55633

РІДНА МОВА В ПЕДАГОГІЧНІЙ СИСТЕМІ К.Д.УШИНСЬКОГО І В СУЧАСНІЙ ШКОЛІ

Научная статья

Педагогика и дидактика

Ушинський надавав питанням вивчення рідної мови розвитку в дітей природженої здібності яку називають даром слова. Навчати дітей рідної мови радив на кращих зразках народної творчості билинах піснях казках...

Украинкский

2014-03-27

95.5 KB

1 чел.

PAGE  3

РІДНА МОВА В ПЕДАГОГІЧНІЙ СИСТЕМІ К.Д.УШИНСЬКОГО

І В СУЧАСНІЙ ШКОЛІ

Дацюк Н.В., учитель української мови та літератури

Шосткинської гімназії

Формуючи національно свідому, духовно  багату особистість, учитель-словесник шукає ідей, зразків, на які має орієнтувати українську молодь. Аби закласти в серце дитини найвищі моральні цінності, навчити її шанувати слово, любити ближнього, цінувати й оберігати рідну країну, учитель має творчо осмислити нагромаджуваний віками історичний, культурний, мистецький, науковий досвід рідного народу, насамперед усвідомити роль чільників національно-культурного руху.

Важливим етапом у розвитку вітчизняної педагогіки, теорії і практики стала діяльність українсько-російського вченого Костянтина Дмитровича Ушинського.

Видатний педагог залишив чималу педагогічну спадщину: «Людина як предмет виховання», «Про користь педагогічної літератури», «Про народність у громадському вихованні», «Про елементи школи», «Проект учительської семінарії», «Праця в її психічному і виховному значенні», «Дитячий світ», «Рідне слово» та інші праці.

Однією з основних ідей, які пропагував К. Ушинський, є ідея народності у вихованні. У статті «Про народність у суспільному вихованні» він дав високу оцінку всім народам Росії, народність вважав основою виховання підростаючого покоління в дусі патріотизму, любові до батьківщини та свого народу. Народ, на його думку, — джерело всіх надбань матеріальної та духовної культури, тому треба вивчати історію, географію, економіку, мову, літературу, мистецтво та інші науки. Народна творчість, поезія, пісні, музика, образотворче мистецтво — джерело культури народу. Однією з ознак народності є мова, найкращий виразник духовної культури кожного народу. У статті «Рідне слово» К. Ушинський писав, що мова народу — кращий, ніколи нев'янучий цвіт усього його духовного життя, яке починається далеко за межами історії. У мові одухотворяється весь народ і вся його батьківщина.

Особливого значення К. Ушинський надавав питанням вивчення рідної мови, розвитку в дітей природженої здібності, яку називають даром слова. Для його формування пропонував використовувати усні й письмові вправи, поступово ускладнюючи їх. Навчати дітей рідної мови радив на кращих зразках народної творчості (билинах, піснях, казках, прислів'ях, загадках та ін.), а також кращих творах письменників.

Рідне слово, за К.Д.Ушинським, правдиво і глибоко висловлює національну самобутність народу, його думки, його надії, його права на самостійне існування. У методичній системі К.Д.Ушинського важливе місце посідає вчення про рідну мову як основне підґрунтя навчання і виховання. Методист неодноразово підкреслює виняткове навчальне і виховне значення рідної мови, народного наставника. «Поки жива мова в устах народу, до того часу живий і народ. І нема насильства нестерпнішого, як те, що хоче відірвати в народу спадщину, створену незчисленними поколіннями його віджилих предків

К.Д.Ушинський виділив дві мети навчання рідної мови. Перша мета, формальна, складається з розвитку розумових здібностей учня, його пильності, пам’яті, уяви, фантазії і розуму. Друга мета шкільного навчання реальна і полягає в розумному доборі предметів для спостережень і міркувань. На думку методиста, перед учителем стоїть три основних завдання при навчанні рідної мови: розвиток “дару слова”, прищеплення навичок володіння усною і писемною мовою, вивчення граматичної будови рідної мови.

У безпосередньому зв’язку з принципами навчання рідної мови К.Д.Ушинський розробив систему методів і прийомів викладання рідної мови. Для цієї мети методист пропонує такі види сумісних занять: бесіда, читання,  вивчення напам’ять, вивчення граматики. Прийом порівняння розглядається вченим як основа будь-якого мислення і засіб виявлення всіх ознак предмета.

Розвитку зв’язного мовлення або дару мовлення, як зазначає у своїх працях учений, надається значна увага. У зв’язку з розвитком мовлення розглядається методистом і проблема наочного навчання. К.Д.Ушинський вважав, що для розвитку зв’язного мовлення учнів необхідні самостійність мовленнєвої практики школярів і систематичність вправ. Розвиток зв’язного мовлення, за К.Д.Ушинським, повинен бути і усним, і письмовим. Саме тому в методичних зібраннях ученого ми бачимо продуману і логічну систему усних і письмових вправ із розвитку зв’язного мовлення і правопису.

На думку методиста, не можна навчити учня літературної мови без граматичних знань, тому навчання морфології повинно проводитися на синтаксичній основі. Цінними, на наш погляд, є думки К.Д.Ушинського щодо розвитку навичок грамотного письма. Серед методичних рекомендацій заслуговують на увагу думки про важливість і необхідність граматичних занять у школі. У працях ученого подаються і вправи, що можуть сприяти формуванню орфографічних і пунктуаційних навичок.

Отже, методичні погляди К.Д.Ушинського являють собою логічну і струнку систему вивчення рідної мови.

Основна мета вивчення рідної мови в загальноосвітніх навчальних закладах України на сучасному етапі полягає у формуванні національно свідомої, духовно багатої, мовної особистості, яка володіє вміннями й навичками вільно, комунікативно виправдано користуватися засобами рідної мови. Відповідно до поставленої мети головними завданнями навчання української мови є:

  •  виховання потреби у вивченні рідної мови,
  •  формування духовного світу учнів цілісних світоглядних уявлень, загальнолюдских ціннісних орієнтирів шляхом прилучення через мову до культурних надбань рідного народу й людства,
  •  вироблення в школярів умінь і навичок користуватися засобами мови в різних життєвих ситуаціях з дотриманням українського мовленнєвого етикету,
  •    засвоєння  учнями   базових   орфоепічних,   граматичних,  лексичних,   правописних, стилістичних умінь і навичок. Велике значення в навчально-виховному процесі на уроках рідної мови мають мовленнєві взірці, тобто   система текстів і усних висловлювань, зміст яких представляє національну культуру українського народу.

Відповідно до соціокультурної змістової лінії, яка передбачає тематику текстів про рідну мову, про роль видатних діячів української історії та національної культури, учитель може використовувати тексти творів видатного педагога К.Д. Ушинського.

Так, вивчаючи в11класі вступну тему «Роль мови у формуванні й самовираженні особистості» учитель може використати матеріали статті Ушинського «Рідне слово». Учням пропонується зробити тематичні виписки на тему уроку.

 «Мова народу - кращий цвіт усього його духовного життя, яке починається далеко за межами історії, цей світ ніколи не в'яне й вічно знову розпускається.»

Твори ,т.1, стор.269

«Саме вивчення рідної мови є найкращим і найпрямішим шляхом до самопізнання людини».

Твори , т. 6, стор.377,

«Не вміти добре висловлювати свої думки - недолік, але не мати самостійних думок - ще значно більший; самостійні ж думки випливають тільки з тих знань, що їх здобувають самостійно.»

Твори ,т.6, стор.376

«...Рідне слово є основою всякого розумового розвитку й скарбницею всіх знань:  з нього починається всяке розуміння,  через нього проходить і до нього повертається.»

 Твори ,т.2, стор. 67

Опрацьовуючи в 9класі тему «Синтаксис складного речення», учитель соціокультурною змістовою лінією може обрати тему «Рідна мова». Із статей Ушинського можна взяти приклади складних синтаксичних конструкцій.

1. У мові одухотворяється весь народ і вся його батьківщина; в ній творчо силою народного духу втілюється в думку, в картинку і звук небо вітчизни, її повітря, її фізичні явища, її клімат, її поля, гори й долини, її ліси й ріки, її бурі і грози - весь той глибокий, повний думки й почуття, голос рідної природи, яки лунає так гучно в любові людини до її іноді суворої батьківщини, який відбивається так виразно в рідній пісні, в рідних мелодіях, в устах народних поетів.

  1.  Покоління народу проходять одне за одним, але результати життя кожного покоління залишаються в мові - у спадщину потомкам.
  2.  У скарбницю рідного слова одно покоління за другим складає плоди глибоких сердечних рухів плоди історичних подій, вірування, погляди, сліди пережитого горя і пережитого радості, - одним словом, весь слід свого духовного життя народ дбайливо зберігає в народному слові.

Завдання. Підкреслити синтаксичні центри, накреслити схеми речень.

Для пунктуаційного аналізу тексту в 11 класі рекомендуємо взяти уривок із статті Ушинського про роль рідного слова у формуванні особистості.

«Будучи таким чином найповнішим і найпевнішим літописом усього духовного багатовікового життя народу мова в той же час є найбільшим народним наставником який навчав народ тоді коли ще не було ні книг ні шкіл і продовжує навчати його до кінця народної історії Засвоюючи рідну мову легко й без великих зусть кожне нове покоління в той же час засвоює плоди думки і почуття тисячі поколінь що передували йому й давно вже зотліли в рідній землі або жили можливо не на берегах Рейну і Дніпра а де-небудь біля підніжжя

Знайомлячи восьмикласників з основними функціями мови, рекомендуємо розкрити зміст вислову Костянтина Ушинського

«Мова є найважливіший, найбагатший і найміцніший зв'язок, що з'єднує віджилі, нинішні та майбутні покоління народу в одне велике, історичне живе ціле.»

Педагогічну спадщину К.Ушинського можна використовувати й на уроках української літератури. Під час вивчення теми «Трискладові віршові розміри» рекомендуємо для аналізу вірш, написаний педагогом під час перебування у Швейцарії. Тема поезії - туга ліричного героя за рідним краєм. Тут же звертаємо увагу учнів на те, що, можливо, вірш написаний саме про наш край.

Мандрівець невільний у теплому краю

Я згадую землю холодну свою,

її глибочезні холодні сніги,

її неосяжні ліси.

Прекрасне тут море і гори чудесні,

І світло прегарне в склепінні небеснім,

Природа - аж серце співа.

Та стогне і тужить душа степова.

Аналізуючи ліричний твір,учні визначають художньо-виражальні засоби: епітети - «холодну землю», «глибочезні холодні сніги», «неосяжні ліси», «гори чудесні», «прекрасне море»; метафори - «серце співа», «стогне і тужить душа».

Строфа - чотиривірш, Римування - суміжне,

Рима - чоловіча й жіноча

Віршовий розмір - чотиристопний амфібрахій.

 

У системі дидактичних поглядів Ушинського важливе місце займає проблема підручника. Хороший підручник називав фундаментом хорошого навчання. Підручники повинні відповідати виховним, освітнім і розвиваючим цілям навчання, основним дидактичним принципам і правилам. Проблема підручників є актуальною й сьогодні. Але на сторінках кожного з них ми зустрічаємо вислови про мову К. Ушинського.

Не прагнучи висвітлити в межах одного виступу актуальність розглянутої сьогодні проблеми, я познайомила вас із шляхами використання спадщини Ушинського на уроках рідної словесності.

За словами Ушинського, педагогіка не досліджує минулого чи теперішнього, а має на меті створення нового, чого ще не було. У цьому відношенні Костянтин Дмитрович називає педагогіку найвищим мистецтвом. Вона задовольняє найвищу із потреб людини - удосконалення людської природи: "Вихователь - є художник, вихованець - художній твір; школа - майстерня, де з грубого куска мармуру виникає подібність божества".


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

22094. СОЦИАЛЬНО-ПЕДАГОГИЧЕСКАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ В СПЕЦИАЛИЗИРОВАННЫХ УЧРЕЖДЕНИЯХ ДЛЯ ДЕТЕЙ С НЕДОСТАТКАМИ В УМСТВЕННОМ И ФИЗИЧЕСКОМ РАЗВИТИЯХ 27 KB
  Главной и основной целью всего процесса реабилитации является включение нетипичного ребенка в жизнь социума и его реабилитация. Воздействие идет на тело и психику ребенка. При этом должны учитываться возможность включения компенсаторных механизмов самого ребенка с ограниченными возможностями. Основная цель этого уровня достичь наибольшего физического оздоровления ребенка помочь ему в осознании своей личности поэтому работу необходимо проводить совместно с медицинскими и психологическими службами.
22095. СПЕЦИФИКА ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ СОЦИАЛЬНОГО ПЕДАГОГА 26 KB
  Действительно в профессиональной деятельности учителя и соц. Учитель выполняет главным образом образовательную функцию передает молодому поколению знания и социокультурный опыт накопленный обществом. В центре же внимания соц.
22096. СОЦИАЛЬНО-ПЕДАГОГИЧЕСКАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ С ПОДРОСТКАМИ, СКЛОННЫМИ К СУИЦИДАЛЬНОМУ ПОВЕДЕНИЮ 61 KB
  Суицидальное поведение включает в себя кроме самого суицидального акта еще и покушения попытки и проявления. Суицидальные попытки молодежи в подавляющем большинстве имеют оттенок манипулятивности в чем проявляется принципиальное отличие суицидального поведения у лиц этой возрастной категории. К внешним формам суицидального поведения относят: суицидальные попытки; завершенный суицид.Личко выделяет три типа суицидального поведения у подростков: демонстративное аффективное и истинное.
22097. МЕТОДИКА И ТЕХНОЛОГИИ СОЦИАЛЬНО-ПЕДАГОГИЧЕСКОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ 73.5 KB
  Выражение соц. технология появилась в 7080е годы в связи с необходимостью разработки социальных проблем в обществе. Социальнопедагогическая технология совокупность приемов и методов применяемых соц.
22098. ОСОБЕННОСТИ СОЦИАЛЬНО-ПЕДАГОГИЧЕСКОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ С ПОДРОСТКАМИ С АДДИКТИВНЫМ ПОВЕДЕНИЕМ 80.5 KB
  Основные понятие и виды аддиктивного поведения 2. Этапы становления аддиктивного поведения. Основные понятия и виды аддиктивного поведения. Аддиктивное поведение одна из форм деструктивного поведения которая выражается в стремлении к уходу от реальности путем изменения своего психического состояния посредством приема некоторых веществ или постоянной фиксации внимания на определенных предметах или активностях видах деятельности что сопровождается развитием интенсивных эмоций.
22099. Особенности социально-педагогической профилактики молодежного вандализма 63 KB
  В угоду идеологическим стереотипам явление вандализма достаточно долго связывали у нас в стране с €œне нашим€ образом жизни термин €œвандализм€ до 80х годов использовался только для обозначения противоправных действий подростков в зарубежных странах а коль проблема стыдливо умалчивалась естественно она не изучалась. Данные статистики показывают что характерной чертой вандализма является то что в его актах участвуют прежде всего молодые люди. Пик молодежного вандализма приходится на 11 13 лет и занимает заметное место в структуре...
22100. ГРУППА СВЕРСТНИКОВ КАК ФАКТОР СОЦИАЛИЗАЦИИ. МОЛОДЕЖНАЯ СУБКУЛЬТУРА 50 KB
  В процессе социализации личности группа сверстников выполняет следующие функции: приобщение к культуре и нормам данного общества; научение полоролевому поведению; научение поведению соответствующему этнической религиозной региональной социальной принадлежности членов группы; помощь членам группы в достижении автономии от общества; создание условий для развития самосознания самоопределения а также для самореализации и самоутверждения. Любой класс дифференцируется на подгруппы по разным признакам: социальному расслоению по...
22101. ДЕВИАЦИЯ КАК СОЦИАЛЬНО-ПЕДАГОГИЧЕСКАЯ ПРОБЛЕМА 306 KB
  Девиантное поведение один из видов отклоняющегося поведения связанный с нарушением социальных норм и правил поведения. выделил следующие стадии развития отклоняющегося поведения: неодобряемое поведение эпизодические шалости озорство; порицаемое поведение систематические проступки осуждение со стороны воспитателей; девиантное поведение; делинквентное предпреступное поведение; преступное поведение; деструктивное поведение. Девиантные поступки вначале бывают ситуативными спровоцированные обстоятельствами затем изменения в...
22102. Детская беспризорность 37 KB
  Причины Беспризорность вызывается причинами социальноэкономического характера такими как войны революции голод стихийные бедствия и другие изменения условий жизни влекущие за собой сиротство детей. Детская беспризорность в России Гражданская война Резко увеличилось число беспризорных детей после Первой мировой войны и Гражданской войны. В 1919 году образован Государственный совет защиты детей во главе с А.