55681

Даючи знання – не відбирай здоров'я!

Научная статья

Педагогика и дидактика

Організація оздоровчофізкультурної діяльності учнів на уроках та в позаурочний час значною мірою зумовлюється потребами суспільства. Мета якої підвищення фізичної підготовленості учнів засобами сучасних фізкультурнооздоровчих систем формування основи...

Украинкский

2014-03-27

428.5 KB

6 чел.

Анотація

  

Фізична культура – одна з важливих складових загальної культури суспільства, що спрямована на зміцнення здоров’я, розвиток фізичних, морально-вольових  та інтелектуальних здібностей із метою гармонійного формування особистості та розвитку активної життєдіяльності.

Організація оздоровчо-фізкультурної діяльності учнів на уроках та в позаурочний час значною мірою зумовлюється потребами суспільства.

Мета  якої — підвищення фізичної підготовленості учнів засобами сучасних фізкультурно-оздоровчих систем, формування основи для забезпечення й усебічного розвитку здоров'я учнів, підготовка їх до активної участі в забезпеченні повноцінного тривалого життя в природних, техногенних та соціальних умовах.

    Матеріали допоможуть вчителям фізичної культури при організації оздоровчо-фізкультурної діяльності учнів на уроках та в позаурочний час.

Даючи знання – не відбирай здоров'я!

                                                                                                 Л.Мисяк,

                                                           Кибинська загальноосвітня школа

                                                                  І-ІІІ ступенів Миргородського району

                                  Полтавської області

                                                

                                               Щоб зробити дитину розумною

                                                                        і розважливою, зробіть її міцною

                                                                       й здоровою: нехай вона працює,

                                                                        діє та бігає. Нехай вона постійно

                                        перебуває в русі.

                                                                           Ж.-Ж. Руссо

                                                                                                              

   Фізична культура – одна з важливих складових загальної культури суспільства, що спрямована на зміцнення здоров’я, розвиток фізичних, морально-вольових  та інтелектуальних здібностей із метою гармонійного формування особистості та розвитку активної життєдіяльності. Під впливом фізкультурних занять відбуваються значні зміни в організмі школярів, підвищується їхня стійкість до різноманітних несприятливих факторів навколишнього середовища. Діти краще пристосовуються до сучасних умов життя, легше переносять тривалі поїздки в транспорті, шум. Учні, які займаються  фізкультурою, мають нормальну масу тіла, гарну статуру, спритні, сильні, швидкі, гнучкі, витривалі.

   Організація оздоровчо-фізкультурної діяльності учнів на уроках та в позаурочний час значною мірою зумовлюється потребами суспільства. Вона має важливе значення й тісно пов'язана з однією зі складових освіти — фізкультурною освітою. Виникає потреба  визначення основних засад, цілей, напрямів, змісту, форм і методів її організації, що дасть змогу цілеспрямовано й ефективно зміцнювати здоров'я учнів, підвищувати рівень фізичної підготовленості, формувати ціннісні орієнтири щодо здорового способу життя.

   Мета фізкультурно-оздоровчої діяльності — підвищення фізичної підготовленості учнів засобами сучасних фізкультурно-оздоровчих систем, формування основи для забезпечення й усебічного розвитку здоров'я учнів, підготовка їх до активної участі в забезпеченні повноцінного тривалого життя в природних, техногенних та соціальних умовах. Вона конкретизується через систему уроків, спортивно-масових оздоровчих заходів та інтеграцію інноваційних технологій, що дасть змогу забезпечити:

-   формування стійких мотиваційних установок і застосування набутих знань щодо здорового способу життя та системи підтримки;

-   реабілітації й корекції власного здоров'я;  

-  умови для саморозвитку та самореалізації особистості відповідно до її здібностей;

- усвідомлення необхідності подальшого підвищення стану фізичної підготовленості через розвиток фізичних якостей і здібностей;

- формування вмінь і навичок щодо систематичних занять фізичними вправами, підвищення функціональної та фізичної підготовленості.

  Змістом оздоровчо-фізкультурної діяльності передбачено надання учням загальних знань і формування вмінь збереження власного здоров'я як важливого компонента загальнолюдської культури; зміцнення навичок здорового способу життя, оволодіння способами розвитку фізичних якостей та вдосконалення морфологічних і функціональних можливостей, формування основних життєво важливих рухових умінь і навичок; сприяння збереженню життя учнів, оволодіння раціональними прийомами  запобігання   порушення   стану  здоров'я, дій у надзвичайних ситуаціях і надання першої допомоги.

     Даючи знання – не відбирай здоров'я! Так говорили в Стародавньому Римі, визначаючи один із найгуманніших принципів освіти. Саме на цьому принципі ґрунтуються   суттєві зміни в шкільній освіті, які  покликані перевести фізичну культуру  в справді розвивальний предмет.

    Для досягнення такої мети в  2012 -2013 н. р. впроваджено новий Державний стандарт початкової освіти, яким передбачено посилення використання здоров'язберігаючих технологій. У розділі освітня галузь «Здоров’я і фізична культура» базовим навчальним планом передбачено 4 години на тиждень: на фізичну культуру – 3 години, основи здоров’я – 1 година. Отже, через навчальні плани доведено до трьох на тиждень кількість обов'язкових уроків фізичної культури. Розроблено принципово нову навчальну програму з фізичної культури для початкової школи, навчальний матеріал якої об'єднаний за способами рухової діяльності. До програми увійшли: школа культури рухів, школа пересувань, школа м'яча, школа активного відпочинку, школа постави. А це означає, що більшість часу на уроці дитина буде проводити у грі. Фізичне навантаження молодших

школярів має бути посильним. 

Відповідно нової  програми, за якою вже навчаються першокласники, відмінено оцінювання в початковій школі. Слово учителя, його похвала, підтримка, заохочення відіграє значно важливішу роль, ніж оцінка в журналі. Ми переходимо від шкали оцінювання до шкали мотивацій, саме мотивація є головним компонентом у структурі навчальної діяльності з фізичного виховання. Її можна визначити як складну багаторівневу систему збудників, що включає потреби, мотиви, інтереси, ідеали, прагнення, установки, емоції, цінності. У загальному розумінні мотив – це те, що стимулює людину до певної дії. Одним із основних компонентів мотивації є інтерес, необхідною умовою формування якого є надання учням можливості показати свої здібності. Чим активнішими є методи навчання, тим легше зацікавити школярів. Ретельно продумувати кожен урок, детально аналізувати його, виходячи з поставленої мети та результатів – ось завдання, які щодня виникають. Праця з дітьми приносить задоволення, з’являються нові ідеї, підходи, форми роботи, надбання досвіду, який з часом вимальовується у власний творчий стиль, переростає в чітку педагогічну систему роботи.

Важливо пам’ятати, що головне – «не загубити» жодної дитини, дати можливість  розкрити все краще, закладене природою, сім’єю, школою. Для цього необхідно вивчати, чим живиться дитяча думка, щиро цікавитися кожним учнем як особистістю.

 

      

Робота з фізичного виховання є багатогранною і потребує вихованню в дитини самостійності, ініціативи, організованості, активності та кмітливості.

До кожної дитини в класі потрібно виявляти щирість, чуйність, не виділяти надмірною увагою обдарованих і не принижувати моралізаторством слабших.  Роботу організовувати так, щоб допомогти кожному учневі відчути себе здібним, потрібним, цікавим для вчителя та товаришів, адже це –

надійний стимул для майбутнього навчання, занять фізкультурою із захопленням, відчуттям власної гідності. Для того, щоб достеменно знати, що потрібно дітям, їх турботи, стан здоров’я, очікування від занять фізкультурою, спортивні захоплення, необхідно на початку навчального року проводити  анкетування учнів аналізуючи відповіді, шукати шляхи вирішення тих проблем, які виникають, намагаючись попередити їх. Учитель фізичної культури – це, насамперед, учитель здоров’я.  

  Згідно нового Державного  стандарту розроблено також  навчальну програму й для 5–9-х класів, яка впевнено стартуватиме  в 2013 -2014 н.р.

Вона  спрямована  на формування в учнів стійкої мотивації щодо збереження свого здоров'я, фізичного розвитку та фізичної підготовленості; гармонійний розвиток природних здібностей ; використання засобів фізичного виховання в організації здорового способу життя. Змістове наповнення предмета «Фізична культура» кожен навчальний заклад формуватиме самостійно з варіативних модулів, які представляють собою окремі види спорту. 

    Змінено підходи до оцінювання навчальної діяльності учнів : враховуються особисті досягнення школярів протягом навчального року, ступінь активності на уроках, залучення учнів до занять фізичною культурою в позаурочний час, участь у спортивних змаганнях усіх рівнів.
У навчальній  програмі  визначено державні вимоги до рівня  фізичної підготовки учнів, що враховують зміст і структуру компетентностей. Освітніми результатами цього етапу навчання є повноцінні вміння і навички, узагальнені знання, особистісно-ціннісне ставлення до здоров’я. Оскільки, стан здоров’я людини залежить від способу життя, постає потреба у навчанні кожного учня таких засобів і форм життєдіяльності, які забезпечать здоров’я сьогодні та в майбутньому, творчу й фізичну активність, довголіття. Розпочинати таке навчання потрібно із раннього дитячого віку: у сім’ї, дошкільному закладі, а зі вступом дітей до школи стає можливим цілеспрямований педагогічний вплив. Фізичні вправи – це основний доступний для вчителів фізкультури засіб формування здорового способу життя. Сьогодні в навчальний процес необхідно впроваджувати сучасні ефективні методи організації навчання учнів, підвищувати  емоційність викладання шляхом використання музичного супроводу, ігрових та змагальних елементів, мультимедійних засобів. З метою розвитку фізичних якостей школярів уроки фізичної культури доцільно проводити у формі колового тренування, яке дає змогу ущільнити урок. З огляду на тривожний стан здоров’я сучасних дітей необхідно під  постійним  контролем тримати частоту пульсу, дихання дітей, вчити їх робити це самостійно, а також, слідкувати за власним самопочуттям, змінами у стані здоров’я.

    Виховання в учнів культури здоров'я  та особистісних якостей, які сприяють збереженню та зміцненню здоров'я, формування уявлень про здоров'я як цінність, а особливо, посилення мотивації на ведення здорового способу життя – це є сьогодні головними завданнями кожного вчителя фізичної  культури. Адже як говорив Василь Сухомлинський: «Турбота про здоров’я – це найважливіше  у роботі вихователя. Від життєрадісності, бадьорості  дітей залежить їх духовний   світогляд, розумовий розвиток, міцність знань і віра в свої сили».

   


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

20574. Українські партії на початку 20 ст., їх програми, стратегія, тактика 29.5 KB
  з ініціативи групи харківських активістів культурницького і студентського руху: Д. була створена Революційна українська партія РУП. фактичним керівником РУП став М. У 1902 р від РУП відкололася Українська народна партія УНП організація націоналістичного напрямку яку очолював Махновський.
20575. Україна в роки Першої світової війни 40.5 KB
  українців було в російській армії та 250 тис. До них слід долучити 25 тис. На її заклик відгукнулося майже ЗО тис. Головна Українська Рада вирішила спиратись на ці сили.
20576. Первісний лад на території України 61 KB
  Основними заняттями людини були збиральництво і полювання. Соціальною формою існування за раннього палеоліту виступало людське стадо, оскільки лише колективне буття давало можливість вижити у складних кліматичних і природних умовах. Жили люди того часу в печерах або хижах із дерева та кісток мамонта.
20577. Зовнішня політика УНР. Берестейській договір та його наслідки. У зовнішній політиці 26.5 KB
  Зовнішня політика УНР. У зовнішній політиці Директорії вдалося розширити міжнародні зв'язки УНР її визнали Угорщина Чехословаччина Голландія Італія. Не визнали УНР країни Антанти й відроджена Польща яка претендувала на Правобережну Україну. Не визнавши гетьманської адміністрації дипломати країн Антанти не збиралися визнавати й поновлену УНР.
20578. Гетьманський переворот. Павло Скоропадський. Гетьманський уряд та його політика 39 KB
  після того як держави Антанти навіть не відповіли на пропозицію про мирні переговори Раднарком Росії розпочав їх з Німеччиною та її союзниками. був прийнятий закон Про посольства 1 місії Української Держави. Основний акцент робився на професійній підготовці фаховому рівні принциповості та патріотизмі працівників зовнішньополітичного відомства Української Держави. Міністрами закордонних справ Української Держави гетьмана П.
20579. Доба Директорії УНР: її внутрішня і зовнішня політика 39 KB
  Доба Директорії УНР: її внутрішня і зовнішня політика Політичні помилки тяжке становище трудящих залежність від окупаційної влади поразка Німеччини та її союзників у війні стали причинами падіння гетьманської влади в листопаді 1918 року. Коновальця Директорія повела наступ на Київ і захопила його 14 грудня 1918 року Прийшовши до влади вона обіцяла знищити поміщицьке землеволодіння встановити трудову владу провести вибори до Конгресу трудового народу якому й належатиме влада. Винниченко на черговому з'їзді Української...
20580. Зх. Укр. землі в 1918 р. Утворення ЗУНР. Петрушевич 32 KB
  Утворення ЗУНР. Левицьким і виданий тимчасовий закон про державну самостійність українських земель колишньої АвстроУгорської імперії за яким усі вони входили до складу Західноукраїнської Народної Республіки ЗУНР. Уряд ЗУНР переїхав до Тернополя а пізніше до Станіславова. перша сесія Української Національної Ради у Станіславові проголосила об'єднання ЗУНР з УНР в єдину державу.
20581. Відновлення радянської влади в Україні в 1919р. Селянсько-повстанський рух. 1919 р 27.5 KB
  Згідно з декретом Тимчасового робітничоселянського уряду вона дістала назву Українська Соціалістична Радянська Республіка УСРР а сам уряд з переїздом до Харкова зазнав значних змін на чолі уряду за рекомендацією В. Юридичне оформлення радянської державності на теренах України відбулося 10 березня 1919 р коли III Всеукраїнський з'їзд рад Харків прийняв першу Конституцію УСРР. Центральним завданням цієї диктатури Основний Закон УСРР визначив здійснення переходу від буржуазного ладу до соціалізму після чого диктатура а слідом за...
20582. Утворення СРСР. Статус України в складі Радянського союзу 29.5 KB
  Утворення СРСР. Повернімося однак до періоду що передував створенню СРСР. 10 грудня на VII Всеукраїнському з'їзді Рад було схвалено Декларацію про утворення СРСР і проект основ Конституції СРСР. З'їзд звернувся до з'їздів Рад інших радянських республік з пропозицією невідкладно оформити створення СРСР.