55624

Початок Української революції

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета: зясувати причини Лютневої революції в Росії та її наслідки для України; розглянути перший етап Української революції та його особливості; розвивати у учнів комунікативні здібності...

Украинкский

2014-03-27

168.5 KB

3 чел.

                           

 Я, Кринська Ганна Владиславівна, вчитель історії Одеської загальноосвітньої школи № 58 розробила Блок з 6 уроків (повністю тема) у 10 класі за темою «Українська революція» (період з лютого по листопад 1917 р.) Кожен урок розроблен мною з використанням інтерактивних технологій. Ця тема вивчається у середині І семестру. На уроках діти користуються підручником Турченко Ф.Г. Новітня історія України. Частина перша. 1914 - 1939. Підруч. для 10-го кл. серед, загальноосвіт. навч. закл - Вид. 3-тє, виправ л. та допов. - К.: Генеза, 2003. - 352 с.

  Використання інтерактивних методів дає змогу зробити роботу з документами більш цікавою, навчитися працювати групами, вести дискусію, слухати інших, доказувати свою точку зору, вчитися самостійно добувати знання, аналізувати їх та ін.

  


УРОК №1 з використанням технології    «Ажурна пилка»

Тема: Початок Української революції.

     (березень-квітень 1917 р.)

Мета: з`ясувати причини Лютневої революції в Росії та її наслідки для України; розглянути перший етап Української революції та його особливості; розвивати у учнів комунікативні здібності; розвивати навички аналізу історичних фактів, вміння виділяти головне; виховувати почуття патріотизму, інтересу і поваги до історичного минулого України.

Обладнання: карта, атласи, схеми (подані вище)

                Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Учитель наголошує, що цим уроком розпочинається вивчення нової теми «Українська революція».

Бесіда.

  1.  Які наслідки спричинила Перша світова війна для Російської імперії?
  2.  У чому виявлялася гостра економічна і соціально-політична криза?
  3.  Поясніть поняття «українське питання» і розкажіть про ставлення до нього різних політичних і громадських угрупувань.

ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

  1.  Тема і мета уроку.
  2.  Робота учнів в домашніх групах.

І група – Лютнева демократична революція в Росії.

ІІ група – Створення місцевих органів влади.

ІІІ група – Утворення Центральної Ради.

ІV група – Характеристика процесу утворення рад.

В кожній групі є учень, який стежить за часом, «запитальник», який ставить питання членам групи, щоб переконатися, що всі зрозуміли вивчений матеріал. Після опрацювання свого питання, учні стають експертами з цього питання.

3. Робота в експертних групах.

В експертних групах є по одному представнику з кожної домашньої групи. За визначений час кожен по черзі має донести свою інформацію до членів інших груп.

ІV. Закріплення нових знань і вмінь.

  1.  Повторна робота в домашніх групах. Учні повинні по черзі поділитися тою інформацією, яку отримали від представників інших груп.
  2.  Вироблення спільних висновків.

V. ПІДСУМКИ УРОКУ

Виступи «спікерів» від кожної групи. Робляться висновки за темами, які обговорювали на уроці.

  1.  В лютому 1917 року в Росії відбулася демократична революція, повалено самодержавство, створено перехідний орган влади – Тимчасовий уряд, який не планував і не робив глибоких зрушень у суспільстві, відклавши їх до скликання Установчих зборів.
  2.  В Україні революційні події 1917 року, до певної міри, розвивалися за російським зразком, у Києві 17 березня було утворено раду об`єднаних громадських організацій, громадські ради та їх виконавчі комітети виникли в усіх губерніях, де виконавчу владу було передано комісарам Тимчасового уряду. Управлінський апарат у містах зберігся майже без змін.
  3.  Після повалення самодержавства в Росії, в Україні почалася національна революція. Під час революційних подій у Києві виник громадсько-політичний центр, який об’єднував представників різних політичних партій і громадських організацій. Основу центру становив міжпартійний блок під назвою Товариство українських поступовців (ТУП), який був єдиною організацією всеукраїнського масштабу. Цей орган було названо Центральною Радою, вона заявила Тимчасовому уряду про те, що має надію, що у вільній Росії буде задоволено «всі законні права українського народу».
  4.  Організація рад робітничих і солдатських депутатів почалася стихійно. Протягом березня 1917 р. ради виникли у Києві, Полтаві, Луганську, Кременчуці. Найбільше їх було на Донбасі та у прифронтовій смузі. Ради, як форма політичної організації трудящих, були особливістю всеросійської дійсності, але на той час вони не відігравали в Україні особливої ролі, оскільки основний вплив на них мали меншовики та есери. Різноманітні політичні партії Росії не дійшли згоди відносно політичної влади.

В країні склалася ситуація, яка характеризувалася намаганням різних політичних сил утвердитися на політичній арені Росії.

VІ.ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

  1.  Опрацювати параграф за темою уроку.
  2.  Кільком учням доручається підготувати повідомлення про М. Грушевського.


УРОК №2 з використанням технологій «Керована лекція» та «Робота в парах».

Тема: Проголошення автономії України (травень-червень 1917р.)

Мета: виявити особливості другого етапу Української революції, його основні події та характер; розкрити зміст І Універсалу; розвивати навички роботи з історичними документами; сприяти формуванню національної самосвідомості учнів, їх історичної пам’яті.

Обладнання: карта, хрестоматія, підручник, схеми (подані вище).

                   ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ.

 1. Користуючись схемами і картою коротко розповісти про початок Української революції.

2. 2-3 учні розповідають біографію М. Грушевського.

ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

  1.  Розгортання національно-визвольного руху. (Керована лекція)

На дошці записано план цієї лекції.

  •  Питання про визнання автономії України.
  •  28.05. – 2.06.1917 р. Всеукраїнський селянський з’їзд у Києві.
  •  5 – 10 червня – ІІ Український військовий з’їзд.

Вчитель оголошує тему і план лекції, розповідає алгоритм проведення (вчитель розглядає по черзі кожне питання плану, учні уважно слухають, а після кожного питання учитель робить паузу, щоб учні записали головне з того, що почули).

Розповідь учителя:

1)  У травні – червні 1917 р. тривав процес розгортання Української революції. Спираючись на рішення І Українського військового з’їзду, Українського національного конгресу, виражаючи революційні настрої та інтереси українського народу, ЦР дедалі активніше почала ставити перед ТУ питання про визнання і схвалення автономії України. З цією метою у травні 1917 р. до Петрограда виїхала делегація, очолювана В. Винниченком, М. Ковалевським та С. Єфремовим. Основні пропозиції ЦР формулювались у традиційній формі прохань. ТУ відхилив вимоги щодо автономії. ТУ заявив: оскільки ЦР не обрана шляхом всенародного голосування, вона не може висловлювати волю усього українського народу. По-друге, проголошення автономії України могло б спричинити низку територіальних та інших непорозумінь. По-третє, питання про адміністративний устрій майбутньої Російської федеративної республіки вирішуватимуть тільки Всеросійські установчі збори, скликання яких планувалося на кінець року. (запис головного учнями)

2)  З 28 травня по 2 червня 1917 р. у Києві відбувся Всеукраїнський                селянський з’їзд. Найбільше уваги під час його роботи було приділено доповіді української делегації про переговори з ТУ. Делегації дорікали, що вона обрала роль покірливого прохача. У деяких виступах пролунали заклики оголосити самостійність України. Коли із Петрограда надійшло повідомлення, що О. Керенський, який у новому складі ТУ став військовим міністром, наважився заборонити з’їзд делегатів від українізованих військових частин, гніву селян не було меж. Виступаючи на з’їзді, М. Грушевський багатозначно заявив: «Свято революції скінчилось. Настає грізний час!» Це був справді час серйозних випробувань для молодої української демократії, адже на боці ТУ були державна і військова сила, тоді як ЦР могла розраховувати лише на свій моральний вплив та підтримку неорганізованих народних мас. Селянський з’їзд обрав Раду селянських депутатів. Було ухвалено, щоб вона увійшла до ЦР. Ця резолюція мала принциповий характер, покладаючи початок перетворенню ЦР на реальний представницький орган. (запис головного учнями)

3)  В умовах загострення українсько-російських відносин потрібні були нестандартні тактичні заходи у взаєминах із центром, які не дали б ТУ підстав утручатися в українські справи і водночас піднесли б вище хвилю національно-визвольних прагнень. ЦР вирішила звернутися безпосередньо до народу з відповідним документом – універсалом, на зразок урочистих грамот українських гетьманів, визначивши в ньому засади майбутнього автономного устрою. У цей період зібрався ІІ Український військовий з’їзд (з 5 по 10 червня), на якому 700 делегатів підтримали позицію ЦР щодо автономії України. З’їзд прийняв резолюцію про необхідність українізації армії, що стало логічним етапом у процесі переходу військових на бік ЦР. Було створено віче українських офіцерів, український військовий клуб ім. Полуботка на чолі з М. Міхновським, Український полк ім. Б. Хмельницького, підрозділи Вільного козацтва (почесний отаман – П. Скоропадський). Негативно ставилися до створення регулярної української армії М. Грушевський і В. Вінниченко. Вони розглядали її як неминуче зло, вважаючи національне військо лише формуваннями етнічних українців у складі армії Росії на період війни. Прихильники ж М. Міхновського бачили в українізації військових підрозділів засновок будівництва національної армії, більшість партій ЦР зводила все до культурно-освітньої роботи. (записи)

Зачитування 2-3 учнями записаного. Виділення головного.

  1.  І Універсал ЦР.  (робота парами)

На дошці записані питання:

  •  Запишіть основні положення І Універсалу.
  •  Що говорилось в Універсалі про майбутні відносини України та Росії?
  •  Розкрийте історичне значення І Універсалу.

Учні працюють парами. Вони читають текст І Універсалу в хрестоматіях і обговорюють питання. Після цього питання обговорюють в класі.

Слово вчителя:

 Оприлюдненням І Універсалу ЦР перебирала на себе державні функції. Для вирішення поточних справ вона утворює виконавчий орган – спеціальний комітет, який стали називати Малою Радою. Вона була законопідготовчим і навіть певною мірою законодавчим органом. Таким чином, покладати на Малу Раду ще й виконавчі функції було недоцільно. 15 червня 1917 р. Комітет ЦР прийняв рішення про організацію Генерального секретаріату (ГС) – першого за кілька століть українського уряду. Його головою і головним секретарем внутрішніх справ став В. Винниченко.

ІV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ.

На листочках учні пишуть невеликий тест. (Так чи Ні)

  1.  Лідери ЦР виступали за створення українських збройних сил.
  2.  І Універсал було оголошено на військовому з’їзді.
  3.  І Універсал висував гасло незалежності України.
  4.  І Універсал був актом конституційного значення.
  5.  ТУ підтримав І Універсал.
  6.  Уряд ЦР називався ГС.
  7.  ГС очолив М. Грушевський.
  8.  Уряд ЦР називався Малою Радою.

V. ПІДСУМКИ УРОКУ.

Слово вчителя:

Другий етап Української революції (травень-червень 1917 р.) характеризувався активними спробами ЦР домогтися автономії України. ТУ відкинув їх. ЦР підготувала і оголосила І Універсал. Новий етап почався із заснуванням ГС.

VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

  1.  Опрацювати конспект і текст підручника.
  2.  Кільком учням доручається підготувати повідомлення про В. Винниченко.


 
УРОК №3 з використанням технологій «Робота в парах» та «Робота в групах»(один залишається/три йдуть).

Тема: Розвиток Української революції в липні-вересні 1917 р.

Мета: з’ясувати особливості суспільно-політичного життя даного періоду; удосконалювати навички учнів аналізувати історичні явища та співставляти історичні факти; з’ясувати зміст ІІ Універсалу, вдосконалюючи навички аналізу історичного документа; продовжити розвивати вміння аналізувати статистичний матеріал.

Обладнання: хрестоматії, карта, атласи, підручники, таблиці.

                  ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ.

Бесіда:

  1.  Під впливом яких подій та обставин ЦР прийняла І Універсал?
  2.  Розкрийте історичне значення І Універсалу ЦР.
  3.  Що говорилось в Універсалі про майбутні відносини України та Росії?
  4.  Яке враження справив Універсал на населення України?
  5.  Хто входив до складу ГС?

Декілька учнів роблять доповідь про В. Винниченко.

ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

  1.  ІІ Універсал ЦР.

Слово вчителя.

Активна діяльність ЦР викликала занепокоєння у Петрограді. ТУ в умовах послаблення його позицій внаслідок червневих демонстрацій у столиці Росії, поразки на Південно-Західному фронті, що призвели до втрати Галичини, гострої політичної кризи, змушений був шукати порозуміння з українським урядом. Саме тому наприкінці червня до Києва прибула делегація у складі О.Керенського, М.Терещенка та І. Церетелі, маючи на меті утримати ситуацію під контролем.

Переговори на деякий час зняли напругу в сосунках ЦР з центром. Сторони домовилися відкласти вирішення питання про статус України до Установчих зборів, тим часом «готувати автономний устрій». 2 липня на засіданні ТУ було розглянуто звіт делегації про переговори з ЦР та їх підсумки, а наступного дня опубліковано ІІ Універсал.

Робота в парах.

Робота з документом. Учні в хрестоматіях читають документ, виписують основні положення, відповідають на питання.

  •  Що засвідчує компромісний характер ІІ Універсалу?
  •  Як ви гадаєте, чи був ІІ Універсал кроком уперед у розвитку Української революції?

Обговорення завдань класом.

  1.  Робота в групах. (один залишається / три йдуть)

Чотири групи отримують кожна своє питання для вивчення і обговорення.

  •  Липнева політична криза. Виступ самостійників.
  •  ЦР – крайовий орган влади.
  •  Загальнонаціональна криза.
  •  Політична боротьба в Україні в вересні-жовтні 1917 р.

Через 7-10 хвилин один з групи залишається за столом, інші пересаджуються за чужі столи. Один представник з кожної «домашньої» групи за столом. Кожен з них за 2-3 хвилини розкриває своє питання. Потім всі повертаються за свій стіл і обговорюють почуте.

При вивченні другого питання учні працюють з таблицями:

            МАЛА РАДА

Кількість членів

               Склад

40

Представники українських організацій

18

Представники національних меншин

                ЦЕНТРАЛЬНА РАДА

Кількість членів

            СКЛАД

520

Представники Рад (селянських, військових, робітничих депутатів), загальноросійських Рад робітничих і солдатських депутатів.

40

Представники загальноросійських партій

35

Представники єврейських партій

20

Представники українських партій

15

Представники польських партій

192

Представники професійних, освітніх, економічних, національних (молдавських, німецьких, грецьких, білоруських та ін. організацій

(робляться висновки щодо національного і соціального складу ЦР)

ІV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ.

На листочках учні пишуть історичний диктант. Дописати речення.

1. Делегацію ТУ на переговорах у Києві очолював …

2. ІІ Універсал запросив до свого складу представників...

3.У ІІ Універсалі ЦР зобов’язувалася не проголошувати....

4. ІІ Універсал призвів до урядової кризи в …

5.Лідер київських самостійників …

6. Виступ самостійників був придушений …

7.Липнева криза в Росії сприяла популярності … партії.

8. Наприкінці серпня в Росії відбулася спроба заколоту під приводом...

 V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати конспект і текст підручника.


УРОК №4 з використанням технологій «Мікрофон» і «Прес».

Тема: Проголошення Української Народної Республіки.

Мета: розширити уявлення учнів про хід державотворчого процесу в Україні, охарактеризувати основні ідеї ІІІ Універсалу, проказати, що проголошення УНР було підсумком цього процесу, який тривав від початку української революції; розвивати логічне та історичне мислення школярів; виховувати в учнів інтерес і повагу до історії своєї держави, патріотичні почуття.

Обладнання: карта, атласи, хрестоматії, таблиці.

  ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ.

Самостійна робота (10 хв.)

І варіант

1. Дата оголошення ІІ Універсалу.

2. Розкрити поняття «політична криза».

3. Основні пункти ІІ Універсалу.

ІІ варіант

1. Дата прийняття І Універсалу.

2. Розкрити поняття «загальнонаціональна криза».

3. Основні пункти І Універсалу.

Вчитель збирає роботи і робить коротку перевірку.

ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

1. Після завершення аналізу питань самостійної роботи ставиться проблемне питання: «Чому Тимчасовий уряд спочатку пішов на компроміс із Центральною Радою, а потім відмовився від цієї ідеї?»

Метод «Мікрофон»: по черзі, коротко відповідає той, у кого «символічний» мікрофон. Вчитель закінчує узагальненням: розвиток історичних подій спонукав ЦР до рішучих дій за державний суверенітет.

2. Складання плану учнями за розповіддю вчителя.

1) Інформація про ІІІ Всеукраїнський військовий з’їзд, на якому М.Грушевський поставив питання про утворення української демократичної держави. Реакція ТУ.

2) Повалення ТУ більшовиками, утворення в Росії уряду – Ради.

3) Три табори українських революційних сил в оцінці подій:

- прибічники поваленого ТУ;

- більшовики, які спиралися на ради робітничих та солдатських депутатів;

- ЦР та її прибічники.

4) Боротьба за контроль над Києвом.

5) Засідання Малої Ради 19 листопада 1917 року та затвердження тексту ІІІ Універсалу 20 листопада 1917 року як знаменної події в історії українського народу – утворення Української Народної Республіки.

3. Робота класу над текстом ІІІ Універсалу. Читання і запис основних положень.

ІV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ.

Проблемні питання.

1. За визначенням В. Винниченка, ІІІ Універсал не мав такого схвалення в суспільстві, як І Універсал. Як ви вважаєте, чому?

2. Як ІІІ Універсалом вирішувалось земельне питання? Як на вашу думку, його необхідно було вирішити?

Під час відповіді користуємося методом «Прес»,який дає можливість навчитися формулювати а висловлювати свою думку з дискусійного питання аргументовано, в чіткій та стислій формі, впливати на думку ваших співрозмовників. Щоб бути чітким і переконливим висловлювання повинно мати таку структуру й етапи:

  1.  Позиція: почніть зі слів «Я вважаю, що …» та висловіть свою думку, поясніть у чому полягає ваша точка зору.
  2.  Обґрунтування: використовуючи слова «… тому, що …», наведіть причини появи цієї думки, тобто поясніть, на чому ґрунтуються докази на підтримку вашої позиції.
  3.  Приклад: продовжуйте висловлювання словом: «наприклад …» та наведіть факти, дані, що підтверджують вашу позицію. Висновки: закінчіть висловлювання «Отже (тому), я вважаю…»; узагальніть свою думку, зробіть висновок. У своєму виступі, якщо це доречно, використовуйте: історичні документи, думки експертов, статистичні та наукові дані, закони України, інші допоміжні матеріали.

V. ПІДСУМОК УРОКУ.

Слово вчителя

Проголошення ЦР Української Народної Республіки було результатом державотворчого процесу від початку української революції і стало видатною подією в житті українського народу.

VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

  1.  Опрацювати конспект і параграф.
  2.  В зошитах зробити порівняльну характеристику І, ІІ, ІІІ Універсалів.


Урок № 5 з елементами технології розвитку критичного мислення.

Тема: Загострення відносин між радянською Росією та УНР (листопад – грудень 1917 р.)

Мета: з’ясувати ідеологічні та політичні причини конфлікту РНК і ЦР; виявити особливості перебігу подій Української революції на цьому етапі; розвивати у учнів навички оцінки історичних подій; поглиблювати вміння учнів логічно мислити, робити висновки й узагальнення.

Обладнання: карта, атласи, документи, таблиці.

  ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ.

 Бесіда:

  1.  У чому полягає історичне значення ІІІ Універсалу?
  2.  Чому ЦР не наважилась остаточно розірвати зв’язки з Росією й утрималася від проголошення незалежності УНР?

Метод «Мікрофон»:

  1.  Назвіть характерні риси політики більшовиків:

а) у галузі сільського господарства (1 ряд);

б) у промисловості (2 ряд);

в) у зовнішній політиці.

ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

1.Причини українсько-російського конфлікту. (розповідь вчителя, схема на дошці)

В. Ленін у квітні 1917 р. стверджував: «Ми до сепаратистського руху байдужі, нейтральні. Якщо Фінляндія, якщо Польща, Україна відокремляться від Росії, в цьому нічого поганого немає».

Однак це гасло мало популістський характер. Після завоювання влади більшовики змінили свою позицію. З приходом до влади більшовики почали виступати проти відокремлення України, керівництво РНК у Росії усвідомлювало, що без матеріальних і людських ресурсів України справа пролетарської революції приречена на поразку. Тому необхідно було встановити радянську владу і в Україні. Крім того, вони вважали, що кордони між державами не потрібні, оскільки вони роз’єднують сили пролетаріату.

Поміщики

Капіталісти

інтелігенція

Робітники

Селяни

Солдати

Поміщики

Капіталісти

інтелігенція

Робітники

Селяни

солдати

Пролетарський інтернаціоналізм

Класова солідарність

В. Ленін, більшовики на перше місце ставили класові (соціальні) розбіжності. Російський, український народи, а втім і всі інші, більшовиками не сприймались як одне ціле, вони бачили тільки панівні та трудящі класи. Таким чином, головною ознакою людей для більшовиків була їхня приналежність до того чи іншого класу. Схема показує, що класова солідарність, пролетарський інтернаціоналізм вели до розколу суспільства і класової ненависті. На початку 1918 р. у Росії почалася кривава громадянська війна. (розгляд карти)

2) Боротьба за владу в Україні.

Слово вчителя:

Уряд отамана Донського козачого війська генерала О. Каледіна після жовтневого перевороту заявив, що бере у свої руки всю повноту влади на території області. Для боротьби із заколотниками РНК направляє на Дон війська під командуванням В. Антонова-Овсієнка. Каледін почав стягувати з усіх фронтів козачі частини. ЦР погодилась пропускати їх через Україну, а Каледін – українські військові частини з Дону на Україну.

Новий більшовицький верховний головнокомандуючий М. Криленко заборонив українським частинам Північного і Західного фронтів пересуватися на територію України і не дозволив об’єднати Південно-Західний та Румунський фронти в єдиний Український фронт. Назрівала відкрита війна між УНР і радянською Росією.

Телеграма, надіслана за підписом В. Леніна і Л. Троцького, в категоричному тоні ставила ЦР перед альтернативою: підтримати боротьбу проти Каледина і повернути зброю роззброєним частинам або ж, у разі невиконання цієї умови, опинитись у стані війни з революційною Росією.

Робота учнів з документами: 1,2 ряд – «Ультиматум РНК», 3 ряд – «Відповідь ЦР». (тексти додаються)

Маніфест Раднаркому радянської Росії до українського народу з ультимативними вимогами до Української Центральної Ради (5 грудня 1917 р.)

Исходя из интересов единства и братского союза рабочих и трудящихся, эксплуатируемых масс в борьбе за социализм, исходя из признания этих принципов многочисленными решениями органов революционной демократии, Советов, и особенно II Всероссийского съезда Советов, социалистическое правительство России, Совет Народных Комиссаров, еще раз подтверждает право на самоопределение за всеми нациями, которые угнетались царизмом и великорусской буржуазией, вплоть до права этих наций отделиться от России.

Поэтому мы, Совет Народных Комиссаров, признаем народную Украинскую республику, ее право совершенно отделиться от России или вступить в договор с Российской республикой о федеративных и тому подобных взаимоотношениях между ними.

Все, что касается национальных прав и национальной независимости украинского народа, признается нами, Советом Народных Комиссаров, тотчас же, без ограничений и безусловно.

Против финляндской буржуазной республики, которая остается пока буржуазной, мы не сделали ни одного шага в смысле ограничения национальных прав и национальной независимости финского народа, и не сделаем никаких шагов, ограничивающих национальную независимость какой бы то ни было нации из числа входивших и желающих входить в состав Российской республики.

Мы обвиняем Раду в том, что, прикрываясь национальными фразами, она ведет двусмысленную буржуазную политику, которая давно уже выражается в непризнании Радой Советов и Советской власти на Украине (между прочим, Рада отказалась созвать, по требованию Советов Украины, краевой съезд украинских Советов немедленно).

Эта двусмысленная политика, лишающая нас возможности признать Раду, как полномочного представителя трудящихся и эксплуатируемых масс Украинской республики, довела Раду в самое последнее время до шагов, означающих уничтожение всякой возможности соглашения.

Такими шагами явились, во-первых, дезорганизация фронта.

Рада перемещает и отзывает односторонними приказами украинские части с фронта, разрушая таким образом единый общий фронт до размежевания, осуществимого лишь путем организованного соглашения правительства обеих республик.

Во-вторых, Рада приступила к разоружению советских войск, находящихся на Украине.

В-третьих, Рада оказывает поддержку кадетски-калединскому заговору и восстанию против Советской власти. Ссылаясь заведомо ложно на автономные будто бы права “Дона и Кубани”, прикрывая этим кале-динские контрреволюционные выступления, идущие вразрез с интересами и требованиями громадного большинства трудового казачества, Рада пропускает через свою территорию войска к Каледину, отказываясь пропускать войска против Каледина.

Становясь на этот путь неслыханной измены революции, на путь поддержки злейших врагов как национальной независимости народов России, так и Советской власти, врагов трудящейся и эксплуатируемой массы, кадетов и калединцев, Рада вынудила бы нас объявить, без всяких колебаний, войну ей, даже если бы она была уже вполне формально признанным и бесспорным органом высшей государственной власти, независимой буржуазной республики украинской.

В настоящее же время, ввиду всех вышеизложенных обстоятельств, Совет Народных Комиссаров ставит Раде, пред лицом народов Украинской и Российской республик, следующие вопросы:

1. Обязуется ли Рада отказаться от попыток дезорганизации общего фронта?

2. Обязуется ли Рада не пропускать впредь без согласия верховного главнокомандующего никаких воинских частей, направляющихся на Дон, Урал или в другие места?

3. Обязуется ли Рада оказывать содействие революционным войскам в деле их борьбы с контрреволюционным кадетски-калединским восстанием?

4. Обязуется ли Рада прекратить все свои попытки разоружения советских полков и рабочей Красной гвардии на Украине и возвратить немедленно оружие тем, у кого оно было отнято?

В случае неполучения удовлетворительного ответа на эти вопросы в течение 48 часов, Совет Народных Комиссаров будет считать Раду в состоянии войны против Советской власти в России и на Украине.

Председатель Совета Народных Комиссаров В. УЛЬЯНОВ (ЛЕНИН).

Народный Комиссар по иностранным делам Л. ТРОЦКИЙ.

Відповідь Генерального Секретаріату на маніфест з ультимативними вимогами Раднаркому радянської Росії (5 грудня 1917 р.) Відповідь Генерального секретаріату на заяву більшовиків

У відповідь на декларацію “Совета народних комиссаров” Великороси Генеральний секретаріат Народної Української Республіки цим заявляє:

Генеральний секретаріат в заяві народних комісарів про те, що вони визнають Українську Республіку, вбачає нещирість або ж суперечність самим собі. Неможливо одночасно визнавати право на самовизначення “аж до відокремлення” і в той же час робити грубий замах на це право, накидаючи свої форми політичного ладу державі, яка самовизначилась, як це робить “Совет народних комиссаров” Великороси щодо Народної Української Республіки.

Генеральний секретаріат рішуче одкидає всякі намагання народних комісарів вмішуватись в справу упорядкування державного й політичного життя в Народній Українській Республіці. Претензії народних комісарів на керування українською демократією тим менше можуть мати яке-небудь виправдання, що ті форми політичного правління, які накидають Україні, дали на території самих народних комісарів такі наслідки, що цілком не викликають заздрості.

Поки в Великороси розвивається анархія, економічні, політичні та господарчі розрухи, поки там панує груба сваволя та нищення всіх свобод, які одвоювала у царизму революція. Генеральний секретаріат не визнає потрібним повторювати цю сумну спробу на території українського народу.

Українська демократія в особі українських рад солдатських, робітничих й селянських депутатів, які зорганізувались в законодавчому органі – Центральній раді – та в уряді її – Генеральному секретаріаті, цілком задоволена як складом цих органів, так і переведенням в життя її волі.

Центральною радою незадоволені великоросійські елементи чорносотенного, кадетського й більшовицького напрямків, які, певно, більше хотіли б другого національного складу Ради. Але Генеральний секретаріат дає повну можливість зазначеним елементам виїхати з території України до Великороси, де їхнє національне почуття буде задоволене.

Маючи це на меті, українські солдати роззброїли анархічно настроєних великоросійських солдатів, які робили змови проти влади українського народу й загрожували внести в життя України криваву братовбивчу війну, анархію і всю ту розбещеність, яка панує на території народних комісарів. Солдати ці одержали можливість безборонно виїхати в межі власної держави. Відціля випливають другі відповіді на запитання “Совета народных комиссаров”.

Єдність фронту визнає і Генеральний секретаріат Української Народної Республіки. Але після того як “Совет народних комиссаров” Великоросії розруйнував цей фронт, додавши в нього повну дезорганізацію, після того як більшовицькі части[ни] кидають позиції й оголяють фронт, Генеральний секретаріат не вважає можливим тільки силами українських частин охороняти всю величезну лінію фронту. Тому-то він одкли-кав з Північного і Західного фронтів українське військо на Український фронт (об’єднавши в теперішній час Південно-Західний й Румунський фронти).

Робиться це задля врятування хоча би однієї частини фронту, і од цього завдання Генеральний секретаріат не одступить ні перед якими перешкодами.

В ім’я ж дійсного заховання і зміцнення єдності фронту, настільки потрібної для успішного досягнення загального миру, Генеральний секретаріат пропонує “Совету народних комиссаров” припинити ворожу діяльність проти українських частин, які є зараз поза межами Української Республіки, і не заважати Генеральному секретаріату в його роботі по приведенню в порядок розруйнованих діяльністю великоросійських частин української армії, потрібної для оборони як України, так і всієї Росії.

Що ж до другого питання про пропуск військових частин через територію Народної Української Республіки, то Генеральний секретаріат займає цілком певну позицію: він визнає право на самовизначенння кожної національності або країни аж до відокремлення.

Тому накидати Великоросії, Дону, Уралу, Сибіру, Бессарабії або кому другому свого розуміння політичного управління Генеральний секретаріат не вважає логічним і можливим. Тим більш не вважає правильним допомагати одній країні накидать другій її розуміння. Генеральний секретаріат вважає необхідним сформування центральної влади всієї Російської Республіки. Але для цього він пропонує другі методи, ніж ті, які вживає “Совет народных комиссаров”. А саме: 1) охоча згода всіх країн і народів Великоросії, Сибіру, Кавказу, Кубані, Дону, Криму й др. на таких умовах: а) уряд мусить бути однорідно-соціалістичним – від більшовиків до народних соціалістів; б) мусить бути федералістичним.

Тільки такий уряд має право розв’язувати питання миру всієї Росії. І, нарешті, щодо четвертого питання, чи буде Рада роззброювати неукраїнські полки, Генеральний секретаріат заявляє, що на території Української Народної Республіки влада належить демократії України. Всякі замахи озброєною силою на цю владу будуть придушуватись тою ж силою. Через те Генеральний секретаріат, для того щоб уникнути бра-тоубивчої війни, пропонує “Совету народных комиссаров” відкликати більшовицькі полки з України. Генеральний секретаріат ніяких перешкод до виходу їх чинити не буде. Так само “Совет народных комиссаров” мусить дати можливість українським частинам безборонне проїхати Великоросії й з фронтів на Україну.

Стан війни між двома державами Російської Республіки Генеральний секретаріат вважає смертоносним для діла революції й для перемоги інтересів робітників та селян. Генеральний секретаріат всіма способами уникає кривавих засобів розв’язання політичних та державних питань. Але, коли народні комісарі Великоросії, беручи на себе всі наслідки майбутнього лиха братовбивчої війні, винудять Генеральний секретаріат прийняти їх визов, то Генеральний секретаріат цілком певен в тому, що українські солдати, робітники й селяни, обороняючи свої права й свій край, дадуть належну відповідь народним комісарам, що здіймають руку великоросійських солдатів на їх братів українців.

Голова Генерального секретаріату, секретар справ внутрішніх В. Винниченко

Генеральний секретар міжнаціональних справ О. Шульгін.

Питання після ознайомлення з документами:

  1.  Які чотири вимоги до ЦР містив ультиматум РНК?

(відповіді учнів: 1) відмовитися від дезорганізації фронту – утворення Українського фронту; 2) не пропускати з фронту через Україну козачі формування на Дон; 3) припинити роззброєння радянських полків і червоногвардійців в Україні; 4) пропускати революційні (тобто більшовицькі) війська на Південний фронт.

  1.  Скільки годин відводилось на роздуми, що буде у випадку відхилення вимог?

(відповідь: «В случае неполучения удовлетворительного ответа на эти вопросы в течение 48 часов, Совет Народных Комиссаров будет считать Раду в состоянии войны против Советской власти в России и на Украине.»

  1.  Яке враження справили на вас ці пункти?
  2.  Якою була відповідь ЦР на ультиматум?

(відповідь: Вона не прийняла його і активно заходилася готувати вибори до Українських установчих зборів, організовувати власну грошову систему, а також припинила відправку вугілля, металу, зерна, продовольчих товарів до Росії.)

ІV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

На листочках учні пишуть відповіді на тести:

  1.  Назвіть дату більшовицького збройного повстання в Петрограді:

а) 25 жовтня (7 листопада) 1917 р.

б) 28 жовтня (10 листопада) 1917 р.

в) 7 листопада (20 листопада) 1917 р.

2. Коли від імені Раднаркому було опубліковано «Декларацію прав народів Росії»?

а) 26 жовтня 1917 р.; б) 3 листопада 1917 р.; в) 7 листопада 1917 р.

3. Коли було опубліковано ІІІ Універсал ЦР?

а) 7 листопада 1917 р.; б) 22 грудня 1917 р.; в) 9 січня 1918 р.

4. Відповідно до ІІІ Універсалу юрисдикція ЦР поширювалась на:

а) 5 губерній; б) 7 губерній; в) 9 губерній.

5. У грудні 1917 р. УНР визнали:

а) Німеччина, США; б) Англія, Франція; в) Німеччина, Франція.

6. ІІІ Універсал призначив вибори до Українських Установчих зборів на:

а) 27 грудня 1917 р.; б) 9 січня 1918 р.; в) 21 лютого 1918 р.

7. «Маніфест до українського народу з ультимативними вимогами до ЦР» у грудні 1017 р. підписав:

А) Ленін, Антонов-Овсієнко; б) Ленін, Троцький; в) Ленін, Муравйов.

8. У «Маніфесті…» російська сторона:

а) визнавала УНР, але висувала вимоги до ЦР;

б) не визнавала УНР і висувала вимоги до ЦР.

V. ПІДСУМКИ УРОКУ

Слово вчителя: У листопаді – грудні 1917 р. відносини між радянською Росією та УНР продовжували загострюватися. Ультиматум РНК, проголошення радянської «УНР» у Харкові були прелюдією до війни між ЦР та радянською Росією.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати конспект і параграф.

2. Підготувати декільком учням доповіді про С. Петлюру та про бій під Крутами.


Урок № 6. З використанням технологій «Робота в парах» та «Обговорення проблеми в загальному колі»     Тема: Війна радянської Росії з УНР (кінець грудня 1917 — січень 1918 р.)

Мета: розглянути особливості Української революції в умовах війни з радянською Росією; формувати в учнів уміння читати історичний атлас; розвивати національ¬ну свідомість, історичну пам'ять учнів, пов'язану з дер¬жавотворчими традиціями в Україні; проаналізувати зміст IV Універсалу; виховувати повагу до традицій І боротьби народу та вдячність Її учасникам.

Обладнання: карта, атласи, документи.      ХІД УРОКУ       І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.      ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ.

Опитування.

1.Здійснюється перевірка домашнього завдання за запитаннями і завданнями підручника.      2.Заслухати повідомлення учнів про С. Петлюру.     III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Розповідь учителя з використанням карти та атласів.

11—12 грудня 1917 р. у Харкові, порушуючи правові норми, більшовицька меншість (це підтвердили, зокрема, грудневі вибори до Українських установчих зборів, на яких із 172 депутатських місць більшовики отримали лише 34) проголосила владу над більшістю.

Поряд із війною декретів між ГС та НС тривала пряма силова боротьба.

1. Наступ радянських військ.     Розповідь учителя.

12 грудня 1917 р. у Харкові почалося формування штабу радянських військ за безпосередньої участі В. Антонова-Овсієнка, М. Муравйова та Г. Орджонікідзе. До міста майже щодня прибували ешелони з військами і озброєнням. Загальна чисельність військ із Росії у грудні 1917 — січні 1918 р. складала майже 60 тис. Це були переважно частини регулярної російської армії, які перейшли на бік більшовиків, а також червоногвардійці Москви, Петрограда, інших міст Росії, загони моряків. Значною мірою їх підтримували місцеві більшовики, що спиралися на свої добре озброєні підрозділи.

Захопивши Харків, більшовицькі війська у середині грудня оволоділи важливими залізничними вузлами.

— Якими? (Лозова, Павлоград, Синельникове.)

— Чому удар завдавався саме у цьому напрямку? (Таким чином блокувалися каледінські війська на Дону і створювався вигідний плацдарм для вирішальних боїв з УНР.)

Для організації опору експансії з півночі у Києві 17 грудня було створено Особливий комітет з оборони України у складі М. Порша, С. Петлюри і В. Єщенка. Командувачем військ наступного дня призначено полковника Капкана. Опорою ЦР були загони Вільного козацтва під командуванням М. Ковенка, «гайдамацький кіш» Слобідської України на чолі з отаманом С. Петлюрою та курінь Січових стрільців Є. Коновальця й добровольчі формування.

Вирішальні події розгорнулися 25 грудня, коли В. Антонов-Овсієнко віддав наказ про загальний наступ. Просуваючись прискореними темпами, війська М. Муравйова досить швидко оволоділи Катеринославом, Олександрівськом, Полтавою. Наприкінці грудня 1917 р. під тиском радянських військ каледінці залишили Донбас. У другій декаді січня 1918 р. збільшовизовані солдати й червоноармійські частини встановили радянську владу в Миколаєві (14 січня), Одесі (14—17 січня), Херсоні (17—18 січня). Відкрився шлях на Київ.

Проміжний підсумок.

Отже, за цих обставин головними для ЦР стали три завдання: мобілізувати народ для відсічі агресорові; формально відмежуватися від більшовицького режиму; створити передумови для самостійних переговорів з Німеччиною та її союзниками. Спробою реалізувати все це і став IV Універсал, прийнятий 9 січня 1918 р.

2. IV Універсал ЦР. Робота в парах.

Робота з історичним документом. Виписати в зошит важливі положення.

Після опрацювання тексту IV Універсалу учитель допомагає учням дійти висновку, що в центрі цього документа була така теза: «Однині Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого не залежною, вільною, суверенною державою українського народу». ЦР закликала всіх громадян республіки захищати «добробут і свободу» у боротьбі з «більшовиками та іншими нападниками».     Учні зачитують основні положення Універсалу:

- незалежність, суверенність УНР;

- на уряд покладалося завдання «цілком самостійно» довести до кінця переговори з Німеччиною та її союзниками й укласти з ними мир;

- гарантувалася передача землі селянам без викупу ще до початку весняних польових робіт;

- констатувалася націоналізація лісів, вод і підземних багатств краю;

- брався курс на запровадження монополії на виробництво і торгівлю залізом, тютюном та іншим і встановлення державно-народного контролю над усіма банками;

- ставилося завдання найближчим часом скликати Українські установчі збори, які б схвалили Конституцію УНР.

Бесіда.

- Як ви оцінюєте зміст IV Універсалу?

- Чому ЦР так пізно проголосила незалежність УНР?

Підсумовуючи бесіду, учитель зазначає, що лідери ЦР з наступом більшовицьких військ позбулися ілюзій щодо перетворення Росії на федерацію демократичних республік. Під впливом більшовицьких гасел «Землю — селянам!», «Мир  народу!» посилилась зневіра народу в здатність ЦР вирішити загальні державні проблеми.

На жаль, IV Універсал було проголошено надто пізно, коли кульмінаційний момент українського національного руху вже минув. 

3. Бій під Крутами. Вступ більшовицьких військ у Київ. Слово вчителя.      

У середині січня 1918 р. розпочався наступ більшовицьких військ на Київ.

Для полегшення їх просування й створення в столиці відповідної обстановки київські більшовики піднімають збройне повстання. Його центром став завод «Арсенал». Після п'ятиденних боїв «Арсенал» було взято штурмом. Понад 200 робітників загинули або були розстріляні гайдамаками та січовиками.

Нерішучість і непослідовність ЦР призвели до того, що у критичний момент 16 січня 1918 р. у бою під Крутами (станція між Ніжином і Бахмачем), де вирішувалась доля Києва, вона могла розраховувати лише на багнети 420 студентів, гімназистів та юнкерів, більшість з яких загинула в нерівному протистоянні.

Слухання доповіді учнів про бій під Крутами.   Колективний пошук відповіді на питання:     - У чому полягав героїзм українців під час бою під Крутами?

Розповідь учителя.

Заволодівши лівобережним передмістям столиці — Дарницею, М. Муравйов під час першого штурму зазнав невдачі. Тоді він наказав відкрити по місту вогонь із важких гармат. М. Грушевський так описував ці дні у праці «На порозі нової України»: «25 січня, під час бомбардування Київа, більшовики запальними знарядами розстріляли дім, де я жив — наш фамільний дім... Кільканадцять запальних знарядів, що влетіли оден за другим до нашого помешкання й сусідніх, за кілька мінут обернули в одно огнище весь дім... Україна поховала своє старе в сім огнищі, в сій руїні, в могилах своїх дітей забитих рукою большовиків, як я в могилі матери, яку півживою винесли з пожару і вона за кілька день умерла від сих страшних заворушень і потрясень».

П'ять діб обстрілу перетворили життя киян на пекло. За цих умов ЦР прийняла рішення про евакуацію.

26 січня 1918 р. більшовицькі військові частини увійшли до Києва. Розпочався червоний терор, внаслідок якого було знищено 5 тис. чоловік.

Проміжний підсумок.

В умовах відкритої війни проти національних сил України з боку більшовиків Росії ЦР вдалася до відчайдушного кроку — пошуку союзника в цьому кривавому протистоянні й звернула погляди до Німеччини та Австро-Угорщини.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

Бесіда.

1. Назвіть основні події війни радянської Росії та УНР.

2. За яких обставин було прийнято IV Універсал?

3. Чим відрізнявся IV Універсал від своїх попередників?

4. Чи можна вважати дату 9 січня 1918 р. кінцем Української

революції?

V. ПІДСУМКИ УРОКУ

Заключне слово вчителя.

Головними подіями у розвитку Української революції наприкінці грудня 1917 — січні 1918 р. стали війна радянської Росії проти УНР та прийняття ЦР IV Універсалу.

Недовгий період (11 місяців) Центральної Ради закінчився її поразкою.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати конспект і текст підручника.

2. Відповісти на запитання і завдання.

3. Підготуватися до уроку тематичного оцінювання за темою «Українська революція». 


 
Список використаної літератури:

1. Нариси історії української революції 1917–1921 років. — К., 2011.

2. Солдатенко В. Ф. Українська революція. Історичний нарис. — К., 1999. 

3. Історія України. — К., 1997. 

4. Винниченко В. Відродження нації. — К.; Відень, 1920. — Ч. I. 

5. Історія України / В. Ф. Верстюк та ін.; під ред. В. А. Смолія. — К.: Альтернативи, 1997.

6. Скоропадський П. Спогади. Кінець 1917 — грудень 1918. — К.; Філадельфія, 1995.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

83294. Склад числа 10. Складання і розв’язування прикладів на додавання. Складання прикладів за монетами. Розпізнавання геометричних фігур 32 KB
  Мета: розглянути всі варіанти складу числа 10; вправляти учнів у складанні прикладів за малюнками, розпізнаванні геометричних фігур; ознайомити учнів з монетою номіналом «10к.»; розвивати мислення, навички каліграфічного письма; виховувати старанність.
83295. Информационные технологии как фактор повышения мыслительной деятельности учащихся на уроках познание мира 2.58 MB
  Изучить психолого–методическую и научно–методическую литературу о роли информационных технологий в учебном процессе. Раскрыть роль и значение информационных технологий в повышении результативности в обучении школьников. Экспериментальная проверка роли информационных технологий как фактора повышения качества знаний школьников на уроках познание мира.
83296. Факторы и последствия изменения климата 56.59 KB
  Изучением изменений климата занимается наука палеоклиматология. Причиной изменения климата являются динамические процессы на Земле внешние воздействия такие как колебания интенсивности солнечного излучения и с недавних пор деятельность человека.
83298. Организация контроля за деятельностью подразделений предприятия ИП «Г.Г.Соколова» 49.58 KB
  Управленческий контроль это одна из функций управления без которой не могут быть реализованы в полной мере все другие функции управления: планирование организация руководство и мотивация. Контроль призван обеспечивать правильную оценку реальной ситуации и тем самым создавать предпосылки...
83299. Технология создания программы в жанре телеинтервью (на примере программы «Познер») 55.06 KB
  Актуальность теоретического исследования технология создания программы в жанре телеинтервью заключается в том, что в настоящее время жанр интервью является самым распространенным и популярным в журналистике. Всё более возрастающий интерес к нему требует от интервьюеров создания качественного материала...
83300. Электроснабжение комбината цветной металлургии 744.25 KB
  В системе цехового распределения электроэнергии широко используют комплектные распределительные устройства, подстанции и силовые токопроводы. Это создает гибкую и надежную систему распределения, в результате чего экономиться большее количество проводов и кабелей.
83301. Исследование силы мышц и гибкости позвоночника у детей дошкольного возраста на хореографических занятиях 68.22 KB
  В процессе роста и развития разные группы мышц развиваются неравномерно у детей дошкольного возраста. Масса нижних конечностей по отношению к массе тела увеличивается интенсивнее, чем масса верхних конечностей. Характеристикой функционального созревания мышц служит мышечная выносливость.
83302. Организация сестринской помощи за пациентами с описторхозом 85.54 KB
  В приемном отделении на больного медицинская сестра заводит историю болезни и его осматривает врач. Процедурная медицинская сестра выполняет парентеральное введение лекарственных средств: внутривенное струйное и капельное подкожное внутримышечное введение.