55683

Формування ключових компетентностей учнів у процесі вивчення історії через організацію дослідницької діяльності

Научная статья

Педагогика и дидактика

Сухомлинський Формування ключових компетентностей учнів у процесі вивчення історії через організацію дослідницької діяльності. Відповідно до цього основним завданням вчителя є сприяння активізації пізнавальної діяльності учнів створення умов для їх само повчання та саморозвитку.

Украинкский

2014-03-27

231.5 KB

3 чел.

                                                               Людина починається в дитинстві,

                                                           людина немислима без громадянської

                                                серцевини, тому піклування про

                                                      громадянську лінію всього процесу

          морального виховання є першочерговою

                         турботою вчителя.

В.О. Сухомлинський

Формування ключових компетентностей учнів у процесі вивчення історії через організацію дослідницької діяльності.

Реалізація завдань освіти на сучасному етапі потребує звернення до особистості учня з її потребами та інтересами. Відповідно до цього основним завданням вчителя є сприяння активізації пізнавальної діяльності учнів, створення умов для їх само повчання та саморозвитку. У своїй роботі я поділяю таку діяльність на безпосередньо дослідницьку, пошукову, творчу, наукову, проектну, прагнучи вирішити за її допомогою на уроках історії проблему формування ключових компетентностей школяра.

Стратегією діяльності вважаю слова К. Ушинського: «Готувати уми! Сіяти ідеї! Ось наше призначення. Збудімо вимоги, вкажімо розумну мету, відкриймо засоби, розбуркаймо енергію – справи  з`являються самі».

Своєю діяльністю вбачаю реалізувати завдання через ідеї пріоритетності гуманізації у навчанні, організацію діяльності, що базується на домінуванні діалогічної взаємодії вчителя і учнів. При цьому діяльнісний  підхід до здобуття знань переростає у креативний – здатність перетворювати будь – яку діяльність у творчий процес.

У сучасному педагогічному процесі пріоритетом стає участь у спільних справах дітей і дорослих. Однією з таких справ, до яких долучилися учні, вчителі, батьки, громадськість стало відкриття в школі історико – краєзнавчого музею. Музейна педагогічна система передбачає саме таку організацію навчально – виховного процесу, за які учень – один із головних суб`єктів творчої діяльності, в основі якої – гуманна людина зі всією сукупністю творчих задатків, здібностей мотивів. Вершина піраміди – «дослідник – філософ», а «дослідник – громадянин», «дослідник – винахідник», «дослідник – експериментатор», «дослідник – теоретик» - проміжні щаблі зростання.

Саме ці якості найбільше розвиваються в учнів під час музейних уроків та пошукової роботи. Формується громадянське мислення, коли учень досліджує проблеми пов`язані з історією міста, країни. Народжується національна свідомість, що сприяє неупередженому ставленню до інших культур, розумінню ролі і місця національного у світовій загальнолюдській цивілізації.

При шкільному музеї Мирненської ЗОШ систематично здійснюється пошуково – краєзнавча робота. Пошук завжди супроводжується науково – дослідницькою діяльністю, в результаті якої в учнів формуються такі риси:

  •  допитливість;
  •  цілеспрямованість;
  •  наполегливість, безмежне терпіння під час обміркування будь – яких питань;
  •  ініціативність;
  •  оригінальність, уникати шаблонів;
  •  спритність, винахідливість, внутрішня свобода;
  •  терпимість до нечіткості, двозначності, невизначеності;
  •  вимогливість, прагнення не задовольнятися приблизними відомостями, а уточнювати, добиратися до суті, враховувати думку фахівців;
  •  критичність розуму;
  •  дисциплінованість, організованість розуму.

Головним завданням музею є:

  •  Вивчення, охорона і пропаганда  пам’яток історії, культури та природи рідного краю;
  •  Проведення культурно-освітньої роботи серед учнівської молоді та інших верств населення;
  •  Музей створює і поповнює стаціонарні експозиції та виставки;
  •  Організовує облік музейних предметів, забезпечує їх збереження;

Робота музею спрямована на:

  •  Розвиток краєзнавства;
  •  Екскурсійну та пропагандистську роботу;

Актив музею систематично приймає участь в акції «Милосердя». Бережно доглядають братську могилу в селі та обеліск воїнам-землякам, які стояли на вогняних рубежах Великої Вітчизняної війни. Традиційними є зустрічі з учасниками війни на уроках мужності та у музеї школи. Козачата піклуються про ветеранів війни, учасників бойових дій, солдатських вдів, дітей війни. Актив і рада музею ведуть пошукову роботу, збір матеріалів про своїх земляків-визволителів рідного краю.

Музей постійно приймає участь в районних та обласних конкурсах. У 2010-2011 навчальному році був нагороджений грамотою, за участь у обласному етапі Всеукраїнського огляду музеїв.   

    Організація пошуково–дослідницької діяльності учнів в атмосфері загального захоплення не тільки сприяє розвитку дитини, а й стимулює її пізнавальні потреби  і творчість.

Це свідчить, що дослідницька діяльність, яка поєднує знання, отримані в музеї, на уроках, практичні уміння і навички, сприяє вихованню компетентнісної особи школяра, допомагаючи вирішити завдання, поставлені перед освітою ХХІ століття.

                    

                                          Вчитель історії та правознавства

керівник історико-краєзнавчого                                                                                                                                                                                                                                                        музею Мирненської  ЗОШ І-ІІІ ступенів

                 Солдатова Марина Миколаївна.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

21689. НЕЙРОННЫЕ СЕТИ 394 KB
  НЕЙРОННЫЕ СЕТИ Нейронные сети начали активно распространяться 20 лет назад они позволяют решать сложные задачи обработки данных. Нейронные сети названы так потому что их архитектура в некоторой степени имитирует построение биологической нервной ткани из нейронов в мозге человека. Первый шаг был сделан в 1943 году с выходом статьи нейрофизиолога Уоррена Маккалоха и математика Уолтера Питтса про работу искусственных нейронов и представления модели нейронной сети на электрических схемах.htm Итак нейронные сети появились как результат...
21690. ТЕХНОЛОГИИ НЕЙРОННОГО УПРАВЛЕНИЯ 181 KB
  Он составляет основу для большинства схем нейронного управления. ТЕХНОЛОГИИ НЕЙРОННОГО УПРАВЛЕНИЯ Во многих реальных системах имеются нелинейные характеристики сложные для моделирования динамические элементы неконтролируемые шумы и помехи а также множество обратных связей и другие факторы затрудняющие реализацию стратегий управления. За последние два десятилетия новые стратегии управления в основном развивались на базе современной и классической теорий управления. Как современная в частности адаптивное и оптимальное управление так и...
21691. Расширение последовательной схемы нейронного управления 106 KB
  Простая процедура обучения для эмулятора выглядит так: {рис. 109} Целью обучения является минимизация ошибки предсказания . 109} Для ускорения сходимости процесса обучения можно использовать другую модель эмулятора: {рис.
21692. Нейронный контроллер 225 KB
  Сегодня мы посмотрим что внутри у нейроконтроллера а также займёмся повышением эффективности оперативного управления. Нейронный контроллер Предположим что объект управления описываемый уравнением является обратимым. Если выход близок к выходу при соответствующих входах то многослойная нейросеть может рассматриваться как контроллер в прямой цепи управления.
21693. Обучение контроллера: подход на основе прогнозируемой ошибки выхода 361.5 KB
  Шаг 1. read ; Шаг 2. {Обучение эмулятора} for := downto 0 do begin :=; ; end; Шаг 3. {Генерация управляющего входного сигнала} :=; или :=; :=; Шаг 4.
21694. ПАРАЛЛЕЛЬНАЯ СХЕМА УПРАВЛЕНИЯ 538.5 KB
  ПАРАЛЛЕЛЬНАЯ СХЕМА УПРАВЛЕНИЯ В параллельной архитектуре нейронного управления нейронная сеть используется наравне с обычным ПИДрегулятором. Настройка выполняется таким образом чтобы выходной сигнал объекта управления как можно точнее соответствовал заданному опорному сигналу . Из этих примеров следует что даже если удастся разработать хорошую общую стратегию управления может возникнуть необходимость в её настройке с целью получения лучших практических результатов.
21695. ПРИЛОЖЕНИЯ НЕЙРОННОГО УПРАВЛЕНИЯ 453.5 KB
  Далее мы будем изучать примеры практического применения некоторых методов нейроуправления и не только нейроуправления для реальных систем. ПРИЛОЖЕНИЯ НЕЙРОННОГО УПРАВЛЕНИЯ В качестве реальной системы будем рассматривать систему управления температурой водяной ванны инвертированный маятник систему управления генератором в электрическом транспортном средстве и печь как многомерный объект управления со многими входами и выходами. Система управления температурой водяной ванны Система управления представляет собой регулятор температуры для...
21696. МЕТОДЫ ИСКУССТВЕННОГО ИНТЕЛЛЕКТА 286 KB
  Вычисления соответствующие действиям нечёткого контроллера в системе управления температурой водяной ванны можно представить в виде следующего алгоритма: Шаг 1. Гн Омату рассматривает помимо нейросетевого и нечёткого управления ещё два способа управления водяной ванной. По результатам экспериментов из всех схем управления схема ПИД наиболее проста в реализации.
21697. Система стабилизации перевёрнутого маятника 668.5 KB
  Система стабилизации перевёрнутого маятника Перевёрнутый маятник представляет собой модель нестабильной системы управления сам маятник закреплён сверху на тележке которая может перемещаться вправо и влево в горизонтальной плоскости причём это перемещение является управляемым. Задача управления состоит в стабилизации маятника в вертикальном положении на возможно более продолжительное время. Цель управления состоит в том чтобы переместить тележку в позицию таким образом чтобы маятник оставался в вертикальном положении.