ID: 55675

Название работы: Використання міжпредметних зв’язків, як один із за

Категория: Реферат

Предметная область: Педагогика и дидактика

Описание: Специфіка викладання іноземної мови відкриває широкі можливості у використанні міжпредметних зв’язків з метою підвищення зацікавленості учнів до вивчення іноземної мови. Коли учні вчать іноземну мову, вони мимохідь знайомляться з новою для них країною, з її культурою, історією, літературою, новим способом життя.

Язык: Украинкский

Дата добавления: 2014-04-02

Размер файла: 251.5 KB

Работу скачали: 1 чел.

Використання міжпредметних зв’язків, як один із засобів підвищення інтересу дитини до вивчення іноземної мови.

(На матеріалі інтегрованих уроків французька мова – світова  література.)

Зміст

1 Вступ 4 – 6

2 Розробка інтегрованого уроку (французька мова – світова  

література) за романом В. Гюго “Собор Паризької Богоматері”. 7 – 14

3 Розробка інтегрованого уроку (французька мова світова

література) за казкою-притчею Антуана де Сент-Екзюпері “Маленький

принц”. 15 – 21

4 Висновки. 22

5 Список використаної літератури 23

6 Додатки. 24 – 33

Вступ

Однією із форм реалізації проблеми, над якою працює наша школа (особистісно – зорієнтоване навчання) є розвиток творчих здібностей учнів, стимулювання їх пізнавальної активності. Звичайно, кожен вчитель на своєму уроці по-своєму вирішує якими саме засобами він може підвищити інтерес до свого предмету.

Специфіка викладання іноземної мови відкриває широкі можливості у використанні міжпредметних зв’язків з метою підвищення зацікавленості учнів до вивчення іноземної мови. Коли учні вчать іноземну мову, вони мимохідь знайомляться з новою для них країною, з її культурою, історією, літературою, новим способом життя.

Я вважаю, що у ХХІ столітті, маючи у своєму розпорядженні такий арсенал матеріалу засобів масової інформації, сучасні досягнення науки і техніки, вчитель не повинен одноманітно підходити до викладання свого предмету, використовуючи стандартні схеми та прийоми. На мою думку, будь-яка дитина – це творча особистість. Творчість людини – це бажання зробити щось нове, цікаве, яскраве і неповторне.

Саме інтегровані уроки є важливим напрямом оновлення навчально-виховного процесу при вивченні іноземної мови. Вони дають можливість дитині сприймати іноземну мову різнобічно, системно, емоційно, подолати різноманітність, фрагментність у сприйманні цього навчального предмету. А вчитель може використати додаткові знання і вміння учнів, сприяти розвитку їх творчих здібностей.

У мене вже була практика організації і проведення інтегрованих уроків. Учні нашої гімназії мають можливість вчити дві іноземні мови. Я помітила, що вивчаючи другу іноземну мову діти намагаються провести  якісь паралелі, знайти щось спільне між першою та другою мовами, щоб допомогло їм краще зрозуміти лексику, граматичні структури другої мови. На початковому етапі вивчення доцільно порівнювати дві мови у формі гри, спектаклю, використовуючи вірші, пісні, рифмовки.

Заручившись підтримкою вчителя англійської мови та використовуючи активну зацікавленість та участь дітей ми спланували і провели інтегрований урок (англійська + французька) у 6 класі: (англійська – перша мова, вивчається з 1класу,  французька – друга мова, вивчається з 5 класу) по темі “Мій день народження”. Урок сподобався і гостям, які були запрошені, і учасникам. Діти довго згадували про цей урок тому, що всі активно брали участь у проекті, розвиваючи свої різнобічні таланти.

Коли ці учні були вже у 9 класі, за програмою зі світової літератури вони вивчали творчість В.Гюго та знайомилися з його романом “Собор Паризької Богоматері”. А за програмою з французької мови вони знайомилися з французькими письменниками та їх творами.

У мене виникла ідея об’єднати ці два предмета, щоб діти змогли порівняти оригінал та переклад творів Гюго, а також, маючи відеозапис сучасної інтерпретації твору “Notre   Dame de Paris”, співставити свої уявлення про твір, персонажів, епоху з художнім оформленням твору сучасними митцями.

Вивчення творів із подальшим відтворенням окремих сцен з роману у вигляді сценки-діалогу, виконання пісні, перекладу віршованих творів та їх декламування є найкращою мотивацією і спонуканням до вивчення мови.

Готуючись до цього уроку, діти виявляли свої різнобічні здібності: схильність до театрального мистецтва, вокальні, музичні та художні таланти. На сцені кульгав горбатий Квазімодо, співала прекрасна Есмеральда, а у створеному власноруч музеї були представлені картини із зображенням “Собору Паризької Богоматері” та персонажів твору. Так як це інтегрований урок, то він проводився двома мовами: французькою і українською. Потім був розроблений та проведений ще один  інтегрований  урок: французька мова – світова література, який побудований за матеріалами твору А. де Сент – Екзюпері “Маленький принц”. Вашій увазі пропонуються розробки цих двох уроків.

                  

Notre – Dame de Paris

Розробки інтегрованих уроків

(французька мова – світова  література)

на матеріалі роману В. Гюго “Собор Паризької Богоматері та казки-притчі Антуана де Сент – Екзюпері “Маленький
принц”.

Cours integré

la littérature étrangère – le français

Thème: Sous les murs de l’anienne cathédrale.

Тема: Під стінами древнього  собору.

(В. Гюго та його літературна спадщина «Собор Паризької Богоматері». Історичний колорит твору. Літературні образи роману.)

Мета: Висвітлити основні етапи життя Віктора Гюго, розкрити його естетичні принципи, ознайомитися з поетичними творами письменника, проаналізувати історичний колорит епохи, його відображення у творі, ознайомитися з головними образами твору, розвивати навички дослідницької діяльності, вміння готувати повідомлення за додатковою літературою та вміння застосовувати міжпредметні зв’язки.

Buts pratiques:

•  faire savoir les renseignements sur la vie et l’oeuvre de V. Hugo.
•  apprendre à lire des poesies, à les traduire.
•  devélopper la pratiques de l’analyse de l’oeuvre littéraire.
•  devélopper la pratiques du dialogue et du monologue.
•  faire appliquer les connaissances pour analyser la liaison entre la vie socialе (réele) et la prose.
•  devélopper l’amour vers la poésie, la litérature et la langue françaisе.

Тип уроку: інтегрований.

Type de la leçon: integrée.

Обладнання: Портрет В.Гюго, виставка творів письменника, зображення Собору Паризької Богоматері, відеокасета “Notre Dame de Paris”, сценічні костюми Есмеральди та Квазімодо, роботи учнів.

Equipement: dossier sur la vie et l’oeuvre de V. Hugo, le portrait de V. Hugo, les texts des poésies et du roman “Notre Dame de Paris”, la cassette vidéo integrale d’après l’oeuvre de V. Hugo, attribus pour le petit spectacle, des dessins des élèves.

Епіграф уроку: Життя видовище, трагедія жива.

       В. Гюго

Epigraphe: Etre Chateaubriand ou rien.

       V. Hugo

Хід уроку:

Deroulement de la leçon:

І.Підготовка до сприйняття навчальної теми.

1.Вступне слово вчителя зарубіжної літератури:

Жоден письменник не мав такої влади над своєю епохою, народом і літературою, як Гюго справив величезний вплив на всі літературні жанри – поезією, драму, роман, літературну критику, навіть на релігійну та політичну публіцистику. Гюго справді є феноменом французької літератури і втіленням самого духу Франції ХІХ століття. Англійський письменник В. Хенлі так сказав про нього: “Творчість Гюго є справжнім тріумфом французької літератури... Його можна порівняти хіба що з Наполеоном, котрий певний час полонив серця Європи. Він був надзвичайно сильним генієм і зачаровував людей понад шістдесят років.” Проте й зараз твори Гюго не можна читати без хвилювання, бо в них буяє нестримний політ фантазії, діють сильні характери, показані сильні пристрасті і почуття, що збуджують думку й душу. Поет Луї Аргон писав про В. Гюго: “Голос Віктора Гюго завжди кличе нас... Голос Гюго, котрий міг загубитися в бурі, але який сам став бурею, злившись з людським ураганом, мільйонами людських сердець...” Що ж, уперед, за “голосом Віктора Гюго”, до пізнання глибин людської душі, історії, самого життя!

2.Вступне слово вчителя французької мови:

Prose, poésie, romans, roman – feulleton, drames, fragments philosophiques, ouvrage critiques, réflexions, pamphlets et multiple et sonore.

En general il est connu par ses romans, mais il a écrit beaucoup de vers. Nous allons entendre quelques – uns, avec la traduction russe et même ukrainienne car dans notre groupe il y a des gens qui traduisent les vers de V. Hugo.

IІ.Оголошення теми, епіграфа уроку.

Ш.Актуалізація опорних знань.

1.Бесіда за питаннями вчителя:

•  дайте визначення романтизму.
•  які риси притаманні романтичним творам? романтичним героям?

2.Повідомлення учнів:

а) Наприкінці ХVIII ст. У надрах класицизму виникає новий напрям – романтизм. Романтизм (фр. romantisme) – літературно-мистецький напрям, якому притаманні інтуїтивно-почуттєве світосприйняття, увага до внутрішнього світу людини, неприйняття буденності, звеличення “життя духу”, конфлікт мрій та дійсності, захоплення несвідомим, таємничим, фантастичним, ірраціональним, звернення до фольклору та національної міфології.

б) Основні ознаки романтизму:

•  суб’єктивність мистецтва.
•  заглиблення у внутрішній світ особистості.
•  людина – найвища цінність.
•  світ – живе і рухливе ціле.
•  наявність двох світів: дійсного та уявного.
•  творча уява і свобода митця – основний закон романтизму.
•  інтерес до минулого, народної творчості, міфології.
•  художні прийоми романтизму: символіка, контраст, іронія, алегорія, гротеск.
•  яскрава, барвиста мова.
•  винятковість головного героя (бунтівник, самітник, мандрівник) існуючи світом і прагнення кращого буття.

IV.Формування нових знань, умінь, навичок.

1.Повідомлення учнів-біографів про життєвий і творчий шлях В. Гюго (на українській та французькій мовах).

Віктор Марі Гюго

(1802 – 1885)

Віктор Марі Гюго народився 26 лютого 1802 року в Безансоні. З ранніх літ Віктор захоплювався читанням. Першим його вчителем був священик Ларів’єр. Він навчив латині і грецької мов. Читати Віктор навчився самостійно. В 8 років він легко переводив “Тацита”. Латинська мова йому дуже подобалась.

Провівши деякий час в Іспанії, Гюго вперше закохався.

Там він жив в палаці Массево, де була красива портретна галерея. Там часто знаходили малого Віктора, хлопчик обожнював розглядати мистецькі шедеври.

Гюго читав сміливі філософські книги, які були досить важкими для розуміння малої дитини. На зауваження бібліотекаря щодо такої літератури, Софі відповідала: “Книги ніколи не причиняли зла”. Вона помилялася: природжена чутливість її найменшого сина від такого читання тільки посилилась, але в нього розвивався здоровий інтерес до незвичних, рідкісних за своїм характером творів, які пізніше підказали йому сюжети деяких його романів і п’єс.

В 1814 році Леопольд, приїхавши в Париж і забравши Віктора і Ежена в матері, віддав їх до пансіону Кордне і Декотта, який сильно нагадував тюрму. Наступного року він залишив їх в своєї сестри-вдови мадам Мартен-Шопін. Тітонька погано ставилась до хлопців, тож вони її терпіти не могли.  Генерал хотів, щоб його сини вступили до Політехнічної школи.

З кінця 1816 Віктор і Ежен вчилися в коледжі Людовіка Великого. Тоді ж Віктор написав свою першу поему(334 рядків). В своєму щоденнику Гюго писав “Хочу бути Шатобріаном, або ніким.” Газети зацікавились чудо-дитиною. Літом 1817 спеціально для організованих ним літ.-вечорів Гюго написав поему “Бюг Жаргаль”. Всі три брата Гюго мріяли заснувати літ. щотижневик – “ Льо Леттр бретонь”. Одного разу Гюго зрівняв письменника з книгою: “Любий пишучий пише книгу; книга ця – він сам”.

В 1822 році він видав свій перший збірник віршів “Оди”. В 1826 – вийшов збірник творів Гюго “Оди і балади”. Опублікована в 1827 році знаменита передмова до “Кромвеля” дає уявлення про політичну позицію поета. Це було вже очевидним виявленням прагнення до змін в літературному режимі. В тому ж році Гюго опублікував оду “Вандомській колонні”.

Після смерті матері в 1821 р. Гюго зблизився з батьком, для якого Імперія була символом щасливих змін.

В 1829 р. Він опублікував новий збірник “Східні мотиви”. В 1829 р. він написав драму “Маріон Делорм”. Вірші “Маріон Делорм” отримали велику похвалу від самого Гете. Але постановка драми була заборонена цензурою. Тоді менше ніж за місяць Гюго написав ще одну п’єсу – драму “Ернані”.

Після “Ернані” Віктор написав ще ряд п’єс, в прозі і в віршах: “Король забавляється”(1832), “Лукреція Борджа” (1833), “Марія Тодор”(1833), “Анжело, тиран пудуанський”(1835), “Бургграф”, а в 1838 р. в короткий термін – з 5 липня по 11 серпня – написав п’єсу “Рюї Блаз”, за загальною думкою, найкращу свою драму. Поет постійно прагнув вдосконалюватися. В 1831 р. Гюго вдав збірку “Осіннє листя”, а в 1835 – “Пісні темряви”. Випущений в 1837 р. збірник “Внутрішні голоси” – один з найбільш знаменитих в творчості Гюго. Наступний збірник, “Проміння й тінь”, з’явився в друці в 1840 році.

У 1841 році його обрали членом Французької Академії. У 1845 році йому присвоїли титул пера Франції.

До самої смерті, яка наступила 22 травня 1885 року, він писав, брав участь політичних рухах. Усе своє життя він боровся за свободу і справедливість.

VICTOR   MARI   HUGO

(1802 – 1885)

V. Hugo est l’écrivain français le plus connu en France et dans le monde. Il est né le 26 février 1802 à Besançon, et mort à Paris en 1885. Son père, de Napolèon, voyageait beaucoup et emmenait avec lui sa famille. Ainsi, tout jeune V. Hugo visite de nombreux et beaux pays: La Corse, l’Italie, l’Espagne.

Les parents de V. Hugo avaient une très riche bibliotèque. Victor lisait beaucoup: poésie, romans, ect. En 1817, il est lauréat de poésie à l’Académie Française.

V. Hugo débute dans le roman par “Han d’Islande”, livre écrit à la manière de Walter Scoot, et par “Bug Jargal”, il avait alors 16 ans. Ce deux livres montrent déjà que l’auter a une grande imagination. En 1829, il publie “Le dernier jour d’un condamné”. Ensuite, en 1834 il publie “Claude Gueux”. Entre ces deux livres V. Hugo publie sa première grande oeuvre “Notre–Dame de Paris” – 1831. Trente ans après apparait son chef – d’oeuvre “Les misérables” – 1862.

En prose comme en poésie, la manière d’écrire de V. Hugo est remarquable: il vit avec les héros de ses livres.

Il a abordé et immortalizé beaucoup de thèmes lyriques:

La patrie et l’homme.

La joìe du travail.

La pitié par les malheureux.

La nature, son charme et son mystère.

Le monde et ses merveilles.

V. Hugo aimait l’humanité et l’humanité aimait

V. Hugo. Quand il est mort, ce jour de deuil national était aussi une journée de deuil pour l’humanité entière.

2.Поезія В. Гюго (патріотична та лірична):

а) Вірш французькою та російською мовами: “За барикадами”.(Додаток №1)

б) Вірш французькою та російською мовами “Якщо вам нічого мені сказати...”(Додаток №2)

в) Власний переклад вірша “Якщо вам нічого мені сказати...” учнем 9 класу.(Додаток №3)

V.Аналіз історичного роману “Собор Паризької Богоматері”.

а) Пригадайте визначення історичного роману.

(Історичний роман – побудований на історичному сюжеті твір, який відтворює в художній формі якусь епоху,  певний період історії. В історичному романі історична правда поєднується з правдою художньою, історичний факт – із художньою вигадкою, справжні історичні особи – з особами вигаданими, вигадка уміщена у межі зображуваної епохи. Перший історичний роман створив Вальтер Скотт.)

VI.Образ Собору у творі.

а) Повідомлення учнів на українській мові про історію Собору Паризької Богоматері.

(Початок будівництва Собору – 1163.

Розміри: 130м – довжина

     108м – ширина

     35м – висота

Французький письменник Андре Моруа так писав про Собор у книзі “Париж”: “Його західний фасад, увінчаний з обох боків двома могутніми вежами висотою 69 метрів, розчленований на три яруси. Нижній ярус з масивними стінами править за надійну опору горішнім ярусам. Три глибокі портали, прикрашені скульптурами, ведуть у середину храму. Вище розташована аркада із статуями біблійних царів і пророків, а над нею – другий ярус, у центрі якого панує величезна розета – кругле вікно з кольоровим вітражем 10 метрів у діаметрі. Обабіч нього здіймаються стрілчасті арки, кожна за яких об’єднує по два великих вікна над бічними порталами. Висока і прозора аркатура вінчає будівлю, зв’язуючи водночас основи двох веж”.

б) Робота над текстом розділу “Собор Паризької Богоматері” (книга 3).

•  як ви розумієте слова В. Гюго “Все це – величезна кам’яна симфонія, колосальне творіння однієї людини, й одного народу?
•  яку роль відіграє і відігравав Собор у житті Парижа?
•  прокоментуйте слова В. Гюго “Кожна хвиля часу залишає у пам’ятці свій намив, кожне покоління свій шар, кожен привид вмуровує свій камінь.
•  чому В. Гюго вважає час “архітектором”, а народ – “муляром”?

VII.Характеристика основних образів роману (образ Квазімодо, Есмеральди). Прослуховування пісні “Belle” (відеокасета “Notre Dame de Paris”). VIII.Виконання пісні “Bohémienne”.(Додаток №4)

IX. Уривок з сцени роману. Зустріч Есмеральди і Квазімодо у Соборі.(Додаток №5)

Х.Заключне слово вчителя зарубіжної літератури.

ХІ.Підведення підсумків уроку.

ХІІ.Домашнє завдання: підготувати опис улюбленого персонажу роману.

Le  Petit Prince

Cours integré

la littérature étrangère – le français

Thème: Le voyage céleste du Petit prince. Des réflexions sur des valeurs de la vie humaine.

Тема: Зоряна мандрівка Маленького Принца. Роздуми про вищі цінності людського життя.

Buts pratiques:

•  faire savoir les renseignements sur la vie et l’oeuvre d’Antoine de Saint-Exupéry.
•  devélopper la pratiques de l’audition, de dialogue, de monologue.
•  faire appliquer les connaissances pour analyser la liaison entre la vie réele et le conte.
•  former le sentiment du beau.
•  devélopper l’amour ver la littérature et la langue française.

Мета уроку:

•  ознайомити учнів з біографією та творами Антуана де Сент-Екзюпері.
•  розвивати навички аудіювання, діалогічного та монологічного мовлення.
•  навчити дітей аналізувати зв’язки між реальним життям, казкою.
•  виховувати почуття прекрасного.
•  Виховувати любов до французької мови та літератури.

Equipement: dossier sur la vie et l’oeuvre d’Antoine de Saint-Exupéry, livre “Le Petit prince” en français et en ukrainien, l’exposіtion des dessins des enfants.

Обладнання: матеріали про життєвий і творчий шлях Антуана де Сент-Екзюпері, книга “Маленький принц” французькою та українською мовами, виставка дитячих малюнків.

Epigraphe: У кожної людини свої зорі.

     Антуан де Сент-Екзюпері

Бути людиною – це відчувати відповідальність.

     Антуан де Сент-Екзюпері

Хід уроку:

Deroulement de la leçon:

1.Підготовка до сприйняття навчальної теми.

2.Повідомлення теми та мети уроку.

3.Вступне слово вчителя зарубіжної літератури.

Задум жодного із незакінчених творів Сент – Екзюпері не виношував так довго, як “Маленького принца”. По-справжньому мотиви цього твору почали складатися з початком ІІ Світової війни. У той час Сент – Екзюпері часто малював один і той же малюнок: маленький хлопчик із крильцями і без них, що здивовано дивиться з-за хмар на землю. Цей дивовижний хлопчик дедалі більше не давав спокою письменникові, льотчикові, бійцеві. Казка була написана у Нью-Йорку протягом 1942 року і вийшла друком навесні 1943 року. Це був останній твір Сент – Екзюпері. Він став переконливим доказом повного поетичного самопізнання людини. “Маленький принц” яскравим світлом осяває й інші твори письменника. Без нього взагалі важко зрозуміти глибину задумів і прагнення митця. Маленький принц – улюблений герой Сент – Екзюпері, виразник його найпотаємніших думок і сподівань.

У “Листі заручника” письменник писав: “Мені байдуже, уб’ють мене на війні чи ні. Але якщо я повернуся живим з цієї “невдячної, але необхідної роботи”, переді мною постане тільки одне запитання: що потрібно сказати людям?”.

Що хотів сказати людству письменник Сент – Екзюпері у своїй філософській казці-притчі “Маленький принц”, ми й повинні дізнатися.

4.Вступне слово вчителя французької мови.

Quand la nuit tombe, sur le ciel il y a des étoiles. Ces « fleurs du ciel » attirent des regards des hommes. En regardant une vaste étendue du ciel étoilé l’homme se sent petit et sans défense et on a une grande envie d’être heureux.

Comment trouvez une bonne route vers le bonheur, qu’est-ce que ça veut dire “être heureux” sur sa planète… les respondes à ces questions on peut trouver dans conte – parabole “Le Petit prince”.

5.Виклад біографії письменника французькою та українською мовами.

Antoine de Saint – Exupéry

Antoine de Saint – Exupéry est un des plus remarquables écrivains  contemporains. Sa carrière d’aviateur et d’érivains lui a apporté une gloire. Il est né en 1900 à Lyon. Son père était inspecteur d’assurance. En 1921 A. de Saint – Exupéry interromp ses etudes pour faire son service militaire. C’est alors que commence sa carrière d’aviateur. C’est à cette époque que se déploie son activité d’écrivain. Antoine de Saint – Exupéry est connu par ses oeuvres: “Courrier Sud” (1928), “Vol de Nuit” (1931), “Terre des Hommes” (1939), “Pilote de guerre” (1942). Ces romans et nouvelles se présentent comme des reportages sur un métier dangereux. Dans la “Terre des Hommes” l’auteur chante la fraternité des hommes qui travaillent: pilotes, paysans. “Citadelle’ est son ouvrage posthume inachevé. C’est l’auteur le plus lu par la jeunesse d’aujourd’hui. Son “Petite Prince” (1943) est un conte pour les grands et pour les petits. A. de Saint – Exupéry périt lors d’une missions de guerre le 31 juillet 1944. Sa mort a été une grande perte pour tous les gens.

Антуан де Сент – Екзюпері

Антуан де Сент – Екзюпері – один з визначних сучасних письменників. Його кар’єра льотчика та письменника принесла йому славу. Він народився в 1900 році в Ліоні. Його батько був інспектором по страхуванню. У 1921 році А. де Сент – Екзюпері перервав своє навчання, щоб зайнятися військовою службою. Так розпочався його кар’єра льотчика. У цей час він почав активно писати. Антуан де Сент – Екзюпері відомий своїми творами “Південний кур’єр” (1928), “Земля людей” (1939), “Військовий пілот” (1942). Ці романи та новели подані як репортажі про небезпечну професію. У “Землі людей” автор оспівує дружбу людей, котрі працюють: пілотів, селян та ін. “Цитадель” – це передсмертний незакінчений твір. Цей автор найбільше читається сучасною молоддю. Його “Маленький принц” (1943) – казка для дорослих і дітей. Сент – Екзюпері загинув, виконуючи військову місію, 31 липня 1944. його смерть була великою втратою для всіх людей

6.Бесіда з учнями. Аналіз тексту:

•  тема: Des réflexions sur les valeurs de la  vie humaine.
•  проблема: Des recherches du idéal.
•  персонажі: Le Petit prince, le pilote, la rose, un roi, le vaniteau, le bisinessman, un buveur, un allumeur de réverbères, un vieux Monsieur (géographe), le serpent, la fleur, le renard, le marchand, l’aiguilleur.
•  форма викладення:
•  la narration,
•  le dialogue,
•  la description,
•  le courant de la concience

7.Бесіда за змістом прочитаного:

1.  Où habitait le Petit prince? (Sur une petite planète: astéroïde B – 612.)
   1.  Decrivez sa planète. (... sa planète d’origine était à peine plus grande qu’une  maison... sur  la  planète il y avait  comme  sur toutes les planètes, de bonnes herbes et de mauvais herbes... il y avait des graines terribles sur la planète du Petit prince c’était les grains de baobabs... il y avait aussi la rose.)
   2.  Quel était sa règle sur sa planète ?*****
   3.  Qu’est – ce qu’il manquait au Petit prince. (Il n’avait pas d’amis.)
   4.  Pourquoi le Petit prince après un long voyage est-il revenu sur la Terre ? (Parce que le conte est sur des prblèmes terrestres et non pas cosmiques.)
   5.  Qui habitait la première planète ? (Le roi.)
   6.  Quelle est la phrase-clé pour comprendre tel personnage comme le roi.*****
   7.  Par qui était habitée la seconde planète ? (Par un vaniteux.)
   8.  Quelle est la phrase-clé pour comprendre tel personnage comme un vaniteux ? (Les vaniteux n’entendent jamais que les louanges.)
   9.  Par qui était habitée la planète suivante ? (Par un buveur.)
   10.  Un buveur pour l’auteur est le symbole de quoi ? (Le symbole de tous les défauts humains.)
   11.  Par qui était habitée la quatrième planète ? (Par un businessman.)
   12.  Le business, qu’est – ce qu’il faisait ? (Il compte et recompte les étoiles.)
   13.  Est – ce que c’est utile pour les étoiles. (Non, - « Mais tu n’es pas utile aux étoiles ».)
   14.  La cinquième planète était habitée par un alumeur de reverbères. Qu’est – ce qu’il faisait ? Est – ce que son activité est utile ? (C’est véritablement utile puisque c’est jolie.)
   15.  Par qui était habitée la sixième planète ? (Par un géographe.)
   16.  Quelle phrase caractérise ce vieuz Monsieur ? (Le géographe est trop important pour flâner.)
   17.  Quelle était la septième planète ?******
   18.  Quelle est la phrase-clé de l’aiguilleur ? (On n’est jamais content là où l’on est... )

1.  Pourquoi l’auteur dit : « La Terre n’est pas une planète quelconque ! » (Parce que la vie réele c’est une chose difficile.)
   1.  Comment se sent le Petit prince sur la Terre ? (Il se sent seul)
   2.  Comment était la tragédie du Petit prince sur la Terre ? (La route l’avait ammené dans le jardin où il a vu beaucoup de roses. Alors, sa rose n’était pas seule !)
   3.  Qui a aidé le Petit prince ? (Le renard. )
   4.  Qu’est – ce que signifie « apprivoiser » ? (Le renard : si tu m’apprivoises, nous aurons besoin l’un de l’autre. Tu seras pour moi unique au monde. Je serai pour toi unique au monde.)
   5.  Quelles phrases du renard aimez – vous ?
      •  Rien n’est parfait.
      •  On ne connaît que les choses que l’on apprivoise
      •  Le langage est source de malentendus.
      •  On ne voit bien qu’avec le coeur, L’essentiel est invisible pour les yeux.
      •  Tu deviens respondsable pour toujours de ce que tu as apprivoisé.

8.Узагальнююча бесіда:

1.  Quoi de neuf le Petit prince a su après le voyage ? (Beaucoup de choses sur la vie humaine.)
2.  Qu’est – ce qui a compris le héros ? (Que la route vers la vérité est difficile.)
3.  Comment vous comprenez la phrase : Il faut chercher à l’aide du coeur ?
4.  Qui sait chercher à l’aide du coeur ?
5.  Le voyage du Petit prince quelle importance a – t – il ? (L’homme cherche toujours quelque chose, il cherche la vérité.)

9.Підсумкове слово вчителя:

Шукати серцем означає прагнути пізнати істину, сенс буття через моральні принципи. Для цього треба бути чистим душею, як дитина. На жаль, дорослі часто втрачають цю чистоту, забуваючи про свою “внутрішню батьківщину” – дитинство. Мудра казка А. де Сент-Екзюпері змушує їх замислитись чи правильно вони живуть, які цінності сповідують. Дітей казка ненав’язливо повчає, готуючи до вибору правильної життєвої дороги.

Зустріч Маленького Принца з ким вас вразила більше за все? Давайте розіграємо сценку “Зустріч Маленького Принца і Лиса”.(Додаток №6)

10.Підведення підсумків уроку.

11.Домашнє завдання: написати твір на тему “Як можна бути щасливим на своїй планеті?”

Висновки:

Отже, інтегровані уроки – це цікавий різновид інтерактивних уроків.

Розроблені мною уроки зарубіжної літератури – французької мови покликані підвищити у учнів інтерес до вивчення творів зарубіжних письменників, до читання цих творів мовою оригіналу, виховувати повагу та інтерес до країни і народу, для якого французька мова є рідною. Крім того, до уроків: зарубіжна література – французька мова можна додати ще й такі уроки, як історія, художня культура, музика, образотворче мистецтво. Але тоді вже доцільно буде планувати спарені уроки, так як завдяки великому накопиченню матеріалу, треба буде більше часу на реалізацію задуманого.

Список використаної літератури:

1. Гюго В. Собор Паризької Богоматері – К.: Дніпро, 1989 – 477с.

2. Моруа А. Олимпио, или жизнь Виктора Гюго – К.: Мистецтво, 1986 –509с.

3. Hugo V. Poésies, Théatre – M.: Radouga, 1986 – 604c.

4. Ніколенко О.М. Вивчення зарубіжної літератури. Календарні плани 9 клас ІІ частина – Х.: Ранок, 2003 – 204с.

5. Чередник Л.А. Вивчення зарубіжної літератури. Календарні плани 8 клас – Х.: Ранок, 2003 – 192с.

6. 750 thème française. Е.Я. Пантелеева – Х.: Ранок, 2004 – 301с.

7. Чепіга І. Victor Hugo – la gloire de la littérature française|| Le française. – 2005. - № 19. – с.10-11.

8. Саричева М. Інтерактивні уроки// Le français. – 2005. – № 21. – с.27-30.

Додаток №1

Voici quelques vers de V. Hugo.

Sur une barricade, au milieu des pavés

Souillés d’un sang coupable et d’un sang pur lavés,

Un enfant de douze ans est pris avec des homes.

- Es-tu de ceux-là, toi? – L’enfant dit: Nous en sommes.

- C’est bon, dit l’officier, on va te fusiller.

Attends ton tour. – L’enfant voit des éclairs briller,

Et tous ses compagnons tomber sous la muraille.

Il dit à l’officier: Permettez-vous que j’aille

Rapporter cette montre à ma mere chez nous?

- Tu veux t’enfuir? – Je vais revenir. – Ces voyous

Ont peur! Où loges-tu? – Là, près de la fontaine.

Et je vais revenir, monsieur le capitaine.

- Va-t’en, drôle! – L’enfant s’en va. Piège grossier!

Et les soldats riaient avec leur officier,

Et les mourants mêlaient à ce rire leur râle;

Mais le rire cessa, car soudain l’enfant pale

Brusquement reparu, fier comme Viala,

Vint s’adosser au mur et leur dit: Me voilà.

La mort stupide eut honte et l’officier fit grace.

Enfant, je ne sais point, dans l’ouragan qui passé

Et conford tout, le bien, le mal, héros, bandits,

Ce qui dans ce combat te poussait, mais je dis

Que ton âme ignorante est une âme sublime.

Bon et brave, tu fais, dans le fond de l’abîme,

Deux pas, l’un vers ta mère et l’autre vers la mort;

L’enfant a la candeur et l’homme a le remond,

Et tu ne responds point de ce qu’on te fit faire;

Mais l’enfant est superbe et vaillant qui préfère

A la fuite, à la vie, à l’aube, aux jeux permis,

Au printemps, le mur somber où sont morts ses amis.

La gloire au front te baise, ô toi si jeune encore!

Doux ami, dans la Grèce antique, Stésichore

T’eût chargé de défendre une porte d’Argos;

Cinégyre t’eût dit: Nous sommes deux égaux!

Et tu serais admis au rang des purs éphèbes

Par Tyrtée à Messène et par Eschyle à Thèbes

On graverait ton nom sur des disques d’airain;

Et tu serais de ceux qui, sous le ciel serein,

S’ils passent près du puits ombragé par le saule,

Font que la jeune fille ayant sur son épaule

L’urne où s’abreuveront les buffles haletants,

Pensive, se retourne et regarde longtemps.

     Vianden, 27 juin.

За баррикадами, на улице пустой,

Омытой кровью жертв, и грешной и святой,

Был схвачен мальчуган одиннадцатилетний!

«Ты тоже коммунар?» – «Да, сударь, не последний!»

«Что ж! – капитан решил. – Конец для всех – расстрел.

Жди, очередь дойдет!» И мальчуган смотрел

На вспышки выстрелов, на смерть борцов и братьев.

Внезапно он сказал, отваги не утратив:

«Позвольте  матери часы мне отнести!» –

«Сбежишь?» – «Нет, возвращусь!» – «Ага, как ни верти,

Ты струсил, сорванец! Где дом твой?» – «У фонтана».

И возвратиться он поклялся капитану.

«Ну живо, черт с тобой! Уловка не тонка!»

Расхохотался взвод над бегством паренька.

С хрипеньем гибнущих смешался смех победный.

Но смех умолк, когда внезапно мальчик бледный

Предстал им, гордости суровой не тая,

Сам подошел к стене и крикнул: «Вот и я!»

И устыдилась смерть, и был отпущен пленный.

Дитя! Пусть ураган, бушуя во вселенной,

Смешал добро со злом, с героем подлеца, –

Что двинуло тебя сражаться до конца?

Невинная душа была душой прекрасной.

Два шага сделал ты над бездною ужасной:

Шаг к матери один и на расстрел – второй.

Был взрослый посрамлен, а мальчик был герой.

К ответственности звать тебя никто не вправе.

Но утренним лучам, ребяческой забаве,

Всей жизни будущей, свободе и весне

Ты предпочел прийти к друзьям и встать к стене.

И слава вечная тебя поцеловала.

В античной Греции поклонники, бывало,

На меди резали героев имена

И прославляли их земные племена.

Парижский сорванец, и ты из той породы!

И там, где синие под солнцем блещут воды,

Ты мог бы отдохнуть у каменных вершин.

И дева юная, свой опустив кувшин

И мощных буйволов забыв у водопоя,

Смущенно издали следила б за тобою.

Додаток №2

“Chanson”

Si  vous n’avez rien a me dire,

Pourquoi venir aupres de moi?

Pourquoi me faire ce souurire

Qui tournerait la tete au roi?

Si  vous n’avez rien a me dire,

Pourquoi venir aupres de moi?

Si  vous n’avez rien a m’apprendre,

Pourquoi me pressez-vous la main?

Sur le reve angelique et tendere,

Auquel vous songes en chemin,

Si  vous n’avez rien a m’apprendre,

Pourquoi me pressez-vous la main?

Si vous voulez que je m’en aille,

Pourquoi passez-vous par ici?

Lorsque je vous vois, je tressaille:

C’est ma joie et c’est mon souci.

Si vous voulez que je m’en aille,

Pourquoi passez-vous par ici?

V. Hugo

Додаток №3

Переклад вірша В. Гюго “Chanson”

Якщо  Вам  нічого  мені  сказати,

Навіщо  зустрічі  шукати?

Навіщо  усмішки  посилати,

Що  з  розуму  зведуть  і  королів?

Якщо  Вам  нічого  мені  сказати,

Навіщо  зустрічі  шукати?

Якщо  Вам  нічого  мені  розповісти,

Навіщо  за  руку  мене  вести?

У  снах  тих  ангельських  і  ніжних,

В  яких  ви  мрієте  брести... 

Якщо  Вам  нічого  мені  розповісти,

Навіщо  за  руку  мене  вести?

Якщо  Вам  показати  нічого  мені,

Навіщо  мої  очі  відкривати?

І  тим  надію  віднімати,

Якщо  Вам  нічого  мені  сказати,

Якщо  Вам  показати  нічого  мені,

Навіщо  мої  очі  відкривати?

Галайко Олександр, учень Красилівського НВК

Додаток №4

Уривок з пісні “Bohémienne”

Bohémienne... nul ne sait le pays d’où je viens.

Bohémienne... je suis fille de grands chemins.

Bohémienne. Bohémienne... qui peut dire où je serai demain.

Bohémienne. Bohémienne... c’est écrit dans les lignes de ma main.

J’ai passé toute mon enfance

Pieds nus sur les monts de Provence.

Pour les gitans la route est longue, la route est longue.

Je continueraі mon errance

Au delà de chemins de France.

Je les suivrai au bout du monde, au bout du monde.

Un fleuve d’àndalousie coule dans mon sang,

Coule dans mes veines, le ciel d’Andalousie

Vaut-il l’enfer qu’on y revienne.

Bohémienne... nul ne sait le pays d’où je viens.

Bohémienne... je suis fille de grands chemins.

Bohémienne. Bohémienne... qui peut dire où je serai demain.

Bohémienne. Bohémienne... c’est écrit dans les lignes de ma main.

Додаток №5

На сцені Квазімодо і Есмеральда. Квазімодо послаблює мотузки на руках Есмеральди. Есмеральда приходить до тями, піднімається, але, побачивши Квазімодо, знову падає.

Esméralda – Pourquoi… pourquoi m’avez–vous sauvé?

(Квазімодо намагається зрозуміти, що вона каже. Він втікає і повертається з кошиком та матрацом. У кошику продукти.)

Quasimodo – Mangez! Dormez! (Есмеральда тремтить від страху.) Je vous fais peur… Je suis bien laid, n’est-ce pas? Ne me regardez point... (ховається за Есмеральду). Ecoutez-moi seulement : le jour vous restez ici, la nuit vous pouvez vous promener par tout l’église. Mais ne sortez de l’église ni jour, ni nuit... On vous tuera... (тихо) et je mourai...

Esméralda – Venez ! (Квазімодо тихо наближається до Есмеральди, опустивши голову).

Esméralda – Venez donc ! Venez ! (підходить до нього, бере його за руку. Квазімодо радіє.)

Quasimodo – Vous… vous me dites donc de revenir?

Esméralda – (киває головою) Oui.

Quasimodo – Hélas, je suis sourd... Il ne me manquait que cela ? N’est ce pas ? Oui, je suis sourd. C’est horrible, est-ce vrai ?... Vous êtes si belle, vous ! (Есмеральда втішає Квазімодо). Quand je me compare à vous, j’ai bien pitié de moi, pauvre, malheureux, monstre que je suis. Vous, vous êtes un rayon de soleil, un chant d’oiseau. Moi, je suis affreux, ni homme, ni animal... (плаче і сміється). Oui, je suis sourd… Mais vous me parlez par gestes, par signes… Je saurais bien vite votre volonté, au mouvement de vos lèvres, à votre regard…

Esméralda – (ніжно) Eh bien, dites-moi pourquoi vous m’avez sauvé ? (Повторює повільно.) Pourquoi vous m’avez sauvé ?

Quasimodo – J’ai compris. Vous avez oublié un miserable a qui vous avez porté secours. Une goutte d’eau et un peu de pitié… Vous avez oublié ce miserable, lui, il s’est souvenu. (Квазімодо хоче піти, Есмеральда зупиняє його.) Non, non, je ne dois pas rester si longtemps. Je ne suis pas à mon aise quand vous me regardez. C’est par pitié que vous ne détournez par les yeux. (Звучить пісня « Belle ». Квазімодо дістає свисток). Tenez, quand vous auriez besoin de moi, quand vous voudriez que je vienne, quand vous n’auriez pas trop d’horreur à me voir, vous siffleriez avec ceci (свистить). J’entends ce bruit-là. (Виходить. Завіса.)

Додаток №6

Renard: Bonjour.

Petit prince: Bonjour.

Renard: Je suis là, sous le pommier…

Petit prince: Qui es-tu? Tu es bien joli…

Renard: Je suis un renard.

Petit prince: Viens jouer avec moi. Je suis tellement triste…

Renard: Je ne suis puis pas jouer avec toi. Je ne suis pas apprivoisé.

Petit prince: Ah! pardon.

Petit prince: Qu’est-ce que signifie “apprivoiser”?

Renard: Tu n’est pas d’ici. Que cherches –tu.

Petit prince: Je cherche les hommes. Qu’est-ce que signifie “apprivoiser”?

Renard: Les hommes, ils ont des fusils et ils chassent. C’est bien gênant! Ils élèvent aussi des poules. C’est leur seul intérênt. Tu cherches des poules?

Petit prince: Non. Je cherche des amis. Qu’est-ce que signifie “apprivoiser”?

Renard: C’est une chose trop oubliée. Ça signifie “créer des liens…”

Petit prince: Créer des liens?

Renard: Bien sûr. Tu n’es encore pour moi qu’un petit garcons tout sembable à cent mille petits garçons. Et je n’ai pas besoin de toi. Et tu n’as pas besoin de moi non plus. Je ne suis pour toi qu’un renard sembable à cent mille renards. Mais, si tu m’apprivoises, nous aurons besoin l’un de l’autre. Tu seras pour moi unique au monde. Je serai pour toi unique au monde.

Renard: S’il te plaît… apprivoise-moi!

Petit prince: Je veux bien, mais je n’ai pas beaucoup de temps. J’ai des amis à découvrir et beaucoup de choses à connaître.

Renard: On ne connaît que les choses que l’on apprivoise. Les hommes n’ont plus le temps de rien connaître. Si tu veux un ami, apprivoise-moi.

Petit prince: Que fait-il faire?

Renard: Il faut être très patient. Tu t’assoiras d’abord un peu loin de moi, comme ça, dans l’herbe. Je te regarderai du coin de l’oeil et tu ne diras rien. Le langage est source de malentendus. Mais, chaque jour, tu pourras t’asseoir un peu plus près…

Ainsi le petit prince apprivoisa le renard. Et quand l’heure du depart fut proche:

Renard: Ah! Je pleurai.

Petit prince: C’est ta faute, je ne te souhaitais point de mal, mais tu as voulu que je t’apprivoise…

Renard: Bien sûr.

Petit prince: Mais tu vas pleurer!

Renard: Bien sûr.

Petit prince: Alors tu n’y gagnes rien!

Renard: J’y gagne, à cause de la couleur du blé.

Renard: Adieu. Voici mon secret. Il est très simple: on ne voit bien qu’avec le Coeur. L’essentiel est invisible pour les yeux.

Petit prince: Adieu.