55661

Впровадження інноваційних технологій в навчальний процес

Научная статья

Педагогика и дидактика

У перекладі з грецької мови інновація означає оновлення новизна зміна. Батишев вважає що інновація є комплексним процесом створення розповсюдження та використання нового практичного засобу в галузі техніки технології педагогіки наукових досліджень Інновація в освіті необхідна...

Украинкский

2014-03-27

87 KB

6 чел.

Впровадження інноваційних технологій в навчальний процес  

Л.Харчук,

Нововолинський електромеханічний коледж

Волинської  обл.

Сучасні вчені розглядають процес створення, поширення та використання нових засобів в освіті як інновацію. У перекладі з грецької мови «інновація» означає оновлення, новизна, зміна. Вперше з’явилось це поняття в зарубіжних дослідженнях 19ст.

Російський вчений С.Я. Батишев  вважає, що інновація є комплексним процесом створення, розповсюдження та використання нового практичного засобу в галузі техніки, технології, педагогіки, наукових досліджень

Інновація в освіті необхідна:

  •  для вирішення тих педагогічних проблем, які досі вирішувались по-іншому;
  •  як «результат творчого пошуку оригінальних, нестандартних рішень різноманітних педагогічних проблем»;
  •  як системні новоутворення, які виникають на основі різноманітних ініціатив;
  •  як продукти інноваційної освітньої діяльності, які характеризуються процесами створення, розповсюдження та використання нового засобу в галузі педагогіки та наукових досліджень.

Інновація як процес означає часткову або масштабну зміну стану системи і відповідну діяльність людини. Інновація як результат передбачає процес створення нового , що має конкретну назву «новація».

В.Ф. Паламарчук новацію вважає результатом творчого пошуку особи або колективу, що відкриває нове в науці і практиці, інновацію – результатом породження, формування і втілення нових ідей. Саме втілення нових ідей є ознакою, за якою відрізняють інновації від новацій.

Освітня інновація є однією з компонентів інновації, вона складається з психолого-педагогічної, соціально-економічної, та науково-виробничої новизни. В свою чергу психолого-педагогічна інновація складається з дидактичної, виховної та управлінської.

Носієм педагогічних інновацій виступають творчі енергійні люди, які фахово здатні, морально і матеріально зацікавлені щодо проведення інноваційних змін.

Інновація суттєво відрізняється від педагогічного досвіду, який характеризується сукупністю знань, умінь і навичок, здобутих у процесі практичної навчально-виховної роботи; є частиною сукупної культури педагога, що є основою, результатом і практичною педагогічною діяльністю. Інновація відображає наявні знання, вміння,навички та індивідуальні риси особистості.

Освітня інновація характеризується новизною в галузі психолого-педагогічних , соціально-економічних та науково-виробничих досліджень спрямованих на якісне поліпшення освітнього процесу. Якісне поліпшення освітнього процесу полягає у вдосконаленні освітніх систем,складових  освітнього процесу,освітніх технологій,науково-методичних розробок та нормативно-правових документів.

Психолого-педагогічна інновація є складовою освітньої інновації і характеризується новою чи вдосконаленою педагогічною системою,технологією педагогічного процесу та складовими  педагогічного процесу,які є органічним поєднанням навчання,виховання й розвитку вихованців. Педагогічна інновація – це цілеспрямована свідомо організована,динамічна взаємодія студентів і викладачів, у процесі якої вирішуються суспільно необхідні завдання освіти.

До соціально-економічних інновацій в освіті віднесенні сучасні технології розвитку особистості, нововведення у систему освіти,економіку освіти.

До науково-виробничих інновацій – комп’ютерні і телекомунікаційні,матеріально-технічне поліпшення.   

Цілісний педагогічний процес органічно поєднує навчання, виховання і розвиток вихованців. Тому розглядається педагогічна інновація через сукупність дидактичних,виховних і управлінських інновацій. У результаті їх розробки і здійснення у ВНЗ з’являються  якісно нові  навчальні плани і програми; технології,форми,методи,засоби навчання,виховання і управління.

Педагогічні інновації, у своїй більшості(88%), розробленні авторами у вигляді педагогічних інноваційних технологій – це якісно нова сукупність форм,методів і засобів навчання,виховання й управління,яка приносить суттєві зміни у результат педагогічного процесу.

Навчальна інноваційна технологія – це такий підбір операційних дій педагога з студентом , у результаті яких суттєво поліпшується мотивація студентів до навчального процесу, тобто змінюються потреби у навчанні і зацікавленість; навчання стає життєвою цінністю.

Виховна – мистецькі засоби й прийоми впливу педагога на свідомість особистості  студентів з метою формування в ньому особистісних цінностей у контексті із загальнолюдськими, такими, як чесність,справедливість, відкритість, толерантність, воля тощо.

Управлінська – організаційно-структурні, економічні, психологічні, діагностичні, інформаційні технології,які створюють умови для оперативного й ефективного прийняття керівником управлінського рішення.

Педагогічна інноватика є новим явищем у сучасній педагогіці,яка існує з середини 20 ст. і ще знаходиться в стадії розробки.

Із традиційних методів звертається увага на наочні методи навчання. Доведено,що 87%інформації людина отримує за допомогою зорових відчуттів, а 9% - за допомогою слуху. З побаченого запам’ятовується 40%, з почутого – 20%, а з одночасно побаченого і почутого – 80% інформації. Якщо застосовуються аудіовізуальні засоби, то в памяті залишається –       50% інформації. Наочне пізнання генетично випереджає словесне.

Серед наочних методів найчастіше використовується метод показу. Показ – це навчальний метод,що є сукупністю прийомів,дій і засобів, за допомогою яких в учнів створюється наочний образ предмета,котрий вивчається,формується конкретне уявлення про нього. Розрізняють два види показу: ілюстрування і демонстрування.

Серед педагогічних інновацій значне місце займають активні форми навчання і нестандартні підходи до проблем навчального процесу. Проблема активізації навчального процесу,формування знань студентів із спеціальних дисциплін  - є актуальним завданням. Щоб вирішувати ці завдання викладачі спрямовують свою діяльність на розробки і застосування таких форм ,методів і засобів навчання, які б сприяли підвищенню пізнавального інтересу студентів,активності, творчості в одержанні знань і навичок та подальшого їх використання на практиці. Формування знань йде тим  успішніше, чим вища активність тих,кого навчають.

У процесі вивчення спеціальних дисциплін найбільш ефективними є ділові ігри, які ми застосовуємо з дослідницькою метою,навчальними цілями щодо реальної діяльності  на виробництві. Основою для ділової гри є теоретичний матеріал. Ділова гра дає можливість програти практично будь-яку  конкретну ситуацію. Гра дозволяє з’єднати знання та навички перетворити знання з передумови до дій у самій дії.

Ділові ігри, які розробленні під конкретні ситуації, вводять студентів у сферу виробничої діяльності : виховують у них здатність оцінювати діюче виробництво,знаходити рішення щодо його удосконалення. Успіх ділової гри залежить від ряду факторів – організаційних, методичних, психологічних, технічних та ін.

Схема функцій ділової гри

                                      


 Із загального кола питань, що впливають на якість і результати гри,виділяють такі:

  •  вдалий вибір теми,  її актуальність та дискусійні можливості;
  •  підбір учасників гри,розподіл їх на підгрупи,відділи,посади з урахуванням знань студентів і мікроклімату в групі;
  •  чітка розробка завдань;
  •  глибоке вивчення студентами матеріалу, відпрацювання різних варіантів;
  •  напрацювання «запасних» ситуацій;
  •  аналіз гри ,її оцінка,анкетування студентів.

Тільки та гра може вважатися діловою, в якій чітко розроблені:

  •  виробнича модель об’єкта або процесу;
  •  ігрова модель професійної діяльності учасників;
  •  система пізнавальних та ігрових мотивів.

У діловій грі треба  ставити дві цілі: ігрову і педагогічну. Спеціально розробленні ділові ігри ,найкраще сприяють засвоєнню посадових обов’язків майбутнього молодшого спеціаліста.

Ділова гра складається з трьох етапів: підготовчий, ігровий і заключний. На першому етапі керівник гри готує учасників до гри,здійснює розподіл ролей. Студенти вивчають літературу,нормативні документи,розглядають можливі варіанти завдань,готують необхідні атрибути гри.

Другий етап – безпосередньо гра. Керівник не втручається в її хід,його мета видати завдання,додаткову інформацію,стежити за дотриманням часового режиму і спрямувати гру на розвиток у студентів аналізу конкретної виробничої ситуації і проблеми. Гра може відбутися у тому випадку,коли в ній є ролі, що взаємодіють між собою,проблема,правила гри,ігровий результат.

На третьому етапі обговорюються результати гри. Оцінюється діяльність кожного учасника: за що і як він заохочується, і навпаки .

Під час гри студенти реалізують комплекс умінь:

  •  бачення виробничої ситуації в цілому;вміння аналізувати складові   частини об’єкта діяльності;
  •  виділення в цій ситуації предмета дій,мети,засобів та результатів,яких потрібно досягти;
  •  постановка завдання;
  •  виконання дій,спрямованих на вирішення конкретних виробничих завдань;
  •  проведення оцінювання та аналізу результатів діяльності;
  •  прийняття самостійних рішень.
  •  Необхідно відмітити,що проведенню ділових ігор повинна передувати серйозна робота студентів з поглиблення знань виробничих  та технологічних процесів.

Особливість ролі викладача під час ділових ігор:

  •  підвищується особиста активність і професійна компетентність;
    •  викладач повинен бачити чіткий зв’язок своєї дисципліни з виробництвом;
      •  зниження ролі викладача до ролі арбітра;
      •  змінюється форма взаємовідносин системи «викладач-студент»
      •  викладач стає старшим колегою.

У підсумку під час проведення ділової гри студенти набувають:

  •  навички самоорганізації;
  •  вміння самостійно планувати свою діяльність;
  •  цілеспрямованість;
  •  вміння домовитися про розподіл ролей;
  •  здібності враховувати думки інших і допомагати один одному заради досягнення поставленої мети.

Успіх ігрової діяльності залежить від соціально-психологічних якостей і знань студентів і професійної компетентності керівника гри.

Ринкові закони є досить відчутними і в освітній галузі, де кожний навчальний заклад постійно удосконалюючи форми і методи роботи, прагне підтримувати рівень своєї конкурентоздатності. Чим визначається цей рівень? Факторів є багато, але найважливішим з них – конкурентоздатність випускників. Серед суттєвих переваг,які дозволяють молодому спеціалісту по закінченні навчального закладу працевлаштуватися насамперед є:

  •  уміння використовувати теоретичні знання на практиці;
  •  високий рівень самосвідомості й відповідальності;
  •  здатність до прийняття самостійних рішень;
  •  уміння працювати в команді.

Щоб набути даних якостей, молоді люди повинні мати можливість упродовж усього періоду навчання розвивати самостійність, навчатися і спеціальності, і вмінню вести себе в суспільстві.

PAGE  8


Психолого-педагогічна

Соціально - економічна

Науково - виробнича

сихолого-педагогічна

Інновація

Освітня інновація

Дидактична

Управлінська

Виховна

Виховна

Навчальна

Психологічна

Розважальна

Комунікативна

Розважальна

Ділова гра

Компоненти професійної індивідуальності викладача

Індивідуальний

  •  загальний рівень стану здоров’я;
  •  особливості темпераменту;
  •  особливості пізнавальних процесів;

Суб’єктивний

  •  виявляється у відчутті усвідомленості професії;

Особистісний

  •  мотивація професійної діяльності;
  •  напрям професійної діяльності;
  •  симпатія;
  •  толерантність;
  •  психологічна грамотність;
  •  компетентність;
  •  рівень розвитку комунікативних здібностей;


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

70233. Критичний утопічний соціалізм 26.5 KB
  Вихідними пунктами його плану з одного боку стала переконаність у провідній ролі індустріалів у суспільному житті а з іншого його ставлення до організації промисловості як одного з найважливіших чинників досягнення суспільного блага. Мислитель розглядав державну владу як основний засіб...
70234. Розвиток і особливості політичної думки в Росії 51 KB
  Слов’янофільство - вияв приязні, симпатії до слов’янства, зацікавлення ним з боку різних громадсько-політичних та культурних діячів, які, виходячи з етнічної та мовної спорідненості слов’ян, підтримували ідею їхнього тісного єднання. Форми вияву слов’янофільства були найрізноманітнішими...
70235. Діалектико-матеріалістичні погляди К. Маркса, Ф.Енгельса, В.І. Леніна 99.5 KB
  Перший виклад диалектичного матерiалiзму здiйснений 6ув Марксом у групi праць, написаних мiж 1844-м i 1848 роком пiд впливом Фоєр6ахової матерiалiстичної iнтерпретацii Гегеля, i його можна вважати епiзодом у Марксовому зростаннi як революцiйного соцiалiста.
70236. Політичні концепції ХХ століття 72 KB
  Значною мірою на формування сучасної парадигми політичної науки вплинули праці німецького філософа соціолога історика Макса Вебера 1864-1920. Як бачимо вирішальне значення відведено вождеві й бюрократії другорядна роль – парламенту що пояснюється негативною оцінкою їм політичних партій...
70237. Політичні погляди в Київській Русі 56 KB
  У IX—XII ст. в Київській Русі відбулося формування феодального суспільства і, звісно, стали розвиватися держава і право, політичні погляди, наука, література, філософія тощо. Важливу роль у цьому процесі, як і в усьому житті, відігравало християнство, яке сприяло розвиткові духовного...
70238. Платон, Сократ і проекти ідеального політичного устрою 36 KB
  Він вів пошуки раціонального логічно-понятійного обґрунтування об’єктивного характеру етичних норм моральної природи держави і права. Основу нормального функціонування держави її благополуччя він вбачав у непорушності законів підпорядкуванні їм усіх громадян.
70239. Політичні вчення Арістотеля 53 KB
  У центрі політичного вчення Арістотеля перебувають проблеми походження сутності та форми держави. Форму держави Арістотель характеризує як політичну систему що визначається верховною владою в державі. Трьома правильними формами держави виступають монархія аристократія і політія а трьома...
70240. Соціально-політичні погляди періоду Середньовіччя та епохи Відродження 59.5 KB
  Вершини своєї могутності i впливу римо-католицька церква, папство досягли у ХIII ст. Тодi ж завершилось створення системи схоластики - релiгiйної фiлософiї католицизму, спрямованої на виправдання постулатiв вiри рацiональними,
70241. Політичні ідеї французьких просвітителів 38 KB
  Ідеї закономірності та принципи рівних в роботах Руссо Вольтера Дідро. Ідеї закономірності та принципи рівних в роботах Руссо Вольтера Дідро. Руссо 1712-1778 рр. Джерелом протиріч цивілізації Руссо визнав соціальну нерівність зумовлену нерівністю майновою.