  Урок 3.  Культура середньовічної Європи. Освіта і наука……………………………..10
  7.  Урок 4.  Культура середньовічної Європи. Література. Мистецтво……………………14
  8.  Урок 5.  Урок узагальнення за темою «Релігія та культурне життя середньовічної Європи»……………………………………………………………………………………16
  9.  Використана література…………………………………………………………………..19

Релігія та культурне життя середньовічної Європи

Методичний апарат

Історичний словник

Абат – настоятель (голова) чоловічого католицького монастиря.

Духовно-рицарські ордени – військово-чернечі організації західноєвропейських лицарів, що створювалися під керівництвом католицької церкви у ХІІ-ХІІІ ст. З метою розширення та захисту володінь хрестоносців.

Булла – папський указ, який був обов’язковим для виконання всіма віруючими.

Вагант- мандрівний студент у середньовічній  Європі.

Диспут- відкрита суперечка учнів університету.

Єресь – релігійне вчення, що суперечить панівному церковному віровченню.

Жонглер – мандрівничий актор.

Схоластика – панівний напрям у середньовічній філософії, представники якої за допомогою філософських положень обґрунтовували основні засади богословя.

Фреска – зображення, отримане шляхом розпису водяними фарбами по сирій штукатурці.

Університет – вищий навчальний заклад у середньовічній Європі.

Синхроністична таблиця

Час                                                                      Подія

ХІст.                                   поява перших шкіл з вивчення права, медицини та богословя

1054р.                                 розкол християнства на католицьку та православну церкви.

1077р.                                 шлях до Каносси Генріха ІV 

1095р.                                 заклик Папи Римського Урбана ІІ до хрестового походу за  

                                           звільнення Гроба Господнього з рук невірних.

1096-1099р.р.                    Перший христовий похід

1147-1149р.р.                    Другий хрестовий похід

1189-1192р.р.                    Третій хрестовий похід

1270р.                                 закінчення хрестових походів

Середина ХІІст.                 утворення Болонського університету      

Урок 1

Тема: Релігія та церква в житті суспільства

Мета: з’ясувати роль християнської церкви в середньовічному суспільстві; установити

           зв'язок між церквою та державною владою; охарактеризувати католицькі чернечі    ордени та їх вплив на суспільне життя; розвивати вміння досліджувати суспільні явища та події; формувати навички мовленнєвих компетентностей.

Обладнання: карта світу, Європи, картки з текстами, історичні атласи.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань з елементами лабораторно-практичної роботи.

Хід уроку

І. Організаційна частина уроку

Учитель оголошує тему, мету та завдання уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Опитування за допомогою методу «мікрофон».

-Коли і де виникло християнство?

-Яким спочатку було ставлення в Римській імперії до християнства?

-Де розв’язувалися головні питання церковного життя?

-Яка книга була головною для християн?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

     1.Християнська церква в ранньому Середньовіччі.

Учитель: З'явившись у Римській імперії,  християнство пережило її загибель та перетворилося на фундамент середньовічної європейської цивілізації. Єдине, що об'єднувало ворогуючі між  собою держави на території Європи, — це приналежність до християнської церкви. Ще одним об’єднуючим фактором була мова церкви – в усіх країнах вона була однаковою — латина, на основі якої почала формуватися-нова середньовічна культура.

      Учитель звертає увагу учнів на той факт, що у 1054р. єдина християнська церква розкололася на католицьку й православну, між якими розпочалася 6оротьба за поширення свого впливу на віруючих.

      Учитель пропонує учням прочитати текст підручника §6 стор. 70-72  та виділити позитивні    й негативні сторони  впливу церкви на суспільство.

              Робота з історичною картою  

        Учитель пропонує розглянути карту історичного атласу «Християнська церква в Європі у VIXV ст.. » і дати відповіді на питання:

  1.  Чи можна сказати, дивлячись на карту, що кордони церковного розколу повторюють кордони Східної та Західної Римської імперії?

                       2)  Назвіть народи, які сповідували католицтво.

                       3)  Назвіть народи, які прийняли православ’я.

Учитель: На території Центральної та Західної Європи поширився католицизм. Церковні обряди в католицькій та православній  церкві виконувало духовенство. Воно поділялося на біле та чорне. До білого духовенства належали священики, що відправляли богослужіння та жили в миру, серед людей. Чорне духовенства становили ченці — священики, що усамітнювалися від світського життя_в монастирях. Церква,  як і суспільство, мала свою ієрархію, передбачаючи підпорядкування нижчих_священиків вищім.

Практична робота

Тема: Християнізація Європи

Мета: прослідкувати даний процес, визначивши його основні напрямки

(учні можуть користуватися текстом підручника §6 стор. 72-73)

   

       2. Зростання могутності католицької церкви. Піднесення панства.

Учитель: У XXI ст. у католицькій церкві виник рух за посилення влади папи та проти зловживань серед духовенства. Ініціатором руху виступив монастир у Клюні ( знайдіть це містечко на карті атласу «Християнська церква в Європі в VIXV ст.»).

Один із лідерів клюнійського руху  Григорій VII  був обраний папою.

У цей час була проведена реформа, згідно з якою папу відтепер мали обирати  лише кардинали без втручання імператорів чи інших світських государів. Для цього зібрання кардиналів замикали в залі, доки не закінчаться вибори нового папи.  Відтоді зібрання кардиналів з обрання папи почали називати конклавом (у перекладі з латинської — «під ключ»). Якщо через три дні кардинали не доходили згоди, їхнє харчування обмежували, а ще через п’ять  днів, щоб прискорити  вибори, переводили на хліб і воду.

Церква проголошувалася вищою за світську владу. Правом церкви було прощати гріхи всім бажаючим — треба було лише придбати грамоту про відпущення гріхів – індульгенцію. Папська влада проголошувалася вищою за владу королів та імператорів.

Григорій VII заборонив білому духовенству одружуватися, щоб турботи про сім’ю не відволікали його від церковних обов’язків. А головне – він стверджував, що всі світські правителі мусять підкорятися папам і складати їм васальну присягу. Коли Григорій VII скасував право світської влади призначати єпископів, імператор Генріх IV оголосив у відповідь, що позбавляє папу сану. Свій лист до папи він закінчив зухвалими словами: «Ми, Генріх IV, король Божою милістю, з усіма нашими єпископами говоримо тобі: геть звідси!» Тоді папа відлучив Генріха від церкви (заборонив здійснювати церковні таїнства - причастя, покаяння та інші), а всіх його підданих звільнив від присяги на вірність правителю.

Негайно проти Генріха піднялося повстання, виникла реальна загроза втрати трону. І відбулося неймовірне: Генріх вирушив на поклін до папи. З великими труднощами йому вдалося подолати зимові Альпи і досягти неприступного італійського замку Каносса, де перебував Григорій VII. Тільки ціною нечуваних принижень Генріх IV вимолив у папи прощення. З тих пір вислів «ходіння  в Каноссу» означає  повну поразку і необхідність виконувати найпринизливіші вимоги.

     Лабораторна робота

Робота з історичним документом (стор.74 підручник)

Завдання до тексту: доведіть, що Папа Римський дістав вищу владу.

     Учитель: Найбільшої могутності влада папи досягла за Інокентія III, який проголосив папу намісником Бога на землі.

Посилення могутності церкви супроводжувалося зростанням церковного багатства.

Використовуючи метод «Мозкового штурму», учитель  пропонує дати  відповідь на запитання: якими були джерела  збагачення католицької церкви?

Орієнтовні відповіді учнів фіксуються на дошці та у зошиті.

1)Доходи від володіння землею і селянами.

2)Продаж індульгенцій.

3)Платня за церковні обряди.

4)Церковна десятина.

5) Продаж церковних посад.

     3.Чернечі ордени.

Слово надається учням, що підготували повідомлення про чернечі ордени.

(§6 стор. 74-75)

Учитель: Таким чином, вагому підтримку папській політиці надавало чернецтво.

Робота в групах з історичними картками. Текст на карці.

Прочитайте текст. Виконайте завдання .

Чернечі ордени

У X - XV ст. у католицькій церкві утворилося кілька десятків нових чернечих спілок - орденів. Вони були різними. Духовно-рицарські ордени - госпітальєри (іоанніти), тамплієри, тевтонці - мали на меті допомагати хворим та немічним, надавати їм духовну підтримку та захищати в разі потреби силою зброї. Якщо монахи інших орденів проводили життя в молитвах і праці, то члени духовно-рицарських орденів воювали. Серед інших католицьких чернечих орденів найвпливовішими в Європі були бенедиктинці, бернардинці, францисканці, домініканці. Статут бенедиктинського ордену вимагав від монахів, щоб вони проводили своє життя в молитвах, послуху та фізичній праці. Бенедиктинці були взірцем працьовитості для інших орденів, хоча далеко не всі йому слідували. Загалом же монастирі сприяли господарському пожвавленню в середньовічній Європі. Саме монахи заклали виноградники в Бургундії (Франція) та в долині Рейну (Німеччина), привчили європейців до споживання персиків, абрикосів, груш, слив, калини, аґрусу, горіхів, а англійців - ще й яблук, познайомили їх з деякими городніми культурами та лікарськими рослинами, винайшли пасічництво, шампанське, пиво з хмелю, започаткували європейське шовківництво тощо.

               Дайте відповіді на запитання             

Запитання

Так чи ні

Усі католицькі чернецькі ордени займалися господарською діяльністю.

Монастирі гальмували розвиток господарства в Європі.

Ченці духовно-рицарських орденів не займалися господарською діяльністю.

Госпітальєри привчили європейців до споживання персиків, абрикосів.

Статут ордену бенедиктинців вимагав від монахів, щоб вони проводили своє життя в молитвах, послуху та фізичній праці.

Саме монахи заклали виноградники в Бургундії (Франція) та в долині Рейну (Німеччина).

       4.Боротьба з єриссю

Учитель. Церква збагачувалася,  вище католицьке духовенство купалося в розкоші,  тоді як мирян вони закликали жити у бідності та праведності. Не тільки серед мирян, але й у деяких представників духовенства це викликало невдоволення. Вони почали відкрито виступати з осудом збагачення церкви. Цей рух проти церкви в Європі дістав назву єресі.

Самостійна робота з текстом підручника (§7 стор.81-83)та  складання таблиці                  «Єритичні рухи в Європі» за схемою:

Назва

Походження назви руху

Погляди учасників руху

ІV. Закріплення знань учнів

Метод «історичне фехтування».

Учні складають 4 питання за матеріалом уроку, а потім ставлять їх одне одному.

V. Оцінювання знань учнів

VI. Домашнє завдання

Опрацювати §6,7 (4 пункт).

Скласти речення зі словами: церква, кардинали, конклав.

                                                        

Урок 2

Тема: Хрестові походи

Мета: з’ясувати причини хрестових походів; розглянути перебіг основних подій; проаналізувати наслідки хрестових походів; поглиблювати формування навичок самостійної роботи з підручником і історичними документами та вміння орієнтуватися у хронології подій; розвивати вміння висловлювати свою думку та поважати думку інших.

Обладнання: карта світу, Європи, Азії, історичні атласи.

Тип уроку: комбінований з елементами роботи в групах та рольової гри.

Хід уроку

І. Організаційна частина уроку

Учитель оголошує тему, мету та завдання уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів:

Запитання для бесіди:

Які світові релігії існували в ХІ ст.?

Яку роль відігравала церква в житті середньовічної людини?

Чим можна було заслужити прощення і «вічне блаженство»?

На які стани поділялося середньовічне суспільство?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

 1.Причини хрестових походів.

Учитель: В ХІ ст.. виникає нова грізна сила — турки-сельджуки. Вони завоювали значні території Малої Азії та перекрили шлях християнським паломникам до Єрусалима.У 1095 р. на церковному соборі в Клермоні Папа Римський Урбан II закликав християн до хрестового походу за звільнення Гроба Господнього з рук невірних. Віруючі з натхненням підтримали християнську церкву.

Учитель пропонує учням прочитати текст підручника  та дати відповіді на питання  про причини, що спонукали населення Європи до участі у хрестових походах .Методом «Мозковий штурм». (§7 ст.76-77)

Учитель пропонує учням виконати творче завдання, попрацювати в групах. Учні    об’єднуються в групи що представляють селян, лицарів, городян, купців, сеньйорів. Учні повинні пояснити, чому вони за закликом Папи Римського вирушили у хрестовий похід.

 2. Хрестові походи. Виникнення рицарських орденів.

Самостійна робота з текстом підручника та картами історичного атласа «Перший, другий, третій хрестові походи (1096-1192)», «Держави хрестоносців» і «Четвертий-восьмий хрестові походи (1202-1291)»

 Учні знайомляться з текстом підручника (§7, стор.77-79)

Група учнів, яка отримала випереджаючі завдання презентують повідомлення щодо хрестових походів за планом:

Дата походу

Учасники походу

Результат походу

Учитель стисло розповідає про появу рицарських орденів.

Учні виконують лабораторну роботу на тему:  « Держави хрестоносців», працюючи з картою.

Знайдіть на історичній карті та позначте цифрами держави, що були утворенні внаслідок Хрестових походів.

3.Наслідки хрестових походів.

Учитель. Будь-яка подія  має як позитивні, так і негативні наслідки. Пропоную по ходу  моєї розповіді самостійно  оформити відповідь на це питання у зошитах у вигляді таблиці «Наслідки хрестових походів».

Позитивні

Негативні

  1.  Розширення знань християн і мусульман одне про одного.
  2.  Розвиток торгівлі зі східними країнами.
  3.  Запозичення наукових знань європейцями.
  4.  Знайомство європейців з новими сільськогосподарськими культурами.
  5.  Сприйняття європейцями нових звичаїв (використання подушок, виделок, миття рук перед їжею)
  1.  Численні людські жертви.
  2.  Руйнування міст і загибель пам’ятників культури.
  3.  Посилення ворожнечі між православним Сходом (Візантією) та католицьким Заходом (Римом)

4. Занепад папства.

Учитель: На межі ХІІІ – ХІV ст.. претензії папства на головування в християнському світі зустріли відсіч нової сили. Це були країни, де розгорталася централізація – процес державного об’єднання.

Конфлікт спалахнув після того, як французький король Філіпп IV Красивий без дозволу папи Боніфація VII оподаткував французьке духовенство і тим дав ясно зрозуміти, що вважає церкву невід’ємною частиною своєї держави. Папа збирався відлучити Філіппа IV від церкви, але король завдав удару першим. Його посланці вступили в місто Ананьї (під Римом), заарештували там приголомшеного папу і заявили, що він повинен предстати перед французьким судом. Такої образи немолодий уже папа витримати не зміг і раптово помер.

       Папську резиденцію було перенесено до Авіньйона. Хоча це місто знаходилося поза межами володінь французької корони, Філіпп IV мав тут майже необмежений вплив. Почався тривалий «авіньйонський полон» пап (1309 – 1377). Власне, він мало нагадував справжній полон, просто всі тогочасні папи були французами й виконавцями волі короля. Але саме відтоді почалося ослаблення папства.

Учні виконують практичну роботу на тему: «Занепад папства», де з’ясовують причини цього явища.

IV. Закріплення знань учнів

Евристична бесіда з учнями під час, якої слід звернути увагу на такі питання:

1. З якою метою були створені духовно-рицарські ордени? Яку роль вони відіграли?

2. Назвіть основні наслідки хрестових походів

V. Оцінювання знань учнів

VI.Домашнє завдання

Опрацювати №7(1,2,3,5 пункти)

Урок 3

Тема: Культура середньовічної Європи. Освіта і наука.

Мета: Проаналізувати розвиток науки і освіти в період Середньовіччя; з’ясувати вплив церкви на розвиток науки і освіти; звернути увагу на діяльність видатних вчених Середньовіччя та їхній внесок у розвиток світової культури; поглиблювати вміння працювати самостійно та за методом «навчаючи-вчуся», вчитися висловлювати власну думку з обговорюваних питань.

Обладнання: карта Європи, картки з текстами

Тип уроку: комбінований з елементами лабораторно-практичної роботи.

Хід уроку

І. Організаційна частина уроку.

Учитель оголошує тему, мету та завдання уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Тестові завдання; оберіть одну правильну відповідь.

  1.  Ініціатором першого хрестового походу був:

А) Урбан ІІ

Б) Григорій VII

В) Інокентій ІІІ

   2. Мусульман в Європі називали:

           А) саладинами

           Б) сарацинами

           В) вольденсами.

  3. Метою першого хрестового походу було:

          А) завоювання Константинополя;

          Б) завоювання Антіохії;

          В) завоювання Єрусалима.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

  1.  Біля витоків середньовічної культури.

Учитель: Перехід Західної Європи до Середньовіччя супроводжувався безперервними війнами. В їхньому полум'ї гинули цілі народи і виникали нові держави. У протистоянні зійшлися два різних світи - античний і варварський. Перший переживав занепад, але все ще залишався світом великих міст, досконалих законів, дивовижних храмів, бездоганних доріг, розвинених ремесел і торгівлі, чудових літератури і мистецтва. Зовсім інакше виглядав суворий і сповнений небезпеки світ завойовників-варварів. Сільські мешканці, варвари вклонялися силам природи, цінували войовничість і відвагу, зневажали зручності мирного життя. Їхнє ставлення до античної культури було суперечливим. Частина сприймала римські звичаї, решта - дивилась на них вороже. Проте у будь-якому випадку велич і розкіш Римської імперії викликали захоплення у всіх варварів.

Обидва світи зустрілися не лише для битв і руйнувань, а й для мирного, хоча і дуже непростого, спілкування. У його перебігу відбулося поєднання високих досягнень Античності з духовним життям варварського світу — народилась середньовічна культура.

Силою, що здійснювала це злиття, стало християнство. Все існування середньовічної людини було просякнуте християнською релігією. Через церкву християнство давало людині знання про навколишній світ - про його початок розвиток і кінець. Воно ж визначало місце самої людини в цьому світі, створювало норми її поведінки. Церква заклала духовний ґрунт для спільного існування римлян і варварів та згуртувала середньовічне суспільство.

На межі V-VI ст. перший центр культурного піднесення виник у Остготському королівстві.

Найяскравішим діячем «Остготського відродження» був напрочуд освічений для свого часу філософ, письменник, перекладач грецьких авторів Северин Боецій. Його підручниками з музики та математики в європейських школах користувалися майже тисячу років.

Потім культурне життя надовго майже завмерло. Воно жевріло переважно в монастирях з їхніми прекрасними бібліотеками та скрипторіями. Середньовічна книга була не лише скарбницею знань, а й витвором мистецтва. Її прикрашали кольоровими заголовними літерами, коштовним камінням та металом, барвистими мініатюрами.

Учні , ознайомившись с текстом підручника (§15, стор.156), виконують практичну роботу на тему:  «Каролінгське відродження»; мета: з’ясувати характерні риси даного явища.

  1.  Поява шкіл. Університети.

Учитель:  культурні цінності старовини гинули не лише від варварських вторгнень. Не менш руйнівним виявилося і вороже ставлення до античного спадку з боку церкви. Через те, що антична_культура була язичницькою, церква вела проти неї відкриту війну. Папа Григорій І не тільки забороняв читати книги давніх авторів, а й вивчати математику, яку звинувачував у зв'язках з чаклунством. Особливо скрутні часи переживала на світанку Середньовіччя освіта. Навіть серед знаті важко було розшукати грамотних людей. Більшість рицарів замість підпису ставили звичайний хрест. До кінця життя так і не навчився вільно і добре писати Карл Великий.

Проте церква_не могла_повністю відмовитися від античної культури. Латину використовували у богослужінні та у написанні богослужбових книг, античні знання з астрономії - для обчислення християнських свят. Церква пристосувала до нових умов і давньоримську систему освіти - «сім вільних мистецтв». Вони поділялися на два рівні - тривіум і квадривіум і становили основу  знань упродовж усього Середньовіччя. Першими відчинили свої двері монастирські та церковні школи. Навчання починали з тривіуму, або предметів про  слово, - граматики риторики і діалектики. Граматика давала знання латини. Діти вчили алфавіт, зубрили визначення, знайомилися  з творами латинських авторів. Граматика вважалася найважчою частиною навчання. Її навіть зображували у вигляді цариці з ножем для підчищення  помилок у правій руці  і з батогом для биття - у лівій. Адже вбивати шкільні знання за допомогою різок було звичайною справою. Діалектикою тоді називали  вміння розмірковувати, будувати докази і вести науковий спір - диспут. Риторика навчала правильно і красномовно висловлювати свою думку. Подолавши тривіум, учень починав вивчати квадривіум, або предмети про числа, - арифметику, геометрію, астрономію і музику. Уроки арифметики знайомили з діями додавання та віднімання. Множенням та діленням займалися менше: їх ускладнювало римське написання цифр. Геометрія давала загальні визначення (прямокутник,трикутник), а також включала знання з географії. Розвиток міст  дав поштовх відкриттю світських шкіл, де учнів готували до занять  торгівлею та ремеслом, а викладання поступово переходило на національні мови. У процесі централізації європейських держав зростала потреба в освічених юристах, лікарях,  учителях. З іншого боку, все більше людей прагнули здобути знання, тому що вони відкривали можливості для кар'єри. Настав час утворення університетів.

Учитель нагадує алгоритм роботи в групі.

Учні об’єднанні в дві експертні групи отримують картки з текстами

Прочитайте тексти і виконайте завдання.
 Перші університети

У XII ст. в Європі з'явилися перші вищі школи - університети. Заняття там велися латинською мовою. Студенти однієї національності об'єднувались у земляцтво або «націю». Викладачі створювали об'єднання відповідно до предметів - факультети, очолювані деканами. Усі разом - і викладачі, і студенти - обирали главу університету - ректора (правителя). Студенти слухали і записували лекції - викладення навчального матеріалу, що читали професори. Лекції обговорювалися на диспутах. Це були змагання в знаннях. Іноді вони закінчувалися бійками між учасниками.

Дайте визначення:

Університ- _______________________

декан-

лекція -

  •  диспут -

факультет-

Уважно прочитайте текст.

З історії Паризького університету

Одного разу французький король Карл VII спробував обкласти податком викладацький склад університету. Магістри застрайкували, і королю довелося поступитися... У 1440 р. на території університету, порушуючи право недоторканності, поліцейські заарештували двох магістрів. Гнів студентів і викладачів був такий великий, що сержанти в самих сорочках, з запаленими смолоскипами в руках просили в них прощення.

Людині, яка пригрозила пальцем ректорові університету, відрубали кисть руки...

Які   проблеми   виникали   у   взаємовідносинах   між університетом і королем?________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

• Поміркуйте, чому королю довелося поступитися?

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

Спікери груп, використовуючи метод «Навчаючи – вчуся» виступають з повідомленнями.

  1.  Стан наукових знань в середні віки.

Учитель звертає увагу на те, що середньовічне суспільство було дуже марновірним. Це наклало свій відбиток і на науку. Учитель зачитує уривок з твору Альберта Великого (ХІІІст.) «Про властивості сущого»

З твору Альберта Великого (XIII ст.)

«Про властивості сущого» [19, С. 282-283]

...Роза — п'ятнадцята трава. Візьми  грам гірчиці на ніжку миші, повісь все це на дерево, і воно не даватиме плодів. І якщо все згадане покласти біля  сіті, то до неї зберуться риби.

...Якщо хочеш додати мудрості й уникнути дурості, візьми камінь, який називається хризоліт, світло-зелений, облямований у золото; він виганяє дурість і приносить мудрість.

… Пугач птах досить відомий. Чудові властивості цього птаха. Бо, якщо її серце й праву ногу покласти над сплячим, негайно він тобі розкаже все, що не запитаєш у нього...

..Кріт — тварина досить відома. У цієї тварини є дивна властивість, як кажуть філософи. Якщо загорнути його ніжку в лавровий лист і покласти до рота коня, то він втече від страху...

Запитання та завдання до тексту

  1.  Оцініть рівень наукових знань середньовічної людини.
  2.  Доведіть, що наукові уявлення Альберта Великого є фантастичними.
  3.  Що, на думку автора, може зробити людину мудрою?
  4.  Для чого пропонує використовувати властивості тварин і трав Альберт Великий?

Учитель: Окрім предметів, що вивчалися в університетах, в Європі процвітали астрологія та алхімія. Астрологія існує й у наш час, ми з вами з цікавістю читаємо складені астрологами гороскопи.

Головною метою тогочасних алхіміків була отримати особливий мінерал —- філософський камінь. За середньовічними переконаннями, філософський камінь мав магічні властивості: продовжував життя, виліковував будь-які хвороби, робив літніх людей молодими. До того ж він мав властивість перетворювати будь-які метали на золото.

Але не всі дотримувалися схоластичного методу отримання знань.

Наприклад, Роджер Бекон виявився основоположником нового експериментального напряму в науці. Він стверджував, що доказом у науці є не цитата а експеримент. Бекон залишив безліч праць з медицини, історії, природознавства.

    Учні виконують лабораторну роботу за історичним документом (підручник, стор.162. З творів Роджера Бекона)

IV. Закріплення знань.

   За допомогою методу «мікрофон» учні дають визначення термінів: вагант, університет, алхімія, диспут, «Каролінгське відродження».

V. Оцінювання знань учнів.

VI. Домашнє завдання.

  1.  Опрацювати §15
  2.  Усно підготувати відповідь на запитання: «Спільне та відмінне в освіті Середньовіччя та сьогодення».
  3.  Окремі учні отримують випереджуючі завдання підготувати повідомлення про Данте Аліг’єрі, Франческо Петрарку, Джованні Бокаччо, Мазаччо, Донателло, Сандро Боттічелі.

                                                 

Урок  4

Тема: Культура середньовічної Європи. Література. Мистецтво.

Мета: продовжити вивчення культури епохи Середньовіччя, конкретизувати знання учнів про досягнення середньовічного мистецтва Західної Європи; з’ясувати основні риси культури; продовжити формування навичок творчої та дослідницької діяльності, мовленнєвих компетентностей; становлення естетичних уявлень і художнього смаку школярів.  

Обладнання: картини з альбому «Історія культури»: собор Паризької Богоматері, собор у Вормсі, собор  у Шпеєрі, загальна панорама середньовічного міста.

Тип уроку: комбінований з елементами рольових ігор та роботи в групах.

                                       

                                              Хід уроку:

І. Організаційна частина уроку

Учитель оголошує тему, мету та завдання уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

    Фронтальне опитування:

  1.  Що можна вважати витоками середньовічної культури Західної Європи?

Яку роль в народженні цієї культури відіграла церква?

  1.  Чому на світанку Середньовіччя церква негативно ставилася до  античної культури?
  2.  З чим пов’язане виникнення університетів? Чому студенти могли вільно переходити з одного університету до іншого?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

1.Мистецтво.

Учитель. На цьому уроці ми поринемо у світ середньовічного мистецтва та літератури, відчуємо і зрозуміємо, чим жили і як творили  майстри тієї епохи. Ми вже знаємо, що культура в середні віки була нерозривно пов’язана з церквою. Церква переконувала людей, що земне життя є тільки підготовкою до кращого (потойбічного).

Релігія впливала на розвиток архітектури,  живопису, літератури. Головними фігурами у творах мистецтва і літератури були святі, праведники, ченці. Значного впливу релігії зазнала і архітектура. В середньовічній Західній Європі собор – це головна споруда міста, до якої сходяться всі вулиці. Біля собору відбуваються найважливіші події.

Учитель пропонує учням прочитати потрібний пункт відповідного параграфа ( § 16, стор. 168-171), розглянути ілюстрації та виконати лабораторну роботу, заповнивши таблицю «Архітектура в середні віки» за схемою:

Архітектурний стиль

Його особливості

Пам’ятки архітектури

Романський

Готичний

Учитель пропонує учням, які закінчили працювати над таблицею, уявивши себе вченим – дослідником презентувати підсумок своїх пошуків. Розпочати презентацію словами: «Я дослідник середньовічної архітектури, встановив, що…»

  1.  Література. Винайдення книгодрукування.

Учитель: В середні віки вже існувала жанрова література. Великою популярністю користувалися героїчні епоси, рицарська та міська література.

Учитель пропонує попрацювати в групах з використанням методу « Спільний проект». Учні з’ясовують основні напрямки середньовічної літератури. (Кожна група розглядає один напрямок).

Завдання для груп:

І-а група. Охарактеризувати героїчний епос, використовуючи текст підручника

( §16, стор. 164-165)

ІІ-а група. Охарактеризувати рицарську літературу (§ 16, стор. 164-165)

ІІІ-я група. Охарактеризувати міську літературу (§16, стор. 165-166)

Переходячи до другої частини даного питання уроку: «Винайдення книгодрукування», вчитель запитує учнів: « Що є основним носієм знань для людини?» Більшість учнів знають, що це – книга. Гортаючи сучасну книгу, вчитель зазначає, що у кожній сучасній книзі є часточка великих зусиль Й. Гутенберга, який винайшов книгодрукування.

Учитель пропонує пізнавальне завдання у вигляді практичної роботи.

1. Ознайомтеся з даними.

Про динаміку розвитку книго друкування

               (заФ.Броделем)

Перша друкована книга в Парижі з'явилася у 1470 р.,

в Ліоні -у 1473 р.,

в Пуатьє - у 1479 р.,

у Венеції - у 1470 р.,

в Неаполі -у 1471 р.,

у Кракові - у 1474 р.

У більш як 110 європейських міст були книгодрукарні.

Від 1480-го по 1500 рр. друкарська справа завоювала Іспанію, поширилася у Німеччині та Італії, прийшла до Скандинавських країн, у 1500 р. 236 міст Європи мали свої друкарні.

Завдання: зробіть висновки щодо динаміки розвитку книгодрукування та його значення;

зв'яжіть розвиток ремесла і торгівлі з розвитком освіти й книгодрукування.

       3. Раннє Відродження.

Учитель. У ХІV – XV ст. культура європейських країн розвивалася під впливом змін у суспільстві та економіці і все помітніше набувала нових рис. Поступово формується новий світогляд, у центрі якого стояла людина, а не Бог. Новий світогляд отримав назву «гуманізм» - ідеї та погляди, що висувають на перший план людину, проголошуючи її життя найбільшою цінністю. (визначення заноситься в зошит). Творці нової культури негативно ставилися до «середньовічного варварства». Свій час, коли почала відроджуватись античність, вони вважали періодом справжнього піднесення культури після її «тисячолітнього занепаду». Звідси і походить назва – Відродження ( франц. Ренесанс). Ідеал гуманістів – це « людина універсальна», тобто всебічно розвинена і здатна до наукової  та мистецької творчості. Творці Ренесансу і самі були на диво багатогранними особистостями.

Учитель надає слово учням, що підготували повідомлення про найяскравіших представників раннього Відродження.

Під час розповіді учні використовують ілюстрації або комп’ютерні презентації. Повідомлення присвячені Данте Аліг’єрі, Франческо Петрарці, Джованні Боккаччо, Мозаччо, Донателло, Сандро Ботічеллі.

IV. Закріплення знань.

Метод « Рефлексія»: (продовжити речення)

Сьогодні на уроці

     я дізнався…

     я зрозумів…

     я відчув…

V. Оцінювання знань учнів.

VІ. Опрацювати § 16.

Підготуватися до уроку узагальнення.

Урок 5

Тема: Урок узагальнення за темою «Релігія та культурне життя середньовічної  Європи».

Мета: Узагальнити знання учнів про християнську церкву, її роль в середньовічному суспільстві та її вплив на розвиток культури Середньовіччя, формувати вміння аналізувати і порівнювати, компетентності самоосвіти і саморозвитку, продуктивної творчої діяльності; вміння висловлювати власну думку та поважати думки інших.

Обладнання: карта світу, Середземномор’я, картки з завданнями.

Тип уроку: узагальнюючий урок у вигляді вікторини.

                                                

                                               

Хід уроку

І. Організаційна частина уроку.

Учитель оголошує тему, мету та завдання уроку, форми роботи.

ІІ. Узагальнення знань ( вікторина).

Узагальнення знань проводиться за допомогою вікторини. У класі формується три команди, у кожній із яких визначається капітан. Учитель виконує роль судді.

Перший тур «Ланцюжок»

У турі беруть участь усі члени команди. Учитель по черзі ставить запитання гравцям із різних команд. Час на обмірковування кожного запитання – 5 секунд. За кожну правильну відповідь команда отримує 1 бал

                                                  Запитання

  1.  Як називали зібрання кардиналів для обрання Папи Римського? (Конклав)
  2.  Як називали грамоту про відпущення гріхів? (Індульгенція)
  3.  Як називали релігійне вчення, що суперечило церковному віровченню? (Єресь)
  4.  Хто ініціював перший хрестовий похід? (Урбан ІІ)
  5.  Скільки всього було хрестових походів? (8)
  6.  Хто такі францисканці? (Чернечий орден)
  7.  Метою якої науки у середні віки був пошук філософського каменя? (Алхімія)
  8.  Як називали мандрівного студента у середньовічній Європі? (Вагант)
  9.  Як називається наука, яка вивчає вплив зірок на долю людини?( Астрологія)
  10.  Як називали відкриту суперечку учнів університету? ( Диспут)
  11.  Хто такий Й.Гутенберг? (Винахідник книгодрукування)
  12.  Як називається період в історії Середньовіччя, коли відродився інтерес до античної спадщини? (Відродження)

Другий тур. «Літературна мозаїка».

Кожна команда повинна з’ясувати до яких літературних жанрів належать ці твори? (час на обмірковування 20 секунд)

І-а команда – Текст 1. Із роману « Про лиса» (Міська література)

ІІ-а команда – Текст 2. «Пісня про Роланда» (ХІІ ст.) (Героїчний епос)

ІІІ-я команда – Переказ роману про Тристана та Ізольду (Рицарський роман)

Учитель пропонує учням ознайомитися з фрагментами середньовічних літературних творів та визначити, до якого жанру їх можна віднести.

Текст 1. Із роману «Про лиса»

Я Ізегріма обдурив,

І став він ворогом  моїм.

В довіру втерся я йому,

                                        Та скоро так дружка свого

До злої халепи призвів:

Монахом я його зробив.

І до того його схилив,

Щоб зі зла у дзвони задзвонив.

                                       Підступний задум дав плоди:

                                          Піп з сотнею селян сюди

Прибіг, давай кричати, та ревти

Та бити — ледве встиг втекти...

«Як  я  втомивсь! — сказав Баран. —

Я далі йти вже не берусь.

                                         Назад я краще повернусь».

                                        Бернар сказав: «І я назад,

                                          Так мандрувати я не рад!»

                                         Ренар промовив: «Хоч така

Важка дорога і тяжка,

                                        Той буде праведний святим,

                                       Який повік не піде в Рим.        

                                   Хто у семи святих бував,

                                       Той гіршим, аніж був, ставав.

                                    Тому, як ви, додому повернусь,

                                    За чесні я діла візьмусь,

                                    Трудом правдивим буду жить

                                    І біднякам добро робить.

                                   Ходімо!.. Піде все на лад...»

                                   І втрьох вони пішли назад.

  Текст 2. З «Пісні про Роланда» (ХІІ ст.)

День миновал, вечерний час подходит,

Но меч враги не вкладывают в ножны.

Отважны те, кто рати свел для боя.

Их ратный клич звучит, как прежде, грозно.

«Пресьоз!» — кричит эмир арабский гордо,

Карл: «Монжуа!» — в ответ бросает громко.

По голосу один узнал другого.

Сошлись они на середине поля.

Тот и другой пускают в дело копья,

Врагу удар наносят в щит узорный,

Его пронзают под навершьем толстым,

Распарывают на кольчугах полы,

Но невредимы остаются оба.

Полопались у них подпруги седел.

С коней бойцы  свалились наземь боком,

Но на ноги вскочили тотчас ловко,

Свои мечи булатные исторгли,

Чтоб снова продолжать единоборство.

                       Одна лишь смерть конец ему положит.

Текст 3. Переказ роману про Тристана та Ізольду.

«Славний король Тристан вірою та правдою служив своєму дядькові, королю Корнуеллу Марку. Тристан вчинив безліч подвигів і зумів спочатку перемогти давніх ворогів Корнуелла — ірландців, а потім помирити обидві ворогуючі багато років сторони. Король Марк повелівав Тристану привезти йому ірландську принцесу, біляву Ізольду, про незрівнянну красу якої Тристан багато йому розповідав. Ірландці віддали Ізольду до Корнуелла, Тристан і Ізольда випадково випили разом приворотного зілля й спалахнули одне до одного нечуваною пристрастю. Проте Ізольда повінчалася з королем Марком, після чого почалося життя, болісне для всіх трьох. Пристрасть боролася у душах Тристана та Ізольди з почуттям обов'язку — вірної дружини та вірного васала. Король Марк мучився підозрами, але теж любив Ізольду і глибоко поважав доблесного лицаря — свого племінника. Після безлічі бід і поневірянь, відчайдушного божевілля та кровопролиття Тристан та Ізольда загинули. їх поховали поряд. «І з могили Тристана піднявся,  прекрасний терновий кущ і, перекинувшись через каплицю, вріс у могилу Ізольди... Тричі наказував король зрізати цей куш, але щоразу наступного дня він був таким же прекрасним, як і раніше».

Запитання до текстів

  1.  Як ви вважаєте, до яких літературних жанрів належать ці твори? Свою відповідь обґрунтуйте.
  2.  Про кого розповідають ці літературні твори?
  3.  Які зміни сталися в середньовічній літературі?

    Третій тур. «Обмін».

У турі беруть участь по два гравці від кожної команди. Учні по черзі ставлять запитання, які підготували вдома, своїм суперникам по одному запитанню для кожної команди, загалом кожна команда має дати відповідь на два запитання.

Четвертий тур. «Картографічний»

У турі беруть участь по два гравці від кожної команди. Учитель називає учням певні географічні об’єкти, а гравці по черзі мають показати їх на карті. Час на обмірковування 10 секунд.

Показати на карті:

  1.  Місто Рим
  2.  Середземне море
  3.  Місто Єрусалим
  4.  Італію
  5.  Константинополь
  6.  Місто Париж

П’ятий тур. « Так чи ні»

    У турі беруть участь усі члени команди. Учитель зачитує імена видатних осіб, а гравці визначають чи мають вони відношення до розвитку культури часів середньовіччя. Якщо названа особа митець чи вчений середньовіччя, учні дають відповідь «так», якщо особа не має відношення до розвитку культури даної епохи – «ні». Гравці з різних команд відповідають по черзі. Часу на обмірковування не дається.

    Імена видатних осіб:

  1.  Архімед (Ні)
  2.  Іннокентій ІІІ (Ні)
  3.  Фома Аквінський ( Так)
  4.  Роджер Бекон (Так)
  5.  Марко Поло ( Так)
  6.  Григорій VII (Ні)
  7.  Йоганн Гутенберг (Так)
  8.  Олексій І Комнін (Ні)
  9.  Джованні Боккаччо (Так)

ІІІ. Підсумок уроку.

Учитель підводить підсумки, підраховуючи бали кожної команди. 

ІV. Оцінювання знань учнів.

Кожному учаснику команди, яка перемогла додається один бал до індивідуальної оцінки.

V. Домашнє завдання.

Написати історичний твір - мініатюру на одну з тем:

  1.  «У хрестовому поході»;
  2.  «В стінах середньовічного університету».

Литература

1.Історія Середніх віків: Підруч. Для 7-го кл. загальноосвіт. навч. закл. – К.: Генеза, 2007.

  240 с.: іл.., карти.- Бібліогр.: с.236.

2. Хрестоматія з історії середніх віків: Посіб. Для 7кл. серед. шк../ Упоряд.   В.М.Духопельников. – К.: Освіта, 1998. – 160с.

3. Венцева Н.О. Дискусійні методи на уроках всесвітньої історії: 7-8 класи. – Х.: Основа, 2006. – 160с.

4. Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 7 клас./ Упоряд. Н.М.Морозова. – Х.: Вид. група «Основа», 2007. – 272с.

5. Всесвітня історія. 6 – 7 класи: Нестандартні уроки. – Х.: Веста: Вид-во «Ранок», 2008. – 192 с.- (Бібліотека творчого вчителя).

6. Нестандартні уроки з історії України та всесвітньої історії в школі: Навчально-методичний посібник. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2004. – 64 с.

7. Могрогуз О.П., Єрмоленко А.А. Дидактичні ігри на уроках історії: 5 – 9 класи. – Х.: Основа, 2004. – 112 с.

8. Коток С.І. Католицька церква в ХІ – ХІІІ ст.. Хрестові походи. 7 клас // Історія та правознавство. – 2006. - №30.

9. Данилова О.Д. Світ середньовічного мистецтва та архітектури // Історія та правознавство. – 2009. - №36

10. Віктор Мисан. Урок історії: план-конспект (Як скласти план конспект та проаналізувати проведений урок історії?) // Історія в школах України. – 2008. - №4

11. Юлія Малієнко. Методичні рекомендації до викладання курсу історії середніх віків. Тема 5. «Культура середньовіччя: знання, освіта, література і мистецтво» // Історія в школах України. – 2008.- №2

PAGE   \* MERGEFORMAT 4


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

46651. Статус української мови як державної 24.5 KB
  Українська мова в Україні має статус державної. Це закріплено у десятій статті Конституції України. Державна мова - мова, яка користується у конкретній державі законодавчим статусом обов'язкової для вживання в офіційних сферах життя. Державна мова обслуговує державні і суспільні органи, організації, заклади культури і освіти. Вона повинна побутувати у всіх сферах життя
46653. Declarative sentences 24.5 KB
  A declarative sentence contains a statement which gives the reader or the listener some information about various events, activities or attitudes, thoughts and feelings. Statements form the bulk of monological speech, and the greater part of conversation. A statement may be positive (affirmative) or negative, as in...
46654. Рак легкого. Классификация. Стадии процесса. Пути метастазирования. Современные принципы лечения 24.66 KB
  Различают две формы: центральный рак легкого исходящий из крупного или мелкого бронха и периферический рак развивающийся из самой ткани легкого. Различают центральный рак легкого растущий преимущественно внутри или перибронхиапьно 80 случаев; периферический рак; редко диагностируется медиастинальная форма милиарный узелковый карциноз и др. По гистологической структуре раки легкого чаще всего бывают плоскоклеточными хотя наблюдаются также железистые формы аденокарциномы резко анаплазированные мелкоклеточный рак...
46655. Становление и развитие экологического права. Проблемы дифференциации и интеграции в развитии экологического права 24.72 KB
  Лишь в 70е годы применительно к водам и в 80е применительно к атмосферному воздуху проблемы охраны окружающей среды от загрязнения стали оцениваться и регулироваться как экологические. В то время не законы а именно правительственные постановления определяли некоторые комплексные подходы к регулированию природопользования и охраны окружающей среды как единого объекта. В конце 80х годов ЦК КПСС и Правительство СССР осознавали что основными причинами резкого ухудшения состояния окружающей среды в стране являлись: слабое правовое...
46656. Договор международного факторинга 24.74 KB
  Договор международного факторинга это специфический по своему характеру вид факторинга. Преимущества субъектов международного факторинга Поставщик отгрузивший продукцию получает оплату за товар не дожидаясь оплаты покупателем что увеличивает объемы продаж и конкурентоспособность. Содержание договора международного факторинга ПРЕДМЕТ ДОГОВОРА Согласно ст.
46657. Международный кодекс рекламной практики 24.91 KB
  Реклама должна расцениваться прежде всего с точки зрения ее воздействия на покупателя причем следует обращать внимание каким видом СМИ она будет распространяться. Определения Для целей настоящего Кодекса: термин реклама должен употребляться в самом широком смысле включающем любую форму рекламы относительно изделий услуг и благ независимо от вида СМИ которое используется в том числе рекламные надписи и изображения на упаковках этикетках. А также любые надписи и изображения на самом товаре; термин товар включает изделия...
46658. Макроэкономическая нестабильность: инфляция 28.87 KB
  Главным показателем инфляции явлся темп инфляции – процентное отношение разницы уровня цен текущего и базисного периода. П – темп инфляции П = Р1Р0 Р0 100 По уровню темпа инфляции выделяют виды инфляции: Умеренная ползучая – темп инфляции составляет до 10 в год; галопирующая – выражается 2ух значными числами и считается серьезной экон проблемой; гиперинфляция – измеряется в месяц и может составлять более 100 в год....