55626

Запровадження рейтингової системи оцінювання роботи викладача - одна з ефективних умов удосконалення його професійних знань та педагогічної майстерності

Научная статья

Педагогика и дидактика

Оцінка ефективності викладацької діяльності є обовязковою умовою що забезпечує функціонування системи управління якістю освіти тому що дозволяє контролювати зміну кадрового потенціалу активність роботи виявляти та підтримувати позитивні тенденції у роботі викладацького складу.

Украинкский

2014-03-27

203 KB

16 чел.

Запровадження рейтингової системи оцінювання роботи викладача - одна з ефективних умов удосконалення його професійних знань та педагогічної майстерності

Підготовка майбутніх фахівців, які досконало володіють своєю спеціальністю і високими морально-етичними якостями, потребою і здатністю до творчості та самовдосконалення, завжди входила у функції вищих навчальних закладів І-ІІ р.а. Важливим чинником системи освіти, що робить вплив на студентів, їх рівень підготовки, є професійність і компетентність викладачів. Оцінка ефективності викладацької діяльності є обов'язковою умовою, що забезпечує функціонування системи управління якістю освіти, тому що дозволяє контролювати зміну кадрового потенціалу, активність роботи, виявляти та підтримувати позитивні тенденції у роботі викладацького складу.  Від того, якою мірою викладач відповідає сучасним вимогам, залежить якість підготовки молодих фахівців. Запровадження рейтингової системи оцінювання роботи викладача є однією з ефективних умов удосконалення його професійних знань та педагогічної майстерності. Це підтверджується дієвістю запровадженої у навчальному закладі рейтингової системи оцінювання роботи викладача. Пропонуємо розглянути рекомендації, поради з власного досвіду щодо ефективного застосування такої системи, розробки Положення та рейтингової книжки.

При розробці Положення про визначення рейтингу педагогічних працівників ВНЗ І-ІІ р.а. (далі Положення) необхідно керуватись законами України “Про освіту”, “Про вищу освіту”, Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах України, затвердженим наказом МОНУ № 161 від 2 червня 1993 року, Положенням про організацію навчального процесу у ВНЗ І-ІІ р.а, Типовим положенням про атестацію педагогічних працівників України, затвердженим наказом МОНУ від 06.10.2010р. № 930, зі змінами, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України  від 20 грудня  2011 р. № 1473. Проект Положення розглядається та затверджується на засіданні методичної ради, погоджується з профспілковою організацією навчального закладу. Положення містить такі розділи:

І. Загальні положення (вказується мета запровадження рейтингової системи:

підвищення ефективності та результативності  професійної діяльності педагогічних працівників;

забезпечення прозорості та ефективності оцінювання діяльності кожного педагогічного працівника;

забезпечення змагальності та здорової конкуренції, підвищення мотивації ефективності праці;

матеріальне стимулювання кращих педагогічних працівників коледжу)

Рейтингова оцінка діяльності – комплексна оцінка діяльності викладача, яка визначається як загальна сума балів, отриманих за напрямками діяльності (навчально-методичної, наукової, виховної, громадської).

ІІ. Технологія визначення рейтингу

Рейтинг педагогічних працівників визначається як сума відповідних балів за виконання певної роботи та досягнення за основними напрямками роботи: навчально-методичної, наукової, виховної, громадської.

Рейтингова оцінка діяльності викладачів оформлюється у вигляді таблиці:

Назва основних видів робіт

Кількість балів

(визначається кожним навчальним закладом на засіданні методичної ради)

Примітки

І.     Навчально-методична робота

ІІ.   Виховна робота

ІІІ. Організаційна та громадська робота

ІV. Заохочення

V. Зняття балів

І.     Навчально-методична робота.

Цей вид роботи включає:

  •  Якість підготовки фахівців (за результатами семестрової успішності)
  •  Проведення відкритих навчальних занять
  •  Виконання обов’язків наставників над молодими викладачами та класними керівниками
  •  Систематичне відвідування та участь у роботі Школи молодого викладача
  •  Видавництво робіт із грифом МОНмолодьспорт:

підручників

посібників

  •  Видання робіт Науково-методичним центром (у збірнику Організація навчально-виховного процесу)

навчальних програм

методичних рекомендацій, вказівок та ін.

  •  Підготовка та написання

методичних робіт, надання їх у методкабінет згідно з планом – графіком

  •  Написання статей у педагогічних виданнях та ЗМІ:

виданнях МОНмолодьспорту

обласних виданнях

міських, районних виданнях

надання позапланових методичних робіт

  •  Cтворення навчальних відеофільмів
  •  Електронних посібників
  •  Розміщення навчально-методичного матеріалу на сайті коледжу:

авторська робота викладача (конспекти лекцій, методичні рекомендації до самостійного вивчення, виконання лабораторних робіт, практичних робіт, курсового та дипломного проектування та ін.),плани семінарських занять

публікації авторів з інших джерел (статті з підручника, журналу)

  •  Надання на виставку:

 робіт з досвіду функціонування предметних гуртків

експонатів художньої творчості

  •  Підготовка і проведення Всеукраїнських заходів на базі коледжу
  •  Підготовка і проведення обласних заходів на базі коледжу
  •  Підготовка і проведення міських та районних заходів на базі коледжу
  •  Участь у роботі Всеукраїнських методичних обєднань, комісій, семінарів, майстер-класів та ін.
  •  Участь у роботі обласних методичних обєднань, комісій, семінарів, майстер-класів та ін.
  •  Участь у міських та районних методичних обєднань, комісій, семінарів, майстер-класів та ін.
  •  Участь у конкурсах МОНмолодьспорту, державних та недержавних конкурсах педагогічної майстерності
  •  Підготовка та керівництво участю студентів у міських олімпіадах та конкурсах.
  •  Підготовка та керівництво участю студентів у Всеукраїнських, обласних олімпіадах та конкурсах
  •  Проведення у коледжі конкурсів, олімпіад, змагань, майстер-класів.
  •  Підготовка доповідей та виступи на:

засіданнях педагогічної ради, урочистих зібраннях

семінарах, засіданнях ШМВ, циклових комісіях та ін.

  •  Зауваження щодо якості ведення записів у журналах навчальних занять
  •  Несвоєчасне подання навчально-методичної та звітної документації
  •  Складання навчальних програм з предметів
  •  Укладання робочої програми
  •  Поповнення навчально-методичної бази (придбання наукової, педагогічної, художньої літератури; підручників, посібників, їх копіювання; передплата фахових періодичних видань)
  •  Робота з дипломниками
  •  Розробка методичних рекомендацій до лабораторних, практичних робіт
  •  Розробка методичних рекомендацій до самостійного вивчення тем з предметів
  •  Розробка завдань до обов’язкових контрольних робіт
  •  Підготовка екзаменаційних матеріалів, завдань до ДПА, державних екзаменів, завдань до дипломних проектів
  •  Підвищення кваліфікації, в тому числі у формі стажування
  •  Самоосвіта (згідно з індивідуальним планом роботи викладача)
  •  Результати роботи з талановитою молоддю
  •  Інші види навчально-методичної роботи

ІІ. Виховна робота

При виставленні балів враховується:

  •  Проведення відкритих виховних заходів
  •  Участь студентів групи у виховних (в т.ч. і спортивних) заходах

міських

обласних

всеукраїнських

  •  Перемога студентів групи у конкурсах та змаганнях:

міських

обласних

всеукраїнських

  •  Керівництво гуртковою роботою студентів та спортивними секціями
  •  Зауваження щодо якості підготовки методичних комплексів класного керівника групи
  •  Несвоєчасне подання виховної та звітної документації, зауваження щодо якості її ведення
  •  Організація екскурсій по визначних місцях міста, району, області, країни чи участь у них
  •  Розробка сценарію виховного заходу
  •  Підготовка матеріалів чи завдань для проведення тижня циклової комісії, олімпіад, конкурсів та ін.
  •  Проведення заходу в рамках тижня циклової комісії чи згідно з планом роботи викладача
  •  Інші види виховної роботи

ІІІ. Організаційна та громадська робота

При виставленні балів враховується:

  •  Готовність навчального кабінету (лабораторії), спортзалу до нового навчального року (естетичність оформлення, озеленення та ін.)
  •  Результативність профорієнтаційної роботи
  •  Особиста участь у проведенні профорієнтаційної роботи
  •  Особиста участь у конкурсах художньої самодіяльності, спортивних змаганнях, чергування добровільної народної дружини тощо:

у коледжі

у місті та районі

в області

  •  Участь у толоках
  •  Чергування викладача у навчальному корпусі (згідно з графіком)
  •  Проведення виховної роботи та організація самопідготовки студентів у гуртожитку коледжу
  •  Інші види організаційної та громадської  роботи

ІV. Заохочення:

  •  Подяки, відзнаки (оформлення відповідним наказом):

коледжу

університету

міського, обласного рівня

  •  Грамота:  
  •  коледжу

університету

міського, обласного рівня

Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України

нагорода відзнакою  “Відмінник освіти України” та ін.

  •  Навчання в аспірантурі, ін.
  •  Захист кандидатської дисертації

V. Зняття балів

  •  Недотримання графіка проведення відкритих навчальних занять або виховних заходів
  •  Невиконання запланованої методичної роботи у поточному навчальному році
  •  Пропуски студентами групи навчальних занять без поважних причин (за підсумками навчального року)
  •  Правопорушення, здійснені студентами групи (якщо винесена догана)
  •  Порушення графіка проведення виховної роботи та організації самопідготовки студентів у гуртожитку коледжу (у разі відсутності поважної причини)
  •  Порушення викладачем Правил внутрішнього розпорядку (якщо винесена догана)

Рейтингова система оцінювання поширюється на  викладачів, які працюють за постійним місцем роботи у коледжі.

Виставлення рейтингових балів здійснюється заступниками директора, завідувачами відділень, методистом, головою циклової комісії ( з обговоренням виставлених балів на засіданні циклової комісії).

Виставлення балів відбувається протягом навчального року і закінчується в кінці навчального року. Рейтингові бали заносяться до рейтингової книжки встановленого зразка, яка зберігається у методкабінеті.

Рейтингове місце викладача є підставою для його грошового преміювання, нагородження грамотами та цінними подарунками.

Результати рейтингового оцінювання роботи викладачів можуть враховуватися під час атестації педагогічних працівників.

(Назва навчального закладу)

ЗАТВЕРДЖЕНО

на засіданні методичної ради _____

Протокол № ___ від ____________201_ р.

Голова методичної ради

_____________________

Рейтингова книжка викладача

Рейтингова книжка видається педагогічним працівникам навчального закладу. У ній фіксуються досягнення викладача в міжатестаційний період за різними напрямками навчально-виховної діяльності, творчий потенціал,  професійно-фахова компетентність.

 Право підпису у рейтинговій книжці викладача мають: директор, заступник директора, методист, завідувачі відділень, голови циклових комісій. Рейтингова книжка викладача по закінченню навчального року здається у методкабінет і зберігається протягом 5 років.

Відомості про власника

рейтингової книжки

Прізвище ________________________

Ім’я _____________________________

По батькові ______________________

Посада __________________________

Місце і рік останнього підвищення кваліфікації ___________________

______________________________________________________________________________________________________________________________

Кваліфікаційна категорія, педагогічне звання ______________________

_______________________________________________________________

Які предмети викладає__________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Викладач __________________ ________________________

    (підпис)             (Прізвище, ініціали)

“___”_____________20___ р.

     (дата видачі рейтингової книжки)

Директор          ________   _________________

Навчально-методична робота

Дата

Зміст роботи

Кількість балів

Підпис

Виховна робота

Дата

Зміст роботи

Кількість балів

Підпис

Організаційна та громадська робота

Дата

Зміст роботи

Кількість балів

Підпис

Заохочення

Дата

Зміст роботи

Кількість балів

Підпис

Зняття балів

Дата

Зміст роботи

Кількість балів

Підпис

Всього балів _________________

Викладач __________________  ____________________

                  (підпис)         (Прізвище, ініціали)


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

78904. Роль науки в преодолении глобальных кризисов 30 KB
  Ученые во всеуслышание заявляют о глобальных проблемах современности к которым относят проблемы охватывающие систему мир человек в целом и которые отражают жизненно важные факторы человеческого существования. Глобальные проблемы имеют не локальный а всеохватывающий планетарный характер. К глобальным проблемам современности относят экологические демографические проблемы войны и мира проблемы кризиса культуры. В силу этого глобальные проблемы должны решаться комплексно координированно усилиями всего мирового сообщества.
78905. Наука как социальный институт 28.5 KB
  Наука как социальный институт. Наука как социальный институт возникла в Западной Европе в XVI XVII вв. Наука как социальный институт включала в себя не только систему знаний и научную деятельность но и систему отношений в науке научные учреждения и организации. Институт это явление надындивидуального уровня его нормы и ценности довлеют над действующими в его рамках индивидами.
78907. Научные школы 22.5 KB
  Научные школы. Внутри науки существуют научные школы функционирующие как организованная и управляемая научная структура объединенная исследовательской программой единым стилем мышления и возглавляемая как правило личностью выдающегося ученого. В науковедении различают классические научные школы и современные. Классические научные школы возникли на базе университетов.
78908. Характеристики взаимодействия науки, экономики и власти 31.5 KB
  Характеристики взаимодействия науки экономики и власти Отношения науки и экономики всегда представляли собой большую проблему. Традиционное представление о том что технология является неотъемлемым приложением науки сталкивается с эмпирическими и практическими возражениями. Однако если прикладные науки обслуживая производство могут надеяться на долю в распределении его финансовых ресурсов то фундаментальные науки напрямую связаны с объемом бюджетного финансирования и наличием тех планов и программ которые утверждены государственными...
78909. Философия как интегральная форма научных знаний. Статус СГН 28.5 KB
  Статус СГН Первоначально философия выступала как интегральная форма научного знания поэтому знания об обществе культуре истории и человеке носили до конца XVIII в. С одной стороны они так же как законы естествознания носят объективный характер то есть появляются на исторической сцене функционируют на ней и сходят с нее независимо от воли и сознания людей будучи причинно обусловленными соответствующими объективными обстоятельствами. Это отличие отнюдь не отменяет тесной связи социальногуманитарного знания с практикой в особенности...
78910. Зависимость СГН от социокультурного контекста 28 KB
  в науке преобладала классическая рациональность которая реализовывалась по схеме: Субъект познания Способы познания Объект познания. ни способы которыми он пользуется не оказывают влияния на искомый результат познания и мы получаем образ объекта в чистом виде на схеме это обозначено скобками. Второй этап характеризующийся формированием неклассической рациональности начинается тогда когда науки переходят к исследованию объектов воздействие на которые способов познания является неустранимым и сказывается на результате...
78911. Сходства и отличия наук о природе и об обществе 28.5 KB
  Проблема разграничения наук о природе и социальногуманитарных наук и определение предмета гуманитарного знания которым посвящен первый вопрос является важнейшей методологической проблемой современного наукознания. Сложность ее решения связана с тем что относительно предмета социальногуманитарных наук не существует единства мнений. Чаще всего различные исследователи пытаются выделить среди этих наук какуюто ключевую дисциплину вокруг которой можно было бы объединить все другие науки о духе.
78912. Специфика объекта СГП 21.5 KB
  Вовторых в структуру и содержание объекта социальногуманитарного познания с необходимостью входит субъект познания. Объективация предмета познания оказывается в этом случае неполной и сопряжена с большими методологическим трудностями. Втретьих исследование объекта осуществляется в социальногуманитарном знании с ценностных позиций поскольку субъект познания будучи сам частью социальной системы оказывается нагруженным идеологическими предпосылками предрассудками некритически воспринятыми установками и т.