55679

ДІЯЛЬНІСНИЙ ПІДХІД ЯК ТЕХНОЛОГІЯ ОПРАЦЮВАННЯ СТАТЕЙ ПІДРУЧНИКА

Научная статья

Педагогика и дидактика

Завдяки сучасним змінам в освітній системі держави стало актуальним звернення педагогів до проблем застосування активних та інтерактивних методів навчання. Завдяки чисельним публікаціям і системі додаткової освіти у свідомості людей поступово формується думка...

Украинкский

2014-03-27

116.5 KB

2 чел.

PAGE   \* MERGEFORMAT 8

Тетяна Мартинюк, вчитель географії БЗШ № 18 м. Білої Церкви, вчитель-методист

Tatiana Martiniyk

Сударікова Світлана, методист науково-методичного центру управління освіти і науки Білоцерківської міської ради

Sudarikova Svitlana

ДІЯЛЬНІСНИЙ ПІДХІД ЯК ТЕХНОЛОГІЯ ОПРАЦЮВАННЯ СТАТЕЙ ПІДРУЧНИКА

UA У статті висвітлено особливості застосування діяльнісного підходу в  процесі роботи учнів з підручником та розглянуто питання використання методичного потенціалу підручника в навчанні географії.

Ключові слова: підручник, методичний потенціал, організація навчання, інтерактивне навчання, технології.

RU В статье рассмотрен вопрос особенностей использования деятельностного похода в процессе работы учащихся с учебником и рассмотрен вопрос использования методического потенциала учебника в обучении географии.

Ключевые слова: учебник, методический потенциал, организация обучения, интерактивное обучение, технологии

EN This article deals with the peculiarities of application the efficient methods in working with textbooks by pupils. Also the questions of using the methodological potential of the textbook is high-lighted in teaching Geography.

Key words: textbook, methodological potential, the process of teaching organisation, interactive teaching and technology.

Завдяки сучасним змінам в освітній системі держави стало актуальним звернення педагогів до проблем застосування активних та інтерактивних методів навчання. Завдяки чисельним публікаціям і системі додаткової освіти у свідомості людей поступово формується думка, що саме інтерактивні технології навчання створюють необхідні умови як для становлення і розвитку компетенцій, так і для розвитку й виховання громадян із активною життєвою позицією та відповідною системою цінностей.

Однією з умов підвищення ефективності навчання географії в сучасній школі є побудова процесу навчання на технологічній основі з урахуванням ідей гуманізації навчання та гуманітаризації географічної освіти. Це гарантує досягнення результатів навчання, спрямованих на «формування освіченої творчої особистості», що передбачено Державним стандартом освіти. Для цього необхідно створити комфортні умови навчання, де кожен учень зможе відчути свою успішність та інтелектуальну спроможність.

Сутність інтерактивних методів полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної активної взаємодії учнів: співнавчання, взаємонавчання, де учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними об’єктами навчання. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, спільне розв’язання проблем. Саме такий підхід до навчання сприяє створенню атмосфери співробітництва та взаємодії учня з іншими учасниками навчально-виховного процесу, формуванню в учнів необхідних навичок і вмінь, виробленню цінностей. Під час інтерактивного навчання учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати продумані рішення, виховуються почуття толерантності.

Інтерактивність у навчанні дає можливість педагогам вибрати спеціальні методичні технології організації роботи з підручником. Суттєвим є і вибір форми навчання: колективної, навчання в співпраці, групової, індивідуальної, в парах, індивідуалізованої (відповідно до цілей навчання, складності тексту, індивідуальних можливостей та ін.). Реалізація такого навчання відбувається через сукупність конкретних прийомів, які є складовими методу навчання.

Структура організаційної роботи

Основою будь-якої методики навчання є участь у сприйнятті навчальної інформації майже всіх рецепторів: слухових, зорових, тактильних. За статистикою, людина сприймає за допомогою зору 90% інформації, з них 70% – за рахунок читання. Отже, необхідно не просто вміти читати, а й оволодіти навичками читання як одним із засобів інтелектуальної діяльності.

Серед застосовуваних діяльнісних технологій роботи учнів зі складовими підручника найпоширенішими є:

динамічне і критичне читання (мислення) – аналіз тексту;

читання способом «маркування»;

опрацювання способом заміни розповідних речень тексту на питальні;

формулювання відкритих запитань;

активізація пізнавальної діяльності – дидактичні ігри (географічні розминки, гра в слова,  перефразування);

формування візуальних умінь та навичок – згортання інформації у схеми, таблиці, побудова смислового куща, побудова діаграм;

формування географічних понять – пояснення етимології (походження) й семантики (змісту) іншомовних термінів або робота з термінологічним покажчиком підручника;

навчання самоконтролю навчальних досягнень з використанням додатків підручника, спеціально розроблених завдань у поєднанні з іншими методичними прийомами.

Інтерактивні технології, що використовуються в процесі організації роботи учнів з підручником, дають високі показники  в засвоєнні алгоритму дій, вмінні виявляти та усвідомлювати найбільш суттєве, робити та  формулювати висновки, вмінні доводити власні гіпотези, думки, вести полеміку, практичному застосуванні прийомів логічного мислення у реальному житті.

      У процесі організації роботи учнів з підручником на уроках географії у ланцюзі підручник -» учитель -» учень ланкою зв’язку є інформація. Через друковане слово підручника передається географічна інформація. Діяльнісна організація роботи учнів з підручником стає продуктивною, якщо в процесі читання вони коментують, аналізують навчальний матеріал, ілюструють, знаходять головну думку, виділяють основне в прочитаному, встановлюють взаємозв’язок будови та функцій, ознаки пристосування до умов існування, формулюють висновки, з’ясовують взаємозв’язки з попередніми темами, порівнюють географічні процеси та явища, розв’язують ситуаційні завдання. Важливими підходом в роботі з підручником вважаються конкретизація та генералізація як основні способи набуття географічних знань.

Під час організації роботи учнів з інформаційними джерелами, зокрема з підручником, широко застосовується репродуктивний метод, за допомогою якого вчитель навчає прийомів самостійного оволодіння знаннями, формує навички самоконтролю, уміння проводити самоспостереження.

Основними формами організації методичних підходів щодо організації роботи учнів з підручником географії є:

  •  інтерактивне навчання (діалог, полілог, творча співпраця, елементи бесіди, міні-лекція) індивідуальна й індивідуалізована робота (самостійна робота, групова робота, міні-тренінг з класом, створення спільного проекту, дидактична гра, географічні розминки);
  •  навчання, яке ґрунтується на досвіді (творчі та проблемно-пошукові завдання);
  •  групове, індивідуалізоване, самостійне навчання різних типів читання тексту підручника, прийомів роботи з апаратом орієнтування та організації засвоєння знань;
  •  навчання прийомів роботи з довідковим апаратом підручника та іншими його складовими ("Зміст", "Додаток", "Словник термінів" та ін.)

Така організація  роботи визначає:

  •  навчання основ теоретичного мислення – розуміння наукових засад розвитку географічних знань, уміння бачити закономірності географічних явищ;
  •  посилення  процесуальної сторони навчання (мотивація – спонукання до пошуку знань);
  •  навчання плануванню власної пізнавальної діяльності, прийомів організації самостійної роботи учнів з підручником;
  •  формування вмінь спрямовувати пізнавальну діяльність і дотримуватися алгоритмічних дій;
  •  навчання способів толерантної взаємодії в групах і парах;
  •  формування навичок осмислення прочитаного, аналізу картосхем, діаграм, візуальних умінь, концентрації уваги на основному (показ, демонстрування, знаходження у тексті етимології та семантики термінів тощо);
  •  ознайомлення з прийомами логічного мислення (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, класифікація);
  •  формування навичок усування несуттєвого,  другорядного;
  •  навчання умінню приймати рішення, застосовувати здобуті знання та навички в інших ситуаціях, передбачати результати своєї діяльності;
  •  навчання способів самостійного вирішення нових завдань на основі набутих знань.

Конкретними діяльнісними прийомами є підготовка учнями цікавих повідомлень, запитань до "Географічної вікторини" або "Географічної розминки", знаходження помилок на схемах, створення комп'ютерної пізнавальної гри, створення ситуації успіху, емоційного здивування тощо. За умови досконалого методичного апарату підручника така технологія організації роботи учнів з ним відіграватиме провідну роль.

Імітаційно-моделюючі навчальні технології стимулюють формування практичних навичок, розвивають уявлення та інтуїцію. Гра змінює мотиви навчання: знання забезпечують успіх учнів у реальному для них навчальному процесі, а не колись, у далекому майбутньому, наближує навчання до практичного життя. Роботу з навчальною інформацією доцільно поєднувати з творами мистецтва: зверненнями до праць відомих художників, композиторів, поетів, письменників, відеофрагментів, комп’ютерних презентацій. Дітям пропонують зобразити об’єкти, що вивчаються, написати вірш або твір іншого жанру залежно від їх індивідуальних здібностей і нахилів.

Таким чином, інтерактивне навчання – це насамперед діалогове спілкування між вчителем і учнем. Саме тому вчитель повинен організувати навчальний процес так, щоб практично всі учні були залучені в процес пізнання. Спільна діяльність учнів у процесі засвоєння навчального матеріалу означає, що кожен робить свій внесок, йде обмін знаннями, ідеями, способами діяльності. В умовах доброзичливості та взаємної підтримки учні одержують не тільки знання, але й розширюють власний світогляд, що переводить пізнавальну діяльність на більш високі форми кооперації й співробітництва. У ході діалогового навчання учні вчаться критично мислити, вирішувати складні проблеми на основі аналізу обставин і відповідної інформації, брати участь у дискусіях, спілкуватися з іншими людьми.

 Підручник із географії, складений відповідно до навчально-виховних завдань, змісту шкільного курсу, вікових особливостей учнів, дає змогу сформувати найважливіші загальнонавчальні вміння та навички учня – прийоми інформаційно-комунікативної діяльності, що забезпечать засвоєння програмних знань та стануть основою для самонавчання протягом усього подальшого життя.


Список використаних джерел

  1.  Врублевська М.О. Секрети успішного уроку географії: [Навчально – методичний посібник / Марія Олексіївна Врублевська. – Х.: Вид. група"Основа", 2005. –141 с. – (Бібліотека журналу "Географія"; Серія "Урок від А до Я" Випуск 8(20).
  2.  Довгань Г. Д. Інтерактивні технології на уроках географії. [Навч.- метод. посіб.] / Г. Д. Довгань. – Х.: Видавнича група "Основа", 2005. – 126 с. – (Бібліотека журн. "Географія"; Вип.5(17).
  3.  Жемеров О. О. Робота з підручником географії у загальноосвітній школі: Методичний посібник / О. О. Жемеров, О. М. Карпенко. – Харків: ХНУ, 2010. – 20 с.
  4.  Корнєєв В. П. Дидактичні і методичні засади підручника географії [Текст] / В. П. Корнєєв / Проблеми сучасного підручника: збірник наукових праць. – К.: Педагогічна думка, 2008. – Вип. 8. – С. 85–102.
  5.  Корнєєв В. П. До проблеми ефективності підручників з географії [Текст] / В. П. Корнєєв // Географія. – 2007. – №18. – С. 2–4.
  6.  Шарко В.Д. Сучасний урок: Посібник для вчителів і студентів / В.Д.Шарко – К.: СПД, 2007.
  7.  Яськова А.О. Використання інтерактивних методів у викладанні географії / А.О. Яськова // Географія. – 2006. – Лют. (№ 3). – (Дод.). – С. 1 – 8.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

82510. Общая характеристика российской правовой системы 27.03 KB
  То что правоприменители и граждане столь часто подчиняются правовым обыкновениям даже в ущерб соблюдению норм права связано с историческими особенностями с противодействием монгольскому владычеству и с традиционной либеральностью центральной власти по отношению к местной. Система права стала более упорядоченной. Правда остаются весьма болезненными проблемы соответствия законодательства субъектов федеральному законодательству и отсутствия нормативных актов в ряде важнейших отраслей права экологическом незавершенность налоговой кодификации...
82511. Значение сравнительного правоведения как науки и учебной дисциплины 26.7 KB
  Сравнительноправовые исследования в сочетании с традиционными историческим нормативным и социологическим видением права позволяют: вопервых изучить явления правовой действительности которые ранее не охватывались проблематикой правоведения и выйти за национальные рамки своей правовой системы; вовторых взглянуть под особым углом зрения на ряд традиционных проблем юридической науки с учетом тенденций развития права в современном мире. Для юридической науки обращенной прежде всего к национальному праву использование сравнительного...
82512. История сравнительного правоведения 27.8 KB
  Сторонники первого похода рассматривающие его лишь как один из научных методов юриспруденции настаивают на древнем происхождении сравнительного правоведения При этом они указывают что еще античные а позже и средневековые философы и законодатели использовали сравнение как метод исследования в целях решения конкретных проблем. При этом иногда указываются такие конкретные даты как 1869 год год основания французского Общества сравнительного законодательства и реже 1900 год. когда был проведен I Международный конгрес сравнительного права.
82513. Научная, образовательная, практическая функции сравнительного правоведения 24.14 KB
  Сравнительное правоведение как и любая другая наука воздействует на общество. Научная функция Сравнительное правоведение является одним из важнейших поставщиков информации об иностранных правовых системах для всей юридической науки. Кроме этого сравнительное правоведение обладает и самостоятельной научной ценностью особенно в части разработки теории правовой системы. Сравнительное правоведение – один из немногих курсов позволяющих более или менее подробно ознакомиться иными правовыми системами что существенно расширяет профессиональный...
82514. Правовая семья (правовая система) – основное понятие сравнительного правоведения 27.46 KB
  Правовая система как совокупность социальных институтов их функциональных связей и качественных характеристик посредством которых осуществляется правовое регулирование общественных отношений. Наиболее распространен в современной компаративистике термин правовая семья Категория правовая семья служит для обозначения группы правовых систем имеющих сходные юридические признаки позволяющие говорить об относительном единстве этих систем. Понятие правовая семья отражает те особенности некоторых правовых систем которые являются результатом...
82515. Критерии классификации правовых систем (семей) 25.42 KB
  Например в раннегосударственную эпоху критерий был более чем простым правовые системы делились на свои правильные и чужие неправильные. Так по этому критерию можно разграничить христианские мусульманские и языческие правовые системы. компаративистский Компаративистский подход основан на том что правовые системы отдельных государств можно объединить в правовые семьи на основе сходства по следующим критериям: 1. Сходство структуры системы права и системы законодательства системы применения права.
82516. Соотношение сравнительного правоведения с международным публичным и международным частным правом 25.76 KB
  Взаимодействие сравнительного правоведения и МЧП как особых научных дисциплин – широкое понимание Все методы решения коллизии законов предусматривают применение в ряде случаев иностранного закона. Сравнительное правоведение предоставляет в распоряжение МЧП инструментарий позволяющий правильно построить соответствующие институты...
82517. Понятие, формирование и распространение романо-германской правовой семьи 27.53 KB
  К романогерманской правовой семье относятся правовые системы возникшие в континентальной Европе на основе римских канонических и местных правовых традиций. Романогерманская правовая семья – это правовые системы созданные с использованием римского правового наследия и объединенные общностью структуры источников права и сходством понятийноюридического аппарата Формирование. Романогерманская правовая семья имеет весьма длинную юридическую историю.
82518. Структура романо-германской правовой семьи 26.68 KB
  Основным источником является нормативный правовой акт. Правоприменительные органы также построены по иерархическому принципу. Правовое регулирование строится на принципе строго разделения публично и частноправовой сфер в зависимости от принадлежности правоотношения к той или иной сфере определяются права и обязанности субъектов права.