55694

Корекційно-розвивальна робота з учнями з вадами фізичного та (або) розумового розвитку

Научная статья

Педагогика и дидактика

Окрім того діти навчаються у школі де переважно ведуть сидячий спосіб життя і можуть ділитися своїми емоціями лише на коротких перервах чи на уроках фізкультури. Ці діти швидко відволікаються увага у них нестійка.

Украинкский

2014-03-27

228 KB

72 чел.

Корекційно-розвивальна робота з учнями з вадами фізичного та (або) розумового розвитку

Проблемне питання, над яким працює школа: забезпечення дітям з особливостями психофізичного розвитку можливостей для соціальної адаптації. Працюючи у спеціальному навчальному закладі з дітьми, які мають обмежені психофізичні можливості, ми надаємо особливої уваги корекційно-розвивальній роботі, підвищенню інтелектуальних можливостей дітей.  Ця робота спрямовується на виправлення, послаблення недоліків психофізичного розвитку дітей із затримкою психофізичного розвитку та розумово відсталих учнів. Корекційна робота в основному базується на виправленні недоліків фізичного та психічного розвитку та формуванні в учнів нових пізнавальних можливостей. Система корекційної роботи організована на поєднанні наочного образу, слова та практичних дій, а також сприяє розвитку сприймання та сенсорних можливостей, наочно-образного мислення, довільної уваги та пам'яті.

Для підвищення ефективності психолого-педагогічної і соціальної реабілітації учнів із ЗПР, вадами психофізичного розвиткув школі ведеться медико-психолого-педагогічний супровід кожного учня, який включає комплексні диференційовані медичні реабілітаційні заходи із застосуванням медикаментозної терапії, лікувальної фізкультури, масажу, фізіотерапевтичних процедур, індивідуалізації фізичного виховання, раціоналізації режимів і умов навчання, спеціально сплановані з врахуванням діагнозу кожної дитини логопедичні та корекційно-розвиткові заняття, що сприяють корекції як нервово-психічного, так і соматичного здоров'я цієї категорії учнів. Різноманітна гурткова робота, заняття з психологом, виховні заходи сприяють всебічному розвитку кожної дитини та корекції вад психофізичного розвиту.

Для досягнення мети колектив школи розв'язує такі завдання:

Аналізуючи цілісну систему формування вікової динаміки розвитку та поведінки дітей з особливими потребами, виділяємо аспекти, що найактивніше проявляються в їхній реальній життєдіяльності, зокрема у процесі міжособистісної взаємодії у групі та практично-побутовій та навчальній діяльності, а також акцентуємо увагу на найбільш мобільних і дієздатних психологічних та інтелектуальних особливостях.

Підвищенню результативності процесу формування адаптивної поведінки учнів з проблемами в інтелектуальному розвиткові допомагає вивчення дитини — практична основа для розробки індивідуальної корекційної програми розвитку, до якої входять три важливих взаємопов'язаних напрямки: медична реабілітація, психологічний супровід та система педагогічних впливів під час навчального та виховного процесу.

Загальна мета корекційно-розвивальної роботи, яку проводить колектив школи, — сприяння розвиткові дитини, створення умов для реалізації її внутрішнього потенціалу, допомога в подоланні і компенсації відхилень, що заважають її розвиткові. Досягти цієї мети можливо лише в тому випадку, якщо корекційно-розвивальна робота відбувається з урахуванням вікових особливостей дітей і особливостей, пов'язаних із характером порушення онтогенезу.

Корекційні впливи організовуються так, щоб вони відповідали основним лініям розвитку в конкретний віковий період, базувалися на властивих цьому вікові особливостях і досягненнях:

  •  корекція спрямована на виправлення і дорозвинення, а також компенсацію тих психічних процесів і новоутворень, що почали формуватися в попередньому віковому періоді та які є основою для розвитку в наступному періоді;
  •  педагоги, організовуючи корекційно-розвивальну роботустворюють умови для ефективного формування тих психічних функцій, що особливо інтенсивно розвиваються в поточний період дитинства;
  •  корекційно-розвивальна робота сприяє формуванню передумов для благополучного розвитку на наступному віковому етапі;
  •  корекційно-розвивальний педагогічнийвплив спрямований на гармонізацію особистісного розвитку дитини на конкретному віковому етапі.

Рівні реалізації корекційно-розвивальної роботи:

Психофізіологічний, що показує сформованість компонентів, які складають внутрішню фізіологічну і психофізіологічну основу всіх систем суб'єкта, який розвивається.

Індивідуально-психологічний, який визначає розвиток основних психологічних систем (пізнавальної, емоційної тощо) суб'єкта.

Особистісний, що виражає специфічні особливості власне суб'єкта як цілісної системи, його відмінність від аналогічних суб'єктів, які знаходяться на даному етапі розвитку.

Мікрогруповий, що показує особливості взаємодії суб'єкта, який розвивається, з іншими суб'єктами та їхніми об'єднаннями.

Соціальний, що визначає форми взаємодії суб'єкта з більш широкими соціальними об'єднаннями і суспільством у цілому.

Для дітей із ЗПР та розумовою відсталістю детально плануємо кожен урок, виховний захід та логопедичне чи корекційно-розвиткове заняття з врахуванням їх психофізичних особливостей. Для таких дітей характерним є те, що в більшості з них можуть переважати процеси збудження нервової системи над процесами гальмування. Як наслідок цього — надмірна рухливість, часте переключення уваги з одного виду діяльності на інший. Такі діти перебувають у постійному русі. Вони поверхово сприймають навколишній світ, не слухають пояснень, а одразу переходять до дій. Або спостерігається інша картина, коли діти повільні, не сприймають пояснень чи навіть демонстрування дій.

Окрім того, діти навчаються у школі, де переважно ведуть сидячий спосіб життя, і можуть ділитися своїми емоціями лише на коротких перервах чи на уроках фізкультури.

Для таких дітей корекційні заняття та фізкультхвилинки є важливим фактором розрядки і вираження емоцій. Прийоми корекції психічних процесів та інтелектуального розвитку завжди поєднуються зі спеціально підібраними рухами, що значно підвищує ефективність корекційно-розвиткової роботи. У багатьох випадках після рухового «розігрівання» дитина готова до зосередження на «розумових завданнях». Розвиток дитини з ушкодженою центральною нервовою системою порушений.

За рахунок спеціально підібраних вправ і завдань на кожному уроці ми маємо змогу здійснювати корекцію та розвиток психічних процесів дітей, зокрема:

  •  забезпечити активізацію розвитку аналітико-синтетичної діяльності дітей на основі формування таких логічних операцій, як порівняння, класифікація, синтез, абстрагування та узагальнення; розвивати наочно-образне та логічне мислення.
  •  формувати самостійність думки, вміння розмірковувати, тобто використовувати мову не тільки як засіб спілкування, а й як засіб мислення, вчити дітей застосовувати  набуті знання, уміння та навички в змінених умовах.
  •  виробляти уміння уважно слухати (або читати) інструкцію, переказувати її своїми словами, чітко уявляти кількість етапів та їх послідовність, уміти давати словесний звіт, про виконану роботу (роблю й розповідаю, що роблю; зробив і розповідаю, що зробив).
  •  формувати навички й потребу в самоконтролі, осмислене ставлення до виконуваного завдання, давати дітям можливість доводити в розгорнутій формі правильність своїх дій, самостійно знаходити допущені помилки,здійснювати самоперевірку виконаного завдання.
  •  постійно використовувати позитивну стимуляцію, схвалення, моральну підтримку, розвиваючи зацікавленість і бажання отримувати хороші оцінки, що дає дитині можливість швидко залучатись до роботи, довше бути активною і завдяки цьому успішно розв’язати це завдання.

З корекційною метою використовуються різноманітні ігрові ситуації, дидактичні розвивальні ігри, завдання на розвиток сприйняття, уваги, пам’яті, процесів мислення

Для дітей молодшого шкільного віку використовуються асоціації з казками, а для старших дітей конкретизуємо завдання і наближаємо його до завдань, які ми даємо дітям із нормальним психічним розвитком. Головне для дітей із ЗПР та розумовою відсталістю — сформувати навички, необхідні для їхнього віку. Так, використовуючи гру, можна спочатку ввести одне правило, потім два, і навіть три, але треба пильнувати за правильністю виконання гри (тобто за дотриманням правил).

На початку корекційного заняття добре давати ігри на запам'ятовування імен одне одного чи на запам'ятовування назв предметів, потім ігри з перебуванням у грі та вибуванням із неї, естафети з найпростішими навичками володіння м'ячем чи палицями тощо, а наприкінці — обов'язково ігри на увагу чи такі, що можуть емоційно врівноважити дітей.

Якщо використовуються ігри командні,  завжди створюється атмосфера успіху всіх або нікого. Для дітей із особливими потребами ми важаємо важливим створювати позитивну та радісну атмосферу на занятті, не виділяти на ігри більше 5 хвилин, не використовувати довгих пояснень, краще показати — це швидше і зрозуміліше.

Максимально залучаємо всіх дітей до ігор, занять у групах, виконання навчальних завданьнавіть тих дітей, які не виявляють бажання брати безпосередню участь у грі чи занятті. Таку дитину ми робимо помічником чи вболівальником, але не залишаємо  без уваги, бо деколи своїм протестом вони виказують брак уваги до себе.

Передумови ефективної організації уроків та корекційних занять у спеціальній школі для дітей з порушеннями фізичного та (або) розумового розвитку:

  •  заняття мають бути привабливі для дітей — заохочувати дітей докладати зусиль (у тому можуть допомогти: музика, застосування кольорових предметів, та таких, що видають звуки, заохочувальний контакт із дорослими або іншими дітьми);
  •  залучення до занять учнів з іншими можливостями — руховими та розумовими;
  •  відчуття спроможності (мінімальними зусиллями можна досягти максимального ефекту);
  •  отримання нових, невідомих досі вражень.

Психологічна корекція — це дія, спрямована на певні психологічні структури з метою забезпечення повноцінного розвитку і функціонування дитини. Це обґрунтована дія на внутрішній світ людини, за якої вчитель та вихователь має справу з конкретними проявами бажань, переживань, пізнавальних процесів і дій дитини. При визначенні основної мети і завдань психологічних корекцій важливо пам'ятати положення Л. Виготського про створення зони найближчого розвитку особистості і діяльності дитини як основний зміст корекційної роботи. Психологічна корекція покликана вирішувати завдання профілактики.

Методика проведення ігротерапїі

Ігротерапія застосовується не тільки з корекційною метою, а й із профілактичною та психогігієнічною. Розрізняють дві форми ігротерапїі: індивідуальну і групову. Якщо у дитини проблеми зі спілкуванням, тоді групова терапія більш корисна, ніж індивідуальна. В ігротерапїі застосовують різний ігровий матеріал: ігри в «сім'ю», ігри з маріонетками, будівельні, ігри-вправи.

Ігри та вправи, спрямовані на розвиток уваги

У дітей із ЗПР, вадами фізичного чи розумового розвитку особливо страждає довільна увага, коли потрібна цілеспрямована діяльність. Ці діти швидко відволікаються, увага у них нестійка. Знижена і здатність до її розподілу між різними видами діяльності. Такі учні не можуть робити одночасно дві справи. Звужений обсяг уваги переключається з одного виду діяльності на інший.

У завданнях, які ми пропонуємо, формування уваги відбувається в одних випадках при різних видах сприйняття (зоровому, слуховому, дотиковому), а в інших — на рівні розумових операцій, уявлень, процесів пам'яті. Завдання сформовані для різних вікових груп (спрямовані на розвиток процесів мислення, уваги, пам’яті на уроках з природничих дисциплін).

Ігри та вправи, спрямовані на розвиток уваги

Хто більше побачить?

Запропонувати дітям уважно розглянути картинку і перелічити, що вони бачать на ній.

Знайдіть помилку

У цієї гри багато варіантів, які пропонуються відповідно до класу:

знайти фігуру, яку поклали не на своє місце. Викладається декілька видів карток, підібраних за певними геометричними фігурами, проте серед трикутників лежить квадрат, між ромбами — прямокутник тощо;

сказати, що неправильно. Пропонують кілька думок, частина з яких — алогічні.

Прочитати пропозиції і знайти помилкові думки. (Наприклад: заєць уміє літати; взимку холодно; на сосні виросли червоні яблука; у собаки народилися телята тощо.)

Фігури

Зображені фігури 3—4 видів (трикутник, коло, квадрат, ромб). Усього 5—10 рядів по 10 фігур у кожному ряді. Фігури в ряду розташовані довільно. Потрібно:

розкласти фігури, як показано на зразку;

розставити значки тільки у квадратах і трикутниках;

поставити значки в ромбах і підкреслити всі квадрати.

Предмети

Дається таблиця з предметами 5—10 рядів по 8 у кожному.

Предмети розташовані довільно. Потрібно:

викреслити всі гриби;

викреслити всі м'ячики;

викреслити всі ялинки червоним олівцем, а м'ячики — синім;

викреслити всі м'ячики і підкреслити ялинки.

Ігри та вправи на вдосконалення сприйняття простору

Сприйняття — складніший процес, ніж відчуття.Це цілісне віддзеркалення об'єктів і явищ навколишнього світу. Воно пов'язане з мовою, мисленням, пам'яттю, уявленнями, а також особливостями особистості.

Сприйняття дітей із ЗПР та розумовою відсталістю характеризується порушенням вибірковості, цілісності, узагальненості. У них утворюються лише найпростіші, а не головні зв'язки між об'єктами, тому їм важко осягнути значення сприйманого. У таких дітей звужений обсяг сприйняття, що ускладнює їм орієнтування в малознайомих місцях. Перелічені дефекти сприйняття негативно позначаються на успішності навчання (не дотримуються ліній рядка, виникають труднощі при написанні елементів літер, у поскладовому читанні, в розташуванні предметів у просторі тощо). Для вдосконалення сприйняття слід вико­ристовувати корисні заняття з малювання, ліплення, конструювання, спортивні ігри та фізичні вправи.

Ігри та вправи на вдосконалення сприйняття простору

Відгадай і намалюй

На дотик відгадати фігури, що знаходяться в мішечку (пласкі, з картону або фанери), назвати їх, а потім намалювати.

Розкладають геометричні фігурки, однакові з тими, що лежать у мішечку. Ви показуєте будь-яку фігуру і просите дістати з мішечка таку ж.

З яких фігур?

Пригадати і назвати предмети, схожі на коло, квадрат, прямокутник трикутник.

Закінчити малюнок із заданих фігур.

Виклади фігури з паличок

Спочатку дають дітям зразок, а потім забирають, щоб відтворити фігури по пам'яті.

Яка рука?

Потрібно:

визначити, якою рукою дівчинка триває прапорець;

в якій руці хлопчик тримає кулю;

на якій нозі стоїть дівчинка;

якою рукою хлопчик тримає ручку.

Що де знаходиться?

Потрібно назвати, що зображено в середині, що в лівому верхньому кутку тощо.

Твій шлях

Потрібно розказати, як ти йдеш до крамниці і що де знаходиться (праворуч, ліворуч, позаду, попереду тощо).

Уважно слухай і намалюй

Вчитель називає геометричні фігури із вказівкою їхнього місця на аркуші. Діти мають замалювати їх на вказаному місці згідно з інструкцією (вгорі ліворуч трикутник, праворуч від нього квадрат, у центрі коло тощо).

Лабіринт

Допомогти зайчику знайти дорогу.

Якою дорогою діти йдуть до школи?

Домалюй предмети

Попросити дітей назвати, а потім домалювати предмети, зображені на малюнках. Можна заштрихувати або розфарбувати їх.

Упізнай, що зображено

Перед дитиною лежать картинки, на яких знайомі зображення дано не повністю. Попросити дітей подумати і сказати, що вони впізнали, кому належать ті чи інші елементи зображення.

Ігри та вправи на вдосконалення сприйняття часу

Сприйняття часу особливо складно дається дітям із ЗПР та розумовою відсталістю. Тривалість, швидкість, послідовність явищ усвідомлюються ними зі значними зусиллями. В іграх і вправах добре закріплювати уявлення про добу (ранок, день, вечір, ніч), дні тижня, місяці, ввести у словник понять тимчасові слова-поняття: раніше, пізніше, спочатку, потім, до, після.

Ігри та вправи на вдосконалення сприйняття часу

Розклади по порядку

Покласти таблички з відповідними словами і попросити дітей розташувати їх у порядку зростання часу.

Розв'яжи задачу

Василько гостював у селі тиждень і п'ять днів. Скільки всього днів він був у селі?

Котра година?

Використовуючи іграшковий годинник, попросити дітей визначити час на годиннику, а потім поставити стрілки за вказівками вчителя.

У яку пору року?

Узяти малюнки із зображенням пори року і зображення таких предметів: саней, лиж, човна тощо. Дитина має назвати предмет і підкласти до картинок із відповідною порою року.

Визначити час

На табличках написано: ніч, ранок, день, вечір; на картках зображені ситуації, що відповідають певній частині доби. Пропонується дитині визначити, коли відбувається дія, зображена на картках, і підкласти їх до відповідної таблиці.

Ігри та вправи на вдосконалення сприйняття кольору

Для дітей із ЗПР та розумовою відсталістю характерна занижена колірна чутливість. З певними зусиллями засвоївши основні насичені кольори (червоний, синій, жовтий, зелений), діти ще довго плутають їхні відтінки. Вони нерідко використовують колір, не відповідний забарвленню реального об'єкту (розфарбовують кішку в синій колір, огірок у червоний тощо), не розуміють, що колір може бути постійною ознакою того чи іншого предмета.

Ігри та вправи на вдосконалення сприйняття кольору

Добери відповідну пелюстку

Перед дитиною кладуть картку із зображенням декількох квіток (ромашка, волошка, мак, соняшник), у кожної з яких бракує однієї пелюстки. Вони додаються окремо. Запропонувати дитині знайти їхню квіточку з урахуванням кольору і форми.

Упізнай за кольором

Пропонуються смужки різного кольору. Потім показати контури предметів (листя, огірок, кавун, волошка, лимон тощо). Дитина має показати смужку відповідного кольору.

Чиї сукні висять?

На малюнку зображені дівчатка, в їхньому волоссі бантики різного кольору. На мотузці висять сукні того ж кольору. Діти мають сказати, кому з дівчаток належить кожна сукня.

Знайди у вазі фрукти

(за кольором)

Хто назве більше предметів?

Що буває червоним?

Що буває зеленим?

Що буває жовтим?

Ігри та вправи на розвиток мислення та мовлення

Для дітей із ЗПР та розумовою відсталістю найбільш складними є словесно-логічні операції, виконання яких протікає тільки в розумовій площині. Протягом багатьох років педагоги розвивають мислення учнів, піднімаючи його від найдоступніших наочних форм до абстрактних словесно-логічних понять.

Пропоновані нижче ігри і вправи сприяють не тільки активізації розумової та мовної діяльності, а й розвивають такі психічні процеси, як уявлення, пам'ять, уява, емоції, воля.

Виконуючи ці завдання, дитина має знайти схожість і відмінності у предметах і явищах, порівняти їх на основі виділених ознак, зробити узагальнення, висновок.

Ігри та вправи на розвиток мислення та мовлення

Завдання-головоломки

Склади 2 квадрати із 7 паличок, 2 рівні трикутники із 9 паличок тощо.

Візьми 9 паличок і склади квадрат і 4 трикутники.

Дитина має уявити фігуру і здогадатися, як її складати.

Прибери 2 палички, щоб залишився один прямокутник.

Склади будиночок із 6 паличок, а потім переклади 2 палички, щоб вийшов прапо­рець.

Прибери 3 палички, щоб залишилося З таких самих квадрата. Прибери 4 палички, щоб залишилося 3 квадрата. Переклади 1 паличку і щоб будиночок був перевернутий в інший бік.

Намалюй фігурку, яку потрібно.

Увагу дітей слід привертати до відмінних

ознак зображених предметів, до їхньої послідовності.

Продовж числовий і літерний ряд.

Викресли зайву фігурку, цифру.

Розклади Фігури.

Гра складається із 24 карток (8x6 см) із зображенням геометричних фігур чотирьох видів, трьох кольорів (сині, червоні, зелені), великого і маленького розміру.

1-й варіант. Мовчки розкласти фігури в купки: спочатку в 3 купки відповідно до форми, потім у 3 купки відповідно до кольору.

2-й варіант. Покласти на стіл будь-яку картку з фігурою, дитину попросити викласти картку з фігурою, відмінною тільки однією ознакою. Наприклад: якщо маленьке червоне коло, то дитина має покласти велике червоне коло або маленький червоний квадрат тощо.

Назви одним словом.

Лисиця, заєць, ведмідь, вовк —... Сир, ковбаса, хліб, масло —... Ліжко, стілець, диван, крісло —... Шапка, спідниця, майка —... Сосна, ялинка, верба, клен —...

Зоологічне лото

Настільна гра на закріплення знань про тварин

Покажи, що не підходить

В основі методика «Четвертий зайвий».

На закріплення уміння узагальнювати

(фрукти, овочі, посуд, меблі геометричні фігури тощо), пояснюючи при цьому, чому не підходить.

Яке слово не підходить?

На таблицях написані слова. Прочитати слова і назвати те, яке не підходить, і чому.

Хто що любить?

Набір карток із тваринами. Дібрати кожній тварині з іншого набору карток те, що ця тварина їсть.

Кому що треба?

Попросити дитину дібрати до карток із зображеннями знайомих ситуацій картки, де намальовані предмети, яких бракує.

Відгадай загадку

Знайти картинку-відгадку. Наприклад: без рук, без ніг, а ходить. Або дати текст загадок і попросити намалювати відгадки.

Придумай загадку.

Показати дітям предмети: м'яч, жабу, книгу, олівець тощо, потім попросити їх, виділивши характерні ознаки, придумати загадки.

Склади з літер слова.

Доповни слово.

Встав у слова пропущені літери.

Назви слово, яке починається з останньої літери.

Наприклад: сова — альбом — море — єнот... тощо. Для цієї мети дуже добре підійде гра в міста, кольори тощо.

Назви протилежні слова.

тонкий — … гострий —... чистий —... гучний —... низький —... здоровий —...

Закінчи речення.

Влітку тепло, а взимку... Птахи літають, а змії... Восени листя жовте, а влітку...

Хто більше складе

Дати дитині наочні картинки, де потрібно підібрати риму до предметів: ліс — ніс; окуляри — товари; хустка — пелюстка тощо.

Розкласти по порядку і скласти розповідь

3—4 картинки за сюжетними картинками

Назвати, що неправильно

Прості описові ситуації без складних смислових зв'язків

Пам'ять дітей із ЗПР та розумовою відсталістю можна значно поліпшити за умови систематичної і цілеспрямованої роботи. Не слід займатися механічним тренуванням пам'яті, заучувати непотрібне або малозрозуміле. Дитина має розуміти те, що їй пропонують запам'ятати. Найбільші можливості для навчання прийомів осмисленого запам'ятовування дає класифікація. Наприклад, у процесі класифікації дитина створює групу «Взуття». Вибирає із запропонованих картинок ті, на яких зображені туфлі, капці, чоботи, сандалії тощо. Називає їх і дає їм загальну назву — взуття. Через деякий час класифікація йде вже подумки.

Ігри, спрямовані на розвиток пам'яті, сприяють розвитку цілеспрямованого процесу запам'ятовування, розширенню обсягу пам'яті. Діти пізнають раціональні прийоми осмисленого запам'ятовування і пригадування, вчаться встановлювати зв'язки між предметами.

Ігри та вправи на розвиток пам'яті

Подивися!

Роздають 10 пар картинок, пов'язаних одна з однією за значенням. Треба розкласти картинки у два ряди, уважно розглянути і запам'ятати їх. Через 1 хв. картинки правого ряду прибрати, а лівий — залишити без змін. Попросити дітей, дивлячись на картинки, що залишилися, назвати ті, які прибрали.

Що змінилося?

Пропонують картинку із зображенням З—4 знайомих предметів і просять їх назвати. Потім — картинку із 7—8 предметами, і дитина має сказати, чи є серед них ті, які були на першій картинці.

Знайти показану фігуру серед 15 інших.

Варіантів цієї гри може бути багато: з предметами, іграшками, геометричними фігурами, з кольоровими смужками тощо.

Слухай і повторюй

Простукати по столу певну кількість разів і попросити дитину відтворити почуте.

Назви слова, які запам'ятав

Дитині дають 5—10 картинок. Завдання: прочитати слова, які треба запам'ятати, і до кожного слова підібрати відповідну картинку, щоб вона допомогла, і запам'ятати це слово. Картинки: лисиця, книга, сир, машина «швидкої допомоги», мітла, їжак. Слова для запам'ятовування: їжа, навчання, зоопарк, хвороба, робота. Через 20—30 хв. після того, як дитина відібрала картинки, запитати, які слова вона запам'ятала.

Завдання і вправи у кожній темі розміщені відповідно за ступенем зростання їхньої складності. У зв'язку з цим необхідно дотримуватися певної послідовності при виконанні вправ та їх проведенні.

Назва вправи

Використаний матеріал

Хід вправи

Групування предметів за ознакою

Дітям пропонують картки із зображенням різних предметів.

Картки треба розглянути й відібрати ті, які можна об’єднати в одну, дві три групи. Наприклад, група карток "одяг", "їжа", "транспорт", "меблі", "посуд".

Різні предмети

На стіл кладуть: зошит, книжку, олівець, ручку, посуд, картинки, іграшки, тощо. Дітям пропонують їх класифікувати на групи за родовою ознакою.

Кубик

Кубик з наклеєними на сторонах картинками: "Тварини", "одяг", "меблі", "посуд", "транспорт", "рослини" (можливі різні варіанти)

Ведучий кидає кубик і вказує на учасника гри. Якщо на кубику випадає картинка "тварини" і число три, то учасник називає три слова, які стосуються цієї теми, наприклад: олень, лисиця, вовк і так далі, поки у грі не візьмуть участь усі діти.

Вилучення предметів

Набори карток з чотирьох слів

Дітям пропонують уважно розглянути малюнки. На трьох з них є предмети, що мають щось спільне, їх можна назвати одним словом, а четвертий - зовсім інший, зайвий. Треба поміркувати і сказати, який предмет зайвий.

Дітям пропонують картки зі словами. Потрібно прочитати ці слова: три з них мають щось спільне, а четверте – зайве. Треба поміркувати і сказати яке слово зайве.

Рухлива гра "Класики"

Складання цілого з окремих частин

конверти з геометричними фігурам – Цілими й розрізаними; конверти з малюнками - цілими та розрізаними.

Дітям пропонують уважно розглянути частинки геометричних фігур і скласти з них круг, квадрат, прямокутник за зразком (завдання можна ускладнити, якщо додати зайві частини, менші за розміром.)

Перед дітьми розкладають картинки - зразки, а поруч - розрізані частинки малюнка. Дітям треба спробувати скласти з них картинки, які б відповідали б зразку. Якщо вони можуть працювати без зразка, нехай складають без зразка. (Завдання можна ускладнити, якщо додати зайві схожі частинки, трохи менш за розміром)

Гра "Мозаїка"

Складання зображень за зразком, можна фантазувати.

Гра "Лото з листівок"

Матеріал для гри виготовляють із кольорових листівок, які розрізають на чотири рівних частини; листівок може бути від 10 до 20 і більше.

Частинки листівок тасують і роздають дітям порівну оберненою стороною – зворотною. Кожен учасник по черзі показує одну з листівок і всі учасники, в кого є такі частинки, віддають їх йому. Виграє той, хто набере більше листівок.

Вправа «Відгадай, кому належить»

картки із зображенням тварин, рослин, дерев, квітів, птахів.

Дітям демонструють зображення якоїсь частини тіла тварини: наприклад, клішні рака, дзьоб журавля; діти відшукують ту картинку, що відповідає показаній частині, і розповідають усе, що знають про цей об’єкт.

Вправа «Що зайве»

Дітям демонструють ціле зображення з чимось зайвим – наприклад кінь з коров’ячими рогами.

Дітям пропонують знайти помилку й виправити її.

Гра "У кого довгий хвіст" на розвиток уваги

Гравці стають у коло. Ведучий пропонує піднести вгору праву руку, помахати нею та опустити. Він каже дітям, що називатиме різних тварин. Але якщо в названої тварини довгий хвіст, треба піднести руку, помахати нею, якщо ж хвоста немає або він короткий, підносити руку не треба. Ведучий називає тварин: кінь, коза, корова, заєць, лисиця, кабан, свиня тощо. Ведучий підносить руку у всіх випадках. Хто помиляється, тому дають фішку - штрафний бал. Перемагає той, хто під час гри набрав найменшу кількість штрафних балів.

Вправа "Що змінилось?"

На столі розміщені різні фігури (можна площинні, можна об’ємні).

Складати з предметів композиції, а потім змінювати порядок розміщення предметів. Діти мають вказати на ці зміни.

Всім дітям дозволяють подивитися: сказати по черзі, що змінилося.

Дітям ставлять запитання: "Що змінилося в кімнаті після останнього заняття? Діти по черзі розповідають, які зміни вони помітили.

Гра «Розвідник»

Одного з учасників вибирають «розвідником». Усі інші діти придумують собі якусь позу. Тоді ведучий каже всім: «Ані руш!»- і вся група нерухомо завмирає. «Розвіднику2 потрібно запам’ятати пози, зовнішній вигляд учасників. Уважно вивчивши пози, зовнішній вигляд, «розвідник» виходить із кімнати або заплющує очі. За цей час учасники змінюють пози. «Розвідник» повертається - його завдання помітити зміни. «Розвідниками» можуть бути всі учасники групи.

Гра «Забороне-ний рух»

Гравці шикуються у шеренгу або коло, і ведучий пропонує виконувати за ним різні рухи під музику за винятком забороненого, його він демонструє дітям (наприклад, не можна підносити руки вперед). Музика лунає, діти повторюють рухи і стежать, щоб несподівано не повторити за ведучим забороненого руху. Правило гри: учні не повинні припиняти рухатися, якщо керівник виконує рухи, крім забороненого.

Вправа "Сюжетні малюнки"

Різноманітні сюжетні малюнки

Дітям пропонують із кількох ситуативних малюнків з"ясувати їх послідовність і скласти один за одним так, щоб отримати зв’язну розповідь, у якій описати об’єкти, персонажі, їхні дії, вказати головну думку (зміст) зображуваного.

Дітям пропонують розглянути малюнки Х. Бідструпа, вказати їхню послідовність і назвати головний зміст, який прихований в сюжеті малюнка.

Гра з кубиками

Викладання сюжетних картинок. (можна за зразком)

Гра –розминка за правилами "Флюгер"

Діти шикуються в шеренгу. Керівник дає завдання (для кожної сторони світу визначає певну дію: північ - руки на пояс, південь - руки на голову, схід - руки вверх, захід руки вниз. Ведучий подає різні команди під музику, які діти виконують. Несподівано він називає одну сторону світу, учасники повертаються у відповідному напрямку й виконують обумовлений рух. Хто помилився отримує штрафний бал. Гра триває 5-6 хвилин, після чого визначають переможця. Якщо є утруднення, гру варто повторити, щоб діти добре орієнтувались в сторонах горизонту.

Вправа "Слухаю-малюю"

"Пори року"

П. Чайковський

Лунає музика, учні уважно слухають, малюють те, що їм хочеться намалювати під впливом музики, потім кожен розповідає, чому він намалював це, а не інше.

Гра "Вгадай, чий голос"

Діти стають у коло, ведучий знаходиться всередині кола, йому зав’язують очі. Діти беруться за руки або просто йдуть по колу, виконуючи танцювальні рухи, приспівуючи: "Трохи ми потанцювали, а тепер у коло стали. Ти загадку відгадай. Хто гукнув тебе впізнай. Діти зупиняються, і ведучий вказує мовчки на одного з гравців, який подає голос. Ведучий повинен вгадати ім’я. Якщо вгадує, вони міняються місцями, аж поки діти не навчаться впізнавати свої голоси. Тоді вже можна голос змінювати.

Відтворення образів за поданим зразком

Геометричні фігури-зразки: кружечок, квадрат, трикутник, овал.

Дітям пропонують намалювати предмети, які були б чимось схожі на зразки (наприклад: коло – сонце, місяць, вишню, кульку). Діти малюють, потім розповідають, що вони уявили й намалювали за поданими зразками.

Рухлива гра "Горобчики-стрибунці"

На підлозі малюють коло або викладають його скакалками чи ниткою, щоб усі гравці могли розміститися по колу.

Усередині кола "кіт", а всі інші "горобці" - за колом. Після сигналу ведучого "горобчики" стрибають то в коло, то з кола, а кіт намагається спіймати "горобців". Якщо когось спіймає - міняються місцями.

Сюжетно-рольова сценка "Школа в лісі"

Дітям роздають ролі звіряток-школярів та інструктують, як їм треба поводитись

Ролі: Хитрої лисички,яка любить списувати; Старанного Їжачка, який завжди виконує домашнє завдання; Мудрої сови, яка на все знає відповідь; Зляканого зайця, який усіх боїться й нічого не може відповісти; Вайлуватого Ведмедика, який спить на уроках; Черепахи, яка завжди запізнюється на урок; Чепурненької Киці, яка завжди Охайна й чистенька, та ін. Свої ролі діти програють на уявних уроках і перервах.

Завдання гри: розпізнати у звіряток риси, які заважають вчитися, а які допомагають у навчанні.

Гра "Сова"

Із гравців вибирають "сову". Вона сидить окремо в гнізді. Гравці рухаються по кімнаті вільно. Ведучий каже: "День настає - усе оживає". Діти починають бігати,стрибати. Ведучий знову дає сигнал: "Ніч настає, усе завмирає - сова вилітає"- гравці завмирають в позі, у якій їх застав сигнал. Сова летить на полювання і ловить тих, хто поворухнувся

Вправа "Перевтілення"

Гравці зручно вмощуються на стільцях.

Дітям дають завдання перетворитись на певну річ. Кожен має уявити себе цією річчю, зануритись в її світ, відчути її характер. Від імені цієї речі він починає розповідати, як живе річ, що її непокоїть, що вона відчуває, про що мріє, що згадує. Можна загадати дітям тему: "Шкільні речі."

Вправа "Логічне закінчення"

Ведучий читає, а діти по черзі продовжують.

Якщо стіл вищий від стільця, то стілець…"

Якщо двійка більша від одиниці, то одиниця…"

Якщо Сашко вийшов з дому раніше за Сергійка, то Сергійко…"

Якщо річка глибша від струмка, то струмок…"

Якщо права рука праворуч, то ліва рука …"

Гра "Протилежні значення"

Керівник усередині з м’ячем або хусточкою.

Діти сідають у коло. Ведучий кидає м’яч то одному, то іншому, можна всім по порядку, називаючи слово-антонім. Той, хто піймав м’яч, має швидко відкинути його керівникові, при цьому промовивши слово з протилежним значенням. Якщо гравець помиляється,отримує фішку. Перемагає той, хто отримає найменше фішок.

Рухлива гра "У ведмедя у бору"

Хід гри: серед дітей способом лічилочки вибирають Ведмедя, який охороняє свою територію ("барліг"), де він спить. Діти намагаються проникнути на його територію, промовляючи слова: "У ведмедя у бору гриби-ягоди беру, а ведмідь не спить і на нас гарчить". Після цих слів ведмідь кидається ловити дітей, тільки на своїй території. Кого спіймає, той стає Ведмедем.

Розвивальна гра: "П’ять назв (10)"

Мета: розвиток загальної обізнаності (ерудиції)

Діти по черзі стають біля стіни й по сигналу йдуть уперед, на кожен крок називаючи ім’я хлопчиків чи дівчаток (усього 5 кроків – п’ять слів) Теми можна змінювати, наприклад: "Сад", "Ліс", "Квіти", "Город", "Посуд" тощо.

Розвивальна гра "Тему вибирає ведучий"

Гравці стають у коло. Ведучий стоїть усередині кола, у нього в руках м’яч.

Він називає тему, на яку потрібно підбирати слова, і кидає будь-кому м’яч, бажано по порядку, щоб діти могли трохи подумати. Оголошують тему, наприклад: "Квіти". Той хто ловить м’яч, повинен швидко повернути його ведучому і назвати квітку, наприклад: тюльпан. Наступний гравець називає іншу квітку, але повторювати  вже названі заборонено. Тему змінюють через кілька хвилин або тоді, коли всі гравці візьмуть участь. Відповіді треба давати швидко, поки ведучий рахує до п’яти.

Вправа "Скорочене оповідання"

Дітям зачитують невеличке оповідання, повідомлення або казку. Зміст треба передати максимально стисло, використовуючи 2-3 речення так, щоб у них не було зайвого слова. При цьому основний зміст має зберегтися. Найбільше балів заробляє той, у кого розповідь найкоротша і хто передав зміст.

Вправа " Закінчення"

Ведучий зачитує початок оповідання чи казки, а учням треба продовжити його й логічно закінчити, потім усі по черзі розповідають, як кожен уявляє кінець. Можливе спільне доопрацювання, шліфування найкращих розповідей. Учні самі визначають, чиє оповідання чи казка найкраща.

Розвивальна гра "Ланцюжок слів"

Усі діти сідають у коло. Перший називає якесь слово, яке починається з останньої літери попереднього слова

Рухлива гра з м’ячем.

М’яч по черзі кидають одне одному по колу: спочатку м’яч перекочують по колу, потім перекидають на рівні колін, на рівні талії, а тоді на рівні плечей.

Вправа "Складаємо загадки"

Дитина має сама вигадати загадку. Решта дітей відгадують її. Ведучий допомагає у створенні загадки.

Розвивальна гра " Хто летить?"

Гравці сидять за столом і кладуть руки на стіл. Керівник каже: "Голуб летить,- і підносить руку. Усі теж підносять руки. Якщо ведучий називає такий предмет, що не літає, дітям не можна підносити руки, ведучий завжди підносить руки. Перемагають найуважніші

Вправа "Важливий документ"

Керівник повідомляє, що прийшов лист, але хтось його відкрив і порвав на дрібні шматки, а можливо там був важливий документ. Дітям пропонують прочитати лист. Діти складають лист зі шматочків: "Дорогі діти! Я казочка з країни Знань. Я дуже люблю, коли діти читають і складають казки. А ви любите казки? Чи вмієте їх складати? Давайте спробуємо. Нехай на наступні заняття до вас у гості прийдуть Олівець, Ручка, Класний Журнал, Парта, Мудра Книжка й Зошит. А ви складете з цими героями казку чи оповідання. Можете спробувати скласти це вдома. До зустрічі.

Вправа "Складемо казку"

Слова дітям відомі, дехто пробував складати розповідь у дома. Усі працюють,міркують, дописують, а потім кожен зачитує свою казочку чи оповідання. Усі гуртом шліфують твір, додають нових героїв і в кінці складають групову казку про шкільні предмети. За бажанням дітей її можна інсценізувати.

Вправа "Помилка"

Ведучий читає речення і навмисне робить у ньому помилки: неправильно ставить наголос на словах, міняє в словах літери. Група перебуває у постійній готовності, фіксує помилки та виправляє їх, обґрунтовуючи свої відповіді.

Інсценізація казки «Рукавичка»

Ведучий читає казку, герої виконують ролі, а потім уже показують їх самостійно

Вправа "Формування визначень"

Називають знайомий предмет чи явище (велосипед, черевики, осінь,зима)

Потрібно дати йому якомога чіткіше визначення, яке обов’язково мало б суттєві ознаки цього явища чи предмета. Переможе той, у кого найчіткіше визначення.

Вправа "Пошук предметів за заданими ознаками"

Перед дітьми ставлять завдання: "Назвіть предмети, які об’єднають у собі виконання двох протилежних функцій, наприклад: двері - вони зачиняють і відчиняють кімнату, вимикач–вмикає і вимикає світло.

Розвивальна гра "Не зіб’юся"

Після сигналу діти починають рахувати до 30. Правило: числа в яких є цифра 3 не називаються, в цей час учасник плескає в долоні, тоді наступний гравець продовжує гру.

Вправа "Пошуки аналогій"

Керівник каже дітям: " Жабка х жабенятком, корова з телятком, вівця з ягнятком, коза з козеням…"- діти додають самі і стільки, скільки в керівника буде таких аналогій. Завдання треба ускладнювати, нехай діти шукають предмети, які чимось схожі. "Гелікоптер-літак, птах, вітряк, метелик, бабка."

Вправа " Подібність і відмінність"

Учням пропонують порівняти різні предмети й поняття: молоко-вода, корова-кінь, літак-поїзд. При цьому демонструють картки. Виграє той, хто правильно вкаже на подібні та відмінні риси предметів. " Муха і бджола –подібні…, муха і бджола – відмінні…" тощо.

Гра " Назви число поряд"

Гравці стають у коло. Ведучий з м’ячем усередині кола. Він кидає м’яч учасникам гри, називаючи якесь число, наприклад 7. Правило: учасник гри ловить м’яч, сказати відповідь ведучому, які числа стоять поряд. "8" і "9"

Вправи на розвиток відчуття часу.

Вправа "Час в одній хвилині"

Матеріали: піщаний годинник, палички.

Завдання після сигналу ведучого діти починають викладати фігури з паличок, упродовж однієї хвилини стежачи за піщаним годинником. Коли пісок висипається, хвилина минає, діти прибирають руки зі столу й кожен розповідає, що він устиг зробити за одну хвилину.

Одягання ляльки за хвилину.

Роздягання ляльки за хвилину. Підсумок: розповіді про те, хто що встиг

Гра "Мій режим виконання домашнього завдання."

Мета: навчити дітей цінувати час, виробити звичку оперативно й водночас старанно виконувати домашнє завдання

Хід заняття: спочатку кожен ділиться з іншими, як він виконує домашнє завдання. Тоді ведучий дає короткі вправи, приклади, невеличкі віршики, а діти намагаються оперативно та старанно їх виконувати.

Вправа "Тривалість часу в трьох хвилинах"

За сигналом ведучого діти малюють кружечки на аркушах  у клітинку, стежать за піщаним годинником. Умова: роботу слід виконувати охайно та старанно, тобто не поспішати. Після закінчення роботи кожен підраховує скільки кружечків намалював.

На іншому аркуші діти працюватимуть без годинника. За сигналом розпочнуть, а коли відчують, що за 3 хвилини вже минуло, припинять роботу і повідомлять керівника.

Вправа "Визнач на око"

Гру можна проводити в кімнаті, і на майданчику. Треба вибрати якійсь об’єкт. Кожен із гравців має визначити на око, скільки кроків до об’єкта. Потім один з учнів міряє відстань кроками. Тоді кожен дізнається, наскільки він помилився. Вправу можна повторювати неодноразово й тренуватися, щоб визначити відстань точно.

Вправа "Час у п’яти хвилинах"

Усі діти переписують одну й ту саму вправу, спостерігаючи за пісчаним годинником. Після закінчення роботи (по 5-й хвилині) підраховують, скільки речень вони переписали, і доповідають.

Діти виконують цю саму роботу, тільки списувати будуть з іншої вправи й без піщаного годинника. Діти припиняють роботу, коли відчувають, що вже 5 хвилин минуло. Керівник повідомляє, хто правильно, а хто неправильно відчуває час за 5 хвилин.

Гра "Повернись вчасно"

Ведучий дає дітям записки, де вказано, через скільки вони мають повернутися до кімнати (Через 1 хв. 35 с.).

Отже, причиною неуспішності в навчальній діяльності дітей із затримкою психічного розвитку та вадами розумового розвитку є несформованість психічних функцій та недостатньо розвинена інтелектуальна й емоційно-вольова сфера.

У навчанні дітей із вадами психічного розвитку важливо використовувати конкретні іграшки, завдання та матеріали, цікаві для дітей; викладати інформацію та завдання невеликими частинами і часто повторювати їх у різних формах діяльності; учити умінь та навичок, які вони зможуть часто використовувати у школі та за її межами; мати на увазі, що розумово відсталі учні можуть потребувати допомоги в оволодінні вміннями, які інші діти опановують самостійно, без спеціального навчання.

Особливу увагу слід приділяти переходу від навчання у школі до подальшої професійної діяльності. Слід використовувати всі можливості для налагодження самостійного життя таких людей, а також їхнього пристосування до роботи у звичайних конкурентних умовах.

Література:

  1.  Блинова Л.Н. Диагностика и коррекция в образованиидетей с задержкойпсихическогоразвития: Учеб. пособие. - М.: Изд-во НЦ ЭНАС, 2001.-136 с.
  2.  Защиринская О. В. Психологиядетей с ЗПР. - С.-П.: Речь, 2003Максимова Н. Ю., Мілютіна К. Л., Піскун В. Н. Основи патопсихології. – Главник, 2008. – С. 75 – 80.
  3.  Лубовский В.И. Высшаянервнаядеятельность и психическиеособенностидетей с задержкойпсихическогоразвития // Дефектология. - 2007. - № 4.
  4.  Лубовский В.И. Задержка психическогоразвития // Специальнаяпсихология / Под ред. В.И. Лубовского. - М., 2003.
  5.  Новикова Г.Ф. Особенностипроявления задержки психическогоразвитияразличнойэтиологии// Специальнаяпсихология. - 2008. - N 1 (15). - С. 16-21.
  6.  Основыспециальнойпсихологии: Учеб. пособие для студ.сред.пед.учеб.заведений/ Л.В. Кузнецова, Л.Н. Переслени, Л.И. Солнцева и др.; Под ред. Л.В. Кузнецовой. - М.: Издательский центр Академия, 2002
  7.  Певзнер М.С. и др. Психическоеразвитиедетей с нарушениемумственнойработоспособности. - М., 2007.
  8.  Піроженко Т. Мовлення дитини: Психологія мовленнєвих досягнень дитини. – К.: Главник, 2005 – 112с.
  9.  Психологічні аспекти корекційної діяльності в спеціальній школі / «Психолог»,  №46 грудень 2004
  10.  Розвивальні вправи для дітей з розумовою відсталістю /«Дефектолог», листопад 11(35) 2009
  11.  Синьов В. М. Розумова відсталість як педагогічна проблема. Навчальний посібник. – К.: 2007. – С. 17 – 37.
  12.  Синьов В. М., Матвеева М. П., Хохліна О. П. Психологія розумово відсталої дитини. Підручник. – К.: Знання, 2008. – С. 217 – 246.
  13.  Специальнаяпедагогика/под ред. Н.М. Назаровой. - М., 2000
  14.  Специальнаяпсихология. / Подредакцией В.И.Лубовского. Учебноепособие. - Москва, 2003
  15.  Спеціальна педагогіка: Понятійно-термінологічний словник / За редакцією В. І. Бондаря. – Луганськ: Альма-Матер, 2003 – С. 264 – 265.
  16.  Стадненко І.М. Нариси з психології розумово відсталої дитини. - К., 2007.
  17.  Стадненко Н. М., Обухівська А. Г., Матвєєва М. П. Нариси з олігофренопсихології. – Кам’янець-Подільський: Кам’янець-Подільський державний педагогічний університет, інформаційно видавничий відділ, 2002. – 200 с.
  18.  Теорія і практика олігофренопедагогіки: збірник наукових праць / За редакцією В. В. Золотоверх.– К.:Науковий світ, 2007. – 230с.
  19.  Тищенко В. В. Зміст інтелектуального компонента мовленнєвої діяльності. Науковий Часопис НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2005. – №3. – С.129 – 141.
  20.  Тригер Р.Д. Психологическиеособенностисоциализациидетей с задержкойпсихическогоразвития. -- СПб.: Питер, 2008.
  21.  Ульбенкова У.В. Діти із затримкою психічного розвитку. - Київ, 2004.
  22.  Ульенкова У.В. Особенностиличностнойтревожностимладшихподростков с ЗПР, обучающихся в разныхпедагогическихусловиях // Дефектология. - 2004. - № 1.
  23.  Щербо И.Н. Управлениесистемойкоррекционно-развивающегообразования в школе. - М.: Сентябрь, 2003. - 160 с.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

32388. Внимание 15.34 KB
  Успешность освоения систематизированных знаний и выполнение той или иной деятельности зависит в значительной степени от уровня развития и индивидуальных особенностей внимания человека. Наличие внимания является обязательным условием обеспечивающим успешность протекания каждого психического процесса. В качестве обоснования этой точки зрения указывается на то что в мозге человека можно обнаружить и выделить особого рода нервные структуры связанные именно с процессом внимания. Функции внимания: Отбор значимых воздействий которые...
32389. Содержание, задачи, функции, методы, основные направления и этические принципы работы практического психолога в системе образования 13.8 KB
  Осуществление работы по направлениям личности. Методы работы: Индивидуальная форма работы для детей – игра и рисунок. Групповая форма работы для детей – ролевые игры и психодрама.
32390. Общие представления о мышлении 16.24 KB
  Физиологические основы мышления выявить и исследовать достаточно трудно это объяснятся той специфической ролью которую мышление играет в психологической деятельности человека. Следовательно для функционирования мышления необходимы отделы коры головного мозга отвечающие за познавательные процессы. Установлено также что особую значимую роль для процессов мышления играет лобная доля и речевые центры коры головного мозга. Функции мышления: Понимание решение проблемы и задачи целеобразование рефлексия – деятельность человеческого...
32391. Особенности развития личности ребенка на различных возрастных этапах 14.83 KB
  Внутри этого вида деятельности формируется новая ведущая деятельность характерная для следующего этапа возрастного развития. ведущая деятельность способствует появлению характерных только для этого возраста качественных особенностей. Ведущая деятельность: непосредственно эмоциональное общение внутри и на фоне которой формируются ориентировочные и сенсомоторные манипулятивные действия т. Ведущая деятельность: предметноманипулятивная в процессе которой ребенок овладевает общественными выработанными способами действий с предметами в...
32392. Метод эксперимента 15.17 KB
  Отличительные признаки эксперимента: Исследователь не дожидается проявлений интересующих его психических свойств а сам создает условия чтобы вызвать их у испытуемых. В эксперименте обязателен строгий учет и регистрация условий протекания исследования. Эксперимент может быть повторен другими исследователями и в другое время что позволяет проверить результаты исследования.
32393. Психодиагностика как наука. История, предмет и методы психодиагностики. Классификация методов психодиагностического исследования 16.22 KB
  Задачи психодиагностики: Разработка теоретических принципов оценки и измерения индивидуальных психологических свойств человека. Этапы становления психодиагностики: Донаучный до начала 19 века Стихийное использование некоторых заданий для определения индивидуальных особенностей человека. Пифагор допускал в свою школу лишь тех кто проходил череду испытаний смех и походка считались отражением характера человека. Экспериментальная психология накопила огромное количество методик для исследования психических функций человека многие из...
32394. Представление о личности в отечественной и зарубежной психологии. Личность и индивидуальность 14.43 KB
  Личность и индивидуальность. Личность – специфическое человеческое образование производится общественными отношениями в которых индивид вступает в своей деятельности. Личность понятие социальное возникает в результате культурного и социального развития есть своя позиция жизни к которой пришел в итоге большой сознательной работы; самостоятельность мысли; глубина и богатство связей с миром с другими людьми; разрыв этих связей самоизоляция опустошают. Личность – как субъект межличностных социальных отношений и сознательной деятельности...
32395. Взаимоотношение детей со сверстниками на различных возрастных этапах 13.05 KB
  Положительные личностные качества становятся одним из мотивов выбора детьми друг друга для совместной деятельности и общения. Стремление к сверстникам жажда общения с ними делают группу сверстников чрезвычайно ценной и привлекательной. В подростковом и юношеском возрасте психология общения строится на основе противоречивого переплетения двух потребностей: обособления приватизации и принадлежности аффиляции. Специфика общения подростков – преодоление коммуникативных трудностей застенчивость.
32396. История и характеристика тестов интеллекта 14.22 KB
  Общие признаки интеллектуальных тестов: Носят эмпирический характер отсутствует базисная теория интеллекта. Тесты интеллекта являются одними из наиболее распространенных в психодиагностике и применяются для выявления уровня развития отдельных психических функций комплексов или уровня развития интеллекта в целом: Тесты интеллекта направлены на установление уровня интеллектуального развития человека метрические шкалы БинеСимона интеллектуальные шкалы Векслера. Тесты специальных способностей предназначены для измерения уровня...