55665

Будителі національного відродження в Західній Україні

Другое

Педагогика и дидактика

Саме томуальманах став маніфестом національного відродження і засвідчив початок нової літератури на західноукраїнських землях. Пресконференція на тему Будителі національного відродження в Західній Україні Завдання нашої конференції...

Украинкский

2014-03-27

201.5 KB

1 чел.

Прес-конференція

на тему: 

«Будителі національного відродження в Західній Україні»

ЕПІГРАФ:

«Немає більшої любові

хто своє життя кладе

За своїх ближніх»

 (Ів. 15.13)


В 1837 році стараннями Якова Головацького збірку під назвою «Русалка Дністрова» вдалося видати у Будапешті. Девіз книги:«Не тоді,коли очі сумні,а коли руки дільні, розцвітає надія»(Я.Коллар)

Альманах «Русалка Дністрова» обстоював три ідеї:

1)визнання єдності українського народу, розділеного кордонами різних держав, та заклик до її поновлення;

2)позитивне ставлення до суспільних рухів та уславлення народних ватажків - борців за соціальне і національне визволення;

3)пропаганда ідей власної державності та політичної незалежності. Саме тому,альманах став маніфестом національного відродження і засвідчив початок нової літератури на західноукраїнських землях.

І тому, альманах став політичним маніфестом українського національного руху. А І.Франко зазначав: «Русалка Дністрова» була свого часу явищем наскрізь революційним»

Ісусе, світло наших сердець, Ти знаєш, як важко нашому українському народові. Ти дав нам без крові і зброї здобути незалежність, дай нам мудрості і сили витримати її. Зглянься на той, такий бідний матеріально, але на той, так багатий духовно український народ і захисти його, не дай зневіритись і знову бути під чиїмось пануванням. Пречиста Діво Маріїє, мати всіх християн, Ярослав Мудрий віддав Україну під твій покров. То тримай той омофор над Україною і захищай той знедолений український народ, щоб не спіткнувся і нині, і на віки віків. Амінь.


Прес-конференція на тему «Будителі національного відродження в Західній Україні»

Завдання нашої конференції:

― поглибити знання про життя і діяльність учасників «Руської трійці»;

― довести, що їхня діяльність була виявом галицько – українського відродження;

― з`ясувати, чому альманах «Русалка Дністрова» називають « політичним маніфестом українства»;

― ознайомитися з творчістю Маркіяна Шашкевича;

― виховувати в собі почуття патріотизму, любові до рідної мови, пошани до людей які творили історію України;

 Учасниками конференції є «Журналіст», «Історик», «Архівіст», «Літературознавець», «Біографи», Іван Вагилевич, Маркіян Шашкевич, Яків Головацький, «Творча лабораторія», «Краєзнавець»

 Епіграфом конференції нехай стануть ці рядки:

«Немає більшої любові,

хто своє життя кладе

За своїх ближніх»

                  (Ів. 15.13)

Як ви розумієте ці слова?

 Слово вчителя

Культурно освітні процеси в Західній Україні наприкінці XVIII – до кінця 40-х років ХІХ ст. ввійшли в історію як перша хвиля національного відродження на західноукраїнських землях. Політика Австрійського уряду щодо українців призводить до погіршення їх становища. Тому в Західній Україні, так само, як і в Наддніпрянській, розпочинається рух українського народу за свої національні права, за відродження своїх звичаїв, традицій, своєї мови ― розпочинається національне відродження.

Журналіст:Що таке національне відродження?

Архівіст:Національне відродження-процес,пов’язаний із пробудженням національної свідомості бездержавних народів Європи.

Історик:сучасні історики виділяють три етапи розвитку національного відродження,які  умовно можна назвати фольклорно-етнографічним,культурницьким та політичним. На фольклорно-етнографічному етапі невелика група вчених з метою підтвердження самобутності власного народу збирає та вивчає історичні документи,етнографічні та фольклорні пам,ятки. Змістом культурницького етапу є відродження мови народу,боротьба за розширення сфери її вжитку,особливо в літературі та освіті. Політичний етап характеризується більшим організаційним згуртуванням національних сил,появою та зміцненням їх політичних організацій,усвідомленням національних інтересів,активною боротьбою за національне визволення.

Журналіст: Хто очолив національне відродження в Західній Україні на початку ХІХ ст.?

Історик: Говорити про західноукраїнську інтелігенцію початку ХІХ ст. ― значить говорити про духовенство. І справді, оскільки духовенство було єдиною соціальною групою, що могла користуватися перевагами вищої освіти в Австрійській імперії, вища освіта на Західній Україні практично стала синонімом освіти богословської. Греко – католицьке духовенство перебрало на себе роль лідера в селянському середовищі. Виникали цілі династії священників які набагато поколінь пов`язувалися зі своєю околицею. Часті зібрання, тривалі відвідини, взаємні шлюби перетворили духовенство на тісно сплетену спадкову касту із розвиненим почуттям групової солідарності. Зв`язане з масами спільною вірою духовенство користувалося в середовищі своїх сільських парафіян великим впливом і владою.

Архівіст: І тому, у 1816 році виникла перша культурно – просвітницька організація в Премишлі під назвою «Товариство галицьких греко– католицьких священників» очолив І. Могильницький. Товариство стає активним оборонцем прав української мови,сприяло прийняттю імператором рішення 1818р. про запровадження в початкових класах української мови;його учасники видали перші граматики української  мови:І.Могильницького,Й.Лозинського,Й.Левицького. 1829 року І.Могильницький написав науковий трактат польською мовою «Розвідка про руську мову»,в якому відстоював ідею самобутності української мови,вказував на її рівноправ’я серед слов’янських мов,на її відмінність від польської і російської мов.

Вчитель:Таким чином,діяльність зазначених особистостей сприяла утвердженню української мови в народній школі та книгодрукуванні,підготувавши грунт для подальшого розгортання національного відродження в Західній Україні в першій половині ХІХст.

Журналіст:Хто продовжив боротьбу за національні ідеї в Галичині?

Історик:На початку 30-х років на арену національного життя виступає нове покоління інтелігенції,вихованців Львівської семінарії,очолюване «Руською трійцею». На  відміну від старшого покоління,яке було тісно пов’язане з церковними традиціями,старослов’янською церковною мовою йвідзначалося консервативними поглядами й лояльністю до влади,молоді будителі прагнули внести революційні зміни в тогочасну літературу шляхом упровадження в неї народної мови.На діяльність «Руської трійці»до певної міри позначився вплив таємних польських організацій,які після поразки повстання 1831р. готували грунт для нового національного виступу. «Руська трійця» була схожа у ці конспірації, що, з одного боку надихало її патріотичними почуттями під впливом їхніх польських знайомих, з іншого боку, показувало байдужість або навіть ворожість польських змовників до українських національних потреб. Найбільший ідейний вплив на молоду інтелігенцію мало знайомство з тогочасною європейською літературою, перед усім із творами чеського й словацького національного відродження. Свій політичний ідеал діячі «Руської трійці» вбачали у слов’янській федерації.

Журналіст: То хто ж вони ― ці будителі національного відродження?

Біограф: Життя,яке прожив Маркіян Семенович,напрочуд плідне. Всього за одне десятиріччя творчої праці він встиг виявити себе як поет, прозаїк, публіцист, перекладач, вчений,громадський діяч ― народний просвітитель. Весь його життєвий шлях позначений діяльною любовю до народу,невтомним щоденним трудом для національного відродження рідного краю. Народився Маркіян Шашкевич 6 листопада 1811 року в селі Підліссі на Львівщині в сімї священика.  Досліджуючи  біографію  Шашкевича, а саме дитячі роки, можна зробити висновок, що ще змалку                                                                                         Маркіян  тягнувся  до  науки.  Початкову  освіту  він  здобув  у  дяка,  а  згодом  навчався  у  Золочівській  німецькій  школі.  Своє  навчання  Шашкевич  продовжив  у  Львівській  та  Бережанській  гімназіях. Тут  він  проявив  себе  як  здібний  і  сумлінний  учень.У  1829  році,  продовжуючи  родинну  традицію,  Шашкевич  починає  навчатися  у  Львівській  духовній  семінарії  і  водночас  є  слухачем  філософського  відділу  Львівського  університету.

Я  хотів  би  зазначити,  що  вже  з  першого  року  перебування  в  семінарії  Маркіян Шашкевич  почав  відзначатися  як  один  з  непокірних.  І  треба  здогадуватись,  що  саме  за  вільнодумство  21  лютого  1830  року  Шашкевича  виключено  з  семінарії.На,  жаль  відомості  про  життя  Маркіяна  Шашкевича  після  виключення  з  семінарії  дуже  скупі,  по  суті,  найгуманніші  в  його  біографії.  У  вільну  від  роботи  годину  Маркіян  багато  займається  самоосвітою,  інколи  відвідує  лекції  в  університет. Але  найбільше  духовної  поживи  знаходить  він  у  бібліотека   в університетській  та  інституту  Оссолінських.У  1833  році  помер  батько  Шашкевича  і  йому 

потрібно  було  подбати  про  сім’ю.  Маркіян  знову  поступає  у  Львівську 

семінарію.

Під час навчання в семінарії Шашкевич спільно з Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем згуртував національно свідому молодь, яка стала на боротьбу за національно – культурне відродження на західних землях, зокрема за відродження народної мови в письменстві, церковних проповідях. На думку Кирила Студзинського Маркіян Шашкевич був «першим русином в Галичині, який проникнувся ідеєю національності».

Біограф:Яків Федорович Головацький  ― український лінгвіст,етнограф,фольклорист,поет,священикУГКЦ,і педагог.Народився 17 жовтня 1814року  с.Чепелі на Бродівіщині.У1831р. після закінчення Львівської гімназії вступив на філософський факультет Львівського університету.У1832р. перервав навчання і два роки мандрував,переважно пішки,по містах і селах Галицької Русі іЗакарпаття. Упродовж 1848 – 1864 років був першим професором української мови та літератури у Львівському університеті. 1864 -1866 рр. ― ректор львівського університету.У «Русалці Дністровій» опублікував вірш «Два віночки» та кілька перекладів сербських народних пісень. В альманасі «Вінок русинам на обжинки» помістив власні романтичні вірші,казки й небилиці,а також статті про фольклорні твори. Головацькому належать статті про творчість І.Котляревського,М.Шашкевича,І.Вагилевича;розвідки про «Слово о полку Ігоревім»,письменників стародавньої літератури. Найвідоміша праця називається «Народні пісні Галицької і Угорської Русі». І в художніх творах, і в наукових працях та публіцистичних статтях Головацький виступав на захист української мови і культури, викривав антинародну сутність політики імперського уряду, правдиво відображав тяжке становище трудового люду. Звільнений з університету, емігрував до Росії і в 1867 році переїхав до Вільно, де працював у археографічній комісії.

Біограф:Іван Миколайович Вагилевич- священик УГКЦ,український поет,філолог,фольклорист,етнограф,громадський діяч. Народився у сім’ї пароха в селі Ясень.Навчався у львівській духовній семінарії,яку закінчив 1839 року.Під час навчання брав участь у польських конспіративних організаціях.Був одним із зачинателів нової української літератури в Галичині.Співавтор збірок «Зоря»у 1835році та «Русалка Дністровая»у 1837році.1833року разом з Маркіяном Шашкевичем і Яковом Головацьким організував «Руську трійцю».Через діяльність у ній Вагилевича висвятили на священика лише через сім років після того,як він закінчив семінарію. Займався історичними, етнографічними й археологічними дослідженнями. Писав польською, чеською та українською мовами. Переклав українською мовою «Слово о полку Ігоревім», додавши науковий коментар. Іван Вагилевич також багато подорожував землями Західної України, робив записи фольклорних творів, вивчав народний побут. На основі зібраних матеріалів пізніше уклав велику збірку колядок, написав розвідки про спосіб життя українських племен ― гуцулів, бойків, лемків. Видав «Грамматикумалоруского языка» здійснив першу в Галичині спробу нарису історії українського письменства ― «Замітки о руській літературі».Під час «весни народів» Вагилевич 1848 року самовільно залишив парафію та виїхав до Львова.Він перейшов на полонофільські позиції, проповідував ідею польсько – українського союзу під зверхністю Польщі. Він став редактором газети угрупування української шляхти «Руський Собор», «Днєвник руський» і сформулював на її шпальтах програмні засади модерного українського націоналізму.

Вчитель: Особливістю нашої конференції є той факт, що у нас присутні борці за національну ідею М.Шашкевич, І.Вагилевич, Я.Головацький. Вони нададуть нам більше інформації про  дружбу, власні ідеї та суть своєї боротьби.

Іван Вагилевич: На початку 1832 року у Львові я познайомився і заприятилював з Яковом Головацьким та Маркіяном Шашкевичем. Зблизила нас любов до рідного краю, глибокий інтерес до життя простого люду, захопилися ідеєю національного відродження. Всі троє ми писали вірші, збирали фольклорні твори. Всюди ходили разом, працювали в бібліотеках, відвідували університетські лекції, бували в церкві, вели між собою нескінченні бесіди рідною мовою. За це недоброзичливці на глум прозвали нас «руською трійцею». І ніхто не міг тоді припустити, що ця назва згодом звучатиме як висока похвала й навічно ввійде в історію української культури зокрема літератури.

У 1933 ми заснували гурток «Руська трійця»,який ставив собі за мету шляхом поширення в народі освіти,видання художніх творів і доступних малоосвіченому люду науково-популярних праць досягти національного відродження Галичини,вибороти громадянські права,відновити єднання з Наддніпрянською Україною.

Яків Головацький:Душею гуртка був полум’яний Маркіян Шашкевич.Коло його друзів серед студентів-русинів,що вчилися у Львові,дедалі ширшало.Маркіян мав рідкісний талант гарно й змістовно говорити,переконувати інших у правдивості й слушності своїх поглядів та устремлінь.Новим приятелям він розповідав про те,що Україна-Русь мала колись свою державність,була вільна й рівна серед інших народів,створила багату культуру.Знесилена в часи монголо-татарської навали,була підкорена й пограбована сусідніми державами,з чим український народ ніколи не мирився і вів нестихаючу боротьбу з поневолювачами.                                                                     Такі бесіди будили в нас молодих українців національну самосвідомість,гордість за свій народ,викликали бажання трудитися для відродження краю.Гурток «Руська трійця» поповнювався новими членами,але зберіг попередню назву.Ми вдягали вишиванки, ходили в народ,збирали вірші,усну народну творчість. Гуртківці укладали рукописні збірки,дещо друкували в польських збірниках,вивчали історію України,готувалися працювати серед народу,нести йому знання засобами рідної мови.

Маркіян Шашкевич:Захопившись національними та народними ідеями ми вирішили видати збірку фольклорних івласних творів. У1833р.ми уклали альманах «Син Русі»,включивши до нього народні пісні,свої вірші та наукові розвідки.Проте цензура не дозволила нам його друкувати,бо всі твори були писані «хлопською»мовою.Така ж доля спіткала й збірку «Зоря», укладену 1834 року.Коли ми переконалися,що цісарська цензура не допустить до друку жодної книжки,писаної українською мовою,то вирішили обійти її рогатки.Головацький мав доброго знайомого в Будапешті-Ю.Петровича,активного діяча національного відродження рідного краю.Ось йому й було надіслано рукопис вже третьої збірки-«Русалка Дністровая».Книжка вийшла у світ наприкінці 1836 року,але видання її позначено 1837 роком,який і став всіма визнаною датою народження нової української літератури в Галичині.

Тираж становив усього одну тисячу примірників,але тільки двісті в той час дійшло до читачів.Решту уряд конфіскував,і книга пролежала в підвалах поліції понад десять років. Лише після революції 1848р продаж її дозволено.

Альманах ми поділили на 4 розділи: «Пісні народні», «Складання», «Переводи», «Старина».

«Русалка Дністровая» відкривалася «Передслів’ям»(передмовою),де ми доводили,що руська(українська) мова є не діалектом польської,а самобутньою мовою великого народу.Тут ми наголосили на значенні творчості наддніпрянських письменників і фольклористів для розвитку української літератури,закликав до єднання всіх частин розірваної нації,до праці на благо народу.Багато місця відведено в альманасі фольклорним творам,зібраними самими або взятими з різних збірок.

Журналіст: Чому «Русалку Дністрову» називають «політичним маніфестом українства»?

Історик:Альманах «Русалка Дністрова»обстоював три ідеї:1)визнання єдності українського народу,розділеного кордонами різних держав,та заклик до її поновлення;2)позитивне ставлення до суспільних рухів та уславлення народних ватажків- борців за соціальне і національне визволення;3)пропаганда ідей власної державності та політичної незалежності.Саме тому,альманах став маніфестом національного відродження і засвідчив початок нової літератури на західноукраїнських землях.Девіз книги:«Не тоді,коли очі сумні,а коли руки дільні,розцвітає надія»(Я.Коллар)

Журналіст:Чому І.Франко зазначав: «Русалка Дністрова» була свого часу явищем наскрізь революційним»

Історик:Її революційність полягала у розриві зі старою традицією літератури церковнослов’янською мовою. Ця збірка ввела народну мову галицьких русинів у літературу і довела, що між їхньою мовою і мовою українців з Російської імперії немає суттєвих відмінностей, а, отже, галичани і наддніпрянці становлять один і той самий народ. Тому її поява стала віхою у розвитку національного руху в Галичині.

Виступ вчителя української мови і літератури.

Журналіст:Яка була подальша доля трійчан?

Архівіст:Видання "Русалки Дністрової" не обійшлосябезкарно для їїавторів. Ставленняавстрійськоївлади до діяльності Руськоїтрійці найкраще передали слова тодішнього директора львівської поліції: "Ми ледве даємо собі ради з однією нацією (поляками), а цідурніголовихочутьщерозбудитимертвопоховануруськунацію". Над трьома упорядниками збірника було проведено слідство. Маркіян Шашкевич післявисвячення на священикабув переведений в одну з дрібнихпарафій, де він, виснаженийпрацею та постійнимизлиднями, помер у 32-річному віці, Якову Головацькому тривалий час не надавали сану священика, а ІвануВагилевичу, щобуникнутипереслідувань, довелося перейти на протестантськувіру.

Журналіст:Як Шашкевич пов’язав своє життя із літературною творчістю?

Літературознавець:М.Шашкевич починає писати ще у гімназійний період.Важливим,наче сьогодні висловленим,є Шашкевичеве розуміння місії письменства:»Література будь-якого народу є відображенням його життя,його способу мислення,його душі;отже,щоб була подібна до того райського птаха,про якого розповідають,що він не має ніг,а тому постійно висить у повітрі».Тематика його творів дуже різноманітна і часто пов’язана із його життєвими епізодами,переживаннями,думками.Цікавим є той факт,що батько Маркіяна дізнавшись про виключення сина із семінарії,відмовився від нього.Цей розрив Шашкевич переживав боляче і,мабуть,з цієї причини написав вірш «Син любимому отцю»

Творча лабораторія:

Гадка  моя,  як  буйний  весною  вітрець,

Зводиться,  легким  крильцем  злітає.

Несесь  сторонами  в  далеч,  де  отець,

Сивий  голубонько,  пробуває.

Живе  в  печалі.  Боже,  колиб  в  радості

Вік  тихо,  весело  йому  проживати,

В  гаразді,  здоровлю,  любій  солодості

Цвітами  щастя  життя  огортати!

Отче,  ох,  отче!  Сли  ся    мені  придало

Дні  життя  твойого  полином  згірчити,

Сли  коли  око  твоє  жалем  запало,

Сли-м  був  нещасен  серце закервлити,-

Прости  ми,  отче,  прости!  Бач,  я  ся  каю,

Жалем  серце  бідне  моє  прозябає;

Твої  ніженьки  сльозами  зливаю:

Ах! Прости  синові,  най  не  загибає.

Літературознавець:Іще на початку 30-х років українська мова в семінарії,як і по всіх культурно-освітніх закладах Галичини,вважалася чимсь ганебним,відсталим.Та відразу з появою Шашкевича у семінарії завирувало нове життя української молоді.У1833р. під орудою Шашкевича укладено рукописний збірник українською мовою,де вміщено твір «Слово до чтителей руського язика» ― пристрасний заклик громадянина до своїх однодумців.

Творча лабораторія:

«Слово  до  чтителей  руського  язика»

Дайте  руки,  юні  други,

Серце  к  серцю  най  припаде,

Най  щезають  тяжкі  туги,

Ум  охота  най  засяде.

Разом,  разом,  хто  сил  має,

Гоніть  з  Русі  мраки  тьмаві;

Зависть  най  нас  не  спиняє,-

Разом  к  світлу,  други  жваві!

Літературознавець:Через вірш «Руська молитва»поет висловлює свій душевний біль,спричинений національною байдужістю тих,хто відцурався від мови свого народу.Скільки любові,скільки тривоги,спрямованої до наших сучасників,що хохлами,малоросами колінкують перед вчорашніми своїми поневолювачами!

Творча лабораторія:

Руська мати нас родила,

Руська мати нас вповила,

Руська мати нас любила:

Чому ж мова єй немила?

Чом ся нев стидати маєм?

Чом чужуюполюбляєм?...

Літературознавець:Писав Шашкевич і ліричні вірші «Думка», «Туга за милою»,»Розлука».У «Русалці Дністровій»була надрукована його «Веснівка».Цей вірш високо оцінивМ.Максимович,наголосивши,що галицька поезія почала оновлюватися.

Творча лабораторія:

Цвіткадрібная

Молила неньку,

Весну раненьку:

«Нене рідная!

Вволи ми волю ―

Дай мені долю,

Щоб я зацвіла,

Весь луг скрасила,

Щоби я була,

Як сонце, ясна,

Як зоря, красна,

Щоби – м згорнула

Весь світ до себе!»

Літературознавець:Звертався Шашкевич і до дитячої тематики.У1836р.Шашкевич впорядкував «Читанку для діточок в народних училищах руських».Він пропонував юним читачам коротенькі оповідки на морально-етичні теми,тобто прагнув виховувати їх у процесі навчання.Читанка вела,за його висловом, «дітей за ручку від сучасності до майбутнього,від їх хати у широкий світ».У «Читанці»є близько тридцяти байок,кожна з яких складається з двох частин:розповіді і моралі,що звучить як приказка.

Творча лабораторія: Байка «Вовк в овечій кожі»

Вовк, нарядивши на себе кожу овечу, всунувся межи стадо і поїдав ягнята. Але овчар пізнав го, піймав, забив і повісив на дереві з овечою кожею, щоби другим на пересторогу. Сусіди, видячитеє, дивувалися сему ділу і питалися овчаря, нащо він так свої вівці вішає? А вівчар одповів: « Гляньте – но добре; бачитєхоть то овеча кожа, але в ній ходило вовче тіло».

Не судіть людей зверха і по їх словах, но по їх ділах.

Літературознавець:Життя триває...Молодь повертається до свого минулого,йдучи у прийдешнє. Бо в цьому суть майбутньої нації.

Творча лабораторія:

Ми виконаєм твою волю, Маркіяне!

Ти в памяті нашій вічно живий

Ти заповів нам любов

До материнського стола

В сяйві новітніх будов

Встала «Русалка Дністрова»

Журналіст:Що ви знаєте про посмертне вшанування будителя національного відродження?

Історик: Тепер щодо живописних портретів Маркіяна. За життя Шашкевича ніхто з тодішніх художників його не малював. На поч. ХХ ст. Галицький художник Іван Труш відтворив у живописі уявний портрет Маркіяна на основі спогадів та схожої зовнішності його сина. Пізніше Шашкевича малювали В. Кравченко, В. Чабаник, Р. Коваль, Я. Левицький та ін. Втілено образ Маркіяна і в скульптурних пам”ятниках. У 1911 р. з нагоди 100-річчя уродин поета на Білій горі поблизу с. Підлисся встановлено на його честь високий кількаметровий пам’ятний хрест.: Перше погруддя Маркіяна Шашкевича у 1910 р. Виконав український скульптор Михайло Гаврилко. 24.09.1944 р. відкритопам”ятникбудителю у Вінніпезі.

Архівіст: Відкривалися і урочисто освячувалися отцю Маркіяну меморіальні дошки, переважно по церквах. Перший почин зробила адміністрація Львівської духовної семінарії греко-католицької церкви у 1911 р. Митрополит Андрей Шептицький особисто брав участь у відкритті цієї дошки. У той час у містечку Винниках біля Львова у місцевій святині теж була відкрита і посвячена дошка. У 1986 р. з нагоди 175-річчя від дня народження М. Шашкевича у Львові на вул. М. Шашкевича встановлено художньо-меморіальну дошку.

Краєзнавець:Щороку на початку серпня Підлисся стає своєрідною Меккою. Люди йдуть звивистою стежкою на гору, щоб віддати шану Шашкевичу, вклонитися його землі. Ліворуч від рідного Маркіянового села видніється гора. Назва її Лиса або Біла, тому що з боку Підлисся вона не вкрита  лісом. 1895 року отець Данило Танякевич, парох недалекого від Підлисся села Закомаря, під час проповіді на храмовім святі в день  Чесного Хреста в Ожидові, сказав: «На цій горі повинен стати хрест нашого національного відродження».

І ось настав той день, коли ці слова стали реальністю. 29 жовтня 1911року відбулося освячення пам’ятника за проектом архітектора А.Лушпинського. Памятник складається з двох частин, зєднаних в одне ціле. Унизу ― тяжка камяна брила, яка на півтора метра занурена в землю, символізує темноту, гніт «Відкинь той камінь, що на серце тисне», ― писав Шашкевич. Друга частина ― хрест у вигляді піраміди, задумана у модерному стилі ― стилі Ейфелевої вежі в Парижі. Вона символізує прагнення до сонця і правди, освіти і культурипамятник заввишки 25 метрів.

2003 року з ініціативи Львівського головного управління освіти і науки тут започатковано Міжнародний Форум шкіл ― Шашкевичівок. Сюди приїздять делегації навчальних закладів Західної і Східної України, Польщі, делегація двох шкіл нашого району.

Минули роки, десятиліття. Підлисецька гора стала посестрою Чернечої гори у Каневі. І кожен, кому дорога історія та Україна, неодмінно колись захоче побувати тут, зачерпнути студеної води з колодязя з якого пив воду Маркіян, постояти в тіні старезних дубів, зійти на гору. Бо ніколи не зміліє пам’ять ріка.

Вчитель:Таким чином Маркіян  Шашкевич – один  із  найталановитіших  попередників  Тараса  Шевченка,  предтеча  Івана  Франка.Як  би  він,  отець  Маркіян,  письменник  і  громадський  діяч,  жив,  то  сказав  би  до  сучасників: «Ви  ж  насамперед  українці,  а  вже  потім  греко-католики  чи  православні,  східні  чи  західні.  Бог  же  один,  і  Україна  одна.»  Чи  не  завдяки  Маркіянові  Шашкевичу  Галичина  тепер  є  серцевиною  українства – мовного,  духовного,  пісенного.  Ось  що  значить  сила  духу,  віддана  в  ім’я  порятунку  нації.

Учні пишуть резюме

Вчитель: Нині ми маємо свою державу. Треба,щоб кожен отак,як діячі «Руської трійці»відчули себе відповідальними за долю рідної землі і стали до праці щоденної і святої.Бо значення «Руської трійці» надзвичайно велике і неоціненне.

1. Це був крок вперед у розвитку національного руху на західноукраїнських землях.

2. Вперше в історії українського суспільного руху Західної України прозвучала ідея возз’єднання всіх українських земель у складі майбутньої федерації.

3.Прозвучав заклик за введення української мови і культури в усі сфери громадського життя.

4.Започаткована нова демократична культура в Галичині.

5.Діяльність учасників «Руської трійці» сприяла підвищенню освітнього рівня і пробудженню національної свідомості народу Західної України.

6. Гуртківці перейшли від культурно-мовних питань до соціально-економічних і політичних.

Але найважливіше,ми повинні памятати,що історію творять люди,тому памятаймо про той неоціненний скарб,котрий залишив для нас Шашкевич разом із своїми друзями.Адже:

«Немає більшої любові,

хто своє життя кладе

За своїх ближніх»

А закінчимо нашу конференцію молитвою:

Ісусе, світло наших сердець, Ти знаєш, як важко нашому українському народові. Ти дав нам без крові і зброї здобути незалежність, дай нам мудрості і сили витримати її. Зглянься на той, такий бідний матеріально, але на той, так багатий духовно український народ і захисти його, не дай зневіритись і знову бути під чиїмось пануванням. Пречиста Діво Маріє, мати всіх християн, Ярослав Мудрий віддав Україну під твій покров. То тримай той омофор над Україною і захищай той знедолений український народ,щоб не спіткнувся і нині,і на віки віків.Амінь.

PAGE   \* MERGEFORMAT10


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

29667. Понятие методологии науки 71.5 KB
  Метод в широком смысле – путь познания опирающийся на некоторую совокупность ранее полученных общих знаний принципов. Методология – учение о методах и принципах познания. Можно выделить по крайней мере два понимания методологии развиваемых: 1 как представленное при рефлексии теории познания понимание метода в указанном широком смысле и 2 как учение о системе методов в узком смысле посредством которых в рамках той или иной науки в ходе теоретического или теоретикоэмпирического исследования проверяется правдоподобие или истинность...
29668. Соотношение понятий «наука», «философия» и «мировоззрение» 79 KB
  Важнейшие из них парадигмы т. В философию науки понятие парадигмы ввел Бергман для характеристики нормативности методологии. Парадигмы определяют содержание конкретных научных идей область и предмет научных исследований. Примерами общих парадигм для психологической науки могут служить естественнонаучная и культурноисторическая парадигмы.
29669. Психология как мультипарадигмальная наука 95.5 KB
  Имеются в виду не любые теории только те из них которые подтверждаются результатами классических экспериментов и получены заслужившими доверие методами общие теории получившие признание и служащие образцом для исследований по разнообразной конкретной проблематике. Парадигма есть общая модель образец ориентируясь на которую возникают и развиваются конкретные частные научные теории. Но понятие кризиса продолжает использоваться поскольку за ним стоит неудовлетворенность отсутствием единой общепсихологической теории. Если учитывать...
29670. Метафизические и эмпирические теории 51 KB
  Структура методологического знания уровни и подходы Если рассматривать структуру методологии науки по вертикали то можно выделить следующие ее уровни: 1 уровень философской методологии; 2 уровень конкретнонаучной методологии; 3 уровень общенаучных принципов и форм исследования; 4 уровень методики и техники исследования. Философская методология имеет форму философского знания добываемого с помощью методов самой философии примененных к анализу процесса научного познания. Разработка этого уровня методологии осуществляется как...
29671. Априорное и эмпирическое знание 380 KB
  Эмпирические корни психологии восходят к Леонардо да Винчи 1452 1519 великому флорентийскому художнику ученому гуманисту и гению механики эпохи Возрождения. Эти идеи послужили краеугольными камнями в фундаменте будущей эмпирической психологии. В связи с этим некоторые философы рассматривают Беркли как отца философского феноменализма а философский феноменализм как одно из оснований качественных исследований в психологии. Отсюда происходит принцип скептицизма эмпирической психологии.
29672. Категории как описания существенных, всеобщих свойств, отношений и закономерностей действительности 47 KB
  Первые психологические исследования были направлены на выделение и фиксирование эмпирических и феноменологических признаков психических явлений а также на раскрытие их специфических характеристик. Теоретический поиск объяснений и общих закономерностей ведется в терминах и понятиях того же языка на котором производится эмпирическое и феноменологическоеописание психических явлений. Определения психических явлений в контексте различных подходов к объяснению психики. По мере своего развития научные представления о сущности психических...
29673. Тверожок 13.51 KB
  По жирности: жирный 18 полужирный 9 нежирный. ПРОИЗВОДСТВО 1 СП КислотноСычужный а Подготовка нормализация молока по жирности пастеризация б Внесение закваски мезофильного стрептококка. ХРАНЕНИЕ в виде брикетов – пергамент целлофан картон с полимерным покрытием 01 с 10 ДНЕЙ НА СКЛАДАХ 8 С 36 ч в магазинах Органолептика: Зависит от жирности у нежирного консистенция рассыпчатая.
29674. Сгущенные молочные консервы 51.5 KB
  Цель изготовления– замена натурального молока в районах где его недостаточно. Получение: из натурального цельного молока выпариванием воды до 60 свекловичный сахар. Технология изготовления: 1 Подготовка молока и пастеризация. Кислотность молока используемого для приготовления молочных консервов не должна превышать 19 Т Тернера.
29675. Метод сбивания 21.55 KB
  Плазма масла в которой развивается остаточная микрофлора заменяется водой сохраняемость. Повышенное содержание СОМО У масла нету контакта с металлическим оборудованием скребками которое катализирует при хранении процесс окисления и порчи масла. Топленое масло получают путем перетопки сливочного масла масласырца и подсырного масла. Плавление масла осуществляется аналогично первому способу.