55633

РІДНА МОВА В ПЕДАГОГІЧНІЙ СИСТЕМІ К.Д.УШИНСЬКОГО І В СУЧАСНІЙ ШКОЛІ

Научная статья

Педагогика и дидактика

Ушинський надавав питанням вивчення рідної мови розвитку в дітей природженої здібності яку називають даром слова. Навчати дітей рідної мови радив на кращих зразках народної творчості билинах піснях казках...

Украинкский

2014-03-27

95.5 KB

1 чел.

PAGE  3

РІДНА МОВА В ПЕДАГОГІЧНІЙ СИСТЕМІ К.Д.УШИНСЬКОГО

І В СУЧАСНІЙ ШКОЛІ

Дацюк Н.В., учитель української мови та літератури

Шосткинської гімназії

Формуючи національно свідому, духовно  багату особистість, учитель-словесник шукає ідей, зразків, на які має орієнтувати українську молодь. Аби закласти в серце дитини найвищі моральні цінності, навчити її шанувати слово, любити ближнього, цінувати й оберігати рідну країну, учитель має творчо осмислити нагромаджуваний віками історичний, культурний, мистецький, науковий досвід рідного народу, насамперед усвідомити роль чільників національно-культурного руху.

Важливим етапом у розвитку вітчизняної педагогіки, теорії і практики стала діяльність українсько-російського вченого Костянтина Дмитровича Ушинського.

Видатний педагог залишив чималу педагогічну спадщину: «Людина як предмет виховання», «Про користь педагогічної літератури», «Про народність у громадському вихованні», «Про елементи школи», «Проект учительської семінарії», «Праця в її психічному і виховному значенні», «Дитячий світ», «Рідне слово» та інші праці.

Однією з основних ідей, які пропагував К. Ушинський, є ідея народності у вихованні. У статті «Про народність у суспільному вихованні» він дав високу оцінку всім народам Росії, народність вважав основою виховання підростаючого покоління в дусі патріотизму, любові до батьківщини та свого народу. Народ, на його думку, — джерело всіх надбань матеріальної та духовної культури, тому треба вивчати історію, географію, економіку, мову, літературу, мистецтво та інші науки. Народна творчість, поезія, пісні, музика, образотворче мистецтво — джерело культури народу. Однією з ознак народності є мова, найкращий виразник духовної культури кожного народу. У статті «Рідне слово» К. Ушинський писав, що мова народу — кращий, ніколи нев'янучий цвіт усього його духовного життя, яке починається далеко за межами історії. У мові одухотворяється весь народ і вся його батьківщина.

Особливого значення К. Ушинський надавав питанням вивчення рідної мови, розвитку в дітей природженої здібності, яку називають даром слова. Для його формування пропонував використовувати усні й письмові вправи, поступово ускладнюючи їх. Навчати дітей рідної мови радив на кращих зразках народної творчості (билинах, піснях, казках, прислів'ях, загадках та ін.), а також кращих творах письменників.

Рідне слово, за К.Д.Ушинським, правдиво і глибоко висловлює національну самобутність народу, його думки, його надії, його права на самостійне існування. У методичній системі К.Д.Ушинського важливе місце посідає вчення про рідну мову як основне підґрунтя навчання і виховання. Методист неодноразово підкреслює виняткове навчальне і виховне значення рідної мови, народного наставника. «Поки жива мова в устах народу, до того часу живий і народ. І нема насильства нестерпнішого, як те, що хоче відірвати в народу спадщину, створену незчисленними поколіннями його віджилих предків

К.Д.Ушинський виділив дві мети навчання рідної мови. Перша мета, формальна, складається з розвитку розумових здібностей учня, його пильності, пам’яті, уяви, фантазії і розуму. Друга мета шкільного навчання реальна і полягає в розумному доборі предметів для спостережень і міркувань. На думку методиста, перед учителем стоїть три основних завдання при навчанні рідної мови: розвиток “дару слова”, прищеплення навичок володіння усною і писемною мовою, вивчення граматичної будови рідної мови.

У безпосередньому зв’язку з принципами навчання рідної мови К.Д.Ушинський розробив систему методів і прийомів викладання рідної мови. Для цієї мети методист пропонує такі види сумісних занять: бесіда, читання,  вивчення напам’ять, вивчення граматики. Прийом порівняння розглядається вченим як основа будь-якого мислення і засіб виявлення всіх ознак предмета.

Розвитку зв’язного мовлення або дару мовлення, як зазначає у своїх працях учений, надається значна увага. У зв’язку з розвитком мовлення розглядається методистом і проблема наочного навчання. К.Д.Ушинський вважав, що для розвитку зв’язного мовлення учнів необхідні самостійність мовленнєвої практики школярів і систематичність вправ. Розвиток зв’язного мовлення, за К.Д.Ушинським, повинен бути і усним, і письмовим. Саме тому в методичних зібраннях ученого ми бачимо продуману і логічну систему усних і письмових вправ із розвитку зв’язного мовлення і правопису.

На думку методиста, не можна навчити учня літературної мови без граматичних знань, тому навчання морфології повинно проводитися на синтаксичній основі. Цінними, на наш погляд, є думки К.Д.Ушинського щодо розвитку навичок грамотного письма. Серед методичних рекомендацій заслуговують на увагу думки про важливість і необхідність граматичних занять у школі. У працях ученого подаються і вправи, що можуть сприяти формуванню орфографічних і пунктуаційних навичок.

Отже, методичні погляди К.Д.Ушинського являють собою логічну і струнку систему вивчення рідної мови.

Основна мета вивчення рідної мови в загальноосвітніх навчальних закладах України на сучасному етапі полягає у формуванні національно свідомої, духовно багатої, мовної особистості, яка володіє вміннями й навичками вільно, комунікативно виправдано користуватися засобами рідної мови. Відповідно до поставленої мети головними завданнями навчання української мови є:

  •  виховання потреби у вивченні рідної мови,
  •  формування духовного світу учнів цілісних світоглядних уявлень, загальнолюдских ціннісних орієнтирів шляхом прилучення через мову до культурних надбань рідного народу й людства,
  •  вироблення в школярів умінь і навичок користуватися засобами мови в різних життєвих ситуаціях з дотриманням українського мовленнєвого етикету,
  •    засвоєння  учнями   базових   орфоепічних,   граматичних,  лексичних,   правописних, стилістичних умінь і навичок. Велике значення в навчально-виховному процесі на уроках рідної мови мають мовленнєві взірці, тобто   система текстів і усних висловлювань, зміст яких представляє національну культуру українського народу.

Відповідно до соціокультурної змістової лінії, яка передбачає тематику текстів про рідну мову, про роль видатних діячів української історії та національної культури, учитель може використовувати тексти творів видатного педагога К.Д. Ушинського.

Так, вивчаючи в11класі вступну тему «Роль мови у формуванні й самовираженні особистості» учитель може використати матеріали статті Ушинського «Рідне слово». Учням пропонується зробити тематичні виписки на тему уроку.

 «Мова народу - кращий цвіт усього його духовного життя, яке починається далеко за межами історії, цей світ ніколи не в'яне й вічно знову розпускається.»

Твори ,т.1, стор.269

«Саме вивчення рідної мови є найкращим і найпрямішим шляхом до самопізнання людини».

Твори , т. 6, стор.377,

«Не вміти добре висловлювати свої думки - недолік, але не мати самостійних думок - ще значно більший; самостійні ж думки випливають тільки з тих знань, що їх здобувають самостійно.»

Твори ,т.6, стор.376

«...Рідне слово є основою всякого розумового розвитку й скарбницею всіх знань:  з нього починається всяке розуміння,  через нього проходить і до нього повертається.»

 Твори ,т.2, стор. 67

Опрацьовуючи в 9класі тему «Синтаксис складного речення», учитель соціокультурною змістовою лінією може обрати тему «Рідна мова». Із статей Ушинського можна взяти приклади складних синтаксичних конструкцій.

1. У мові одухотворяється весь народ і вся його батьківщина; в ній творчо силою народного духу втілюється в думку, в картинку і звук небо вітчизни, її повітря, її фізичні явища, її клімат, її поля, гори й долини, її ліси й ріки, її бурі і грози - весь той глибокий, повний думки й почуття, голос рідної природи, яки лунає так гучно в любові людини до її іноді суворої батьківщини, який відбивається так виразно в рідній пісні, в рідних мелодіях, в устах народних поетів.

  1.  Покоління народу проходять одне за одним, але результати життя кожного покоління залишаються в мові - у спадщину потомкам.
  2.  У скарбницю рідного слова одно покоління за другим складає плоди глибоких сердечних рухів плоди історичних подій, вірування, погляди, сліди пережитого горя і пережитого радості, - одним словом, весь слід свого духовного життя народ дбайливо зберігає в народному слові.

Завдання. Підкреслити синтаксичні центри, накреслити схеми речень.

Для пунктуаційного аналізу тексту в 11 класі рекомендуємо взяти уривок із статті Ушинського про роль рідного слова у формуванні особистості.

«Будучи таким чином найповнішим і найпевнішим літописом усього духовного багатовікового життя народу мова в той же час є найбільшим народним наставником який навчав народ тоді коли ще не було ні книг ні шкіл і продовжує навчати його до кінця народної історії Засвоюючи рідну мову легко й без великих зусть кожне нове покоління в той же час засвоює плоди думки і почуття тисячі поколінь що передували йому й давно вже зотліли в рідній землі або жили можливо не на берегах Рейну і Дніпра а де-небудь біля підніжжя

Знайомлячи восьмикласників з основними функціями мови, рекомендуємо розкрити зміст вислову Костянтина Ушинського

«Мова є найважливіший, найбагатший і найміцніший зв'язок, що з'єднує віджилі, нинішні та майбутні покоління народу в одне велике, історичне живе ціле.»

Педагогічну спадщину К.Ушинського можна використовувати й на уроках української літератури. Під час вивчення теми «Трискладові віршові розміри» рекомендуємо для аналізу вірш, написаний педагогом під час перебування у Швейцарії. Тема поезії - туга ліричного героя за рідним краєм. Тут же звертаємо увагу учнів на те, що, можливо, вірш написаний саме про наш край.

Мандрівець невільний у теплому краю

Я згадую землю холодну свою,

її глибочезні холодні сніги,

її неосяжні ліси.

Прекрасне тут море і гори чудесні,

І світло прегарне в склепінні небеснім,

Природа - аж серце співа.

Та стогне і тужить душа степова.

Аналізуючи ліричний твір,учні визначають художньо-виражальні засоби: епітети - «холодну землю», «глибочезні холодні сніги», «неосяжні ліси», «гори чудесні», «прекрасне море»; метафори - «серце співа», «стогне і тужить душа».

Строфа - чотиривірш, Римування - суміжне,

Рима - чоловіча й жіноча

Віршовий розмір - чотиристопний амфібрахій.

 

У системі дидактичних поглядів Ушинського важливе місце займає проблема підручника. Хороший підручник називав фундаментом хорошого навчання. Підручники повинні відповідати виховним, освітнім і розвиваючим цілям навчання, основним дидактичним принципам і правилам. Проблема підручників є актуальною й сьогодні. Але на сторінках кожного з них ми зустрічаємо вислови про мову К. Ушинського.

Не прагнучи висвітлити в межах одного виступу актуальність розглянутої сьогодні проблеми, я познайомила вас із шляхами використання спадщини Ушинського на уроках рідної словесності.

За словами Ушинського, педагогіка не досліджує минулого чи теперішнього, а має на меті створення нового, чого ще не було. У цьому відношенні Костянтин Дмитрович називає педагогіку найвищим мистецтвом. Вона задовольняє найвищу із потреб людини - удосконалення людської природи: "Вихователь - є художник, вихованець - художній твір; школа - майстерня, де з грубого куска мармуру виникає подібність божества".


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

20293. Свет в театре и на эстраде 56.5 KB
  Его история во многом определялась теми источниками света которые имелись в распоряжении театра в те или иные периоды его развития. особенно в его вторую половину стремительно модернизировались новыми техническими возможностями и расширяли сферу применения света как средства сценической выразительности. С точки зрения эстетической искусство сценического света в 17–18 вв.Станиславского партитуры сценического света особенно в чеховских спектаклях на сцене передавались меняющиеся состояния природы утро день вечер ночь; солнечно...
20294. Русская художественная культура середины 50-х - 60-х годов XX века 266.5 KB
  В связи с разоблачением культа личности Сталина происходило преодоление откровенно лакировочного искусства особенно характерного для 30 40х годов. Коммерциализация литературы и искусства привела к распространению произведений не отличающихся высокими художественными достоинствами. В советской культуре наблюдались две противоположные тенденции: искусства политизированного лакирующего действительность и искусства формально социалистического но по существу критически отражающего действительность в силу сознательной позиции художника...
20295. Западно-европейский театр второй половины XIX века 264.5 KB
  Театр XIX в. европейский театр растерял многие свои ценные завоевания. Повсюду в театрах для высшего общества вновь воцарилось величественное но холодное искусство классицизма утратившего после французской революции 1789 1794 гг.
20296. Костюм и декорация 74.5 KB
  В спектаклях первого Русского сезона оформленных Бакстом Клеопатра и Рерихом Половецкие пляски у Бенуа сложились некоторые принципы новой сценографии хореографического театра. Ряд статей Бенуа под рубрикой Русские спектакли в Париже знакомит читателей газеты Речь с ходом сезонов. Они по словам Бенуа не только создавали обрамление в котором блистали Фокин Нижинский Павлова Карсавина Федорова и столько других но им принадлежала генеральная идея спектаклей. Но как бы то ни было в создании мастеров сплотившихся вокруг...
20297. Современная русская художественная культура 78 KB
  Художественная культура современной России. Однако в самой России творчество букеровских лауреатов постоянно вызывало неоднозначную реакцию поэтому в 1995 г. Тополь Завтра в России А. Читателю предлагается непривычная для РУС России было присуще стремление подняться над описательностью и бытовизмом найти тот единственный и точный конкретнозримый образ который воплотил бы в себе всю полноту и драматизм многогранной жизни.
20298. Реализм в сценическом искусстве Европы XIX века 63.5 KB
  Центральной фигурой театральной жизни рубежа XIX XX вв. Наряду с ростом прогрессивных тенденций в развитии европейского театра в последние десятилетия XIX в. все явственнее проявляются признаки глубокого идейнотворческого кризиса театральной культуры. Если раньше черты надвигающегося кризиса проявлялись в отрыве театра от большой литературы в натуралистическом перерождении критического реализма то в конце века театр приобретает иное свойство он становится выражением кризиса всей духовной культуры буржуазного мира.
20299. Значение фактуры, отделки и ткани в историческом и современном костюме 193.5 KB
  Как уже стало понятно за состояние костюмов их создание пошив эксплуатацию и чистку тоже отвечает заведующий ХПЧ как правило это чисто мужская должность которому подчиняется начальник костюмерного цеха. Читатель злорадно хихикая вполне может автора спросить к чему столько подробностей о закулисной жизни театра не пора ли начать рассказ о химической чистке театральных костюмов. Это максимум что может себе позволить рядовой театр оставляя на долю предприятия химической чистки 7080 женских и мужских костюмов пошитых в...
20300. Искусство постмодернизма 375 KB
  Искусство постмодернизма. Постмодернизм – основное направление современной философии искусства и науки. В контексте диалогизма хаос не только провоцируется на ответные выпады но и главное впервые пожалуй становится равноправным участником диалога с художником ПОСТМОДЕРНИЗМ В ИСКУССТВЕ фр. Постмодернизм представляет собой скорее умонастроение интеллектуальный стиль.
20301. Русская режиссура первой четверти XX века 108 KB
  Так как оба сезона Старинного театра предварялись программными статьями Евреинова диссертант соотносит теоретические манифестации и их сценическое воплощение. Примитивность исполнения и наивность чувств вот главные по мнению Евреинова качества средневекового актера. Как показывает автор исследования наиболее принципиальной была для Евреинова реконструкция публики ее непосредственного участия в сценическом действе. Пьеса Евреинова Три волхва должна были стать наглядным примером всетеатральности Средневековья в театре которого...