55661

Впровадження інноваційних технологій в навчальний процес

Научная статья

Педагогика и дидактика

У перекладі з грецької мови інновація означає оновлення новизна зміна. Батишев вважає що інновація є комплексним процесом створення розповсюдження та використання нового практичного засобу в галузі техніки технології педагогіки наукових досліджень Інновація в освіті необхідна...

Украинкский

2014-03-27

87 KB

6 чел.

Впровадження інноваційних технологій в навчальний процес  

Л.Харчук,

Нововолинський електромеханічний коледж

Волинської  обл.

Сучасні вчені розглядають процес створення, поширення та використання нових засобів в освіті як інновацію. У перекладі з грецької мови «інновація» означає оновлення, новизна, зміна. Вперше з’явилось це поняття в зарубіжних дослідженнях 19ст.

Російський вчений С.Я. Батишев  вважає, що інновація є комплексним процесом створення, розповсюдження та використання нового практичного засобу в галузі техніки, технології, педагогіки, наукових досліджень

Інновація в освіті необхідна:

  •  для вирішення тих педагогічних проблем, які досі вирішувались по-іншому;
  •  як «результат творчого пошуку оригінальних, нестандартних рішень різноманітних педагогічних проблем»;
  •  як системні новоутворення, які виникають на основі різноманітних ініціатив;
  •  як продукти інноваційної освітньої діяльності, які характеризуються процесами створення, розповсюдження та використання нового засобу в галузі педагогіки та наукових досліджень.

Інновація як процес означає часткову або масштабну зміну стану системи і відповідну діяльність людини. Інновація як результат передбачає процес створення нового , що має конкретну назву «новація».

В.Ф. Паламарчук новацію вважає результатом творчого пошуку особи або колективу, що відкриває нове в науці і практиці, інновацію – результатом породження, формування і втілення нових ідей. Саме втілення нових ідей є ознакою, за якою відрізняють інновації від новацій.

Освітня інновація є однією з компонентів інновації, вона складається з психолого-педагогічної, соціально-економічної, та науково-виробничої новизни. В свою чергу психолого-педагогічна інновація складається з дидактичної, виховної та управлінської.

Носієм педагогічних інновацій виступають творчі енергійні люди, які фахово здатні, морально і матеріально зацікавлені щодо проведення інноваційних змін.

Інновація суттєво відрізняється від педагогічного досвіду, який характеризується сукупністю знань, умінь і навичок, здобутих у процесі практичної навчально-виховної роботи; є частиною сукупної культури педагога, що є основою, результатом і практичною педагогічною діяльністю. Інновація відображає наявні знання, вміння,навички та індивідуальні риси особистості.

Освітня інновація характеризується новизною в галузі психолого-педагогічних , соціально-економічних та науково-виробничих досліджень спрямованих на якісне поліпшення освітнього процесу. Якісне поліпшення освітнього процесу полягає у вдосконаленні освітніх систем,складових  освітнього процесу,освітніх технологій,науково-методичних розробок та нормативно-правових документів.

Психолого-педагогічна інновація є складовою освітньої інновації і характеризується новою чи вдосконаленою педагогічною системою,технологією педагогічного процесу та складовими  педагогічного процесу,які є органічним поєднанням навчання,виховання й розвитку вихованців. Педагогічна інновація – це цілеспрямована свідомо організована,динамічна взаємодія студентів і викладачів, у процесі якої вирішуються суспільно необхідні завдання освіти.

До соціально-економічних інновацій в освіті віднесенні сучасні технології розвитку особистості, нововведення у систему освіти,економіку освіти.

До науково-виробничих інновацій – комп’ютерні і телекомунікаційні,матеріально-технічне поліпшення.   

Цілісний педагогічний процес органічно поєднує навчання, виховання і розвиток вихованців. Тому розглядається педагогічна інновація через сукупність дидактичних,виховних і управлінських інновацій. У результаті їх розробки і здійснення у ВНЗ з’являються  якісно нові  навчальні плани і програми; технології,форми,методи,засоби навчання,виховання і управління.

Педагогічні інновації, у своїй більшості(88%), розробленні авторами у вигляді педагогічних інноваційних технологій – це якісно нова сукупність форм,методів і засобів навчання,виховання й управління,яка приносить суттєві зміни у результат педагогічного процесу.

Навчальна інноваційна технологія – це такий підбір операційних дій педагога з студентом , у результаті яких суттєво поліпшується мотивація студентів до навчального процесу, тобто змінюються потреби у навчанні і зацікавленість; навчання стає життєвою цінністю.

Виховна – мистецькі засоби й прийоми впливу педагога на свідомість особистості  студентів з метою формування в ньому особистісних цінностей у контексті із загальнолюдськими, такими, як чесність,справедливість, відкритість, толерантність, воля тощо.

Управлінська – організаційно-структурні, економічні, психологічні, діагностичні, інформаційні технології,які створюють умови для оперативного й ефективного прийняття керівником управлінського рішення.

Педагогічна інноватика є новим явищем у сучасній педагогіці,яка існує з середини 20 ст. і ще знаходиться в стадії розробки.

Із традиційних методів звертається увага на наочні методи навчання. Доведено,що 87%інформації людина отримує за допомогою зорових відчуттів, а 9% - за допомогою слуху. З побаченого запам’ятовується 40%, з почутого – 20%, а з одночасно побаченого і почутого – 80% інформації. Якщо застосовуються аудіовізуальні засоби, то в памяті залишається –       50% інформації. Наочне пізнання генетично випереджає словесне.

Серед наочних методів найчастіше використовується метод показу. Показ – це навчальний метод,що є сукупністю прийомів,дій і засобів, за допомогою яких в учнів створюється наочний образ предмета,котрий вивчається,формується конкретне уявлення про нього. Розрізняють два види показу: ілюстрування і демонстрування.

Серед педагогічних інновацій значне місце займають активні форми навчання і нестандартні підходи до проблем навчального процесу. Проблема активізації навчального процесу,формування знань студентів із спеціальних дисциплін  - є актуальним завданням. Щоб вирішувати ці завдання викладачі спрямовують свою діяльність на розробки і застосування таких форм ,методів і засобів навчання, які б сприяли підвищенню пізнавального інтересу студентів,активності, творчості в одержанні знань і навичок та подальшого їх використання на практиці. Формування знань йде тим  успішніше, чим вища активність тих,кого навчають.

У процесі вивчення спеціальних дисциплін найбільш ефективними є ділові ігри, які ми застосовуємо з дослідницькою метою,навчальними цілями щодо реальної діяльності  на виробництві. Основою для ділової гри є теоретичний матеріал. Ділова гра дає можливість програти практично будь-яку  конкретну ситуацію. Гра дозволяє з’єднати знання та навички перетворити знання з передумови до дій у самій дії.

Ділові ігри, які розробленні під конкретні ситуації, вводять студентів у сферу виробничої діяльності : виховують у них здатність оцінювати діюче виробництво,знаходити рішення щодо його удосконалення. Успіх ділової гри залежить від ряду факторів – організаційних, методичних, психологічних, технічних та ін.

Схема функцій ділової гри

                                      


 Із загального кола питань, що впливають на якість і результати гри,виділяють такі:

  •  вдалий вибір теми,  її актуальність та дискусійні можливості;
  •  підбір учасників гри,розподіл їх на підгрупи,відділи,посади з урахуванням знань студентів і мікроклімату в групі;
  •  чітка розробка завдань;
  •  глибоке вивчення студентами матеріалу, відпрацювання різних варіантів;
  •  напрацювання «запасних» ситуацій;
  •  аналіз гри ,її оцінка,анкетування студентів.

Тільки та гра може вважатися діловою, в якій чітко розроблені:

  •  виробнича модель об’єкта або процесу;
  •  ігрова модель професійної діяльності учасників;
  •  система пізнавальних та ігрових мотивів.

У діловій грі треба  ставити дві цілі: ігрову і педагогічну. Спеціально розробленні ділові ігри ,найкраще сприяють засвоєнню посадових обов’язків майбутнього молодшого спеціаліста.

Ділова гра складається з трьох етапів: підготовчий, ігровий і заключний. На першому етапі керівник гри готує учасників до гри,здійснює розподіл ролей. Студенти вивчають літературу,нормативні документи,розглядають можливі варіанти завдань,готують необхідні атрибути гри.

Другий етап – безпосередньо гра. Керівник не втручається в її хід,його мета видати завдання,додаткову інформацію,стежити за дотриманням часового режиму і спрямувати гру на розвиток у студентів аналізу конкретної виробничої ситуації і проблеми. Гра може відбутися у тому випадку,коли в ній є ролі, що взаємодіють між собою,проблема,правила гри,ігровий результат.

На третьому етапі обговорюються результати гри. Оцінюється діяльність кожного учасника: за що і як він заохочується, і навпаки .

Під час гри студенти реалізують комплекс умінь:

  •  бачення виробничої ситуації в цілому;вміння аналізувати складові   частини об’єкта діяльності;
  •  виділення в цій ситуації предмета дій,мети,засобів та результатів,яких потрібно досягти;
  •  постановка завдання;
  •  виконання дій,спрямованих на вирішення конкретних виробничих завдань;
  •  проведення оцінювання та аналізу результатів діяльності;
  •  прийняття самостійних рішень.
  •  Необхідно відмітити,що проведенню ділових ігор повинна передувати серйозна робота студентів з поглиблення знань виробничих  та технологічних процесів.

Особливість ролі викладача під час ділових ігор:

  •  підвищується особиста активність і професійна компетентність;
    •  викладач повинен бачити чіткий зв’язок своєї дисципліни з виробництвом;
      •  зниження ролі викладача до ролі арбітра;
      •  змінюється форма взаємовідносин системи «викладач-студент»
      •  викладач стає старшим колегою.

У підсумку під час проведення ділової гри студенти набувають:

  •  навички самоорганізації;
  •  вміння самостійно планувати свою діяльність;
  •  цілеспрямованість;
  •  вміння домовитися про розподіл ролей;
  •  здібності враховувати думки інших і допомагати один одному заради досягнення поставленої мети.

Успіх ігрової діяльності залежить від соціально-психологічних якостей і знань студентів і професійної компетентності керівника гри.

Ринкові закони є досить відчутними і в освітній галузі, де кожний навчальний заклад постійно удосконалюючи форми і методи роботи, прагне підтримувати рівень своєї конкурентоздатності. Чим визначається цей рівень? Факторів є багато, але найважливішим з них – конкурентоздатність випускників. Серед суттєвих переваг,які дозволяють молодому спеціалісту по закінченні навчального закладу працевлаштуватися насамперед є:

  •  уміння використовувати теоретичні знання на практиці;
  •  високий рівень самосвідомості й відповідальності;
  •  здатність до прийняття самостійних рішень;
  •  уміння працювати в команді.

Щоб набути даних якостей, молоді люди повинні мати можливість упродовж усього періоду навчання розвивати самостійність, навчатися і спеціальності, і вмінню вести себе в суспільстві.

PAGE  8


Психолого-педагогічна

Соціально - економічна

Науково - виробнича

сихолого-педагогічна

Інновація

Освітня інновація

Дидактична

Управлінська

Виховна

Виховна

Навчальна

Психологічна

Розважальна

Комунікативна

Розважальна

Ділова гра

Компоненти професійної індивідуальності викладача

Індивідуальний

  •  загальний рівень стану здоров’я;
  •  особливості темпераменту;
  •  особливості пізнавальних процесів;

Суб’єктивний

  •  виявляється у відчутті усвідомленості професії;

Особистісний

  •  мотивація професійної діяльності;
  •  напрям професійної діяльності;
  •  симпатія;
  •  толерантність;
  •  психологічна грамотність;
  •  компетентність;
  •  рівень розвитку комунікативних здібностей;


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

40144. ОПТИМАЛЬНОЕ РАЗЛИЧЕНИЕ ДЕТЕРМИНИРОВАННЫХ СИГНАЛОВ 360 KB
  5 Рош а б ОПТИМАЛЬНОЕ РАЗЛИЧЕНИЕ ДЕТЕРМИНИРОВАННЫХ СИГНАЛОВ Различение двух детерминированных сигналов. Постановка задачи и правило принятия решения Задача различения сигналов находит широкое распространение в дискретной радиосвязи когда передача символа 1 связана с излучением сигнала s1t а передача символа 0 связана с излучением другого сигнала s2t отличающегося от s1t хотя бы одним какимнибудь своим параметром. Поэтому решение о том какой из сигналов принимается может осуществляться с ошибкой. Отсюда возникает задача...
40145. ОПТИМАЛЬНАЯ ОЦЕНКА ПАРАМЕТРОВ СИГНАЛА 683 KB
  Очевидно пользователю для извлечения из полученного сигнала сведений следует определить значения параметров сигнала несущих требуемую информацию. Устройство предназначенное для измерения параметров сигнала будем называть измерителем. Кроме того на измерения может существенно влиять наличие у сигнала не только полезных несущих необходимую информацию параметров но и параметров не известных потребителю и не содержащих интересных для него сведений.
40146. ФИЛЬТРАЦИЯ ИЗМЕНЯЮЩИХСЯ ПАРАМЕТРОВ СИГНАЛА 318 KB
  Полезный сигнал st является функцией времени t и многокомпонентного параметра сообщения представляющего собой векторный случайный процесс. Общая задача фильтрации заключается в том чтобы на основании априорных сведений и по наблюдаемой реализации xt процесса t для каждого момента времени t сформировать апостериорную плотность вероятности сообщения . Априорные сведения о вероятностных характеристиках сообщения и помехи nt задаются либо в форме многомерных плотностей вероятности либо в виде дифференциальных уравнений с...
40147. ЛИНЕЙНАЯ ФИЛЬТРАЦИЯ СООБЩЕНИЙ 539 KB
  2 Здесь Ht известная функция несущее колебание; Htt = s[t t] передаваемый сигнал; nt белый гауссовский шум не обязательно стационарный с нулевым средним значением и односторонней спектральной плотностью N0;  постоянный коэффициент определяющий ширину спектра сообщения t. Первое уравнение определяет алгоритм формирования оценки а следовательно и структурную схему фильтра а второе ошибку фильтрации дисперсию оценки сообщения Rt. Коэффициент Kt зависящий от дисперсии оценки сообщения Rt и...
40148. ИНФОРМАЦИЯ В ДИСКРЕТНЫХ СООБЩЕНИЯХ 412.5 KB
  Когда говорят об информации то имеют в виду как объективные сведения о событиях в материальном мире так и получателя этих сведений то есть субъекта. Определить количество информации и передать его с наименьшими потерями по каналам связи не интересуясь смыслом информации это предмет теории информации которую иногда называют математической теорией связи. Качественная сторона информации например её ценность полезность важность исследуется в семантической теории информации.
40149. ИНФОРМАЦИЯ В НЕПРЕРЫВНЫХ СООБЩЕНИЯХ 1.23 MB
  Представляет интерес определить собственное количество информации заключённое в непрерывном сообщении с тех же позиций что и для дискретного сообщения то есть с использованием понятия энтропии. Замену непрерывной функции времени можно осуществить последовательностью дискретов на основании теоремы Котельникова согласно которой если отсчёты непрерывного сообщения взять через интервал t=1 2Fc где Fc максимальная частота спектра реализации xt то непрерывная функция xt на интервале времени наблюдения [0T] эквивалентна...
40150. ПРОПУСКНАЯ СПОСОБНОСТЬ КАНАЛА СВЯЗИ 1.03 MB
  Рассматривая появление символа алфавита как реализацию случайной величины можно найти энтропию сообщения на входе канала связи 3. Пусть в канале связи отсутствуют помехи. Пусть в канале связи действуют помехи рис.
40151. ОСНОВЫ ТЕОРИИ КОДИРОВАНИЯ ИНФОРМАЦИИ 87.5 KB
  Кодирование линии связи заключается в преобразовании закодированного сообщения при котором обеспечивается возможность надежной синхронизации и минимум искажений при трансляции сообщения через линию связи среду передачи информации при этом число исходных комбинаций равно числу закодированных. В теоретическом плане эта возможность основывается на наличии избыточности сообщения. Под избыточностью сообщения понимают разность между максимально возможной и реальной энтропией . Максимально возможная энтропия определяется для случая когда...
40152. ПОМЕХОУСТОЙЧИВОЕ КОДИРОВАНИЕ. КЛАССИФИКАЦИЯ КОДОВ 146 KB
  По длине кодов и взаимному расположению в них символов различают равномерные и неравномерные коды. Неравномерные коды отличаются тем что кодовые комбинации у них отличаются друг от друга не только взаимным расположением символов но и их количеством при минимизации средней длины кодовой последовательности. Очевидно что средняя длина неравномерного кода будет минимизироваться тогда когда с более вероятными сообщениями источника будут сопоставляться более короткие комбинации канальных символов. Тем самым создается возможность обнаружения и...