55683

Формування ключових компетентностей учнів у процесі вивчення історії через організацію дослідницької діяльності

Научная статья

Педагогика и дидактика

Сухомлинський Формування ключових компетентностей учнів у процесі вивчення історії через організацію дослідницької діяльності. Відповідно до цього основним завданням вчителя є сприяння активізації пізнавальної діяльності учнів створення умов для їх само повчання та саморозвитку.

Украинкский

2014-03-27

231.5 KB

3 чел.

                                                               Людина починається в дитинстві,

                                                           людина немислима без громадянської

                                                серцевини, тому піклування про

                                                      громадянську лінію всього процесу

          морального виховання є першочерговою

                         турботою вчителя.

В.О. Сухомлинський

Формування ключових компетентностей учнів у процесі вивчення історії через організацію дослідницької діяльності.

Реалізація завдань освіти на сучасному етапі потребує звернення до особистості учня з її потребами та інтересами. Відповідно до цього основним завданням вчителя є сприяння активізації пізнавальної діяльності учнів, створення умов для їх само повчання та саморозвитку. У своїй роботі я поділяю таку діяльність на безпосередньо дослідницьку, пошукову, творчу, наукову, проектну, прагнучи вирішити за її допомогою на уроках історії проблему формування ключових компетентностей школяра.

Стратегією діяльності вважаю слова К. Ушинського: «Готувати уми! Сіяти ідеї! Ось наше призначення. Збудімо вимоги, вкажімо розумну мету, відкриймо засоби, розбуркаймо енергію – справи  з`являються самі».

Своєю діяльністю вбачаю реалізувати завдання через ідеї пріоритетності гуманізації у навчанні, організацію діяльності, що базується на домінуванні діалогічної взаємодії вчителя і учнів. При цьому діяльнісний  підхід до здобуття знань переростає у креативний – здатність перетворювати будь – яку діяльність у творчий процес.

У сучасному педагогічному процесі пріоритетом стає участь у спільних справах дітей і дорослих. Однією з таких справ, до яких долучилися учні, вчителі, батьки, громадськість стало відкриття в школі історико – краєзнавчого музею. Музейна педагогічна система передбачає саме таку організацію навчально – виховного процесу, за які учень – один із головних суб`єктів творчої діяльності, в основі якої – гуманна людина зі всією сукупністю творчих задатків, здібностей мотивів. Вершина піраміди – «дослідник – філософ», а «дослідник – громадянин», «дослідник – винахідник», «дослідник – експериментатор», «дослідник – теоретик» - проміжні щаблі зростання.

Саме ці якості найбільше розвиваються в учнів під час музейних уроків та пошукової роботи. Формується громадянське мислення, коли учень досліджує проблеми пов`язані з історією міста, країни. Народжується національна свідомість, що сприяє неупередженому ставленню до інших культур, розумінню ролі і місця національного у світовій загальнолюдській цивілізації.

При шкільному музеї Мирненської ЗОШ систематично здійснюється пошуково – краєзнавча робота. Пошук завжди супроводжується науково – дослідницькою діяльністю, в результаті якої в учнів формуються такі риси:

  •  допитливість;
  •  цілеспрямованість;
  •  наполегливість, безмежне терпіння під час обміркування будь – яких питань;
  •  ініціативність;
  •  оригінальність, уникати шаблонів;
  •  спритність, винахідливість, внутрішня свобода;
  •  терпимість до нечіткості, двозначності, невизначеності;
  •  вимогливість, прагнення не задовольнятися приблизними відомостями, а уточнювати, добиратися до суті, враховувати думку фахівців;
  •  критичність розуму;
  •  дисциплінованість, організованість розуму.

Головним завданням музею є:

  •  Вивчення, охорона і пропаганда  пам’яток історії, культури та природи рідного краю;
  •  Проведення культурно-освітньої роботи серед учнівської молоді та інших верств населення;
  •  Музей створює і поповнює стаціонарні експозиції та виставки;
  •  Організовує облік музейних предметів, забезпечує їх збереження;

Робота музею спрямована на:

  •  Розвиток краєзнавства;
  •  Екскурсійну та пропагандистську роботу;

Актив музею систематично приймає участь в акції «Милосердя». Бережно доглядають братську могилу в селі та обеліск воїнам-землякам, які стояли на вогняних рубежах Великої Вітчизняної війни. Традиційними є зустрічі з учасниками війни на уроках мужності та у музеї школи. Козачата піклуються про ветеранів війни, учасників бойових дій, солдатських вдів, дітей війни. Актив і рада музею ведуть пошукову роботу, збір матеріалів про своїх земляків-визволителів рідного краю.

Музей постійно приймає участь в районних та обласних конкурсах. У 2010-2011 навчальному році був нагороджений грамотою, за участь у обласному етапі Всеукраїнського огляду музеїв.   

    Організація пошуково–дослідницької діяльності учнів в атмосфері загального захоплення не тільки сприяє розвитку дитини, а й стимулює її пізнавальні потреби  і творчість.

Це свідчить, що дослідницька діяльність, яка поєднує знання, отримані в музеї, на уроках, практичні уміння і навички, сприяє вихованню компетентнісної особи школяра, допомагаючи вирішити завдання, поставлені перед освітою ХХІ століття.

                    

                                          Вчитель історії та правознавства

керівник історико-краєзнавчого                                                                                                                                                                                                                                                        музею Мирненської  ЗОШ І-ІІІ ступенів

                 Солдатова Марина Миколаївна.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

73073. Добро и зло, проблема насилия 31 KB
  В целом у Канта можно встретить двойственную оценку природы человека. С одной стороны нет никакой природы человека ибо он незавершен и не имеет готовых инстинктов. По мнению Канта природа человека означает его разумность. На самом деле Кант намеренно исходит из отрицательных качеств человека...
73074. Пол и возраст 37.5 KB
  В первую очередь речь идет об ускорении темпов развития и увеличении продолжительности жизни. Продолжительность жизни человека как и любого другого вида имеет свои характерные пределы. При этом видовая продолжительность жизни зависит только от генотипа.
73075. Биосоциальная природа человека: духовные и телесные практики формирования человека в процессе цивилизации 34 KB
  Декарт рассматривает тело как сложную машину, части которой находятся во взаимодействии и образуют неделимое целое. Тело – это машина, главной деталью которой является душа. Отсюда для Декарта столь важным был вопрос о месте, где она связана и сообщается с организмом.
73076. Философская антропология (ФА), история развития 33.5 KB
  Фил антропология ФА В широком смысле философское учение о природе сущности человека который служит центральным предметом рассмотрения; в узком смысле течение западноевропейской преимущественно немец философии 1й пол. Философская антропология есть учение о человеке с точки зрения самого бытия человека.
73077. Психоаналитические теории культуры: З.Фрейд, К.Юнг, Ж.Лакан 34 KB
  Юнг швейцарский психолог психиатр. Ученик Фрейда Юнг пришел к выводу о том что типичные образы являющиеся в снах пациентов являются явлением не извне. Юнг выделяет в структуре психики человека не только индивид. Таким образом Юнг приходит к выводу что коллективное бессознательное имеет культурное...
73078. Морфология культуры в XX веке: О.Шпенглер, А.Тойнби, П.Сорокин 40 KB
  Морфология культуры в XX веке: О. В основе каждой культуры лежит общественный идеал или степень культуры кот. Вслед за Данилевским Шпенглер считает что развитие культуры выстраивается по образцу живого организма походит стадии детства юности зрелости старости смерти.
73079. Типология культур Н.Данилевского 32.5 KB
  В основу концепции исторической типологии им положен принцип многообразия локальных цивилизаций циклического развития культуры. Данилевский первым обосновал такой подход к истории мировой культуры. Данилевский отстаивал идею самобытности русской культуры национального характера русского народа и духовных ценностей.
73080. Позитивистские и эволюционные концепции культуры: Г.Спенсер, Э.Тайлор 33.5 KB
  В 19 веке появилась специальная наука об человеческих общностях социология ставшая основой для формирования культурной антропологии социологии культуры и более частных культурологических дисциплин культурной этнологии и этнографии социологии искусства и т.
73081. Теории развития культуры в эпоху Просвещения. Д.Вико и И.Гердер 36.5 KB
  Просветителей интересовала возможность духовного совершенствования человека, взаимопонимания народов. Эти идеи оказали значительное влияние на развитие общественной мысли. Вместе с тем в 19-20 вв. идеология Просвещения нередко подвергалась критике за идеализацию человеческой природы...